Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-35335св12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.03.2013. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		 
		20 лютого 2013 рокум. Київ  Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		Головуючого:  Кузнєцова В.О.,
		суддів:               Кадєтової О.В.,
		                          Мартинюка В.І., 
		                          Мостової Г.І., 
		                          Наумчука М.І.,                                        
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, зобов'язання укласти договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій, за касаційною скаргою представників комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» - Купрашвілі-Делі Олени Іванівни та Буравльової Олени Миколаївни на рішення апеляційного суду Одеської області від 11 липня 2012 року, 
		в с т а н о в и л а: 
		У червні 2009 року КП «ЖКС «Вузівський» звернулося до суду з позовом, який неодноразово уточнювався, до ОСОБА_4, ОСОБА_5,     ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, зобов'язання укласти договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, посилаючись на те, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_5 і ОСОБА_6 членами її сім'ї. Відповідачі з січня 2003 року не сплачують за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та станом на 1 червня 2010 року у них утворилась заборгованість у розмірі 2 384 грн. 69 коп.  
		Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 1 березня 2012 року позов КП «ЖКС «Вузівський» задоволено частково. 
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь КП «ЖСК «Вузівське» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в квартиру АДРЕСА_1, в розмірі 1 979 грн. 54 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КП «ЖКС «Вузівський» судові витрати в розмірі 71 грн. 53 коп. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь КП «ЖКС «Вузівський» судові витрати в розмірі 71 грн. 53 коп. Стягнуто з ОСОБА_6  на користь КП «ЖКС «Вузівський» судові витрати в розмірі       71 грн. 53 коп. 
		Зобов'язано ОСОБА_4 укласти з КП «ЖКС «Вузівський» договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1, з додержання вимог та у відповідності до Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529. Стягнуто з ОСОБА_4 у дохід держави судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп. 
		В частині позовних вимог КП «ЖКС «Вузівський» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про зобов'язання укласти договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій відмовлено.  
		Рішенням апеляційного суду Одеської області від 11 липня 2012 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 1 березня 2012 року скасовано. 
		В задоволенні позову КП «ЖКС «Вузівський» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, зобов'язання укласти договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій відмовлено. 
		У касаційній скарзі представники КП «ЖКС «Вузівський» - Купрашвілі-Делі О.І. та Буравльова О.М. порушують питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. 
		Судами  попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1. 
		КП «ЖКС «Вузівський» надає житлово-комунальні послуги по обслуговуванню вказаного будинку та прибудинкової території. 
		Сума заборгованості відповідачів за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 1 січня 2003 року до 1 червня 2010 року складає 2 384 грн. 69 коп. 
		Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що виконавцем житлово-комунальних послуг у вказаному будинку відповідно до рішення Одеської міської ради від 5 квітня 2007 року № 1173-У є КП «ЖКС «Вузівський», заборгованість нарахована за встановленими та затвердженими тарифами, які відповідачі в судовому порядку не оскаржили, а також виходив з обов'язку власника квартири укласти договір про надання житлово-комунальних послуг та солідарного обов'язку власника та членів його сім'ї сплатити заборгованість за спожиті комунальні послуги. 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову про зобов'язання укласти договір, суд апеляційної інстанції виходив з того, що  наданий проект договору є простою копією Типового договору, він не містить ні переліку послуг, ні тарифів на кожну з них, ні загального тарифу, в ньому не передбачені конкретні умови стосовно послуг та відсутні дані про особу з якою він повинен бути укладений.  
		Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 19, ст. ст. 20, 21 Закону «Про житлово-комунальні послуги» (надалі по тексту Закон № 1875 - IV) передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах та визначено обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. 
		Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875 - IV передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
		Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» (далі - постанова № 529).
		Вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій суд апеляційної інстанцій врахував вищевикладені правові норми, виходив з того, що укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору та дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.  
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням Одеської міської ради від     5 квітня 2007 року №  1173-У не визначено  перелік конкретних підприємств, які будуть надавати послуги за конкретними адресами та вважав, що позивач не є виконавцем житлово-комунальних послуг. Крім того, суд зазначив, що розмір тарифу, який наданий позивачем не відповідає тарифам на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, затверджених рішенням Одеської міської ради від 28 жовтня 2008 року № 1212. Також, послався на недоведеність того, які саме послуги надавалися споживачу. 
		Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції повністю погодитись не можна, оскільки вони зроблені внаслідок неправильного  застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права. 
		Відповідно до ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюється за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. 
		За змістом п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як прийняття рішень щодо створення, ліквідації, реорганізації та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади. 
		Рішенням Одеської міської ради від  5 квітня 2007 року № 1165-V реорганізовано комунальне підприємство (КП) «Дирекція єдиного замовника «Вузівське», розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Шишкіна, 60а, шляхом злиття з комунальним підприємством «Дирекція єдиного замовника «Чубаївське», розташоване за адресою: м. Одеса, проспект Адміральський, 9. Присвоєно реорганізованим КП назву «Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський», яке є правонаступником реорганізованих підприємств (п. 1.4) (а.с. 44).  
		В порушення вимог ст. 316 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишив поза увагою вказані вище норми матеріального права, належним чином не перевірив обставин справи, не врахував наслідків правонаступництва і переходу до нової юридичної особи майна, прав та обов'язків попередньої юридичної особи, не перевірив чи були реорганізовані комунальні підприємства виконавцями послуг по утриманню будинку та прибудинкової території за вказаною адресою.  
		Крім того, суд апеляційної інстанції посилаючись на те, що розмір тарифу, який використаний позивачем при розрахунку суми заборгованості не відповідає тарифам на послуги, що затверджені рішенням Одеської міської ради від 28 жовтня 2008 року № 1212 та встановивши не повноту з'ясування судом першої інстанції вказаних обставин, в порушення вимог ст. ст. 303, 304 ЦПК України фактично усунувся від виконання своїх процесуальних обов'язків та, з врахуванням встановлених міською радою тарифів, не був позбавлений можливості правильно встановити дані обставини.    
		Разом з тим, посилаючись на недоведеність позивачем переліку послуг, що надавалися споживачу по утриманню будинку та прибудинкової території, суд апеляційної інстанції не навів жодних мотивів щодо  відхилення  наявних у матеріалах справи нарядів на виконання робіт (т. 2 а.с. 82-98) та актів виконаних робіт (т. 2 а.с. 121-137).   
		Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.
		Отже, вирішуючи по суті спір про стягнення з власника та членів його сім'ї у солідарному порядку заборгованість за спожиті послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, не звернули увагу на ст. 541 ЦК України та не встановили чим передбачена така відповідальність відповідачів перед позивачем.
		Виходячи з викладеного та враховуючи допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла  до висновку, що вказані порушення можуть бути усунені судом апеляційної інстанції та, в силу ст. 338 ЦПК України, рішення суду апеляційної інстанції  в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиті послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до того ж суду. В іншій частині рішення апеляційного суду підлягає залишенню без змін. 
		Керуючись ст.ст. 336, 338  ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і  кримінальних справ, 
		у х в а л и л а : 
		Касаційну скаргу представників комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» - Купрашвілі-Делі Олени Іванівни та Буравльової Олени Миколаївни задовольнити частково.
		Рішення апеляційного суду Одеської області від 11 липня 2012 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиті послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної  інстанції. В іншій частині рішення апеляційного суду залишити без змін. 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий:                                                                              В.О. Кузнєцов
		 
		Судді:                                                                                           О.В. Кадєтова
		 
		                                                                                                      В.І. Мартинюк
		                                                                           
		                                                                                                      Г.І. Мостова
		 
		                                                                                                      М.І. Наумчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...