Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5011-58/18249-2012 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.03.2013. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2013.
Дата набрання законної сили: 04.03.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  5011-58/18249-2012 04.03.13
		За позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" До відповідач-1Комунальне підприємство Київської міської ради "Телекомпанія "Київ"До відповідач-2Товариство з обмеженою відповідальністю "Воля кабель"Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав"ПроВиплату компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, 268320,00грн.Суддя Блажівська О.Є.
		Представники сторін:
		Від позивача - Бородіна М.І. дов. б/н від 22.11.2012р. до 31.12.2013р.
		Від відповідача-1 - Тарасенко Ю.О. дов. № 50 від 29.12.2012р. до 31.12.2013р.
		Від відповідача-2 - Плюта Р.В. дов. № ВК-64/12 від 02.01.2013р. до 31.12.2013р.
		Від третьої особи - Дитинюк Я.Л. дов. № 36 від 14.02.2013р.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача 1: Комунальне підприємство Київської міської ради "Телекомпанія "Київ ", відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель" про виплату компенсації за порушення виключних майнових авторських прав в сумі 268320, 00 грн.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 року порушено провадження у справі № 5011-58/18249-2012, розгляд справи призначено на 30.01.2013 року.
		15.01.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення щодо ком пакт-диску долученого до матеріалів справи.
		29.01.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло заперечення на позовну заяву з додатками.
		29.01.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
		30.01.2013 року представники сторін у судове засідання з'явились.
		30.01.2013 року у судовому засіданні представник відповідача-2 надав суду документи по справі.
		30.01.2013 року у судовому засіданні представник відповідача-1 заявив клопотання про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав".
		Представник позивача проти клопотання про залучення до участі у справі третю особу заперечив.
		Представник відповідач-2 проти клопотання про залучення третьої особи не заперечив.
		Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.
		Представник позивача надав суду усні пояснення по суті справи.
		Представник відповідача-2 надав суду усні пояснення по суті справи.
		Представник відповідача-1 надав суду усні пояснення щодо договірних відносин з відповідачем-2.
		Представник відповідача-1 надав суду усні пояснення щодо відзиву на позовну заяву.
		Клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав" судом задоволено.
		В зв'язку з необхідністю витребування документів по справі та необхідністю залучення третьої особи що не заявляє самостійних вимог, розгляд справи підлягає відкладенню.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року розгляд справи відкладено на 18.02.2013 року.
		14.02.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі з урахуванням відзиву на позовну заяву.
		14.02.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про дослідження відеозапису.
		18.02.2013 року представники сторін у судове засідання з'явились.
		18.02.2013 року у судовому засіданні представник відповідача-1 надав суду документи по справі.
		Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.
		Представник відповідача-1 надав суду усні пояснення щодо поданої ефірної довідки.
		Представник відповідача-2 надав суду усні пояснення щодо поданого відзиву на позовну заяву.
		Представник третьої особи надав суду усні пояснення щодо заявлених позовних вимог з урахуванням відзивів на позовну заяву.
		Представник позивача надав суду усні пояснення щодо заявленого клопотання про дослідження відеозапису.
		Представник відповідача-2 надав суду усні пояснення щодо відеозапису.
		Клопотання про дослідження відеозапису буде розглянуто на наступному судовому засіданні.
		18.02.2013 року представник позивача надав суду заяву про продовження строку розгляду справи.
		Представники відповідача-1, відповідача-2, третьої особи проти заяви про продовження строку розгляду справи не заперечили.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2013 року заяву про продовження строку задоволено, розгляд справи продовжено на 15 днів.
		У судовому засіданні 18.02.2013 року судом оголошено перерву до 04.03.2013 на 16:45.
		04.03.2013 року представники сторін у судове засідання з'явились.
		Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.
		Представник відповідача-1 надав суду усні пояснення по справі.
		Представник відповідача-2 надав суду усні пояснення по справі.
		Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
		Представники відповідача-1 проти задоволення позовних вимог заперечив.
		Представник відповідача-2 проти задоволення позовних вимог заперечив.
		Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
		В судовому засіданні 04.03.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
		В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.
		Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		       16.08.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" (позивач) та Петрашем Ніколо Миколайовичем (автор) укладено договір № РА1- 15 про передачу виключних авторських прав. (далі - договір)
		Відповідно п. 2.1 договору, автор передає видавцю, належні автору виключні права на твори, зазначені у Додатку № 1 до договору, що визначає право видавця використовувати твори  протягом строку на території, а виконавець зобов'язується виплачувати автору роялті, а також виконувати інші обов'язки, покладені на нього договором. Автор втрачає право використовувати твори самостійно та право видавати ліцензії (дозволи) третім особам на весь строк на території.
		Згідно додатку № 1 до договору, позивач набув виключні майнові права твори: "Дівчина- весна"; "Друзям"; "Сину мій".
		Пунктом 1.9.5. та 1.9.6 Договору, сторони визначили, що позивач набуває виключні майнові права на твори, вказані в Додатку № 1 до договору, а саме: право здійснювати самостійно та/ або дозволяти третім особам здійснювати на території країн всього світу серед інших дій публічне сповіщення в ефір та по кабелю, тобто сповіщувати твори для загального відомо по радіо або телебаченню за допомогою кабелю, проводів, оптичного волокна або аналогічних засобів(у тому числі ретрансляції).
		Позивач на підставі Субвидавничого договору № СИ2/2011 від 01 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" та ПП "Українське Музичне видавництво", набув виключні майнові авторські права на використання, а саме право здійснювати, дозволяти чи забороняти здійснювати на території України серед інших дій публічне сповіщання музичних творів в ефір чи по кабелю, які зазначені у Каталозі.
		Згідно п. 2.7. договору № СИ2/2011 від 01 квітня 2011 року ПП "Українське Музичне видавництво" передає Субвидавцю право здійснювати будь-які, за вибором Субвидавця, юридичні дії, пов'язані з неправомірним використання Творів та Фонограм, права які передані Субвидавцю.
		Позивач у позовній заяві зазначає, що набув виключні майнові права на текст до музичного твору " Я стану морем" на підставі Договору про передачу виключних авторських прав № РА1- 32 від 02.04.2012 року, укладеного між ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" та Бровченко Миколою Володимировичем.
		Директором Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" було видано наказ від 02.08.2012 року про створення Комісії з метою забезпечення інформацією щодо бездоговірного використання музичних творів з каталогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група", з метою здійснення якісного виконання договірних зобов'язань.
		25 серпня 2012 року Бородіною М.І. за допомогою телекамери було здійснено запис "Ювілейного концерту М. Поплавського", який транслювався на телеканалі відповідача-1 "Київ" , та доступ до трансляції якого було отримано від відповідача-2 ТОВ "Воля-кабель". 
		06.09.2012р., Бородіною М.І. було здійснено запис Ювілейного концерту М. Поплавського з телекамери на оптичний носій DVD-R Verbatim 4.7 GB серійний номер 1321 432 +RED 10781 з метою надання концерту на огляд комісії.
		Відповідно позовної заяви позивач зазначає, що при перегляді запису на диску видно увімкнений телевізор SОNУ, на екрані якого після увімкнення ТВ-тюнера, який аходиться біля телевізора, з'являється логотип "Воля кабель" та надпис "Кодированный канал. Пожалуйста, вставьте карточку". Отже, видно, що увімкнений телевізор не отримує ефірний сигнал. На інформаційній стрічці внизу екрана міститься напис " 25 ТРК КИЕВ. 17:00 - 19:10 Ювілейний концерт М. Поплавського". На інформаційній стрічці та у правому нижньому куті екрану зазначено час - 17:40. А тому позивач вказує, що таким чином за інформацією телегіда "Воля-кабель" з 17-00 по 19-10 на телеканалі Київ повинен транслюватися концерт М. Поплавського. Час увімкнення телевізора -17-40.  Після того, як на екрані з'являється картка авторизації № 020 0822 2908-7 із логотипом "Воля премиум ТВ" та вводиться у ТВ-тюнер, на екрані з'являється напис "Чтение старт-карты" і з'являється відеозображення. 
		До матеріалів справи долучено Акт фіксації порушення майнових авторських прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" від 6 вересня 2012 року, в якому зазначено, що переглянувши відеозапис концерту " Ювілейний концерт М. Поплавського", комісія виявила перелік музичних творів, незаконне публічне сповіщання та ретрансляція яких відбулась : "Дівчина- весна" автор музики Ніколо, автор слів Ю.Рибчинський; "Друзям" автор музики Ніколо, автор слів О.Мороз; "Сину мій" автор слів Ніколо, автор музики Л.Пономаренко, "Я стану морем" автор музики В.Волкомор, автор слів М.Бровченко.
		Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву від 29.01.2013 року, проти позову заперечив зазначивши, що позивач не надав суду жодних доказів того, що Телепередача в цілому та спірні твори публічно сповідувались в ефірі телеканалу "Київ", долучена копія носія із записом публічного сповіщення творів не є належним документом органу, уповноваженого здійснювати офіційний моніторинг та фіксацію телепрограм. Також відповідач-1 вказує, що ним укладено ліцензійний договір № ТЕ-02/12 від 21.01.2012 року з Державним підприємством  "Українське агентство з авторських суміжних прав"( ДП УААСП). Відповідно до п. 2.1. ліцензійного договіру № ТЕ-02/12 від 21.01.2012 року з УААСП, УААСП від імені авторів та їх правонаступників, включаючи іноземних, надає користувачеві (відповідачу) на умовах, визначених Договором, право (невиключну ліцензію) на публічне сповіщення шляхом передачі в ефір творів репертуару ДП УААСП на території м. Київ та Київська область.
		Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву від 29.01.2013 року заперечує, з підстав необґрунтованості, зазначає, що наданий позивачем відеозапис може бути створений в результаті відео монтажу, у справі заявлено вимогу про стягнення компенсації за використання творів, що увійшли як складова частина до цілісного аудіовізуального твору під назвою «Ювілейний концерт М.Поплавського», а тому TOB «Українська музична видавнича група» не має правових підстав для звернення до суду з позовом про стягнення компенсації. TOB «Воля-кабель» не здійснює використання об'єктів інтелектуальної власності, а здійснює лише технічну функцію з доставки абонентам сигналу, що несе програму. TOB «Воля-кабель» не є організацією мовлення (телерадіоорганізацією), а є провайдером програмної послуги та не зобов'язане вести журнал реєстрації програм і передач, облік об'єктів авторського права і суміжних прав.
		01.01.2006р. між ЗАТ „Воля-кабель", правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є TOB «Воля-кабель», уклало договір на право ретрансляції телеканалу «Київ» з ДКП «Телерадіокомпанія Київ» №0106-0107/КУ/22(1).
		Згідно п.2.1.1 даного договору, ДКП «Телерадіокомпанія Київ» гарантує, що має необхідні ліцензії та дозволи, що надають можливість укладати та виконувати цей договір, в тому числі від суб'єктів авторського та суміжних прав.
		Відповідно п. 1.3 договору №0106-0107/КУ/22(1) провайдер (відповідач-2) не несе відповідальності за зміст інформації, що містить телепрограма.
		До матеріалів справи долучена Ефірна довідка вих. № 75 від 18.02.2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель", в якій зазначено що програма "Ювілейний концерт М.Поплавського" виходила в ефір 25.08.2012 року.
		Оцінюючи подані сторонами суду докази є повними та за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;  інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон), виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: 
		1) відтворення творів; 
		2) публічне виконання і публічне сповіщення творів; 
		3) публічну демонстрацію і публічний показ; 
		4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення; 
		5) переклади творів; 
		6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; 
		7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо; 
		8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору; 
		9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором; 
		10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер; 
		11) імпорт примірників творів. 
		Цей перелік не є вичерпним.
		Відповідно до ст. 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у ст. 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені.
		Відповідно матеріалів справи позивач вказує, що йому передані права на використання зокрема таких музичних творів: Дівчина- весна" автор музики Ніколо, автор слів Ю.Рибчинський; "Друзям" автор музики Ніколо, автор слів О.Мороз; "Сину мій" автор слів Ніколо, автор музики Л.Пономаренко, "Я стану морем" автор музики В.Волкомор, автор слів М.Бровченко згідно договору № РА1- 15 від 16.08.2011, договору про передачу виключних авторських прав № РА1- 32 від 02.04.2012 року, договору № СИ2/2011 від 01 квітня 2011 року.
		Відповідно до ст. ст. 31, 32, 33 Закону, використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.
		Відповідачем-1 укладено відповідний договір з Державним підприємством  "Українське агентство з авторських суміжних прав"( ДП УААСП). Відповідно до п. 2.1. ліцензійного договіру № ТЕ-02/12 від 21.01.2012 року з УААСП, УААСП від імені авторів та їх правонаступників, включаючи іноземних, надає користувачеві (відповідачу) на умовах, визначених Договором, право (невиключну ліцензію) на публічне сповіщення шляхом передачі в ефір творів репертуару ДП УААСП на території м. Київ та Київська область.
		Згідно з частиною третьою статті 15 Закону виключне право особи, яка має авторське право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, дає їй право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання творів.
		Публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях (стаття 1 Закону).
		Як зазначено в пункті 41 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях.
		Так, дана стаття закону передбачає виключення з поняття "публічне виконання", а саме - "передача в ефір чи по кабелях", що є у відповідності до ст. 1 Закону визначенням поняття "публічне сповіщення". 
		Тобто, в ст. 1 Закону в визначенні поняття публічне виконання зроблений виняток стосовно саме публічного сповіщення, яке регулюються окремою нормою законодавства.
		Публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.
		Факти використання музичних творів: "Дівчина- весна","Друзям","Сину мій", "Я стану морем" у телепрограмі "Ювілейний концерт М. Поплавського", підтверджується наданими позивачем матеріальними носіями, які виготовлені позивачем самостійно.
		Відповідно до п. 3 ст. 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право  дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
		          Відповідно до ст. 13 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" Національна рада здійснює офіційний моніторинг телерадіопрограм.
		          Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право  вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб -на свій вибір. 
		       Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про інформацію"всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Таким чином, чинне законодавство не забороняє здійснення фіксування телепрограми, трансляція якої мала місце,  для надання суду у якості доказу на підтвердження заявлених позовних вимог. 
		         Належність та допустимість такого доказу оцінюється судом.
		       Проте, за відсутності можливості встановити наявність чи відсутність ознак монтажу наданого позивачем відеозапису, у якості доказу, суд приходить до висновку, що наданий позивачем відеозапис, який зафіксований на диску, не є належними та допустимими доказами у справі. 
		         Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, у тому числі на припущенні того, що відповідачами було допущено порушення виключних майнових авторських прав позивача, шляхом публічного сповіщення музичних творів.
		       Відповідно до ч. 1-5 ст. 48 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", кожна телерадіоорганізація-ліцензіат зобов'язана вести журнал обліку передач, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій). У журналі обліку передач фіксуються: 
		дата випуску, час початку і закінчення передачі; 
		назва і тема передачі; 
		прізвище авторів і ведучих передачі; 
		мова передачі. 
		Журнал обліку передач зберігається телерадіоорганізацією протягом року з дня останнього запису в ньому. 
		          Усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14 днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту. 
		У разі подання скарги щодо змісту передачі її записи зберігаються до того часу, поки скаргу не буде розглянуто і рішення стосовно неї не буде прийнято у визначеному порядку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи.
		Згідно положень ч. 3 ст. 64 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", заяву з вимогою спростування має бути подано до телерадіоорганізації у письмовій формі протягом 14 днів з дня поширення таких відомостей з письмовим повідомленням про це Національної ради.
		Згідно з ч. 5 ст. 64 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", на вимогу заявника телерадіоорганізація зобов'язана надати йому можливість безкоштовного прослуховування (перегляду) відповідного фрагменту програми чи передачі або надати копію запису фрагменту з відповідною оплатою.
		Позивачем надано суду лист вих. № 492/12 від 07.09.2012 року звернення до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, як уповноваженого органу, з приводу збереження запису ефіру відповідача-1, проте такий запис не збережено вказаною організацією і відповідно не може бути надано на вимогу суду.
		Згідно положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.
		До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).
		Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності -це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.
		Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
		Згідно положень ч. 1 ст. 433 Цивільного кодексу України, до об'єктів авторського права належать аудіовізуальні твори.
		Згідно положень ч. 1 ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими. Публічна демонстрація аудіовізуального твору, відеограми - публічне одноразове чи багаторазове представлення публіці за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав у приміщенні, в якому можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, аудіовізуального твору чи зафіксованого у відеограмі виконання або будь-яких рухомих зображень.
		Відповідно до ст. 17 Закону Авторами аудіовізуального твору є: режисер-постановник;  автор сценарію і (або) текстів, діалогів; автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього;  художник-постановник; оператор-постановник. 
		Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.
		За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 ЗУ "Про авторське право та суміжні права" право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом). 
		          Як вбачається із матеріалів справи, відповідач-1 та відповідач-2 не є автором аудіовізуального твору "Ювілейний концерт  Михайла Поплавського", який було сповіщено в ефірі телеканалу «Київ», а отже публічне сповіщення творів відбулось за відсутності вини відповідачів.
		01.01.2006р. між ЗАТ „Воля-кабель", правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є TOB «Воля-кабель», уклало договір на право ретрансляції телеканалу «Київ» з ДКП «Телерадіокомпанія Київ» №0106-0107/КУ/22(1).
		Згідно п.2.1.1 даного договору, ДКП «Телерадіокомпанія Київ» гарантує, що має необхідні ліцензії та дозволи, що надають можливість укладати та виконувати цей договір, в тому числі від суб'єктів авторського та суміжних прав.
		Відповідно п. 1.3 договору №0106-0107/КУ/22(1) провайдер (відповідач-2) не несе відповідальності за зміст інформації, що містить телепрограма.
		Відповідно пункту 29 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", з огляду на приписи статті 33 ГПК щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
		1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
		2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкта суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
		Позивач належними та допустими доказами не довів, що 25 серпня 2012 року Відповідачем-1 було здійснено публічне сповіщення з порушенням прав інтелектуальної власності позивача, а Відповідачем-2 - ретрансляцію, музичних творів: "Дівчина- весна" автор музики Ніколо, автор слів Ю.Рибчинський; "Друзям" автор музики Ніколо, автор слів О.Мороз; "Сину мій" автор слів Ніколо, автор музики Л.Пономаренко, "Я стану морем" автор музики В.Волкомор, автор слів М.Бровченко, таким чином позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		                                              В И Р І Ш И В:
		1.          В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		2.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		Повний текст рішення складено: 11.03.2013 року.
		 
		       Суддя                                                                                               О.Є. Блажівська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...