Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/167/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Купівля - продаж.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.03.2013. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		          
		14.03.13                                                                                 Справа№ 914/167/13 
		 
		За позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики  Львівської міської ради   м. Львів
		до відповідача: Дочірнього підприємства „Албіс Компані" товариства з обмеженою відповідальністю „Діаніум Трейдінг Ко Лімітед (Республіка Кіпр) м. Львів
		третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Попович О.С.
		про внесення змін до договору купівлі - продажу нежитлових приміщень
		 
		                                                                                                                                                                                                Суддя     Н.Мороз
		                                                                                                                                                            при секретарі Ю. Шиманській 
		 
		Представники:
		Від позивача:  Романяк М.О.
		Від відповідача: Парамонов С.О.
		Від третьої особи: н/з
		 
		Суть спору: 
		          Позов подано Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики  Львівської міської ради   м. Львів до відповідача - дочірнього підприємства „Албіс Компані" товариства з обмеженою відповідальністю „Діаніум Трейдінг Ко Лімітед (Республіка Кіпр) м. Львів за участю третьої особи - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Попович О.С. про внесення змін до договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 27.02.2012р. №2741.
		          Ухвалою суду від 15.01.2013р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.02.2013р.
		          05.02.2013р., 14.02.2013р. та 05.03.2013р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.
		          В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Посилається на необхідність внесення змін до договору №2741 купівлі-продажу  нежитлових приміщень способом викупу від 27.02.2012р., посвідченого приватним  нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович О.С. за реєстровим номером №263 у запропонованій редакції з зв'язку із набранням чинності Закону України від 13.01.2012р. „Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012-2014 роки", яким внесено зміни до Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Просить позов задоволити.
		          Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому із заявленими вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та  такими, що не підлягають до задоволення. Посилається на те, що договір №2741 купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу від 27.02.2012р. виконаний ним в повному обсязі, а внесення змін до виконаного договору відповідно до ч. 1 ст. 653 ЦК України матиме наслідком зміни відповідних зобов'язань, що   в даному випадку не може стосуватися вже виконаного договору. Ствердив, що  позивач не був позбавлений можливості внести відповідні зміни до спірного договору ще на момент його укладення з урахуванням положень Закону України від 13.01.2012р. „Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012-2014 роки". Крім того зазначив, що позивач не вказав, які ж підстави виходячи  із приписів  ч. 2 ст. 651 та ст. 652 ЦК України, виникли  для зміни  договору, на які необхідно зіслатися для проведення змін до нього, а також, позивач не  вказав в чому полягає порушення його прав за захистом яких він звернувся до господарського суду. В позові просить  відмовити повністю.
		          Третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Попович О.С. в судове засідання не з'явилася,  подав клопотання, в якому із заявленими вимогами погоджується та просить розгляд справи проводити без його участі.
		          Представникам роз'яснено їх права та обов»язки, згідно ст. 22 ГПК України.
		          Розглянувши матеріали справи, подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
		          27 лютого 2012р. між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради  (продавець) та Дочірнім підприємством „Албіс Компані" товариства з обмеженою відповідальністю „Діаніум Трейдінг Ко Лімітед" Республіка Кіпр (покупець) було укладено та нотаріально посвідчено договір №2741 купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу, згідно пункту 1.1 якого, продавець зобов'язувався відповідно до ухвали Львівської міської ради 3-ї сесії 6-го скликання від 30.06.2011р. №605 передати у власність покупця нежитлові приміщення загальною площею 268,8 кв. м., які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Коперніка М., буд.1. 
		          Відповідно до п. 2.1 договору, покупець зобов'язувався заплатити 2 015 592, 00 грн. за придбаний об'єкт продажу протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення даного договору.
		          За умови сплати не менше як 50 відсотків ціни продажу об'єкта протягом тридцяти календарних днів з часу нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, термін оплати продовжується ще на тридцять календарних днів.
		          Судом з'ясовано, що на виконання зобов'язань передбачених п.п. 2.1, 2.2, 5.1 та 5.2 Договору відповідач платіжними дорученнями №260 від 13.03.2012р. та №390 від 09.04.2012р. із призначенням платежу відповідно „оплата 50 % вартості об'єкта нерухомості згідно договору купівлі-продажу №2741 від 27.02.2012р"  та „часткова оплата  вартості об'єкта нерухомості згідно договору купівлі-продажу №2741 від 27.02.2012р"  оплатив  продавцю на вказаний у договорі розрахункових рахунок грошові кошти за придбаний Об'єкт продажу відповідно 1 505 000,00 грн. та 510 592, 00 грн., що в сумі становило повну вартість придбаного об'єкта  продажу в сумі 2 015 592, 00 грн.(п. 2.1 Договору). Доказів повернення відповідачу вказаних коштів матеріали справи не містять.
		          У відповідності до п.3.1 договору передача об'єкта продажу здійснюється продавцем покупцю в 30-денний термін після сплати повної вартості придбаного об'єкта продажу.
		          Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.3.1 договору, 10.04.2012р. , між позивачем та відповідачем  було підписано акт приймання - передачі  №274, яким засвідчено, що продавцем та Балансоутримувачем виконані зобов'язання щодо передачі покупцю у власність об'єкта продажу, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Коперніка М., буд.1.
		          Цим же актом підтверджено відсутність будь-яких вимог та претензій у покупця відносно придбаного ним об'єкта продажу.
		          Судом встановлено, що позивач направив відповідачу лист від 01.06.2012р. №2302-вих-1861, з якого вбачається, що Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, керуючись ч.1 ст. 22, ч.3 ст. 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" у редакції Закону України від 13.01.2012р. „Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012-2014 роки", запропонувало відповідачу внести та нотаріально посвідчити нижче вказані зміни до договору №2741 купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу від 27.02.2012р., а саме:  
		          - пункт 1.2 Договору викласти у такій редакції:„Право власності на Об'єкт продажу переходить до Покупця після державної реєстрації у встановленому законом порядку права власності на придбаний Об'єкт, яка здійснюється після сплати в повному обсязі ціни продажу та отримання акту прийому-передачі Об'єкта продажу";
		          -  виключити з пункту 2.1 Договору слова:  „За умови сплати не менше як 50 відсотків ціни продажу об'єкта протягом тридцяти календарних днів з часу нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу термін оплати продовжується ще на тридцять календарних днів";
		          - пункт 7.2 Договору викласти у такій редакції: „У разі несплати ціни Об'єкта продажу протягом строку, встановленого п.2.1 Договору, Покупець сплачує на користь Продавця неустойку у розмірі 20 відсотків ціни продажу Об'єкта. У разі несплати коштів згідно з Договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 днів, Об'єкт продажу повертається Продавцю, Договір підлягає розірванню, відповідно до п. .5 ст. 23  Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)";
		          - пункт 7.3 Договору викласти у такій редакції: „У разі порушення строку сплати ціни продажу за Договором Покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення, включаючи день проведення оплати. Пеня нараховується з тридцять першого дня від дати нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу".
		          Листом від 13.06.2012р. за №119 відповідач пропозицію позивача про внесення змін до договору №2741 купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу від 27.02.2012р. відхилив.
		          В силу  ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
		          Пунктом 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. 
		          За приписом ст. 629 цього ж Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами. 
		          У відповідності до п.1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		          Статтею 599 ЦК України та ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		          Пунктом 1 ст. 203 ГК України унормовано, що господарське зобов'язання,  всі умови якого виконані належним чином, припиняються, якщо виконання прийнято управненою стороною.
		          З огляду на приписи вищевказаних правових норм  та беручи до уваги документальне підтвердження виконання умов договору №2741 від 27.02.2012р. купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу, суд дійшов висновку, що має місце припинення виконання зобов'язань, передбачених у договорі  у зв'язку із їх виконанням, проведеним належним чином. Відтак, згідно з частиною 1 ст. 653 ЦК України, внесення змін до договору визначатиме й  зміну для його сторін відповідних зобов'язань по ньому, що не може стосуватися вже виконаного договору.
		          Судом також з'ясовано, що зміни до Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", на які покликається позивач у своїй позовній заяві як на підставу внесення змін до договору №2741 від 27.02.2012р. купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу, на момент його укладення були чинними (опубліковані у бюлетені «Офіційний вісник України» від 17 лютого 2012 року № 11), а відтак суд погоджується з твердженням відповідача, що позивач не був позбавлений можливості внести відповідні зміни до договору на момент його укладення з урахуванням положень вищевказаного Закону, проте таким правом у встановленому законом порядку не скористався. 
		          Відповідно до ст. п. 1 ст. 626 ЦК України, договори є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		          За приписами ч. ч. 3, 4 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
		          Разом з тим, згідно з ч. 2 статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною  та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		          Можливість та підстави зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин встановлені нормою статті 652 ЦК України. Зокрема, згідно з частиною 1 цієї статті у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
		          Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
		          Частиною 2 цієї статті передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;  виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; з суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
		          З урахуванням вищевказаних приписів чинного законодавства,  внесення змін до спірного договору, є можливим лише за умови наявності та доведеності обставин і підстав, передбачених   диспозиціями статей 651, 652 ЦК України.  
		          Заявляючи позов  та й в ході  розгляду справи,  позивач належними та допустимим доказами не довів суду, які ж підстави виникли для необхідності внесення змін до договору №2741 купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу від 27.02.2012р., з якими норми ч. 2 ст. 651 та ст. 652 ЦК України пов'язують можливість внесення змін до договору. 
		          Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.         
		          За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про внесення змін до договору з метою приведення його положень  до вимог чинного законодавства,  на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не може бути підставою для зміни договору в силу норм ст. 652 ЦК України, оскільки таке не є умовою договору та умовою, яка істотно змінилася. Відтак, внесення будь-яких змін до договору або доповнення його змісту можливе лише за взаємною згодою сторін, що передбачено п.11.1 договору. Втім, оскільки така згода між сторонами не досягнута,  підстави для задоволення позову відсутні.
		          Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		          Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		          Системний аналіз норм ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ст. 1 ГПК України свідчить про те, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Проте, належних обґрунтувань з посиланням на норми права, які б вказували,  в чому ж конкретно полягає порушення його права позивач не навів, що вказує на відсутність правових підстав для задоволення позову. 
		          Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		          Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		          Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
		          Керуючись ст.ст. 15, 16, 599, 651, 652  ЦК України, ст.ст.  202, 203 ГК України, ст.ст. 1, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України,  суд,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		                   В позові відмовити повністю.         
		 
		 
		Суддя                                                                                                     Мороз Н.В.
		 
		Рішення складено     15.03.2013р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...