Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5009/2452/12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.03.2013. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 19 березня 2013 року                                                                                    Справа № 5009/2452/12  
		Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М. 
		розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест", м.Київ   
		на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.2012
		зі справи № 5009/2452/12
		за позовом приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест", м.Київ (далі - Товариство) 
		до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя (далі - відділення АМК України) 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області, м.Запоріжжя (далі - УДСО)   
		про визнання недійсним рішення 
		та за зустрічним позовом Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Запоріжжя 
		до приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест", м.Київ  
		про стягнення штрафу у розмірі 50 000, 00 грн. 
		Судове засідання проведено за участю представників сторін:
		позивача - Собкович О.В.; 
		відповідача - Солотковська-Сотник О.Й.;  
		третьої особи - не з'явилась.      
		ВСТАНОВИВ:
		         У червні 2012 року Товариство звернулося з позовом до відділення АМК України про визнання недійсним рішення від 28.05.2012 № 28-рш у справі            № 04/63-11.
		Відділення АМК України у липні 2012 року звернулося із зустрічним позовом до Товариства про стягнення суми штрафу у розмірі 50 000,00грн. 
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.06.2012 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області.  
		          Господарським судом Запорізької області було винесено ухвалу від 06.08.2012 про заміну позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма Телеком" його правонаступником приватним акціонерним товариством "Фарлеп-Інвест". 
		Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.08.2012 (суддя Горохов І.С.), яке залишено без змін постановою Донецького  апеляційного господарського суду від 13.11.2012 (колегія суддів у складі: суддя Москальова І.В. - головуючий, судді Манжур В.В. і М'ясищев А.М.), у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Стягнуто з відповідача в доход загального фонду державного бюджету України штраф, накладений зазначеним рішенням адміністративної колегії відділення Антимонопольного комітету України у розмірі 50000,00 грн. 
		У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати рішення господарського суду від 27.08.2012, постанову апеляційного суду від 13.11.2012 та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити. Скарга мотивована тим, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		У відзивах на касаційну скаргу відповідач та третя особа просять оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення. 
		Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України знаходить підстави для часткового задоволення касаційної скарги. 
		Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами розгляду матеріалів справи № 04/63-11 відділенням АМК України 28.05.2012 прийнято рішення № 28-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", яким визнано, що Товариство за результатами діяльності у січні 2011 року - травні 2012 року в територіальних межах м.Запоріжжя, в межах території розташування АТС, що використовуються Товариством для надання послуг з розміщення та організації обслуговування обладнання систем передавання тривожних сповіщень на місцевих телекомунікаційних мережах, займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з розміщення та організації обслуговування обладнання систем передавання тривожних сповіщень на місцевих телекомунікаційних мережах як таке, що не мало жодного конкурента на цьому ринку. Також визнано, що дії Товариства, які полягають у встановленні в м.Запоріжжі для УДСО необґрунтованої вартості послуг з розміщення та організації обслуговування обладнання систем передавання тривожних сповіщень на місцевих телекомунікаційних мережах, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 частиною другою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з розміщення та організації обслуговування обладнання систем передавання тривожних сповіщень на місцевих телекомунікаційних мережах шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. За вказане порушення на позивача був накладений штраф у розмірі 50 000,00грн.
		Копію рішення № 28-рш відділення АМК України надіслало  Товариству листом від 29.05.2012 та отримано останнім 07.06.2012.  
		В основу оскаржуваного рішення відділення АМК України були покладені такі обставини:
		- Товариство є юридичною особою відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 409548, зареєстрованою виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 28.05.2001, номер реєстрації №12241200000009989, код за ЄДРПОУ 21653930. Місцезнаходження юридичної особи: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Кошута, буд.8, кв. 5; адреса фактичного місцезнаходження: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Сєрова,10; 
		- Товариство отримало ліцензію Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 04.06.2009 серії АВ № 466339 на надання послуг фіксованого місцевого телефонного зв'язку з ємністю мережі понад      10 000 номерів з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку на території Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Івано-Франківської, Одеської областей та АР Крим; 
		- Товариство є суб'єктом господарювання у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції";
		- УДСО, здійснюючи правоохоронну діяльність, передбачену статтею 10 Закону України "Про міліцію" та Положенням про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 № 615 "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності" (зі змінами; далі - Положення), на договірних засадах забезпечує охорону майна усіх форм власності в межах Запорізької області; 
		- згідно з Положенням одним з основних завдань УДСО є здійснення за договорами заходів щодо охорони особливо важливих об'єктів згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України, інших об'єктів, вантажів, інкасацій, перевезення, тимчасового зберігання валютних цінностей, забезпечення особистої безпеки громадян, а також технічного захисту інформації в порядку, встановленому законодавством; 
		- оператори телекомунікацій у відповідності до статті 27 Закону України "Про телекомунікації" повинні надавати у користування на договірних засадах ресурси своїх мереж органам внутрішніх справ України у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку; 
		- послуга з розміщення та організації обслуговування обладнання систем передавання тривожних сповіщень на місцевих телекомунікаційних мережах є специфічним видом діяльності, яка здійснюється операторами під час здійснення основного виду діяльності - надання телекомунікаційних послуг і передбачає, зокрема, розміщення апаратури СТС в приміщеннях АТС, обслуговування місця розташування апаратури СТС, забезпечення умов для нормального функціонування апаратури СТС, забезпечення електроживлення, мікроклімату тощо; 
		- споживачами вказаних послуг є суб'єкти господарювання-підрозділи ДСО, яким для організації централізованої охорони об'єктів (майна юридичних осіб, громадян) необхідно розмістити на місцевих АТС апаратуру СТС для її підключення до телефонних ліній абонентів, виведених на кросові рамки АТС, а продавцями цих послуг є оператори телекомунікацій, які мають у власності АТС; 
		- територіальними (географічними) межами ринку послуг з розміщення та організації обслуговування обладнання систем передавання тривожних сповіщень на місцевих телекомунікаційних мережах, на якому здійснює діяльність Товариство, є територія міста Запоріжжя, в межах розташування АТС, що використовуються Товариством для надання послуг з розміщення та організації обслуговування обладнання систем передавання тривожних сповіщень на місцевих телекомунікаційних мережах; 
		- часовими межами ринку визначено січень 2011 року - травень            2012 року;
		- становище Товариства на ринку послуг з розміщення та організації обслуговування обладнання систем передавання тривожних сповіщень на місцевих телекомунікаційних мережах, в територіальних межах                          м. Запоріжжя, в межах території розташування АТС, що ним використовуються для надання послуг з розміщення та організації обслуговування обладнання систем передавання тривожних сповіщень на місцевих телекомунікаційних мережах, за результатами діяльності у січні 2011 року - травні 2012 року було монопольним (домінуючим), оскільки не мало жодного конкурента на цьому ринку; 
		- до липня 2011 року між УДСО та Товариством не існувало договору щодо розміщення ретрансляторів в приміщеннях АТС, а тому оплата за оренду та забезпечення функціонування апаратури СПТС не здійснювалась. З січня 2011 року по липень 2011 року послуги УДСО Товариством надавались безкоштовно; 
		- для отримання послуг з розміщення та організації обслуговування обладнання систем передавання тривожних сповіщень на місцевих телекомунікаційних мережах в м.Запоріжжі між УДСО та Товариством було укладено договір від 01.07.2011 № 1/12-1/03-11 "Про розміщення, встановлення, забезпечення належних умов функціонування та організацію обслуговування апаратури СПТС" (далі - Договір), згідно з п.1.1 якого оператор (Товариство) надає абоненту (УДСО) послуги з організації обслуговування апаратури СПТС, а саме: розміщення, утримання, забезпечення електроживленням. Вартість послуг Товариства становила 456,00 грн. (з ПДВ) на місяць за розміщення 1 ретранслятора (типу "Селена-Р", "Інтеграл-Р") в приміщеннях АТС Товариства; 
		- вартість послуг з розміщення та організації обслуговування обладнання систем передавання тривожних сповіщень на місцевих телекомунікаційних мережах була встановлена Товариством самостійно;
		- на прохання УДСО Товариством не було надано відповідного обґрунтування вартості послуги. Разом з тим, листом від 23.06.2011                    № 2/01-09/03-11 оператор повідомив про можливе відключення на АТС ретрансляторів УДСО у разі неукладення договору на його умовах; 
		- ретранслятори УДСО розміщувались на тринадцяти АТС Товариства, розташованих у різних районах м. Запоріжжя. Товариство листом від 20.10.2011 № 17/01-09/03-11 повідомило відповідача, що до складу вартості послуги входять: витрати на обслуговування місця розташування ретранслятора - 5,00 грн. (без ПДВ); плата за розміщення ретранслятора - 17,00 грн. (без ПДВ); витрати на електроживлення ретранслятора -  358,00 грн. (без ПДВ). Витрати на електроживлення апаратури СПТС є основною складовою вартості послуги (складають більше 94%). Проте Товариство не надало відповідачу жодних обґрунтувань щодо розміру таких витрат;
		- у середньому загальні витрати Товариства на електроживлення 1 ретранслятора УДСО становили (302,40грн. + 83,34грн.)/4= 96,44 грн. (без ПДВ) за місяць, що в 3,7 раза перевищувало витрати на електроживлення 1 ретранслятора, включені Товариством у вартість послуги;
		- наслідком завищення Товариством витрат на електроживлення обладнання УДСО, розміщеного на АТС, було встановлення необґрунтованої вартості послуг з розміщення та організації обслуговування обладнання систем передавання тривожних сповіщень на місцевих телекомунікаційних мережах;
		- листом від 26.01.2012 № 3/01-09/03-11 Товариство надало відповідачу іншу калькуляцію вартості послуги у розмірі 380,00 грн. (без ПДВ). Однак жодних розрахунків по окремих статтях витрат у калькуляції, документальних підтверджень здійснення фактичних витрат, пов'язаних з наданням послуг, позивач не надав. У листі від 05.04.2012 № 8/01-09/03-11 Товариство зазначало, що відповідно до Цивільного кодексу України його підприємство є вільним у виборі договору, контрагента та визначенні умов договору (зокрема, встановлення вартості послуги).
		Сукупності встановлених зі справи обставин суди дали належну оцінку і дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність заявленого у справі первісного позову. 
		При цьому суди правильно виходили з того, що аналіз встановлених за справою обставин давав відповідачу можливість дійти висновку про те, що необґрунтоване встановлення Товариством в м.Запоріжжі, яке є монополістом на зазначеному ринку послуг, для споживачів вартості послуг з розміщення та організації обслуговування обладнання систем передавання тривожних сповіщень на місцевих телекомунікаційних мережах, є зловживанням монопольним домінуючим становищем, а отже в діях позивача вбачається склад правопорушення передбаченого пунктом 1 частиною другою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
		Посилання позивача на неправильність застосування відповідачем Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 року № 49-р, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за № 317/6605, визначення монопольного становища суб'єкта господарювання, а отже і його твердження про неправильність рішення відділення АМК щодо визнання його монополістом, були перевірені попередніми судовими інстанціями, які дійшли правильного висновку про їх безпідставність та невідповідність фактичним обставинам справи. 
		У цьому зв'язку прийняті за справою судові рішення в частині первісного позову відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається. 
		Разом з тим доводи позивача щодо неправильності оскаржуваних судових рішень в частині задоволення зустрічних позовних вимог заслуговують на увагу. 
		Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач, оскаржуючи судові рішення, посилався, крім іншого, на те, що відповідач попередчасно вдався до заходів примусового виконання прийнятого ним рішення. 
		Відповідно до частини третьої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.  
		За змістом частини четвертої статті 60 названого Закону порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого, зокрема, згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
		Оскільки оскаржуване рішення відповідача, за яким позивач був визнаний особою, що займає монопольне становище на ринку та вчинила порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також до якої у цьому ж зв'язку було застосовано штраф, приймалось у відповідності до вимог частини першої статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушення господарським судом провадження у справі про визнання цього рішення недійсним, за відсутності обставин, передбачених частиною третьою статті 48 цього Закону, зупинило його виконання.
		З огляду на таке, беручи до уваги, що позовна заява щодо рішення відділення АМК України від 28.05.2012, як вбачається з наявних матеріалів справи, була прийнята до провадження 27.06.2012, звернення відповідача до суду із зустрічним позовом, яке мало місце 18.07.2012, було передчасним, оскільки за таких обставин право вимоги в нього ще не виникло.        
		Отже, оскаржувані судові рішення в частині задоволення зустрічного позову підлягають скасуванню.
		Беручи до уваги, що фактичні обставини справи щодо їх наведеної частини були встановлені попередніми судовими інстанціями з достатньою повнотою, Вищий господарський суд України вважає за можливе прийняти у цій же частині нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову.
		Керуючись ст.ст. 49, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
		ПОСТАНОВИВ:
		                   1.Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" задовольнити частково. 
		2.Рішення господарського суду Запорізької області від 27.08.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.2012 у справі № 5009/2452/12 скасувати в частині задоволення зустрічного позову та прийняти в цій же частині нове рішення.
		3. У задоволенні зустрічного позову відмовити. 
		4. В іншій частині зазначені судові рішення залишити без змін.
		5.Стягнути з Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" 1609,50 грн. судового збору. 
		6.Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Запорізької області.
		 
		Суддя                                                                                             В. Селіваненко    
		 
		Суддя                                                                                             І. Бенедисюк       
		 
		Суддя                                                                                             В. Харченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...