Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1570/5092/2012 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано для оприлюднення: 22.03.2013. Зареєстровано: 22.03.2013. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2013.
Дата набрання законної сили: 09.10.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 1570/5092/2012 
		ПОСТАНОВА  
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 березня 2013 року           
		Одеський окружний адміністративний суд у складі: 
		головуючої судді                                                              Потоцької Н.В.,
		при секретарі                                                                    Паровенко І.П.
		за участю сторін: 
		представника позивача (за довіреністю)                       ОСОБА_1
		представника  відповідача (за довіреністю)                  Гадомської Ю.П.
		представника  відповідача (за довіреністю)                  не з'явився 
		представника  відповідача (за довіреністю)                  не з'явився
		представник третьої особи                                              не з'явився
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Державної автомобільної  інспекції ГУМВС України в Одеській області, інспектора ДПС з обслуговування СП № 2 роти ДПС при УДАІ прапорщика міліції Кисельова Олександра Сергійовича,  інспектора ДПС з обслуговування СП № 2 сержанта міліції Малашихіна О.О., третя особа: Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області про визнання незаконними та протиправними дій посадових осіб, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування протоколу огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, акту прийому затриманого транспортного засобу та стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
		                                             
		                                                 ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до управління Державної автомобільної  інспекції ГУМВС України в Одеській області, інспектора ДПС з обслуговування СП № 2 роти ДПС при УДАІ прапорщика міліції Кисельова Олександра Сергійовича,  інспектора ДПС з обслуговування СП № 2 сержанта міліції Малашихіна О.О., в якому просить суд:
		-          визнати дії посадових осіб підрозділу ДПС Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області - Відповідача 2, Відповідача 3 - з тимчасового затримання транспортного засобу Позивача; складання протоколу огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 09.05.2012; складання акту прийому затриманого транспортного засобу від 09.05.2012 № 564; доставления транспортного засобу на невідомий майданчик; проведення огляду та  опису речей, які знаходились у автомобілі позивача; утримання та зберігання автомобіля позивача на невідомому майданчику; неповідомлення позивача про вчинення вищевказаних дій із тимчасового затримання транспортного засобу, а також бездіяльність Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області, що полягає у фактичному покритті та підтримці вищезазначених протиправних дій своїх посадових осіб; небажанні об'єктивно та всебічно розібратися у ситуації, яка спричинена незаконними діями посадових осіб; невжитті заходів щодо припинення таких протиправних дій та відновлення порушених прав позивача; сприянні порушенню діючого законодавства невжиттям заходів щодо усунення наслідків протиправної поведінки посадових осіб та притягнення винних до відповідальності; безпідставному утриманні та зберіганні автомобіля позивача на невідомому майданчику та відмові у його поверненні, незаконними та протиправними;
		-          винести окрему ухвалу суду про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб підрозділу ДПС Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області, дії яких є незаконними та протиправними;
		-           визнати протиправним та скасувати протокол огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 09.05.201;
		-          визнати протиправним та скасувати акт прийому затриманого транспортного засобу від 09.05.2012 № 564;
		-          зобов'язати Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області, безоплатно повернути позивачеві транспортний засіб, що належить йому на праві власності - автомобіль марки CHEVROLET AVEO, рік випуску 2007, кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 та відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 7826,00 грн. та моральну шкоду у сумі 12240,00 грн., завдану позивачеві незаконними діями відповідачів при здійсненні ними своїх повноважень.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що дії посадових осіб підрозділу ДПС Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області, а також складені ними протокол огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, акт прийому затриманого транспортного засобу підлягають визнанню незаконними, протиправними та скасуванню, а незаконно затриманий транспортний засіб підлягає безоплатному поверненню позивачеві.
		По перше: тимчасове затримання транспортних засобів здійснюється згідно з вимогами статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені:
		-          частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121 (порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами);
		-          статтями 121-1 (експлуатація водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах);
		-           126 (керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки);
		-          частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції);
		-          статтями 132-1 (порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами);
		-           206-1 (незаконне перевезення іноземців та осіб без громадянства територією України) КУпАП, працівник ДАІ тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.
		Згідно з вимогами статті 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.
		Відповідачем 2 відносно водія затриманого транспортного засобу позивача, протокол про адміністративне правопорушення складено не було.
		Таким чином:
		-          в діях водія затриманого транспортного засобу відповідачем 2 не було виявлено жодних ознак вказаних правопорушень,
		-          водієм не було вчинено жодного правопорушення та, відповідно, протокол про адміністративне правопорушення Відповідачем 2 не складався,
		-          жодного запису про тимчасове затримання транспортного засобу у протоколі про адміністративне правопорушення Відповідачем 2 не робилося, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не складався,
		-          а тому, відповідачем 2, в порушення статті 265-2 КУпАП, транспортний засіб було затримано безпідставно та протизаконно.
		Крім того,  відповідачі по справі, не надали можливості особі, яка перебувала за кермом, повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження власника автомобіля.
		По друге:  згідно приписів  статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.
		Розшук транспортних засобів боржника, відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» здійснюють органи внутрішніх справ.
		Згідно з підпунктом 37 пункту 4 Положення, ДАІ веде автоматизований облік, накопичення та оброблення інформації правоохоронних органів про перебування транспортних засобів у розшуку.
		Відповідно до пункту 5 Положення, підрозділи Державтоінспекції мають права, передбачені Законами України «Про міліцію», «Про дорожній рух», «Про оперативно- розшукову діяльність», іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність. Зокрема, працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків мають в тому числі, право:
		-          вживати відповідно до законодавства необхідних заходів для розшуку викрадених транспортних засобів.
		Серед прав працівників ДАІ відсутнє право вживати відповідно до законодавства необхідних заходів для розшуку транспортного засобу боржника, а отже, займаючись такою діяльністю працівники ДАІ перевищують службові повноваження та, крім того, враховуючи, що база транспортних засобів, що розшукуються, одна, в якій зберігається інформація саме про викрадені транспортні засоби та ті, водії яких зникли з місця скоєння ДТП, то розміщуючи інформацію про транспортний засіб боржника у цю базу, працівники ДАІ вчиняють злочин, який посягає на законні права та інтереси власника автомобіля, а така недостовірна інформація про автомобіль з вини ДАІ безпідставно робить з власника крадія або злочинця.
		Таким чином будь-які дії працівників ДАІ з розшуку транспортного засобу боржника є незаконними. 
		По третє: згідно до підпункту 14 пункту 5 Положення, працівники ДАІ під час виконання службових обов'язків мають право у випадках, передбачених законодавством, затримувати транспортні засоби і доставляти їх, у тому числі з використанням спеціальних транспортних засобів, на спеціальні майданчики чи стоянки Державтоінспекції для тимчасового зберігання.
		Згідно з підпунктом 3.11 пункту 3 Інструкції до функцій працівників підрозділів ДПС, в тому числі, відноситься здійснення заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі тимчасове затримання транспортних засобів і доставления їх на спеціальні майданчики чи стоянки.
		Таким чином на думку позивача, з положень вказаних нормативно-правових актів витікає наступне:
		-          тимчасове затримання транспортних засобів і доставления їх на спеціальні майданчики можливе лише під час виконання службових обов'язків працівниками ДАІ;
		-          доставляти затримані транспортні засоби, у тому числі з використанням спеціальних транспортних засобів, працівники ДАІ мають право виключно на спеціальні майданчики чи стоянки Державтоінспекції для тимчасового зберігання;
		-          як і було зазначено вище, працівники підрозділів ДПС мають право здійснювати тимчасове затримання транспортних засобів і доставления їх на спеціальні майданчики чи стоянки, виключно у якості заходу забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
		            А, отже:
		-          тимчасове затримання транспортного засобу боржника та доставления його на спеціальний майданчик чи стоянку, як пояснювалося вище, не відноситься до службових обов'язків працівників ДАІ, в тому числі працівників підрозділів ДПС;
		-          транспортний засіб позивача було доставлено на спеціальний майданчик (чи стоянку), який не відноситься до Державтоінспекції взагалі, до того ж за невідомою адресою;
		-          жодних підстав для застосування заходу забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме, тимчасового затримання транспортного засобу позивача не було.
		По четверте: згідно з пунктом 3 частини 4  «Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.12.2008 р. № 1102, у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у присутності двох свідків, представника підприємства, установи або організації, який доставляє транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку, складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу із зазначенням дати, часу, місця виявлення транспортного засобу і підстави для тимчасового затримання та доставления транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку; посади, місця роботи, прізвища, імені та по батькові особи, яка приймає рішення про тимчасове затримання транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку; типу марки, державного реєстраційного номера, переліку недоліків і пошкоджень транспортного засобу, що тимчасово затримується і доставляється на спеціальний майданчик чи стоянку, державного реєстраційного номера евакуатора; адреси місця зберігання транспортного засобу; посади, прізвища, ім'я, по батькові особи, яка виконує роботи з доставления транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.
		Все це зазначено не було, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу складено не було, а отже, транспортний засіб затримано та доставлено на невідомий спеціальний майданчик чи стоянку безпідставно та протиправно.
		Отже, складені відповідачем 2,  відповідачем 3 протокол огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, акт прийому затриманого транспортного засобу є незаконними та протиправними та підлягають скасуванню.
		По п'яте: враховуючи, що дії посадових осіб підрозділу ДПС Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області з огляду, тимчасового затримання та доставления транспортного засобу позивача на невідомий спеціальний майданчик чи стоянку, а також складені ними протокол огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, акт прийому затриманого транспортного засобу є незаконними та протиправними та підлягають скасуванню, та є такими, що грубо порушили права, свободи та законні інтереси позивача, транспортний засіб, що належить позивачеві на праві власності - автомобіль марки CHEVROLET AVEO, рік випуску 2007, кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, затриманий незаконно та підлягає безоплатному поверненню.
		Крім того, відповідно до статті 56 Конституції України, на користь позивача підлягає відшкодуванню матеріальна та моральна шкода, завдана йому незаконними діями відповідачів при здійсненні ними своїх повноважень.
		В результаті порушення незаконними діями Відповідачів законних прав, свобод та інтересів Позивача, його права володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю - транспортним засобом, позивачу було завдано збитків.
		Так, позивач несе збитки по-перше, у зв'язку з відсутністю транспортного засобу, який є і засобом пересування для самого позивача, який хворіє, переніс операцію на ногу та важко пересувається пішки, і використовується в робочих цілях, а також у родині, в тому числі, для перевезення матері позивача, яка є інвалідом, до лікарняних закладів, у будь-яких інших її потребах, а це, звичайно, чисельні додаткові витрати. Крім того, позивач несе витрати для відновлення свого порушеного права, що пов'язано з необхідністю звернення за захистом своїх прав до різних інстанцій, до суду. До того ж позивач не може з'ясувати в якому стані знаходиться транспортний засіб через перешкоджання йому в отриманні інформації за місцем утримання автомобіля на майданчику. Крім того, позивач втрачає і доходи, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено.
		Відповідно до частини 3 статті 22 ЦК України, збитки відшкодовуються в повному обсязі, отже, позивачеві підлягають відшкодуванню збитки за три місяці, з моменту незаконного затримання автомобіля 09.05.2012, виходячи з показників середньомісячної  заробітної плати за регіонами за період з початку року у 2012 році (за даними Державної служби статистики України), у розмірі 7826,00 грн.
		Внаслідок порушення прав позивача, йому було завдано моральну шкоду, на відшкодування якої позивач має право, відповідно до статті 56 Конституції України, статті 23 ЦК України.          
		Вищевказаними незаконними діями та бездіяльністю відповідачів, грубим порушенням діючого законодавства України та законних прав, свобод та інтересів позивача, йому було завдано глибоких фізичних та душевних страждань, зниження розумової та фізичної працездатності, погіршення здібностей та позбавлення можливості самореалізації та можливості нормально жити та працювати, спілкуватися у суспільстві, колі знайомих через часті депресії та психологічну кризу. Через нервові стреси, конфлікти у зв'язку з обставини, спричинені незаконними діями Відповідачів, довготривале емоційне перенапруження Позивач страждає від неврозу та потребує санаторно- курортного лікування та реабілітації нервової системи.
		Відповідно до статей 1173, 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, його посадової або службової особи при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цього органу, особи.
		Відповідно до частини 4 статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
		Таким чином, виходячи з вимог розумності та справедливості, враховуючи ситуацію, яка склалася, позивачеві підлягає відшкодуванню моральна шкода у розмірі вартості санаторно-курортного лікування з реабілітації нервової системи, як приклад, у відділенні реабілітації нервової системи санаторію-профілакторію «Біла Акація» у м.Одеса у сумі 12240,00 грн. з розрахунку 340 грн./36 днів.
		В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити їх з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях. 
		Представник відповідача /управління Державної автомобільної  інспекції ГУМВС України в Одеській області/ проти заявленого адміністративного позову заперечував, надав до суду письмові заперечення (а/с.71-72), в яких свою правову позицію обґрунтував наступним.
		12.04.2012          до УДАІ ГУМВС України в Одеській області надійшла постанова державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Лукасевич Г.О. від 02.04.2012 про оголошення розшуку транспортного засобу марки «Chevrolet Аvео», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, який належить боржнику ОСОБА_2. Вищезазначена інформація внесена до АІС «Автомобіль».
		Відповідно до Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС, затвердженої наказом МВС України 27.03.2009 № 111, функції контролю за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм і стандартів у сфері забезпечення дорожнього руху покладені на підрозділи дорожньо-патрульної служби ДАІ.
		09.05.2012          під час несення служби співробітниками УДАІ ГУМВС України Одеській області ІДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту №2 прапорщиком міліції Кисельовим О.С. та сержантом міліції Малашихіним О.О. зупинено транспортний засіб марки «Chevrolet Аvео», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, який належить боржнику ОСОБА_2 під керуванням громадянина ОСОБА_3
		Підставою для зупинки транспортного засобу є постанова державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Лукасевич Г.О. від 02.04.2012 про оголошення розшуку.
		Крім того, наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України від 25.06.2002 № 607/56/5 затверджена «Інструкція про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів, (посадових осіб)».
		Відповідно до п.3.1.Інструкції у виконавчому провадженні розшук громадянина-боржника, дитини або транспортних засобів боржника здійснюється органами внутрішніх справ у порядку, встановленому чинним законодавством України.
		У разі їх виявлення органи внутрішніх справ у триденний термін з моменту виявлення повідомляють ініціатора розшуку про місце знаходження, а транспортні засоби боржника негайно затримують та доставляють на спеціальні майданчики чи стоянки тимчасового зберігання Державтоінспекції.
		На виконання вимог зазначеної норми співробітниками ДАІ було затримано та поміщено автомобіль на спеціальний майданчик.          ^
		Таким чином, дії співробітників ДАІ щодо затримання транспортного засобу були правомірними, з дотриманням вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.
		Стосовно вимог позивача щодо відшкодування моральної та матеріальної шкоди прошу суд прийняти до уваги наступне.
		Сутність вимог зводиться до явного бажання позивача отримати значну суму грошей, при цьому не доведено факт наявності якої-небудь шкоди, в тому числі моральної.
		Моральна шкода - величина непостійна. Тому шкоду неможливо відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає точних критеріїв майнового виразу душевного
		болю, спокою особи. Будь-яка компенсація цієї шкоди не може бути адекватною справжнім стражданням, а тому будь-який розмір може мати лише умовний вираз.
		Із цього випливає, що суд зобов'язаний приймати рішення про відшкодування моральної школи виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості.
		Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної та матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у:
		1)          у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
		2)          у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
		3)          у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
		4)          у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Жодної із перелічених підстав позивачем не надано до суду
		Згідно зі ст. 1167 Цивільного кодексу України передбачені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.
		Так, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою статті 1167.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влад, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
		1)          якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
		2)          якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
		3)          в інших випадках, встановлених законом.
		На думку, представника відповідача в матеріалах справи відсутні достатні докази наявності причинного зв'язок між діями співробітників ДАІ та спричиненою позивачу моральної шкоди.
		Позивачем не долучено до позову квитанцій або розрахунків  щодо заподіяної йому матеріальної та моральної шкоди.
		Крім того, слід зазначити, що 13.12.2012 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області надійшла постанова головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Степаненко Г.Є. від 05.12.2012 про оголошення розшуку транспортного засобу марки «Chevrolet Аvео», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, який належить боржнику ОСОБА_2. Вищезазначена інформація внесена до АІС «Автомобіль».
		З урахуванням викладеного представник відповідача просить відмовити в задоволенні адміністративного позову, оскільки посадові особи УДАІ ГУМВС України в Одеській області діяли в спосіб та в межах наданих їм повноважень.
		Представник третьої  особи в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується особистим підписом у довідковому листі від 12.03.2013 р. ОСОБА_4
		Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.
		09.05.2013 року під час несіння служби співробітниками УДАІ ГУМВС України Одеській області ІДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту №2 прапорщиком міліції Кисельовим О.С. та сержантом міліції Малашихіним О.О., було зупинено транспортний засіб марки «Chevrolet Аvео», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 під керуванням громадянина ОСОБА_3
		Підставою для зупинки транспортного засобу є постанова державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Лукасевич Г.О. від 02.04.2012 про оголошення розшуку транспортного засобу марки «Chevrolet Аvео», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, який належить боржнику ОСОБА_2 яка надійшла 12.04.2012 р. до УДАІ ГУМВС України в Одеській області. Зазначена інформація внесена до бази АІС «Автомобіль».
		Порядок виконання вказаної постанови про розшук майна боржника визначений Порядком тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1102 (далі за текстом - Порядок №1102). 
		Відповідно до абз. 2 п. 2 Порядку №1102 у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», уповноважена особа Державтоінспекції негайно тимчасово затримує такий транспортний засіб та доставляє на спеціальний майданчик чи стоянку.
		Суд критично ставиться до правової позиції  представника позивача щодо здійснення тимчасового затримання трансортного засобу з урахуванням приписів ст. 265-2 КУпАП, з огляду на таке.
		У відповідності до ст. 260 КУпАП, тимчасове затримання транспортного засобу є     одним із заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.
		Згідно ст. 265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені, зокрема, частиною першою статті 130 цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
		Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках визначається Кабінетом Міністрів України.
		«Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України N 1102 від 17.12.2008, визначає процедуру тимчасового затримання, зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках та їх повернення.
		Так, тимчасове затримання транспортного засобу уповноваженою особою Державтоінспекції проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху.
		Суд наголошує, що під час розгляду справи по суті не встановлено підстав передбачених приписами ст. статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Підставою для затримання транспортного засобу є постанова державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Лукасевич Г.О. від 02.04.2012 про оголошення розшуку транспортного засобу марки «Chevrolet Аvео», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, в рамках виконавчого провадження ВП № 31504345, за виконавчим листом №2-2866/11 виданим 09.02.2012 р. Київським районним судом м. Одеси щодо стягнення боргу з ОСОБА_2 (боржник) у сумі 19295, 37 грн., стягувач ПАТ «Фін банк». Зазначеною постановою встановлено, що боржник самостійно рішення про стягнення не виконав, документальних підтверджень не надав, відомості про місцезнаходження боржника та його майна відсутні, з урахуванням чого, постановлено оголосити розшук майна - автомібіль марки «Chevrolet Аvео», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_2.
		В судовому засіданні представник позивача на питання суду зазначила, що рішення, на підставі якого виданий виконавчий лист та вчинені виконавчі дії, не оскаржувалось її довірителем, але вони мають намір оскаржити його в подальшому. Не оскаржувались позивачем і постанови державного виконавця про оголошення в розшук автомобіля.
		Крім того суд звертає увагу, на той факт, що представником відповідача в судовому засіданні надано другу постанову про розшук майна боржника від 05.12.2012 р. державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиці Степаненко Г.Є., в рамках виконавчого провадження за виконавчим листом № 2/1522/3439/11, виданим 27.03.2012 р. Приморським районним судом м. Одеси щодо стягнення боргу з ОСОБА_2 (боржник) на користь ПАТ «ВіЕйБіБанк» (стягувач).
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження».
		Частиною 1 статті 6 Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
		При цьому частиною 2 статті 7 Закону встановлено, що для проведення виконавчих дій державний виконавець за необхідності залучає понятих, працівників органів внутрішніх справ, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 Закону, у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ. Розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.
		Відповідно до п. 4.13.6 «Інструкції про проведення виконавчих дій», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 N 74/5, розшук транспортних засобів боржника за постановою державного виконавця здійснюється органами внутрішніх справ у порядку, встановленому «Інструкцією про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб)», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України від 25.06.2002 N 607/56/5.
		Згідно п. 3.2 «Інструкції про проведення виконавчих дій», у разі виявлення транспортних засобів боржника органи внутрішніх справ у триденний термін з моменту виявлення повідомляють ініціатора розшуку про місце знаходження, а транспортні засоби боржника негайно затримують та доставляють на спеціальні майданчики чи стоянки тимчасового зберігання Державтоінспекції.
		Відповідно до статті 10 Закону України «Про міліцію», міліція зобов'язана надавати допомогу державному виконавцю при проведенні виконавчих дій у випадках, передбачених законом.
		Пунктом 211 статті 11 Закону України «Про міліцію», міліції, для виконання покладених на неї обов'язків, надається право зупиняти транспортні засоби, зокрема, в разі перебування транспортного засобу в розшуку.
		Згідно з пунктом 5 «Положення Міністерства внутрішніх справі», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 № 341, підрозділи Державтоінспекції мають права, передбачені Законами України «Про міліцію», «Про дорожній рух», «Про оперативно-розшукову діяльність», іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно до підпункту 14 пункту 5 «Положення про Державну автомобільну інспекцію», працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків мають право у випадках, передбачених законодавством, затримувати транспортні засоби і доставляти їх, у тому числі з використанням спеціальних транспортних засобів, на спеціальні майданчики чи стоянки Державтоінспекції для тимчасового зберігання.
		Крім того, відповідно до підпункту 7.11 «Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ від 27.03.2009 № 111, працівники підрозділів ДПС мають право затримувати та доставляти у встановленому законодавством порядку транспортні засоби для тимчасового зберігання на спеціальних майданчиках чи стоянках.
		Пунктом 22 данної Інструкції визначено, що при несенні служби на постах і маршрутах патрулювання працівник підрозділу ДПС, що здійснює нагляд за дорожнім рухом, з дотриманням заходів особистої безпеки зупиняє транспортні засоби, подібні за маркою, кольором і характерними прикметами до тих, що знаходяться в розшуку, звіряє тип, модель, державний реєстраційний номерний знак, ідентифікаційні номери кузова, шасі (рами) і двигуна з даними, записаними в реєстраційних документах, і через чергові частини підрозділів ОВС проводить перевірку цих даних за наявними автоматизованими інформаційно-пошуковими системами зареєстрованих транспортних засобів та тих, що розшукуються.
		У разі виявлення транспортного засобу, що розшукується, працівник підрозділу ДПС вживає заходів до затримання цього транспортного засобу та осіб, які в ньому знаходяться, і негайно доповідає про це командирові підрозділу або черговому територіального ОВС. Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що правом затримання транспортного засобу, що знаходиться у розшуку підрозділи Державтоінспекції наділені в силу вимог Закону України «Про міліцію».
		Частиною 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
		Згідно частини 5 статті 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
		Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
		При цьому частиною 3 вказаної статті визначені права державного виконавця, зокрема зазначено, що державний виконавець має право офіційно звернутися до всіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України, які у встановлений ним строк повинні надати йому безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень, що також можуть бути використані для розшуку майна
		Відповідно до частини 1 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження або проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
		Частиною 2 статті 55 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що після надходження від зазначених осіб відомостей про наявність майна боржника державний виконавець описує таке майно, вилучає його і реалізує у встановленому цим Законом порядку. У разі якщо особа, у якої перебуває майно боржника, перешкоджає державному виконавцю в його вилученні, таке майно вилучається державним виконавцем у примусовому порядку.
		З системного аналізу норм законодавства вбачається, що підрозділи Державтоінспекції в межах своїх повноважень виконують рішення державної виконавчої служби щодо розшуку транспортних засобів та затримують такий транспортний засіб для прийняття державним виконавцем дій, визначених частиною 2 статті 55 Закону України «Про виконавче провадження», відтак твердження представника позивача щодо протиправності дій відповідачів є безпідставним.
		Крім того, в судовому засіданні був допитаний в якості свідка ОСОБА_3, який під присягою по суті поставлених питань пояснив наступне.
		-           09.05.2012 року він разом з сімєю повертався з м. Котовська до м. Одеси;
		-          автомобіль був затриманий співробітниками ДАІ, та повідомлено, що зазначений автомобіль знаходиться у розшуку на підставі постанови виконавчої служби;
		-          після чого співробітниками ДАІ, були складені протокол огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 09.05.2013 р. та акт прийому затриманого транспортного засобу від 09.05.2013 р.;
		-          після чого ОСОБА_3 повідомив по телефону ОСОБА_2 про те, що транспортний засіб був затриманий співробітниками ДАІ та направлений на штрафмайданчик.
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що 09.05.2012 р. позивачу було відомо, що транспортний засіб який належить йому було затримано та доставлено на штрафмайданчик, на виконання постанови державного виконавця.
		Отже, позивач мав змогу звернутися до виконавчої служби  за роз'ясненням всіх обставин, або оскаржити документи, які стали підставою для затримання автомобіля.
		Що стосується  стосується вимог позивача про визнання протиправним та скасування протоколу огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 09.05.2013 р. та акту прийому затриманого транспортного засобу від 09.05.2013 р., суд звертає увагу на те, що обов'язок скласти протокол огляду та тимчасового затримання транспортного засобу уповноваженою на те посадовою особою встановлено «Порядком тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках», «Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів, (посадових осіб)».
		На думку суду протокол огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а також акт прийому затриманого транспортного засобу є лише документами, що фіксують фактичні дані про певну подію. За своєю суттю не породжують для особи щодо якої їх складено певних обов'язків. Оцінка протоколу на предмет його належності і допустимості, а також обґрунтованості може бути надана у сукупності з іншими матеріалами, які у спірних правовідносинах слугували підставою для вчинення оскаржуваних дій.
		Вірність та відповідність висновків відповідачів при складанні зазначеного протоколу, зроблених ними на основі наявних фактичних даних та в силу освітньо-кваліфікаційного рівня чи розумово-інтелектуальних здібностей, не може бути достатньою підставою для висновку про порушення прав та інтересів позивача.
		Крім того, слід зазначити, що згідно ч. 7 ст. 319 та ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України діяльність власника може бути обмежена лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Вимога про безоплатне повернення транспортного засобу УДАІ ГУ МВС України в Одеській області не підлягає задоволенню, оскільки повернення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за вимогою державного виконавця.
		Щодо відшкодування моральної та матеріальної шкоди, суд зазначає, що згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Статтею 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.  
		Враховуючи те, що у встановлений законодавством спосіб факт протиправної поведінки відповідачів у справі не встановлено, підстави для визнання його дій протиправними та відповідно, стягнення з державного бюджету на користь позивача моральної та матеріальної шкоди, начебто завданої такими діями, відсутні.
		Оцінивши докази, які наявні у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		Керуючись  ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
		 
		                                                             ПОСТАНОВИВ:
		В задоволенні адміністративного позову  ОСОБА_2 до управління Державної автомобільної  інспекції ГУМВС України в Одеській області, інспектора ДПС з обслуговування СП № 2 роти ДПС при УДАІ прапорщика міліції Кисельова Олександра Сергійовича,  інспектора ДПС з обслуговування СП № 2 сержанта міліції Малашихіна О.О., третя особа: Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області про визнання незаконними та протиправними дій посадових осіб, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування протоколу огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, акту прийому затриманого транспортного засобу та стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити повністю.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. 
		Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням    її копії до суду апеляційної інстанції.
		 
		 
		          Суддя                                                                                                     Потоцька Н.В.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		       В задоволенні адміністративного позову  ОСОБА_2 до управління Державної автомобільної  інспекції ГУМВС України в Одеській області, інспектора ДПС з обслуговування СП № 2 роти ДПС при УДАІ прапорщика міліції Кисельова Олександра Сергійовича,  інспектора ДПС з обслуговування СП № 2 сержанта міліції Малашихіна О.О., третя особа: Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області про визнання незаконними та протиправними дій посадових осіб, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування протоколу огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, акту прийому затриманого транспортного засобу та стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити повністю.
		 
		          Повний текст постанови складено 18 березня 2013 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...