Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9101/38385/2012 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 27.03.2013. Зареєстровано: 27.03.2013. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2013.
Дата набрання законної сили: 21.06.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		"21" червня 2012 р.       справа № 2а-7702/2011 (2а/413/157/2012) 
		Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Чередниченко В.Є. 
		                  суддів:                     Олефіренко Н.А.  Суховарова А.В. 
		за участю секретаря судового засідання:          Горшкова В.В. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2012 року по адміністративній справі №2а/413/157/12 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про поновлення виплати раніше призначеної пенсії,-  
		                                                           
		                                                                 В С Т А Н О В И В:
		 
		           ОСОБА_1 16 грудня 2011 року звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області згідно якого просила суд:
		       - відновити строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права з відновлення виплати пенсії з 07.10.2009 року;
		       - визнати незаконною відмову відповідача у відновленні виплати їй пенсії за віком з 07.10.2009 року;
		       - зобов'язати відповідача прийняти рішення про відновлення виплати їй пенсії за віком та проводити з 07.10.2009 року, нарахування та виплату пенсії за віком та інших пенсійних надбавок, на підставах, визначених пенсійним законодавством України, які вона отримувала до виїзду на постійне місце проживання за межі України, довічно, з урахуванням індексу інфляції, на розрахунковий рахунок: № НОМЕР_1 у відділенні "Приват - центр", Криворізької філії Приватбанку;
		     - допустити негайне виконання постанови суду, в повному обсязі заявлених позовних вимог;
		     - покласти обов'язки щодо забезпечення виконання судового рішення на начальника відповідача;    
		     - зобов'язати відповідача у строк до 20 січня 2011, представити суду звіт про виконання судового рішення.
		          Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2012 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволені позову до управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про відновлення виплати раніше призначеної пенсії. 
		          Рішення суду мотивовано тим, що оскільки позивач виїхав на постійне місце проживання за кордон у 1992 році, тобто до прийняття Конституційним судом України рішення № 25-рп/2009 від 07.10.2009 року, законних підстав для поновлення виплати позивачу пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не має. 
		В апеляційній скарзі позивач з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права; неповного з'ясування обставин, що мають значення по справі; невідповідності висновків суду обставинам по справі; недоведеністю обставин, що мають значення для справи які суд першої інстанції вважає встановленими просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
		Посилається на «Конвенцію про захист прав людини та основних свобод»в частині розгляду аргументів позивача про неконституційність законодавства, а саме статті 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення.
		Згідно заперечень на апеляційну скаргу, відповідач просив у задоволені апеляційної скарги відмовити посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.  
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача яка підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі, пояснення представника відповідача який вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з необґрунтованістю,  перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач народилась 28.03.1933 року. До виїзду на постійне місце проживання з України 18.06.1992 року проживала за адресою: АДРЕСА_1. Загальний трудовий стаж, до виїзду на ПМЖ за межі України, становить 42 роки (включаючи навчання). У березні 1988 року райсобесом Жовтневого району м Кривого Рогу їй була призначена і виплачувалась пенсія за віком, довічно, і видачею пенсійного посвідчення, яке при виїзді на ПМЖ за межі України позивачем було здано в орган праці та соціального захисту населення Жовтневого району м. Кривого Рогу .
		В зв'язку з виїздом 18.06.1992 року на постійне місце проживання за межі України, відповідно до діючих на той час нормам Закону України «Про пенсійне забезпечення»№ 1788-12 від 05.1 1.1991 року позивачу була виплачена пенсія за 6 місяців наперед, а з 01.01.1993 року виплата пенсії була припинена.
		Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулась до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу з заявою про поновлення виплати пенсії.
		Листом від 25.11.2011 року Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу представнику позивача було повідомлено, що на даний час відсутні обставини та умови для відновлення виплати пенсії ОСОБА_1
		Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов суд виходив з того, що оскільки позивач виїхав на постійне місце проживання за кордон у 1992 році, тобто до прийняття Конституційним судом України рішення № 25-рп/2009 від 07.10.2009 року, законних підстав для поновлення виплати позивачу пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не має. 
		Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої постанови, вважає таку позицію суду першої інстанції помилковою виходячи з наступного.  
		Позивач є громадянином України, яка з 1992 року постійно мешкає в Ізраїлі. З 28 березня 1988 року по 31 грудня 1992 року позивач отримувала пенсію за віком. З 01 січня 1993 року позивача було знято з обліку у зв'язку з виїздом до Ізраїлю. 
		11 листопада 2011 року представник позивача звернувся до управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу із заявою про відновлення виплати пенсії, на яку отримав відмову з посиланням на норми статей 49, 51 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі -Закон № 1058-IV) та рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009 із зазначенням про відмову у задоволенні заяви. 
		Згідно пункту 1 частини 2 статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачене міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 р. положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону № 1058-IV визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. 
		Таким чином, після прийняття рішення Конституційним Судом України №25-рп/2009, Законом № 1058 не встановлено підстав для припинення пенсії в разі перебування пенсіонера за кордоном. 
		Підставою для припинення виплати пенсії відповідачем була заява позивача. Жодним нормативно-правовим актом України не передбачений обов'язок або право Пенсійного фонду автоматично здійснювати відновлення пенсії без відповідного волевиявлення пенсіонера. 
		Крім того, з моменту її припинення та до прийняття рішення Конституційним Судом України минув досить тривалий час. Заяву позивача про поновлення виплати пенсії відповідач отримав 11 листопада 2011 року, а тому саме з цієї дати підлягає поновленню виплата пенсії позивачу, тобто з моменту звернення з заявою до відповідача. 
		Відповідно до статті 46 Закону № 1058-IV - нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. 
		Тобто, вказаною нормою зазначено випадки, коли сума пенсії була нарахована, але не отримана з вини пенсіонера або пенсійного органу. 
		В даному спорі, сума пенсії не була нарахована і не могла бути нарахована, оскільки пенсіонер з відповідною заявою до пенсійного органу не звертався. 
		Стосовно позовних вимог про урахування індексу інфляції при виплаті пенсії та надбавок.
		Відповідно до статей  1, 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), яку виплачують за рахунок коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету, коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. Відповідно до статті 3 зазначеного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). 
		Отже, положення зазначеного Закону поширюються на вже нараховані, але не сплачені суми пенсій.
		Правових підстав щодо нарахування пенсії позивачам не було, оскільки виплату пенсії було призупинено, а тому немає підстав для застосування норм вказаного закону.
		Щодо встановлення способу та порядку виконання позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність обставин, котрі ускладнювали б виконання рішення, тому позовні вимоги задоволенню у цій частині також не підлягають. 
		          Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, обґрунтованим задоволення позову в частині зобов'язання відповідача поновити виплату позивачу пенсії за віком. Поновлення та нарахування виплати пенсії позивачу повинно здійснюватися згідно частини 2 статті 49 Закону № 1058-IV, «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»затвердженому Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, у розмірі згідно діючого законодавства з 11 листопада 2011 року. В іншій частині позов задоволенню не підлягає. 
		Згідно статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. 
		 Суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами обґрунтованість відмови в здійснені поновлення виплати пенсії позивачу. 
		Оскільки діями відповідача було порушено гарантоване Конституцією право позивача на належне матеріальне забезпечення, це право підлягає захисту та відновленню згідно з принципами верховенства права, рівності, справедливості, законності, що можливо зробити зобов'язавши відповідача вчинити дії по поновленню позивача пенсії за віком починаючи з часу звернення позивача до відповідача з відповідною заявою.
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити частково. 
		 На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, п. 2, п. 4 ч.1 ст. 202, ст. 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
		 
		                                                         П О С Т А Н О В И В: 
		 
		         Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково, постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2012 року по адміністративній справі №2а/413/157/12 -скасувати та прийняти нову.
		         Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про поновлення виплати раніше призначеної пенсії задовольнити частково.
		         Визнати бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати їй пенсії - протиправною. 
		         Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1, згідно частини 2 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та  «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженому Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, нарахувавши її у розмірі згідно діючого законодавства з 11 листопада 2011 року. 
		             В іншій частині позов залишити без задоволення. 
		             Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору  -28 (двадцять вісім) грн. 23 коп.
		             Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 зазначеного кодексу -з дня складання рішення в повному обсязі.     
		             Рішення суду складено у повному обсязі -22 червня 2012 року. 
		 
		 
		 
		Головуючий:                                                            В.Є. Чередниченко 
		 
		          Суддя:                                                            Н.А. Олефіренко 
		 
		          Суддя:                                                            А.В. Суховаров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...