Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 165/359/13-п : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення обмежень щодо використання службового становища.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.03.2013. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2013.
Дата набрання законної сили: 28.03.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                    
		Справа № 165/359/13-п  Провадження №33/773/91/13 Суддя в 1 інстанції: Василюк А.В. Категорія:ст.172-2 ч.1 КУпАП     Доповідач: Опейда В. О.
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 
		 
		                                        
		28 березня 2013 року          місто Луцьк  
		Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області                                         Опейда В.О.,
		при секретарі судового засідання                    Лінік Т.В.,
		з участю прокурорів                               Сасюка Л.О., Недумової С.С.,
		особи притягнутої до відповідальності           ОСОБА_3,
		захисника                                                                ОСОБА_4,
		розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Нововолинського міського суду від 20 лютого 2013 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Вербень Млинівського району Рівненської області, українка, громадянка України, з вищою освітою, одружена, тимчасово не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП, - 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Згідно з постановою суду ОСОБА_3 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що,           перебуваючи на посаді начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Нововолинської міської ради, обіймаючи на постійній основі вказану посаду, будучи відповідно до п."в" п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" посадовою особою місцевого самоврядування 9 рангу 5 категорії, діючи умисно, використовувала свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, а саме сприяла своїй дочці ОСОБА_5 у здійсненні нею адвокатської діяльності.
		Так, після розгляду 10 січня 2013 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини заяви ОСОБА_6 про надання висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав її дочки ОСОБА_7 відносно її трьох малолітніх дітей, організувала 15 січня 2013 року у своєму службовому кабінеті зустріч ОСОБА_6 зі своєю дочкою - адвокатом ОСОБА_5, яка за винагороду у розмірі 1500 грн. зобов'язувалася підготувати матеріали позову про позбавлення ОСОБА_7 батьківських прав, однак угоди з клієнтом як адвокат вона не уклала. На наступний день зустрівшись біля приміщення Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_6 50 грн. як частину винагороди за свої послуги.
		          Крім того ОСОБА_3 незаконно нав'язувала послуги своєї дочки ОСОБА_5 і іншим особам, які звертались в службу у справах дітей, а саме ОСОБА_1 (позбавлення батьківських прав ОСОБА_8.), ОСОБА_9 (позбавлення батьківських прав ОСОБА_10), ОСОБА_11 (з приводу можливості зняття з реєстрації двох неповнолітніх дітей її чоловіка від першого шлюбу ОСОБА_12.). 
		Так, в квітні 2012 року до ОСОБА_3 як до службової особи звернулась ОСОБА_11 з приводу можливості зняття з реєстрації двох неповнолітніх дітей її чоловіка від першого шлюбу. ОСОБА_3 повідомивши про складність ситуації останній, роз'яснила що це питання може бути вирішене в судовому порядку, якщо служба у справах дітей надасть суду позитивний висновок, разом з тим ОСОБА_3 порадила ОСОБА_11 звернутись для отримання якісних юридичних послуг до адвоката, запропонувавши при цьому послуги декількох адвокатів, серед яких назвала і свою дочку ОСОБА_5 ОСОБА_11 зрозумівши, що наявність родинних зв'язків начальника ССД та адвоката ОСОБА_5 забезпечить їй підтримку зі сторони ССД в суді, звернулась до вище вказаного адвоката. З підготовленим ОСОБА_5 позовом про визнання неповнолітніх дітей ОСОБА_13, ОСОБА_14 та їх матері ОСОБА_12 про визнання їх такими що втратили право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації звернувся до суду ОСОБА_15, дружиною якого є ОСОБА_11 В судовому засіданні ОСОБА_3, як представник органу опіки і піклування надала суду висновок, що визнання малолітніх дітей такими що втратили право на користування житлом не порушує їх прав, тому на основі даного висновку, як одної із підстав Нововолинським міським судом було винесено 16 листопада 2012 року рішення яким задоволено позов в частині визнання матері та її неповнолітніх дітей такими що втратили право на користування житлом. Дане рішення було оскаржено відповідачем в апеляційному порядку та рішенням апеляційного суду Волинської області від 16 листопада 2012 року, яке набрало законної сили рішенням місцевого суду було скасовано та постановлено у відмові у задоволенні позовних вимог. Під час розгляду даної справи в апеляційному суді ОСОБА_3 настоювала на своєму висновку про відсутність порушень житлових прав дітей, крім того просила відхилити апеляційну скаргу.
		          Суд вказав, що такими діями ОСОБА_3, використовуючи свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості, діючи з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб, неправомірно сприяла ОСОБА_5 у здійсненні нею адвокатської діяльності, в тому числі укладення угод про надання правової допомоги, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, та наклав стягнення у виді штрафу в розмірі 900 грн.
		          У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує, що судом допущено невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вважає, що вказана судом норма закону не передбачає будь-якого правопорушення, а лише визначає суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення. В постанові суду взагалі не вказано, які встановлені законом обмеження щодо використання службових повноважень порушені та якою статтею закону «Про засади запобігання і протидії корупції» передбачено це обмеження. Вважає, що в протоколі про корупційне правопорушення повинно бути вказано, в яких саме діях виявилось неправомірне сприяння господарській діяльності та надання переваги фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків; у чому полягає умисний характер таких дій та наявність мети на незаконне одержання за це матеріальних благ. В протоколі щодо неї не містить цих даних. Стверджує, що висновок суду в постанові не розкриває суті корупційного правопорушення, суперечить протоколу про вчинення корупційного правопорушення та своїм же раніше даним висновкам. Вважає не встановленими у її діях об'єктивної та суб'єктивної сторони корупційного правопорушення, а також відсутній корисливий мотив цих діянь, а саме, одержання нею неправомірної вигоди. Просила постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-2 КУпАП.
		У запереченні на апеляцію, прокурор, що приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі є безпідставними. Вважає доведеним, що ОСОБА_3 сприяла своїй дочці у здійсненні адвокатської діяльності, тобто умисно, незаконно нав'язувала послуги своєї доньки особам, які звертались до неї як посадової особи органу місцевого самоврядування.
		Заслухавши доводи ОСОБА_3 і її захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, міркування прокурорів які заперечили апеляцію і підтримали заперечення прокурора в суді першої інстанції, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, суд вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно із вимогами ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи.
		Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		          Зазначених вимог закону судом при розгляді справи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП не дотримано.
		Як випливає з диспозиції ст. 172-2 КУпАП відповідальність за вказаною правовою нормою настає у випадку порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
		Згідно Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» № 3206 -VI від 07.04.2011 року, який набрав чинності з 01.07.20011 року, зокрема ст.1, зазначається, що діяння визнається корупційним правопорушенням, якщо воно є умисним, містить ознаки корупції, вчинене певним суб'єктом - особою, зазначеною у ст.4 вказаного закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність. Корупцією визнається використання особою, зазначеною у ч.1 ст.4 цього закону, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки (пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка) пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в ч.1 ст.4 закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей.
		Відповідно до ч.1 ст.6 вказаного закону, особам, зазначеним у п.п.1-3 ч.1 ст.4, забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі:
		1. неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти); 
		2. неправомірно сприяти призначенню на посаду особи; 
		3. неправомірно втручатися в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб; 
		4. неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків. 
		Саме за порушення вказаних обмежень щодо використання службового становища зазначеними суб'єктами передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.172-2 КУпАП за умови, якщо при цьому було одержано неправомірну вигоду у розмірі, що не перевищує 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
		          Якщо особа мала за мету одержати неправомірну вигоду, але не одержала її і не вчинила конкретних дій для її одержання (замах на адміністративний проступок не карається), а також якщо особа вчинила неправомірні дії без розрахунку на одержання неправомірної вигоди, підстав для відповідальності за ст. 172-2 КУпАП немає.
		          Зокрема формулюючи обвинувачення у вчиненні зазначеного правопорушення, суд першої інстанції зазначивши згідно Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» норму яка визначає його суб'єкт, однак не зазначив у відповідності до вказаного закону, норму якою регламентовані обмеження щодо використання службового становища в яких саме діях виявилось неправомірне сприяння і кому саме та у чому полягає умисний характер таких дій та наявність мети на незаконне одержання за це матеріальних благ.
		          Формулюючи доводи щодо винуватості ОСОБА_3 у вчиненому правопорушенні, суд вказав на наявність положення "Про службу у справах дітей виконавчого комітету Нововолинської міської ради" затвердженого рішенням міської ради від 26 жовтня 2011 року №12/26 (а.с.35-38) та посадову інструкцію начальника служби у справах дітей (а.с.39-40), якими визначено загальні засади діяльності відповідної служби, а також коло прав і обов'язків посадової особи, однак не зазначив які ж конкретно порушення вказаних нормативних актів були допущені особою. Спростовуючи доводи ОСОБА_3 суд послався на письмові пояснення ряду осіб, як на такі, що стверджують вчинення певних дій. Разом з тим, самі особи судом не допитувались, а письмові пояснення тільки перераховані і фактично не досліджувались, окрім допиту в судовому засіданні ОСОБА_6, яка зверталась з приводу отримання висновку комісії. Посилання на показання цих осіб, в цій частині не заслуговують на увагу, оскільки з їх змісту не вбачається обставин, які б стверджували вчинення інкримінованого правопорушення.
		          Не взято до уваги судом першої інстанції і положення Сімейного кодексу України, зокрема ст.165, у відповідності з якою право звернення до суду надається органу опіки і піклування, а не службі у справах дітей, а також рішення Кабінету Міністрів України в цій частині, щодо особливостей повноважень відповідного органу з правом підготовки відповідних матеріалів і звернення до суду.
		Поза увагою суду залишилось питання, щодо незаконного сприяння ОСОБА_5 у здійсненні нею адвокатської діяльності, зважаючи на те, що остання будучи адвокатом уповноважена на законних підставах надавати правову допомогу громадянам виходячи з контексту вказаного правопорушення. При цьому не з'ясовувались питання отримання останньою відповідної вигоди.
		З постанови про адміністративне корупційне правопорушення вбачається, що ОСОБА_3 не інкримінується будь-яке обіцяння, пропозиція, надання або одержання від будь-кого безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, грошових коштів або іншого майна, переваг, пільг, послуг, нематеріальних активів.
		          В матеріалах справи також відсутні докази щодо наявності у ОСОБА_3 корисливого мотиву на одержання неправомірної вигоди для себе чи її дочки від інших осіб.
		Таким чином, обґрунтованими є доводи наведені в апеляції, у відповідності до якої підстави для притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст.172-2 ч.1 КУпАП відсутні, оскільки докази щодо наявності в її діях ознак суб'єктивної та об'єктивної сторони інкримінованого правопорушення відсутні.
		          З врахуванням з'ясованих обставин, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП і за таких обставин винесена постанова Нововолинського міського суду Волинської області щодо ОСОБА_3 не може визнаватися законною та підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП, з вищевикладених підстав.
		          Керуючись  ст.294  КУпАП, -
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
		Постанову Нововолинського міського суду від 20 лютого 2013 року щодо ОСОБА_3 - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.
		          Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		Суддя апеляційного суду
		              Волинської області                                                                      В.О. Опейда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...