Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц/796/1282/2013 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про стягнення плати за користування житлом.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.04.2013. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2013.
Дата набрання законної сили: 28.03.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МІСТА  КИЄВА
		                                               
		Справа №22 -ц/796/1282/2013                                  
		Головуючий  у 1-й інстанції - Декаленко В.С.
		Доповідач - Кирилюк Г.М.
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 березня  2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва 
		в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.
		суддів: Росік Т.В.,  Панченка  М.М. 
		при секретарі Мікітчак А.Л.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом  Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-2» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2012 року,-
		встановила:
		 
		У квітні 2012 року Житлово-будівельний кооператив «Верстат-2» ( надалі - ЖБК «Верстат-2») звернувся до суду з позовом до  ОСОБА_1,  ОСОБА_2  про  стягнення  заборгованості за  житлово-комунальні  послуги. 
		В обґрунтування позовних вимог  зазначив,  що  ОСОБА_1 є власником  квартири  АДРЕСА_1.  Разом  з нею  в квартирі   зареєстрована  та проживає її дочка  ОСОБА_2   Позивачем надавались житлово-комунальні послуги  та  послуги  з утримання  будинку  та прибудинкової  території,  проте  відповідачі  відмовляються  їх  оплачувати в повному обсязі, посилаючись  на  свою  незгоду  з  затвердженими  тарифами.  У зв'язку з здійсненням часткової   оплати житлово-комунальних послуг, за  період з 01.01.2007 р. по 01.04.2012 р. утворилась  заборгованість  у розмірі 2184,62 грн., яку просив стягнути з урахуванням  встановленого  індексу інфляції  за весь  час прострочення   в розмірі  289,34 грн., а також трьох процентів річних  від  простроченої суми  в розмірі  334,66 грн., а всього  на  загальну  суму 2808,62 грн.  Оскільки  всупереч ст. 20  Закону  України «Про  житлово-комунальні  послуги»  відповідачка ОСОБА_1   відмовляється  від  укладення  договору  на  надання  житлово-комунальних послуг, просив суд  зобов'язати останню   укласти вказаний договір.   Також просив вирішити питання    про  відшкодування   витрат по сплаті судового  збору  в сумі 321,90 грн.  та витрат на правову допомогу  в розмірі  300  грн. 
		Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2012 року позов задоволено частково.
		З  ОСОБА_1,  ОСОБА_2 на користь позивача   стягнуто в солідарному  порядку   суму заборгованості  за  комунальні послуги  за період  з  01.01.2010 р. по  01.04.2012  р.  в розмірі  728,40 грн.,  суму інфляційних збитків в розмірі  125,24 грн.,  3%  річних в розмірі  55,54  грн.,  судовий збір  в розмірі  214,60 грн.,  витрати  та правову допомогу  в розмірі  300  грн.  В решті позову  відмовлено. 
		  В апеляційній скарзі  представник відповідачів ОСОБА_3 просить  рішення  суду  скасувати  та ухвалити  нове рішення  про  відмову в задоволенні  позову.  Посилається на  неправильне  застосування  норм  матеріального  права,  суттєве порушення норм  процесуального  права, неповне  з'ясування   судом  обставин, що  мають  значення для  справи, невідповідність  висновків суду  обставинам  справи. 
		Так, на порушення   вимог  ст.ст.209, 218  ЦПК  України  вступну  та резолютивну  частину рішення  судом  було  проголошено   не  в день закінчення  судового  розгляду, а на  наступний день.  Порушуючи вимоги  ст. 60  ЦПК  України суд  позбавив відповідачів  права на  отримання  відповідних  доказів   на  підтвердження  своїх  заперечень.  На підтвердження  відсутності боргу  за  житлово-комунальні  послуги   представником  відповідачів було надано суду   копії квитанцій за період з січня  2010  р. по  2012  рік, проте суд необґрунтовано   відмовив у дослідженні  цих доказів та ухвалив помилкове рішення.  Судом  не  було  застосовано Закон  «Про житлово-комунальні послуги»  та застосовано    норми  ЖК  УРСР,  які  не  регламентують   правовідносини  у сфері  надання  житлово-комунальних  послуг, не  взято  до  уваги, що нарахування   вартості житлово-комунальних послуг  за спірний період  проводилося  за відповідними розпорядженнями   КМДА, які  в подальшому  були  скасовані, та  за  не чинними тарифами. При цьому  будь-яких обов'язкових  перерахунків зайво  сплачених   коштів виконано не  було.  Оскільки  між сторонами  не  було  встановлено  будь-яких договірних  зобов'язань,   судом  безпідставно  застосовано до  правовідносин, що  виникли,  ст.  ст. 625,  536   ЦК України.  Судом  не  було   взято  до  уваги, що  відповідачі не є   членами  ЖБК, а тому будь-які його  рішення  для них не є обов'язковими.
		В судовому  засіданні  представник відповідачів  ОСОБА_3   апеляційну  скаргу  підтримав, просить її задовольнити та  скасувати  ухвалене  судове  рішення  в частині  задоволених позовних вимог. 
		Представники позивача  Левицька О.Ю., Поштар  Т.П.  просять  апеляційну  скаргу  відхилити, а рішення  суду  першої інстанції  залишити без змін. 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів  приходить до висновку про необхідність часткового задоволення  апеляційної скарги з таких підстав.
		Судом першої інстанції встановлено, що обслуговування  та утримання    будинку АДРЕСА_1  здійснюється ЖБК «Верстат-2». 
		Відповідачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, в якій також  проживає та зареєстрована  її донька ОСОБА_2
		Останні протягом  тривалого часу  не виконували  належним чином   покладені на  них обов'язки  по сплаті вартості отриманих  послуг  в повному обсязі  та у встановлений строк, у зв'язку з  чим  станом на  01.04.2012  р. утворився борг в сумі 2184,62 грн.
		Задовольняючи  частково  позовні вимоги  та стягуючи  на  користь   ЖБК «Верстат-2»  заборгованість  за житлово-комунальні послуги лише  за період  з 01.01.2010 р. по  01.04.2012 р., суд першої інстанції виходив з підстав пропуску трирічного  строку  позовної давності  для звернення  до  суду  з даним позовом, про  застосування  якого  просив  позивач. При цьому  судом  застосовано  ст.625  ЦК України  та  стягнуто  суму боргу  з урахуванням   встановленого  індексу інфляції  за весь час прострочення, а також три проценти  річних   від простроченої суми.  
		Колегія суддів вважає, що  такий висновок  суду  першої інстанції  зроблений на підставі  повного  та об'єктивного  дослідженого  наданих  сторонами доказів  та відповідає вимогам  закону.
		У відповідності до  п.1 Примірного статуту житлово-будівельного  кооперативу, затвердженого  постановою Ради Міністрів УРСР  від 30.04.85 р.№186, житлово-будівельний кооператив  організовано з метою  забезпечення  житлом  членів  кооперативу та членів  їх  сімей, а також  подальшої  експлуатації та управління  будинком  житлово-будівельного  кооперативу. 
		Відповідно  до  п. 15 цього Статуту,  житлово-будівельний кооператив здійснює   експлуатацію  й ремонт належного  йому жилого  будинку (будинків) та утримання  придомової  території за рахунок   коштів  кооперативу на  засадах  самооплатності.  Плата  за користування   тепловою  й електричною енергією,  газом,  водопроводом і каналізацією   в будинку  кооперативу провадиться за тарифами,  встановленими для державного  житлового  фонду.  
		Відповідно   до  ст.1 Закону  України «По житлово-комунальні  послуги» балансоутримувач  будинку, споруди, житлового  комплексу або  комплексу будинків і споруд -  власник або  юридична  особа, яка за  договором  з власником  утримує  на балансі  відповідне  майно, а також  веде  бухгалтерську, статистичну  та іншу   передбачену   законодавством  звітність, здійснює  розрахунки коштів, необхідних  для  своєчасного  проведення  капітального  і поточного  ремонтів та утримання, а також  забезпечує  управління  цим майном і несе  відповідальність за  його  експлуатацію  згідно  з законом. 
		Вказаний Закон дає визначення житлово-комунальних  послуг як  результату господарської діяльності, спрямованої  на забезпечення  умов проживання та проживання  осіб  у жилих  і нежилих  приміщеннях,  будинках  і спорудах,  комплексах  будинків і споруд  відповідно  до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил,  комунальних  послуг як  результату господарської діяльності, спрямованої  на задоволення  потреби фізичної  чи юридичної особи у забезпеченні  холодною та гарячою водою,  водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також  вивезення  побутових відходів у порядку,встановленому законодавством, а  утримання  будинків і прибудинкових  територій як господарської  діяльності спрямованої  на  задоволення  експлуатації та/або   ремонту жилих та нежилих  приміщень, будинків і споруд,  комплексів будинків і споруд,  а також утримання  прилеглої  до них  (прибудинкової) території  відповідно  до вимог  нормативів,норм, стандартів,порядків і правил  згідно  із законодавством. 
		Діючи відповідно  до Статуту  та Закону  України «Про  житлово-комунальні послуги»   ЖБК  «Верстат-2» на підставі укладених  з виробниками  та виконавцями житлово-комунальних послуг договорів  виступив замовником  житлово-комунальних послуг  для  будинку  АДРЕСА_1,  в якому проживають  відповідачі. 
		Пунктом  1 частини 1 статті 20 Закону  України «Про  житлово-комунальні послуги» передбачене  право  споживача  одержувати  вчасно  та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно  із законодавством  та умовами договору  на  надання  житлово-комунальних послуг. 
		Згідно з  п.5 ч.3 ст.20  цього  Закону споживачі  житлово-комунальних послуг  зобов'язані  оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені  договором  або  законом.  
		Згідно ст. 179 Житлового кодексу України користування будинками (квартирами державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими  територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.   
		Наказом  Державного  комітету України з  питань житлово-комунального  господарства №76 від  17 травня  2005 року  затверджено  Правила  утримання  житлових  будинків та прибудинкових територій. Типовий перелік  послуг  з утримання  будинків і споруд  та прибудинкових територій  затверджено  постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року  №529 «Про  затвердження  Типового  договору про  надання  послуг  з утримання  будинків і споруд та прибудинкових територій».
		Судом  встановлено, що  згідно  протоколу  засідання  членів ЖБК  «Верстат-2» від 16  липня  2009  року,  ухвалено  затвердити   поступове підвищення  тарифу  на обслуговування   будинку  та прибудинкової  території   в два етапи:  з 01.09.2009  р.  - з 0,76 грн. до  1,13 грн.;  з  01.01.2010  р. -  з 1,13 грн. до  1,50 грн. 
		Згідно  протоколу  загальних зборів    членів ЖБК  «Верстат-2» від 08  жовтня  2011  року,  ухвалено  затвердити  тариф 2,68  грн. за 1 кв.м.  для  можливості  подальшого поступового   підвищення  тарифу у разі необхідності. На даний час  затверджено  та введено  в дію тариф 2,00  грн. за 1 кв.м.  
		 
		Доводи апелянта в тій частині, що встановлені ЖБК  «Верстат-1» тарифи за послуги  з утримання  будинків та прибудинкових  територій не були узгоджені з споживачами  послуг, не пройшли обов'язкової реєстрації, а тому не  набули чинності є необґрунтованими.
		ЖБК  «Верстат-2» не  є виробником  або  виконавцем  послуг відповідно  до  Закону  України «Про житлово-комунальні послуги», а тому  останній  не   формує   цін  чи тарифів на послуги, які  б відповідно  до статті 28 Закону  України  «Про  місцеве самоврядування в Україні» та статті 14 Закону  України «Про житлово-комунальні послуги» підлягали  встановленню  (затвердженню) органами місцевого  самоврядування.
		Та обставина, що ОСОБА_1, яка  є власником квартири в будинку ЖБК, не є його членом, не позбавляє останню   обов'язку  сплачувати платежі на  утримання  будинку  і прибудинкової  території, які відповідають  затвердженому   загальними зборами розміру  витрат  на  такі цілі, що підтверджуються  документально. 
		Разом з тим, є обґрунтованими доводи апелянтів в тій частині, що зроблений судом  розрахунок заборгованості   не  в повній мірі відповідає  її дійсному розміру. 
		З дослідженого  судом  розрахунку   заборгованості  по  оплаті  житлово-комунальних  послуг, який відповідає  фактично  сплаченому відповідачами  згідно  наданих ними квитанцій, вбачається, що  заборгованість  за 2010  р. становить  358,17 грн.,  за 2011  р. - 325,29 грн.,  за  січень-березень 2012 р. -   переплата  становить  163,75  грн. (а.с. 1-43, 136-137 т.2).
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів  приходить до висновку, що рішення  суду  першої інстанції в частині  стягнення  суми заборгованості  за  житлово-комунальні послуги  за  період з  01.01.2010 р.  по  01.04.2012 р. необхідно  змінити, зменшивши вказану  суму    з  728,40 грн.  до  519,71 грн. ( 358,17 +325,29 - 163,75).
		Виходячи  з юридичної  природи   правовідносин  сторін як грошових  зобов'язань,   суд першої інстанції  правильно   застосував до  даних правовідносин  норми   ч.2 ст.625  ЦК  України, за якою боржник, у разі  прострочення  виконання  грошового  зобов'язання, на вимогу  кредитора  зобов'язаний сплатити  суму боргу  з урахуванням  встановленого  індексу інфляції  за весь час прострочення  та три проценти   річних  від  простроченої  суми, якщо  інший розмір   процентів не  встановлений договором  або  законом. При цьому  суд   правомірно виходив   з доведеності факту наявності заборгованості,   а також  того, що за нормами  ст.68  ЖК  України, ст. 20 Закону  України «Про житлово-комунальні послуги» споживач  зобов'язаний оплачувати  житлово-комунальні  послуги  у строки, встановлені  договором  або  законом.
		Помилкове   посилання  в судовому рішенні  на  ст. 536  ЦК  України не  призвело  до  неправильного  вирішення  спору. 
		Є необґрунтованими доводи апелянта щодо помилковості  посилання суду на  Порядок формування  тарифів на  послуги  з утримання  будинків і споруд   та прибудинкових  територій, затверджений постановою  Кабінету Міністрів України  №529 від 20 травня  2009 року, як  на  нормативний документ, на підставі якого у травні 2009  року   Комунальне   підприємство Головний  інформаційно-обчислювальний  центр  виконало   розрахунок тарифу на послуги  з  утримання  будинку  та прибудинкової  території з  урахуванням  показників фактичних витрат, отриманих  від  ЖБК  «Верстат-2».
		На  час  проведення  вказаного  розрахунку  вказана постанова  містила  положення  про  порядок  формування  тарифів, а втрата ним чинності  в червні  2011  року на правильність  висновку суду  в цій частині не  впливає. 
		Відсутність  між  сторонами  підписаного  договору  про  надання  житлово-комунальних послуг  не  спростовує наявності фактичних  договірних відносин, про  що також  свідчить надані   відповідачами квитанції  про  часткову  сплату коштів за отримані  житлово-комунальні  послуги. 
		Порушення  норм  процесуального  права щодо   негайного  проголошення   вступної та резолютивної частини рішення  після  закінчення  судового  розгляду, відмова  в задоволенні   клопотання  щодо  витребування  доказів, які  не  мають істотного  значення  для вирішення  даного  спору,   не  призвело  до  неправильного  вирішення  справи, а тому  відповідно  до  ч.3  ст.309  ЦПК  України не  може бути  підставою для скасування  або  зміни рішення.
		Інші доводи  апеляційної скарги  висновків суду  також не спростовують  та на їх правильність не  впливають. 
		Ухвалене  по  справі  рішення  в частині відмови в задоволенні  позову  щодо зобов'язання  ОСОБА_1 укласти договір  «Про надання  житлово-комунальних послуг», а також в частині  розподілу  судових  витрат між сторонами  відповідає обставинам справи  та вимогам закону,  а тому  підлягає залишенню  без змін. 
		Керуючись ст.ст. 303, 304, 307- 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів , -
		Вирішила:  
		Апеляційну скаргу представника  ОСОБА_1, ОСОБА_2  - ОСОБА_3 задовольнити частково. 
		Рішення Подільського  районного суду м. Києва від 25 жовтня 2012 року змінити, зменшивши  суму заборгованості  за житлово-комунальні послуги, яка підлягає  стягненню  з  ОСОБА_1,  ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного  кооперативу «Верстат-2»  за  період  з 01.01.2010  р. по 01.04.2012  р.   з  728,40  грн. до 519,71  грн. (п'ятсот дев'ятнадцять  грн. сімдесят одна  коп.)
		В решті рішення суду  залишити без змін. 
		Рішення  набирає законної сили з моменту  проголошення,  може  бути оскаржено  в  касаційному  порядку  до  Вищого  спеціалізованого  суду  України  з  розглядуцивільних  та  кримінальних справ  протягом  двадцяти   днів.
		 
		Головуючий:
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...