Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 805/1109/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.04.2013. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Україна
		 Донецький окружний адміністративний суд 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		 26 березня 2013 р.                                                             Справа № 805/1109/13-а                                                                                          
		  Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді                              Козаченка А.В.
		суддів                                                     Давиденко Т.В., Троянової О.В.
		при секретарі                                            Широбокові І.В.
		за участю:
		представника відповідачів                     Смеховича Д.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,-                                                         
		                                                    В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 1987 року проходив службу в ОВС на різних посадах, з 09.02.2011р. його було призначено на посаду начальника відділу внутрішньої безпеки на Донецькій залізниці, у званні полковника міліції та 29.12.2012р. позивача було звільнено зі служби в ОВС у зв'язку із виходом на пенсію. 
		Впродовж проходження служби наказом МВС від 31.12.2007р. № 499 позивачу було призначено премію у розмірі 100 %, але у жовтні та листопаді 2012 року з невідомих позивачу підстав вказану премію було знижено до 10 %.  
		На підставі подання начальника Департаменту внутрішньої безпеки Тулаєва О.С. від 30.11.2012р., наказом МВС України від 17.12.2012р. № 1093 о/с позивачу встановлено мінімальний посадовий оклад у розмірі 1150 грн., а також скасовано надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 %, проведення оперативно-розшукової діяльності та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади й оперативно-службову діяльність у розмірі 50 %. 
		Позивач вважає вищевказані рішення відповідачів протиправними з наступних підстав.
		Статтею 19 Закону України «Про міліцію» регламентована оплата праці працівників міліції та зазначено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Згідно п.2.15.1 п.2.15 розділу ІІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007р. № 499, зареєстрованої в Мінюсті України 12.03.2008р. за № 205/14896, преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення.
		Зменшення розміру премії, позбавлення її проводяться відповідно до положення про преміювання (пп.2.15.3 п.2.15 розділу ІІ Інструкції). 
		Відповідно до вимог Положення про преміювання в структурних підрозділах апарату Міністерства внутрішніх справ України осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженого наказом МВС від 18.07.2008р. № 343, виплата премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному обсязі здійснюється на підставі наказу МВС. 
		Згідно пп. 3.3 вищевказаного Положення, загальне зменшення розміру премії одній особі рядового і начальницького складу не може перевищувати 50 % розміру нарахованої премії за відповідний місяць. 
		Позивач зазначає, що з наказом МВС від 31.12.2007р. № 499 про зменшення йому премії у жовтні - листопаді 2012 року його ознайомлено не було, про його існування та підстави зменшення премії він дізнався лише під час звільнення, у зв'язку з чим вважає, що відповідачами протиправно зменшено розмір його премії на 90 %. 
		Також позивач зазначає, згідно пп.2.2.2 п.2.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ,  конкретний розмір посадового окладу особі рядового чи начальницького складу встановлюється наказом про особовий склад одночасно з призначенням на відповідну посаду. Особам рядового і начальницького складу, призначеним на посади, за якими встановлені посадові оклади від мінімуму до максимуму, конкретні розміри посадових окладів установлюються або змінюються (підвищуються або знижуються) у межах зазначених розмірів наказом начальника органу, установи, організації чи підрозділу системи МВС залежно від складності, обсягу, досвіду роботи і ставлення до виконання службових обов'язків.              
		Порядок та умови виплати надбавки за виконання особливо важливих завдань визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується (п.2.5.2 п.2.5 Інструкції). 
		Розмір надбавок за оперативно-розшукову діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність установлюється індивідуально особам середнього, старшого і вищого начальницького складу керівниками органів, підрозділів, закладів та установ органів внутрішніх справ на підставі мотивованого подання керівника структурних підрозділів та оголошується наказом (пп.2.6.2 п.2.6 Інструкції). 
		Згідно пп. 2.6.4 п.2.6 Інструкції, у разі несвоєчасного або неналежного виконання завдань, зниження результатів оперативно-службової діяльності розмір установлених раніше надбавок за поданням керівництва органу може бути зменшено або взагалі скасовано, про що оголошується наказом. 
		Позивач вказує, що з вищевказаним наказом МВС України від 17.12.2012р. № 1093 о/с його ознайомлено під підпис не було, що вважає порушенням його прав та інтересів. Підстави для зменшення окладу та скасування розміру надбавок позивачу не невідомі.
		Також, позивач зазначає, що у період з 14.09.2012р. по 20.12.2012р. він знаходився на лікарняному.
		Відповідно до пп. 3.2.1 п. 3.2 Інструкції, особам рядового і начальницького складу, що звільнені від служби через хворобу на підставі листків непрацездатності або перебувають у відпустці через хворобу, зберігається виплата грошового забезпечення в розмірі, одержуваному на день хвороби, але не більш ніж за чотири місяці, крім випадків, коли законодавством України передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні. 
		Якщо в період перебування на лікуванні (обстеженні) чи у відпустці через хворобу в особи рядового і начальницького складу змінено оклад за займаною посадою, виникло право на збільшення надбавки за вислугу років або їй присвоєно чергове спеціальне звання начальницького складу, виплата грошового забезпечення в нових розмірах провадиться з моменту виникнення згаданого права (пп.3.2.4 п.3.2 Інструкції). 
		Позивач вважає, що в період його знаходження на лікарняному повинна була зберігатися виплата грошового забезпечення в розмірі, одержуваному ним на день хвороби, та змінено грошове забезпечення в період хвороби можливо тільки у сторону збільшення. 
		На підставі викладеного позивач просив скасувати наказ відповідача 1 від 17.12.2012р. № 1093 о/с у частині встановлення позивачу мінімального посадового окладу у розмірі 1150 грн., а також скасування надбавок за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50%, проведення оперативно-розшукової діяльності та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади й оперативно-службову діяльність у розмірі 50%; зобов'язати відповідача 1 внести відповідні записи у грошовий атестат щодо грошового забезпечення позивача та направити його до органу Пенсійного фонду.
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.03.2013р. адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, начальника Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України Тулаєва Олександра Степановича про визнання дій неправомірними, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог до начальника Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України Тулаєва Олександра Степановича про визнання дій неправомірними щодо зменшення позивачу премії у жовтні-листопаді 2012 року зі 100% до 10% та внесення подання від 30.11.2012р. про встановлення позивачу мінімального посадового окладу у розмірі 1150 грн., скасування надбавок за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50%, проведення оперативно-розшукової діяльності та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади й оперативно-службову діяльність у розмірі 50%, залишено без розгляду.         
		Позивач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи буз його участі.   
		Представник відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважав їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, надав суду письмові заперечення (а.с.81-88, 101-102), згідно яких просив відмовити в задоволені позову.   
		Заслухавши пояснення представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		 
		Так, судом встановлено, що позивач з 1987 року проходив службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах, а з 09.02.2011р. позивача призначено на посаду начальника відділу внутрішньої безпеки на Донецькій залізниці Служби внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України, про що свідчить послужний список позивача (а.с.34-44). 
		Наказом МВС України від 29.12.2012р. № 1170 о/с звільнено з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 «ж» (за власним бажанням) полковника міліції ОСОБА_2 (С-462755), начальника відділу внутрішньої безпеки на Донецькій залізниці (підпорядкованого Департаменту внутрішньої безпеки), з 31.12.2012р (а.с.89).  
		Наказом МВС України від 17.12.2012р. № 1093 о/с полковнику міліції ОСОБА_2 (С-462755), начальнику відділу внутрішньої безпеки на Донецькій залізниці (підпорядкованого Департаменту внутрішньої безпеки) встановлено посадовий оклад у розмірі 1150 грн., скасовано надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 %, проведення оперативно-розшукової діяльності та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади й оперативно-службову діяльність у розмірі 50 % (а.с.44). Підставою винесення даного наказу зазначено подання начальника Департаменту внутрішньої безпеки від 30.11.2012р. 
		Не погоджуючись з таким рішенням відповідачів, позивач посилається на порушення відповідачами вимог «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ».
		Проблемою даного спору є питання щодо правомірності винесення відповідачем 1 наказу від 17.12.2012р. № 1093 о/с про встановлення позивачу посадового окладу у розмірі 1150 грн., скасування позивачу надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50%, проведення оперативно-розшукової діяльності та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади й оперативно-службову діяльність у розмірі 50%.
		З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
		Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  
		Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень обов'язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		За Конституцією України державна служба є єдиною за своїми основами (пункт 12 частини першої статті 92). Закон України «Про державну службу», визначаючи загальні засади діяльності та статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, спрямований на підвищення ефективності державної служби, добір компетентних і відданих справі кадрів, що досягається у тому числі і окремими заходами, а саме - встановленням додаткових, крім передбачених законами, процедур відбору громадян на державну службу (стаття 4), шляхів просування по службі (стаття 27), умов оплати праці державних службовців (стаття 33), затвердження порядку проведення конкурсу для вступу на державну службу (стаття 15) тощо.
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від  22 лютого 2006 року №3460-IV, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
		Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: 
		- дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;
		- захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави;
		- поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу;
		- дотримуватися норм професійної та службової етики;
		- берегти державну таємницю;
		- у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб;
		- стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою;
		- постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; 
		- сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку;
		- виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;
		- з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; 
		- берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
		Також суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України «Про міліцію» форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.
		Наказом МВС України від 31.12.2007р. №499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.03.2008р. за № 205/14896, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі за текстом - Інструкція №499). 
		Відповідно до п.п.2.2.2 п.2.2 Інструкції №499 конкретний розмір посадового окладу особі рядового чи начальницького складу встановлюється наказом про особовий склад одночасно з призначенням на відповідну посаду. Особам рядового і начальницького складу, призначеним на посади, за якими встановлені посадові оклади від мінімуму до максимуму, конкретні розміри посадових окладів установлюються або змінюються (підвищуються або знижуються) у межах зазначених розмірів наказом начальника органу, установи, організації чи підрозділу системи МВС залежно від складності, обсягу, досвіду роботи і ставлення до виконання службових обов'язків. При цьому особам рядового і начальницького складу, які
		одержували за раніше займаними посадами оклади в розмірах, передбачених у межах окладів від мінімуму до максимуму, призначеним на однойменні чи рівні (з однаковими окладами) або вищі посади, посадові оклади за новими посадами встановлюються на загальних підставах, але не менше розміру окладів, які їм виплачувалися за попередніми посадами. 
		Згідно п.п.2.5.1, 2.5.2 п.2.5 Інструкції №499, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ установлюється надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби в розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років, а тим, що безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів, які передбачено положеннями про відповідні структурні підрозділи, особам рядового і начальницького складу за виконання спеціальних завдань, пов'язаних з антитерористичною діяльністю, особам начальницького складу слідчих підрозділів органів внутрішніх справ за службу на посадах слідчих, особам рядового і начальницького складу підрозділів міліції громадської безпеки за службу на посадах старших дільничних, дільничних і помічників дільничних інспекторів міліції та підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугою років.
		Порядок та умови виплати такої надбавки визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується.
		Відповідно до п.п.2.6.1-2.6.4 Інструкції №499, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які провадять оперативно-розшукову, розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність, установлюється надбавка в розмірі до 50 відсотків посадового окладу. 
		Розмір надбавок установлюється індивідуально особам середнього, старшого і вищого начальницького складу керівниками органів, підрозділів, закладів та установ органів внутрішніх справ на підставі мотивованого подання керівника структурних підрозділів та оголошується наказом. 
		Керівникам органів, підрозділів, закладів та установ органів внутрішніх справ надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби та за оперативно-розшукову, розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність установлюються Міністром внутрішніх справ України.
		У разі несвоєчасного або неналежного виконання завдань, зниження результатів оперативно-службової діяльності розмір установлених раніше надбавок за поданням керівництва органу може бути зменшено або взагалі скасовано, про що оголошується наказом.
		Згідно п.3.2.1 Інструкції №499, особам рядового і начальницького складу, що звільнені від служби через хворобу на підставі листків непрацездатності або перебувають у відпустці через хворобу, зберігається виплата грошового забезпечення в розмірі, одержуваному на день хвороби, але не більш ніж за чотири місяці, крім випадків, коли законодавством України передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні.
		Як вже зазначалось судом, наказом МВС України від 17.12.2012р. № 1093 о/с полковнику міліції ОСОБА_2 (С-462755), начальнику відділу внутрішньої безпеки на Донецькій залізниці (підпорядкованого Департаменту внутрішньої безпеки) встановлено посадовий оклад у розмірі 1150 грн., скасовано надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 %, проведення оперативно-розшукової діяльності та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади й оперативно-службову діяльність у розмірі 50 % (а.с.44).
		Згідно Довідки про грошове забезпечення ОСОБА_2, його посадовий оклад у січні-листопаді 2012 року складав 1250 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань складала 50 % та надбавка за проведення оперативно-розшукової діяльності та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади й оперативно-службову діяльність складала 50 % (а.с.47-50).  
		Підставою винесення вищевказаного наказу стало внесення начальником ДВБ МВС України генерал-лейтенантом міліції Тулаєвим О.С. подання від 30.11.2012р. про заниження посадового окладу та скасування надбавок, оскільки за період перебування на займаній посаді ОСОБА_2 неодноразово вказувалось на неналежну організацію оперативно-службової діяльності підпорядкованого підрозділу, про що свідчать протоколи нарад керівництва ДВБ МВС (а.с.45-46, 73-79).     
		При цьому, відповідачами у судове засідання не надано будь-яких доказів та доводів ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом МВС України від 17.12.2012р. №1093 о/с, а тому суд вважає, що строки звернення до суду з даним позовом позивачем не порушені. 
		Також суд зазначає, що позивачем у судове засідання надано Довідку від 20.12.2012р. №10/4351, згідно якої позивач у період з 05.12.2012р. по 20.12.2012р. знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КМУ «Міська лікарня №2» м. Макіївки (а.с.104, 106), тобто на час винесення спірного наказу позивач перебував на лікарняному і до нього повинні бути застосовані положення п.3.2.1 Інструкції №499.  
		За таких обставин, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень, але не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Крім цього, суд зазначає, що згідно п.4.1, п.4.3 Інструкції №499, при переміщенні, переведенні, а також звільненні осіб рядового і начальницького складу фінансовий апарат (бухгалтерія) зобов'язаний задовольнити їх усіма належними видами грошового та дорожнього забезпечення і про виплачені суми зробити відповідні записи в грошовому атестаті, зразок якого наведено у додатку до цієї Інструкції. 
		Особам, які звільняються з призначенням пенсії, грошовий атестат на руки не видається, а передається разом з іншими документами до уповноваженого структурного підрозділу органу внутрішніх справ з підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів. 
		Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що відповідачами у судовому засіданні не доведена правомірність винесення оскаржуваного наказу від 17.12.2012р. № 1093 о/с, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		При цьому, з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вважає необхідним та достатнім способом захисту прав позивача обрати саме скасування оскаржуваного наказу відповідача від 17.12.2012р. № 1093 о/с та зобов'язання відповідача 2 виготовити грошовий атестат позивача без урахування скасованого наказу, який направити до відповідного управління Пенсійного фонду для нарахування пенсії.  
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 КАС України, 
		                                                      П О С Т А Н О В И В:
		Позов ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити. 
		Скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.12.2012р. № 1093 о/с в частині встановлення ОСОБА_2 мінімального посадового окладу у розмірі 1150 грн., скасування надбавок за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50%, проведення оперативно-розшукової діяльності та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади й оперативно-службову діяльність у розмірі 50%.
		Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці виготовити грошовий атестат ОСОБА_2 без урахування наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17.12.2012р. № 1093 о/с та направити його до відповідного управління Пенсійного фонду для визначення розміру пенсії ОСОБА_2.    
		Постанова в повному обсязі виготовлена 01.04.2013р. 
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.                     
		 
		 
		 
		 
		       Головуючий суддя                                                     Козаченко А.В. 
		 
		       Судді                                                                           Давиденко Т.В. 
		 
		                                                                                     Троянова О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...