Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 909/345/13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.04.2013. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2013.
Дата набрання законної сили: 29.03.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		  
		УХВАЛА
		про повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство 
		 
		29 березня 2013 р.  Справа № 909/345/13   
		Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,
		розглянувши матеріали
		заяви товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Барвахім" (м. Івано-Франківськ)      в особі голови ліквідаційної комісії
		про його банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 22.12.2011 р. №4212-VI,
		 
		без виклику представників сторін,          
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Барвахім" (далі - ТОВ "Фірма" Барвахім") в особі голови ліквідаційної комісії звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з заявою про порушення провадження у справі про його банкрутство за ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 22.12.2011 р. №4212-VI (далі  - Закон про банкрутство). 
		Заява мотивована тим, що загальними зборами учасників боржника прийнято рішення про ліквідацію боржника, однак під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідаційною комісією було встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів в повному обсязі, тому прийнято рішення про звернення до суду з відповідною заявою.
		Дослідивши подані матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, суд дійшов висновку, що заява підлягає поверненню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
		Згідно із ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
		Відповідне правило встановлено також ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.
		Спрощений порядок провадження у справі, що передбачений ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації (самоліквідації) юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
		У зв'язку з чим, за приписами ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, тобто дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації (самоліквідації) юридичної особи.
		Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема у своїй постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б.
		Порядок добровільної ліквідації (самоліквідації) встановлений положеннями ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України.
		Як вбачається з матеріалів заяви, 06.09.2012 р. загальними зборами учасників боржника прийнято рішення про ліквідацію боржника та призначення директора товариства головою ліквідаційної комісії (рішення загальних зборів учасників ТОВ "Фірма" Барвахім" від 06.09.2012 р. №5).  
		Згідно із ст. 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання (ч. 4), а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки (ч. 3).
		Однак, заявником не надано суду доказів письмового повідомлення всіх кредиторів боржника, в т.ч. явних (відомих) кредиторів, а саме органи фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, центру зайнятості тощо. 
		Також, суду не надано доказів письмового повідомлення органів державної податкової інспекції (за формою №8-ОПП) та Пенсійного фонду України відповідно до ст. 60 Господарського кодексу України, натомість до заяви додано докази звернення заявника до цих органів щодо видачі довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів).
		Таким чином, з матеріалів заяви не вбачається, що на час подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ліквідаційною комісією боржника був належним чином встановлений повний обсяг кредиторської заборгованості боржника та сформований пасив боржника у процедурі добровільної ліквідації. 
		Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс. При цьому, проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
		Проте, наданий заявником проміжний ліквідаційний баланс боржника станом на 15.03.2013 р. не затверджений органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, - загальними зборами учасників боржника, чим порушено вимоги, встановлені для добровільної ліквідації боржника.
		Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у своїй постанові від 28.04.2010 р. у справі №33/125.
		За таких обставин подана заява не містить доказів того, що ліквідаційною комісією дотриманий порядок добровільної ліквідації боржника.
		На підставі вищенаведеного в сукупності суд вважає, що обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість порушення справи про банкрутство боржника, що ліквідується власником, та визнання його банкрутом за ст. 95 Закону про банкрутство, - не вказано заявником.
		При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.
		Статтею 11 Закону про банкрутство встановлено вимоги до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. Згідно із ч. 1 цієї статті заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити, зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду.
		Крім того, у разі, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
		Також, у разі, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі, а також з інших підстав, передбачених статтею 63 ГПК України, з урахуванням вимог цього Закону, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство.
		Враховуючи вищевикладене в сукупності, заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
		Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
		На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 11, 15, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 22.12.2011 р. №4212-VI, ст. ст. 41, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		УХВАЛИВ: 
		 
		повернути заяву товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Барвахім" в особі голови ліквідаційної комісії від 22.03.2013 р. б/н  про його банкрутство та додані до неї документи її заявнику без розгляду.
		 
		                      Суддя                                                                            Т.Е. Валєєва
		 
		 
		 
		 
		Дану ухвалу направити:
		- заявнику (вул. Галицька, 134,  м. Івано-Франківськ, 76018), 
		разом з додатками.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
		________________ Андріїв Л. Я.   29.03.13

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...