УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007
року жовтня місяця 23 дня Судова колегія Одеського апеляційного
адміністративного
суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів -
Золотнікова О.С.
-
Милосердного М.М. при секретарі - Усенко С.М.
з участю: представника виконавчого комітету Херсонської
міської ради -Бондаря Андрія Вікторовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну
справу за апеляційною скаргою виконавчого
комітету Херсонської міської ради на постанову Суворовського
районного суду м. Херсона від 07 червня 2007 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Херсонської міської ради, третя
особа - комунальне підприємство "Служба єдиного замовника"
виконавчого комітету Херсоньсокї міської ради, про визнання нечинними та
скасування рішень суб'єкта владних повноважень,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним
позовом до виконавчого комітету Херсонської
міської ради, третя особа - комунальне підприємство (далі КП) "Служба єдиного замовника" виконавчого комітету Херсоньсокї
міської ради, про визнання нечинним та скасування рішень суб'єкта владних
повноважень - виконавчого комітету Херсонської міської ради
№373 від 15 серпня 2006 року, №486 від 17 жовтня 2006 року та №536 від
24 листопада 2006 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що вказані рішення
відповідача прийняті з порушенням вимог Законів
України "Про засади державне регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та "Про житлове комунальні послуги".
Зокрема, в частині оприлюднення проекту рішення та громадської експертизи,
порушено порядок формування тарифів, в
зв'язку з відсутністю в розрахунках розгорнутої інформації про врахування в цінах на матеріали ПДВ, нема можливості
перевірити питання подвійного оподаткування, обґрунтованість
правильність більшості розрахунків немає можливості перевірити; в порушення
вимог ПКМУ №560 від 12 липня 2005 року послуги поділені на основні та
додаткові, в поточний ремонт включено тільки обслуговування покрівлі та міжпанельних
стиків.
Посилаючись на наведене, позивач
просив:
визнати
рішення відповідача №373 від 15 серпня 2006 року, №486 від 17 жовтня 2006 року та №536 від 24 листопада 2006 року
протиправними та скасувати їх;
Головуючий І інстанції суддя - Ігнатенко П.Я. Справа №22а-1868/2007 р.
Доповідач суддя Бітов А.І. Категорія № 37
2
зобов'язати відповідача провести перерахунок та повернути мешканцям м.
Херсона сплачені кошти у сумах, що перевищують платежі за попередніми
тарифами;
зобов'язати відповідача опублікувати повний
текст рішення суду
у
найближчому номері газети
"Херсонський вісник".
Представник відповідача виконавчого комітету Херсонської міської ради
позовні вимоги не визнав, вказуючи, що оскаржувані
акти не є регуляторними, застосування регуляторної процедури до оскаржуваного
рішення не є обов'язковим щодо оприлюднення, в зв'язку з чим рішення №486 від 17 жовтня 2006 року та №536 від 24
листопада 2006 року про внесення змін до рішення
№373 від 15 серпня 2006 року - не були опубліковані у ЗМІ. Оскаржувані рішення
не впливають на конкуренцію, її створення , концентрацію, тому немає підстав
для погодження оскаржуваних актів із Антимонопольним комітетом України. Окрім
того, виконавчий комітет міської ради є органом, який лише затверджує тарифи, а
безпосередньо розрахунки цих тарифів виконують виробники-виконавці, які
самостійно відповідають за їх економічну обґрунтованість.
Представник відповідача посилався на те, що позивач не довів, що його право порушено оскаржуваними рішеннями, не надано
розрахунку та позивачем не представлено доказів того, що він має повноваження представника всіх мешканців
міста.
Представник третьої особи - КП "Служба єдиного замовника"
виконавчого комітету Херсоньсокї міської ради позов не
визнав, підтримавши правову позицію представника відповідача.
Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 07 червня 2007 року
позов задоволений частково.
Визнано нечинними та скасовані рішення виконавчого комітету Херсонської
міської ради №373 від 15 серпня 2006 року,
№486 від 17 жовтня 2006 року та №536 від 24 листопада 2006 року.
В іншій частині позовних вимог -
відмовлено.
В апеляційній скарзі виконавчого комітету Херсонської міської ради
ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно
постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального
права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають
обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної
скарги виконавчого комітету Херсонської
міської ради, перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги,
судова колегія вважає, що апеляційна скарга не піддягає задоволенню, з таких
підстав.
Судом першої інстанції встановлені
такі обставини справи.
15 серпня 2006 року виконавчим комітетом Херсонської міської ради прийнято
рішення №373 "Про погодження переліків
видів робіт і вартості послуг для підприємств-виконавців послуг із обслуговування будинків і споруд та при будинкових територій по
кожному будинку, що належить до комунальної власності територіальної громади
міста", яким погоджено перелік послуг та
види робіт із обслуговування будинків і споруд та прибудинкової території. Розрахунок собівартості послуг з утримання будинків та
прибудинкової території зроблено відповідно до методики розрахунку
затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005
року №560.
17 жовтня 2006 року виконавчий комітет Херсонської міської ради рішенням
№486 вніс зміни та доповнення до рішення №373 від 15 серпня 2006 року, в якому
п. 1.2 викладено в новій редакції.
24 листопада 2006 року виконавчий комітет Херсонської міської ради рішенням
№536 погоджено внесення змін до додатка 2 до рішення виконкому №373 від 15
серпня 2006 року, зменшено вартість окремих пунктів
Переліку послуг з утримання будинків та при будинкових територій з 01
листопада 2006 року.
У номері 20 газети "Херсонський вісник" від 18
травня 2006 року повідомлено про підготовку проектів регуляторних
актів, у номері №21 (826) від 25 травня 2006 року та №22 (827)
опубліковані проекти регуляторних актів та аналізи їх впливу.
3
Всупереч рекомендацій адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного
комітету України від 15 лютого 2007 року №78-5-2,
проект оспорюваного рішення виконкому №373 від 15
серпня 2006 року не погоджений із Антимонопольним комітетом, чим порушено ст. 20 Закону України "Про Антимонопольний
комітет України" та розпорядження АМКУ №4 від 01 квітня 2004 року.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не
надано суду доказів перевірки економічної
обґрунтованості розрахунків витрат на житлово-комунальні послуги, також відповідачем в порушення ПКМУ №560 від 12 липня 2005 року
здійснено поділ послуг на основні та додаткові, в
порушення п. 2 тієї ж постанови КМУ не визначено вартість послуг по кожному будинку окремо; в порушення п.19 вказаної постанови
необгрунтовано звужено перелік робіт з поточного
ремонту; порушено порядок оприлюднення регуляторних актів, оскільки оспорювані рішення № 486 від 17 жовтня 2006 року та №536
від 24 листопада 2006 року не були оприлюднені у
друкованому засобі інформації у порядку, передбаченому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері
господарської діяльності", окрім того, оспорювані рішення не були
погоджені із відділенням Антимонопольного комітету
України, що порушує вимоги ст. 20 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та розпорядження
АМКУ №4 від 01.04.2004 року.
Наявність вказаних порушень, на думку суду першої інстанції, є підставою
для визнання нечинними оскаржуваних рішень №373
від 15 серпня 2006 року, №486 від 17 жовтня 2006 року та №536 від 24 листопада 2006 року, в зв'язку з чим вони підлягають
скасуванню.
Відносно інших позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що
вони не ґрунтуються на Законі та не підлягають задоволенню.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і
такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7,
10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 31 Закону
України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 20 Закону України "Про Антимонопольний комітет України",
ст.ст. 1, 9 Закону України "Про засади державної
регуляторної політики у сфері господарської діяльності", п.2,п.19 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 12 липня
2005 року (із змінами, внесеними згідно з Постановою KM України №297 від 27 лютого 2007
року) "Про затвердження Порядку формування
тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків
і споруд та прибудинкових територій".
В апеляційній скарзі виконавчого комітету Херсонської міської ради
вказується, що позивачем не наведено в чому безпосередньо полягає порушення
саме його особистих прав, свобод, чи інтересів. Крім того,
апелянт зазначав, що розглянута судом першої інстанції вимога позивача
про зобов'язання відповідача провести перерахунок та повернути мешканцям м. Херсона сплачені кошти у сумах, що перевищують
платежі за попередніми тарифами не має відношення
до публічно правового спору та до справи адміністративної юрисдикції.
Судова колегія не приймає до уваги
ці доводи апелянта з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України - в адміністративних справах про
протиправність рішень, дій чи бездіяльності
суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається
на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, діючим процесуальним Законом саме на виконавчий комітет
Херсонської міської ради, який є суб'єктом
владних повноважень, покладається обов'язок щодо доказування в суді
правомірності своїх рішень.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача
провести перерахунок та повернути мешканцям м. Херсона сплачені кошти
у сумах, що перевищують платежі за попередніми тарифами, у задоволені якої позивачу відмовлено, судова колегія вважає
правильним її розгляд судом першої інстанції по суті, оскільки будь які рішення
чи дії органу місцевого самоврядування
пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги є владною функцією закріпленою, зокрема, в ст. 31
Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Відповідно,
спори з цього
приводу є публічно-правовими
спорами, а справи
4
відносяться
до справ адміністративної юрисдикції які належить розглядати за правилами КАС України.
Також, судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта про те, що
оспорюванні рішення не є регуляторними,
застосування регуляторної процедури до оскаржуваного рішення не є обов'язковим, так як згідно ст. 1 Закону України
"Про засади державної регуляторної політики у
сфері господарської діяльності" - державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності (далі - державна регуляторна
політика) - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового
регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами
державної влади та суб'єктами господарювання,
недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність
суб'єктів господарювання та усунення перешкод
для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та Законами
України; регуляторний акт - це: прийнятий
уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання
господарських відносин, а також адміністративних
відносин між регуляторними органами або іншими органами
державної влади та суб'єктами господарювання.
Таким чином, рішення відповідача є нормативно-правовими актами, які
спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним
органом та суб'єктами господарювання, що обумовлює
застосування до цих нормативно-правових актів положень Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері
господарської діяльності".
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої
інстанції порушень матеріального і
процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не
спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга
задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст.
206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Херсонської міської ради залишити без задоволення, а
постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 07 червня 2007 року
залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення,
але може бути оскаржена в касаційному
порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після
набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 29 жовтня 2007
року.