Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-7387/09/5/0170 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.04.2013. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
		 
		  вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013 
		 
		        
		ПОСТАНОВА
		Іменем України 
		 
		01 квітня 2013 р. (16:05) Справа №2а-7387/09/5/0170
		   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів:
		головуючого судді Сидоренка Д.В., судді Яковлєва С.В., судді Ольшанської Т.С., 
		при секретарі Леоновій В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 
		за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Центральна районна аптека №134» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим-Фармація»,   
		до відповідача Державної інспекції України з контролю за цінами, 
		про скасування рішення,  
		 
		Обставини справи: ДП «Центральна районна аптека №134» ТОВ «Республіканська компанія «Крим-Фармація» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим про скасування акту перевірки № 0203 від 19.05.2009 року та скасування рішення №058 від 20.05.2009 року про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким прийнято рішення щодо вилучення незаконно отриманої виручки в розмірі 5815,06 грн. та штрафу 11630,00 грн.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.05.2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в АР Крим було проведено перевірку позивача з питань дотримання порядку встановлення та застосування цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення. За результатами перевірки прийнято рішення №058 від 20.05.2009 року про застосування адміністративно - господарських санкцій за завищення граничного рівня торговельних націнок в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення від 17 жовтня 2008р. №955. Однак, зазначене рішення є необґрунтованим, оскільки Дочірнє підприємство «Центральна районна аптека №134» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим-Фармація» не перевищувало встановленого граничного рівня торговельних націнок, які діяли у період, який перевірявся. 
		Відповідач проти позовних вимог заперечував, свої заперечення мотивував тим, що рішення №058 від 20.05.2009 року про застосування адміністративно - господарських санкцій є обґрунтованим, та прийняте на підставі встановленого порушення позивачем чинного законодавства.
		Представник позивача в судовому засіданні 01.12.2009 року надав клопотання про уточнення мотивувальної частини позову, відповідно до якого позивач вважає, дію Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. №955 та від 19.11.2009р. №1022, було призупинено Указом Президента України від 03.12.2008р. №1139/2008 через звернення Президента України до Конституційного суду України, що діяв з 05.12.2008 та втратив свою силу 24.04.2009р. на підставі Указу Президента України від 22.04.2009р. №259/2009, виданого відповідно до Ухвали Конституційного суду України від 11.02.2009 по справі №4-у/2009 про відмову у відкритті провадження. Ухвалу Конституційного суду України було надруковано в журналі «Вісник Конституційного Суду України» 10.04.2009. У зв'язку з чим, дія Постанови Кабінету Міністрів відновлена тільки з 10.04.2009р.
		Заявою від 21.01.2010р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати рішення №058 від 20.05.2009 року на суму 4959,25 грн. адміністративно-господарських санкцій та 9918,50 грн. штрафу.
		Заявою від 05.03.2010 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд  скасувати рішення № 058 від 20.05.2009 року на суму 4623,89 грн. адміністративно-господарських санкцій та 9247,78 грн. штрафу.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.03.2010 року по справі призначено судову бухгалтерську експертизу. У зв'язку з призначенням по справі судової бухгалтерської експертизи провадження по справі зупинено до одержання її результатів.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.09.2010 року провадження по справі поновлено та розгляд справи призначено на 21.10.2010 року.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.11.2010 року по справі призначено додаткову судово-бухгалтерську  експертизу. У зв'язку з призначенням по справі додаткової судової бухгалтерської експертизи провадження по справі зупинено до одержання її результатів.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.11.2011 року провадження по справі поновлено та розгляд справи призначено на 01.12.2011 року.
		Заявою від 11.01.2012р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати рішення №058 від 20.05.2009 року на суму 4959,25 грн. адміністративно-господарських санкцій та 9918,50 грн. штрафу.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.01.2012 року провадження по справі закрито в частині позовних вимог про скасування акту перевірки № 0203 від 19.05.2009 року.  
		Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.01.2012 року провадження по справі зупинено до законодавчого врегулювання питання щодо визначення правонаступника Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.02.2013 року провадження по справі поновлено з 12.03.2013 року. Крім того, відповідача у справі замінено на правонаступника - Державну інспекцію України з контролю за цінами.
		11.03.2013р. та 28.03.2013р. надійшли клопотання сторін про розгляд справи без участі представників сторін. 
		Розглянувши матеріали справи, сторін, суд- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України  дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює  владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року №1819 (в редакції чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення), було затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами. Відповідно до цього Положення Державна інспекція з контролю за цінами була урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.
		Згідно з п.11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами Держцінінспекція мала територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами.
		Законом України від 21.06.2012 року  №5007-VI «Про ціни і ціноутворення» (набрав чинності з 03.08.2012 року) визначені основні засади цінової політики і врегульовано відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
		Частиною 1 статті 7 цього Закону встановлено, що реалізація державної цінової політики, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін, розроблення та внесення пропозицій щодо формування та реалізації державної цінової політики здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну цінову політику.
		У відповідності до пункту 1 Положення «Про Державну інспекцію України з контролю за цінами», затвердженого Указом Президента України від 30.03.2012 року № 236/212, таким центральним органом виконавчої влади є Державна інспекція України з контролю за цінами.
		Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про ціни і ціноутворення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами є органом державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
		Уповноважений орган у відповідності до пункту 6 частини 1 статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення» має право приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
		Враховуючи повноваження, які раніше були надані  Державній інспекції з контролю за цінами в АР Крим, співставивши їх з функціями, які на даний час виконує Державна інспекція України з контролю за цінами, приймаючи до уваги предмет заявлених позовних вимог, Державна інспекція України з контролю за цінами є правонаступником Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим та є  суб'єктом владних повноважень, а даний спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. 
		В свою чергу основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організація контролю за їх дотриманням, на час виникнення спірних правовідносин, визначалися в Законі України «Про ціни і ціноутворення» №507-XII від 03.12.1990р. (тут і надалі - Закон №507-XII, ).
		Статтею 13 Закону  №507-XII передбачалося, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
		Пунктом 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року №1819 (в редакції чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення), передбачалося що територіальні органи мають права передбачені п. 5, 6 цього Положення, а саме:
		-          проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); знайомитися з установчими документами та свідоцтвом про державну реєстрацію; перевіряти у посадових осіб, відповідальних за формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи, що посвідчують особу; проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін;
		-          одержувати відповідно до законодавства письмові пояснення, довідки, документи, матеріали з питань, що виникають під час перевірки порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи (їх копії) про рівень і економічну обґрунтованість цін (тарифів) на товари, роботи та послуги, їх техніко-економічні характеристики, ефективність, споживчі властивості тощо; 
		-          обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання, що використовуються для виготовлення, зберігання й реалізації товарів;
		-          вимагати відповідно до законодавства усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), а також здійснення перерахунку вартості товарів, робіт і послуг, ціни (тарифи) на які сформовані, встановлені та/або застосовані з порушенням законодавства (якщо фактичну оплату товарів, робіт та послуг не проведено) для розрахунків із споживачами; 
		-          приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів); 
		-          відповідно до вимог законодавства розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконанням вимог органів державного контролю за цінами; 
		-          залучати спеціалістів органів виконавчої влади, а також суб'єктів господарювання (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції; 
		-          скасовувати розпорядчі документи своїх територіальних органів (припис, розпорядження, рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій), а також винесені ними постанови про накладення адміністративних стягнень; 
		-          проводити перевірку правильності розрахунків щодо застосування цін (тарифів), на які запроваджене державне регулювання; 
		-          здійснювати моніторинг цін (тарифів) та проводити цінові дослідження на споживчому та товарних ринках 
		-          одержувати відповідно до законодавства копії платіжних документів, що підтверджують факт перерахування до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій; 
		-          звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення; 
		-          надсилати до правоохоронних органів матеріали перевірок щодо дій, які містять ознаки злочину; 
		-          вчиняти інші дії в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. 
		З 07.05.2009р. по 19.05.2009р. Державною  інспекцією з контролю за цінами АР Крим проведена позапланова перевірка ДП «Центральна районна аптека №134» ТОВ «Республіканська компанія «Крим-Фармація» з питань дотримання порядку встановлення та застосування цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення за період з 01.11.2008р. по 07.05.2009р. 
		За результатами зазначеної перевірки відповідачем складений акт №0203 від 19.05.2009р. (а.с. 33-36 ), в якому зафіксоване, що позаплановою перевіркою ДП «Центральна районна аптека №134» з питань з питань дотримання порядку встановлення та застосування цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення відповідно до вимог постанови КМ України від 17.10.2008р. №955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення» та від 25.03.2009р. №333 «Деякі питання регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» встановлено завищення граничного рівня торгівельних надбавок, застосованих при розрахунках зі споживачами, в результаті яких підприємством необґрунтовано отримана виручка за 11.02.2009р. по 14.04.2009р. в розмірі 5815,06 грн. 
		Вищезазначене порушення обґрунтоване тим, що згідно наданих підприємством первинних бухгалтерських документів за період з 11.02.2009р. по 14.04.2009р., встановлені порушення вимог вищезазначених нормативних актів при формуванні роздрібних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення, оскільки підприємством застосовувалася торгівельна надбавка на лікарські засоби з націнкою від 15,4% до 36,3% (завищення граничного рівня на рівні 15%), що призвело до завищення ціни на одиницю продукції з 0,02 грн./одн. до 37,75 грн./одн. 
		На підставі зазначеного акту перевірки 28.12.009р., за перевищення граничної торгівельної надбавки на лікарські засоби і вироби медичного призначення, щодо яких запроваджено державне регулювання цін, Державною інспекцією з контролю за цінами в АР Крим прийнято рішення №058 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін (а.с. 32), яким вирішено вилучити у ДП «Центральна районна аптека №134» ТОВ «Республіканська компанія «Крим-Фармація» в дохід Держбюджету 5815,00 грн. та 11630,00 грн. штрафу.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. №955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» (зі змінами та доповненнями в редакції Постанови Кабінету Міністрів України  від 19 листопада 2008 року № 1022) встановлено граничні надбавки на лікарські засоби і вироби медичного призначення, включені до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006р. №400, постачальницько-збутові надбавки (націнки) - не вище ніж 15 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок та граничні торговельні (роздрібні) надбавки (націнки) не вище ніж 35 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок - сумарний розмір зазначених надбавок (націнок) не повинен перевищувати 50 відсотків, крім лікарських засобів і виробів медичного призначення за переліком, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 3 грудня 2001р. №480/294, на які встановлюються граничні постачальницько-збутові надбавки (націнки) не вище ніж 10 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок та граничні торговельні (роздрібні) надбавки (націнки) не вище ніж 15 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок - сумарний розмір зазначених надбавок (націнок) не повинен перевищувати 25 відсотків.
		Президент України звернувся до Конституційного суду України щодо відповідності вказаних постанов Конституції України, у зв'язку з чим відповідно до  п. 15 ст.106 Конституції України  Указом Президента України від 03.12.2008р. №1139/2008 їх дію було зупинено.
		Ухвалою Конституційного Суду від 11.02.2009р. №4-у відмовлено у відкритті конституційного провадження по справі за поданням Президента України, у зв'язку з невідповідністю конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України», та непідвідомчістю Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.
		Указ Президента України від 03.12.2008р. №1139/2008 було визнано таким, що втратив силу Указом Президента України від 22.04.2009р. №259/2009.
		Проте, суд зазначає, що відповідно до ч.6 ст.52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин винесення Конституційним Судом України ухвали про відмову у відкритті провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України акта Кабінету Міністрів України або визнання акта Кабінету Міністрів України таким, що відповідає Конституції України, відновлює дію цього акта.
		Суд не погоджується з доводами позивача стосовно того, що у зв'язку з оприлюдненням Ухвали Конституційного суду України від 11.02.2009р. в журналі «Вісник Конституційного Суду України» тільки 10.04.2009р. №2, позивач не міг бути обізнаним про відновлення дії Постанови Кабінету Міністрів України 17.10.2008р. №955 та від 19.11.2008р. №1022, у зв'язку з чим при визначені граничних надбавок на лікарські засоби та товари медичного призначення не мав обов'язку керуватись вказаними нормативно-правовими актами.
		Суд зазначає, що відповідно до ч. 2, 3 ст.67 Закону України «Про Конституційний Суд України» (в редакції Закону України від 19.03.2009р. №1168-VІ) ухвали, рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України протягом наступного робочого дня після їх підписання оприлюднюються на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України і направляються Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України. 
		Відповідно до частини третьої статті 50 Закону України від 16.10.1996 №422/96-ВР «Про Конституційний Суд України» прийнята Конституційним Судом України на засіданні процесуальна ухвала про відмову у відкритті провадження у справі в Конституційному Суді України є остаточною.
		Жодною нормою Закону України «Про Конституційний Суд України» взагалі не передбачено, що ухвали Конституційного Суду України набирають законної сили лише після їх опублікування. 
		Таким чином, суд зазначає, що дію Постанов Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. №955 та 19 листопада 2008 року №1022 було відновлено з 11.02.2009.
		Суд також зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. №333 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. №955 було змінено. Вказана постанова набула чинності з 15.04.2009.
		Таким чином граничні розміри торгівельних надбавок на лікарські засоби та медичні вироби, встановлені п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. №955 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008р. №1022 діяли до 15.04.2009.
		У зв'язку з викладеним суд вважає, що відповідачем було вірно застосовано норми вказаних постанов КМУ щодо встановлення граничних розмірів набавки на реалізацію лікарських засобів та медичних товарів до періоду реалізації позивачем товару - з 11.02.2009р. по 14.05.2009р.
		Перевіряючи обґрунтованість застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до рішення №058 від 19.05.2009 р. щодо розміру необґрунтовано отриманої позивачем виручки внаслідок завищення граничних розмірів торгівельних надбавок, суд зазначає наступне.
		Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організація контролю за їх дотриманням, на час виникнення спірних правовідносин, визначалися в Законі України «Про ціни і ціноутворення» №507-XII від 03.12.1990р. (тут і надалі - Закон №507-XII, ).
		Відповідно до положень ст.8-9 Закону №507-XII державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:
		-          державних фіксованих цін (тарифів);
		-          граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
		Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. 
		Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України. 
		Статтею 14 Закону №507-XII передбачалося, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. 
		Як вбачається з матеріалів справи, Державна інспекція з контролю за цінами в АР Крим  розрахувала необґрунтовано отриману виручку позивачем виходячи із завищення торгівельної надбавки, на підставі реєстру руху товарів (додаток №13 на 12 аркушах до акту перевірки, а.с. 16-27).
		Відповідно до Розрахунку необґрунтовано отриманої виручки по ДП «Центральна районна аптека №134» ТОВ «Республіканська компанія «Крим-Фармація» за період з 12.02.2009р. по 14.04.2009р. (а.с. 78-92), Державна інспекція з контролю за цінами в АР Крим  розрахувала необґрунтовано отриману виручки в розмірі 5479,50 грн., при цьому для визначення перевищення 15% надбавки Державна інспекція з контролю за цінами в АР Крим  використовував оптово-відпускну ціну заводу виробника.
		Відповідно до норми п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. №955 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) для лікарських засобів, торгівельні надбавки на які перевіряв відповідач (згідно Переліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню, встановленому наказом Міністерства охорони здоров'я України №480/294 від 03.12.2001р.), граничні торгівельні надбавки було встановлено наступним чином:
		-          граничні постачальницько-збутові надбавки (націнки) не вище ніж 10 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок;
		-          граничні торговельні (роздрібні) надбавки (націнки) не вище ніж 15 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок.
		При цьому сумарний розмір зазначених надбавок (націнок) не повинен перевищувати 25 відсотків. 
		Позивач здійснював реалізацію лікарських засобів в роздріб.
		Таким чином, при формуванні ціни на лікарські засоби, на які поширюються вимоги постанови КМУ №955 позивач повинен був не перевищити 15% від оптової ціни виробника та 25% від сумарного розміру надбавок, враховуючи постачальницько-збутові надбавки.
		Під час розгляду справи з метою, визначення необґрунтовано отриманої виручки позивача за період з 11.02.2009 року по 14.04.2009 року, розрахованої згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення від 17 жовтня 2008 р. №955 (редакція, що діяла у зазначений період), відповідно до встановлених граничних постачальницько-збутових і торговельних надбавок, призначалося експертне дослідження. 
		Відповідно до висновку повторної судово-економічної експертизи №20/11 від 29.09.2011р. (а.с. 187-236) сума необґрунтовано отриманої виручки позивача за період з 11.02.2009р. по 14.04.2009р.,  розраховано згідно вимогам постанови КМ України про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення від 17.10.2008р. №955 (в редакції, що діяла у зазначений період), відповідно до встановлених граничних постачальницько-збутових і торговельних надбавок складає 855,75 грн. та підлягає штраф у розмірі 1711,50 грн. 
		Зазначений висновок обґрунтовано з тим, що Державною інспекцією з контролю за цінами в АР Крим торговельна надбавка додається не до ціни закупівлі, а до гуртової ціни виробника (митній вартості) і при розрахунку торговельної надбавки не враховуються знижки, що суперечить постановам КМ України №955 та 1022. 
		Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач невірно розрахував суми необґрунтовано  отриманої позивачем виручки в розмірі 4959,25 грн.  (5815,00 грн. - 855,75 грн.) та відповідно штрафу в розмірі 9918,50 грн. (11630,00 грн. - 1711,50 грн.).
		Частиною ч.1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. 
		Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:  
		§          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 
		§          з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 
		§          обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 
		§          безсторонньо (неупереджено); 
		§          добросовісно; 
		§          розсудливо; 
		§          з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 
		§          пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 
		§          з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 
		§          своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.
		Враховуючи помилковість розрахунків суми необґрунтовано отриманої позивачем виручки в розмірі 4959,25 грн.  та штрафу в розмірі 9918,50 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення №058 від 20.05.2009 року про застосування адміністративно-господарських санкцій в частині вилучення в дохід Державного бюджету 4959,25 грн. та штрафу в сумі 9918,50 грн.
		Згідно з п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
		З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком визнання цього рішення протиправним. 
		Позивач просить суд лише скасувати рішення №058 від 20.05.2009 року.
		В свою чергу, ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. 
		Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення №058 від 20.05.2009 року.
		Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 01.04.2013 року. 
		У повному обсязі постанову складено 05.04.2013 року.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 11,158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - 
		 
		                                                                   ПОСТАНОВИВ:
		Адміністративний позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати рішення №058 від 20.05.2009 року про застосування адміністративно-господарських санкцій в частині вилучення в дохід Державного бюджету 4959,25 грн. та штрафу в сумі 9918,50 грн.
		Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Центральна районна аптека №134» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим-Фармація» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.
		Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. 
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. 
		Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. 
		Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.  
		 
		 
		 
		 
		Суддя                        Сидоренко Д.В.  
		 
		 
		Суддя                        Яковлєв С.В. 
		 
		 
		Суддя                        Ольшанська Т.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...