Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-369/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.04.2013. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2013.
Дата набрання законної сили: 07.12.2013 (частково)
Результат оскарження 07.12.2013 Апеляційний суд Львівської області: скасовано вирок частково з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Галицький районний суд м.Львова 
		права №  1-369/11 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М                     У К Р А Ї Н И
		 
		08.04.2013Галицький районний суд м. Львова
		в складі:          головуючого-судді - Ванівського О.М.,
		при секретарях - Куц Н.З., Мойсевич С.І.,
		з участю:          прокурора - Добровольського П.О. 
		захисників-адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Фер (Франція), жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, раніше не судимого, фізичної особи-підприємця, інженер технічного нагляду 1 категорії та ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Золота Солобода Козівського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, працюючого головним архітектором проектів ДП «ДІПМ «Містопроект» у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України,
		в с т а н о в и в:
		           18.10.2010 року між Генеральним консульством Республіки Польща у Львові (в особі Генерального консула РП у м. Львові Гжегожа Опалінського) та ДП «Зелукрбуд» (в особі директора ОСОБА_7.) укладено договір №30А-6/В/10 на виконання будівельних робіт на об'єкті резиденції Генерального консульства Республіки Польща по вул. І.Франка,108 в м. Львові.
		          Згідно умов договору авторський нагляд за виконанням робіт здійснювало ДП «ДІПМ «Містопроект», від імені якого виступав головний архітектор ОСОБА_5, а технічний нагляд - фізична особа-підприємець, інженер технічного нагляду 1 категорії ОСОБА_4.
		          На підставі вищевказаного договору ДП «Зелукрбуд» в грудні 2010 року виконано ряд будівельно-монтажних робіт (влаштування телеінформаційної спеціальної каналізації, замощення розкопок, монтаж штор, жалюзі, ролокасет) в резиденції Генерального консульства Республіки Польща в м. Львові про що складено відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 (форма КБ-3)  та акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року б/н на суми 100 720 грн. та 397 914 грн., які надано в грудні 2010 року для підписання приватному підприємцю ОСОБА_4, як особі, що здійснює технічний нагляд, однак останній відмовився їх підписувати.
		ОСОБА_5 та ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання хабара, протягом січня-березня 2011 року, зустрічаючись із ОСОБА_7, неодноразово повідомляли останнього, що немає підстав для підписання довідок про вартість та актів приймання виконаних робіт за грудень 2010  року, а також вказували, що виконані ДП «Зелукрбуд»  роботи не будуть прийняті.
		В подальшому, 11,12 та 20.04.2011 року  ОСОБА_4 спільно із  ОСОБА_5, діючи умисно, з метою одержання хабара, в приміщенні ДП «ДІПМ «Містопроект», що в м. Львові по вул. Г.Чупринки,71, спонукали ОСОБА_7 до передачі їм хабара в розмірі 100 000 гривень за підписання ОСОБА_4 вищевказаних  довідок про вартість та актів приймання виконаних робіт за грудень 2010 року та за прийняття виконаних в подальшому будівельно-монтажних робіт на даному об'єкті і підписання відповідних платіжно-розрахункових документів.
		Будучи поставленим в умови, за яких  відмова  від передачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вказаної суми хабара, могла потягнути порушення законних прав та інтересів ОСОБА_7, що полягало б у порушенні фінансово-господарської діяльності ДП „Зелукрбуд", внаслідок відмови підписання ОСОБА_4 зазначених документів, останній погодився, домовившись про передачу їм грошових коштів  21  квітня 2011 року.
		21.04.2011 року,  приблизно о 14 год.,  в кафе-барі „Кондитерське", що в м. Львові, по вул. І.Франка, 98, ОСОБА_7 передав, а ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_4, , одержав обумовлену суму хабара в розмірі 100 000 гривень. Після отримання вказаної суми хабара, ОСОБА_8 підписав довідки про вартість виконаних  ДП „Зелукрбуд" будівельних робіт за грудень 2010 (форма КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року б/н на суми 100 720 грн. та 397 914 грн., які передав ОСОБА_7.
		Згідно з  п.1 примітки до ст. 364 КК України в редакції на момент вчинення злочину, службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.
		          Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5 "Про судову практику у справах про хабарництво", організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
		Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
		Особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов'язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов'язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.
		Працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні (адвокат, лікар, вчитель тощо), виробничі (наприклад, водій) або технічні (друкарка, охоронник, тощо) функції, можуть визнаватися службовими особами лише за умови, що поряд із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки.
		Підсудний ОСОБА_4, згідно з свідоцтвом про реєстрацію №4914-ІІІ від 04.11.2002 року є суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою. Відповідно до кваліфікаційного сертифіката серії НОМЕР_4 від 30.07.2010, виданого Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, уповноважений здійснювати технічний нагляд за будівництвом об'єктів архітектури. Маючи 1 категорію інженера технічного нагляду, здійснював свою діяльність відповідно до порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єктів  архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11.07.2007 року. Відповідно до даного порядку, особи, що здійснюють технічний нагляд, проводять перевірку відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів,  матеріалів та обладнання  проектним рішенням,  вимогам  державних стандартів, будівельних норм і правил, проводять разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у томі числі прихованих, мають право вимагати від підрядника зупинення робіт у разі застосування ним матеріалів, деталей, конструкцій та виробів, які не відповідають вимогам нормативних документів, усунення відхилень від проектних рішень,  недоліків (дефектів) та недоробок і повторного пред'явлення робіт для здійснення технічного нагляду.
		На підставі кваліфікаційного сертифіката серії НОМЕР_4 від 30.07.2010, виданого Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, договору про здійснення технічного нагляду, ОСОБА_4 уповноважений здійснювати технічний нагляд за будівництвом об'єктів архітектури та був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, а тому відповідно до п.1 примітки до ст. 364 КК України в редакції на момент вчинення злочину, був службовою особою.
		Таким чином,  ОСОБА_4 будучи службовою особою, уповноваженою здійснювати технічний нагляд за будівництвом, діючи умисно, з корисливих мотивів, спільно з ОСОБА_5 одержали 21.04.2011 року від ОСОБА_7 хабар в сумі 100 000 гривень, чим вчинив злочин передбачений  ч.2 ст. 368 КК України ( в редакції на момент вчинення злочину).
		Допитаний на досудовому слідстві ОСОБА_4 (том 3 а.с. 69-72, 102-105, 256,) вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.368 КК України визнав частково та пояснив, що   зареєстрований як приватний підприємець з листопада 2002 року. Основною його діяльністю є здійснення технічного нагляду за веденням будівельних робіт. В липні 2010 року Міністерством регіонального розвитку та будівництва України йому видано кваліфікаційний сертифікат інженера технічного нагляду 1 категорії та ліцензію інспекцією Держархбудконтролю на ведення будівельних робіт. Під час технічного нагляду він перевіряв якість та фактичні обсяги виконаних будівельно-монтажних робіт, візував акти виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних  робіт форми  КБ-3, у випадку,  якщо після перевірки він був згідний з  даними щодо виконання робіт. Також він візував рахунки-фактури генпідрядника. Після  візування вищевказаних документів їх  підписував замовник. З липня 2007 року він здійснював технічний нагляд за проведенням будівельних робіт в приміщенні Генерального консульства Республіки Польща в м.Львові, по вул. І.Франка, 108, на підставі договору між ним та Генеральним консульством. Спочатку Генпідрядником вказаного об'єкту була компанія ТзОВ „ВЕЕМ- будсервіс", однак 18.10.2010 року Генеральним  консулом переукладено договір підряду з ДП „Зелукрбуд". На час укладення даного договору ДП „Зелукрбуд" повинно було довиконати роботи на загальну суму приблизно 9,5 млн. грн. Перерахування коштів Генеральним консульством Республіки Польщі здійснювалось наступним чином: після виконання певного виду робіт Генпідрядник - ДП „Зелукрбуд", подавав йому рахунки-фактури зі печатками підприємства, які він після перевірки візував шляхом їх підписання. Після візування ним рахунків-фактур дані документи направлялися генпідрядником в консульство та  на підставі цього генпідряднику перераховувалися кошти. В подальшому генпідрядником подавалися йому для візування акти виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, які він також візував і після цього ці документи генпідрядником направлялися  Генеральному консулу для підписання. В  грудні 2010 ДП „Зелукрбуд"  виконало ряд робіт - влаштування телеінформаційної спеціальної каналізації, замощення розкопок, монтаж штор, жалюзі, ролокасет в приміщенні Генерального консульства Республіки Польща в м. Львові про що складено відповідні документи - рахунки фактури, акти  приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість  виконаних підрядних робіт  на суми 100 720 грн. та 397 914 грн. Рахунки-фактури на виконання вказаних  робіт він підписав, а акти приймання та довідки про вартість виконаних підрядних робіт не підписував, так як вважав, що вони невірно оформлені. У зв'язку з  цим ОСОБА_9 неодноразово просив його підписати зазначені документи та пропонував за це грошову винагороду, не вказуючи її суми. Про даний факт було  відомо ОСОБА_5, який був присутнім при одній з таких розмов в своєму службовому кабінеті. 21.04.2011 в 19 год. він та ОСОБА_7 мали разом зустрітися із Генеральним консулом, щоб узгодити питання щодо оплати останнього траншу грошових коштів в сумі 1,8 млн. грн. В цей день зранку, приблизно о 11 год. 30 хв., йому подзвонив  ОСОБА_5 і сказав, що ОСОБА_7 хоче із ними зустрітися і чекає  біля пам'ятника Трушу на вул. І.Франка. Їдучи на дану зустріч він зрозумів, що ОСОБА_7 хоче їм з ОСОБА_5 подякувати матеріальною винагородою за  підписання ним вищевказаних актів про виконанні роботи та довідок про вартість виконаних робіт. В подальшому він зустрівся із ОСОБА_5 на площі І. Франка в м. Львові та пішов із ним на зустріч із ОСОБА_7 Зустрівшись із ОСОБА_7 біля приміщення консульства він запропонував зайти в кафе „Кондитерське", яке знаходиться неподалік. В даному кафе вони всі троє сіли за один столик і  ОСОБА_7 попросив його підписати  акти виконаних робіт та довідки про вартість і сказав, що має для них винагороду, яку обіцяв. Після цього  ОСОБА_7  витягнув з  своєї  сумки два  пакети в яких як він зрозумів були грошові кошти і  поклав їх в портфель ОСОБА_5. Скільки саме грошових коштів передав ОСОБА_7 в цей день йому не було заздалегідь  відомо. Після передачі вказаних грошових  коштів, він підписав довідки про вартість виконаних робіт та акти  приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року на суми 100 720 грн. та 397 914 грн. та дав їх ОСОБА_7 Після цього ОСОБА_5 вийшов з портфелем та грошима з бару, а він з ОСОБА_7 залишився і через декілька хвилин його затримали працівники УСБУ у Львівській області. Отримані від ОСОБА_7 грошові кошти вони із ОСОБА_5 планували розподілити порівну. Повідомив, що записи розмов,  наявні на диктофоні,  виданому  ОСОБА_7, дійсно відповідають їхнім розмовам, які відбувались 11,12 та 20.04.2011 року між ним, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 і стосувалися оформлення документів щодо виконання ДП „Зелукрбуд" будівельно-монтажних робіт в приміщенні Генерального консульства Республіки Польща в м. Львові. Також вказав, що під час розмови 20.04.2011 він та ОСОБА_5 домовились із ОСОБА_7 про зустріч на наступний день 21.04.2011 для підписання актів приймання виконаних підрядних робіт та довідок про вартість підрядних за грудень 2010 року і під час даної  зустрічі він  разом із ОСОБА_5 планував отримати грошові кошти від  ОСОБА_7, які той попередньо пропонував. Також, підтвердив, що на відео та аудіо записах легалізованих матеріалів оперативно-технічних заходів, проведених працівниками УСБУ у Львівській області зафіксовано їх розмови та зустріч, які відбувалися  21.04.2011 в кафе-барі „Кондитерське" та під час розмови із ОСОБА_7 21.04.2011 в кафе-барі „Кондитерське", він вказував останньому, щоб спочатку той передав грошові кошти, а лише після цього він підпише документи (акти виконаних робіт, довідки про вартість), що відповідно зафіксовано на аудоікасеті із  записом їхньої розмови.
		В судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав покази дані на досудовому слідстві вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.368 КК України визнав частково та пояснив, що основною його діяльністю є здійснення технічного нагляду за веденням будівельних робіт. Під час технічного нагляду він перевіряв якість та фактичні обсяги виконаних будівельно-монтажних робіт, візував акти виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних  робіт форми  КБ-3, у випадку,  якщо після перевірки він був згідний з даними щодо виконання робіт. Також він візував рахунки-фактури генпідрядника та після  візування вищевказаних документів їх  підписував замовник. З липня 2007 року він здійснював технічний нагляд за проведенням будівельних робіт в приміщенні Генерального консульства Республіки Польща в м. Львові, по вул. І.Франка, 108, на підставі договору між ним та Генеральним консульством. 18.10.2010 року Генеральним консулом переукладено договір підряду з ДП «Зелукрбуд». В грудні 2010 ДП «Зелукрбуд»  виконало ряд робіт - влаштування телеінформаційної спеціальної каналізації, замощення розкопок, монтаж штор, жалюзі, ролокасет  в приміщенні Генерального консульства Республіки Польща в м. Львові про що складено відповідні документи - рахунки фактури, акти  приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість  виконаних підрядних робіт  на суми 100 720 грн. та 397 914 грн. Рахунки-фактури на виконання вказаних робіт він підписав, а акти приймання та довідки про вартість виконаних  підрядних робіт не підписував, так як вважав, що вони невірно  оформлені. У зв'язку з  цим ОСОБА_9 неодноразово просив його підписати зазначені документи та пропонував за це грошову винагороду, не вказуючи  її суми. Про даний факт було  відомо ОСОБА_5, який був присутнім при одній з таких розмов в своєму службовому кабінеті. 21.04.2011 в 19 год. він та ОСОБА_7 мали разом зустрітися із Генеральним консулом, щоб узгодити питання щодо  оплати останнього траншу грошових коштів в сумі 1,8 млн. грн. В цей день зранку, приблизно о 11 год. 30 хв., йому подзвонив  ОСОБА_5 і сказав, що ОСОБА_7 хоче із ними зустрітися і чекає  біля пам'ятника Трушу на вул. І.Франка.  Їдучи на дану зустріч він зрозумів, що ОСОБА_7 хоче їм із ОСОБА_5  подякувати матеріальною  винагородою за  підписання ним вищевказаних актів про виконанні роботи та довідок про вартість виконаних робіт. В подальшому він зустрівся із ОСОБА_5 на площі І. Франка в м. Львові та пішов із ним на зустріч із ОСОБА_7 Зустрівшись із ОСОБА_7 біля приміщення консульства він запропонував зайти в кафе „Кондитерське", яке знаходиться неподалік. В даному кафе вони троє сіли за один столик і  ОСОБА_7 попросив його підписати акти виконаних робіт та довідки про їх вартість і сказав, що має для них винагороду, яку обіцяв. Після цього ОСОБА_7  витягнув з своєї сумки два пакети в яких як він зрозумів були грошові кошти і поклав їх в портфель ОСОБА_5. Скільки саме грошових коштів передав ОСОБА_7 в цей день йому не було заздалегідь відомо. Після передачі вказаних грошових коштів він підписав довідки про вартість виконаних робіт та акти приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року на суми 100 720 грн. та 397 914 грн. та дав їх ОСОБА_7 Після цього ОСОБА_5 вийшов з портфелем та грошима з бару, а він з ОСОБА_7 залишився і через декілька хвилин його затримали працівники УСБУ у Львівській області.
		Враховуючи покази ОСОБА_4, згідно з якими, він частково визнав свою вину, його вина у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, підтверджується зібраними в справі доказами.
		-          заявою ОСОБА_7 від 20.04.2011 року в УСБУ у Львівській області (том 1 а.с. 13-14), згідно з якою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вимагали в нього незаконну грошову винагороду в розмірі 100 000 гривень за підписання актів виконаних будівельних робіт на об'єкті де ОСОБА_5 був головним інженером проекту, а ОСОБА_4 здійснював технічний нагляд за будівництвом та вказані розмови були записані на диктофон, та пояснень до заяви, згідно з якими зазначені кошти він повинен був передати до 22.04.2011 року (том 1 а.с. 16-17);
		-          протоколом огляду грошових коштів від 21 квітня 2011 року (том 1, а.с.18-23), згідно з яким в присутності понятих співробітники спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області оглянули, грошові кошти в сумі 100 000 гривень, переписали номери купюр, зробили фотокопії, помітили спеціальною речовиною, яка при ультрафіолетовому освітленні дає світіння жовто-зеленого кольору, та передали ОСОБА_7 для отримання фактичних даних про вимагання та отримання коштів ОСОБА_5 та ОСОБА_4;
		-          протоколом огляду місця події від 21 квітня 2011 року (том 1, а.с.106-112), згідно з яким, в присутності понятих, співробітники спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області 21 квітня 2011 року близько 14 год. 30 хв. по вул. І.Франка 90 в м. Львові підійшли до ОСОБА_5. На запитання співробітників спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області, ОСОБА_5 вказав, що отримав кошти від ОСОБА_7 в сумі 100 000 гривень, як борг. За допомогою ультрафіолетового світла на грошових коштах та правій руці ОСОБА_5 було виявлене світіння жовто-зеленого кольору характерне для спеціальної речовини, якою помічали кошти. В ОСОБА_5 було знято змиви з рук для проведення експертного дослідження, які були поміщені в пакет та опечатано печаткою. Кошти в сумі 100 000 гривень були вилучені в ОСОБА_5 для проведення експертного дослідження та поміщені в пакет і опечатано печаткою. Огляд місця події фіксувався відеокамерами;
		-          показами свідків ОСОБА_11 (том 1 а.с. 118-123) та ОСОБА_12 (том 1 а.с. 124-129) від 21.04.2011 року, згідно з якими, 21 квітня 2011 року їх запросили в УСБУ у Львівській області та в їх присутності були оглянуті, зроблено копії та помічено спеціальною речовиною 100 000 гривень, які були передані ОСОБА_7, оскільки останній заявив, що вказані кошти в нього вимагають головний інженер ДІ „Містопроект" ОСОБА_5. Орієнтовно через годину, вони з працівниками УСБУ у Львівській області на вул. І.Франка в м. Львові, де працівники УСБУ у Львівській області підійшли до чоловіка, який представився ОСОБА_5 та на їх запитання повідомив, що отримав грошові кошти від ОСОБА_7 в сумі 100 000 гривен, які знаходяться у нього в портфелі. При огляді, з застосуванням ультрафіолетового випромінювання, на зазначених коштах та на правій руці ОСОБА_5 було виявлено світіння жовто-зеленого кольору. Після чого, ОСОБА_5 зробили змиви рук та тампони помістили в пакет, який опечатали, а грошові кошти помістили в інший пакет, який також опечатали, та в подальшому працівниками УСБУ у Львівській був складений протокол огляду місця події в якому було описано дані події;
		-          показами ОСОБА_7 від 21.04.2011 року(том 1 а.с. 130-136), згідно з якими на посаді генерального директора дочірнього підприємства "ЗЕЛУКРБУД"  він працює з 1997 року. 18.10.2010 між Генеральним консульством Республіки Польща у Львові та ДП «Зелукрбуд» укладено договір №30А-6/В/10 на виконання будівельних робіт на об'єкті резиденції Генерального консульства Республіки Польща по вул.І.Франка,108 в м. Львові.  Згідно умов договору авторський нагляд за виконанням робіт здійснювало ДП «ДІПМ «Містопроект», від імені якого виступав головний архітектор ОСОБА_5, а технічний нагляд - приватний підприємець - інженер технічного нагляду 1 категорії ОСОБА_4 Протягом жовтня-грудня 2010 року ДП «Зелукрбуд», виконувало, згідно  проектно-кошторисної документації, будівельно-монтажні робіт на вказаному об'єкті,  про що складались  відповідні акти приймання виконаних підрядних робіт  (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) і рахунки  фактури, які візувались  ОСОБА_4 шляхом їх підписання. Перерахування коштів на рахунок ДП «Зелукрбуд» здійснювалось польською стороною після підписання ОСОБА_4 вищевказаних документів. В грудні 2010 року ДП «Зелукрбуд» виконало на вказаному об'єкті  низку робіт (влаштування телеінформаційної спеціальної каналізації, замощення розкопок, монтаж штор, жалюзі, ролокасет)  в резиденції Генерального консульства Республіки Польща в м. Львові про що складено  відповідні  кошторисні документи - довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 (форма КБ-3)  та акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року б/н на суми 100 720 грн. та 397 914 грн., які надано в грудні 2010 року для підписання приватному підприємцю ОСОБА_4, однак останній їх не підписував. В  подальшому наприкінці грудня 2010 року він разом із головним бухгалтером підприємства ОСОБА_14 перебував в ДП "ДІПМ "Містопроект" в службовому кабінеті ОСОБА_5, який  повідомив їм, що необхідно передати йому готівкою грошові кошти в сумі 100 000 гривень за підписання ОСОБА_4 актів  виконаних робіт, довідок про вартість  виконаних ДП «Зелукрбуд» робіт за грудень 2010 року, зазначивши, що відмова від підписання цих документів призведе до не здачі об'єкта у встановлений термін, що потягне за собою штрафні санкції у значних розмірах, передбачених договором. В подальшому, при неодноразових робочих зустрічах на будівництві та в розмовах з ОСОБА_4 останній наголошував йому, що не погоджуватиме акти приймання виконаних підрядних робіт, а тому у нього будуть неприємності. Вказані обставини змусили його погодитись на висунуті ОСОБА_5 умови, а тому він з бухгалтером ОСОБА_14 30.12.2010  зняли  з рахунку підприємства в банку "Райфайзенбанк Аваль"  грошові кошти в сумі 100 000 гривень, які він  в цей же день  в присутності ОСОБА_14 передав ОСОБА_5 в приміщенні консульства. Незважаючи на передачу вказаної  суми коштів, ОСОБА_4 не підписував вищевказані акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року. Крім цього,  під час зустрічей із ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які відбувалися 11,12 та 20 квітня 2011 року останні  повідомили його, що необхідно передати їм ще 100 000 гривень  за підписання ОСОБА_4 вищевказаних актів прийняття та довідок про вартість виконаних робіт за грудень 2010 року, а також за прийняття в подальшому виконаних робіт та не створення перешкод у проведенні розрахунків за виконанні роботи. Вказані розмови ним фіксувались на власний цифровий диктофон марки "Олімпус". В  квітні 2011 за виконані роботи польською стороною мав перераховуватися останній транш  грошових коштів  в розмірі приблизно 1,8 млн. грн., а перерахування вказаних коштів проводилось після підписання ОСОБА_4 відповідних документів, які також були необхідні для належного проведення розрахунків із субпідрядниками, а тому він погодився передати  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 додатково ще 100 000 грн., домовившись про передачу цих коштів на 21.04.2011. 20.04.2011, він, обміркувавши ситуацію, що склалася,  вирішив  звернутись в УСБУ у Львівській області зі заявою про одержання та вимагання у нього грошових коштів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та погодився взяти участь в заходах  по викриттю їх злочинної  діяльності.  Також  він  надав працівникам УСБУ у Львівській області свій цифровий диктофон марки "Олімпус" із записами розмов  з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 В подальшому працівники УСБУ у Львівській області в  присутності його та двох  понятих оглянули та помітили спеціальною хімічною речовиною 100 000 гривень,  200 купюр по 500 гривень, про що склали відповідний протокол,  в якому зазначили номери та серії вказаних купюр. Після цього вказані грошові кошти надані йому для подальшої  передачі ОСОБА_4 та  ОСОБА_5  21.04.2011  в телефонній розмові із ОСОБА_5  він домовився про зустріч з ним та ОСОБА_4  о 13 год. 30 хвилин біля пам'ятника  І. Трушу в м. Львові, неподалік польського консульства. Зустрівшись у вказаному місці з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 він разом з ними пішов в кафе «Кондитерське», що на вул. І.Франка, 98  в м. Львові.  В даному кафе вони  втрьох присіли за один із  столів і  під час цього він повідомив ОСОБА_4  та ОСОБА_5 що приніс обумовлену суму коштів та  надав ОСОБА_4 для підписання акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість  виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року б/н на суми  100 720 грн. (влаштування телеінформаційної спеціальної каналізації, замощення розкопок і інше) та 397 914 грн. (монтаж штор, жалюзі, ролокасет).  ОСОБА_4 сказав, щоб він  передавав грошові кошти ОСОБА_5 і він витяг дві пачки грошових коштів, попередньо помічених та оглянутих працівниками УСБУ у Львівській області, із своєї барсетки та поклав їх в портфель, який ОСОБА_5 відкрив. Одну пачку грошових коштів він одразу кинув в портфель ОСОБА_5, а іншу відкрив  та показав  ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який взяв її правою рукою та кинув у свій портфель. Після цього ОСОБА_4 підписав вищевказані акти та довідки і віддав їх йому. Відразу після цього ОСОБА_5 встав та залишив кафе, а він залишився за столом із ОСОБА_4, а потім також вийшов з кафе та пішов в приміщення  польського консульства.
		-          матеріалами оперативно розшукових заходів, здійснених у відповідності до постанови голови апеляційного суду Львівської області Государського В.Ф. від 14.04.2011 року (том 2 а.с. 136-142), згідно з якими при зустрічі ОСОБА_7 з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 21.04.2011 року здійснювався прихований аудіо та відео запис їхньої зустрічі. Згідно з стенограмою фонограми аудіо запису від 21.04.2011 року, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розмовляють, зокрема про підписання документів та передачу коштів;
		-          протоколом від 11 липня 2011 року огляду відео та аудіо касет - легалізованих матеріалів ОТЗ, що проводились співробітниками УСБУ у Львівській області по документуванню протиправної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_4, згідно з яким на відео та аудіо записах зафіксовано зустріч та розмови ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з ОСОБА_7 21.04.2011 року;
		-          протоколом огляду 10 травня 2011 року, (том 1 а.с. 248-249), згідно з яким оглянуто телефон ОСОБА_5, по якому він домовлявся про зустріч з ОСОБА_7 21.04.2011 року;
		-          інформацією ПАТ "МТС Україна" про телефонні дзвінки з номеру мобільного телефону ОСОБА_5 (т 2 а.с. 167-185),  яка підтверджує, що 21.04.2011 року ОСОБА_7 розмовляв по телефону з ОСОБА_5.
		-          довідками та актами приймання виконаних робіт (том 1 а.с.89-105), які були підписані ОСОБА_4 при зустрічі 21.04.2011 року після отримання ОСОБА_5 коштів;
		-          протоколами очних ставок, проведеної між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (том 3 а.с. 99-101, 204-205), під час яких останній підтвердив свої показання щодо вимагання та одержання ОСОБА_4 та ОСОБА_5  30.12.2010 та 21.04.2011 по 100 000 гривень за підписання документів щодо прийняття виконаних робіт в приміщенні Генерального консульства  Республіки Польща в м. Львові;
		-          показами свідка ОСОБА_14 від 22 квітня 2011 року (том 1 а.с. 137-140) та від 05.05.2011 року (том 1 а.с. 158-160), згідно з якими, з 2000 року вона працює головним бухгалтером ДП "Зелукрбуд", директором якого є ОСОБА_7 18 жовтня 2010 року між ДП "Зелукрбуд" та Генеральним консульством Республіки Польща в м. Львові укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт в приміщенні консульства  в м. Львові,  по вул. І.Франка, 108. Згідно умов договору авторський нагляд за виконанням робіт здійснювало ДП "ДІПМ "Містопроект", від імені якого виступав головний архітектор ОСОБА_5, а технічний нагляд здійснював приватний підприємець - інженер технічного нагляду 1 категорії  ОСОБА_4 Протягом жовтня-грудня 2010 року ДП „Зелукрбуд", виконувало, згідно  проектно-кошторисної документації, будівельно-монтажні робіт на вказаному об'єкті, про що складались  відповідні акти приймання виконаних підрядних робіт  (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) і рахунки  фактури, які візувались  ОСОБА_4 шляхом їх підписання. Перерахування коштів на рахунок ДП "Зелукрбуд" здійснювалось польською стороною після підписання ОСОБА_4 вищевказаних документів. В грудні 2010 року ДП "Зелукрбуд" виконало на вказаному об'єкті низку робіт (влаштування телеінформаційної спеціальної каналізації, замощення розкопок, монтаж штор, жалюзі, ролокасет)  в резиденції Генерального консульства Республіки Польща в м. Львові, про що складено  відповідні  кошторисні документи - довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 (форма КБ-3)  та акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року б/н на суми 100 720 грн. та 397 914 грн., які надано в грудні 2010 року для підписання приватному підприємцю ОСОБА_4, однак останній їх не підписував. В  подальшому наприкінці грудня 2010 року вона разом із директором підприємства ОСОБА_7 перебувала в ДП "ДІПМ "Містопроект" в службовому кабінеті ОСОБА_5, який  повідомив їм, що необхідно передати йому готівкою грошові кошти в сумі 100 000 гривень за підписання ОСОБА_4 актів  виконаних робіт, довідок про вартість  виконаних ДП "Зелукрбуд" робіт за грудень 2010 року, зазначивши, що не підписання цих документів призведе до нездачі об'єкта у встановлений термін, що потягне за собою штрафні санкції у значних розмірах, передбачених договором. З метою недопущення порушення фінансово-господарської  діяльності підприємства ОСОБА_7 вирішив передати  ОСОБА_5  вищевказану суму грошових коштів. 30.12.2010  вона разом із  ОСОБА_7 зняла з  рахунку підприємства 100 000 грн.  в АТ "Райффайзен банк Аваль" і після цього ОСОБА_7 подзвонив на мобільний телефон до ОСОБА_5 і домовився про зустріч із ним та ОСОБА_4 в приміщенні консульства приблизно на 12 год. Прибувши разом із ОСОБА_7 в приміщення консульства  на третьому поверсі  вони зустрілись із ОСОБА_5, який повідомив, що ОСОБА_4 не зможе бути присутнім. Після цього ОСОБА_7 в її присутності передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 100 000 грн. Незважаючи на передачу вказаних грошових коштів, ОСОБА_4 не підписував подані йому акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних  робіт. Крім цього, протягом січня-квітня 2011 року ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 вказували, що  документи щодо прийняття виконаних ДП "Зелукрбуд" будівельно-монтажних робіт не будуть підписані так вони неправильно оформлені. Так,  приблизно 11-15 квітня 2011 року ОСОБА_5 викликав її та директора ДП "Зелукрбуд" ОСОБА_7 в приміщення ДП "ДІПМ "Містопроект". Під час даної зустрічі також був присутнім ОСОБА_4, який   погрожував, що не підпише акти приймання виконаних робіт та інші документи щодо прийняття виконаних робіт, внаслідок чого їхнє підприємство не  виконає умови договору. В ході розмови ОСОБА_7 запитав ОСОБА_4 що потрібно для того, щоб він  підписав  вказані документи, однак останній сказав, що з цього приводу поговорить з ним окремо, без неї. Через декілька днів після цього     ОСОБА_7 повідомив їй, що під час зустрічі із ОСОБА_4, останній висловив вимогу щодо передачі йому додатково грошових коштів в сумі 100 000 грн. за підписання документів щодо виконання їхнім підприємством робіт в приміщенні консульства. Обговоривши з нею дану ситуацію ОСОБА_7 повідомив її, що  вирішив  звертатись в правоохоронні органи з приводу злочинних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 В подальшому вона дізналася, що  21.04.2011  ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 після одержання грошових коштів від ОСОБА_7 затримали працівники УСБУ у Львівській області. У зв'язку з цим нею  подано 21.04.2011 заяву в УСБУ у Львівській області про вимагання та одержання ОСОБА_5 30.12.2010  від ОСОБА_7  грошових коштів в сумі 100 000 грн.
		-          показаннями свідка ОСОБА_19 (том 2 а.с.234-237), який повідомив, що  працює на посаді старшого оперуповноваженого УСБУ у Львівській області. 20.04.2011 в УСБУ у Львівській області звернувся  директор ДП "Зелукрбуд" ОСОБА_7 із заявою  про вимагання у нього грошових коштів в сумі 100 000 гривень головним архітектором проектів ДП "ДІПМ "Містопроект" ОСОБА_5 та інженером технічного нагляду ОСОБА_4 за підписання останнім актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних  робіт.  До заяви ОСОБА_7 було додано диктофон марки "Олімпус" на якому, як він  вказував,  було записано розмову між ним та вищевказаними особами з приводу передачі грошової винагороди. Він разом із  іншими співробітниками УСБУ у Львівській області був залучений до проведення перевірки вказаної заяви. ОСОБА_7 погодився взяти участь в заходах  по викриттю злочинних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Також  ОСОБА_7 надав  пояснення в якому зазначив, що на вимогу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 передав їм попередньо в грудні 2010 року 100 000 гривень в приміщенні Генерального консульства Республіки Польща в м. Львові,  по вул. І.Франка, 108,  однак  останні продовжують вимагати ще 100 000 гривень  за підписання актів та довідок про виконані роботи та прийняття інших виконаних  робіт і вказані кошти він має передати їм 21.04.2011. В подальшому, ним в присутності понятих проведено огляд та помічення спеціальною хімічною речовиною  «Промінь-1» грошових коштів в сумі 100 000 гривень - 200 купюр по  500 гривень., які надано ОСОБА_7 для документування факту вимагання їх у нього. Крім цього, ним було оглянуто цифровий диктофон марки "Олімпус", виданий ОСОБА_7 в ході якого прослухано наявні там записи розмов про що складено  відповідні стенограми  зміст яких підтверджував факти наведені у заяві  ОСОБА_7 Після цього ОСОБА_7, він та інші співробітники УСБУ у Львівській області, проїхали до приміщення Генерального консульства в м. Львова, що на вул. І.Франка в м. Львові,  так як там ОСОБА_7 домовився про зустріч із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 В подальшому ОСОБА_7 зустрівся із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 біля пам'ятника І.Трушу в м. Львові і разом вони пройшли в кафе «Кондитерське» , що в м. Львові по вул. І.Франка, 98.  В даному кафе вказані троє  осіб були приблизно півгодини, після цього з  приміщення кафе  вийшов ОСОБА_5 з портфелем в руці. Він та інші співробітники УСБУ у Львівській області  разом із понятими  підійшли до ОСОБА_5, який знаходився на тротуарі, представились та повідомили, що ними проводиться перевірка за заявою ОСОБА_7  про вимагання у нього  грошових коштів і спитали чи отримував він  від нього грошові кошти. На їхнє запитання чи отримував ОСОБА_5 грошові кошти від ОСОБА_7, останній повідомив, що він отримав від ОСОБА_7 100000 (сто тисяч) гривень, які останній був йому винен як борг. В подальшому, ОСОБА_5 дістав із свого портфеля два білих згортки паперу в яких знаходились грошові кошти по 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень в кожному,  які при освітленні видавали світіння світло жовто-зеленого кольору і номери та серії  купюр співпадали з тими,  які були попередньо оглянуті в приміщенні УСБУ у Львівській області.  Після того за допомогою лампи ультрафіолетового  випромінювання було освітлено праву руку ОСОБА_5 на якій було виявлено світіння жовто-зеленого кольору в області великого пальця та зроблено  змиви з даної руки. На лівій руці ОСОБА_5 слідів світіння не виявлено. В подальшому огляд було перенесено в приміщення кафе «Кондитерське» на вул. Івана Франка, 98, де попередньо була проведена зустріч ОСОБА_5 та ОСОБА_4 із ОСОБА_7 На відстані 4 метрів від входу в кафе знаходився столик, за яким був присутній,  як в подальшому стало відомо, ОСОБА_4 В ході огляду оглянуто руки ОСОБА_4 і видимих слідів спеціальної хімічної речовини виявлено не було. Процес огляду місця події фіксувався на відеокамери «Соні DCR-HC26E» та "PANASONIC NV - GS320" на  2 відеокасети міні ДіВі. По завершенні огляду місця події було складено відповідний протокол, який підписаний учасниками огляду,  крім  ОСОБА_4, який був госпіталізований в лікарню.
		-          висновком № 1896 криміналістичної експертизи спеціальної хімічної речовини за матеріалами кримінальної справи № 181-0023 складеним 07 червня 2011 року експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз - ОСОБА_20, згідно з яким на наданих на дослідження банкнотах на загальну суму 100 000 гривень (номери та серії яких співпадають з наведеними у протоколі огляду грошових коштів та протоколі огляду місця події), є нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має спільну родову належність з наданими зразками. На диску фільтрувального паперу зі змивами правої руку ОСОБА_5 є нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має спільну родову належність з речовиною  в нашаруванні на банкнотах вилучених у останнього та речовиною наданою як зразок. В портфелі ОСОБА_5 на поверхні середнього відділення та внутрішній частині клапана є нашарування цієї ж речовини.
		-          протоколом огляду технічних  засобів від  20.04.2011 року (том 1 а.с. 74-78), згідно якого оглянуто цифровий диктофон  марки "Олімпус", виданий ОСОБА_7 В ході огляду встановлено, що на даному диктофоні знаходяться записи розмов,  які відбувалися 11, 12, 20.04.2011  між  ОСОБА_7 та ОСОБА_4,  ОСОБА_5  та із змісту яких вбачається, що останні  одержали в грудні 30.12.2010 грошові кошти  в сумі 100 000 грн. від  ОСОБА_7,  однак продовжували вимагати  додатково грошові кошти в сумі 100 000 гривень і домовились про  їх передачу 21.04.2011року.
		-          речовим доказом (том 2 ас. 149-140) - цифровим диктофоном марки "Олімпус", виданим ОСОБА_7 -  оглянутим та долученим до матеріалів справи. 
		-          речовими доказами (том 2 а.с. 129-131) -  грошовими коштами в сумі 100 000 гривень,  портфелем ОСОБА_5 та змивами з його правої руки - оглянутими та долученими до матеріалів справи . 
		-          протоколом за результатами здійснення оперативно-розшукового заходу,  який тимчасово  обмежує  права людини за справою  №2011 від 25.06.2011 року (том 2 а.с. 149-150), згідно  якого у відповідності  до постанови голови апеляційного суду Львівської області від 14.04.2011 №0450цт здійснено оперативно-розшукові  заходи із застосуванням технічних  засобів  зняття інформації -  негласний  аудіо контроль, що проводились 21.04.2011  відносно ОСОБА_4 в м. Львові по вул. І.Франка, 98 в приміщенні кафе-бару „Кондитерське". За результатами проведення заходу отримано фактичні дані, що знаходяться на магнітному носію інформації -  аудіокасеті №985. 25.06.2011 проведено  прослуховування аудіо запису зробленого на вищевказану аудіокасету про що складено відповідну стенограму  із змісту якої вбачається, що  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спонукали до передачі та одержали 21.04.2011 грошові кошти від ОСОБА_7 за підписання документів щодо прийняття виконаних підрядних робіт в приміщенні Генерального консульства Республіки Польща в м. Львові;
		-          протоколом огляду (том 2 а.с. 143-148) згідно якого оглянуто легалізовані матеріали оперативно-технічних заходів,  проведених працівниками УСБУ у Львівській області - аудіокасету №985 та  відеокасету  "Panasonic "Mini-DV". Під час огляду та прослуховування аудіокасети № 985 встановлено, що на ній наявний запис розмови, яка відбувалася 21.04.2011 ймовірно  між ОСОБА_7  та ОСОБА_4,  ОСОБА_5 в кафе-барі „Кондитерське" та зі змісту якої вбачається, що останні спонукали до передачі та одержали 21.04.2011 грошові кошти від ОСОБА_7 за підписання документів щодо прийняття виконаних підрядних робіт. Також в ході огляду встановлено, що на відеокасеті "Panasonic "Mini-DV"  зафіксований відеозапис  зустрічі ОСОБА_7 із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 21.04.2011 в кафе-барі „Кондитерське" під час якої ОСОБА_7 поклав в портфель ОСОБА_5 паперові згортки, після чого останній вийшов із портфелем з даного бару;
		-          протоколом огляду документів (том 1 а.с. 243-244) - довідок про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 (форма КБ-3)  та актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (форма Кб-2в) б/н на суми 100 720 грн. та 397 914 грн.,  виданими ОСОБА_7  В ході огляду встановлено, що вказані документи завізовані  ОСОБА_4 шляхом   їх підписання;
		-          Договором №30А-6/В/10 від 18.10.2010 року (том 2 а.с. 195-198) укладеного між Генеральним консульством Республіки Польща та ДП "Зелукрбуд" на виконання будівельних робіт в об'єкті резиденції Генерального консульства Республіки Польща по вул.І.Франка,108 в м. Львові.  Згідно даного договору здійснення технічного нагляду доручено ОСОБА_4
		Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_5, спільно з ОСОБА_4 своїми умисними протиправними діями, які виразилися у одержанні хабара, тобто в одержанні службовою особою, в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, у великому розмірі, вчинив  злочин, передбачений  ч.2 ст. 368 КК України ( в редакції яка діяла на момент вчинення злочину). 
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_5, згідно з ч. 2 ст. 4 КК України, вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 368 КК України в редакції на момент вчинення злочину, - одержання хабара у великому розмірі.
		Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд переконаний, що підсудний ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 отримав хабар у великому розмірі, тобто вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 368 КК України в редакції на момент вчинення, та його вину у вчиненні даного злочину доведено повністю.
		18.10.2010 року між Генеральним консульством Республіки Польща у Львові (в особі Генерального консула РП у м. Львові Гжегожа Опалінського) та ДП «Зелукрбуд» (в особі директора ОСОБА_7.) укладено договір №30А-6/В/10 на виконання будівельних робіт на об'єкті резиденції Генерального консульства Республіки Польща по вул.І.Франка,108 в м. Львові.  
		Згідно умов договору авторський нагляд за виконанням робіт здійснювало ДП "ДІПМ "Містопроект", від імені якого виступав головний архітектор ОСОБА_5, а технічний нагляд - фізична особа-підприємець, інженер технічного нагляду 1 категорії  ОСОБА_4. 
		На підставі вищевказаного договору ДП "Зелукрбуд" в грудні 2010 року виконано ряд будівельно-монтажних робіт (влаштування телеінформаційної спеціальної каналізації, замощення розкопок, монтаж штор, жалюзі, ролокасет) в резиденції Генерального консульства Республіки Польща в м. Львові про що складено  відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 (форма КБ-3)  та акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року б/н на суми 100 720 грн. та 397 914 грн., які надано в грудні 2010 року для підписання приватному підприємцю ОСОБА_4, як особі, що здійснює технічний нагляд, однак останній відмовився їх підписувати.
		          ОСОБА_5 та ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання хабара, протягом січня-березня 2011 року, зустрічаючись із ОСОБА_7, неодноразово повідомляли останнього, що немає підстав для підписання довідок про вартість та актів приймання виконаних робіт за грудень 2010  року, а також вказували, що виконані ДП „Зелукрбуд"  роботи не будуть прийняті.
		В подальшому, 11,12 та 20.04.2011 року  ОСОБА_5 спільно із  ОСОБА_4, діючи умисно, з метою одержання хабара, в приміщенні ДП „ДІПМ „Містопроект", що в м. Львові по вул. Г.Чупринки,71, спонукали ОСОБА_7 до передачі їм хабара в розмірі 100 000 гривень за підписання ОСОБА_4 вищевказаних  довідок про вартість та актів приймання виконаних робіт за грудень 2010 року та за прийняття виконаних в подальшому будівельно-монтажних робіт на даному об'єкті і підписання відповідних платіжно-розрахункових документів.
		Будучи поставленим в умови, за яких  відмова  від передачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вказаної суми хабара, могла потягнути порушення законних прав та інтересів ОСОБА_7, що полягало б у порушенні фінансово-господарської діяльності ДП „Зелукрбуд", внаслідок відмови підписання ОСОБА_4 зазначених документів, останній погодився, домовившись про передачу їм грошових коштів  21  квітня 2011 року. 
		21.04.2011 року,  приблизно о 14 год.,  в кафе-барі „Кондитерське", що в м. Львові, по вул. І.Франка, 98, ОСОБА_7 передав, а ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_4, , одержав обумовлену суму хабара в розмірі 100 000 гривень. Після отримання вказаної суми хабара, ОСОБА_8 підписав довідки про вартість виконаних  ДП „Зелукрбуд" будівельних робіт за грудень 2010 (форма КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року б/н на суми 100 720 грн. та 397 914 грн., які передав ОСОБА_7.
		Згідно з  п.1 примітки до ст. 364 КК України в редакції на момент вчинення злочину, службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.
		          Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5 "Про судову практику у справах про хабарництво", організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
		Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
		Особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов'язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов'язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.
		Працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні (адвокат, лікар, вчитель тощо), виробничі (наприклад, водій) або технічні (друкарка, охоронник, тощо) функції, можуть визнаватися службовими особами лише за умови, що поряд із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки.
		Підсудний ОСОБА_5, працюючи згідно наказу Львівського філіалу "Діпроміст" № 64 від 01.03.1976 на посаді головного архітектора проектів Державного підприємства «Державний інститут проектування міст "Містопроект", будучи уповноваженим, відповідно до посадової інструкції, затвердженої директором ДП "ДІПМ "Містопроект", здійснювати авторський нагляд за будівництвом об'єктів по затвердженому проекту, зупиняти з дозволу керівництва інституту виконання будівельних робіт при здійсненні їх з відхиленням від  проекту,  порушенні технічних умов та правил виконання робіт, а також при незадовільній їх якості, здійснюючи свою діяльність відповідно до порядку  здійснення авторського нагляду під час будівництва  об'єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету  Міністрів України № 903 від  11.07.2007 року, згідно якого авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури відповідно до законодавства та договору із замовником протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту, був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, а тому відповідно до п.1 примітки до ст. 364 КК України в редакції на момент вчинення злочину, був службовою особою .
		Таким чином,  ОСОБА_5 будучи службовою особою, уповноваженою здійснювати авторський нагляд за будівництвом об'єкту, діючи умисно, з корисливих мотивів, спільно з ОСОБА_4 одержали 21.04.2011 року від ОСОБА_7 хабар в сумі  100 000 гривень, чим вчинив злочин передбачений  ч.2 ст. 368 КК України ( в редакції  на момент вчинення злочину).
		Допитаний на досудовому слідстві ОСОБА_5 (том 3 а.с.194-199,251, ) вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.368 КК України визнав частково та пояснив, що ДП „Містопрект" виграло тендер на розробку проектно-кошторисної документації будівництва приміщення Генерального консульства Республіки Польща в м. Львові по вул. І.Франка, 108. ОСОБА_5 займався розробкою проектно-кошторисної документації будівництва даного об'єкту та здійснював авторський нагляд. В зв'язку з конфліктною ситуацією та судовими процесами з генеральним підрядником - ТзОВ „ВЕЕМ", завершення будівельних робіт було доручено ДП «Зелукрбуд», яке зайняло друге місце в тендері та в жовтні 2010 року з ним був укладений відповідний договір. В подальшому було укладено договір з ДП "Зелукрбуд" на виконання додаткових робіт, авторський нагляд за якими здійснював ОСОБА_5 а технічний нагляд за виконанням робіт здійснював ОСОБА_4. ОСОБА_4 візував шляхом підписання акти виконаних робіт форми  КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, та наскільки йому відомо, ОСОБА_4 також підписував рахунки фактури, однак детального порядку вказати не може. Оскільки, в ДП "Зелукрбуд" були відсутні кваліфіковані робітники та техніка, основну масу робіт виконували субпідрядники. За виконання функцій генпідрядника, ДП "Зелукрбуд" отримувало 10% вартості всіх будівельно-монтажних робіт. ДП "Зелукрбуд" часто виконувало роботи неякісно, в зв'язку з чим, необхідно було їх переробляти, що тягло додаткові витрати. Також, директор ДП "Зелукрбуд" не зумів організувати роботу субпідрядників, що були змушені робити ОСОБА_5 та ОСОБА_4. В грудні 2010 року не мав жодної розмови з ОСОБА_7 про необхідність передати для ОСОБА_4 грошових коштів та грошей в сумі 100 000 гривень в грудні 2010 року від ОСОБА_7 не отримував. З приводу отримання  100 000 грн.  від ОСОБА_7 21.04.2011 повідомив, що він та ОСОБА_4 отримали вказані грошові кошти як «подяку» від ОСОБА_7 за допомогу у проведенні останнім будівельно-монтажних робіт у приміщенні Генерального консульства Республіки Польща в м. Львові. При цьому вказаних грошових коштів вони не вимагали і не обумовлювали, яку суму їм має  передати ОСОБА_7. 21.04.2011 року зустрівся із ОСОБА_4 та ОСОБА_7 і під час перебування в кафе-барі «Кондитерське» ОСОБА_7  витягнув два пакети та поклав в його портфель, який він відкрив на прохання ОСОБА_4 Що знаходилось в пакетах, які йому передав  ОСОБА_7 21.04.2011 він  не знав, а дізнався що це грошові кошти в сумі 100 000 гривень після його затримання працівниками УСБУ у Львівській області.
		При проведені 19.05.2011 очної ставки між обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5, (том 3 а.с. 204-205) повністю  підтвердив показання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо одержання грошових коштів від ОСОБА_7 21.04.2011. Так, він  підтвердив, що в  грудні 2010 ДП "Зелукрбуд" виконало ряд робіт в приміщенні Генерального консульства Республіки Польща в м. Львові про що складено відповідні документи - рахунки фактури, акти  приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість  виконаних підрядних робіт  на суми 100 720 грн. та 397 914 грн. Рахунки-фактури на виконання вказаних  робіт були  підписані ОСОБА_4, а акти приймання та довідки про вартість виконаних  підрядних робіт той не підписував, так як вважав, що вони невірно  оформлені. У зв'язку з  цим ОСОБА_9 неодноразово просив ОСОБА_4 підписати зазначені документи та пропонував за це грошову винагороду, не вказуючи її суми. Про даний факт  йому було  відомо, оскільки він був присутнім при одній з таких розмов в своєму службовому кабінеті. 21.04.2011 в 19 год. він, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 мали разом зустрітися із Генеральним консулом, щоб узгодити питання щодо оплати останнього траншу грошових коштів в сумі 1,8 млн. грн. В цей день зранку, приблизно о 11 год. 30 хв.,  він подзвонив  ОСОБА_4 і сказав, що ОСОБА_7 хоче із ними зустрітися і чекає біля пам'ятника Трушу на вул. І.Франка.  Їдучи на дану зустріч він також зрозумів, що ОСОБА_7 хоче їм із ОСОБА_4 подякувати матеріальною  винагородою за підписання вищевказаних актів про виконанні роботи та довідок про вартість виконаних робіт. В подальшому він зустрівся із ОСОБА_4 на площі І. Франка в м. Львові та пішов із ним на зустріч із ОСОБА_7 Зустрівшись із ОСОБА_7 біля приміщення консульства ОСОБА_4 запропонував зайти в кафе «Кондитерське», яке знаходиться неподалік. В даному кафе вони всі троє сіли за один столик і  ОСОБА_7  попросив ОСОБА_4 підписати  акти виконаних робіт та довідки про вартість і сказав, що має для них винагороду, яку обіцяв. Після цього ОСОБА_7  витягнув з своєї  сумки два пакети в яких як він зрозумів були грошові кошти і  поклав їх йому в портфель, який він відкрив. Скільки саме грошових коштів передав ОСОБА_7 в цей день йому не було заздалегідь  відомо. Після передачі вказаних грошових  коштів ОСОБА_4 підписав документи, надані ОСОБА_7, а він вийшов  з кафе разом із отриманими грошовими коштами і на вулиці його затримали працівники УСБУ у Львівській області. 
		Під час додаткового допиту обвинуваченого ОСОБА_5 19.05.2011 (том 3 а.с. 200-201) йому пред'явлено  записи розмов, наявні на диктофоні, виданому  ОСОБА_7,  прослухавши які, він повідомив, що дійсно 11,12 та 20.04.2011 між ним, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відбувалися розмови, які зафіксовані на вказаному диктофоні і стосувалися оформлення документів щодо виконання ДП "Зелукрбуд" будівельно-монтажних робіт в приміщенні Генерального консульства Республіки Польща в м. Львові. Також  він  вказав, що під час розмови 20.04.2011 він та ОСОБА_4 домовились із ОСОБА_7 про зустріч на наступний день  21.04.2011 і під час даної зустрічі він та ОСОБА_4 планували отримати грошові кошти від ОСОБА_7, які той попередньо пропонував.
		Під час додаткового допиту ОСОБА_5 08.07.2011 (том 3 а.с. 221-222), йому було пред'явлено легалізовані матеріали оперативно-технічних заходів, проведених працівниками УСБУ у Львівській області - відеозапис подій, що відбувалися  21.04.2011 в кафе-барі «Кондитерське» та аудіо запис розмови, яка відбувалася в цей день у даному кафе між ним, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 Після ознайомлення із  вказаними матеріалами обвинувачений ОСОБА_5 повідомив, що на відеозаписі зафіксовано   обставини одержання ним та ОСОБА_4 грошових коштів від ОСОБА_7 21.04.2011, які останній поклав у його портфель.  Крім цього, він повідомив, що під час розмови із  ОСОБА_7 21.04.2011 в кафе-барі «Кондитерське»  ОСОБА_4  вказував останньому, щоб спочатку той передав йому грошові кошти, а лише після цього він підпише документи, що відповідно  зафіксовано  на  аудіокасеті із  записом їхньої розмови. 
		В судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав покази дані на досудовому слідстві, вину визнав частково та вказав, що ДП „Містопрект" виграло тендер на розробку проектно-кошторисної документації будівництва приміщення Генерального консульства Республіки Польща в м. Львові по вул. І.Франка, 108 і він займався розробкою проектно-кошторисної документації будівництва даного об'єкту та здійснював авторський нагляд. Завершення будівельних робіт було доручено ДП "Зелукрбуд", яке зайняло друге місце в тендері та в жовтні 2010 року з ним був укладений відповідний договір. Технічний нагляд за виконанням робіт здійснював ОСОБА_4. ОСОБА_4 візував шляхом підписання акти виконаних робіт форми  КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3. Більшість робіт виконували субпідрядники. ДП "Зелукрбуд" часто виконувало роботи неякісно, в зв'язку з чим, необхідно було їх переробляти, що тягло додаткові витрати. В грудні 2010 року не мав жодної розмови з ОСОБА_7 про необхідність передати для ОСОБА_4 грошових коштів та грошей в сумі 100 000 гривень в грудні 2010 року від ОСОБА_7 не отримував. ОСОБА_4 не підписував акти виконаних робіт форми  КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, оскільки вони були неправильно оформлені. У зв'язку з  цим ОСОБА_7 неодноразово просив ОСОБА_4 підписати зазначені документи та пропонував за це грошову винагороду, не вказуючи її суми. Про даний факт  йому було  відомо, оскільки він був присутнім при одній з таких розмов в своєму службовому кабінеті. 21.04.2011 в 19 год. він, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 мали разом зустрітися із Генеральним консулом, щоб узгодити питання щодо оплати останнього траншу грошових коштів в сумі 1,8 млн. грн. В цей день приблизно о 11 год.,  він подзвонив  ОСОБА_4 і сказав, що ОСОБА_7 хоче із ними зустрітися і чекає біля пам'ятника Трушу на вул. І.Франка. Їдучи на дану зустріч він зрозумів, що ОСОБА_7 хоче їм із ОСОБА_4 подякувати матеріальною винагородою за підписання вищевказаних актів про виконанні роботи та довідок про вартість виконаних робіт. В він зустрівся із ОСОБА_4 на площі І. Франка в м. Львові та пішов із ним на зустріч із ОСОБА_7 Зустрівшись із ОСОБА_7 біля приміщення консульства ОСОБА_4 запропонував зайти в кафе «Кондитерське», яке знаходиться неподалік. В даному кафе вони всі троє сіли за один столик і  ОСОБА_7  попросив ОСОБА_4 підписати  акти виконаних робіт та довідки про вартість і сказав, що має для них винагороду, яку обіцяв. Після цього ОСОБА_7  витягнув з своєї  сумки два пакети в яких як він зрозумів були грошові кошти і поклав їх йому в портфель, який він відкрив. Скільки саме грошових коштів передав ОСОБА_7 в цей день йому не було заздалегідь  відомо. Після передачі вказаних грошових  коштів ОСОБА_4 підписав документи, надані ОСОБА_7, а він вийшов  з кафе разом із отриманими грошовими коштами і на вулиці його затримали працівники УСБУ у Львівській області. 
		Враховуючи покази ОСОБА_5, згідно з якими, він частково визнав свою вину, його вина у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, підтверджується зібраними в справі доказами.
		-          заявою ОСОБА_7 від 20.04.2011 року в УСБУ у Львівській області (том 1 а.с. 13-14), згідно з якою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вимагали в нього незаконну грошову винагороду в розмірі 100 000 гривень за підписання актів виконаних будівельних робіт на об'єкті де ОСОБА_5 був головним інженером проекту, а ОСОБА_4 здійснював технічний нагляд за будівництвом та вказані розмови були записані на диктофон, та пояснень до заяви, згідно з якими зазначені кошти він повинен був передати до 22.04.2011 року (том 1 а.с. 16-17);
		-          протоколом огляду грошових коштів від 21 квітня 2011 року (том 1, а.с.18-23), згідно з яким в присутності понятих співробітники спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області оглянули, грошові кошти в сумі 100 000 гривень, переписали номери купюр, зробили фотокопії, помітили спеціальною речовиною, яка при ультрафіолетовому освітленні дає світіння жовто-зеленого кольору, та передали ОСОБА_7 для отримання фактичних даних про вимагання та отримання коштів ОСОБА_5 та ОСОБА_4;
		-          протоколом огляду місця події від 21 квітня 2011 року (том 1, а.с.106-112), згідно з яким, в присутності понятих, співробітники спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області 21 квітня 2011 року близько 14 год. 30 хв. по вул. І.Франка 90 в м. Львові підійшли до ОСОБА_5. На запитання співробітників спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області, ОСОБА_5 вказав, що отримав кошти від ОСОБА_7 в сумі 100 000 гривень, як борг. За допомогою ультрафіолетового світла на грошових коштах та правій руці ОСОБА_5 було виявлене світіння жовто-зеленого кольору характерне для спеціальної речовини, якою помічали кошти. В ОСОБА_5 було знято змиви з рук для проведення експертного дослідження, які були поміщені в пакет та опечатано печаткою. Кошти в сумі 100 000 гривень були вилучені в ОСОБА_5 для проведення експертного дослідження та поміщені в пакет і опечатано печаткою. Огляд місця події фіксувався відеокамерами;
		-          показами свідків ОСОБА_11 (том 1 а.с. 118-123) та ОСОБА_12 (том 1 а.с. 124-129) від 21.04.2011 року, згідно з якими, 21 квітня 2011 року їх запросили в УСБУ у Львівській області та в їх присутності були оглянуті, зроблено копії та помічено спеціальною речовиною 100 000 гривень, які були передані ОСОБА_7, оскільки останній заявив, що вказані кошти в нього вимагають головний інженер ДІ „Містопроект" ОСОБА_5. Орієнтовно через годину, вони з працівниками УСБУ у Львівській області на вул. І.Франка в м. Львові, де працівники УСБУ у Львівській області підійшли до чоловіка, який представився ОСОБА_5 та на їх запитання повідомив, що отримав грошові кошти від ОСОБА_7 в сумі 100 000 гривен, які знаходяться у нього в портфелі. При огляді, з застосуванням ультрафіолетового випромінювання, на зазначених коштах та на правій руці ОСОБА_5 було виявлено світіння жовто-зеленого кольору. Після чого, ОСОБА_5 зробили змиви рук та тампони помістили в пакет, який опечатали, а грошові кошти помістили в інший пакет, який також опечатали, та в подальшому працівниками УСБУ у Львівській був складений протокол огляду місця події в якому було описано дані події;
		-          показами ОСОБА_7 від 21.04.2011 року(том 1 а.с. 130-136), згідно з якими на посаді генерального директора дочірнього підприємства "Зелукрбуд" він працює з 1997 року. 18.10.2010 між Генеральним консульством Республіки Польща у Львові та ДП „Зелукрбуд" укладено договір №30А-6/В/10 на виконання будівельних робіт на об'єкті резиденції Генерального консульства Республіки Польща по вул.І.Франка,108 в м. Львові.  Згідно умов договору авторський нагляд за виконанням робіт здійснювало ДП "ДІПМ "Містопроект", від імені якого виступав головний архітектор ОСОБА_5, а технічний нагляд - приватний підприємець - інженер технічного нагляду 1 категорії  ОСОБА_4 Протягом жовтня-грудня 2010 року ДП "Зелукрбуд", виконувало, згідно  проектно-кошторисної документації, будівельно-монтажні робіт на вказаному об'єкті, про що складались  відповідні акти приймання виконаних підрядних робіт  (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) і рахунки  фактури, які візувались  ОСОБА_4 шляхом їх підписання. Перерахування коштів на рахунок ДП «Зелукрбуд» здійснювалось польською стороною після підписання ОСОБА_4 вищевказаних документів. В грудні 2010 року ДП "Зелукрбуд" виконало на вказаному об'єкті низку робіт (влаштування телеінформаційної спеціальної каналізації, замощення розкопок, монтаж штор, жалюзі, ролокасет)  в резиденції Генерального консульства Республіки Польща в м.Львові про що складено  відповідні  кошторисні документи - довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 (форма КБ-3)  та акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року б/н на суми 100 720 грн. та 397 914 грн., які надано в грудні 2010 року для підписання приватному підприємцю ОСОБА_4, однак останній їх не підписував. В  подальшому наприкінці грудня 2010 року він разом із головним бухгалтером підприємства ОСОБА_14 перебував в ДП "ДІПМ"Містопроект" в службовому кабінеті ОСОБА_5, який  повідомив їм, що необхідно передати йому готівкою грошові кошти в сумі 100 000 гривень за підписання ОСОБА_4 актів  виконаних робіт, довідок про вартість  виконаних ДП "Зелукрбуд" робіт за грудень 2010 року, зазначивши, що непідписання цих документів призведе до нездачі об'єкта у встановлений термін, що потягне за собою штрафні санкції у значних розмірах, передбачених договором. В подальшому, при неодноразових робочих зустрічах на будівництві та в розмовах з ОСОБА_4 останній наголошував йому, що не погоджуватиме акти приймання виконаних підрядних робіт, а тому у нього будуть неприємності. Вказані обставини змусили його погодитись на висунуті ОСОБА_5 умови, а тому він з бухгалтером ОСОБА_14 30.12.2010  зняли з рахунку підприємства в банку "Райфайзенбанк Аваль" грошові кошти в сумі 100 000 гривень, які він  в цей же день  в присутності ОСОБА_14 передав ОСОБА_5  в приміщенні консульства. Незважаючи на передачу вказаної  суми коштів, ОСОБА_4 не підписував вищевказані акти приймання виконаних підрядних  робіт  та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року. Крім цього,  під час зустрічей із ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які відбувалися 11,12 та 20 квітня 2011 року останні  повідомили його, що необхідно передати їм ще 100 000 гривень  за підписання ОСОБА_4 вищевказаних актів прийняття та довідок про вартість виконаних робіт за грудень 2010 року, а також за прийняття в подальшому виконаних робіт та не створення перешкод у проведенні розрахунків за виконанні роботи. Вказані розмови ним фіксувались на власний цифровий диктофон марки "Олімпус".  В  квітні 2011 за виконані роботи польською стороною мав перераховуватися останній транш  грошових коштів  в розмірі приблизно 1,8 млн. грн., а перерахування вказаних коштів проводилось після підписання  ОСОБА_4  відповідних документів, які також  були необхідні для належного проведення розрахунків із субпідрядниками, а тому він погодився передати  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 додатково ще 100 000 грн. , домовившись про передачу цих коштів на 21.04.2011. 20.04.2011,  він,  обміркувавши ситуацію, що склалася,  вирішив  звернутись в УСБУ у Львівській області зі заявою про одержання та вимагання у нього грошових коштів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та погодився взяти участь в заходах  по викриттю їх злочинної  діяльності.  Також  він  надав працівникам УСБУ у Львівській області свій цифровий диктофон марки "Олімпус" із записами розмов  з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 В подальшому працівники УСБУ у Львівській області в  присутності його та двох  понятих оглянули та помітили спеціальною хімічною речовиною 100 000 гривень,  200 купюр по 500 гривень, про що склали відповідний протокол,  в якому зазначили номери та серії вказаних купюр. Після цього вказані грошові кошти надані йому для подальшої  передачі ОСОБА_4 та  ОСОБА_5  21.04.2011  в телефонній розмові із ОСОБА_5  він домовився про зустріч з ним та ОСОБА_4  о 13 год. 30 хвилин біля пам'ятника І. Трушу в м.Львові ,  неподалік  польського консульства. Зустрівшись у вказаному місці із  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 він разом з ними пішов в кафе «Кондитерське», що на вул. І.Франка, 98  в м. Львові.  В даному кафе вони  втрьох присіли за один із  столів і  під час цього він повідомив ОСОБА_4  та ОСОБА_5 що приніс обумовлену суму коштів та  надав ОСОБА_4 для підписання акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість  виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року б/н на суми  100 720 грн. (влаштування телеінформаційної спеціальної каналізації, замощення розкопок і інше) та 397 914 грн. (монтаж штор, жалюзі, ролокасет).  ОСОБА_4 сказав, щоб він  передавав грошові кошти ОСОБА_5 і він витяг дві пачки грошових коштів, попередньо помічених та оглянутих працівниками УСБУ у Львівській області, із своєї барсетки та поклав їх в портфель, який ОСОБА_5 відкрив. Одну пачку грошових коштів він одразу кинув в портфель ОСОБА_5, а іншу відкрив  та показав  ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який взяв її правою рукою та кинув у свій портфель. Після цього ОСОБА_4 підписав вищевказані акти та довідки і віддав їх йому. Відразу після цього ОСОБА_5 встав та залишив кафе, а він залишився за столом із ОСОБА_4, а потім також вийшов з кафе та пішов в приміщення  польського консульства.
		-          матеріалами оперативно розшукових заходів, здійснених у відповідності до постанови голови апеляційного суду Львівської області Государського В.Ф. від 14.04.2011 року (том 2 а.с. 136-142), згідно з якими при зустрічі ОСОБА_7 з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 21.04.2011 року здійснювався прихований аудіо та відео запис їхньої зустрічі. Згідно з стенограмою фонограми аудіо запису від 21.04.2011 року, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розмовляють, зокрема про підписання документів та передачу коштів;
		-          протоколом від 11 липня 2011 року огляду відео та аудіо касет - легалізованих матеріалів ОТЗ, що проводились співробітниками УСБУ у Львівській області по документуванню протиправної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_4, згідно з яким на відео та аудіо записах зафіксовано зустріч та розмови ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з ОСОБА_7 21.04.2011 року;
		-          протоколом огляду 10 травня 2011 року, (том 1 а.с. 248-249), згідно з яким оглянуто телефон ОСОБА_5, по якому він домовлявся про зустріч з ОСОБА_7 21.04.2011 року;
		-          інформацією ПАТ "МТС Україна" про телефонні дзвінки з номеру мобільного телефону ОСОБА_5 (т 2 а.с. 167-185),  яка підтверджує, що 21.04.2011 року ОСОБА_7 розмовляв по телефону з ОСОБА_5.
		-          довідками та актами приймання виконаних робіт (том 1 а.с.89-105), які були підписані ОСОБА_4 при зустрічі 21.04.2011 року після отримання ОСОБА_5 коштів;
		-          протоколами очних ставок, проведеної між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (том 3 а.с. 99-101, 204-205), під час яких останній підтвердив свої показання щодо вимагання та одержання ОСОБА_4 та ОСОБА_5  30.12.2010 та 21.04.2011 по 100 000 гривень за підписання документів щодо прийняття виконаних робіт в приміщенні Генерального консульства  Республіки Польща в м. Львові;
		-          показами свідка ОСОБА_14 від 22 квітня 2011 року (том 1 а.с. 137-140) та від 05.05.2011 року (том 1 а.с. 158-160), згідно з якими, з 2000 року вона працює головним бухгалтером ДП "Зелукрбуд", директором якого є ОСОБА_7 18 жовтня 2010 року між ДП "Зелукрбуд" та Генеральним консульством Республіки Польща в м. Львові укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт в приміщенні консульства  в м. Львові,  по вул. І.Франка, 108. Згідно умов договору авторський нагляд за виконанням робіт здійснювало ДП "ДІПМ "Містопроект", від імені якого виступав головний архітектор ОСОБА_5, а технічний нагляд здійснював приватний підприємець - інженер технічного нагляду 1 категорії  ОСОБА_4 Протягом жовтня-грудня 2010 року ДП "Зелукрбуд", виконувало, згідно  проектно-кошторисної документації, будівельно-монтажні робіт на вказаному об'єкті, про що складались  відповідні акти приймання виконаних підрядних робіт  (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) і рахунки  фактури, які візувались  ОСОБА_4 шляхом їх підписання. Перерахування коштів на рахунок ДП "Зелукрбуд" здійснювалось польською стороною після підписання ОСОБА_4 вищевказаних документів. В грудні 2010 року ДП "Зелукрбуд" виконало на вказаному об'єкті низку робіт (влаштування телеінформаційної спеціальної каналізації, замощення розкопок, монтаж штор, жалюзі, ролокасет)  в резиденції Генерального консульства Республіки Польща в м. Львові, про що складено  відповідні  кошторисні документи - довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 (форма КБ-3)  та акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року б/н на суми 100 720 грн. та 397 914 грн., які надано в грудні 2010 року для підписання приватному підприємцю ОСОБА_4, однак останній їх не підписував. В  подальшому наприкінці грудня 2010 року вона разом із директором підприємства ОСОБА_7 перебувала в ДП "ДІПМ"Містопроект" в службовому кабінеті ОСОБА_5, який  повідомив їм, що необхідно передати йому готівкою грошові кошти в сумі 100 000 гривень за підписання ОСОБА_4 актів  виконаних робіт, довідок про вартість  виконаних ДП "Зелукрбуд" робіт за грудень 2010 року, зазначивши, що непідписання цих документів призведе до нездачі об'єкта у встановлений термін, що потягне за собою штрафні санкції у значних розмірах, передбачених договором. З метою недопущення порушення фінансово-господарської  діяльності підприємства ОСОБА_7 вирішив передати  ОСОБА_5  вищевказану суму грошових коштів. 30.12.2010  вона разом із  ОСОБА_7 зняла з  рахунку підприємства 100 000 грн.  в АТ "Райффайзен банк Аваль" і після цього ОСОБА_7 подзвонив на мобільний телефон до ОСОБА_5 і домовився про зустріч із ним та ОСОБА_4 в приміщенні консульства  приблизно на 12 год. Прибувши разом із ОСОБА_7 в приміщення консульства  на третьому поверсі  вони зустрілись із ОСОБА_5, який повідомив, що ОСОБА_4 не зможе бути присутнім. Після цього ОСОБА_7 в її присутності передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 100 000 грн. Незважаючи на передачу вказаних грошових коштів, ОСОБА_4 не підписував подані йому акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних  робіт. Крім цього, протягом січня-квітня 2011 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказували, що  документи щодо прийняття виконаних ДП "Зелукрбуд" будівельно-монтажних робіт не будуть підписані так вони неправильно оформлені. Так,  приблизно 11-15 квітня 2011 року ОСОБА_5 викликав її та директора ДП "Зелукрбуд" ОСОБА_7  в приміщення ДП "ДІПМ "Містопроект". Під час даної зустрічі також був присутнім ОСОБА_4, який   погрожував, що не підпише акти приймання виконаних робіт та інші документи щодо прийняття виконаних робіт, внаслідок чого їхнє підприємство не  виконає умови договору. В ході розмови ОСОБА_7 запитав ОСОБА_4 що потрібно для того, щоб він  підписав  вказані документи, однак останній сказав, що з цього приводу поговорить з ним окремо, без неї. Через декілька днів після цього     ОСОБА_7 повідомив їй, що під час зустрічі із ОСОБА_4, останній висловив вимогу щодо передачі йому додатково грошових коштів в сумі 100 000 грн. за підписання документів щодо виконання їхнім підприємством робіт в приміщенні консульства. Обговоривши з нею дану ситуацію ОСОБА_7  повідомив її, що  вирішив  звертатись в правоохоронні органи з приводу злочинних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 В  подальшому вона дізналася, що  21.04.2011  ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 після одержання грошових коштів від ОСОБА_7  затримали працівники УСБУ у Львівській області. У зв'язку з цим нею  подано 21.04.2011 заяву в УСБУ у Львівській області про вимагання та одержання ОСОБА_5 30.12.2010  від ОСОБА_7  грошових коштів в сумі 100 000 грн.
		-          показаннями свідка ОСОБА_19 (том 2 а.с.234-237), який повідомив, що  працює на посаді старшого оперуповноваженого УСБУ у Львівській області. 20.04.2011 в СБУ у Львівській області звернувся  директор Д. "Зелукрбуд" ОСОБА_7 із заявою  про вимагання у нього грошових коштів в сумі 100 000 гривень головним архітектором проектів ДП "ДІПМ "Містопроект" ОСОБА_5 та інженером технічного нагляду ОСОБА_4 за підписання останнім актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних  робіт.  До заяви ОСОБА_7 було додано диктофон марки "Олімпус" на якому, як він  вказував,  було записано розмову між ним та вищевказаними особами з приводу передачі грошової винагороди. Він разом із  іншими співробітниками УСБУ у Львівській області був залучений до проведення перевірки вказаної заяви. ОСОБА_7 погодився взяти участь в заходах  по викриттю злочинних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Також  ОСОБА_7 надав  пояснення в якому зазначив, що на вимогу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 передав їм попередньо в грудні 2010 року 100 000 гривень в приміщенні Генерального консульства Республіки Польща в м. Львові,  по вул. І.Франка, 108,  однак  останні продовжують вимагати ще 100 000 гривень  за підписання актів та довідок про виконані роботи та прийняття інших виконаних  робіт і вказані кошти він має передати їм 21.04.2011. В подальшому, ним в присутності понятих проведено огляд та помічення спеціальною хімічною речовиною  «Промінь-1» грошових коштів в сумі 100 000 гривень - 200 купюр по  500 гривень., які надано ОСОБА_7 для документування факту вимагання їх у нього. Крім цього, ним було оглянуто цифровий диктофон марки "Олімпус", виданий ОСОБА_7 в ході якого прослухано наявні там записи розмов про що складено  відповідні стенограми  зміст яких підтверджував факти наведені у заяві  ОСОБА_7 Після цього ОСОБА_7, він та інші співробітники УСБУ у Львівській області, проїхали до приміщення Генерального консульства в м. Львова, що на вул. І.Франка в м. Львові,  так як там ОСОБА_7 домовився про зустріч із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 В подальшому ОСОБА_7 зустрівся із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 біля пам'ятника І.Трушу в м. Львові і разом вони пройшли в кафе «Кондитерське» , що в м. Львові по вул. І.Франка, 98.  В даному кафе вказані троє  осіб були приблизно півгодини, після цього з  приміщення кафе  вийшов ОСОБА_5 з портфелем в руці. Він та інші співробітники УСБУ у Львівській області  разом із понятими  підійшли до ОСОБА_5, який знаходився на тротуарі, представились та повідомили, що ними проводиться перевірка за заявою ОСОБА_7  про вимагання у нього  грошових коштів і спитали чи отримував він  від нього грошові кошти. На їхнє запитання чи отримував ОСОБА_5 грошові кошти від ОСОБА_7, останній повідомив, що він отримав від ОСОБА_7 100000 (сто тисяч) гривень, які останній був йому винен як борг. В подальшому, ОСОБА_5 дістав із свого портфеля два білих згортки паперу в яких знаходились грошові кошти по 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень в кожному,  які при освітленні видавали світіння світло жовто-зеленого кольору і номери та серії  купюр співпадали з тими,  які були попередньо оглянуті в приміщенні УСБУ у Львівській області.  Після того за допомогою лампи ультрафіолетового  випромінювання було освітлено праву руку ОСОБА_5 на якій було виявлено світіння жовто-зеленого кольору в області великого пальця та зроблено  змиви з даної руки. На лівій руці ОСОБА_5 слідів світіння не виявлено. В подальшому огляд було перенесено в приміщення кафе «Кондитерське» на вул. Івана Франка, 98, де попередньо була проведена зустріч ОСОБА_5 та ОСОБА_4 із ОСОБА_7 На відстані 4 метрів від входу в кафе знаходився столик, за яким був присутній,  як в подальшому стало відомо, ОСОБА_4 В ході огляду оглянуто руки ОСОБА_4 і видимих слідів спеціальної хімічної речовини виявлено не було. Процес огляду місця події фіксувався на відеокамери «Соні DCR-HC26E» та "PANASONIC NV - GS320" на  2 відеокасети міні ДіВі. По завершенні огляду місця події було складено відповідний протокол, який підписаний учасниками огляду,  крім  ОСОБА_4, який був госпіталізований в лікарню.
		-          висновком № 1896 криміналістичної експертизи спеціальної хімічної речовини за матеріалами кримінальної справи № 181-0023 складеним 07 червня 2011 року експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз - ОСОБА_20, згідно з яким на наданих на дослідження банкнотах на загальну суму 100 000 гривень (номери та серії яких співпадають з наведеними у протоколі огляду грошових коштів та протоколі огляду місця події), є нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має спільну родову належність з наданими зразками. На диску фільтрувального паперу зі змивами правої руку ОСОБА_5 є нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має спільну родову належність з речовиною  в нашаруванні на банкнотах вилучених у останнього та речовиною наданою як зразок. В портфелі ОСОБА_5 на поверхні середнього відділення та внутрішній частині клапана є нашарування цієї ж речовини.
		-          протоколом огляду технічних  засобів від  20.04.2011 року (том 1 а.с. 74-78), згідно якого оглянуто цифровий диктофон  марки "Олімпус", виданий ОСОБА_7 В ході огляду встановлено, що на даному диктофоні знаходяться записи розмов,  які відбувалися 11, 12, 20.04.2011  між  ОСОБА_7 та ОСОБА_4,  ОСОБА_5  та із змісту яких вбачається, що останні  одержали в грудні 30.12.2010 грошові кошти  в сумі 100 000 грн. від  ОСОБА_7,  однак продовжували вимагати  додатково грошові кошти в сумі 100 000 гривень і домовились про  їх передачу 21.04.2011року.
		-          речовим доказом (том 2 ас. 149-140) - цифровим диктофоном марки "Олімпус", виданим ОСОБА_7 -  оглянутим та долученим до матеріалів справи. 
		-          речовими доказами (том 2 а.с. 129-131) -  грошовими коштами в сумі 100 000 гривень,  портфелем ОСОБА_5 та змивами з його правої руки - оглянутими та долученими до матеріалів справи . 
		-          протоколом за результатами здійснення оперативно-розшукового заходу,  який тимчасово  обмежує  права людини за справою  №2011 від 25.06.2011 року (том 2 а.с. 149-150), згідно  якого у відповідності  до постанови голови апеляційного суду Львівської області від 14.04.2011 №0450цт здійснено оперативно-розшукові  заходи із застосуванням технічних  засобів  зняття інформації -  негласний  аудіо контроль, що проводились 21.04.2011  відносно ОСОБА_4 в м. Львові по вул. І.Франка, 98 в приміщенні кафе-бару «Кондитерське». За результатами проведення заходу отримано фактичні дані, що знаходяться на магнітному носію інформації -  аудіокасеті №985. 25.06.2011 проведено  прослуховування аудіозапису зробленого на вищевказану аудіокасету про що складено відповідну стенограму  із змісту якої вбачається, що  ОСОБА_4,  за попередньою змовою із  ОСОБА_5  вимагали та одержали 21.04.2011 грошові кошти від ОСОБА_7 за підписання документів щодо прийняття виконаних підрядних робіт в приміщенні Генерального консульства Республіки Польща в м. Львові;
		-          протоколом огляду (том 2 а.с. 143-148) згідно якого оглянуто легалізовані матеріали  оперативно-технічних заходів,  проведених працівниками УСБУ у Львівській області - аудіокасету №985 та  відеокасету  «Panasonic «Mini-DV». Під час огляду та прослуховування аудіокасети № 985 встановлено, що на ній наявний запис розмови, яка відбувалася 21.04.2011 ймовірно  між ОСОБА_7  та ОСОБА_4,  ОСОБА_5 в кафе-барі «Кондитерське»  та із змісту якої вбачається, що останні за попередньою змовою вимагали та одержали 21.04.2011 грошові кошти від ОСОБА_7 за підписання документів щодо прийняття виконаних підрядних робіт. Також в ході огляду встановлено, що на відеокасеті "Panasonic "Mini-DV"  зафіксований відеозапис  зустрічі ОСОБА_7 із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 21.04.2011 в кафе-барі «Кондитерське» під час якої ОСОБА_7 поклав в портфель ОСОБА_5 паперові згортки, після чого останній вийшов із портфелем з даного бару;
		-          протоколом огляду документів (том 1 а.с. 243-244) - довідок про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 (форма КБ-3)  та актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (форма Кб-2в) б/н на суми 100 720 грн. та 397 914 грн.,  виданими ОСОБА_7  В ході огляду встановлено, що вказані документи завізовані  ОСОБА_4 шляхом   їх підписання;
		-          Договором №30А-6/В/10 від 18.10.2010 року (том 2 а.с. 195-198) укладеного між Генеральним консульством Республіки Польща та ДП "Зелукрбуд" на виконання будівельних робіт в об'єкті резиденції Генерального консульства Республіки Польща по вул.І.Франка,108 в м. Львові.  Згідно даного договору здійснення технічного нагляду доручено ОСОБА_4
		Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_5, спільно з ОСОБА_4 своїми умисними протиправними діями, які виразилися у одержанні хабара, тобто в одержанні службовою особою, в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, у великому розмірі, вчинив  злочин, передбачений  ч.2 ст. 368 КК України ( в редакції яка діяла на момент вчинення злочину). 
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_5, згідно з ч. 2 ст. 4 КК України, вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 368 КК України в редакції на момент вчинення злочину, - одержання хабара у великому розмірі.
		Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд переконаний, що підсудний ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 отримав хабар у великому розмірі, тобто вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 368 КК України в редакції на момент вчинення, та його вину у вчиненні даного злочину доведено повністю.
		Окрім наведеного, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що працюючи приватним підприємцем-інженером технічного нагляду 1 категорії, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав хабар, у великому розмірі, за попередньою змовою  групою осіб,  повторно, поєднаний із вимаганням хабара.
		ОСОБА_4, працюючи, згідно свідоцтва про реєстрацію №4914-ІІІ від 04.11.2002 суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою, будучи уповноваженим, відповідно до кваліфікаційного сертифіката серії НОМЕР_4 від 30.07.2010, виданого Міністерством регіонального розвитку та будівництва  України, здійснювати технічний нагляд за будівництвом об'єктів архітектури, маючи 1 категорію інженера технічного нагляду, здійснюючи свою  діяльність відповідно до порядку  здійснення технічного нагляду під час будівництва  об'єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  №903 від  11.07.2007, згідно якого особи, що здійснюють технічний нагляд, проводять перевірку відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів,  матеріалів та обладнання  проектним рішенням,  вимогам  державних стандартів, будівельних норм і правил, проводять разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт,  у томі числі прихованих, мають право вимагати від підрядника  зупинення робіт у разі застосування ним матеріалів, деталей, конструкцій та виробів, які не відповідають вимогам нормативних документів, усунення відхилень від проектних рішень,  недоліків (дефектів) та недоробок і повторного пред'явлення робіт для здійснення технічного нагляду, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із  ОСОБА_5, одержав хабар від директора ДП "Зелукрбуд" ОСОБА_7, повторно, поєднаний із вимагання хабара.
		Так, 18.10.2010 року між Генеральним консульством Республіки Польща у Львові (в особі Генерального консула РП у м. Львові Гжегожа Опалінського) та ДП "Зелукрбуд" (в особі директора ОСОБА_7.) укладено договір №30А-6/В/10 на виконання будівельних робіт в об'єкті резиденції Генерального консульства Республіки Польща по вул.І.Франка,108 в м. Львові.  
		Згідно умов договору авторський нагляд за виконанням робіт здійснювало ДП "ДІПМ "Містопроект", від імені якого виступав головний архітектор ОСОБА_5, а технічний нагляд - приватний підприємець - інженер технічного нагляду 1 категорії  ОСОБА_4 
		На підставі вищевказаного договору ДП "Зелукрбуд" в грудні 2010 року виконано низку будівельно-монтажних робіт (влаштування телеінформаційної спеціальної каналізації, замощення розкопок, монтаж штор, жалюзі, ролокасет)  в резиденції Генерального консульства Республіки Польща в м. Львові про що складено  відповідні  кошторисні документи - довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 (форма КБ-3)  та акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року б/н на суми 100 720 грн. та 397 914 грн., які надано в грудні 2010 року для підписання приватному підприємцю ОСОБА_4, як особі, що здійснює технічний нагляд, однак останній відмовився їх підписувати,  незважаючи,  що вказані роботи були виконані в повному обсязі.
		В подальшому, приблизно в 20-х числах грудня 2010 року, ОСОБА_5, в своєму службовому кабінеті ДП "ДІПМ "Містопроект", що в м. Львові. по вул. Г.Чупринки,71, діючи умисно, за попередньою змовою  з інженером технічного нагляду  ОСОБА_4, реалізуючи спільний злочинний умисел на одержання хабара, висунув вимогу директору ДП "Зелукрбуд" ОСОБА_7 щодо передачі йому та  ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 100 000 гривень за підписання останнім, як особою, що здійснює технагляд,  вищевказаних довідок  про вартість виконаних будівельних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт, а також за прийняття виконаних в подальшому будівельно-монтажних робіт на даному об'єкті та підписання відповідних платіжно-розрахункових документів (рахунків-фактур, довідок про вартість, актів приймання виконаних робіт та інших).
		Будучи поставленим в умови за яких  відмова  від передачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вказаної суми хабара могла потягнути порушення законних прав та інтересів ОСОБА_7, а саме: порушення фінансово-господарської діяльності ДП "Зелукрбуд", ускладнення проведення розрахунків із субпідрядниками,  внаслідок непідписання приватним підприємцем ОСОБА_4 вищезазначених документів, останній погодився на  вимогу щодо передачі вказаної суми хабара. 
		На виконання висунутої вимоги, 30 грудня 2010 року,  в передобідній час, в приміщенні резиденції Генерального консула Республіки Польща, що в м. Львові, по вул. І.Франка,108, ОСОБА_7 зустрівся із ОСОБА_5, якому передав,  а останній, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4, одержав обмовлену суму хабара  в розмірі 100 000 гривень. 
		Суд, дослідивши зібрані в справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 2 ст.368 КК України по факту отримання 30.12.2010 ним спільно з ОСОБА_4 хабара в сумі 100 000 гривень від ОСОБА_7 не знайшло підтвердження при розгляді справи.
		Доказами зібраними в справі, на яких ґрунтується обвинувачення, перевіреними та оголошеними в судовому засіданні, не доведено, що ОСОБА_5 30.12.2010 року отримав від ОСОБА_7 хабар в розмірі 100 000 гривень.
		Обвинувачення  ОСОБА_5 по факту отримання 30.12.2010 ним спільно з ОСОБА_4 хабара в сумі 100 000 гривень від ОСОБА_7 ґрунтується лише на заявах та показів свідка та потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_14. Згідно з даними показами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вимагали у ОСОБА_7 хабар за підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 (форма КБ-3) та актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року б/н на суми 100 720 грн. та 397 914 грн., які надано в грудні 2010 року для підписання приватному підприємцю ОСОБА_4, однак останній їх не підписував. Пояснення ОСОБА_7, які він давав на досудовому слідстві, суперечили показам свідка ОСОБА_14, відтак він спочатку вказував, що грошові кошти в сумі 100 000 гривень ОСОБА_5 передавала  ОСОБА_14, а остання в свою чергу вказувала що кошти передавав ОСОБА_7. 
		Документ - банківська виписка  ДП "Зелукрбуд", згідно якої з рахунку вказаного підприємства  в  ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 30.12.2010  знято готівкою грошові кошти в сумі 100 000 гривень не є доказом передачі вказаних коштів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та отримання ними вказаних коштів. 
		Інші докази які б вказували на отримання ОСОБА_5 та ОСОБА_4. 30.12.2010 року хабара в сумі 100 000 гривень - відсутні Відтак, відсутні докази передачі вказаних коштів чи їх частини, ОСОБА_4.
		Вказані покази свідків не доводять факту отримання ОСОБА_4 30.12.2010 року хабара в розмірі 100 000 гривень за підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 (форма КБ-3) та актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року б/н на суми 100 720 грн. та 397 914 грн., тобто обвинувачення за ч. 2 ст. 368 КК України по даному факту не підтверджується зібраними в справі доказами.
		Зазначеними доказами, а також, іншими доказами зібраними в справі, на яких ґрунтується обвинувачення, перевіреними та оголошеними в судовому засіданні, не доведено, що ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4, будучи службовими особами, отримали 30.12.2010 року хабар в розмірі 100 000 гривень за підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 (форма КБ-3) та актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року б/н на суми 100 720 грн. та 397 914 грн. в інтересах ДП „Зелукрбуд" з використанням наданого їм службового становища, у великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із вимаганням хабара тобто злочину передбаченого ч.2 ст. 368 КК України в редакції станом на 30.12.2010 року.
		Доказами зібраними в справі, перевіреними в судовому засіданні, в їх сукупності, не встановлено домовленості ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про участь у вчиненні злочину, факту вимагання та передання 30.12.2010 року хабара в розмірі 100 000 гривень.
		За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст.368КК України по факту отримання 30.12.2010 року хабара в розмірі 100 000 гривень - не доведено, що суперечить ст. 129 Конституції України, ст. 2 КПК України.
		Відповідно до ст. 64 КПК України, при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; 3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; 4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.
		Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.90 р. № 5 „Про виконання  судами України законодавства і постанов Пленуму  Верховного Суду  України  з  питань  судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку", згідно з вимогами ст.323 КПК України  в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені у судовому засіданні. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дає остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст.324 КПК України. Згідно з п. 23 даної постанови, зазначено про недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок, а не повертати справу на додаткове розслідування.
		Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368КК України в редакції станом на 30.12.2010 року  не підтверджується зібраними в справі доказами перевіреними в судовому засіданні, та можливість здобуття інших доказів, які б доводили вину у вчиненні даного злочину вичерпана. 
		Передбачені кримінально-процесуальним законом підстави для повернення справи на додаткове розслідування, які б не були усунуті в судовому засіданні -  відсутні, та можливість здобуття нових доказів в справі вичерпана.
		Окрім наведеного, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що працюючи приватним підприємцем-інженером технічного нагляду 1 категорії, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав хабар, у великому розмірі, за попередньою змовою  групою осіб,  повторно, поєднаний із вимаганням хабара.
		ОСОБА_4, працюючи, згідно свідоцтва про реєстрацію №4914-ІІІ від 04.11.2002 суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою, будучи уповноваженим, відповідно до кваліфікаційного сертифіката серії НОМЕР_4 від 30.07.2010, виданого Міністерством регіонального розвитку та будівництва  України, здійснювати технічний нагляд за будівництвом об'єктів архітектури, маючи 1 категорію інженера технічного нагляду, здійснюючи свою  діяльність відповідно до порядку  здійснення технічного нагляду під час будівництва  об'єкта  архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  №903 від  11.07.2007, згідно якого особи, що здійснюють технічний нагляд, проводять перевірку відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів,  матеріалів та обладнання  проектним рішенням,  вимогам  державних стандартів, будівельних норм і правил, проводять разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт,  у томі числі прихованих, мають право вимагати від підрядника  зупинення робіт у разі застосування ним матеріалів, деталей, конструкцій та виробів, які не відповідають вимогам нормативних документів, усунення відхилень від проектних рішень,  недоліків (дефектів) та недоробок і повторного пред'явлення робіт для здійснення технічного нагляду, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із  ОСОБА_5, одержав хабар від директора ДП "Зелукрбуд" ОСОБА_7, повторно, поєднаний із вимагання хабара.
		Так, 18.10.2010 року між Генеральним консульством Республіки Польща у Львові (в особі Генерального консула РП у м. Львові Гжегожа Опалінського) та ДП "Зелукрбуд" (в особі директора ОСОБА_7.) укладено договір №30А-6/В/10 на виконання будівельних робіт в об'єкті резиденції Генерального консульства Республіки Польща по вул.І.Франка,108 в м. Львові.  
		Згідно умов договору авторський нагляд за виконанням робіт здійснювало ДП "ДІПМ "Містопроект", від імені якого виступав головний архітектор ОСОБА_5, а технічний нагляд - приватний підприємець - інженер технічного нагляду 1 категорії  ОСОБА_4 
		На підставі вищевказаного договору ДП "Зелукрбуд" в грудні 2010 року виконано низку будівельно-монтажних робіт (влаштування телеінформаційної спеціальної каналізації, замощення розкопок, монтаж штор, жалюзі, ролокасет)  в резиденції Генерального консульства Республіки Польща в м. Львові про що складено  відповідні  кошторисні документи - довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 (форма КБ-3)  та акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року б/н на суми 100 720 грн. та 397 914 грн., які надано в грудні 2010 року для підписання приватному підприємцю ОСОБА_4, як особі, що здійснює технічний нагляд, однак останній відмовився їх підписувати,  незважаючи,  що вказані роботи були виконані в повному обсязі.
		В подальшому, приблизно в 20-х числах грудня 2010 року, ОСОБА_5, в своєму службовому кабінеті ДП "ДІПМ "Містопроект", що в м. Львові. по вул. Г.Чупринки,71, діючи умисно, за попередньою змовою  з інженером технічного нагляду  ОСОБА_4, реалізуючи спільний злочинний умисел на одержання хабара, висунув вимогу директору ДП "Зелукрбуд" ОСОБА_7 щодо передачі йому та  ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 100 000 гривень за підписання останнім, як особою, що здійснює технагляд,  вищевказаних довідок  про вартість виконаних будівельних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт, а також за прийняття виконаних в подальшому будівельно-монтажних робіт на даному об'єкті та підписання відповідних платіжно-розрахункових документів (рахунків-фактур, довідок про вартість, актів приймання виконаних робіт та інших).
		Будучи поставленим в умови за яких  відмова  від передачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вказаної суми хабара могла потягнути порушення законних прав та інтересів ОСОБА_7, а саме: порушення фінансово-господарської діяльності ДП "Зелукрбуд", ускладнення проведення розрахунків із субпідрядниками,  внаслідок непідписання приватним підприємцем ОСОБА_4 вищезазначених документів, останній погодився на  вимогу щодо передачі вказаної суми хабара. 
		На виконання висунутої вимоги, 30 грудня 2010 року,  в передобідній час, в приміщенні резиденції Генерального консула Республіки Польща, що в м. Львові, по вул. І.Франка,108, ОСОБА_7 зустрівся із ОСОБА_5, якому передав,  а останній, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4, одержав обмовлену суму хабара  в розмірі 100 000 гривень. 
		Суд, дослідивши зібрані в справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 2 ст.368 КК України по факту отримання 30.12.2010 ним спільно з ОСОБА_4 хабара в сумі 100 000 гривень від ОСОБА_7 не знайшло підтвердження при розгляді справи.
		Доказами зібраними в справі, на яких ґрунтується обвинувачення, перевіреними та оголошеними в судовому засіданні, не доведено, що ОСОБА_5 30.12.2010 року отримав від ОСОБА_9 хабар в розмірі 100 000 гривень.
		Обвинувачення  ОСОБА_5 по факту отримання 30.12.2010 ним спільно з ОСОБА_4 хабара в сумі 100 000 гривень від ОСОБА_7 ґрунтується лише на заявах та показів свідка та потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_14. Згідно з даними показами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вимагали у ОСОБА_7 хабар за підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 (форма КБ-3) та актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року б/н на суми 100 720 грн. та 397 914 грн., які надано в грудні 2010 року для підписання приватному підприємцю ОСОБА_4, однак останній їх не підписував. Пояснення ОСОБА_7, які він давав на досудовому слідстві, суперечили показам свідка ОСОБА_14, відтак він спочатку вказував, що грошові кошти в сумі 100 000 гривень ОСОБА_5 передавала  ОСОБА_14, а остання в свою чергу вказувала що кошти передавав ОСОБА_7. 
		Документ - банківська виписка  ДП "Зелукрбуд", згідно якої з рахунку вказаного підприємства  в  ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 30.12.2010  знято готівкою грошові кошти в сумі 100 000 гривень не є доказом передачі вказаних коштів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та отримання ними вказаних коштів. 
		Інші докази які б вказували на отримання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 30.12.2010 року хабара в сумі 100 000 гривень від ОСОБА_7 відсутні. Також, відсутні докази передачі вказаних коштів чи їх частини, ОСОБА_4.
		Вказані покази свідків не доводять факту отримання ОСОБА_5 30.12.2010 року хабара в розмірі 100 000 гривень за підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 (форма КБ-3)  та актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року б/н на суми 100 720 грн. та 397 914 грн., тобто обвинувачення за ч. 2 ст. 368 КК України по даному факту не підтверджується зібраними в справі доказами.
		Зазначеними доказами, а також, іншими доказами зібраними в справі, на яких ґрунтується обвинувачення, перевіреними та оголошеними в судовому засіданні, не доведено, що ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4, будучи службовими особами, отримали 30.12.2010 року хабар в розмірі 100 000 гривень за підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 (форма КБ-3) та актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року б/н на суми 100 720 грн. та 397 914 грн. в інтересах ДП „Зелукрбуд" з використанням наданого їм службового становища, у великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із вимаганням хабара тобто злочину передбаченого  ч.2 ст. 368 КК України в редакції станом на 30.12.2010 року.
		Доказами зібраними в справі, перевіреними в судовому засіданні, в їх сукупності, не встановлено домовленості ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про участь у вчиненні злочину, факту вимагання та передання 30.12.2010 року хабара в розмірі 100 000 гривень.
		За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст.368КК України по факту отримання 30.12.2010 року хабара в розмірі 100 000 гривень - не доведено, що суперечить ст. 129 Конституції України, ст. 2 КПК України.
		Відповідно до ст. 64 КПК України, при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; 3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; 4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.
		Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.90 р. № 5 „Про виконання  судами України законодавства і постанов Пленуму  Верховного Суду  України з питань  судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку", згідно з вимогами ст.323 КПК України  в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені у судовому засіданні. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дає остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст.324 КПК України. Згідно з п. 23 даної постанови, зазначено про недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок, а не повертати справу на додаткове розслідування.
		Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368КК України в редакції станом на 30.12.2010 року  не підтверджується зібраними в справі доказами перевіреними в судовому засіданні, та можливість здобуття інших доказів, які б доводили вину у вчиненні даного злочину вичерпана. 
		Передбачені кримінально-процесуальним законом підстави для повернення справи на додаткове розслідування, які б не були усунуті в судовому засіданні -  відсутні, та можливість здобуття нових доказів в справі вичерпана.
		Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує, що він вчинив тяжкий, раніше не судимий, має постійне місце проживання, на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває, на обліку у наркологічному диспансері не перебуває, по місцю проживання та місцю праці характеризується позитивно, хворіє на ішемічну хворобу серця, після інфарктний стан, кардіосклероз, гепатоз, киста лівої нирки, аденома простати (том 3 а.с. 49-51, 53, 56-64,), є особою пенсійного віку.
		Обставинами, які пом'якшують покарання суд визнає є визнання своєї вини, по обвинуваченню, яке доведене, каяття, допомога розкриттю злочину, та позитивні характеристики з місця проживання.
		Обставини, які обтяжують покарання в ході судового не виявлено.
		Враховуючи особу підсудного, а також, зазначені вище обставини, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, суд дійшов висновку, що йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 368 КК України, за якою кваліфіковано його дії та можливість виправлення засудженого без відбування покарання, та звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
		Запобіжний захід заставу щодо підсудного ОСОБА_4, виходячи з тяжкості вчиненого ним злочину та з метою забезпечення виконання вироку суду, до вступу вироку в законну силу залишити.
		Санкцією ч.2 ст. 368 КК України в редакції на момент вчинення злочину, передбачені додаткові покарання позбавлення прав обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацію майна.
		Відповідно до ч. 2 ст. 69 КК України, п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання", з підстав, зазначених у ч. 1 ст. 69 КК України, суд може не призначати додаткового покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України як обов'язкове.
		Враховуючи особу підсудного, обставини, що пом'якшують покарання суд, приходить до висновку про можливість, на підставі ч. 2 ст.69 КК України, не призначати ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання", якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки статтею 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня. При прийнятті такого рішення у вироку мають бути наведені відповідні мотиви; посилатися на статтю 69 КК  непотрібно.
		Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_5, суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин, раніше не судимий (том 3 а.с. 116), має постійне місце проживання (том 3 а.с. 118), на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває (том 3 а.с. 125), на обліку у наркологічному диспансері не перебуває (том 3 а.с. 123), по місцю проживання та місцю праці характеризується позитивно (том 3 а.с. 119, 143), має на утриманні дружину пенсіонера - інваліда 2-ї групи (том 3 а.с. 137), страждає на ішемічну хворобу серця, стенокардію напруги, гіпертонічну хворобу 2-ї ст. високий ризик, хронічний гастрит в ст. нестійкої ремісії (том 4 а.с.99), є лауреатом премії Ради міністрів СРСР (том 4 а.с.101), є членом-кореспондентом Української академії архітектури (том 4 а.с.102-103), членом спілки архітекторів України (том 4 а.с.104), має нагороди в сфері проектування (том 4 а.с.105-113).
		Обставинами, які пом'якшують покарання суд визнає є визнання своєї вини, по обвинуваченню, яке доведене, каяття, допомога розкриттю злочину, а також, позитивні характеристики з місця проживання та місця праці.
		Обставини, які обтяжують покарання в ході судового не виявлено.
		Враховуючи особу підсудного, а також, зазначені вище обставини, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, суд дійшов висновку, що йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 368 КК України, за якою кваліфіковано його дії та можливість виправлення засудженого без відбування покарання, та звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
		Запобіжний захід заставу щодо підсудного ОСОБА_5, з тяжкості вчиненого ним злочину та з метою забезпечення виконання вироку суду, до вступу вироку в законну силу залишити.
		Санкцією ч.2 ст. 368 КК України в редакції на момент вчинення злочину, передбачені додаткові покарання позбавлення прав обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацію майна.
		Відповідно до ч. 2 ст. 69 КК України, п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання", з підстав, зазначених у ч. 1 ст. 69 КК України, суд може не призначати додаткового покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України як обов'язкове.
		Враховуючи особу підсудного, обставини, що пом'якшують покарання суд, приходить до висновку про можливість, на підставі ч. 2 ст.69 КК України, не призначати  ОСОБА_5 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання", якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки статтею 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня. При прийнятті такого рішення у вироку мають бути наведені відповідні мотиви; посилатися на статтю 69 КК  непотрібно.
		ОСОБА_7 заявлено цивільний позов в кримінальній справі на суму 200 000 гривень (том 4 а.с. 7-8). В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_7 зазначає, що 30.12.2010 року в передобідній час передав ОСОБА_5 100 000 гривень хабара, які підсудні йому не повернули та злочином йому заподіяно матеріальну шкоду в сумі 100 000 гривень. Окрім наведеного, зазначає, що протиправними діями підсудних йому завдано моральні страждання, які полягали в переживаннях, почутті страху, приниження, пригніченості, розпачу та психологічного дискомфорту. Він став надмірно роздратованим та нервовим, що призвело до головного болю, підвищення артеріального тиску та болю в серці. Зазначає, що з сплином значного часу не може відновити попередній стан здоров'я та ділової активності. Завдану моральну шкоду оцінює в 100 000 гривень. В судовому засіданні ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_3 цивільний позов підтримали, додатково зазначили, що ОСОБА_7 з даного приводу в Львівську комунальну міську клінічну лікарню № 4 з приводу погіршення стану його здоров'я.
		Заслухавши ОСОБА_7 та його захисника - адвокат ОСОБА_3, дослідивши докази зібрані в кримінальній справі, суд приходить до висновку, що цивільний позов підлягає до часткового задоволення.
		Відповідно до п. 4 ст. 64 КПК України у кримінальних справах підлягає доказуванню характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.
		В ході судового слідства не підтвердилось обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в отриманні хабара в сумі 100 000 гривень 30.12.2010 року в приміщенні консульства Республіки Польща. За вказаних обставин, цивільний позов в частині стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 100 000 гривень завданої матеріальної шкоди не підлягає до задоволення. 
		Згідно з показами свідка ОСОБА_22 (том 4 а.с. 54-55), остання пояснила, що фірма її чоловіка ОСОБА_7, де він є директором, виконувала роботи на запрошення Польської сторони. Зі слів її чоловіка їй стало відомо про залякування, погрози та шантаж з боку підсудних та чоловік був змушений звертатись за допомогою до лікарів бо погіршився його стан здоров'я. Чоловік переживає та йому заподіяна моральна шкода. Такий стан триває і досі. Раніше в чоловіка гіпертонії та безсоння не було.
		Згідно з довідкою № 619 від 25.05.2012 року виданою Комунальною 4-ю міською клінічною лікарнею м. Львова (том 4 а.с. 94) на запит адвоката ОСОБА_3, ОСОБА_7 звертався 30.12.2010 року о 12 год. 30 хв. та 01.04.2011 року о 10 год. 15 хв. зі скаргами на погане самопочуття. В обох випадках встановлено діагноз гіпертонічний криз, надана медична допомога та рекомендовано звернутись в поліклініку за місцем проживання. Однак, зазначений довідка не підтверджує причинового зв'язку між діями підсудних та станом здоров'я потерпілого.  
		Згідно з роз'ясненнями, наведеними в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 2 липня 2004?р. «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», вирішуючи питання про визнання особи потерпілим, органам досудового розслідування й суду необхідно з'ясувати, яку конкретно шкоду заподіяно цій особі злочином (моральну, фізичну чи майнову). Відповідно до п. 31 даної постанови, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суди повинні керуватися відповідними положеннями Цивільного кодексу України  та роз'ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4  "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".
		Відповідно до п. 17-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", виходячи з правил статей 4, 5 ЦПК  і статей 28, 49, 50 Кримінально-процесуального кодексу України  (далі - КПК) потерпілий, тобто особа, якій злочином заподіяно моральну шкоду (внаслідок посягання на здоров'я, честь, гідність, знищення майна, позбавлення годувальника тощо), має право пред'явити позов про її відшкодування у кримінальному процесі або в порядку цивільного судочинства.
		У кримінальній справі вимоги про відшкодування моральної шкоди розглядаються і вирішуються судом за умови, що особу, якій її заподіяно, визнано в установленому законом порядку потерпілим та цивільним позивачем і що у справі є письмова заява, яка за змістом відповідає ст. 137 ЦПК . 
		Згідно з п. 3 даної постанови, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		В п 4 даної постанови зазначено, що відповідно до ст.137 ЦПК  у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Згідно з п. 5 даної постанови, оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду. 
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. 
		Оцінивши докази зібрані в справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про заподіяння ОСОБА_7 моральної шкоди, яка полягала у моральних переживаннях внаслідок неправомірних дій підсудних, спрямованих на отримання хабара, зокрема переживання про те, що відмова підсудних від підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 (форма КБ-3) та актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року б/н на суми 100 720 грн. та 397 914 грн., могла спричинити порушення умови договору будівельного підряду та сплату штрафних санкцій. 
		Однак, розмір моральної шкоди заявлений ОСОБА_7 не відповідає обсягу моральних страждань заподіяних останньому. Враховуючи обставини, що мають значення для вирішення справи, обсяг моральних страждань потерпілого від злочину, суд приходить до висновку про визначення розміру моральної шкоди в сумі 10 000 гривень. Оскільки моральна шкода заподіяна діями обох підсудних, вони несуть відповідальність перед потерпілим в рівних частинах.
		Відповідно до п. 11 Розділу ХІ „Перехідні положення" КПК України від 13 квітня 2012 року, кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом, тобто, в порядку визначеному КПК України від 28 грудня 1960 року. Кримінальна справа № 181-0023 про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, надійшла до Галицького районного суду м. Львова з обвинувальним висновком до набрання чинності КПК України від 13 квітня 2012 року, а тому, розглядалась в порядку визначеному КПК України від 28 грудня 1960 року.
		          Керуючись ст. ст.69, 75, 323, 324 КПК України, суд
		з а с у д и в :
		ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.368 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки. 
		На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Запобіжний захід, щодо засудженого ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обраний - заставу.
		ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, по факту отримання хабара 30 грудня 2010 року в сумі 100 000 (сто тисяч гривень) від ОСОБА_7 - виправдати.
		ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.368 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
		На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Запобіжний захід, щодо засудженого ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обраний - заставу.
		ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, по факту отримання хабара 30 грудня 2010 року в сумі 100 000 (сто тисяч гривень) від ОСОБА_7 - виправдати.
		Цивільний позов ОСОБА_7 зодоволити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 5000 (п'ять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 5000 (п'ять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовити. 
		Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частинах на користь Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (79008, м. Львів, пл. Соборна, 7) 2109 (дві тисячі сто дев'ять) гривень 60 коп. відшкодування вартості криміналістичної експертизи спеціальної хімічної речовини за матеріалами кримінальної справи № 181-0023 (висновок № 1896 від 07 червня 2011 року).
		Речові докази:
		-          Мобільний телефон марки „Нокія-1680с2", вилучений у ОСОБА_4, повернути ОСОБА_4;
		-          Мобільний телефон марки „Нокія 6070" та портфель, вилучені у ОСОБА_5, повернути ОСОБА_5;
		-          Цифровий диктофон марки „Олімпус", виданий ОСОБА_7, після вступу вироку в законну силу, повернути ОСОБА_7;
		-          Акти приймання та довідки про вартість виконаних ДП "Зелукрбуд" підрядних робіт за грудень 2010 року та банківську виписку з рахунку ДП "Зелукрбуд" від 30.12.2010 року, повернути ДП "Зелукрбуд";
		-          змиви з рук ОСОБА_5 та зразок спецхімречовини, після вступу вироку в законну силу, знищити;
		-          відеокасета "Panasonic "Mini-DV" № 37 - легалізовані матеріали ОТЗ  та аудіокасету №985 - легалізовані матеріали ОТЗ, - залишити при матеріалах кримінальної справи;
		-          Грошові кошти в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень, поміщені в пакет з написом: Пакет №1 - кримінальна справа № 181-0023 - предмет хабара, грошова сума 100 000 гривень,  які були вилучені у ОСОБА_5 21.04.2011 та які передані на зберігання ЗГРУ „Приватбанк" 01.07.2011 року, - повернути БКОЗ УСБУ у Львівській області;
		-          Грошові кошти в сумі 3 573 (три тисячі п'ятсот сімдесят три) гривні, поміщені в пакет з написом: Пакет №2 - кримінальна справа № 181-0023 - грошові кошти, які були вилучені у ОСОБА_5 та які передані на зберігання ЗГРУ „Приватбанк" 01.07.2011 року, - повернути ОСОБА_5.
		Документи вилучені 22 липня 2011 року в ДП ДІ ПМ „Містопроект" згідно з протоколом виїмки від 22 липня 2011 року (том 2 а.с.3), після вступу вироку в законну силу, - повернути в ДП ДІПМ „Містопроект"
		Скасувати арешти накладені постановами старшого слідчого відділу прокуратури Львівської області молодшого радника юстиції Сапуцького Р.Я.: 
		-          від 29 квітня 2011 року про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), жителя АДРЕСА_1,
		-          від 20 червня 2011 року про накладення арешту на майно ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), жителя АДРЕСА_1, а саме, квартиру АДРЕСА_1,
		-          від 29 квітня 2011 року про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_2), жителя АДРЕСА_2,
		-          від 20 червня 2011 року про накладення арешту на майно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_2), жителя АДРЕСА_2,- земельну ділянку площею 0,0570 га на території Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (Державний акт на право власності ЛВ 1749, зареєстрований 27.10.1995 року за № 304),
		-          від 20 червня 2011 року про накладення арешту на майно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_2), жителя АДРЕСА_2,- автомобіль ВАЗ-21099, 2002 р.в. № кузова НОМЕР_5, д.н.з. НОМЕР_3,
		-          від 29 червня 2011 року про накладення арешту на майно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_2), жителя АДРЕСА_2,- грошові кошти в сумі 3573 грн.
		Скасувати запобіжні обмеження щодо заборони виїзду за кордон ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженцю м. Фер (Франція), українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Золота Солобода Козівського району Тернопільської області, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_2.
		Скасувати постанову старшого слідчого відділу прокуратури Львівської області молодшого радника юстиції Сапуцького Р.Я. від 11 липня 2011 року про відсторонення ОСОБА_5 від посади головного архітектора проектів Державного підприємства „Державний інститут проектування міст „Місто проект".
		Заставу в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень внесену адвокатом ОСОБА_2 по кримінальній справі № 181-0023 за ОСОБА_4, після вступу вироку в законну силу, повернути ОСОБА_2;
		Заставу в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч гривень)внесену адвокатом ОСОБА_1 по кримінальній справі № 181-0023 за ОСОБА_5 згідно з постановою Галицького районного суду м. Львова від 21.06.2011 року (справа № 4-1534), після вступу вироку в законну силу, повернути ОСОБА_1.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.
		 
		Суддя                                                            О.М.Ванівський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...