Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-43683св12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.04.2013. Забезпечено надання загального доступу: 16.04.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У х в а л а
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		 
		27 березня 2013  року  м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України 
		з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		головуючого Дьоміної О.О.Суддів:Дем'яносова М.В.,Касьяна О.П., Коротуна В.М.,Штелик С.П.розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Свіча», товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудсервіс» про усунення перешкод в здійсненні права власності на квартиру, визнання права власності на квартиру та вселення, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Свіча» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2012 року, 
		 
		в с т а н о в и л а: 
		ОСОБА_6 звернулась до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Свіча», товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудсервіс» про усунення перешкод в здійсненні права власності на квартиру, визнання права власності на квартиру та вселення. В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що              14 квітня 2009 року між ОСОБА_6 та товариством з обмеженою відповідальністю «Свіча» (далі - ТОВ «Свіча») було укладено попередній договір  купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. За умовами попереднього договору позивач сплатила повну вартість зазначеної квартири, а саме 187050,00 грн. Сторони вказаного попереднього договору домовились про укладення основного договору купівлі-продажу спірної квартири до 01 липня 2009 року. Оскільки ТОВ «Свіча» ухиляється від виконання зобов'язань щодо укладення основного договору купівлі-продажу, ОСОБА_6 просила суд визнати укладеним договір купівлі-продажу спірної квартири, визнати її власницею вказаної квартири, зобов'язати відповідачів підписати акт прийому-передачі спірної квартири  та вселити її у вказану квартиру.      
		 
		Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2012 року, позов задоволено частково. 
		 
		Визнано укладеним договір купівлі-продажу двокімнатної квартири            АДРЕСА_2 між ОСОБА_6 та ТОВ «Свіча». 
		 
		Зобов'язано ТОВ «Свіча» підписати акт прийому-передачі квартири        АДРЕСА_2. 
		 
		Вселено ОСОБА_6 в квартиру АДРЕСА_2.
		 
		Визнано ОСОБА_7 власником двокімнатної квартири АДРЕСА_2.  
		 
		Стягнуто з ТОВ «Свіча» на користь ОСОБА_6 37 410,00 грн збитків.
		 
		Вирішено питання про розподіл судових витрат. 
		 
		В іншій частині позовних вимог відмовлено.      
		У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 липня 2012 року та ухвали апеляційного суду Івано-Франківської області від               25 вересня 2012 року і ухвалення нового рішення про відмову у позові, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.                
		 
		Касаційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.  
		 
		 
		Судами встановлено, що 14 квітня 2009 року ОСОБА_6 уклала з             ТОВ «Свіча» попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна. Предметом договору зазначена двокімнатна квартира НОМЕР_1 загальною площею 62,35 кв.м  на десятому поверсі, з правої сторони, в будинку - перша черга, що знаходиться згідно дозволу на виконання будівельних робіт на АДРЕСА_3. 
		 
		Згідно із пунктом 1 попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14 квітня 2009 року сторони домовились укласти основний договір купівлі-продажу вказаної квартири до 01 липня 2009 року.
		 
		Відповідно до пункту 2.7 попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14 квітня 2009 року сторони повинні виконати свої взаємні обов'язки за основним договором, а саме: ТОВ «Свіча» - передати майно із необхідною для оформлення права власності технічною документацією, а ОСОБА_6 - сплатити відповідну грошову суму. 
		 
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 сплатила відповідачу вказану в попередньому договорі суму вартості об'єкта продажу, що підтверджується абзацом другим пункту 2.4 попереднього договору     купівлі-продажу нерухомого майна від 14 квітня  2009 року та квитанцією         до прибуткового касового ордеру № 159 в сумі 187050,00 грн, виходячи з розрахунку 3000,00 грн за 1 кв.м квартири.     
		 
		02 грудня 2009 року щодо першої черги групи житлових будинків по  АДРЕСА_3 було складено акт готовності об'єкта до експлуатації.
		 
		Відповідно до свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимоги державних стандартів, будівельних норм і правил № 09.0000812 від 24 грудня 2009 року, яке видане на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 02 грудня 2009 року, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта: група житлових будинків (перша черга) по АДРЕСА_3  
		 
		Відповідно до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 3 від 15 січня 2010 року  багатоквартирному житловому будинку (перша черга будівництва) присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_2.   
		 
		Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ТОВ «Свіча» безпідставно ухилялось від укладання основного договору купівлі-продажу спірної квартири, чим порушило пункти 2.6 та 2.7  попереднього договору купівлі-продажу від 14 квітня 2009 року. Тому на підставі статті 638 ЦК України суди визнали укладеним договір купівлі-продажу спірної квартири, оскільки при укладенні попереднього договору від 14 квітня 2009 року  сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов основного договору. 
		 
		Проте, з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій  погодитись не можна з огляду на наступне. 
		 
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		 
		Зазначеним вимогам рішення судів першої та апеляційної інстанцій інстанції не відповідають. 
		 
		Згідно із пунктом 8 попереднього договору купівлі-продажу від               14 квітня 2009 року сторонам роз'яснено зміст статей 526 та 635 ЦК України.    
		 
		Відповідно до частини 1 статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. 
		 
		Відповідно до частини 3 статті 635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
		 
		Повний розрахунок ОСОБА_6 за спірну квартиру не можна вважати пропозицією укласти основний договір, оскільки він здійснений на виконання умов пункту 2.4 попереднього договору від 14 квітня 2009 року  і є лише підтвердженням намірів позивача укласти основний договір у майбутньому. З матеріалів справи вбачається, що сторонами не було укладено та нотаріально посвідчено основний договір, тому зобов'язання встановлене попереднім договором припинилось 01 липня 2009 року на підставі частини 3 статті 635 ЦК України. 
		 
		Наведене свідчить про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені з порушенням норм матеріального права. 
		 
		Крім того, вважаючи порушеним право власності позивача на спірну квартиру, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції,  дійшов висновку про можливість визнання за ОСОБА_6 права власності на вказану квартиру.  
		 
		З вказаним висновком судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ також погодитись не може з огляду на наступне.
		 
		Відповідно до частини 5 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Цивільний кодекс України передбачає можливість виникнення права власності на підставі рішення суду у випадках, встановлених статті 376 ЦК України (самочинне будівництво) та статті 392 ЦК України - в разі, якщо право власності оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який посвідчує право власності. У інших випадках право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів ( частина 1 стаття 328 ЦК України). 
		 
		Відповідно до частини 1 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
		 
		Відповідно до частини 2 статті 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будинки, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає і державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
		 
		Порядок проведення державної реєстрації права власності на об'єкти незавершеного будівництва визначає Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (далі - Тимчасове положення), затверджене наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. за № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 року за № 1692/5). 
		 
		Пунктом 8.1. Тимчасового положення визначено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектної документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
		 
		Тому, визнання права власності ОСОБА_6 на спірну квартиру в судовому порядку в межах розгляду даної справи суперечить вищезазначеним вимогам законодавства.    
		 
		Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій у порушення статей 213, 214, 303, 315 ЦПК України на зазначене уваги не звернули, не в повній мірі визначились  з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, належним чином не перевірили доводи відповідача щодо того, що попередній договір купівлі-продажу від 14 квітня 2009 року припинив свою дію 01 липня 2009 року, оскільки до вказаної дати сторони не уклали основний договір купівлі-продажу спірної квартири, а тому суди дійшли передчасного висновку про часткове задоволення позовних вимог.     
		 
		За таких обставин, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 липня 2012 року та ухвала апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2012 року підлягають скасуванню з підстав, передбачених статтею 338 ЦПК України, з передачею справи на новий  розгляд до суду першої інстанції.  
		 
		Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової         палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		у х в а л и л а : 
		           
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Свіча» задовольнити частково.   
		 
		           Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий О.О. Дьоміна Судді:М.В. Дем'яносов О.П. Касьян  В.М. Коротун С.П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...