Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-7460/12/2670 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2013. Зареєстровано: 19.04.2013. Забезпечено надання загального доступу: 19.04.2013.

Результат оскарження 21.05.2015 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передано справу повністю на новий розгляд
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		 19 квітня 2013 року                10:22           № 2а-7460/12/2670
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Амельохіна В.В., суддів: Аблова Є.В., Федорчука А.Б. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
		      за позовом Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Гостинний двір», ОСОБА_1, Київської міської організації Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція", ОСОБА_2, ОСОБА_3до  треті особи       третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України Публічне акціонерне товариство «Спеціальне - наукове реставраційне проектне будівельно - виробниче підприємство «Укрреставрація», ОСОБА_5, Київська міська державна адміністрація, Регіональне відділення Фонду Державного майна України по м. Києву, Головне управління культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)  Українське товариство охорони пам'яток історії та культури    Кабінету Міністрів України, Міністерства культури Українипроскасування постанови від 15.08.2011р. №1380,
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 
		 
		          Приватне виробничо-торгівельне підприємство «Гостинний двір», ОСОБА_1, Київська міська організація Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись з позовом до Кабінету Міністрів України та Міністерства культури України, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Спеціальне - наукове реставраційне проектне будівельно - виробниче підприємство «Укрреставрація», ОСОБА_5, Київська міська державна адміністрація, Регіональне відділення Фонду Державного майна України по м. Києву, Головне управління культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови від 15.08.2011р. №1380 «Про виключення будівлі Гостинного двору у м. Києві із списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави»; зобов'язати Міністерство культури України ініціювати питання про внесення будівлі Гостинного двору на АДРЕСА_1 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
		          За зверненням третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Українського товариства охорони пам'яток історії та культури до Кабінету Міністрів України та Міністерства культури України про визнання протиправною бездіяльності Міністерства культури України, яка полягає у неподанні Кабінету Міністрів України пропозиції про занесення об'єкта культурної спадщини національного значення - будівлі Гостинного двору розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та зобов'язання Кабінету Міністрів України занести до Державного реєстру нерухомих пам'яток України будівлю Гостинного двору, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, як пам'ятку містобудування національного значення. 
		          В обґрунтування позовних вимог позивачі, представники позивачів та третя особа - ОСОБА_5 та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Українське товариство охорони пам'яток історії та культури зазначили, що оскаржувана постанова прийнята неправомірно з порушенням законодавства України.
		В судовому засіданні представники позивачів, позивачі, третя особа - ОСОБА_5 та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору позовні вимоги позивачів та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору підтримали.
		          Відповідачі та треті особи - Публічне акціонерне товариство «Спеціальне - наукове реставраційне проектне будівельно - виробниче підприємство «Укрреставрація», Регіональне відділення Фонду Державного майна України по м. Києву, Головне управління культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проти позову позивачів та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору заперечили з тих підстав, що оскаржувана постанова прийнята правомірно, обґрунтовано, а тому скасуванню не підлягає. 
		          Третя особа - Київська міська державна адміністрація вирішення питання щодо задоволення чи відмову в задоволенні позовних вимог позивачів та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору залишила на розсуд суду. 
		В судовому засіданні 10.04.2013р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		15 серпня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №1380 Про виключення будівлі Гостинного двору у м. Києві із списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави (далі по тексту - Постанова №1380). 
		Вказаною Постановою №1380 виключено із списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963р. №970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР», будівлю Гостинного двору (охоронний номер 872) на АДРЕСА_1.
		Постанова №1380 опублікована та набрала чинності 13.01.2012р.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. 
		Згідно з частиною першою статті 117 Конституції України  Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. 
		Судом встановлено, що проект акта відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2011 № 1156), направлявся Кабінетом Міністрів України на розгляд і погодження до заінтересованих органів, зокрема, до Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Київської міської державної адміністрації, які погодили вказаний проект без зауважень.
		Відповідно до глави 4 (параграф 44 - 47) Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950, проект акта направлявся до Міністерства юстиції України для проведення правової експертизи.  
		Міністерство юстиції України під час проведення правової експертизи перевіряє проект акта Кабінету Міністрів України на відповідність Конституції України, актам законодавства та чинним міжнародним договорам України, стандартам Ради Європи у сфері демократії, верховенства права та прав людини, зокрема положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (гендерно-правова експертиза), а в разі, коли проект акта належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, - на його відповідність acquis communautaire. 
		З метою виявлення у проекті акта Кабінету Міністрів України норм, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, надання рекомендацій стосовно їх усунення Міністерство юстиції України проводить антикорупційну експертизу. 
		Згідно з висновком Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи проекту акта від 08.07.2011р. проект Постанови №1380 погоджено без зауважень. Крім того, згідно з висновком Міністерство юстиції України у проекті акта не виявлено положень, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень (корупціогенні фактори). 
		Відповідно до параграфу 42 Регламенту Кабінету Міністрів України розробник організовує громадське обговорення проектів актів Кабінету Міністрів, що мають важливе суспільне значення і стосуються прав та обов'язків громадян.
		Міністерством культури України забезпечено проведення громадського обговорення у відповідності з п. 17 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.00.2010 № 996, у формі вивчення громадської думки шляхом розміщення на офіційній сторінці Міністерства в мережі Інтернет в розділі «Громадське обговорення» проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про виключення будівлі Гостинного двору у м. Києві із списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» та пояснювальної записки до нього, в якій наводиться обґрунтування необхідності прийняття проекту акта. Зауважень та пропозицій від громадськості не надійшло, про що на виконання пункту 3 розділу 1 протоколу № 58 засідання Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 щодо надання інформації про результати громадського обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про виключення будівлі Гостинного двору у м. Києві із списку пам'яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» Міністерство культури України повідомило Кабінет Міністрів України листом від 19.08.2011 № 1389/22/10-11.
		          Крім того, науково-дослідна робота Інституту «УкрНДІпроектреставрація» «Визначення історико-культурної цінності об'єкта культурної спадщини - Гостинний двір (охоронний №872) розглядалася науково-технічною радою Інституту «УкрНДІпроектреставрація» та Науково-методичною радою з питань реставрації та реконструкції історичної забудови Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 04.07.2011р.
		Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини».
		Зокрема, згідно з абзацом четвертим статті 4 Закону України «Про охорону культурної спадщини» занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. 
		Згідно з пунктом «а» частини першої статті 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) щодо пам'яток національного значення здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. 
		Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України визначається Кабінетом Міністрів України. 
		Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760. Зокрема, вказаним Порядком визначені критерії, яким повинен відповідати об'єкт культурної спадщини для занесення до Реєстру.
		Відповідно до пункту 10 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760 об'єкти культурної спадщини національного значення є особливою історичною або культурною цінністю і повинні відповідати критерію автентичності, а також принаймні одному з таких критеріїв:
		справили значний вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва країни;
		безпосередньо пов'язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей;
		репрезентують шедевр творчого генія, стали етапними творами видатних архітекторів чи інших митців;
		були витворами зниклої цивілізації чи мистецького стилю.
		Видана Кабінетом Міністрів України оскаржувана постанова від 15.08.2011 № 1380 стосується виключення об'єкта із Списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР», які згідно з Прикінцевими положеннями Закону України «Про охорону культурної спадщини» визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.
		Згідно з Прикінцевими положеннями Закону України від 16.12.2004 «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», до вирішення питання про їх включення (невключения) до Реєстру вважаються пам'ятками відповідно національного чи місцевого значення.
		          Відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом і держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, а відповідно до преамбули Закону України «Про охорону   культурної спадщини» охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
		          Водночас, згідно з абзацом третім Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
		Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» одним із типів об'єктів культурної спадщини є об'єкти архітектури - окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів. Критерій автентичності є визначальним для прийняття рішення про занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру і згідно з Порядком визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760. 
		Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не підлягають державній реєстрації об'єкти, що є сучасними копіями існуючих пам'яток або спорудами (Витворами), створеними за старовинними проектами чи науковими реконструкціями. 
		Завданнями формування і списків пам'яток, і Державного реєстру нерухомих пам'яток України є відображення правдивої інформації про об'єкти, які дійсно мають історико-культурну цінність. Існування ж статусу пам'ятки у об'єкта, який втратив свою автентичність або взагалі є сучасною спорудою суперечить міжнародним договорам України та законодавству України.
		Питання щодо автентичності тієї чи іншої будівлі як можливого об'єкта культурної спадщини встановлюється в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1760, тобто установами та організаціями, діяльність яких пов'язана з охороною культурної спадщини. В системі установ та організацій, підпорядкованих Міністерству культури України, такою установою є Науково - дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень, який є державною установою, що має ліцензії на розроблення містобудівної документації та на реставрацію пам'яток культурної спадщини національного та місцевого значення. 
		Таким чином, суд приймає до уваги Фаховий висновок щодо автентичності сучасної будівлі Гостинного двору на АДРЕСА_1, який наявний в матеріалах даної справи та підготовлений Науково - дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України, відповідно до якого:
		«Згідно з пунктом 10 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760) всі пам'ятки повинні відповідати критерію автентичності. Критерій автентичності означає, що пам'ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні нашарування, а також роль у навколишньому середовищі.
		Сучасна споруда Гостинного двору критерію автентичності не відповідає тому, що:
		Форма пам'ятки повністю змінена (змінена розпланувальна структура, висота і поверховість, архітектурне вирішення фасадів).
		Матеріально-технічна структура повністю змінена, оскільки існуюча нині споруда зведена з будівельних матеріалів, конструкцій і за будівельними технологіями 1980-х років.
		Історичні нашарування повністю втрачені.
		Роль у навколишньому середовищі не збережена; вона змінилася, оскільки новий двоповерховий Гостинний двір композиційно роз'єднав колись цілісний простір Контрактової площі на декілька невеликих локальних площ.
		Таким чином сучасна будівля (споруда) Гостинного двору не відповідає критерію автентичності, а тому не є пам'яткою культурної спадщини.
		Більше того, у частині 2 статті 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зазначено, не підлягають державній реєстрації об'єкти, що є сучасними копіями існуючих пам'яток або спорудами (витворами), створеними за старовинними проектами чи науковими реконструкціями. 
		З огляду на вищезазначене сучасна будівля Гостинного двору на АДРЕСА_1 цілковито не відповідає критерію автентичності, а є спорудою (витворами), створеними за старовинними проектами чи науковими реконструкціями, а тому не є об'єктом культурної спадщини».
		Висновок щодо виключення з реєстру пам'яток архітектури і містобудування національного значення Гостинного двору в місті Києві (охоронний №872), який підписаний Президентом Академії архітектури України, доктором архітектури - Штолько В.Г.; Президентом Українського національного Комітету ICOMOS - Гусаковим В.М. та іншими та Висновок №1-1-92/12 від 22.10.2012р. будівельно - технічного експертного дослідження Судової незалежної експертизи України, які додані представниками позивачів до матеріалів справи, судом до уваги не приймаються, оскільки вони складені та підписані не уповноваженим органом, який відповідно до чинного законодавства наділений повноваженнями проводити експертизу щодо визначення автентичності об'єкту архітектури. Крім того, вказані висновки проведені не на підставі рішення суду та експерти не попереджалися про кримінальну відповідальність за ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України.
		Разом з тим, суд звертає увагу на фотоматеріали Гостинного двору, які наявні в Фаховому висновку щодо автентичності сучасної будівлі Гостинного двору на АДРЕСА_1, з яких судом вбачається, що будівля Гостинного двору після перебудови змінила зовнішній вигляд та поверховість. 
		Крім того, наказом Міністерства культури України №1566 від 21.12.2012р. комплекс споруд Контрактової площі Х століття - кін. ХХ століття включені до об'єктів культурної спадщини у м. Києві місцевого значення. Як повідомив представник Міністерства культури України до складу комплексу споруд Контрактової площі Х століття - кін. ХХ століття входить також Гостинний двір.  
		Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
		Отже, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 КАС України.
		Відтак, вимога третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Українського товариства охорони пам'яток історії та культури щодо зобов'язання Кабінету Міністрів України занести до Державного реєстру нерухомих пам'яток України будівлі Гостинного двору, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, як пам'ятку містобудування національного значення, суперечить повноваженням адміністративного суду.
		Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		          На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що постанова від 15.08.2011р. №1380 «Про виключення будівлі Гостинного двору у м. Києві із списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» прийнята Кабінетом Міністрів України на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Гостинний двір», ОСОБА_1, Київської міської організації Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція", ОСОБА_2, ОСОБА_3 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Українського товариства охорони пам'яток історії та культури задоволенню не підлягають.
		12 квітня 2013 року представниками позивачів, третьої особи - ОСОБА_5 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору заявлено клопотання про вихід з письмового провадження, однак, суд не вбачає підстав для його задоволення. 
		Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись статтями   7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ: 
		 
		          В задоволенні позову Приватному виробничо-торгівельному підприємству «Гостинний двір», ОСОБА_1, Київській міській організації Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція", ОСОБА_2, ОСОБА_3 та третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Українському товариству охорони пам'яток історії та культури відмовити повністю. 
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів  за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		          Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19.04.2013р.
		 
		Головуючий суддя                                                                           В.В. Амельохін
		 
		Судді                                                                                                     Є.В. Аблов
		                                                                                                              
		                А.Б. Федорчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...