Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-734/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.04.2013. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            
		 
		Номер провадження 2-1/13                                       
		Справа  № 2-734/11 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		18 квітня 2013 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
		головуючого судді -          Тиханського О.  Б.  ,
		за участю секретарів Личак О.Л., Мельнікової О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Нафтокар», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно, третя особа - ОСОБА_2,
		 
		                                                ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 22.11.2006 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Трест-Нафтокар» був укладений кредитний договір №171 (з урахуванням договорів про внесення змін та доповнень), згідно якого Банк відкрив ТОВ «Трест-Нафтокар» не відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 19000000 гривень на строк по 22.11.2006 року по 08.04.2010 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами за період 22.11.2006 року по 19.04.2007 року - в розмірі 17% річних, за період з 20.04.2007 року по 08.04.2010 року - в розмірі 20% річних. 30.11.2006 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, згідно якого, останній передав в іпотеку Іпотекодержателю майно, а саме земельні ділянки відповідача - площею 2,0972 га з кадастровим номером 3223155400:08:003:0020 та площею 1,5028 га з кадастровим номером 3223155400:08:003:0021, які знаходяться у АДРЕСА_1. Позичальник  зобов'язання за кредитним договором не виконує, його заборгованість станом на 25.11.2009 року складає 12041790 грн. 34 коп. Оскільки відповідач на звернення позивача щодо виконання грошових зобов'язань за кредитним договором не реагує, позивач просить в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на вказані земельні ділянки.
		В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги остаточно просив стягнути заборгованість, яка станом на 22.02.2012 року в розмірі 21328022 грн. 81 коп.
		В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просила суд їх задовольнити з підстав заявлених в позовній заяві. 
		В судове засідання, будучи належним чином повідомленими, представник ТОВ «Трест-Нафтокар» не з'явися, заяв чи клопотань до суду не подавав. 
		          Представник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, де зазначив, що в зв'язку з скасуванням державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, які були передані в іпотеку, то вимоги до відповідача ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
		Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась.
		          Суд, вислухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
		Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		22.11.2006 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Трест-Нафтокар» був укладений кредитний договір №171 (з урахуванням договорів про внесення змін та доповнень), згідно якого Банк відкрив ТОВ «Трест-Нафтокар» не відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 19000000 гривень на строк по 22.11.2006 року по 08.04.2010 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами за період 22.11.2006 року по 19.04.2007 року - в розмірі 17% річних, за період з 20.04.2007 року по 08.04.2010 року - в розмірі 20% річних.
		30 листопада 2006 року, 22 січня, 20 квітня, 31 серпня, 28 вересня, 17 жовтня, 06 грудня 2007 року, 10 квітня 2008 року, 05 січня, 04 березня, 09 квітня 2009 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є позивач, та Товариством з обмежено відповідальністю «Трест-Нафтокар» були укладені договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору №171 від 22 листопада 2006 року, що підтверджується копіями договорів.  
		Копією виписок по особовому рахунку та розрахунком заборгованості підтверджується наявність боргу за кредитним договором №171 від 22.11.2006 року, який станом на 22.02.2012 року в сумі 21328022 грн. 81 коп. з них: заборгованість по кредиту - 10000000 грн., заборгованість по процентах - 8515659 грн. 85 коп., заборгованість по штрафних санкціях за несвоєчасне повернення кредиту - 1675479 грн. 45 коп., заборгованість по штрафних санкціях за несвоєчасну сплату процентів - 1136883 грн. 51 коп. 
		Статтею 525 ЦК України встановлюється, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
		Суд вважає, що в частині стягнення заборгованості з ТОВ «Трест-Нафтокар» позов заявлений правомірно, оскільки всупереч умовам договору останній не сплачує передбачені ним платежі, чим ухиляється від виконання своїх цивільно-правових обов'язків, позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Відповідачем, ТОВ «Трест-Нафтокар» дані обставини не спростовані належними та допустимими доказами.
		Щодо вирішення питання в частині позовних вимог ПАТ «Укргазбанк» про звернення стягнення на земельні ділянки, то суд виходить з наступного.
		17 серпня 2006 року ОСОБА_1 згідно договорів купівлі-продажу придбав земельні ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копіями актів та рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 10 липня 2012 року.
		18 жовтня 2006 року ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 17 серпня 2006 року отримав державні акти на право приватної власності на земельні ділянки серії ЯД №659659, ЯД №659660, зареєстровані в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1374,№1375 площею 2,0972 га з кадастровим номером 3223155400:08:003:0020 та площею 1,5028 га з кадастровим номером 3223155400:08:003:0021, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копіями актів. 
		30 листопада 2006 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, предметом якого стали земельні ділянки відповідача - площею 2,0972 га з кадастровим номером 3223155400:08:003:0020 та площею 1,5028 га з кадастровим номером 3223155400:08:003:0021, які належали ОСОБА_1 на підставі державних актів на право приватної власності на земельні ділянки серії ЯД №659659, ЯД №659660, зареєстровані в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1374,№1375, виданих Обухівським районним відділом Київської регіональної філії Центру ДЗК 18 жовтня 2006 року, розташовані у АДРЕСА_1, згідно якого забезпечувались вимоги позивача, як кредитора за умовами кредитного договору №171 укладеного 22 листопада 2006 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є позивач, та Товариством з обмежено відповідальністю «Трест-Нафтокар». 
		31 січня, 25 квітня, 07 грудня 2007 року, 16 квітня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1., були укладені договори про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 30 листопада 2006 року, що підтверджується копіями договорів.
		Суд вважає, що позов в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, яка може вимагати виконання такого обов'язку від інших осіб.
		Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність, чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права, або відмовляє позивачу у захисті встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.
		Згідно ст.ст.525,526,530,629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
		Статтею 35 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно   до цього Закону.
		Згідно ст. 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені ним вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.     
		Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.589,590 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.
		Позивач просить звернути стягнення на земельні ділянки ОСОБА_1, які належать останньому на підставі державних актів на право приватної власності на земельні ділянки серії ЯД №659659, ЯД №659660, зареєстровані в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1374,№1375, виданих Обухівським районним відділом Київської регіональної філії Центру ДЗК 18 жовтня 2006 року та розташовані у АДРЕСА_1.
		Згідно ст. 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку, а згідно ст.126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами, які є у відповідача.
		Відповідно до ст. 14 Конституції України  право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а згідно ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, таким чином основним документом, який підтверджується право власності особи на земельну ділянку є відповідний державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.
		Державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підстави рішення відповідного органу місцевого самоврядування, цивільно-правових угод.
		Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 10 липня 2012 року було встановлено, що договори купівлі-продажу укладені відповідачем 17 серпня 2006 року є нікчемними, а тому державні акти отримані  останнім на підставі даних договорів, серії ЯД №659659, ЯД №659660 зареєстровані в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1374,№1375 площею 2,0972 га з кадастровим номером 3223155400:08:003:0020 та площею 1,5028 га з кадастровим номером 3223155400:08:003:0021 за адресою: АДРЕСА_1, визнані незаконними.
		Виходячи з цього, на час розгляду справи, відповідач будь-якого права на дані земельні ділянки, які знаходяться на острові Канівського водосховища, не має, а їх власником є держава, а тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача в частині звернення стягнення на земельні ділянки.
		Понесені позивачем судові витрати відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест-Нафтокар».
		Керуючись ст.ст. 15, 60, 88, 212-214, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 16, 525, 526, 549, 624, 625, 651, 1054, 1055  ЦК України, ст.ст 3,33,35,40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.1,78,80,84,125,126 ЗК України суд,-
		 
		                                                  ВИРІШИВ:
		Позов  Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Нафтокар», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно, третя особа - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Нафтокар», код ЄДРПОУ 34423997, на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 21328022 грн., 81 коп., та судові витрати в сумі 3339 грн., а всього - 21331361 грн., 81 коп.
		В іншій частині позову - відмовити.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення  апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		СуддяТиханського О. Б.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...