Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0603/2333/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: 07.07.2015. Зареєстровано: 24.04.2013. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2013.
Дата набрання законної сили: 08.05.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №  0603/2333/12 
		пр.№ 2/0603/1419/12 
		 
		 
		 
		Рішення
		Іменем України
		          
		         22.04.2013 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Потапової Т.М., з участю секретаря Ситяшенка І.В., позивача, його представника ОСОБА_1, відповідачки, її представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3  до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, -
		                                                            Встановив:
		          Позивач звернувся до суду  з зазначеним позовом.  в заяві вказав, що протягом останніх 20 років його сусідка ОСОБА_4 систематично звертається до органів внутрішніх справ та інші інстанції із скаргами, безпідставно звинувачує його у вчиненні крадіжок її майна, виготовленні та збуті самогону. Факти, які викладені нею у скаргах, не підтверджуються, але ці скарги перевіряються, до них постійно ходять працівники міліції, інші посадові особи, сім'я зазнає психологічного стресу. Крім того, відповідачка ображає його нецензурними словами, такий випадок стався в приміщенні Бердичівського міськвідділу внутрішніх справ, ОСОБА_4 образила нецензурними словами його та дітей. Своїми діями вона принижує його честь та гідність, завдає душевних страждань, тому він має право на відшкодування моральної шкоди. Просить стягнути з відповідачки моральну шкоду в сумі 5000 грн..
		          В судовому засіданні позивач позовні вимоги  підтримав з підстав зазначених в позовній заяві.
		Представник позивача ОСОБА_1 як на підставу позову про відшкодування моральної шкоди посилається на факт заподіяння моральної шкоди  внаслідок образ, висловлених відповідачкою на адресу позивача та його дітей в присутності працівників міліції, чим поширила негативну інформацію про нього. 
		          Відповідачка проти позову заперечила. Визнає факт подання скарг на позивача за крадіжки її майна, виготовлення та збут самогону, вважає, що він  дійсно вчиняє такі злочини, але працівники міліції не бажають в цьому розібратися. Визнала також, що в приміщенні Бердичівського відділу міліції обізвала його „алкоголіком", „дебілом" його та дітей не називала.
		          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
		          Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
		          Сторони у справі є сусідами, проживають в АДРЕСА_1. На протязі тривалого часу між ними склалися неприязні відносини. Відповідачка ОСОБА_4 систематично звертається до правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування із скаргами на позивача за вчинення крадіжок її майна, виготовлення та збут самогону. Всі скарги перевірені компетентними органами та прийняті відповідні рішення, зокрема, про відмову в порушенні кримінальної справи.(а.с.4-16,20) 
		          Свідок ОСОБА_5 - заступник начальника Бердичівського відділу внутрішніх справ - суду пояснив, що влітку 2012 року ОСОБА_4 написала скаргу на ОСОБА_3 з приводу виготовлення та продажу ним самогону. Сторони були запрошені в його робочий кабінет, де в присутності дільничного інспектора  ОСОБА_6 та секретаря ОСОБА_8 ОСОБА_4 обізвала його „злодієм" та „алкоголіком".
		          Свідок ОСОБА_6 - дільничний інспектор - пояснив, що працює на цій дільниці з вересня 2010 року. ОСОБА_4 неодноразово подавала скарги про збут самогону, крадіжки, отруєння собаки ОСОБА_3. Факти викладені у скаргах не підтверджувались. ОСОБА_5 викликав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до себе в кабінет, була присутня секретар. В їх присутності ОСОБА_4 обізвала ОСОБА_3 „злодієм", „дебілом" та „п'яницею".
		          Даний факт підтвердила свідок ОСОБА_7, яка пояснила, що десь в квітні 2012 року в кабінеті ОСОБА_5 ОСОБА_4 обізвала її чоловіка „злодієм", а дітей - „дебілами".
		          Спірні правовідносини по справі регулюються ст.ст.16,23,277,280,297,1167 ЦК України.
		Відповідно до ст.68 конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь і ділову репутацію.
		Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його честі  та гідності. Честь та гідність фізичної особи є недоторканною. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист честі та гідності.
		Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		У пункті 16 зазначеної постанови роз'яснено, що суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до органів державної влади, місцевого самоврядування та  посадових і службових осіб цих органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина  не може бути сама по собі підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст.40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
		Таким чином, звернення ОСОБА_4 до правоохоронних органів з письмовими заявами щодо вчинення позивачем правопорушень не є поширенням недостовірної інформації, тому відсутні правові підстави для її цивільно-правової відповідальності за ці дії. 
		Статтею 1167 ЦК України передбачені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Моральна шкоду відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.
		Відповідно до ч. 2 ст.30 Закону України „Про інформацію" від 02.10.1992 року якщо суб'єктивну думку висловлено особою в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує честь, гідність  чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
		З пояснень позивача та свідків судом встановлено, що в 2012 році під час перевірки скарги ОСОБА_4, остання в приміщенні відділу міліції в присутності дільничного ОСОБА_6, заступника начальника ОСОБА_5, секретаря ОСОБА_8 висловила образу на адресу позивача та його дітей, чим поширила негативну інформацію. Такі висловлювання як „алкоголік" та „дебіл" є такими, що принижують честь та гідність позивача, висловлені відповідачкою в брутальній, принизливій та непристойній формі.
		Відповідно до п.27 постанови Пленуму № 1 від 27.02.2009 року способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростовання недостовірної інформації, також вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди. 
		          Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір моральної шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому слід виходити із засад розумності та справедливості.
		          Неправомірними діями, які виразилися у поширенні негативної інформації в брутальній, принизливій формі, відповідачкою завдано позивачеві моральної шкоди. ОСОБА_3 є батьком багатодітної родини, на обліку в наркокабінеті не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання. Образи були висловлені відповідачкою не лише на адресу позивача, а також його дітей, в присутності його дружини, що також вплинуло на його душевний стан.
		          Суд вважає, що позивачем не доведений розмір моральної шкоди в сумі 5000 грн., тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує обставини справи, глибину та тривалість моральних страждань, а також майновий стан відповідачки, яка є жінкою похилого віку, інвалідом 2-ої групи, засобом її існування є пенсія по інвалідності в розмірі 1200 грн..
		Враховуючи принцип розумності та справедливості суд визначає розмір моральної шкоди в сумі 300 грн..
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11, 60, 88, 212-215 ЦПК України,- суд
		Вирішив:
		          Позов ОСОБА_3  до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
		          Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с.Солотвин Бердичівського району, ідентифікаційний НОМЕР_2, на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, моральну шкоду в сумі 300 грн., в решті позовних вимог відмовити за безпідставністю. 
		          Стягнути з відповідачки на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 107,30 грн..
		          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
		          Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...