Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц/796/2215/2013 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів дарування.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.04.2013. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2013.
Дата набрання законної сили: 18.04.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  МІСТА КИЄВА
		03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
		 
		 
		Справа № 22 -796/2215/2013 року                Головуючий у 1-й інстанції:Притула Н.Г.
		                                                                                           Доповідач: Чобіток А.О.
		 
		                                                                 Ухвала
		                                                          Іменем України 
		                                           
		       18   квітня  2013  року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва   в складі :
		 
		головуючого - судді  Чобіток А.О..
		суддів - Немировської О.В.,Ящук Т.І.
		при секретарі - Бабіч К.А.                     
		 
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах  ОСОБА_2  на рішення  Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до  Національної академії наук України, ОСОБА_3,ОСОБА_4,третя особа:Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Науковець» про визнання незаконним  розпорядження,визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло,договору дарування,зобов»язання вчинити дії,-
		 
		                                                          в с т а н о в и л а:
		 
		     В серпні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом і зазначав,що після обрання його 14.01.2011 року головою правління ОСББ «Науковець»,на балансі якого з 2003 року знаходиться  будинок АДРЕСА_2,йому стало відомо про подвійну приватизацію квартири №15,про що свідчить наступне.
		 
		26 лютого 1993 року на підставі розпорядження №302 керуючого справами НАН України квартира №15 була приватизована ОСОБА_5,яку останній за договором купівлі-продажу від 29.09.1995 року продав ОСОБА_3.
		З листа НАН України від 29.04.1998 року №16/333-40 на ім.»я ОСОБА_4 вбачається,що Управління справами НАН України надало згоду на переобладнання горища будинку АДРЕСА_2  в межах загальної площі квартири №15 під житлові приміщення.
		Розпорядженням №350 від 01 березня 1999 року керуючого справами НАН України квартира №15 у зазначеному будинку повторно приватизована за заявою ОСОБА_4 та передана у спільну власність та видано свідоцтво про право власності,в якому зазначено,що квартира приватизована згідно з ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»,загальна площа якої збільшилась за рахунок горищ будинку та становить вже 150,86 кв.м.
		22.02.2001 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_3 належну їй Ѕ частину вказаної квартири і останній став єдиним її власником.
		 
		          Посилаючись на порушення відповідачами законодавства щодо приватизації державного житлового фонду,що робить приватизацію незаконною,просив задовольнити його вимоги,оскільки має місце порушення його прав,як власника квартири АДРЕСА_1.
		 
		          Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
		 
		         Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції,представник позивача просить скасувати його та ухвалити нове,яким задовольнити вимоги в повному об»ємі.
		           Вказує,що суд першої інстанції при вирішенні даного спору порушив норми матеріального та процесуального права.
		 
		          Вислухавши доповідь судді,пояснення осіб,що з»явилися в судове засідання,обговоривши доводи апеляційної скарги,обставини справи,колегія суддів приходить до наступного.
		       
		            Згідно з  ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.  
		 
		             Встановлено,що відповідно до договору купівлі-продажу від 29.09.1995 року ОСОБА_6 продав а ОСОБА_4 купила квартиру АДРЕСА_2 і 02.10 1995 року Київським бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на вказану квартиру (а.с.12)
		 
		             Зі згоди Управління справи НАН України на переобладнання горища будинку АДРЕСА_2 в межах загальної площі квартири №15 під житлові приміщення та відповідно до робочого проекту ремонту квартири №15 з улаштуванням мансардного поверху,який розроблено АБК «Крамал» і погоджено санепідстанцією Печерського району та управління пожежної охорони ГУ МВС України в м.Києві та виконання будівельних робіт, відповідачами було проведено переобладнання нежитлового приміщення в житлове.
		 
		               Розпорядженням №350 від 01 березня 1999 року Управління справами НАН України  було доручено Бюро приватизації Управління справами НАН України оформити свідоцтво про власність на квартиру АДРЕСА_2,на підставі якого 01.03.1999 року відповідачам було видано свідоцтво про право власності на житло.
		 
		              Відповідно до договору дарування від 22.02.2001 року,укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4,останній став єдиним власником квартири АДРЕСА_2 про що Київським міським бюро технічної інвентаризації було видано реєстраційне посвідчення.
		 
		              Відмовляючи в задоволенні позовних вимог,суд першої інстанції виходив з того,що відсутні порушення законодавства,яке було чинне на час здійснення переобладнання  відповідачами горища в будинку АДРЕСА_2 та приватизації переобладнаного нежитлового приміщення в житлове як невід»ємної частини квартири №15. Крім того не встановлено і порушення прав позивача,як мешканця квартири №23 в тому ж будинку.
		 
		              Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону,що регулює правовідносини,які виникли між сторонами.
		 
		             Як вбачається з матеріалів справи і не спростовано позивачем 20.11.1992 року бюро Президії Академії Наук України було прийнято постанову №308-Б «Про механізм впровадження в Академії Наук України Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» і управлінню справами НАН України  надано право оформлення необхідних документів для проведення приватизації державного житлового фонду,що знаходиться у повному господарському віданні АН України в м. Києві.
		 
		Зазначене підтверджує висновок суду про те,що передавши переобладнану частину горища в житлове приміщення у спільну власність ОСОБА_4  та видавши їм свідоцтво про право власності на житло квартиру №15 як на єдиний об»ект приватизації житла,НАН України  діяла в межах визначеної законом компетенції,оскільки будинок АДРЕСА_2 відносився до будинку державної власності,який на правах господарського відання був закріплений за НАН України і входив у майновий комплекс НАН України,що відповідає вимогам ст. 2 ЗУ «Про особливості правового режиму майнового комплексу НАН України».
		 
		          Таким чином спростовується посилання в апеляційній скарзі про відсутність у НАН повноважень на передачу переобладнаної частини горища зазначеного будинку у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3
		          Не може бути розцінена ,як порушення ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»,що  на думку позивача є подвійною приватизацією,видача  свідоцтва про право спільної сумісної  власності на квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 оскільки  дане свідоцтво видано з урахуванням приєднання до квартири частини переобладнаного горища в межах площі квартири, в результаті,яка збільшилась до 150,86 кв.м як єдиного об»єкту.
		 
		           Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо порушення вказаними діями відповідачів прав позивача та інших  співвласників будинку АДРЕСА_2
		 
		       Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив вказане посилання позивача в обґрунтування своїх вимог і правильно зазначив в рішенні,що ЗУ «Про об»єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 року,яким визначено правовий статус допоміжних приміщень у багатоквартирному будинку та рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року № 1-2/2004 у справі за конституційним зверненням ОСОБА_9 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 ЗУ « Про приватизацію державного житлового фонду» та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1,10 цього закону»,немають  зворотної дії у часі і не можуть бути застосовані до правовідносин,які виникли між сторонами внаслідок отримання відповідачами свідоцтва про право власності на житло в 1999 році.
		 
		         Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення постановленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.
		 
		          Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів,-
		                                                             у х в а л и л а:
		 
		          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах  ОСОБА_2  відхилити.
		 
		          Рішення  Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року залишити без змін.
		 
		           Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		 
		           Головуючий -                                                                       Судді -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...