Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5011-39/13282-2012 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.04.2013. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  5011-39/13282-2012 22.04.13
		За позовом                Nemiroff  Intellectual  Property  Establishment
		до відповідача-1:    Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff"
		до відповідача-2:    Державної служби інтелектуальної власності України
		третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
		                                  Компанія Nemiroff Holdings Limited 
		про визнання відсутнім права у Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" на знаки для товарів та послуг № 122189 від 23 грудня 2009 року, № 131533 від 31 серпня 2009 року № 131534 від 31 серпня 2009 року, № 136957 від 28 січня 2009 року, № 143978 від 12 жовтня 2009 року, № 143979 від 12 жовтня 2009 року, № 149203 від 24 червня 2009 року, № 149204 від 24 червня 2009 року, № 149207 від 20 жовтня 2009 року, № 149913 від 26 червня 2009 року, № 149918 від 20 жовтня 2009 року, № 149919 від 14 грудня 2009 року, № 149920 від 14 грудня 2009 року, № 153387 від 09 лютого 2011 року, № 154650 від 14 грудня 2009 року, № 154651 від 14 грудня 2009 року, № 156557 від 24 червня 2011 року, № 156558 від 24 червня 2011 року, № 156559 від 24 червня 2011 року, № 156560 від 24 червня 2011 року, № 156561 від 24 червня 2011 року, № 156562 від 24 червня 2011 року, № 156563 від 24 червня 2011 року, № 156564 від 24 червня 2011 року, № 156565 від 24 червня 2011 року, № 156566 від 24 червня 2011 року, № 156567 від 24 червня 2011 року, № 156568 від 24 червня 2011 року, 156569 від 24 червня 2011 року; про визнання повністю недійсними свідоцтв Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" на знаки для товарів та послуг № 122189 від 23 грудня 2009 року, № 131533 від 31 серпня 2009 року № 131534 від 31 серпня 2009 року, № 136957 від 28 січня 2009 року, № 143978 від 12 жовтня 2009 року, № 143979 від 12 жовтня 2009 року, № 149203 від 24 червня 2009 року, № 149204 від 24 червня 2009 року, № 149207 від 20 жовтня 2009 року, № 149913 від 26 червня 2009 року, № 149918 від 20 жовтня 2009 року, № 149919 від 14 грудня 2009 року, № 149920 від 14 грудня 2009 року, № 153387 від 09 лютого 2011 року, № 154650 від 14 грудня 2009 року, № 154651 від 14 грудня 2009 року, № 156557 від 24 червня 2011 року, № 156558 від 24 червня 2011 року, № 156559 від 24 червня 2011 року, 156559 від 24 червня 2011 року, № 156560 від 24 червня 2011 року, № 156561 від 24 червня 2011 року, № 156562 від 24 червня 2011 року, № 156563 від 24 червня 2011 року, № 156564 від 24 червня 2011 року, № 156565 від 24 червня 2011 року, № 156566 від 24 червня 2011 року, № 156567 від 24 червня 2011 року, № 156568 від 24 червня 2011 року, 156569 від 24 червня 2011 року; про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про недійсність наведених свідоцтв України; про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" відомостей про визнання недійсними наведених свідоцтв України.
		 
		                                                                                  Судді   Гумега О.В. (головуючий)
		                                                                                            Босий В.П.
		                                                                                            Марченко О.В.
		Представники сторін:
		від  позивача:                          Кушнаренко Н.І. за довіреністю б/н від 08.03.2013 р.
		від  відповідача-1:                  Томаров І. Є. за довіреністю № б/н від 05.10.2012 р.
		                                                  Зубюк О. А. за довіреністю № б/н від 02.04.2012 р.
		від  відповідача-2:                  Постоялкіна О.В. за довіреністю № 2-8/9287 від 16.11.2012 р.
		від третьої особи, 
		яка не заявляє самостійних 
		вимог на предмет спору 
		на стороні позивача:              Кушнаренко Н.І. за довіреністю б/н від 30.03.2013 р.
		 
		 
		                                                               СУТЬ СПОРУ:
		 
		25.09.2012 p. Nemiroff Intellectual Property Establishment (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff (відповідач-1), Державної служби інтелектуальної власності України (відповідач-2) про визнання відсутнім права у Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff' на знаки для товарів та послуг; про визнання повністю недійсними свідоцтв Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff на знаки для товарів та послуг; про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про недійсність наведених свідоцтв України; про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" відомостей про визнання недійсними спірних свідоцтв України. 
		Позовні  вимоги позивач  обґрунтовує  тим,  що  знаки  відповідача-1  для  товарів  і  послуг  не  відповідають умовам  надання  правової  охорони.  Позивач  вказує, що  відповідно  до  положень   Закону  України   «Про  охорону  прав   на  знаки  для  товарів  і  послуг»  не  можуть   бути  зареєстровані   як  знаки  позначення, які  є  тотожними або схожими  настільки, що їх  можна  сплутати зі  знаками,  раніше  зареєстрованими  чи  заявленими  на  реєстрацію  в  Україні  на  ім'я  іншої  особи для  таких  самих   або  споріднених з  ними  товарів   і  послуг. 
		Позивач  також  вказує,  що    внаслідок   використання (виготовлення,  рекламування,  продажу,  пропонування  до  продажу,  тощо)   відповідачем -1  товарів  під   торговельною  маркою "Nemiroff",  може  бути  завдано   шкоди  правам   позивача. 
		Разом  з  позовною  заявою  позивач    подав  заяву  про  вжиття  заходів  забезпечення  позову.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2012 р. порушено провадження у справі  №5011- 39/13282-2012, розгляд справи призначено на 22.10.2012 р. о 10:00 год. 
		02.10.2012  року   відповідач -1 через  відділ  діловодства  звернувся  до  суду  з  клопотанням  про  ознайомлення  з  матеріалами  справи. Клопотання  відповідача - 1  судом  задоволено. 
		11.10.2012  року   відповідач - 1 через  відділ  діловодства  звернувся  до  суду  з  клопотанням  про  залучення  Компанії Nemiroff Holdings Limited до  участі  у  справі  в  якості  третьої  особи,  яка  не  заявляє  самостійних  вимог  на  предмет  спору  на  стороні  відповідача  та  здійснення  вручення   їй матеріалів  справи в  порядку,  передбаченому  положеннями    Конвенції  про  вручення   за  кордоном   судових  та  позасудових   документів  у   цивільних  або  комерційних   справах,  укладеної 15  листопада  1965   року  в  м. Гаага.
		15.10.2012  року  позивач  через  відділ  діловодства  суду    подав  заяву  про  забезпечення  позову.
		19.10.2012  року  позивач  через  відділ  діловодства  суду    подав  заяву  про   відмову від  заяви   про  вжиття  заходів  забезпечення  позову,  поданої  одночасно  з  позовом,   та  про  розгляд і  задоволення  заяви   про  вжиття заходів  забезпечення  позову,  поданої   позивачем   через  відділ  діловодства  суду  15.10.2012  року. 
		19.10.2012  року представник Компанії Nemiroff Holdings Limited  через  відділ  діловодства  суду    звернувся  з  клопотанням  про   залучення Компанії Nemiroff Holdings Limited до  участі  у  справі  в  якості  третьої  особи,  яка  не  заявляє  самостійних  вимог  на  предмет  спору  на  стороні   позивача,   допуск  уповноваженого  представника  Компанії Nemiroff Holdings Limited   в  судове  засідання,  призначене  на   22.10.2012  року  о 10:00  год.,   та  вручення всіх   повідомлень Компанії Nemiroff Holdings Limited через  уповноваженого   представника особисто   або шляхом  надсилання на  адресу для  отримання   кореспонденції  в  Україні: 01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 13-А, секція Е, оф. 42.
		19.10.2012  року позивач  через  відділ  діловодства  суду  звернувся  з  клопотанням  про  залучення  доказів  до  матеріалів  справи.
		В  судове  засідання,  призначене  на  22.10.2012  року,  з'явилися   представники  сторін  та  Компанії Nemiroff Holdings Limited.   
		В  судовому  засіданні,  призначеному  на 22.10.2012  року,    відповідач - 1  підтримав  подане  ним  11.10.2012  року через  відділ  діловодства  клопотання  про  залучення  Компанії Nemiroff Holdings Limited до  участі  у  справі  в  якості  третьої  особи,  яка  не  заявляє  самостійних  вимог  на  предмет  спору  на  стороні  відповідача  та  здійснення  вручення   їй матеріалів  справи в  порядку,  передбаченому  положеннями    Конвенції  про  вручення   за  кордоном   судових  та  позасудових   документів  у   цивільних  або  комерційних   справах,  укладеної 15  листопада  1965   року  в  м. Гаага.
		В  судовому  засіданні,  призначеному  на 22.10.2012  року,  представник Компанії Nemiroff Holdings Limited  підтримав  подане  ним через  відділ  діловодства  суду клопотання  про   залучення Компанії Nemiroff Holdings Limited до  участі  у  справі  в  якості  третьої  особи,  яка  не  заявляє  самостійних  вимог  на  предмет  спору  на  стороні   позивача, про  допуск  уповноваженого  представника  Компанії Nemiroff Holdings Limited   в  судове  засіданні,  призначене  на   22.10.2012  року  о 10:00  год.,   та  вручення всіх   повідомлень Компанії Nemiroff Holdings Limited через  уповноваженого   представника особисто   або шляхом  надсилання на  адресу для  отримання   кореспонденції  в  Україні: 01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 13-А, секція Е, оф. 42.
		Відповідно  до  ст. 27  ГПК України, треті  особи,  які  не   заявляють   самостійних   вимог  на  предмет  спору,  можуть вступити  у  справу   на  стороні  позивача або  відповідача  до  прийняття  рішення  господарським  судом, якщо  рішення з  господарського спору  може  вплинути   на  їх  права   або  обов'язки   щодо  однієї  із сторін. Їх  може    бути залучено   до  участі  у  справі  також  за  клопотанням   сторін,   прокурора або  за  ініціативою  суду.
		З  огляду  на  зазначене,  суд  прийшов  до  висновку   про  необхідність залучення Компанії Nemiroff Holdings Limited  до  участі  у  справі  в  якості  третьої  особи,  яка  не  заявляє  самостійних  вимог  на  предмет  спору  на  стороні   позивача та вручення всіх   повідомлень Компанії Nemiroff Holdings Limited через  уповноваженого   представника особисто   або шляхом  надсилання на  адресу для  отримання   кореспонденції  в  Україні: 01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 13-А, секція Е, оф. 42.
		Клопотання представника  Компанії Nemiroff Holdings Limited про  його  допуск в  судове  засідання,  призначене  на   22.10.2012  року  о 10:00  год., судом  задоволене,  оскільки   відповідно  до   ч. 1 ст. 4-4  ГПК  України,  розгляд справ  у  господарських судах відкритий.
		Клопотання відповідача-1  про  залучення  Компанії Nemiroff Holdings Limited до  участі  у  справі  в  якості  третьої  особи,  яка  не  заявляє  самостійних  вимог  на  предмет  спору  на  стороні  відповідача  та  здійснення  вручення   їй матеріалів  справи в  порядку,  передбаченому  положеннями    Конвенції  про  вручення   за  кордоном   судових  та  позасудових   документів  у   цивільних  або  комерційних   справах,  укладеної 15  листопада  1965   року  в  м. Гаага судом  відхилено.
		В  судовому  засіданні,  призначеному  на 22.10.2012  року, позивач   підтримав   подане  ним  через  відділ  діловодства  суду  клопотання  про  залучення  доказів  до  матеріалів  справи. Клопотання  позивача  судом  задоволене.
		В  судовому  засіданні,  призначеному  на  22.10.2012  року,    позивач звернувся  до  суду  з  клопотаннями  про  залучення   доказів  до  матеріалів  справи. Клопотання судом задоволені. 
		В  судовому  засіданні,  призначеному  на  22.10.2012  року,   відповідач -1  звернувся  до  суду  з  клопотанням  про  залучення   доказів  до  матеріалів  справи. Клопотання судом задоволено. 
		В  судовому  засіданні,  призначеному  на  22.10.2012  року,   відповідач -2  звернувся  до  суду  з  клопотанням  про  залучення   доказів  до  матеріалів  справи. Клопотання судом задоволено. 
		Клопотання  сторін про  залучення  доказів  до  матеріалів  справи передані до відділу діловодства суду для подальшої їх реєстрації, відповідно до п. п. 2.4., п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про  деякі  питання   практики   застосування  Господарського  процесуального   кодексу  України  судами  першої  інстанції".
		В  судовому  засіданні,  призначеному  на  22.10.2012  року,   позивач   підтримав  подану  ним  через  відділ  діловодства  суду 19.10.2012  року    заяву  про   відмову від  заяви   про  вжиття  заходів  забезпечення  позову,  поданої  одночасно  з  позовом,   та  про  розгляд і  задоволення  заяви   про  вжиття заходів  забезпечення  позову,  поданої   позивачем   через  відділ  діловодства  суду  15.10.2012  року. 
		Відповідач -1  проти  вжиття  заходів  забезпечення  позову  заперечував з  підстав, зазначених у  поданих 22.10.12  року  відповідачем-1    через  відділ  діловодства  суду   запереченнях  проти задоволення  заяви     про забезпечення  позову   про  визнання  свідоцтв   на  знаки  для  товарів   і  послуг   недійсними   та  зобов'язання  вчинити  дії.
		Відповідач-2  проти  вжиття  заходів  забезпечення  позову не заперечував.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.12 року відкладено розгляд справи на 05.11.2012 о 14:00 год.; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Компанію Nemiroff Holdings Limited; зобов'язано сторони та третю особу надати суду перелік питань, які на їх думку необхідно поставити на вирішення судового експерта; вжито заходи до забезпечення позову.
		24.10.2012  року  представник  відповідача-1 через  відділ  діловодства звернувся  до  суду  з  клопотанням  про  ознайомлення  з  матеріалами  справи. Клопотання  відповідача-1  судом  задоволено.
		25.10.2012  року  представник позивача через  відділ  діловодства звернувся  до  суду  з  клопотанням  про  ознайомлення  з  матеріалами  справи. Клопотання  позивача  судом  задоволено.
		29.10.2012  року  представник позивача через  відділ  діловодства звернувся  до  суду  з  клопотанням  про  ознайомлення  з  матеріалами  справи. Клопотання  позивача  судом  задоволено.
		В  судове  засідання,  призначене на   05.11.2012  року,  з'явилися представники    сторін  та  третьої  особи.
		В  судовому  засіданні,  призначеному на   05.11.2012  року,  представник третьої  особи  підтримав  подане  ним  05.11.2012  року  через  відділ  діловодства  суду  клопотання  про  залучення  доказів  до  матеріалів  справи,  а  саме: копії  документу,  що   підтверджує  реєстрацію Компанії Nemiroff Holdings Limited, докази  отримання  Компанією Nemiroff Holdings Limited позовної  заяви  з  додатками, копії  виписки  з  Державного  реєстру  свідоцтв України  на  знаки  для  товарів  і  послуг; письмових  пояснень. Клопотання  третьої  особи  судом  задоволено.
		В  судовому  засіданні,  призначеному на   05.11.2012  року,  представник відповідача-1  підтримав  подане  ним  05.11.2012  року  через  відділ  діловодства  суду  клопотання  про здійснення  повідомлення   про  наступне  судове  засідання  та  здійснення  вручення   матеріалів  справи третій  особі, яка  не  заявляє  самостійних  вимог  на  предмет  спору  на стороні  позивача   (Компанії Nemiroff Holdings Limited),  в  порядку,  передбаченому  положеннями  Конвенції  про  вручення   за  кордоном   судових  та  позасудових   документів  у   цивільних  або  комерційних   справах,  укладеної 15  листопада  1965   року  в  м. Гаага. Клопотання представника відповідача-1  судом  відхилено, оскільки  в  судовому  засіданні,  призначеному  на  22.10.2012  року, було  задоволено  клопотання  представника  Компанії Nemiroff Holdings Limited   про  вручення всіх   повідомлень Компанії Nemiroff Holdings Limited через  уповноваженого   представника особисто   або шляхом  надсилання на  адресу для  отримання   кореспонденції  в  Україні: 01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 13-А, секція Е, оф. 42.
		В  судовому  засіданні,  призначеному  на  05.11.2012  року,  розпочато  розгляд  справи  по  суті.
		Представник  позивача  позовні  вимоги  підтримав  в  повному  обсязі.
		Представник   відповідача-1 проти  задоволення  позовних  вимог  заперечував з  огляду  на  те,  що подання  відповідачем -1 заявок  на  отримання свідоцтв на  знаки  для  товарів  і  послуг були  законними  діями   в  межах  його  суб'єктивних  прав  та  інтересів,  передбачених  чинним  законодавством; отримані   свідоцтва  на  знаки  для  товарів  і  послуг   відповідають  умовам  надання  правової  охорони,  що  визначені  законодавством  і  не  порушують  прав  позивача.   Відповідач  -1  також  зазначає,  що  позивач   надавав  йому  листи-згоди,  на  підставі  яких  відповідачем-1  і  були  подані  заявки  на  реєстрацію  спірних знаків  для  товарів  і  послуг;   знаки   за  свідоцтвами  України № 156557, № 156558, № 156559, № 156560, № 156561, № 156562, № 156563, № 156564, № 156565, № 156566, № 156567, № 156568, 156569 не  є тотожними  чи   схожими до  ступеню  змішування  зі  знаками  позивача.  Відповідач-1  також  вказує  на  наявність у  нього  права попереднього  користувача на  використання оспорюваних  позначень та права на використання    комерційного  найменування. Відповідач-1  зазначає,  що був  єдиним  виробником  алкогольної  продукції і  використовував спірні  торговельні  марки  на  підставі ліцензійних договорів,  а  також  мав  право   подавати  заявки  та  отримувати  свідоцтва  на  знаки  для  товарів  і  послуг. Відповідач-1   вважає, що   позивач  був  створений  тільки   в  2005  році,  і  це  означає,  що  він  жодним  чином  не  міг  набути  права на  всі  торговельні  марки та  інші  об'єкти  інтелектуальної  власності  з  1997  року. 
		Представник   відповідача-1  в  судовому  засіданні, призначеному  на  05.11.2012  року,  звернувся  до  суду  з клопотанням  про  залучення  до  матеріалів  справи  відзиву  з  додатками. Клопотання  відповідача-1  судом  задоволено.  Відзив  з додатками переданий до відділу діловодства суду для подальшої його реєстрації, відповідно до п.п. 2.4. п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.
		Представник   відповідача-2 проти  задоволення  позовних  вимог  заперечував з  огляду   на  те,  що позовні вимоги,   викладені  в  позовній  заяві, є  необґрунтованими  та  незаконними, а також з  тих  підстав,  що  позивачем   не  доведено  право  на  звернення  до господарського  суду. Відповідач -2  також  вказує,  що під  час  видачі  свідоцтв України  на  знаки  для  товарів  та  послуг,  які  є  предметом  даної  справи,  відповідач-2  не  порушив  жодної з  вимог законодавства  України. Відповідач-2 також  вважає необґрунтованими:  твердження  позивача  щодо   неправомірності    реєстрації  знаків  для  товарів  та  послуг  відповідача -1; твердження  позивача,   що  спірні знаки  для  товарів  і  послуг є  оманливими, або  такими  що  можуть  ввести  в  оману щодо  товару,  послуги  або  особи, яка  виробляє  товар або  надає  послугу; твердження позивача,  що  спірні знаки   для  товарів  і  послуг  є  тотожними або  схожими  настільки, що  їх  можна  сплутати  зі  знаками  позивача,  визнаними  добре  відомими, або  знаками,  раніше  зареєстрованими   чи  заявленими  на  реєстрацію  в  Україні  на  ім'я  іншої  особи для  таких  самих  або  споріднених  з  нею   товарів  і  послуг; твердження  позивача  про  те,  що  оскаржувані  свідоцтва   видані  внаслідок   подання  заявок  з  порушенням  прав   позивача. Також  відповідач-2  вказує  на  незаконність  позовних   вимог     позивача  про  визнання відсутнім  права  у  відповідача-1  на  спірні свідоцтва. 
		Представник   відповідача-2  в  судовому  засіданні, призначеному  на  05.11.2012  року,  звернувся  до  суду  з клопотанням  про  залучення  до  матеріалів  справи  відзиву. Клопотання  відповідача-2  судом  задоволено.  Відзив  переданий до відділу діловодства суду для подальшої його реєстрації, відповідно до п. п. 2.4. п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.
		В  судовому  засіданні,  призначеному  на  05.11.2012  року,  представник  позивача  підтримав  подану   ним  05.11.2012 року  через  відділ  діловодства  заяву  про  уточнення  клопотання   про  призначення   судової експертизи.
		В  поданій  заяві  представник  позивача  запропонував  питання,  яке,  на  його  думку,  необхідно  поставити  на  вирішення судового  експерта  та запропонував призначити по справі судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручити на вибір суду: Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (04053, м.      Київ, Львівська площа,      4-а); Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Смоленська, 6, м.      Київ, 03680); Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (03170, Київ-170, вул. Вел. Окружна, 4).
		В  судовому  засіданні,  призначеному  на   05.11.2012  року,   відповідач-1  звернувся  до  суду  з клопотанням  про   призначення  судової  експертизи, в  якому запропонував  суду  перелік  питань,  які,  на  думку   відповідача-1,  необхідно поставити  на  вирішення  судового  експерта та  запропонував  доручити  проведення   судової  експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Лабораторія   судових   експертиз   об'єктів   інтелектуальної  власності (Україна, 03680, Київ -680, вул. Смоленська, 6). Клопотання  передане до відділу діловодства суду для подальшої його реєстрації, відповідно до п.п. 2.4.  п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. 
		Представники відповідача-2 та  третьої  особи  наданим  їм  правом  не  скористалися  та перелік  питань, які  необхідно  поставити  на  вирішення  судового  експерта  суду  не надали.
		В  судовому  засіданні, призначеному  на 05.11.2012  року, представник  відповідача-2  звернувся  до  суду  з  усним  клопотанням доручити  проведення  судової  експертизи  Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
		Остаточне коло питань, які  повинні  бути  роз'яснені  судовим  експертом, визначаються  судом, відповідно до  ст. 41  ГПК  України. 
		Відповідно до ст. 41 ГПК України проведення судової експертизи має бути доручено спеціалізованим  установам чи безпосередньо особам  які  відповідають  вимогам,  встановленим  Законом України "Про  судову  експертизу". 
		В  судовому  засіданні,  призначеному  на  05.11.2012  року,   позивач  звернувся  до  суду  з  заявою  про  продовження  строків  розгляду  справи. Заява  позивача  судом  задоволена та передана до відділу діловодства суду для подальшої її реєстрації, відповідно до п.п. 2.4.  п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. 
		Ухвалою Господарського суду від 05.11.2012 року продовжено строк вирішення спору, призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі № 5011-39/13282-2012 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.
		Справу № 5011-39/13282-2012 направлено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності.
		28.11.2012 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (надалі -Заявник) звернувся до суду з заявою про роз'яснення рішення суду.
		Листом від 10.12.2012 року Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України та сторони у справі повідомлено, що заява про роз'яснення рішення суду у справі № 5011-39/13282-2012 буде розглянута після повернення справи з експертної установи та поновлення провадження у справі.
		17.12.2012 року позивач через відділ діловодства суду подав заяву про відвід судового експерта, відповідно до якої просив суд здійснити відвід судового експерта Голови І.Г. - завідувача відділу товарознавчих досліджень та досліджень об'єктів інтелектуальної власності Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, від проведення судової експертизи у справі № 5011-39/13282-2012.
		Листом від 17.12.2012 року суд витребував справу № 5011-39/13282-2012 у експертної установи для вирішення питання про відвід судового експерта, відповідно до положень ст. 31 ГПК України.
		21.12.2012 року позивач через відділ діловодства суду подав уточнення заяви про відвід судового експерта, відповідно до яких просив суд здійснити відвід судового експерта Голови І.Г. - завідувача відділу товарознавчих досліджень та досліджень об'єктів інтелектуальної власності Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та направити експертизу для проведення до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (04053, м. Київ, Львівська площа, 4-а).
		Супровідним листом № 11058/12-53 від 26.12.2012 року Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України повернув справу № 5011-39/13282- 2012 до Господарського суду міста Києва.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2012 р. поновлено провадження у справі № 5011-39/13282-2012 та призначено розгляд заяви про відвід судового експерта на 14.01.13 о 11:10 год.
		28.12.2012 p. представник відповідача-1 через відділ діловодства суду подав клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Клопотання судом задоволено.
		28.12.2012 р. через відділ діловодства суду надійшов лист № 11058/12-53 від 25.12.2012 р. за підписом Директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз О.Г.Рувін "Щодо виконання умов клопотання експертів", до якого додано клопотання судового експерта І.Г.Голови № 11058/12-53 про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2013 р. заяву Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про роз'яснення ухвали Господарського суду міста Києва по справі № 5011-39/13282-2012 від 22.10.2012 р. задоволено та роз'яснено пункт 13 резолютивної частини вказаної ухвали суду.
		Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 14.01.2013 p., підтримав заяву про відвід судового експерта та уточнення заяви про відвід судового експерта, подані ним через відділ діловодства суду 17.12.2012 р. та 21.12.2012 р. (далі разом - заява про відвід судового експерта), а також надав усні пояснення по суті викладених в заяві обставин.
		В судовому засіданні, призначеному на 14.01.2013 p., представник відповідача-1 подав заперечення на заяву про відвід судового експерта, відповідно до якого просив відмовити позивачу в задоволенні заяви про відвід судового експерта.
		Представник відповідача-2 в судовому засіданні 14.01.2013 р. надав усні заперечення проти задоволення заяви позивача про відвід судового експерта, просив суд відмовити у задоволенні вказаної заяви у справі № 5011-39/13282-2012.
		Представник третьої особи в судовому засіданні 14.01.2013 р. підтримав подану позивачем заяву про відвід судового експерта.
		В судовому засіданні 14.01.2013 р. здійснювався розгляд заяви позивача про відвід судового експерта.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2013 р. відмовлено у задоволенні заяви Nemiroff Intellectual Property Establishment про відвід судового експерта.
		В судовому засіданні, призначеному на 14.01.2013 р. суд, з метою недопущення порушення строків проведення експертизи, а також з метою забезпечення виконання приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право на розгляд справи впродовж розумного строку, прийшов до висновку про необхідність призначення у справі № 5011-39/13282-2012 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручити іншій експертній установі, ніж була визначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 p., а саме: Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (04053, м. Київ, Львівська площа, 4а).
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2013 p. у справі № 5011-39/13282-2012 призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, провадження у справі № 5011-39/13282-2012 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.
		17.01.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про видачу копій ухвал Господарського суду міста Києва від 10.01.2013 р. та від 14.01.2013 p. у справі № 5011-39/13282-2012.
		27.02.2013 р. через відділ діловодства суду від Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надійшов супровідний лист № 12-0-34-5368/5-1 від 22.02.2013 р. разом з постановою про закінчення виконавчого провадження від 19.02.2013 р. ВП № 35274641 та оригіналом виконавчого документу (ухвали Господарського суду міста Києва від 22.10.2012          р. по справі № 5011-39/13282-2012.
		01.03.2013 р. через відділ діловодства суду одержано Висновок № 6/13 комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 5011-39/13282-2012 від 15.02.2013 р. Разом з наведеним висновком до суду були повернуті матеріали господарської справи № 5011-39/13282-2012 в 22-х томах.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2013 р. було поновлено провадження у справі № 5011-39/13282-2012 та призначено розгляд справи на 01.04.2013 р. о 12:00 год.
		26.03.2013 p. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, а саме: копії квитанції № П472467 від 14.02.2013 р. та копії рахунку-фактури № 9 від 25.01.2013 р.
		26.03.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволено.
		27.03.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про видачу копії висновку судової експертизи. Клопотання судом задоволено.
		28.03.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та видачу копії висновку судової експертизи. Клопотання судом задоволено.
		01.04.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення з урахуванням висновку судової експертизи, якими представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Крім  того,  представник  позивача  зазначив,  що  вважає  висновок  комісійної  експертизи   обґрунтованим,  переконливим  та  повним.   Позивач  надав  також  заперечення  на  твердження  відповідача-1, викладені  у  відзиві  останнього,  з  приводу  надання    позивачем  згоди  відповідачу-1  на  реєстрацію  оспорюваних  знаків  для  товарів  та  послуг;  з  приводу   визнання  знаку  Nemiroff добре  відомим та  стосовно  тверджень    відповідача-1 щодо  наявності  майнових  прав  на  використання комерційного (фірмового)  найменування Nemiroff.
		01.04.2013 р. через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшли пояснення з урахуванням висновку судової експертизи, якими представник третьої особи звертає увагу суду, зокрема,  на те, що фактичними обставинами справи підтверджено, що відповідач-1 отримав право лише на використання торгівельних марок за ліцензійними договорами та додатками до них.
		В судовому засіданні, призначеному на 01.04.2013 p., представники сторін та третьої особи з'явилися.
		Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 01.04.2013 p., позовні вимоги підтримав з урахуванням пояснень, поданих ними через відділ діловодства суду.
		Представник третьої особи в судовому засіданні, призначеному на 01.04.2013 p., надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, позицію позивача підтримав з урахуванням пояснень, поданих ним через відділ діловодства суду.
		В судовому засіданні представник відповідача-1 подав клопотання про призначення повторної експертизи. Клопотання долучено судом до матеріалів справи і буде розглянуто в наступному судовому засіданні.
		Згідно ч. 1 ст. 4-6 ГПК України, справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2013 р. було призначено здійснювати розгляд справи № 5011-39/13282-2012 колегіально у складі трьох суддів.
		02.04.2013 року  представник  відповідача-1  через  відділ  діловодства  суду  звернувся  до  суду  з  клопотанням  про   ознайомлення  з  матеріалами  справи. Клопотання  відповідача-1  судом  задоволено. 
		Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 03.04.2013 р. для здійснення колегіального розгляду справи № 5011-39/13282-2012 визначено наступних суддів: Гумега О.В. (головуючий), Босий В.П., Марченко О.В.
		Ухвалою  Господарського  суду  міста  Києва  від  03.04.2013  року справу № 5011-39/13282-2012 прийнято  до  провадження  колегії  суддів,  розгляд  справи  призначено  на  15.04.2013  року о 13.45 год.
		12.04.2013  року  через  відділ  діловодства  суду  від  Науково-дослідного  центру    судової  експертизи  з  питань  інтелектуальної  власності  надійшли  пояснення  щодо  висновку № 6\13 комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної  власності  у  господарській  справі № 5011-39/132 82-2012.
		13.04.2013  року  через  відділ  діловодства  суду представник   позивача  подав  заяву  про зміну  підстав  позову.
		13.04.2013  року  через  відділ  діловодства  суду  представник  позивача  подав  заяву  про виправлення  технічної  помилки  в  резолютивній  частині  позову. 
		13.04.2013  року  через  відділ  діловодства  суду  представник  позивача  звернувся  до  суду  з  клопотанням   про  приєднання  до  матеріалів  справи  копій  виписок  з  Державного реєстру  свідоцтв  України  на  знаки  для  товарів  і  послуг та  копій  розписок   про  отримання  заявок.
		13.04.2013  року  через  відділ  діловодства  суду  представник  позивача   надав  суду    пояснення  щодо  наявних  в  матеріалах  справи листів-погоджень на  реєстрацію  словесних  знаків  відповідача-1.
		13.04.2013  року  через  відділ  діловодства  суду представник   позивача  звернувся  до  суду  з  клопотанням  про  приєднання  до  матеріалів  справи доказів  на  підтвердження  кваліфікації  судових  експертів. 
		15.04.2013  року  через  відділ  діловодства  суду представник  позивача  надав  суду  письмові  пояснення з  урахуванням  висновку № 6/13   комісійної  судової  експертизи.
		15.04.2013  року  через  відділ  діловодства  суду  представник  позивача  звернувся  до  суду  з  клопотанням про  приєднання  до  матеріалів  справи витягів  з  бази Romarin на  знаки  для  товарів  і  послуг за  міжнародними  реєстраціями. 
		В  судове  засідання,  призначене  на 15.04.2013  року,  з'явилися  представники  сторін  та  третьої  особи.
		В  судовому  засіданні, призначеному  на  15.04.2013  року, позивач  підтримав  подану  ним  через  відділ  діловодства суду  заяву про зміну  підстав  позову.
		Відповідно  до  положень  ст. 22 ГПК  України,  до початку  розгляду господарським судом справи  по  суті позивач  має  право  змінити предмет  або  підставу  позову  шляхом  подання  письмової  заяви.
		З  огляду  на  зазначене, суд  приймає заяву позивача про зміну  підстав  позову до  розгляду, враховуючи що  розгляд справи   по суті колегією суддів не було  розпочато на   час подання  цієї  заяви.
		В  судовому  засіданні, призначеному  на  15.04.2013  року, позивач  підтримав  подану  ним  через  відділ  діловодства  суду заяву про виправлення  технічної  помилки  в  резолютивній  частині  позову. Зазначена   заява  прийнята  судом  до  розгляду.
		З  огляду  на  подання  зазначеної  заяви   позивач  просить:  
		1.          Визнати відсутнім право у Дочірнього Підприємства «Українська Горілчана Компанія «Nemiroff» на знаки для товарів та послуг:
		№ 122189 від 26.04.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 23 грудня 2009 р.,
		№ 131533 від 25.11.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 31 серпня 2009 р.,
		№ 131534 від 25.11.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 31 серпня 2009 р.,
		№ 136957 від 11.04.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 28 січня 2009 р.,
		№ 143978 від 12.09.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 12 жовтня 2009 р.,
		№ 143979 від 12.09.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 12 жовтня 2009 р.,
		№ 149203 від 26.12.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149204 від 26.12.2011р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149207 від 26.12.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 20 жовтня 2009 р.,
		№ 149913 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149918 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 20 жовтня 2009 р.,
		№ 149919 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 149920 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 153387 від 26.03.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 09 лютого 2011 р.,
		№ 154650 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 154651 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 156557 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156558 від 25.04.2012р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156559 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156560 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156561 від 25.04.2012р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156562 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156563 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156564 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156565 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156566 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156567 від 25.04.2012р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156568 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156569 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.
		 
		2.          Визнати повністю недійсними свідоцтва Дочірнього Підприємства «Українська Горілчана Компанія «Nemiroff» на знаки для товарів та послуг:
		№ 122189 від 26.04.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 23 грудня 2009 р.,
		№ 131533 від 25.11.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 31 серпня 2009 р.,
		№ 131534 від 25.11.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 31 серпня 2009 р.,
		№ 136957 від 11.04.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 28 січня 2009 р.,
		№ 143978 від 12.09.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 12 жовтня 2009 р.,
		№ 143979 від 12.09.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 12 жовтня 2009 р.,
		№ 149203 від 26.12.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149204 від 26.12.2011р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149207 від 26.12.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 20 жовтня 2009 р.,
		№ 149913 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149918 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 20 жовтня 2009 р.,
		№ 149919 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 149920 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 153387 від 26.03.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 09 лютого 2011 р.,
		№ 154650 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 154651 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 156557 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156558 від 25.04.2012р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156559 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156560 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156561 від 25.04.2012р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156562 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156563 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156564 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156565 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156566 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156567 від 25.04.2012р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156568 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156569 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.
		 
		3.          Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про недійсність свідоцтв:
		№ 122189 від 26.04.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 23 грудня 2009 р.,
		№ 131533 від 25.11.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 31 серпня 2009 р.,
		№ 131534 від 25.11.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 31 серпня 2009 р.,
		№ 136957 від 11.04.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 28 січня 2009 р.,
		№ 143978 від 12.09.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 12 жовтня 2009 р.,
		№ 143979 від 12.09.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 12 жовтня 2009 р.,
		№ 149203 від 26.12.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149204 від 26.12.2011р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149207 від 26.12.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 20 жовтня 2009 р.,
		№ 149913 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149918 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 20 жовтня 2009 р.,
		№ 149919 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 149920 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 153387 від 26.03.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 09 лютого 2011 р.,
		№ 154650 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 154651 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 156557 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156558 від 25.04.2012р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156559 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156560 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156561 від 25.04.2012р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156562 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156563 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156564 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156565 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156566 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156567 від 25.04.2012р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156568 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156569 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.
		 
		4.          Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" відомості про визнання недійсним свідоцтв:
		№ 122189 від 26.04.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 23 грудня 2009 р.,
		№ 131533 від 25.11.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 31 серпня 2009 р.,
		№ 131534 від 25.11.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 31 серпня 2009 р.,
		№ 136957 від 11.04.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 28 січня 2009 р.,
		№ 143978 від 12.09.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 12 жовтня 2009 р.,
		№ 143979 від 12.09.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 12 жовтня 2009 р.,
		№ 149203 від 26.12.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149204 від 26.12.2011р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149207 від 26.12.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 20 жовтня 2009 р.,
		№ 149913 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149918 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 20 жовтня 2009 р.,
		№ 149919 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 149920 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 153387 від 26.03.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 09 лютого 2011 р.,
		№ 154650 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 154651 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 156557 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156558 від 25.04.2012р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156559 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156560 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156561 від 25.04.2012р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156562 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156563 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156564 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156565 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156566 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156567 від 25.04.2012р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156568 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156569 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.
		В  судовому  засіданні, призначеному  на  15.04.2013  року, позивач   також  підтримав  подані  ним  через  відділ  діловодства  суду  клопотання  про  залучення  доказів  до  матеріалів  справи. Клопотання  судом  задоволені.
		В  судовому  засіданні, призначеному  на  15.04.2013  року, позивач   також  підтримав  подані  ним  через  відділ  діловодства  суду пояснення  у  справі. Пояснення  залучені  до  матеріалів  справи. 
		В  судовому  засіданні,  призначеному  на  15.04.2013  року, розпочато  розгляд  справи  по  суті. 
		Позивач  позовні  вимоги  підтримав  повністю  з  урахуванням  заяви  про  зміну  підстав  позову  та  заяви  про  виправлення  технічної  помилки  в  резолютивній  частині  позову.
		Відповідач-1  звернувся  до  суду  з  усним  клопотанням  про  оголошення  в  судовому  засіданні  перерви  з  метою  надання сторонам  можливості  ознайомитися  з  матеріалами  справи з  огляду  на  подання  позивачем  додаткових  доказів  у  справі. 
		Відповідач-2   підтримав   клопотання  відповідача-1.
		Клопотання  відповідача-1  судом  задоволено.
		В  судовому  засіданні,  призначеному  на 15.04.2013  року,  оголошена  перерва  до  22.04.2013  року  о 15:30 год.
		16.04.2013  року представник  відповідача-1 через   відділ  діловодства  суду  звернувся  до суду  з  клопотанням  про  ознайомлення  з  матеріалами  справи. Клопотання відповідача-1  судом  задоволено.
		17.04.2013  року  представник позивача через   відділ  діловодства  суду  звернувся  до суду  з  клопотанням  про  ознайомлення  з  матеріалами  справи. Клопотання  позивача  судом  задоволено.
		17.04.2013  року представник відповідач-2 через   відділ  діловодства  суду  надав  відзив на  заяву  позивача  про зміну  підстав   позову,  в  якому, зокрема, вказує  на  незаконність  позовних  вимог  позивача про  визнання  відсутнім  права   у  відповідача-1 на  спірні  знаки  для  товарів  і послуг, на   необґрунтованість  тверджень   позивача   про  те,  що спірні  знаки   для  товарів  і  послуг є  тотожними  або  схожими  настільки, що їх можна  сплутати зі  знаками,   визнаними  добре  відомими відповідно  до  статті  6  bis Паризької   конвенції   про  охорону  промислової  власності. Відповідач-2  також    зазначає  недоліки,  виявлені  ним  у  висновку 6/13   комісійної   судової  експертизи від 15.02.2013  року.  
		19.04.2013  року  представник  відповідача-1  через  відділ діловодства суду  надав  пояснення  з  урахуванням  висновку  № 6/13 комісійної  судової  експертизи   та  додаткових  письмових  пояснень, наданих   позивачем 01.04.2013 р.  у  господарській  справі  № 5011-39/13282-2012.
		19.04.2013  року  представник  відповідача-1  через  відділ діловодства суду  надав  пояснення   щодо заяви  про  зміну   підстав  позову,   подану  позивачем   13.04.2013  року у  господарській  справі  №5011-39/13282-2012.
		19.04.2013  року  представник  позивача через  відділ діловодства суду  звернувся  до  суду  з  клопотаннями  про  долучення  до  матеріалів  справи  доказів. 
		19.04.2013  року  представник  позивача через  відділ діловодства суду надав  пояснення  у  справі.
		22.04.2013  року  представник  позивача через  відділ діловодства суду надав  пояснення  у  справі щодо  здійснення  реєстрації  знаків  для  товарів  і  послуг  відповідача-1. 
		22.04.2013  року  представник  позивача через  відділ діловодства суду надав  пояснення  у  справі щодо надання  згоди  позивачем відповідачу-1  на  здійснення  реєстрації  знаків  для  товарів  і  послуг  відповідача-1. 
		22.04.2013  року  представник  позивача через  відділ діловодства суду  звернувся  до  суду  з  клопотаннями  про  долучення  до  матеріалів  справи  доказів. 
		В судове  засідання,   призначене  на 22.04.2013  року,  з'явилися  представники  сторін  і  третьої  особи.
		Представник позивача  позовні  вимоги  підтримав  повністю з  урахуванням  заяви  про  зміну  підстав  позову та  заяви  про  виправлення   технічної  помилки.
		Представник позивача підтримав  всі  пояснення та клопотання, подані ним  через  відділ  діловодства  суду.
		Представник  відповідача-1  проти  задоволення позовних  вимог  заперечував  повністю. 
		Представник  відповідача-1 підтримав  всі  пояснення та клопотання, подані ним  через  відділ  діловодства  суду.
		Представник  відповідача-2  проти  задоволення позовних  вимог  заперечував  повністю. 
		Представник  третьої  особи  підтримав  подані  ним  пояснення  у  справі.
		В  судовому  засіданні,  призначеному  на  22.04.2013  року,  представник  відповідача-1   надав  суду   пояснення з  урахуванням  письмових  пояснень щодо клопотання   про  призначення   повторної  експертизи. Пояснення  залучені  до  матеріалів  справи  та  передані  до  відділу  діловодства  для  здійснення  реєстрації. 
		В  судовому  засіданні,  призначеному   на  22.04.2013 року,  представник  відповідача-1  підтримав  подане  ним  клопотання  про  призначення    повторної  експертизи  об'єктів  права  інтелектуальної  власності. Зазначене  клопотання  відповідач-1,  обґрунтовував, зокрема,  тим,  що  висновок   судової  експертизи  є  необґрунтованим щодо  більшості досліджуваних об'єктів  експертизи,  містить  значну кількість   помилок  і  даних, які   суперечать   матеріалам справи, дослідження є  неповним,  містить принципові   висновки,  що  виконані   з  порушенням  норм законодавства, судові  експерти  не  мали  належних  повноважень,  визначених  спеціальністю 13.6.
		Представник відповідача-2  клопотання  відповідача-1   про  призначення   повторної  судової  експертизи  підтримав.
		Представник  позивача  проти  задоволення  зазначеного  клопотання  заперечував.
		Клопотання представника  відповідача-1  про   призначення    повторної  експертизи  об'єктів  права  інтелектуальної  власності судом  відхилено  з  огляду  на  наступне.
		Статтею  42  ГПК  України  передбачено,  що   при  необхідності   господарський  суд  може  призначити  повторну  судову  експертизу  і  доручити  її  проведення іншому  судовому  експерту. 
		Відповідно  ло  п. 15 Постанови  Пленуму  Вищого  господарського  суду  України від 23 березня 2012 року N 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» із змінами і доповненнями (надалі  - Постанова Пленуму ВГСУ № 4  від 23.03.2012 р.),  також  зазначено, що частинами третьою і четвертою статті 42 ГПК передбачено право господарського суду призначити додаткову або повторну судову експертизу. У цих випадках господарський суд має виходити з такого.
		Додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.
		Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.
		Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.
		В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту.
		Якщо необхідно здійснити дослідження нових об'єктів або з інших обставин справи, призначається нова, а не повторна експертиза (п. п. 15.1.  п. 15 Постанова Пленуму ВГСУ № 4  від 23.03.2012 р.).
		Повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.
		Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам) (п.п. 15.2. Постанова  ВГСУ № 4  від 23.03.2012 р.)
		В п. 18 Постанови Пленуму ВГСУ № 4  від 23.03.2012 р.  зазначено, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
		Дослідивши  висновок  № 6/13 комісійної  судової  експертизи, суд  прийшов  до  висновку  про  відсутність  підстав для  визнання  зазначеного  висновку  необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або таким, що викликає сумнів у його правильності. Також  судом  не  встановлено наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
		За  таких  обставин,  суд  прийшов  до  висновку  про  відсутність  підстав  для  призначення  у  справі  додаткової  або  повторної  судової  експертизи.
		Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 22.04.2013  року було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
		Заслухавши пояснення представників сторін, третьої  особи дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Зібрані  у  справі  докази свідчать,  що  позивач  є  власником свідоцтв:  
		1) На  знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 120382 - NEMIRROFF ДИСТІНКТ, зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 26.09.2008 р. Дата публікації - 25.03.2010 р., бюл. № 6.
		2) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 131414 - NEMIROFF DELIKAT,  зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 22.06.2009 р. Дата  публікації - 25.11.2010 р., бюл. № 22.
		3) На  знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 131531 - Озима  українська  відбірна, зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 31.08.2009 р. Дата публікації - 25.11.2010 р., бюл. № 22.
		4) На  знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 131532 -  Озимая  украинская  отборная, зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 31.08.2009 р. Дата публікації - 25.11.2010 р., бюл. № 22.
		5) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 132226, що є  комбінованим позначенням і  містить, зокрема,  написи NEMIRROFF, DELIKAT та М'ЯКА,  зареєстрований для  товарів і послуг 32, 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 17.09.2009 р. Дата  публікації -10.12.2010 р., бюл. № 23.
		6) На  знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 132480, що  є  комбінованим  позначенням  і містить,  зокрема,  словесні елементи НемирівськА, ОЗИМА, Українська Відбірна, зареєстрований для  товарів і послуг  33, 35 класів  МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 18.11.2009 р. Дата публікації - 10.12.2010 р., бюл. № 23.
		7) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України  №132481, що є  комбінованим  позначенням, і  містить словесний елемент  НемирівськА, зареєстрований для товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 18.11.2009 р. Дата  публікації - 10.12.2010 р., бюл. № 23.
		8) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України  №132482 -  НемирівськА,  зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 18.11.2009 р. Дата  публікації - 10.12.2010 р., бюл. № 23.
		9) На  знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 134535 - DELIKAT, зареєстрований для товарів і послуг 33, 35  класів МКТП.  Дата подання заявки на реєстрацію знака  22.06.2009 р. Дата публікації - 10.02.2011 р., бюл. № 3.
		10) На  знак для  товарів  і послуг за свідоцтвом України № 136467,  що  є комбінованим  позначенням, виконаним у формі вертикально видовженої пляшки із етикеткою світлого кольору та містить,  зокрема, словесні елементи  NEMIRROFF, DELIKAT та М'ЯКА. Знак  зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів  МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 28.09.2009 р. Дата публікації - 25.03.2011 р., бюл. № 6.
		11) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №136623 що є комбінованим позначенням  та  містить, зокрема, словесні елементи NEMIRROFF і спонсор  показу, що зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 28.12.2009 р. Дата  публікації-  25.03.2011 р., бюл. № 6.
		12) На знак  для  товарів  і  послуг за свідоцтвом України № 137002, що є комбінованим  позначенням, виконаним у формі прямокутної вертикально видовженої етикетки світлого кольору, який, зокрема, містить словесні елементи  NEMIRROFF,  DELIKAT. Знак зареєстровано для  товарів і послуг 32, 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 17.09.2009 р. Дата публікації - 11.04.2011 р., бюл. № 7.
		13) На знак для  товарів  і  послуг за свідоцтвом України № 139537, що є комбінованим  позначенням, який, зокрема, містить словесні елементи  NEMIRROFF,  DELIKAT М'ЯКА, зареєстрований для  товарів і послуг, 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака -  17.09.2009 р. Дата  публікації - 10.06.2011 р., бюл. № 11.
		14) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 150526 -Nemirovskaya, зареєстрований для товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 31.08.2009 р. Дата  публікації - 25.01.2012 р., бюл. № 2.
		15) На знак  для  товарів  і  послуг за свідоцтвом України № 150527, що є  комбінованим  позначенням   і  містить словесний елемент DELIKAT. Знак зареєстрований для  товарів і послуг 32, 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 17.09.2009 р. Дата публікації - 25.01.2012 р., бюл. № 2.
		16) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 44268, що є комбінованим  позначенням, яке  містить, зокрема, словесні елементи NEMIRROFF, гірка  настоянка  українська, ЖИТНЯ з  медом. Знак для товарів і послуг зареєстрований для товарів і послуг 16, 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 05.03.2003 р. Дата публікації - 15.10.2004 р., бюл. № 10.
		17) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 87497  що є комбінованим позначенням  і  містить, зокрема, словесні елементи - горілка  особлива  Житня  українська відбірна, NEMIRROFF. Знак для товарів і послуг зареєстрований для товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 19.08.2006 р. Дата публікації - 11.02.2008 р., бюл. № 3.
		18) На знак  для  товарів  і  послуг за свідоцтвом України № 16270 - Nemiroff,  зареєстрований для товарів і послуг 6, 16, 21, 32, 33, 42 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 24.04.1997 р. Дата  публікації -15.09.2000 р., бюл. № 4.
		19)  На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 109116 що є  комбінованим  позначенням і  містить, зокрема, словесні елементи - українська житня з медом, NEMIRROFF. Знак для товарів і послуг зареєстрований для товарів і послуг 33, 35  класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 14.09.2007 р. Дата публікації - 10.07.2009 р., бюл. № 13
		20) На знак для  товарів і  послуг  за свідоцтвом України № 120379 - NEMIRROFF ДІСТІНКТ, зареєстрований для  товарів і послуг, 33, 35 класів   МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 26.09.2008 р. Дата публікації - 25.03.2010 р., бюл. № 6.
		21) На знак  для  товарів  і  послуг за свідоцтвом України № 120380 -NEMIRROFF ДИСТИНКТ,  зареєстрований для товарів і послуг 33, 35 класів  МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 26.09.2008 р. Дата публікації - 25.03.2010 р., бюл. № 6.
		22) На  знак для  товарів  і  послуг за свідоцтвом України № 120381 - NEMIRROFF ДІСТИНКТ, зареєстрований для товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 26.09.2008 р. Дата публікації - 25.03.2010 р., бюл. № 6.
		23) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №     52639 - RYE HONEY, зареєстрований для товарів і послуг 32, 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 20.08.2003 р. Дата публікації -15.08.2005 р., бюл. № 8.
		24) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 87503, що  є  комбінованим  зображенням і  містить, зокрема, словесні елементи  Пшениця українська відбірна Nemiroff,  зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів  МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 22.08.2006 р. Дата публікації - 11.02.2008 р., бюл. № 3.
		25) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №150525 - Немирівська, зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів МКТП.  Дата подання заявки на реєстрацію знака - 31.08.2009 р. Дата  публікації -25.01.2012 р., бюл. № 2.
		26)  На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 111969, що є комбінованим  позначенням  і  містить, зокрема, словесні елементи- українська Пшениця відбірна  Nemiroff, зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 14.03.2008 р. Дата публікації - 10.09.2009 р., бюл. № 17.
		27) На  знак для  товарів  і  послуг за свідоцтвом України  № 131415 NEMIROFF ДЕЛІКАТ, зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 22.06.2009 р. Дата публікації - 25.11.2010 р., бюл. № 22.
		28) На  знак для товарів і послуг за свідоцтвом України  №132478, що є комбінованим  позначенням  і  містить, зокрема, словесні елементи  НемірівськА ПШЕНИЦЯ Українська  відбірна, зареєстрований для товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 18.11.2009р. Дата реєстрації знака - 10.12.2010 р., бюл. № 23.
		29) На знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 1037427 що є  комбінованим  позначенням,  яке  містить, зокрема, словесні елементи  Nemiroff DELIKAT,  зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів  МКТП.  Діє на території  України у  повному  обсязі з  дати  територіального  поширення на  Україну - 15.11.2010 року. 
		30) На знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 1000173, що є  комбінованим  позначенням,  яке  містить, зокрема, словесні елементи Nemiroff DISTINCT, зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів  МКТП. Діє на  території України  у  повному  обсязі з 10.03.2009  року.
		31)  На знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 739116 - NEMIROFF, зареєстрований для товарів  32, 33 класів МКТП. Діє  на  території України  частково   стосовно   товарів 32  класу з 07.08.2000 року.
		32) На знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 924056, що є трьохвимірним знаком та  містить  словесний елемент  Nemiroff,  зареєстрований для товарів і послуг 21, 33, 35 класів МКТП (9 ред.).  Діє  на  території України  у  повному  обсязі з 02.04.2007 року.
		33)  На знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 998794 -Nemiroff  DISTINCT, зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів МКТП (9 ред.). Діє  на території  України  у  повному  обсязі  з 10.03.2009  року.
		34)  На знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 804785 - NEMIROVSKAYA, зареєстрований для  товарів і послуг 21, 32, 33 класів МКТП. Діє  на  території  України стосовно  товарів 21, 32 класів  МКТП з 31.03.2004  року.
		35)  На знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 919511,  що  є комбінованим  позначенням і  містить, зокрема, словесні елементи - Пшениця  українська відбірна Nemiroff, зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Зазначена  міжнародна  реєстрація  на  територію  України  не  подавалася. 
		36) На знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією  № 828519 - RYE HONEY,  зареєстрований для  товарів 33 класу МКТП. Діє  на  території  України в  повному  обсязі  з  03.03.2004  року.
		37) На знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією  № 880645, що є комбінованим  позначенням  і  містить, зокрема, словесні елементи RYE HONEY  Nemiroff, зареєстрований для товарів 33 класу МКТП. Діє  на  території  України  в  повному  обсязі з 06.01.2006  року.  
		38) На знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією №921028 що  комбінованим  позначенням  і  містить, зокрема, словесні елементи - горілка особлива Житня українська відбірна Nemiroff, зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Зазначена  міжнародна  реєстрація на  територію  України  не подавалася. 
		39) На знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією  № 961861 що є комбінованим позначенням  і  містить, зокрема, словесні елементи  RYE HONEY  Nemiroff, зареєстрований для товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Діє на території  України у  повному  обсязі з  дати  територіального  поширення на  Україну - 15.05.2009  року.
		Судом  враховано,  що відповідно  до п. 60 Постанови  Пленуму  Вищого господарського  суду  України від 17 жовтня 2012 року N 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» (із змінами і доповненнями), у разі якщо суб'єкт підприємницької діяльності користується знаком, зареєстрованим відповідно до Мадридської угоди про Міжнародну реєстрацію знаків 1891 року (далі - Мадридська угода), з метою оцінки правомірності такого користування необхідно встановлювати, чи розповсюджується міжнародна реєстрація відповідного знака на Україну та щодо яких саме товарів і послуг відповідно до МКТП. Згідно із статтею 3ter Мадридської угоди заява про поширення охорони, що виникає внаслідок міжнародної реєстрації, на країну, яка скористалася можливістю, що надається статтею 3bis, повинна бути спеціально зроблена в заявці, передбаченій у пункті (1) статті 3. Крім того, відповідно до статті 5 Мадридської угоди в країнах, де законодавство це передбачає, відомства, проінформовані Міжнародним бюро про реєстрацію знака чи заяви про поширення охорони відповідно до статті 3ter, мають право заявити, що охорона не може бути надана цьому знаку на їх території. Така відмова може бути зроблена лише на умовах, які відповідно до Паризької конвенції про охорону промислової власності застосовуються до знака, заявленого для національної реєстрації, та у строки, передбачені у пункті (2) статті 5 Мадридської угоди. Тому судовим інстанціям у розгляді справ слід встановлювати, чи направлялася така відмова, і якщо направлялася, то у які строки.
		Відповідно до статті 4 Мадридської угоди з дати реєстрації, зробленої таким чином в Міжнародному бюро відповідно до положень статей 3 та 3ter, у кожній зацікавленій Договірній країні знаку надається така сама охорона, як і у випадку, коли б він був заявлений там безпосередньо. кою жиак був заявлений безпосередньо у Відомстві цієї Договірної сторони.
		Судом   встановлено, що позивач  також  є  власником знаку  Nemiroff, який рішенням Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної  власності від 11.10.2007 р. визнано добре відомим знаком в Україні з 01.01.2003 року відносно позивача. Знак визнано добре відомим в Україні для товару «горілка».
		Відповідно  до  статті 25 Закону  України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" охорона прав на добре відомий знак здійснюється згідно з статтею 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності та цим Законом на підставі визнання знака добре відомим Апеляційною палатою або судом. Знак може бути визнаний добре відомим незалежно від реєстрації його в Україні. 
		З дати, на яку за визначенням Апеляційної палати чи суду знак став добре відомим в Україні, йому надається правова охорона така сама, якби цей знак був заявлений на реєстрацію в Україні. При цьому вона поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням. 
		Рішення Апеляційної палати щодо визнання знака добре відомим в Україні може бути оскаржено у судовому порядку (ст.25 Закону  України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"). В  матеріалах  справи  відсутні  докази  оскарження  зазначеного  рішення  в  судовому  порядку або  докази того,  що   зазначене  рішення  є  нечинним  на  момент   винесення  рішення  у цій справі.
		Отже,  наявні в  матеріалах справи  докази  свідчать саме про  те,  що знак Nemiroff  визнано  добре  відомим  в  Україні для  товарів 33 класу  МКТП: горілка з 01.01.2003  року відносно  позивача.  
		Як вбачається з матеріалів справи ( т. 7 а. с. 32-71), Державним  департаментом  інтелектуальної  власності  Міністерства  освіти  України за результатами кваліфікаційної експертизи на ім'я відповідача - 1 було зареєстровано 29 знаків для товарів і послуг.
		Відповідач-1 є  власником  свідоцтв:
		1) На  знак  для  товарів  і  послуг за свідоцтвом України № 122189,  що  є  об'ємним  знаком,  зареєстрований для товарів 33-го класу МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 23.12.2009 р. Дата публікації -26.04.2010 р., бюл. № 8.
		2) На  знак  для  товарів  і  послуг за свідоцтвом України № 131533 -  Озима  українська відбірна, зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 31.08.2009 р. Дата публікації - 25.11.2010 р., бюл. № 22.
		3) На  знак  для  товарів  і  послуг за свідоцтвом України № 131534 -  Озимая  украинская  отборная,  зареєстрований для товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака- 31.08.2009 р. Дата публікації - 25.11.2010 р., бюл. № 22.
		4) На  знак  для  товарів  і  послуг  за свідоцтвом України № 136957 - NEMIROFF DISTINCT, зареєстрований для  товарів і послуг 32, 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака -28.01.2009 р. Дата публікації - 11.04.2011 р., бюл. № 7.
		5) На  знак  для  товарів  і  послуг  за свідоцтвом України № 143978 -  NEMIROFF DELIKAT М'ЯКА,  зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів   МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 12.10.2009 р. Дата публікації - 12.09.2011 р., бюл. № 17.
		6) На знак  для  товарів  і  послуг  за свідоцтвом України № 143979 - NEMIROFF DELIKAT МЯГКАЯ,  зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів  МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 12.10.2009 р. Дата публікації - 12.09.2011 р., бюл. № 17.
		7) На знак  для  товарів  і  послуг  за свідоцтвом України № 149203 -  ДЕЛІКАТ, зареєстрований для товарів 33-го класу МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 24.06.2009 р. Дата публікації - 26.12.2011 р., бюл. № 24.
		8) На знак  для  товарів  і  послуг   за свідоцтвом України № 149204 - ДЕЛИКАТ,  зареєстрований для  товарів 33 класу МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 24.06.2009 р. Дата публікації - 26.12.2011 р., бюл. № 24.
		9) На знак  для  товарів  і  послуг  за свідоцтвом України № 149207 - NEMIROFF ДЕЛІКАТ М'ЯКА, зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 20.10.2009 р. Дата публікації - 26.12.2011 р., бюл. № 24.
		10) На знак  для  товарів  і  послуг   за свідоцтвом України № 149913 - DELIKAT,  зареєстрований для товарів  33 класу  МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака -  24.06.2009 р. Дата публікації - 10.01.2012 р., бюл. № 1.
		11) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №149918 - NEMIROFF ДЕЛИКАТ МЯГКАЯ, зареєстрований для товарів і послуг 33, 35 класів  МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 20.10.2009 р. Дата публікації - 10.01.2012 р., бюл. № 1.
		12) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №149919 - Немировская Пшеница украинская отборная,  зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 14.12.2009 р. Дата публікації - 10.01.2012 р., бюл. № 1.
		13) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №149920 - Немировская Ржаная  украинская  отборная,  зареєстрований для товарів і послуг 33, 35 класів   МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 14.12.2009 р. Дата публікації - 10.01.2012 р., бюл. № 1.
		14) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №153387 - Ukrainian Rye Selected, зареєстрований для  товарів 33 класу МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 09.02.2011 р. Дата публікації 26.03.2012 р., бюл. № 6.
		15) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №154650 - Немирівська Житня українська відбірна, зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 14.12.2009 р. Дата  публікації - 25.04.2012 р., бюл. № 8.
		16) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 154651 Немирівська Пшениця українська відбірна,  зареєстрований для  товарів і послуг 33, 35 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 14.12.2009 р. Дата публікації 25.04.2012 р., бюл. № 8.
		17) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156557, що  є  комбінованим  позначенням,  зареєстрованим для товарів 33 класу МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака -24.06.2011 р. Дата публікації -  25.05.2012 р., бюл. № 10.
		18) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156558,  що є  комбінованим позначенням,  зареєстрованим для товарів 33 класу МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 24.06.2011 р. Дата публікації - 25.05.2012 р., бюл. № 10.
		19) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156559, що є комбінованим позначенням,  зареєстрованим для  товарів 33 класу МКТП.  Дата подання заявки на реєстрацію знака - 24.06.2011 р. Дата публікації -  25.05.2012 р., бюл. № 10.
		20) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156560, що є комбінованим позначенням,  зареєстрованим для товарів 33 класу МКТП.  Дата подання заявки на реєстрацію знака - 24.06.2011 р. Дата  публікації  - 25.05.2012 р., бюл. № 10.
		21) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156561, що є  комбінованим позначенням, зареєстрованим для  товарів 33 класу МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 24.06.2011 р. Дата публікації - 25.05.2012 р., бюл. № 10.
		22) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156562, що є комбінованим позначенням, зареєстрованим для  товарів 33 класу МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 24.06.2011 р. Дата публікації - 25.05.2012 р., бюл. № 10.
		23) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156563, що є комбінованим позначенням, зареєстрованим для  товарів 33 класу МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 24.06.2011 р. Дата публікації - 25.05.2012 р., бюл. № 10.
		24) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156564, що є комбінованим позначенням, зареєстрованим для  товарів 33 класу МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 24.06.2011 р. Дата публікації - 25.05.2012 р., бюл. № 10.
		25) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156565, що є комбінованим позначенням, зареєстрованим для  товарів 33 класу МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 24.06.2011 р. Дата публікації - 25.05.2012 р., бюл. № 10.
		26) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156566, що є комбінованим позначенням, зареєстрованим для  товарів 33 класу МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 24.06.2011 р. Дата публікації - 25.05.2012 р., бюл. № 10.
		27) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156567, що є комбінованим позначенням, зареєстрованим для  товарів 33 класу МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 24.06.2011 р. Дата публікації - 25.05.2012 р., бюл. № 10.
		28) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156568, що є комбінованим позначенням, зареєстрованим для  товарів 33 класу МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 24.06.2011 р. Дата публікації - 25.05.2012 р., бюл. № 10.
		29)  На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156569, що є комбінованим позначенням, зареєстрованим для  товарів 33 класу МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 24.06.2011 р. Дата публікації - 25.05.2012 р., бюл. № 10.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.
		До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).
		Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.
		Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
		До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
		Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
		Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" в ст. 1 також визначає, що знаком є позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від  товарів і послуг інших осіб.
		Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка  комбінація таких позначень (ч. 2 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").
		Відповідно до  п. 1.4.  "Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг", затверджених Наказом Державного патентного відомства України № 116 від 28.07.1995 р. в редакції Наказу Держпатенту №     72 від 20.08.1997 р.,   об'єктами правової охорони можуть бути такі знаки: словесні у вигляді слів або сполучень літер; зображувальні у вигляді графічних композицій будь-яких форм на площині; об'ємні у вигляді фігур або їх композицій у трьох вимірах; комбінації вищезазначених позначень. 
		Такі знаки можуть бути виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів. 
		Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 Господарського кодексу України).
		Частиною 1 ст. 494 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" також встановлено, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом.
		Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 494 Цивільного кодексу України).
		Згідно ч. 4 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру (Державний реєстр свідоцтв України на знаки для  товарів і послуг згідно ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"), і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.
		Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи (ч. 1 ст. 493 Цивільного кодексу України).
		Відповідно  до  ст. 495 ЦК  України майнові   права  інтелектуальної   власності  на  торговельну  марку належать  володільцю відповідного  свідоцтва, володільцю   міжнародної  реєстрації,  особі, торговельну  марку якої   визнано  в  установленому  порядку  добре  відомою.
		Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", право на одержання свідоцтва у порядку, встановленому законом, має будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники.
		Власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору ( ч. 7 ст. 16  Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").
		Наведене  свідчить,  що   позивач  мав  право  і  можливість  отримати  права  на  знаки  для  товарів  і  послуг,  як  шляхом  подання  відповіданої  заявки,  так  і в  результаті  передачі  прав  власності  на  знак   позивачу   від  попереднього  власника  свідоцтва. 
		З  огляду  на  зазначене,  суд  вважає  необґрунтованим  твердження  відповідача-1,  викладене  у  відзиві  на  позовну  заяву,  що  позивач  був  створений   тільки  в 2005  році, а  тому  не міг  набути права на  всі   торговельні  марки   та  інші  об'єкти   інтелектуальної  власності з 1997  року.    
		Відповідно  до  ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Строк дії свідоцтва продовжується за умови сплати відповідного збору. 
		Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва Установа здійснює державну реєстрацію знака, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості (ст. 13 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"). 
		Згідно ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності, зокрема, є виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності та виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання.
		Як передбачено ч. 1 ст. 495 Цивільного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є виключне право дозволяти використання торговельної марки та виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання.
		Частиною 3 ст. 157 Господарського кодексу України також встановлено, що свідоцтво надає право його володільцеві забороняти іншим особам використовувати зареєстровану торговельну марку без його дозволу, за винятком випадків її правомірного використання.
		Згідно ч. 2 ст. 157 Господарського кодексу України, використанням торговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.
		Використанням знака, відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака. 
		Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати (ч. 5 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").
		Відповідно до ст. 1  Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. 
		Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.    
		З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу. Суд  враховує,  що відповідно до ст. 21 ГПКУ сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідно  до  ст. 123 ГПК  України, іноземні суб'єкти  господарювання мають  такі  самі   процесуальні  права і  обов'язки,  що  і  суб'єкти господарювання України, крім  винятків, встановлених законом  або  міжнародним  договором.
		Відповідно  до  п. 2 Постанови Пленуму Вищого  господарського   свуду  України № 12  від 17.10.2012  року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» (далі - Постанова  Пленуму ВГСУ № 12  від 17.10.2012  року) із  змінами  і  доповненями, у вирішенні питань, пов'язаних із способами захисту прав інтелектуальної власності, господарським судам потрібно мати на увазі таке. Загальні способи захисту права інтелектуальної власності визначені частиною другою статті 16 ЦК України і частиною другою статті 20 ГК України. Наведені у відповідних нормах переліки способів захисту не є вичерпними з огляду на вміщений у статті 16 ЦК України припис про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, а у статті 20 ГК України - положення щодо можливості захисту права і законного інтересу іншими способами, передбаченими законом.
		Частиною першою статті 432 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.
		У частині другій статті 432 ЦК України визначено способи захисту права інтелектуальної власності.
		Позивач звернувся до суду з  позовом про визнання повністю недійсними свідоцтв відповідача -1, визнання відсутнім права у відповідача-1 на знаки для товарів та послуг, зобов'язання відповідача-2 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про недійсність свідоцтв та  здійснити  про це  відповідну  публікацію.
		Суд вважає, що позивач належним чином довів факт порушення його виключних майнових прав інтелектуальної власності, що надає йому право звертатися до суду за їх захистом.
		В  той  же  час,  суд  відхиляє  твердження   відповідача  -2  з  приводу  того,  що позивачем   не  доведено право  на  звернення  до  суду  та  не  надано   доказів, які  б  свідчили  про  порушення, оспорювання  або  не  визнання  прав чи  законних  інтересів  позивача.
		Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню  частково з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 499 Цивільного кодексу України, права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.
		Згідно з положеннями ст. 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" в редакції, чинній на момент прийняття рішення, свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; б) наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці;     в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
		При визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. 
		Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.     
		Відповідно до абзацу 5 п. 3 Постанови Верховної Ради України від 23.12.1993р.    № 3771-ХІІ "Про введення в дію Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", свідоцтво України може бути визнано недійсним у разі невідповідності знака умовам його реєстрації, визначеним законодавством, що діяли на дату подання заявки.
		Як  свідчать  зібрані  у  справі докази,  відповідач-1  подавав  заявки на  видачу  оспорюваних  свідоцтв в  період з 28.01.2009  року  по  24.06.2011  року,  отже, відповідність заявлених на реєстрацію знаків умовам їх реєстрації повинна  визначатися згідно Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" в редакції станом  на 10.04.2008  року.
		Відповідно до п. 4 Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, експертиза заявки на реєстрацію знака для товарів і послуг складається з таких етапів: встановлення дати подання заявки;  експертиза заявки за формальними ознаками; експертиза заявки по суті позначення, що заявлено на реєстрацію як знак. 
		При  цьому  зазначеними  Правилами  врегульовано  порядок встановлення дати подання заявки. Так, заявкам, що надійшли до НДЦПЕ, надається реєстраційний номер. Зареєстрована заявка і збір за її подання поверненню не підлягають. 
		Для встановлення дати подання заявки, матеріали, що одержані Відомством, повинні містити: 
		клопотання про реєстрацію знака, викладене українською мовою у довільній формі;  відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;  зображення знака, що заявляється на реєстрацію;  перелік товарів або послуг, для яких заявляється знак (п. 4.1.2. Правил). 
		Відповідно до п. 4.1.3. Правил, при наявності матеріалів, зазначених у пункті 4.1.2 Правил, Відомство приймає рішення про встановлення дати подання заявки. 
		У рішенні про встановлення дати подання заявки зазначаються номер заявки і відомості щодо пріоритету, якщо такий заявлено, без перевірки підстав для встановлення пріоритету. 
		Зазначене рішення надсилається заявнику протягом місяця від дати надходження заявки до Відомства при наявності документа про сплату збору за подання заявки, в тому числі за експертизу, оформленого відповідно до Положення про порядок сплати зборів і за умови, що розмір збору не менший, ніж встановлений за подання заявки і експертизу для 1 - 3-х класів МКТП.     
		Якщо документ про сплату збору за подання заявки відсутній, прийняте рішення про встановлення дати подання заявки надсилається заявнику у двотижневий строк від дати надходження документа про сплату збору за умови, що оформлення документа і розмір збору відповідає вимогам пункту 4.1.3 Правил, а також не порушено двомісячний строк, зазначений у пункті 8 статті 7 Закону (п. 4.1.4.). 
		Якщо вимоги, викладені в пункті 4.1.2 Правил, не дотримані, заявнику протягом місяця від дати надходження матеріалів заявки надсилається повідомлення про необхідність надання виправлених або відсутніх матеріалів. 
		Якщо протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення невідповідності будуть усунуті, то дата подання заявки встановлюється по даті надходження до Відомства виправлених або відсутніх раніше матеріалів чи останнього з них, якщо вони не були подані одночасно. В цьому випадку рішення про встановлення дати подання заявки надсилається заявнику протягом двох тижнів від встановленої дати подання заявки за умови сплати збору в розмірі, встановленому за подання заявки і експертизу в тому числі для 1 - 3-х класів МКТП, та у строки, зазначені в пункті 8 статті 7 Закону. 
		У разі порушення строків, зазначених у цьому пункті, заявнику надсилається повідомлення про те, що заявка вважається неподаною (п. 4.1.5.). 
		Якщо вимоги, викладені в пункті 4.1.2 Правил дотримані, але розмір збору менший, ніж встановлений за подання заявки, в тому числі за експертизу для 1 - 5-х класів МКТП, то приймається рішення про встановлення дати подання заявки, а заявнику протягом двох тижнів від дати надходження матеріалів заявки надсилається повідомлення про необхідність сплатити збір до встановленого розміру. 
		Якщо сплата збору до встановленого розміру здійснена у строк, зазначений у пункті 8 статті 7 Закону, то заявнику протягом місяця від дати надходження до Відомства документа про сплату збору надсилається рішення про встановлення дати подання заявки (4.1.6.). 
		Якщо документ про сплату встановленого збору не надійшов до Відомства протягом двох місяців від дати подання заявки, як це передбачено пунктом 8 статті 7 Закону, то заявка вважається відкликаною відповідно до пункту 3 статті 8 Закону, про що заявнику надсилається повідомлення (п. 4.1.7.). 
		Наведене  свідчить,  що  датою  подання  заявки  є  дата, визначена  Відомством на  підставі  відповідного  рішення,  з  огляду  на  необхідність  дотримання  певної  процедури  подання  такої  заявки. При  цьому  дата  подання заявки  зазначається  в  Державному  реєстрі  знаків  для  товарів  і  послуг.  
		Зазначене  спростовує  твердження  позивача з  приводу  того,  що  при  визначенні  дати  подання  заявки   необхідно  враховувати  не  лише  реальну  дату подання  такої  заявки  але  і  час   такого  подання.  
		Відповідно  до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"  (тут  і  далі - в редакції від 10.04.2008 р.), правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені Законом.
		Підстави для відмови в наданні правової охорони, як і для висновку про невідповідність вже зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, визначені ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". 
		Так, відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", не можуть одержати правову охорону позначення,  які звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання; складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду; складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема, вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг; є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу; складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами; відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності. 
		Не можуть бути зареєстровані як знаки також позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності; фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг; кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів". Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями; знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку. 
		Пунктом 4.3.1.3. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, встановлено,  що при перевірці позначення, заявленого на реєстрацію як знак, щодо наявності підстав для відмови в наданні правової охорони, відповідно до пункту 2 статті 6 Закону, встановлюється, чи не являються позначення такими, що: 
		а) не мають розрізняльної здатності; 
		б) є загальновживаними як позначення товарів певного виду; 
		в) являють собою загальновживані символи і терміни; 
		г) вказують на вид, якість, кількість, властивості, склад, призначення, цінність товарів і/або послуг, а також на місце і час їх виготовлення чи збуту; 
		ґ) є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу. 
		Згідно п. 4.3.1.9. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов'язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності. Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знака не виключає небезпеку введення в оману споживача.
		Згідно п. 4.3.2.1. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, не реєструються як знак позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, із знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи щодо однорідних товарів і/або послуг та із знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна (в тому числі, міжнародними знаками, що охороняються в Україні згідно з Мадридською угодою).
		Пунктом 4.3.2.4. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг встановлено, що позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах, а схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, - якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів.
		Відповідно до п. 4.3.2.5. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, при встановленні однорідності товарів або товарів і послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі, що виготовляє товар або надає послуги. Для встановлення такої однорідності слід враховувати рід (вид) товарів і послуг; їх призначення; вид матеріалу, з якого товари виготовлені; умови та канали збуту товарів, коло споживачів.
		Пунктом 4.3.2.6. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг передбачено, що при встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.
		В процесі розгляду справи суд дійшов висновку, що для вирішення справи по суті необхідно визначити, чи є позначення   відповідача-1 оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару або особи, яка виробляє товар з використанням знаків для товарів і послуг,  зареєстрованих на ім'я позивача, та  чи є  позначення,  що  належать  відповідачу-1  схожими  настільки, що їх можна сплутати зі  знаками  для  товарів  і  послуг,  зареєстрованими на ім'я позивача.
		Відповідно  до п. 65 Постанови  Пленуму ВГСУ № 12  від 17.10.2012  року, у вирішенні спорів, пов'язаних із визнанням недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг з підстав невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань (зокрема, про те, чи займає певний елемент домінуюче положення у зображенні знака; чи є підстави вважати, що знак може вводити споживача в оману щодо місця походження та якості товарів, позначених цим знаком; які частини зображення є тотожними з іншим зображенням; чи є схожими знаки настільки, що їх можна сплутати тощо), господарському суду необхідно, якщо схожість не має очевидного характеру, призначати судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функції експерта. Господарські суди не повинні встановлювати схожість знаків для товарів і послуг на власний розсуд. Відповідно до частини шостої статті 42 ГПК у разі відхилення господарським судом висновку судового експерта це повинно бути вмотивовано у рішенні.
		З метою об'єктивного вирішення спору у справі № 5011-39/13282-2012, оскільки вказані питання належать до предмету доказування по справі, а для встановлення чи спростування цих фактів необхідні спеціальні знання, судом призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному  центру  судової експертизи  з  питань інтелектуальної  власності. 
		Здійснюючи судову  експертизу  у  справі № 5011-39/13282-2012  судові експерти дійшли наступних висновків:
		1. Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 122189 є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 924056 відносно всіх зареєстрованих товарів 33 класу.
		2.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 131533 є тотожним із знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 131531 відносно всіх зареєстрованих товарів 33 і послуг 35 класів та схожий настільки, що можна сплутати із знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України № 131532, №132480 відносно всіх товарів 33 і послуг 35 класів.
		3.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 131534 є тотожним із знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 131532 відносно всіх зареєстрованих товарів 33 і послуг 35 класів та схожий настільки, що можна сплутати із знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України № 131531, №132480 відносно всіх товарів 33 і послуг 35 класів.
		4.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 136957 є схожим настільки, що його можна сплутати з добре відомими знаками в Україні з 01.01.2003 року, визнаними рішенням Апеляційної палати від 11.10.2007 року, знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України № 16270, № 120379, № 120380, № 120381, № 120382, знаками для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 739116, № 998794, № 1000173 відносно всіх зареєстрованих товарів 32, 33 і послуг 35 класу МКТП.
		5.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 143978 є схожим настільки, що його можна сплутати з добре відомими знаками в Україні з 01.01.2003 року, визнаними рішенням Апеляційної палати від 11.10.2007 року, знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України№ 16270, № 131414, № 134535, № 132226, № 136467, № 137002, № 150527 та знаками для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 739116, № 1037427, відносно всіх зареєстрованих товарів 33 і послуг 35 класів МКТП.
		6.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 143979 є схожим настільки, що його можна сплутати з добре відомими знаками в Україні з 01.01.2003 року, визнаними рішенням Апеляційної палати від 11.10.2007 року, знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України № 16270, № 131414, № 134535, № 132226, № 136467, № 137002, № 150527, № 139537 та знаками для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 739116, № 1037427, відносно всіх зареєстрованих товарів 33 і послуг 35 класів МКТП.
		7.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 149203 є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №131415, №134535, № 132226, № 136467, № 137002, № 139537, № 150527 та міжнародною реєстрацією № 1037427 відносно всіх зареєстрованих товарів 33 класу.
		8.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 149204 є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України № 131415, № 134535, № 132226, № 136467, № 137002, № 139537, № 150527 та міжнародною реєстрацією № 1037427 відносно всіх зареєстрованих товарів 33 класу.
		9.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 149207 є схожим настільки, що його можна сплутати з добре відомим знаком в Україні з 01.01.2003 року, визнаним рішенням Апеляційної палати від 11.10.2007 року, знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України
		№ 16270, № 131414, № 134535, № 132226, № 136467, № 137002, № 150527,№ 139537 та знаками для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 739116, № 1037427, відносно всіх зареєстрованих товарів 33 і послуг 35 класів МКТП.
		10.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 149913 є тотожним із знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 134535 і схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України № 131415, № 132226, № 136467, № 137002, № 139537, № 150527 та міжнародною реєстрацією № 1037427 відносно всіх зареєстрованих товарів 33 класу.
		11.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 149918 є схожим настільки, що його можна сплутати з добре відомими знаками в Україні з 01.01.2003 року, визнаними рішенням Апеляційної палати від 11.10.2007 року, знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України№ 16270, № 131414, № 134535, № 132226, № 136467, № 137002, № 150527, № 139537 та знаками для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 739116, № 1037427, відносно всіх зареєстрованих товарів 33 і послуг 35 класів МКТП.
		12.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №149919 є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №87503, №111969, №132478, №132481, №132482, №150525, №150526 та знаками для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією №804785, №919511, відносно всіх зареєстрованих товарів 33 і послуг 35 класу МКТП.
		13.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №149920 є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №44268, №52639, №87497, №109116, №132481, №132482, №150525, №150526 та міжнародними реєстраціями №804785, №828519, № 880645, № 921028, № 961861, відносно всіх зареєстрованих товарів 33 і послуг 35 класу МКТП.
		14.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №153387 є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України № 44268, № 52639, №87497, №109116 та міжнародними реєстраціями №828519, № 880645, №     921028, № 961861, відносно всіх зареєстрованих товарів 33 і послуг 35 класу МКТП.
		15.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №154650 є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №44268, №52639, №87497, №109116, №132481, №132482, №150525, №150526 та міжнародними реєстраціями №804785, №828519, № 880645, № 921028, № 961861, відносно всіх зареєстрованих товарів 33 і послуг 35 класу МКТП.
		16.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №154651 є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №87503, №111969, №132478, №132481, №132482, №150525, №150526 та знаками для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією №804785, №919511, відносно всіх зареєстрованих товарів 33 і послуг 35 класу МКТП.
		17.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156557 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №16270, №136623, за міжнародною реєстрацією №739116 та добре відомим знаком в Україні з 01.01.2003 р. NEMIROFF визнаним рішенням Апеляційної палати від 11.10.2007 р.
		18.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156558 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №16270, №136623, за міжнародною реєстрацією №739116 та добре відомим знаком в Україні з 01.01.2003 р. NEMIROFF визнаним рішенням Апеляційної палати від 11.10.2007 р.
		19.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156559 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №16270, №136623, за міжнародною реєстрацією №739116 та добре відомим знаком в Україні з 01.01.2003 р. NEMIROFF визнаним рішенням Апеляційної палати від 11.10.2007 р.
		20.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156560 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №16270, №136623, за міжнародною реєстрацією №739116 та добре відомим знаком в Україні з 01.01.2003 р. NEMIROFF визнаним рішенням Апеляційної палати від 11.10.2007 р.
		21.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156561 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №16270, №136623, за міжнародною реєстрацією №739116 та добре відомим знаком в Україні з 01.01.2003 р. NEMIROFF визнаним рішенням Апеляційної палати від 11.10.2007 р.
		22.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156562 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №16270, №136623, за міжнародною реєстрацією №739116 та добре відомим знаком в Україні з 01.01.2003 р. NEMIROFF визнаним рішенням Апеляційної палати від 11.10.2007 р.
		23.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156563 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №16270, №136623, за міжнародною реєстрацією №739116 та добре відомим знаком в Україні з 01.01.2003 р. NEMIROFF визнаним рішенням Апеляційної палати від 11.10.2007 р.
		24.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156564 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №16270, №136623, за міжнародною реєстрацією №739116 та добре відомим знаком в Україні з 01.01.2003 р. NEMIROFF визнаним рішенням Апеляційної палати від 11.10.2007 р.
		25.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156565 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №16270, №136623, за міжнародною реєстрацією №739116 та добре відомим знаком в Україні з 01.01.2003 р. NEMIROFF визнаним рішенням Апеляційної палати від 11.10.2007 р.
		26.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156566 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №16270, №136623, за міжнародною реєстрацією №739116 та добре відомим знаком в Україні з 01.01.2003 р. NEMIROFF визнаним рішенням Апеляційної палати від 11.10.2007 р.
		27.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156567 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №16270, №136623, за міжнародною реєстрацією №739116 та добре відомим знаком в Україні з 01.01.2003 р. NEMIROFF визнаним рішенням Апеляційної палати від 11.10.2007 р.
		28.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156568 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №16270, №136623, за міжнародною реєстрацією №739116 та добре відомим знаком в Україні з 01.01.2003 р. NEMIROFF визнаним рішенням Апеляційної палати від 11.10.2007 р.
		29.          Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №156569 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №16270, №136623, за міжнародною реєстрацією №739116 та добре відомим знаком в Україні з 01.01.2003 р. NEMIROFF визнаним рішенням Апеляційної палати від 11.10.2007 р.
		30.          Позначення, що являє собою комбінацію зображень знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України № 156562, № 156557, № 156558, № 156559, №156560, власником яких є Дочірнє підприємство «Українська горілчана компанія «Nemiroff», є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №16270, №136623, за міжнародною реєстрацією №739116 та добре відомим знаком в Україні з 01.01.2003 р. NEMIROFF визнаним рішенням Апеляційної палати від 11.10.2007 р.
		Позначення, що являє собою комбінацію зображень знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України № 156563, № 156564, № 156565, № 156566, №156567, № 156568, № 156569, власником яких є Дочірнє підприємство «Українська горілчана компанія «Nemiroff», є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №16270, №136623, за міжнародною реєстрацією №739116 та добре відомим знаком в Україні з 01.01.2003 р. NEMIROFF визнаним рішенням Апеляційної палати від 11.10.2007 р.
		Знаки для товарів і послуг, власником яких є Дочірнє підприємство «Українська горілчана компанія «Nemiroff», а саме знаки: № 122189, №136957, №143978, №143979, №149203, №149204, №149207, №149913, №149918, №156557, №156558, №156559, №156560, №156561, №156562, №156563, №156564, №156565, №156566, №156567, №156568, №156569 не є оманливими, або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар.
		Знак для товарів і послуг свідоцтвами України № 131533 не може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар, але є оманливим для товарів 33 класу МКТП: арак (рисовий алкогольний напій); вина; ганусова (анісова) горілка (настоянка); ганусовий (анісовий) лікер; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коктейлі; кюрасо (лікер); лікери; медівка (гідромель); м'ятні настоянки; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; алкогольні напої, що містять фрукти; фруктові екстракти спиртові.
		Знак для товарів і послуг свідоцтвами України № 131534 не може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар, але є оманливим для товарів 33 класу МКТП: арак (рисовий алкогольний напій); вина; ганусова (анісова) горілка (настоянка); ганусовий (анісовий) лікер; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коктейлі; кюрасо (лікер); лікери; медівка (гідромель); м'ятні настоянки; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; алкогольні напої, що містять фрукти; фруктові екстракти спиртові.
		Знак для товарів і послуг свідоцтвами України № 149919 не може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар, але є оманливим для товарів 33 класу МКТП: алкогольні напої, крім пива, виготовлені без використання пшениці; аперитиви, виготовлені без використання пшениці; арак (рисовий алкогольний напій); бренді; вина; ганусова (анісова) горілка (настоянка); ганусовий (анісовий) лікер; горілка виготовлена без використання пшениці; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коктейлі, виготовлені без використання пшениці; кюрасо (лікер); лікери; медівка (гідромель); м'ятні настоянки; настоянки гіркі; перегінні алкогольні напої, виготовлені без використання пшениці; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; спиртні напої, виготовлені без використання пшениці; спиртові екстракти, виготовлені без використання пшениці; спиртові есенції, виготовлені без використання пшениці; алкогольні напої, що сприяють травленню, виготовлені без використання пшениці; алкогольні напої, що містять фрукти; фруктові екстракти спиртові.
		Знак для товарів і послуг свідоцтвами України № 149920 не може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар, але є оманливим для товарів 33 класу МКТП: алкогольні напої, крім пива, виготовлені без використання жита; аперитиви, виготовлені без використання жита; арак (рисовий алкогольний напій); бренді; вина; ганусова (анісова) горілка (настоянка); ганусовий (анісовий) лікер; горілка виготовлена без використання жита; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коктейлі, виготовлені без використання жита; кюрасо (лікер); лікери; медівка (гідромель); м'ятні настоянки; настоянки гіркі, виготовлені без використання жита; перегінні алкогольні напої, виготовлені без використання жита; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; спиртні напої, виготовлені без використання жита; спиртові екстракти, виготовлені без використання жита; спиртові есенції, виготовлені без використання жита; алкогольні напої, що сприяють травленню, виготовлені без використання жита; алкогольні напої, що містять фрукти; фруктові екстракти спиртові.
		Знак для товарів і послуг свідоцтвами України № 153387 не може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар, але є оманливим для товарів 33 класу МКТП: алкогольні напої, крім пива, виготовлені без використання жита; аперитиви, виготовлені без використання жита; арак (рисовий алкогольний напій); бренді; брют (шампанське); вермути; вина; вина ароматизовані; вина білі; вина виноградні столові; вина десертні; вина ігристі; вина іскристі; вина лікерні; вина марочні; вина міцні; вина мускатні; вина напівсолодкі; вина напівсухі; вина ординарні; вина пінливі, в тому числі газовані; вина плодово-ягідні; вина рожеві; вина столові; вина сухі; вина червоні; ганусова (анісова) горілка (настоянка); ганусовий (анісовий) лікер; горілка, виготовлена без використання жита; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коньяки; коктейлі, виготовлені без використання жита; кюрасо (лікер); лікери; медівка (гідромель); міцні виноградні напої; м'ятні настоянки; наливки (алкогольні напої), виготовлені без використання жита; напої виноградні газовані алкогольні та слабоалкогольні; настоянки (алкогольні напої), виготовлені без використання жита; настоянки гіркі, виготовлені без використання жита; перегінні алкогольні напої, виготовлені без використання жита; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; спиртні напої, виготовлені без використання жита; спиртові екстракти, виготовлені без використання жита; спиртові есенції, виготовлені без використання жита; слабоалкогольні напої, виготовлені без використання жита; шампанське; шипучі або газовані вина; алкогольні напої, що сприяють травленню, виготовлені без використання жита; алкогольні напої, що містять фрукти; фруктові екстракти спиртові.
		Знак для товарів і послуг свідоцтвами України № 154650 не може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар, але є оманливим для товарів 33 класу: горілка, виготовлена без використання жита; горілка особлива, виготовлені без використання жита; коктейлі на основі горілки, виготовленої без використання жита; і послуг 35 класу МКТП: влаштовування виставок на комерційні або рекламні потреби щодо товарів: горілка, яка виготовлена без використання жита; горілка особлива, яка виготовлена без використання жита; коктейлі на основі горілки, яка виготовлена без використання жита; влаштовування ярмарків на комерційні або рекламні потреби щодо товарів: горілка, яка виготовлена без використання жита; горілка особлива, яка виготовлена без використання жита; коктейлі на основі горілки, яка виготовлена без використання жита; демонстрування товарів: горілка, яка виготовлена без використання жита; горілка особлива, яка виготовлена без використання жита; коктейлі на основі горілки, яка виготовлена без використання жита; послуги постачання для інших (закуповування товарів та надавання постачальницьких послуг іншим фірмам) щодо товарів: горілка, яка виготовлена без використання жита; горілка особлива, яка виготовлена без використання жита; коктейлі на основі горілки, яка виготовлена без використання жита; представляння товарів: горілка, яка виготовлена без використання жита; горілка особлива, яка виготовлена без використання жита; коктейлі на основі горілки, яка виготовлена без використання жита, через засоби комунікації з метою роздрібного продажу; сприяння продажеві (посередництво) щодо товарів: горілка, яка виготовлена без використання жита; горілка особлива, яка виготовлена без використання жита; коктейлі на основі горілки, яка виготовлена без використання жита; розміщування в одному місці, на користь іншим особам, асортименту товарів: горілка, яка виготовлена без використання жита; горілка особлива, яка виготовлена без використання жита; коктейлі на основі горілки, яка виготовлена без використання жита, яке дає змогу покупцям зручно оглядати і купувати ці товари у мережах оптової та роздрібної торгівлі.
		Знак для товарів і послуг свідоцтвами України № 154651 не може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар, але є оманливим для товарів 33 класу МКТП: алкогольні напої, крім пива, виготовлені без використання пшениці; аперитиви; арак (рисовий алкогольний напій); бренді; вина; ганусова (анісова) горілка (настоянка); ганусовий (анісовий) лікер; горілка, виготовлена без використання пшениці; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коктейлі, виготовлені без використання пшениці; кюрасо (лікер); лікери; медівка (гідромель); м'ятні настоянки; настоянки гіркі, виготовлені без використання пшениці; перегінні алкогольні напої, виготовлені без використання пшениці; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; спиртні напої, виготовлені без використання пшениці; спиртові екстракти, виготовлені без використання пшениці; спиртові есенції, виготовлені без використання пшениці; алкогольні напої, що сприяють травленню, виготовлені без використання пшениці; алкогольні напої, що містять фрукти; фруктові екстракти спиртові.
		Здійснюючи  експертне  дослідження,  судові  експерти,  зокрема,  зазначили,  що відповідно до п. 4.3.2.4. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах. Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів.
		Судові  експерти  зазначали,  що при визначенні схожості знаків для товарів і послуг необхідно враховувати, що не вимагається ніякого наміру викликати сплутування, як і не вимагається фактичного сплутування. Сама ймовірність сплутування і є тестом. Окремим аспектом визначення схожості є те, що знаки повинні порівнюватися в цілому і що більше значення повинно надаватися спільним елементам, які можуть ввести в оману, без виокремлення відмінностей, непомітних пересічному споживачу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», обсяг правової охорони, що надається знаку, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, тому при дослідженні схожості встановлюється спорідненість товарів та послуг, для яких зареєстровано знаки. Якщо товари і послуги не є такими самими або спорідненими - зникає ймовірність сплутування.
		Судові  експерти  вказали,  що дослідження, здійснювалося за наступними етапами:
		а) визначення спорідненості товарів і послуг, для яких зареєстровано знаки;
		б) визначення схожості знаків для товарів і послуг за фонетичними, графічними та семантичними ознаками.
		Відповідно до абз. 2 та 3 п. 4.3.2.5 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, при встановленні однорідності товарів або товарів і послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі, що виготовляє товар або надає послуги.
		Для встановлення такої однорідності слід враховувати рід (вид) товарів і послуг; їх призначення; вид матеріалу, з якого товари виготовлені; умови та канали збуту товарів, коло споживачів».
		Визначаючи схожість зображувальних та  комбінованих знаків для товарів і послуг, судові  експерти  зазначали,  що загальні принципи визначення схожості таких знаків викладено в п. 4.3.2.7. Правил, де зазначено, що зображувальні та об'ємні позначення, заявлені як знаки, порівнюються з зображувальними, об'ємними та комбінованими позначеннями, в композиції яких входять зображувальні чи об'ємні елементи.
		При  цьому  визначення схожості здійснювалося  за наступними ознаками: вид і характер зображення (конкретне, абстрактне, карикатурне, стилізоване тощо); геометричні форми (силует, абрис, лінії); смисловий зміст; поєднання кольорів або тонів.
		Основним критерієм схожості зображувальних позначень є загальне візуальне (зорове) враження, включаючи смислове значення, яке в першу чергу складається із зовнішнього контуру.
		Графічна (візуальна) схожість залежить від графічного написання з урахуванням характеру літер (розмір, нахил), виду шрифту, розміру літер, кількості слів, алфавіт, літерами якого написане слово, кольору чи поєднання кольорів тощо.
		Смислова (семантична) схожість словесних позначень визначається на підставі наступних ознак: подібність закладених у позначеннях ідей, понять; протилежність закладених у позначеннях ідей, понять; збіг одного з елементів позначень, на який падає логічний наголос і який має самостійне значення.
		При  цьому,  при порівнянні комбінованих позначень виділявся домінуючий елемент, який має визначальний вплив на формування загального зорового враження позначення. Експерти  вказували, що як правило, домінуючим елементом позначення, яке складається із словесного та зображувального елементів, є саме словесна частина, оскільки вона легше запам'ятовується споживачами, при замовленні товару чи послуги називається у бесіді між споживачами та продавцями. При визначенні домінуючого елемента також враховується місце, положення та обсяг, який займає елемент у позначенні та його семантичне значення.
		Основним критерієм схожості зображувальних позначень є загальне візуальне (зорове) враження, включаючи смислове значення, яке в першу чергу складається із зовнішнього контуру.
		Визначення схожості словесної частини знаку для товарів і послуг здійснювалося за правилами, викладеними в п. 4.3.2.6. Правил, де зазначено, що при встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.
		Звукова (фонетична) схожість словесних позначень визначається на підставі наступних ознак: довжина позначення; наявність близьких і співпадаючих звуків у порівнюваних позначеннях; наявність близьких звуків, що складають позначення; розташування близьких звуків і звукосполучень по відношенню один до одного; наявність співпадаючих складів і їх розташування; число складів у позначеннях; близькість складу голосних; близькість складу приголосних; характер співпадаючих частин позначень; наголос тощо.
		Смислова (семантична) схожість словесних позначень визначається на підставі наступних ознак: подібність закладених у позначеннях ідей, понять; протилежність закладених у позначеннях ідей, понять; збіг одного з елементів позначень, на який падає логічний наголос і який має самостійне значення.
		Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» обсяг правової охорони, що надається знаку, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, тому при дослідженні схожості встановлюється спорідненість товарів та послуг, для яких зареєстровано знаки. Якщо товари і послуги не є такими самими або спорідненими - зникає ймовірність сплутування.
		Здійснюючи  експертне  дослідження,  судові  експерти  також  зазначали, що до позначень, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов'язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності.
		Позначення може бути визнано оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання в якості знака не виключає небезпеки введення в оману споживача.
		Оманливими знаками є ті, які можуть ввести в оману споживачів відносно характеру, якості або інших властивостей товарів та або їх географічного походження. У даному випадку судовими  експертами досліджувалися оманливість смислового значення самого знака для товарів і послуг, коли той асоціюється з товарами, для яких пропонується. Дане дослідження необхідно відрізняти від визначення небезпеки сплутування у споживачів при використанні тотожних або схожих торговельних марок для ідентичних або однорідних товарів.
		Експерти  зазначили,  що не можуть бути оманливими фантазійні торговельні марки або знаки з довільним значенням для запропонованих товарів. Хоча торговельні марки, що мають описове значення, навіть якщо вони є тільки навідним або сугестивними і тому дистинктивними, все ж таки можуть бути оманливими.
		Враховуючи зазначене, оманливість одного знака для товарів і послуг не визначається відносно іншого знака для товарів і послуг, а виключно відносно товару чи послуг, стосовно яких зареєстровано знак для товарів і послуг або щодо яких він застосовується.
		Оманливість позначення є об'єктивною характеристикою і виникає внаслідок невідповідності смислового значення позначення - властивостям товару або послуги, яким вони маркуються, тобто наявності або відсутності у товарі чи послузі властивостей, які суперечать смисловому значенню позначення. При цьому відомості про наявність або відсутність таких властивостей сприймаються споживачем, як достовірні. 
		Можливість введення в оману споживача щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу, може виникати у випадку існування на ринку споріднених товарів або послуг, які марковані тотожними або схожими настільки, що можна сплутати позначеннями, права на які набуті раніше (промислові зразки, прізвища тощо). Така схожість може породжувати у свідомості споживача асоціації, пов'язані з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності. 
		Як зазначено у висновку № 6/13 комісійної судової  експертизи у справі № 5011-39/13282-2012  від 15.02.2013  року, судові експерти змінили формулювання першого питання суду не змінюючи його зміст та суть завдання, шляхом розділення за об'єктами дослідження. Також у ході проведення судової експертизи комісія експертів виявила факти, які можуть мати значення для справи і з приводу яких не були поставлені питання, тому судові експерти додатково надали відповіді на питання № 30 та № 31 щодо окремих знаків для товарів і послуг та способу їх використання.
		Відповідно  до  ст. 12 Закону  України  "Про судову експертизу", незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний:  провести повне дослідження і дати обгрунтований та об'єктивний письмовий висновок;  на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз'яснення щодо даного ним висновку;  заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі. Інші обов'язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством. 
		В  ст. 13  цього Закону   встановлено,  що  незалежно від виду судочинства судовий експерт має право, зокрема,  вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.
		Відповідно до п. 2.1.  Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої  наказом  Мінюсту, від 08.10.1998,  № 53/5, експерт має право указувати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення.
		В п. 4.14. зазначеної  Інструкції  визначено, що висновок експерта складається з обов'язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки).
		При  цьому,  у   вступній частині висновку експерта, окрім  іншого,  зазначаються:
		перелік питань (дослівно у формулюванні документа про призначення експертизи (залучення експерта)), які поставлено на вирішення експертизи; якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи (залучення експерта) він може дати відповідні роз'яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям; якщо поставлено декілька питань, експерт має право згрупувати їх і викласти в послідовності, яка забезпечує найдоцільніший порядок дослідження; якщо деякі питання, що містяться у документі про призначення експертизи (залучення експерта), вирішувались при проведенні експертиз різних видів, - відомості (експертна установа, номер та дата висновку) про ці експертизи; якщо питання, які поставлені на вирішення експертизи, доцільно вирішувати в іншому порядку, ніж той, що визначений у документі про призначення експертизи (залучення експерта), - зазначається, у якому порядку вирішуватимуться ці питання; питання, які вирішуються експертом у порядку експертної ініціативи.
		Проаналізувавши  зазначені  норми суд  приходить  до  висновку,  що   при  проведенні  судової  експертизи  судовому  експерту  надані  права,  зокрема, вказувати  в  експертному  висновку  на  факти,  що  були  виявлені  судовим  експертом  під  час  проведення  експертиза, але  стосовно  яких  не  були  поставлені  питання,  а  також   викладати    питання,  які  були  поставлені  на  експертизу, в  іншій  редакції.  
		З  огляду  на  зазначене,  судом  відхиляються  твердження   представників  відповідача-1  та  відповідача-2 ,  з  приводу  того, що  здійснюючи  експертне  дослідження  судові експерти  вийшли за  межі  наданих  їм повноважень.
		Відповідно  до п.п. 1.7. п. 1.  Постанови Пленуму Вищого  господарського  суду  України від 23.03.2012   року  № 5 «Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності з метою виключення неоднозначності вихідних даних для проведення експертизи господарському суду до винесення ухвали про призначення судової експертизи слід оглянути об'єкт експертного дослідження і перевірити матеріали справи та в разі виявлення розбіжностей в них ознак об'єкта (наприклад, різні за кольором зображення одних і тих самих об'єктів) та/або розбіжностей у викладенні відомостей, які стосуються одних і тих самих фактичних даних (наприклад, щодо дати пріоритету, зображень структурних формул речовин тощо), вжити заходів до усунення цих розбіжностей в порядку, передбаченому розділом V ГПК. Господарським судам слід мати на увазі, що визначення способу проведення експертизи є компетенцією експерта. Отже, експерти мають право користуватися будь-якими джерелами інформації, які можуть бути однозначно ідентифіковані, в тому числі джерелами, розміщеними в мережі Інтернет.
		За  таких  обставин,  судом  відхилені  твердження  представників  відповідача-1  та  відповідача-2  з  приводу  того,  що  судові експерти  самостійно  збирали  матеріали, які  підлягали  дослідженню,  а  також  вибирали  вихідні  дані для  проведення  судової  експертизи.  
		В  п. 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012  року № 4  (далі- Постанова Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 р.  № 4)  зазначено,  що оцінюючи висновок експерта, господарський суд повинен виходити з того, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили і переваг щодо інших доказів (частина п'ята статті 42 та частина друга статті 43 ГПК). При  цьому,  відхилення господарським  судом  висновку   судового експерта повинно  бути мотивованим у  рішенні. 
		Оцінивши   висновок     судової  експертизи  в  сукупності  з  іншими  матеріалами  справи суд  відхиляє   висновки  судових  експертів в  тій  частині,  що  ґрунтуються  на  порівнянні знаків   для  товарів  і  послуг,  належних  позивачу та  відповідачу-1,  у  разі  коли:
		- заявка  на реєстрацію   знаку  для  товарів  і  послуг позивача  була  подана  пізніше заявки  на реєстрацію   знаку  для  товарів  і  послуг відповідача -1 (зазначене стосується  знаків  відповідача -1  за свідоцтвами  № 149203, № 149204, №149207, №149913);
		-  заявка  на реєстрацію   знаку  для  товарів  і  послуг позивача  була  подана в той  же  день,  що і заявки  на реєстрацію   знаку  для  товарів  і  послуг відповідача -1 (зазначене стосується  знаків  відповідача -1  за свідоцтвами  № 131533, №131534);
		-  порівнюються  знаки для  товарів  і  послуг відповідача-1  зі знаками позивача  за    міжнародними  реєстраціями,  які  не  діють  в  Україні (зазначене  стосується  міжнародних  реєстрацій  № 919511, № 921028);
		-  порівнюються  знаки для  товарів  і  послуг відповідача-1  зі знаками позивача  за    міжнародними  реєстраціями,  які  діють  в  Україні щодо  інших  товарів (зазначене  стосується  міжнародних  реєстрацій  № 924056, № 739116);
		-  порівнюються  знаки для  товарів  і  послуг відповідача-1  зі знаками позивача  за    міжнародними  реєстраціями, що  діють  в  Україні з  дати  пізнішої,  ніж  дата  подання  заявки  відповідачем-1  на  знак  для  товарів  і  послуг (зазначене  стосується  міжнародних  реєстрацій  998794, 1000173, 1037427).
		З  огляду  на  зазначене  суд повністю відхиляє   висновки  судових  експертів,  викладені   в  п. 2 і п. 3 заключної  частини висновку № 6/13 комісійної   експертизи.
		В  п. 6 Постанови Пленуму ВГСУ від  23.03.2012  року № 4 зазначено,  що визначення способу проведення експертизи належить до компетенції експерта. 
		Зібрані  у матеріалах  справи  докази  свідчать,  що  судова експертиза проведена  комісією експертів у складі: 
		Охромєєва Юрія Геннадійовича - завідувача лабораторії права промислової власності Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін'юсту України, який має вищу технічну та юридичну освіту, є атестованим судовим експертом ІІ кваліфікаційного класу з правом проведення експертиз, у тому числі за спеціальністю 13.6 «Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг)», стаж експертної роботи з 2006 р.
		Ткачук Тетяни Миколаївни - завідувача сектором засобів індивідуалізації лабораторії права промислової власності Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, яка має вищу філологічну, юридичну освіту та спеціальну освіту в сфері інтелектуальної власності, є атестованим судовим експертом ІІ кваліфікаційного класу з правом проведення експертиз, у тому числі за спеціальностями 13.4 «Дослідження, пов'язані з промисловими зразками» та 13.6 «Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними  зазначеннями». Стаж експертної роботи з 2007 р.
		Атаманчук Андрія Геннадійовича - старшого судового експерта лабораторії права промислової власності Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін'юсту України, який має вищу юридичну освіту та спеціальну освіту у сфері інтелектуальної власності, кваліфікацію судового експерта ІV класу з правом проведення експертиз, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальностями 13.4. «Дослідження, пов'язані з промисловими зразками» та 13.6 «Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними  зазначеннями». Стаж експертної роботи з 2008 року.
		Судових експертів про кримінальну відповідальність згідно із статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України попереджено.
		Відповідно  до  ч. 5  ст. 31  ГПК України  судовий  експерт   має  право  відмовитися   від  дачі  висновку, якщо  він  не  має   необхідних знань  для  виконання  покладеного  на  нього  обов'язку. 
		Оцінюючи  висновок № 6/13 комісійної  судової  експертизи  вцілому,  суд  вважає, що  зазначений  висновок, окрім висновків, викладених  в п. 2, 3 йогог  заключної  частини,  містить відповіді на порушені питання, які є  обґрунтованими,  такими що узгоджуються  з іншими матеріалами справи та  зробленими  в  результаті порівняння знаків,  належних відповідачу-1,  та  протиставлення їм значної  кількості  знаків, належних  позивачу. 
		Судом також  з'ясовано,  що при призначенні та проведенні судової експертизи було додержано вимоги законодавства, судові  експерти  були компетентними,  обставин, які виключали участь експерта у справі, судом встановлено  не  було.
		З огляду на наведене, суд вважає, що висновок № 6/13 комісійної судової  експертизи у  сфері  інтелектуальної  власності у  господарській  справі №5011-39/13282-2012  від 15.02.2013  року складений кваліфікованими  судовими експертами, відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", а тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу.
		Виходячи з вищевикладеного, висновок  судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності № 6/13 від 15.02.2013 р. обґрунтовано підтвердив факти невідповідності  знаків  для  товарів  і  послуг,  належних  відповідачу-1, умовам надання правової охорони відповідно до положень  Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
		Також, здійснюючи  розгляд  справи  по  суті, судом  встановлено,  що в матеріалах справи наявні надані позивачем письмові листи згоди  від 11.10.2009р., 24.06.2009р., 19.10.2009 р., 13.12.2009 р., 26.01.2009 р. до Українського Патентного Відомства, відповідно  до яких було зареєстровано знаки для товарів і послуг відповідача- 1 за свідоцтвами України №136957, №143978, №143979, №149203, №149204, №149207, №149913, № 149918, №154650, № 154651.
		Відповідно  до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»  встановлено, що не можуть бути зареєстровані як знаки  позначення,  які  є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг. Зазначена  норма  закону  не  містить  винятків.
		За  таких  обставин,  суд  відхиляє твердження  відповідача-1  та  відповідача-2  про відповідність  нормам  чинного законодавства  здійснення  реєстрації  знаків  для  товарів  і  послуг  відповідача-1 за свідоцтвами України  №№136957, 143978, 143979, 149203, 149204, 149207, 149913, 149918, 154650, 154651 на підставі  листів згоди позивача. 
		Судом  досліджені  в  сукупності  результати  судової  експертизи, викладені у п. 17-31 висновку   судової  експертизи.
		Судом  враховано, що згідно зі ст. 6 bis Паризької конвенції країни Союзу зобов'язуються чи з ініціативи адміністрації, якщо це допускається законодавством даної країни, чи за клопотанням зацікавленої особи відхиляти або визнавати недійсною реєстрацію і забороняти застосування товарного знака, що становить відтворення, імітацію чи переклад іншого знака, здатні викликати змішування зі знаком, що за визначенням компетентного органу країни реєстрації чи країни застосування вже є у цій країні загальновідомим як знак особи, що користується привілеями цієї Конвенції, і використовується для ідентичних або подібних продуктів. Це положення поширюється і на ті випадки, коли істотна складова частина знака становить відтворення такого загальновідомого знака чи імітацію, здатну викликати змішування з ним.
		Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" правова охорона добре відомого знаку поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням.
		Судом  враховано,  що світова практика захисту добре відомих знаків йде шляхом заборони використання добре відомого знаку іншими особами, оскільки таке використання призводить до зниження дистинктивності (своєрідності) знаку, його розмивання, незалежно від наявності чи відсутності фактів змішування споживачем уявлень про походження товарів чи джерела надання послуги, встановлених фактів недобросовісної конкуренції та фактичної економічної шкоди.
		Судом  також  прийняті  до  уваги  пояснення відповідача-1 з  приводу  реєстрації зазначених  знаків  та  умов  їх  використання. 
		Таким чином, здійснивши ретельний аналіз всіх наявних в матеріалах справи доказів, суд прийшов до висновку про невідповідність  знаків  для  товарів  і  послуг,  належних  відповідачу-1, умовам надання правової охорони відповідно до положень  Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Суд, зокрема, встановив,  що  знаки  для  товарів  і  послуг  відповідача-1 за  свідоцтвами  України  № 131533, № 131534, № 149919, № 149920, 153387, 154650, № 154651 є оманливими  для  товарів  33  класу  МКТП,  зазначених  у  висновку  судового  експерта.
		Знаки  для  товарів  і  послуг  відповідача-1 за  свідоцтвами  України  № 122189;  № 136957;  № 143978; № 143979; № 149203; № 149204; № 149207; № 149913; № 149918; № 149919; № 149920;  № 153387; № 154650; №154651; № 156557; № 156558; № 156559; № 156560;  № 156562;  № 156563; № 156564;  № 156565; № 156566; № 156567; № 156568; № 156569  є  тотожними  або  схожими  настільки, що їх  можна  сплутати зі  знаками  для  товарів  та  послуг  належних  позивачу. 
		За таких обставин, вимоги позивача про  визнання  повністю недійсними  свідоцтв відповідача-1 на знаки для товарів та послуг за  свідоцтвами України  № 122189;  № 136957;  № 143978; № 143979; № 149203; № 149204; № 149207; № 149913; № 149918; № 149919; № 149920;  № 153387; № 154650; №154651; № 156557; № 156558; № 156559; № 156560;  № 156562;  № 156563; № 156564;  № 156565; № 156566; № 156567; № 156568; № 156569 підлягають задоволенню з огляду  на  невідповідність  зазначених  знаків  умовам  надання  правової  охорони.
		Позовні  вимоги про  визнання повністю недійсними  свідоцтв відповідача-1 на знаки для товарів та послуг за  свідоцтвами України  № 131533 та №  131534 підлягають  задоволенню  частково, а  саме:  суд  прийшов  до  висновку  про визнання  частково  недійсними  свідоцтв  України  на  знаки  для  товарів  і  послуг № 131533 від 25.11.2010 р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 31 серпня 2009 року, в  частині товарів 33 класу МКТП: арак (рисовий алкогольний напій); вина; ганусова (анісова) горілка (настоянка); ганусовий (анісовий) лікер; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коктейлі; кюрасо (лікер); лікери; медівка (гідромель); м'ятні настоянки; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; алкогольні напої, що містять фрукти; фруктові екстракти спиртові; №  131534 від 25.11.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 31 серпня 2009 року в  частині товарів 33 класу МКТП: арак (рисовий алкогольний напій); вина; ганусова (анісова) горілка (настоянка); ганусовий (анісовий) лікер; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коктейлі; кюрасо (лікер); лікери; медівка (гідромель); м'ятні настоянки; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; алкогольні напої, що містять фрукти; фруктові екстракти спиртові, оскільки  зазначені  знаки  є  оманливими для  перелічених товарів  33 класу  МКТП.
		В  іншій  частині  позовних  вимог  про  визнання    недійсниим  знаків  для  товарів  і  послуг  за  свідоцтвами  України №  131534  та №  131534 позивачу  належить  відмовити  з  огляду  на  недоведеність   тверджень  про  невідповідність  вказаних  знаків  умовам  надання правової  охорони. 
		В  частині  позовних  вимог позивача про  визнання  повністю недійсним  свідоцтва відповідача-1 на знак для товарів та послуг за  свідоцтвом України  № 156561 позивачу  належить  відмовити  з  огляду  на  недоведеність  твердження про невідповідність  зазначеного  знаку  умовам  надання  правової  охорони та  відсутністю  відповідних  доказів  в  матеріалах  справи.
		Відповідно  до  ст. 495 ЦК  України майнові   права  інтелектуальної   власності  на  торговельну  марку належать  володільцю відповідного  свідоцтва на знак для  товарів  і  послуг. 
		Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.     З  огляду  на  визнання недійсними повністю  та  в частині свідоцтв  України на  знаки  для  товарів  і  послуг, належних  відповідачу-1, підлягають  також  задоволенню  позовні  вимоги  про  визнання  відсутнім  права  у    відповідача-1 на  знаки  для  товарів  і  послуг,   що  визнаються  недійсними  повністю та  в частині.
		Позивач також звернувся до суду з  позовною  вимогою  про зобов'язання відповідача - 2  внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про недійсність наведених свідоцтв України та  про  зобов'язання відповідача-2  опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" відомості про визнання недійсними наведених свідоцтв України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» при визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Установа (центральний орган виконавчої влади, що  реалізує   державну  політику   у  сфері  інтелектуальної  власності  відповідно до ст. 1 вказаного Закону) повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.
		Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки (ч. 3 ст. 19 Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).
		Відповідно до п. 1.2. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002р. № 10, Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг - це сукупність офіційних відомостей щодо державної реєстрації знаків для товарів і послуг, які постійно зберігаються на електронному та/або паперовому носіях. 
		З  огляду  на задоволення частково позовних  вимог  про  визнання  недійсними     свідоцтв  на  знаки  для  товарів  і  послуг  відповідача -1,  позовні   вимоги позивача про зобов'язання відповідача 2 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про недійсність наведених свідоцтв України та  про  зобов'язання відповідача-2  опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" відомості про визнання недійсними наведених свідоцтв України є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
		Господарський  суд  приймає  тільки  ті  докази, які  мають  значення  для  справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
		Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Відповідно до ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Відповідно  до п. 2 Постанови  Пленуму ВГСУ від 23 березня 2012 року N 4, не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи та  не  приймається судом  в  якості  належного доказу  у  справі.
		З  огляду  на  зазначене,  наявний  в  матеріалах  справи висновок  № 389/1 експертного  дослідження   об'єктів    інтелектуальної   власності   від 31.08.2012  року,  наданий  до  суду  позивачем  не  вважається  судом актом судової експертизи.
		Відповідно  до  ст. 44 ГПК України   судові  витрати  складаються   з  судового збору,  сум  що  підлягають сплаті  за  проведення  судової  експертизи,  призначеної  господарським  судом.
		Згідно частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		При цьому приписами частини другої наведеної статті Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
		З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 18.09.2012 р. про визнання свідоцтв на знаки для товарів і послуг недійсними та зобов'язання вчинити дії 25.09.2012 р., сплативши за подання до суду даної позовної заяви немайнового характеру судовий збір в сумі 1073,00 грн., що підтверджується квитанцією № 3810042 від 18.09.2012 р. 
		Судом враховано, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011 року № 2857-VI станом на 01.01.2012 року (а отже, станом на 1 січня календарного року, в якому позивач звернувся з даним позовом до суду) мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1073,00 грн.
		В той же час, як було з'ясовано судом у процесі розгляду прийнятої позовної заяви № б/н від 18.09.2012 р. (з подальшими уточненнями, доповненнями, виправленнями), остання містила вимоги: 
		- про визнання у відповідача відсутнім права на 29 знаків для товарів і послуг (перелік наведено у позовній заяві) ; 
		- про визнання недійсними 29 свідоцтв відповідача на знаки для товарів і послуг (перелік наведено у позовній заяві); 
		- про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на 29 знаків для товарів і послуг (перелік наведено у позовній заяві); 
		- про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності внести опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання недійсним 29 свідоцтв (перелік наведено у позовній заяві). 
		Зміст наведених вимог свідчить про об'єднання у позовній заяві № б/н від 18.09.2012 р. 29 (двадцяти дев'яти) вимог майнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами.
		Як зазначено у п.п. 2.11 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (далі - Постанова Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 р. № 7), якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог. 
		Вищезазначене свідчить про факт недоплати судового збору за подання до суду позовної заяви № б/н від 18.09.2012 р., оскільки фактично позивачем було сплачено судовий збір за одну вимогу немайнового характеру (1073,00 грн.), тоді як належало сплатити судовий збір за 29 вимог немайнового характеру (31117,00 грн., виходячи з мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня 2012 року - календарного року, в якому позивач звернувся з відповідною позовною заявою до суду).
		У п.п. 2.23 п. 2 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 р. № 7 роз'яснено, що якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може, зокрема, стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК.
		Судом також враховано, що відповідно до п. 69 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», за змістом статті 49 ГПК у разі задоволення позову про визнання свідоцтва на знак недійсним повністю або частково суд не має права покладати судовий збір та інші судові витрати на Державну службу інтелектуальної власності України, якщо останнього було залучено до участі у справі як одного з відповідачів, а видачу відповідного свідоцтва здійснено ним згідно з чинним законодавством.
		Як було встановлено судом при розгляді справи, станом на час винесення даного рішення власником оспорюваних свідоцтв України є відповідач-1.
		Тож враховуючи, що позовні вимоги судом задоволено частково, зокрема в частині 28 вимог немайнового характеру, а також з'ясований в судовому засіданні 22.04.2013 р. факт недоплати судового збору за подання відповідної позовної заяви, з урахуванням приписів частин першої та другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд прийшов до висновку про стягнення судового збору в сумі 31117,00 грн. з відповідача -1 в доход Державного бюджету України за реквізитами, передбаченими для справляння судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва. В той же час, сплачений за подання до суду позовної заяви № б/н від 18.09.2012 р. судовий збір в розмірі 1073,00 грн. (за одну вимогу немайнового характеру) покладається на позивача, оскільки в задоволенні позову у відповідній частині позивачу було відмовлено.
		Відповідно до частини п'ятої статті 49 ГПК України визначений порядок відшкодування, зокрема, витрат за проведення судової експертизи, згідно якого при частковому задоволенні позову - такі витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  
		Враховуючи наведене, а також те, що спір в даній справі, а рівно необхідність проведення експертизи, виникли внаслідок неправильних дій відповідача-1, витрати за проведення судової експертизи в сумі 29715,84 грн. покладаються на відповідача-1.
		Враховуючи вищевикладене та керуючись  ст. ст. 22, 32, 33, 34, 41, 42, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України,  Господарський суд міста Києва
		                                                                   
		                                                                    В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов задовольнити  частково.
		2. Визнати відсутнім право у Дочірнього підприємства «Українська Горілчана Компанія «Nemiroff» (22800, Вінницька  обл., м. Немирів, вул. Горького, 31; ідентифікаційний  код 30805594) на знаки для товарів та послуг:
		№ 122189 від 26.04.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 23 грудня 2009 року,
		№ 131533 від 25.11.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 31 серпня 2009 року в  частині товарів 33 класу МКТП: арак (рисовий алкогольний напій); вина; ганусова (анісова) горілка (настоянка); ганусовий (анісовий) лікер; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коктейлі; кюрасо (лікер); лікери; медівка (гідромель); м'ятні настоянки; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; алкогольні напої, що містять фрукти; фруктові екстракти спиртові; 
		№ 131534 від 25.11.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 31 серпня 2009 року  в  частині товарів 33 класу МКТП: арак (рисовий алкогольний напій); вина; ганусова (анісова) горілка (настоянка); ганусовий (анісовий) лікер; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коктейлі; кюрасо (лікер); лікери; медівка (гідромель); м'ятні настоянки; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; алкогольні напої, що містять фрукти; фруктові екстракти спиртові;  
		№ 136957 від 11.04.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 28 січня 2009 р.,
		№ 143978 від 12.09.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 12 жовтня 2009 р.,
		№ 143979 від 12.09.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 12 жовтня 2009 р.,
		№ 149203 від 26.12.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149204 від 26.12.2011р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149207 від 26.12.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 20 жовтня 2009 р.,
		№ 149913 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149918 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 20 жовтня 2009 р.,
		№ 149919 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 149920 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 153387 від 26.03.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 09 лютого 2011 р.,
		№ 154650 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 154651 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 156557 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156558 від 25.04.2012р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156559 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156560 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156562 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156563 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156564 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156565 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156566 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156567 від 25.04.2012р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156568 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156569 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.
		3. Визнати повністю недійсними свідоцтва Дочірнього підприємства «Українська Горілчана Компанія «Nemiroff» (22800, Вінницька  обл., м. Немирів, вул. Горького, 31; ідентифікаційний  код 30805594) на знаки для товарів та послуг:
		№ 122189 від 26.04.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 23 грудня 2009 р.,
		№ 136957 від 11.04.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 28 січня 2009 р.,
		№ 143978 від 12.09.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 12 жовтня 2009 р.,
		№ 143979 від 12.09.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 12 жовтня 2009 р.,
		№ 149203 від 26.12.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149204 від 26.12.2011р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149207 від 26.12.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 20 жовтня 2009 р.,
		№ 149913 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149918 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 20 жовтня 2009 р.,
		№ 149919 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 149920 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 153387 від 26.03.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 09 лютого 2011 р.,
		№ 154650 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 154651 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 156557 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156558 від 25.04.2012р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156559 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156560 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156562 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156563 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156564 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156565 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156566 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156567 від 25.04.2012р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156568 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156569 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.
		4. Визнати  частково  недійсними  свідоцтва  України  на  знаки  для  товарів  і  послуг Дочірнього підприємства «Українська Горілчана Компанія «Nemiroff» (22800, Вінницька  обл., м. Немирів, вул. Горького, 31; ідентифікаційний  код 30805594) № 131533 від 25.11.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 31 серпня 2009 року в  частині товарів 33 класу МКТП: арак (рисовий алкогольний напій); вина; ганусова (анісова) горілка (настоянка); ганусовий (анісовий) лікер; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коктейлі; кюрасо (лікер); лікери; медівка (гідромель); м'ятні настоянки; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; алкогольні напої, що містять фрукти; фруктові екстракти спиртові; №  131534 від 25.11.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 31 серпня 2009 року в  частині товарів 33 класу МКТП: арак (рисовий алкогольний напій); вина; ганусова (анісова) горілка (настоянка); ганусовий (анісовий) лікер; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коктейлі; кюрасо (лікер); лікери; медівка (гідромель); м'ятні настоянки; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; алкогольні напої, що містять фрукти; фруктові екстракти спиртові.
		5.          Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України  (03680, м. Київ, вул. Урицького, 45; ідентифікаційний  код 37552556) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про недійсність свідоцтв:
		№ 122189 від 26.04.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 23 грудня 2009 р.,
		№ 136957 від 11.04.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 28 січня 2009 р.,
		№ 143978 від 12.09.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 12 жовтня 2009 р.,
		№ 143979 від 12.09.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 12 жовтня 2009 р.,
		№ 149203 від 26.12.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149204 від 26.12.2011р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149207 від 26.12.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 20 жовтня 2009 р.,
		№ 149913 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149918 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 20 жовтня 2009 р.,
		№ 149919 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 149920 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 153387 від 26.03.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 09 лютого 2011 р.,
		№ 154650 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 154651 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 156557 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156558 від 25.04.2012р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156559 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156560 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156562 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156563 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156564 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156565 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156566 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156567 від 25.04.2012р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156568 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156569 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.
		6.          Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України (03680, м. Київ, вул. Урицького, 45; ідентифікаційний  код 37552556) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про часткову недійсність свідоцтв   України  на  знаки  для  товарів  і  послуг № 131533 від 25.11.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 31 серпня 2009 року, в  частині товарів 33 класу МКТП: арак (рисовий алкогольний напій); вина; ганусова (анісова) горілка (настоянка); ганусовий (анісовий) лікер; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коктейлі; кюрасо (лікер); лікери; медівка (гідромель); м'ятні настоянки; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; алкогольні напої, що містять фрукти; фруктові екстракти спиртові; № 131534 від 25.11.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 31 серпня 2009 року в  частині товарів 33 класу МКТП: арак (рисовий алкогольний напій); вина; ганусова (анісова) горілка (настоянка); ганусовий (анісовий) лікер; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коктейлі; кюрасо (лікер); лікери; медівка (гідромель); м'ятні настоянки; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; алкогольні напої, що містять фрукти; фруктові екстракти спиртові.
		7.          Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України (03680, м. Київ, вул. Урицького, 45; ідентифікаційний  код 37552556) опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" відомості про визнання недійсним свідоцтв:
		№ 122189 від 26.04.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 23 грудня 2009 р.,
		№ 136957 від 11.04.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 28 січня 2009 р.,
		№ 143978 від 12.09.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 12 жовтня 2009 р.,
		№ 143979 від 12.09.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 12 жовтня 2009 р.,
		№ 149203 від 26.12.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149204 від 26.12.2011р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149207 від 26.12.2011р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 20 жовтня 2009 р.,
		№ 149913 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2009 р.,
		№ 149918 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 20 жовтня 2009 р.,
		№ 149919 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 149920 від 10.01.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 153387 від 26.03.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 09 лютого 2011 р.,
		№ 154650 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 154651 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 14 грудня 2009 р.,
		№ 156557 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156558 від 25.04.2012р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156559 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156560 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156562 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156563 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156564 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156565 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156566 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156567 від 25.04.2012р. , заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156568 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.,
		№ 156569 від 25.04.2012р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 24 червня 2011 р.
		8.          Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України (03680, м. Київ, вул. Урицького, 45; ідентифікаційний  код 37552556) опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" відомості про  часткову недійсність свідоцтв   України  на  знаки  для  товарів  і  послуг № 131533 від 25.11.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 31 серпня 2009 року, в  частині товарів 33 класу МКТП: арак (рисовий алкогольний напій); вина; ганусова (анісова) горілка (настоянка); ганусовий (анісовий) лікер; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коктейлі; кюрасо (лікер); лікери; медівка (гідромель); м'ятні настоянки; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; алкогольні напої, що містять фрукти; фруктові екстракти спиртові; № 131534 від 25.11.2010р., заявка на реєстрацію знаку  для товарів і послуг від 31 серпня 2009 року в  частині товарів 33 класу МКТП: арак (рисовий алкогольний напій); вина; ганусова (анісова) горілка (настоянка); ганусовий (анісовий) лікер; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коктейлі; кюрасо (лікер); лікери; медівка (гідромель); м'ятні настоянки; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; алкогольні напої, що містять фрукти; фруктові екстракти спиртові.
		9. Стягнути з Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька  обл., м. Немирів, вул. Горького, 31; ідентифікаційний  код 30805594) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Nemiroff  Intellectual  Property  Establishment (Haus Rechsteiner, Stadtle 31, p.o. Box 328, LI -9490 Vaduz, Liechtenstein) витрати за проведення судової експертизи в сумі 29715,84 грн. (двадцять дев'ять  тисяч сімсот п'ятнадцять грн. 84 коп.).
		10. Стягнути з Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька  обл., м. Немирів, вул. Горького, 31; ідентифікаційний  код 30805594) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення в доход Державного бюджету України за реквізитами, передбаченими для справляння судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва 31117,00 грн. (тридцять одну  тисячу сто  сімнадцять грн. 00 коп.) судового збору . 
		11. Видати накази.
		12. В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України  рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		 
		Повне  рішення складено  23.04.2013 р.
		 
		Судді                                                                                                                Гумега О.В. (головуючий)
		 
		 
		                                                                                            Босий В.П.
		                                                                                           
		      
		                                                                                                                         Марченко О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...