Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 625/1747/2012 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти волі, честі та гідності особи; Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.04.2013. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2013.
Дата набрання законної сили: 13.05.2013
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    Чуднівський районний суд Житомирської області    
		Справа № 625/1747/2012
		Провадження №  1/294/289/13  
		 
		ВИРОК                            
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25.04.2013 року                                                                      м. Чуднів 
		 
		                    
		          Чуднівський районний суд Житомирської області в складі: 
		головуючого судді Мельничука О.О.,
		при секретарі Івашкевич В.П.,
		за участю прокурора Закірова Р.К.,
		захисника ОСОБА_1,
		підсудного ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина Республіки Молдова, одруженого, не працюючого, працездатного, маючого на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, не судимого,
		за ст.149 ч.3 КК України,-
		 
		                                                                встановив:
		 
		В один із днів наприкінці червня - початку липня 2005 року ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з двома іншими громадянами Республіки Молдова, відносно яких матеріали про вчинення злочину перебували на розгляді в Окружному суді м. Жешува Республіки Польща, маючи злочинний умисел, направлений на вчинення незаконної угоди відносно декількох людей, в тому числі і малолітніх дітей,  щодо експлуатації їх праці, а саме зайняття жебрацтвом, прибув разом з іншою особою, відносно якої матеріали перебувають в окремому провадженні, в с. Кіхті, Чуднівського району, Житомирської області, де зустріли мешканку вказаного села ОСОБА_5 
		Реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на вчинення незаконної угоди відносно декількох людей, використовуючи важкий матеріальний стан потерпілої та те, що в неї на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, ОСОБА_2 за попередньою змовою з вказаною вище іншою особою запропонували ОСОБА_5 свої послуги в працевлаштуванні доглядальницею за літніми людьми в Республіці Польща. Попередньо знаючи про неправдивість даних, які вони повідомляють, вводячи потерпілу в оману, ОСОБА_2 та інша особа пообіцяли ОСОБА_5 щомісячну заробітну плату в розмірі 150 доларів США, гарне ставлення роботодавців, добрі умови проживання та харчування за їх рахунок. Окрім вказаних умов, ОСОБА_2 та інша особа також повідомили ОСОБА_5 про те, що їй необхідно взяти з собою своїх малолітніх дітей, а саме ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та  ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ніби-то для того щоб швидше та без проблем перетнути державний кордон України з Польщею. Вислухавши дану пропозицію та не здогадуючись про їх злочинні наміри, ОСОБА_5 погодились їхати на роботу до Польщі разом зі своїми малолітніми дітьми.
		Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на вчинення  незаконної угоди відносно декількох людей, в тому числі і малолітніх дітей, щодо експлуатації їх праці, а саме зайняття жебрацтвом, в червні-липні 2005 року ОСОБА_2 та інша особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, прибули до с. Тютюнники, Чуднівського району, Житомирської області, де зустрілись з мешканкою вказаного села ОСОБА_8 Використовуючи важкий матеріальний стан потерпілої та те, що в неї на утриманні перебуває малолітня дитина, ОСОБА_2 та інша особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, запропонували ОСОБА_8 свої послуги в працевлаштуванні на роботу в Республіці Польща, а саме збирати гуманітарну допомогу на вулицях міст Польщі для хворих людей. Попередньо знаючи про неправдивість даних, які вони повідомляють, вводячи потерпілу в оману,  вказані вище особи пообіцяли ОСОБА_8 стабільну щомісячну заробітну плату в розмірі 150 доларів США, гарне ставлення роботодавців, безкоштовне проживання, харчування та переїзд до Польщі. Окрім вказаних умов, ОСОБА_2 та інша особа також повідомили ОСОБА_8 про те, що їй необхідно взяти з собою свою малолітню дитину, а саме ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, пояснюючи це тим, що за наявності з нею дитини, поляки здаватимуть більше гуманітарної допомоги хворим людям. Вислухавши вказану пропозицію, не здогадуючись про їх злочинні наміри, ОСОБА_8 погодилась їхати на роботу до Польщі разом зі своїм малолітнім сином.
		Отримавши згоду ОСОБА_5 та ОСОБА_8, увівши таким чином  потерпілих в оману, ОСОБА_2 та інша зазначена вище особа, знаючи про те, що в майбутньому отримають гроші в результаті експлуатації праці потерпілих, сплатили власні грошові кошти за виготовлення всіх необхідних документів для перетину кордону Республіки Польща на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_8 та їх малолітніх дітей, після чого сприяли тому, що 30.07.2005 року об 11 годині 07 хвилин в прикордонному пункті пропуску "Шегині" потерпілі разом зі своїми малолітніми дітьми перетнули Державний кордон України з Республікою Польща та прибули до м. Лодзь. У вказаному місті ОСОБА_5, ОСОБА_8 та їх малолітніх дітей зустріла інша особа, яка, діючи за попередньою змовою із вказаними вище особами, які організували перетин потерпілими та їх дітьми кордону, в т.ч. із ОСОБА_2 реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на  вчинення експлуатації праці потерпілих та їх дітей, позбавивши ОСОБА_5 та ОСОБА_8 будь-якої можливості повернутись самостійно до України, примусила останніх займатись жебрацтвом на вулицях міста разом з їхніми малолітніми дітьми, не сплачуючи при цьому за це обумовлених перед поїздкою грошових коштів. При перебуванні ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на території Республіки Польща, ОСОБА_2 не вчиняв дій щодо повернення відправлених ним малолітніх дітей потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в Україну.  
		Таким чином, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з іншими особами, вчинили незаконну угоду відносно декількох людей, а саме ОСОБА_5,  її малолітніх дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, а також ОСОБА_8 та її малолітньої дитини ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5, яка полягала у передачі ОСОБА_2 з іншою особою вказаних потерпілих особі, яка перебувала на території Республіки Польща, для експлуатації праці даних потерпілих та їх дітей, примусивши займатися їх жебрацтвом, внаслідок чого ОСОБА_5, жебракуючи разом зі своїми малолітніми дітьми на протязі майже двох років, а ОСОБА_8,  займаючись жебрацтвом приблизно на протязі 5 місяців разом з малолітнім сином, не отримали за це відповідної обумовленої грошової винагороди.      
		Крім цього, в липні 2005 року ОСОБА_2, маючи злочинний умисел, направлений на повторне вчинення незаконної угоди відносно декількох людей, в тому числі і малолітніх дітей  для подальшої експлуатації їх праці, а саме зайняття жебрацтвом, прибув разом з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, в с. Тютюнники Чуднівського району Житомирської області, де зустрів мешканку вказаного села ОСОБА_10 
		Реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на повторне вчинення незаконної угоди відносно декількох людей, використовуючи важкий матеріальний стан потерпілої та те, що в неї на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, ОСОБА_2 з вказаною іншою особою запропонували ОСОБА_10 роботу за кордоном, а саме збирати гуманітарну допомогу на вулицях міст в Польщі. Попередньо знаючи про неправдивість даних, які вони повідомляють, вводячи потерпілу в оману, вони пообіцяли ОСОБА_10 щомісячну заробітну плату в розмірі 150 доларів США, безкоштовне проживання, харчування, а також переїзд до місця роботи. Окрім вказаних умов, дані особи також повідомили ОСОБА_10 про те, що їй необхідно взяти з собою своїх малолітніх дітей, а саме ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7,  пояснюючи це тим, що за наявності з нею дітей, поляки здаватимуть більше грошей та гуманітарної допомоги. Вислухавши дану пропозицію, не здогадуючись про злочинні наміри співрозмовників, ОСОБА_10 погодилась їхати на роботу до Польщі разом зі своїми малолітніми дітьми.
		Отримавши згоду ОСОБА_10,  і увівши таким чином  потерпілу в оману, ОСОБА_2 та особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження,  знаючи про те, що в майбутньому отримають гроші в результаті експлуатації праці потерпілої, сплатили власні грошові кошти за виготовлення всіх необхідних документів для перетину кордону Республіки Польщі на ім'я ОСОБА_10 та її малолітніх дітей. Після цього, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження,  діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2,  в прикордонному пункті пропуску "Шегині" 18.08.2005 року о 12 годині повторно вчинила переміщення потерпілої та її малолітніх дітей через Державний кордон України з Республікою Польща та прибула з ОСОБА_10 та її малолітніми дітьми до м. Лодзь. У вказаному місті дана особа передала ОСОБА_10 та її малолітніх дітей жінці, відносно якої матеріали перебувають в окремому провадженні,  яка, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та іншою особою, реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на повторне вчинення експлуатації праці потерпілої та її дітей, позбавила ОСОБА_10 будь-якої можливості повернутись самостійно до України та примусила останню займатись жебрацтвом на вулицях міста разом з її малолітніми дітьми, не сплачуючи при цьому за це обумовлених грошових коштів. Протягом перебування ОСОБА_10 на території Республіки Польща, ОСОБА_2 не вчинив дій, направлених на повернення відправлених ним малолітніх дітей потерпілої ОСОБА_10 в Україну.  
		Таким чином, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою із іншими особами при вказаних вище обставинах, повторно вчинили незаконну угоду відносно декількох людей, а саме ОСОБА_10 та  її малолітніх дітей ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка полягала у передачі ОСОБА_2 з іншою особою потерпілих своїй спільниці для експлуатації праці потерпілих та їх дітей, примусивши займатися їх жебрацтвом, внаслідок чого, жебракуючи разом зі своїми малолітніми дітьми на протязі 4 місяців,  ОСОБА_10 не отримала за це обіцяних грошей.
		Крім цього, в квітні 2006 року ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з особами, які на той час перебували в м. Москві, Російської Федерації, матеріали відносно яких виділені з кримінальної справи для проведення додаткової перевірки, керуючись корисливим мотивом та маючи умисел, направлений на вчинення вербування декількох людей з метою подальшого їх повторного переміщення через державний кордон України для експлуатації праці, а саме зайняття жебрацтвом,  прибув в с. Кіхті Чуднівського району Житомирської області, де зустрів мешканок вказаного села ОСОБА_13 та ОСОБА_14, яка на той час перебувала на 6 тижні вагітності. Використовуючи важкий матеріальний стан ОСОБА_13 та ОСОБА_14, ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_13 та ОСОБА_14 свої послуги в працевлаштуванні доглядальницями за інвалідами в м. Москва, Російської Федерації. Попередньо знаючи про неправдивість даних, які він повідомляє, вводячи потерпілих в оману, ОСОБА_2 пообіцяв ОСОБА_13 та ОСОБА_14 заробітну плату в розмірі 150 доларів США за місяць роботи, безкоштовне проживання в квартирі і можливість повернення до України в зручний для них час. Вислухавши пропозицію ОСОБА_2 та не здогадуючись про його злочинні наміри, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 погодились їхати на роботу в м. Москва.
		Таким чином, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, які перебували в м. Москва, Російської Федерації, вчинив вербування ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з метою експлуатації їх праці, використовуючи обман та уразливий стан потерпілих.  
		Завербувавши ОСОБА_13 та ОСОБА_14, придбавши останнім за власний рахунок проїзні квитки, ОСОБА_2 сприяв відправленню потерпілих  15.04.2006 року близько 16 години із залізничного вокзалу м. Житомир потягом сполучення "Житомир-Москва" до м. Москва, Російської Федерації, з метою чергового переміщення потерпілих через державний кордон України. Перетнувши державний кордон України та Російської Федерації, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 прибули до Москви, де їх зустріла невстановлена слідством особа, яка діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на вчинення експлуатації потерпілих, шляхом обману відібрала у ОСОБА_13 та ОСОБА_14 їх паспорти громадян України, позбавивши таким чином останніх можливості самостійно повернутися до України, після чого примусила ОСОБА_13 та ОСОБА_14 займатись жебрацтвом на станціях метро в м. Москва разом з чоловіками-інвалідами, які не мали нижніх кінцівок, не сплачуючи при цьому за це ніяких грошових коштів. До того ж, перебуваючи в м. Москві та займаючись всупереч своїй волі жебрацтвом, потерпіла ОСОБА_14 в зв'язку з цим постійно переносила нервові та стресові ситуації, а також психологічний тиск з боку невстановлених слідством осіб та ОСОБА_2, в результаті чого на 12 тижні вагітності остання втратила дитину.   
		Таким чином ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, які знаходились в м. Москва, Російської Федерації, повторно вчинив переміщення декількох людей, а саме ОСОБА_13 та ОСОБА_14, з подальшою повторною експлуатацією їх праці, яка виразилась в тому, що займаючись з участю інвалідів жебрацтвом на станціях метро в м. Москва на протязі півтора місяці, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не отримували за це грошової плати, працюючи в незадовільних психологічних умовах, що спричинило тяжкі наслідки, так як  в результаті таких злочинних дій ОСОБА_2 та невстановлених слідством осіб, потерпіла ОСОБА_14 на 12 тижні вагітності втратила дитину, що підтверджується діагнозом "обтяжуючий акушерський анамнез -самовільний викидень в 12 тижнів. Вторинне безпліддя" лікаря акушер-гінеколога Медичного реабілітаційного центру МОМ для потерпілих від торгівлі людьми від 09.04.2008 року.
		Крім цього, підсудний  ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділені з кримінальної справи для проведення додаткової перевірки, керуючись корисливим мотивом та маючи умисел, направлений на повторне вчинення вербування людини з метою подальшого її повторного переміщення через державний кордон України для експлуатації праці, а саме зайняттям жебрацтвом, 01.09.2007 року близько 15 години приїхали до квартири АДРЕСА_2, де зустріли мешканця вказаного населеного пункту ОСОБА_15 Побачивши те, що ОСОБА_15 не має лівої нижньої кінцівки і в зв'язку з цим не може вільно пересуватися, використовуючи важкий матеріальний стан останнього, ОСОБА_2, завідомо знаючи про неправдивість даних, які він повідомляє та вводячи в оману потерпілого, запропонував йому роботу на одному з підприємств в м. Києві по виготовленню електроприладів та пообіцяв при цьому стабільну щомісячну заробітну плату, а також добрі умови проживання та харчування на території підприємства. Вислухавши пропозицію ОСОБА_2 та не здогадуючись про його злочинні наміри, ОСОБА_15 погодився їхати на роботу в м. Київ.
		Таким чином, підсудний ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, в черговий раз вчинив вербування людини, а саме ОСОБА_15 з метою його експлуатації, використовуючи обман та уразливий стан потерпілого.  
		Завербувавши ОСОБА_15та реалізовуючи спільний умисел, направлений на повторне переміщення потерпілого через Державний кордон України з Російською Федерацією, з метою подальшої його експлуатації, ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа  на автомобілі прибули разом з ОСОБА_15 до прикордонного пропускного пункту на кордоні України та Російської Федерації. Зрозумівши те, що ОСОБА_2 намагається без згоди перемістити його через кордон, ОСОБА_15 спробував залишити автомобіль, намагаючись відчинити задні дверцята. Побачивши вказане, невстановлена слідством особа, перебуваючи на передньому сидінні пасажира, повернулася до ОСОБА_15 та нанесла останньому декілька ударів по голові кулаком руки від чого потерпілий втратив свідомість. Після цього, подолавши опір ОСОБА_15, ОСОБА_2 повторно перемістив потерпілого через Державний кордон України з Російською Федерацією. Вже перебуваючи на території Російської Федерації та направляючись на автомобілі до м. Москви, ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа побачили, що ОСОБА_15 прийшов до свідомості, після чого, невстановлена слідством особа повернувшись з переднього сидіння пасажира до ОСОБА_15, приставила останньому до горла ножа та, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, наказала останньому не намагатись втекти і в подальшому виконувати їх вказівки. Прибувши до м. Москви, ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа відібрали у ОСОБА_15 його паспорт громадянина України, позбавивши останнього таким чином самостійно повернутись до України, після чого, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, примусили останнього займатись жебрацтвом на вулицях м. Москви, не сплачуючи при цьому йому ніяких грошових коштів. 
		Таким чином, підсудний  ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, повторно вчинив експлуатацію праці ОСОБА_15, яка виразилась в тому, що займаючись жебрацтвом на вулицях в м. Москві, ОСОБА_15 не отримував за це ніякої грошової оплати. 
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 хоча повністю  визнав вину в інкримінуємому йому злочині, але дав пояснення, які в загальних рисах відповідають змісту обвинувального висновку щодо обставин подій, зазначивши при цьому, що всі потерпілі знали про те, що їм необхідно буде займатися жебрацтвом, а до ОСОБА_15 небезпечне для його життя та здоров»я насильство він та будь-яка інша особа не застосовували.
		Вина підсудного в скоєнні інкримінуємому йому злочині підтверджується показаннями потерпілих, а також дослідженими у ході судового слідства матеріалами кримінальної справи:
		І. По епізоду вчинення незаконної угоди з метою експлуатації відносно ОСОБА_5, її малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_6, а  також відносно ОСОБА_8 та її малолітнього сина ОСОБА_9
		- показаннями у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_5, згідно яких влітку 2005 року до неї в село приїхав підсудний ОСОБА_2 і ще двоє осіб, які запропонували їй роботу в Польщі по догляду за літніми людьми, заробітну плату 150 доларів США, харчування і проживання за їх рахунок, на що вона погодилась зважаючи на своє скрутне матеріальне становище. Їй виготовили закордонний паспорт і вона, взявши двох малолітніх дітей, поїхала в Польщу, де потерпілу та її дітей змусили жебракувати один рік і дев»ять місяців, не виплачуючи при цьому обіцяних грошей,
		-          показаннями у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_8, згідно яких влітку 2005 року до неї в село приїхав підсудний ОСОБА_2 та ще двоє чоловік, які запропонували їй роботу в Польщі, яка полягатиме в зборі гуманітарної допомоги, за що їй платитимуть 150 доларів США щомісячно. Крім того, вони сказали, що добре було б взяти з собою дитину. Враховуючи своє складене матеріальне становище вона погодилась на поїздку, їй виготовили закордонний паспорт і вона із малолітньою дитиною поїхали в Польщу, де їх змусили жебракувати, не виплачуючи при цьому обіцяних грошей,
		- показаннями у судовому засіданні свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17, згідно яких підсудний з іншою особою обманом залучив їх доньок до жебрацтва за кордоном,
		- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_18, згідно яких вона у 2005 році познайомила підсудного, який приїхав з іншим чоловіком, із ОСОБА_5, якій вона розповідала до цього, що раніше їй довелося  займатися жебрацтвом у Польщі. При розмові підсудного із ОСОБА_5 щодо обставин її вербування вона не була і з цього приводу нічого сказати не може, 
		- повідомленням відділу Державної прикордонної служби України ЦП ІІТС "Гарт"від 01.02.2008 року відповідно до якої, громадянка ОСОБА_5, 30.07.2005 року о 11 год. 07 хв., в прикордонному пункті "Шегині"перетнула кордон України з Польщею (виїзд), а 04.05.2007 року о 15 год. 54 хв., в прикордонному пункті пропуску "Шегині"перетнула кордон Польщі з Україною (в'їзд). Громадянка ОСОБА_8, 30.07.2005 року о 11 год. 06 хв., в прикордонному пункті "Шегині"перетнула кордон України з Польщею (виїзд), а 31.12.2005 року о 17 год. 18 хв. в прикордонному пункті пропуску "Шегині"перетнула кордон Польщі з Україною (в'їзд)  /т.1, а.с. 12, 23 /,
		- протоколами впізнання особи по фотознімкам від 29.05.2008 року та 19.06.2008 року, згідно яких потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_8 впізнали ОСОБА_2, як чоловіка, який в 2005 році завербував їх та відправив до Польщі разом з дітьми з метою експлуатації, шляхом примушування до зайняття жебрацтвом / т.1 а.с. 54-56, 91-93 /,
		- виїмкою від 06.10.2008 року, згідно якого з ВГІРФО при УМВС України в Житомирській області вилучені анкети-заяви та інші документи, що визнані в якості речових доказів та свідчать про отримання закордонних паспортів потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_8 / т.1 а.с. 126, 159-161 /,
		- впізнанням особи по фотознімкам від 21.10.2009 року, згідно яких свідок ОСОБА_19 та свідок ОСОБА_17 впізнали ОСОБА_2 як чоловіка, який в 2005 році завербував  ОСОБА_5 та ОСОБА_8, відправивши їх до Польщі разом з дітьми для зайняття жебрацтвом  / т.1 а.с. 196-198, 209-211/,
		          - виїмкою 21.10.2009 року у потерпілої ОСОБА_8 її закордонного паспорта НОМЕР_3 / т.1 а.с. 208 /,
		- матеріалами, які надійшли від Міжнародної організації міграції (МОМ) в Україні від 10.12.2009 року, згідно яких потерпіла ОСОБА_5 проходила лікування в Медичному реабілітаційному центрі МОМ для потерпілих від торгівлі людьми  / т.1 а.с. 219-237/,
		- оглядом 24.10.2009 року закордонного паспорта НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_8 / т.1 а.с. 238-239/,
		- очною ставкою від 10.12.2009 року, проведеної між потерпілою ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_2, згідно якого потерпіла підтвердила свої покази, які давала раніше відносно ОСОБА_2 як особи, що займалася торгівлею людьми / т.2 а.с. 47 /,
		- виїмкою та вилученням 10.12.2009 року паспорта громадянина Молдови НОМЕР_2 ОСОБА_2 / т. 2 а.с. 54, 112 /,
		-          впізнанням особи по фотознімкам від 12.01.2010 року, згідно якого свідок ОСОБА_16 впізнала ОСОБА_2, який в 2005 році завербував її дочку ОСОБА_5 та відправив до Польщі разом з дітьми для  зайняття жебрацтвом  / т.2 а.с.121-123 /,
		-          копіями свідоцтв про народження дітей потерпілих, що підтверджують їх малолітній вік (т. 1 а.с. 9, 10,21).
		 
		ІІ. По епізоду вчинення незаконної угоди з метою експлуатації відносно потерпілої ОСОБА_10 та її малолітніх дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_12
		-  показаннями у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_10,  згідно яких в липні 2005 року до неї додому приїхав підсудний ОСОБА_2 і ще двоє чоловік, які запропонували їй роботу в Польщі по збору гуманітарної допомоги, пообіцявши платити 150 доларів США на місяць, безоплатне проживання і харчування, а також безоплатний проїзд в Польщу. На вказану пропозицію вона погодилась, зважаючи на  скрутне матеріальне становище. Їй безкоштовно виготовили закордонний паспорт і вона з двома малолітніми дітьми прибула в Польщу, де їх змусили жебракувати, не виплачуючи грошей.                            
		- повідомленням відділу Державної прикордонної служби України ЦП ІІТС "Гарт"від 23.04.2008 року, згідно якого ОСОБА_10 18.08.2005 року о 12 год. 00 хв. в прикордонному пункті "Шегині"перетнула кордон України з Польщею (виїзд), а 31.12.2005 року о 17 год. 13 хв. в прикордонному пункті пропуску "Шегині"перетнула кордон Польщі з Україною (в'їзд)  /т.1, а.с. 12 /,
		- впізнанням особи по фотознімкам від 19.06.2008 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_2, який в 2005 році завербував її та відправив до Польщі разом з дітьми з метою експлуатації для зайняття жебрацтвом  / т.1 а.с. 98-100 /,
		- виїмкою 06.10.2008 року з ВГІРФО при УМВС України в Житомирській області анкети-заяви із відповідними документами на отримання закордонного паспорта потерпілою ОСОБА_10 / т.1 а.с. 126, 159-161/,
		- виїмкою 21.10.2009 року у потерпілої ОСОБА_20  її закордонного паспорта НОМЕР_18 та спортивної куртки, в якій у Польщі в 2005 році вона займалась жебрацтвом і що визнані в якості речових доказів  / т.1 а.с. 208, 238-239 /,
		- матеріалами, які надійшли від Міжнародної організації міграції (МОМ) в Україні від 10.12.2009 року, згідно яких потерпіла ОСОБА_10 проходила лікування в Медичному реабілітаційному центрі МОМ для потерпілих від торгівлі людьми  / т.1 а.с. 219-237 /,
		- очною ставкою від 10.12.2009 року, проведеною між потерпілою ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_2, згідно якого потерпіла підтвердила свої покази, які давала раніше відносно ОСОБА_2 як особи, що займалася торгівлею людьми / т.2 а.с. 46 /,
		-          виїмкою та вилученням 10.12.2009 року закордонного паспорта громадянина Молдови НОМЕР_2 ОСОБА_2 / т.2 а.с. 54, 112 /,
		-          копіями свідоцтв про народження дітей потерпілої, що підтверджують їх малолітній вік (т. 1 а.с. 32,33).
		 
		ІІІ. По епізоду вчинення експлуатації потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14. 
		 
		- показаннями у судовому засіданні потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14, згідно яких весною 2006 року в село приїхали підсудний ОСОБА_2 і ще двоє чоловік, які запропонували обом потерпілим роботу в Москві, яка мала полягати в догляді за інвалідами і їх заробітна плата складатиме 150 доларів США на місяць. На вказану пропозицію вони погодились. Коли приїхали в Москву, їх зустріла жінка, яка забрала в них паспорти  і змусила наглядати за інвалідами, які проситили милостиню в метро. Грошей їм не платили, а тому вони вирішили втекти, не забравши з квартири навіть свої речі. В подальшому за допомогою родича ОСОБА_13 вони повернулися додому, не заробивши ніяких грошей. При цьому із-за експлуатації їх праці, обману та пов"язаного з цим стресу у ОСОБА_14 стався викидень і вона втратила дитину,
		- повідомленням Пасажирської служби Південно-Західної залізниці від 02.06.2008 року, відповідно до якого 15.04.2006 року громадянці ОСОБА_21 о 15 годині 06 хвилин 14 секунд був проданий квиток на потяг № 096К сполученням  "Житомир-Москва"                                              /т.1, а.с. 76-78 /,
		- впізнаннями особи по фотознімкам від 10.06.2008 року та від 23.06.2008 року, згідно яких потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_14 впізнали ОСОБА_2, який в 2006 році завербував їх та відправив до Російської Федерації, де їх примусили займатися жебрацтвом, здійснюючи таким чином експлуатацію її праці  / т.1 а.с. 85-87, 108-110 /,
		- впізнанням особи по фотознімкам від 21.10.2009 року, згідно якого свідок ОСОБА_19 впізнала ОСОБА_2 як чоловіка, який в 2006 році завербував її сестру ОСОБА_13 та відправив до Російської Федерації з метою експлуатації її праці / т.1 а.с. 196-198 /,
		- виїмкою від 21.10.2009 року у потерпілої ОСОБА_14 спортивної кофти, яку весною 2006 року їй купував ОСОБА_2 та в якій вона займалась жебрацтвом в м. Москві Російської Федерації  / т.1 а.с. 202, 238-239 /,
		- матеріалами Міжнародної організації міграції (МОМ) в Україні від 10.12.2009 року та від 30.12.2009 року, згідно яких потерпілі ОСОБА_14 та ОСОБА_13 проходили лікування в Медичному реабілітаційному центрі МОМ для потерпілих від торгівлі людьми / т.1 а.с. 219-237; т.2 а.с. 73-77 /,
		- діагнозом лікаря акушер-гінеколога Медичного реабілітаційного центру МОМ для потерпілих від торгівлі людьми від 09.04.2008 року, згідно якого потерпілій ОСОБА_14, поставлений діагноз "обтяжуючий акушерський анамнез - самовільний викидень в 12 тижнів. Вторинне безпліддя" / т.1 а.с. 224 /,
		- очними ставками від 10.12.2009 року, проведеними між потерпілою ОСОБА_13 та обвинуваченим ОСОБА_2 і потерпілою ОСОБА_14 та обвинуваченим ОСОБА_2, де потерпілі підтвердили свої покази, які давали раніше відносно ОСОБА_2 як особи, що займалася торгівлею людьми / т.2 а.с. 50, 55 /,
		- виїмкою та вилученням 10.12.2009 року закордонного паспорта громадянина Молдови НОМЕР_2 ОСОБА_2, що визнаний в якості речового доказу та підтверджує неодноразове перетинання підсудним державних кордонів Молдови, України, Російської Федерації в період інкримінуємих йому злочинних дій / т.2 а.с. 54, 112-113 /,
		- впізнанням особи по фотознімкам від 12.01.2010 року, згідно якого свідок ОСОБА_16 впізнала ОСОБА_2 як чоловіка, який в 2006 році завербував її дочку ОСОБА_13 та відправив до Російської Федерації з метою експлуатації / т.2 а.с.121-123 /.
		 
		ІV. По епізоду вчинення експлуатації потерпілого ОСОБА_15 
		 
		- оголошеними у судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_15, який вказав на те, що в 2006 році  в результаті травми, яку він здобув на виробництві, йому ампутували ліву ногу, після чого він постійно сидів вдома так як вільно пересуватися вже не міг. 01.09.2007 року, близько 15 години до нього в квартиру зайшли два чоловіка циганської зовнішності. Один з вказаних чоловіків представився ОСОБА_2, інший ОСОБА_27, в подальшому він дізнався, що прізвище ОСОБА_2 -ОСОБА_2, а прізвище ОСОБА_27 -ОСОБА_27. Зайшовши до квартири де він знаходився ОСОБА_2 та ОСОБА_27 сказали йому, що вони з організації "Червоний Хрест"та запропонували поїхати на заробітки в м. Київ, де працювати на підприємстві збираючи електроприлади, отримуючи заробітну плату із проживанням та харчуванням на території підприємства.  Зважаючи на важке матеріальне становище в їхній родині, він погодився їхати до м. Києва, але по дорозі він заснув в автомобілі, а коли прокинувся, то виявив, що при ньому немає його паспорта, і вони стоять на пропускному пункті кордону України. Зрозумівши, що його хочуть вивезти за межі України і не розуміючи з якою метою, він, злякавшись, почав смикати дверну ручку автомобіля для того, щоб втекти. Побачивши, що він отямився та намагається втекти ОСОБА_27 повернувся до нього з переднього сидіння та кулаком руки, наніс йому декілька ударів по голові, від чого він знепритомнів. Отямившись згодом, він виявив, що вони їдуть по дорозі у невідомому напрямку, а ОСОБА_27 приставив йому до горла ножа і сказав, що якщо він буде намагатися втекти вони його вб'ють, і він дану погрозу сприйняв як реальну. У Москві він проживав на квартирі з іншими трьома чоловіками з явними ознаками інвалідності. В той день коли його привезли на вказану квартиру ОСОБА_2 та ОСОБА_27 сказали, що він повинен буде жебракувати на вулицях Москви та просити милостиню у перехожих, він почав заперечувати проти цього і сказав, що не буде цим займатись, тоді ОСОБА_27 пригадав йому їхню розмову в автомобілі, а саме те, що якщо він відмовиться, вони його вб'ють. Після цього, він перебуваючи в нервовому стані чотири дні не виходив з квартири і відмовлявся працювати, але на п'ятий день підсудний та ОСОБА_27 вивезли його на перехрестя вулиць, де він змушений був погодитись жебракувати, однак вирішив, що при першій нагоді втече від них. ОСОБА_2 та ОСОБА_27 постійно за ним спостерігали та контролювали його роботу, його паспорт знаходився в них і вони його не віддавали так як без паспорта він не міг втекти від них. За день роботи він заробляв приблизно 10000 російських рублів, віддаючи гроші ОСОБА_2 та ОСОБА_27, проживаючи при цьому в квартирі у жахливих умовах. Через чотири дні зайняття жебрацтвом він за сприянням однієї жінки, яка під"їхала на автомобілі, зміг дістатися  в Коптевському РВ м. Москви де йому виписали довідку про засвідчення особи та відвезли в посольство України. В посольстві йому оформили посвідчення особи на повернення в Україну, після чого він повернувся додому  /т.2, а.с. 92-94 /,
		- оголошеними у судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_24, згідно яких 01.09.2007 року підсудний із чоловіком, який назвався "ОСОБА_27", пообіцяли ОСОБА_15 роботу у м. Київ, забравши останнього з дому. У кінці вересня 2007 року потерпілий повернувся додому, розповівши, що його із застосуванням фізичного насильства вивезли у м. Москва, де примусили займатися жебрацтвом (т. 2, а.с. 102-103, 107-108),
		- довідкою, виданою ОСОБА_15 ОВС по району Коптево м. Москви Російської Федерації про те, що він дійсно звернувся з приводу втрати належного йому паспорта громадянина України  /т.2, а.с. 29 /,
		- виїмкою та вилученням 10.12.2009 року закордонного паспорта громадянина Молдови НОМЕР_2 ОСОБА_2, що визнаний в якості речового доказу та підтверджує неодноразове перетинання підсудним державних кордонів Молдови, України, Російської Федерації в період інкримінуємих йому злочинних дій / т.2,  а.с. 54, 112-113 /,
		- виїмкою 16.12.2009 року у потерпілого ОСОБА_15 посвідчення особи на його ім»я НОМЕР_15 на повернення в Україну, в якому вказано на в»їзд даної особи на територію України 27.09.2007 року з території Росії, що визнаний в якості речового доказу /т.2,  а.с. 98, 112-113/,
		- пред'явленням особи для впізнання по фотознімкам від 16.12.2009 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_2 як одного із тих осіб, які у вересні 2007 року вивезли його до м. Москви Російської Федерації, де примусили займатись жебрацтвом                                           / т.2, а.с. 99-101 /,
		- пред'явленням особи для впізнання по фотознімкам від 16.12.2009 року, згідно якого свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_24 впізнали ОСОБА_2 як чоловіка, який у вересні 2007 року шляхом обману вивіз ОСОБА_15 до м. Москви Російської Федерації, де примусив займатись жебрацтвом  / т.2, а.с. 104-106, 109-111 /.
		Суд, дослідивши всі зібрані по справі докази і оцінивши їх у своїй сукупності, приходить до висновку, що вина підсудного знайшла своє підтвердження у судовому засіданні і кваліфікує його дії за ст. 149 ч.3 КК України (в редакції після внесення змін відповідно до Закону України № 3316-IV від 12.01.2006 року) як умисні дії, що виразились у здійсненні незаконної угоди, об"єктом якої є людина, пов"язаної з вербуванням та переміщенням людей, вчиненими з метою експлуатації, з використанням обману, уразливого стану особи, щодо кількох осіб, в т.ч. щодо малолітніх, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаними з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров"я потерпілого, які спричинили тяжкі наслідки.
		Суд застосовує ст. 149 ч.3 КК України у редакції Закону України № 3316-1У від12.01.2006 року, оскільки нова редакція даної статті пом"якшує покарання, вводячи альтернативу конфіскації майна.
		При встановленні обставин справи та кваліфікації дій підсудного суд виходить із досліджених доказів по справі, що зазначені вище. При цьому показання підсудного щодо усвідомлення потерпілими пропонуємого їм роду занять, а також про незастосування насильства щодо ОСОБА_15 при перетинанні кордону України з Росією, не приймаються судом в якості достовірних, так як вони не лише спростовуються показанням потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_15, свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_23 та ОСОБА_24 щодо завідомого обману потерпілих відносно характеру їх роботи, але й протирічать логіці подальших подій. Так, ОСОБА_15 з самого початку вважав, що їде працювати в м. Київ і своєї згоди на поїздку в м. Москву не давав, а при насильницькій його доставці у вказане місце відразу почав шукати можливість для повернення додому і при першій же нагоді втік від примусової праці. Така ж поведінка характерна для потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (інші ж потерпілі боялися за своїх дітей, перебуваючи в чужій країні, не знаючи мови,  і на рішучі кроки відразу не рішалися).
		Обставин, що обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.
		При визначенні виду та розміру покарання підсудному суд враховує скоєння ним особливо тяжкого злочину, обставини його скоєння, в т.ч. порівнянно менш активну поведінку підсудного під час скоєння злочинів в порівнянні з іншими співучасниками, на що вказали у судовому засіданні потерпілі, те, що з часу вчинення злочину пройшов значний проміжок часу, протягом якого у суду відсутні дані про продовження протиправної поведінки ОСОБА_2, особу підсудного, який не судимий, хоча притягувався у минулому до кримінальної відповідальності в Республіці Молдова, має на утриманні малолітніх дітей, потерпілі просять підсудного суворо не карати, а тому суд, враховуючи вище вказані фактори у своїй сукупності, приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід призначити реальне покарання за ст.149 ч. 3 КК України у виді позбавлення волі без конфіскації належного йому  майна з одночасним застосуванням ст. 69 КК України.
		Застосовуючи ст. 69 КК України, суд враховує добровільне відшкодування завданого злочином збитку потерпілим, конкретну участь підсудного у вчинених злочинах, позицію потерпілих щодо міри покарання, а також враховує те, що на даний час ОСОБА_2 усвідомив всю суспільну небезпеку своїх дій, розкаюючись у скоєному та намагаючись загладити свою вину шляхом відшкодування завданої злочином шкоди.
		При цьому суд не може послатися в якості обставини, що негативним чином характеризує підсудного, на сам факт розслідування та розгляду справ по відношенню ОСОБА_2 іншими правоохоронними органами та судами різних держав щодо вчинення підсудним інших злочинів, так як вироки по вказаним справам на даний час відсутні і в силу ст. 62 Конституції України дана особа вважається невинуватою у вчиненні цих злочинів.
		Суд закриває провадження в частині цивільного позову потерпілого ОСОБА_15 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в зв"язку зі смертю ОСОБА_15, так як вказані спірні правовідносини не допускають правонаступництва (інші потерпілі від позовів відмовилися з огляду на вирішення даного питання у позасудовому порядку). 
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 327 КПК України 1960 року, суд
		 
		                                                                  засудив:
		 
		Визнати винуватим ОСОБА_2 за ст. 149 ч. 3 КК України і призначити йому покарання за ст. 149 ч. 3 КК України з одночасним застосуванням ст. 69 КК України у виді п"яти років позбавлення волі без конфіскації майна
		Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити попередній - утримання під вартою. 
		Застосувати ст. 72 ч.5 КК України і час попереднього ув"язнення зарахувати ОСОБА_2 до строку призначеного судом покарання, рахуючи початок відбуття ним покарання з 07.12.2012 року, зарахувавши, водночас, до строку покарання період перебування засудженого під вартою з 08.12.2009 року  по 11.12.2009 року включно.
		Речові докази, якими визнані анкета № 2053 від 19.07.2005 року, видана на ім"я ОСОБА_10, квитанція про сплату № 27 від 20.07.2005 року, копія картки фізичної особи-платника податків, виданої на ім"я ОСОБА_10, копія паспорта громадянина України, виданого на ім"я ОСОБА_10 НОМЕР_4 від 16.11.2001 року, копія свідоцтва про народження , видане на ім"я ОСОБА_10 НОМЕР_5, дві довідки, видані відділом РАЦСу смт.Чуднова на ім"я ОСОБА_10, копія свідоцтва про народження, видана на ім"я ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7 НОМЕР_6, копія свідоцтва про народження, видана на ім"я ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_6 НОМЕР_7, довідка серії ТЖ № 001739 , видана ОСОБА_10  УМВС України в Житомирській області, анкета № 1887 від 09.07.2005 року, видана на ім"я ОСОБА_8, квитанція про сплату №60 від 09.07.2005 року, заява про прискорення оформлення закордонного паспорта від 09.07.2005 року від ОСОБА_8, копія картки фізичної особи-платника податків на ім"я ОСОБА_8, копія паспорта громадянина  України, виданого на ім"я ОСОБА_8 НОМЕР_8 від 01.02.2001 року, копія свідоцтва про народження, видане на ім"я ОСОБА_8 НОМЕР_9, довідка, видана відділом РАЦСу смт.Чуднова на ім"я ОСОБА_8., копія свідоцтва про народження , видана на ім"я ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_10, довідка серії ТЖ №000716, видана ОСОБА_8 УМВС України в Житомирській області, анкета № 1884 від 08.07.2005 року, видана на ім"я ОСОБА_25, квитанція про сплату № 56 від 09.07.2005 року, заява про прискорення оформлення закордонного паспорта від 09.07.2005 року від ОСОБА_25, копія картки фізичної особи- платника податків на ім"я ОСОБА_25, копія паспорта громадянина України, виданого на ім"я ОСОБА_25 НОМЕР_11 від 28.08.2001 року, копія свідоцтва про народження, видане на ім"я ОСОБА_25 НОМЕР_12, дві довідки, видані відділом ДРАЦСу  на ім"я  ОСОБА_25, копія свідоцтва про народження, видана на ім"я ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8, НОМЕР_13, копія свідоцтва про народження, видана на ім"я ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_9 НОМЕР_14, довідка серії ТЖ № 000717, видана  ОСОБА_5 УМВС України в Житомирській області, посвідчення особи на повернення в Україну НОМЕР_15, видане на ім"я ОСОБА_26 - залишити в кримінальній справі.
		Визнані в якості речових доказів спортивна кофта потерпілої ОСОБА_14, закордонний паспорт НОМЕР_16, виданий на ім"я ОСОБА_10, спортивна куртка потерпілої ОСОБА_10, закордонний паспорт НОМЕР_1, виданий на ім"я ОСОБА_8, паспорт громадянина Республіки Молдова НОМЕР_17, виданий на ім"я ОСОБА_2, - передати власникам.
		Провадження в частині цивільного позову потерпілого ОСОБА_15 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди закрити в зв"язку зі смертю ОСОБА_15, так як вказані спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
		На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Житомирської області через Чуднівський райсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, у цей же строк з дня вручення йому копії вироку суду.
		 
		 
		Суддя: О. О. Мельничук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...