Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 119/124/13- ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.04.2013. Забезпечено надання загального доступу: 16.05.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		Справа № 119\124\13-ц
		2\119\586\13
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		26 квітня 2013 року   Феодосійський міський суд  Автономної Республіки Крим в складі: головуючого   судді   Лошакової Т.А.
		при секретарі  Івановій-Челейко В.Ю., Винокурової Є.Є.
		з участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зобов'язання не чинити  перешкоди у користуванні спільною сумісною власністю, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
		встановив:
		ОСОБА_3 звернулася  до суду з позовом до ОСОБА_4 про зобов'язання не чинити  перешкоди у користуванні спільною сумісною власністю, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що під час шлюбу з відповідачем ними придбана квартира АДРЕСА_1. Сумісне життя з відповідачем не склалося, 17.01.2013 року шлюб між ними розірвано. 05.12.2012 року вона звернулася з заявою до міліції з приводу того, що ОСОБА_4 відібрав у неї ключ від поштової скрині, погрожував. Потім 11.12.2012 року вона знову звернулася з заявою про прийняття мір до ОСОБА_4, який змінив два замка на вхідної двері у квартиру, ключ їй не дав, чим порушив її право користування власністю. Незаконними діями відповідача, який на протязі тривалого часу своєї протиправною поведінкою, порушував її права, в тому числі, право на вільне проживання, їй спричинена моральна шкода. Просить зобов'язати відповідача не лагодити їй перешкод у користуванні належної їй на праві сумісної власності квартирою АДРЕСА_1, зобов'язати ОСОБА_4 передати їй ключі від вхідної двері квартири, а також стягнути моральну шкоду в розмірі 10000 грн. 
		У судовому засіданні  позивачка ОСОБА_3 підтримала  позов, пояснивши, що вона разом з відповідачем є власниками однокімнатної квартири, яку придбали у період шлюбу. Відношення між ними погіршилися, у грудні 2012 року вона змушена була піти з квартири. Ключ від квартири був в неї, але вона не може зайти до квартири, оскільки відповідач змінив замки на вхідної двері, не пускає її у квартиру, тому вона змушена звернутися до суду з зазначеним позовом. Відносно неї ОСОБА_4 допускав протиправну поведінку: ображав її. Вона зверталася до міліції по питанню перешкод у користуванні власністю. Просить зобов'язати відповідача не лагодити їй перешкод у користуванні належної їй на праві сумісної власності квартирою АДРЕСА_1, зобов'язати ОСОБА_4 передати їй ключі від вхідної двері квартири, а також стягнути моральну шкоду в розмірі 10000 грн. 
		Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що позивачка добровільно пішла з квартири, забрала всі речі, які були придбані ними під час шлюбу. Саме позивачка ініціювала питання про розлучення. Він не надасть їй ключ від квартири, оскільки бажає викупити в неї частку квартири, однак на сьогоднішній день в нього не вистачає грошей. У квартирі знаходяться його речі, він часто буває у відрядженнях, тому боїться залишати позивачку одну у квартирі.
		Вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши надані сторонами докази, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково. 
		Судом встановлено, що, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 09.01.2010 року по 17.01.2013 року (ар.с. 8, 45).
		 
		Згідно договору купівлі-продажу від 15.03.2012 року на ім'я ОСОБА_3 була придбана квартира АДРЕСА_1 (ар.с. 12). 
		Рішенням Феодосійського міського суду від 03.04.2013 року за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнано право власності за кожним на 1\2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1 (ар.с. 44).
		Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 - її дочка. Наприкінці сімейного життя дочка була засмучена від сімейних стосунків, змушена була піти від чоловіка. ОСОБА_4 замінив замки на вхідної двері квартири. Дочка забрала тільки свої особисті речі та телевізор. 
		Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що є головою житлового кооперативу будинку, де знаходиться квартира ОСОБА_4. Ніколи ніяких свар між подружжями не було. Вона була свідком того, як 03.12.2012 року ОСОБА_3 залишила житло. Вона була тільки з пакетами з речами, сідала у такси. Оскільки у під'їзді залишилися кішки ОСОБА_3, вона 09.12.2012 року подзвонила ОСОБА_3, щоб та їх забрала. ОСОБА_3 приїхала, але не змогла зайти у квартиру - замки були змінені. 
		Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснили, що були друзями ОСОБА_4 У грудні 2012 року ОСОБА_3 пішла від чоловіка, залишивши пусту квартиру. 
		Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 - чудова людина, дуже спокійна. Від ОСОБА_8 їй стало відомо, що ОСОБА_3 забрала все майно і подала на розлучення. 
		Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 - її молодший брат. Він постійно знаходився у відрядженнях, заробляв гроші. Саме на гроші брата подружжя купили квартиру. 05.12.2012 року вона була у брата і дізналася, що дружина його залишила, оскільки покохала іншу людину. Брат не пускає ОСОБА_3 у квартиру, оскільки квартира однокімнатна, там знаходяться його речі.
		У відповідності до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
		Частиною 2 статті 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
		Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
		Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. 
		Аналіз зібраних у справі доказів, дає підставу суду вважати, що відповідач ОСОБА_4 перешкоджає позивачки в користуванні власністю, здійснює дії, які заважають власнику здійснювати повно і незаперечно свої права користування і розпорядження майном,  і її порушене право підлягає захисту по підставах ст. 391 ЦК України. 
		Аналізуючи позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного. 
		У відповідності зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, у тому числі, і душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.
		Згідно ст. 1167  ЦК України  підлягає відшкодуванню моральний збиток, заподіяний фізичній особі неправомірними діями іншої особи при наявності його провини.
		 
		В обґрунтування вимог про стягнення моральної шкоди позивачка посилається на те, що відповідач тривалий час принижував її,  погрожував, позбавив її права на вільне проживання у квартирі, яка належить їй на праві власності, у результаті чого вона випробувала душевні страждання. 
		Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх позовних вимог та заперечень. 
		Позивачка не надала належних доказів протиправного поводження з боку відповідача, яке могло призвести до випробування нею моральних страждань, тому її вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 386, 391, 23, 1167 ЦК України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року, суд
		 
		вирішив:
		Позов  задовольнити частково.
		Усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні належної їй на праві власності 1\2 часткою квартири АДРЕСА_1, шляхом зобов'язаня ОСОБА_4 передати ОСОБА_3 ключі від вхідної двері квартири АДРЕСА_1. 
		Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Феодосії, ІН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Будапешт, Угорщина ІН НОМЕР_2  сплачений судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп. (сто сім грн. 30 коп.).
		У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди відмовити.
		На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом  10 днів із дня проголошення рішення  через Феодосійський міський суд у порядку ст. 294 ЦПК України. 
		 
		Суддя: підпис
		 
		Копія вірна: суддя -
		 
		секретар -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...