Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 395/423/13-п : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення обмежень щодо використання службового становища.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.04.2013. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2013.
Дата набрання законної сили: 07.06.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                          Справа №          395/423/13-п
		                                                                                Провадження №          3/395/173/2013
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		 
		          19 квітня 2013 року                                                            м. Новомиргород
		          
		Суддя Новомиргородського районного суду Кіровоградської області                     ЩЕНЮЧЕНКО С.В., при секретареві ФЕДОРЕНКО О.В., за участю: прокурора прокуратури Новомиргородського району Кіровоградської області ХАЧАТРЯНА А.А., захисника - адвоката ОСОБА_2, правопорушника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне корупційне правопорушення, що надійшла з Управління Служби безпеки України у Кіровоградській області, стосовно 
		ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Осіївка, Бершадського району Вінницької області, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, який працює лікарем-стажистом ендоскопістом районного територіального медичного об'єднання «Новомиргородське», одруженого, що має на утриманні неповнолітню дитину, 2002 р. н., який раніше був притягнутий до адміністративної відповідальності за постановою судді Новомиргородського районного суду від 13.02.2013 р. за ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу у сумі 450 грн., що зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1, 
		за п/п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		03 квітня 2013 р. до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області надійшов з Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, щодо ОСОБА_3
		05 квітня 2013 р. до згаданого суду зателефонував правопорушник ОСОБА_3 і повідомив, що він перебуває на лікуванні через захворювання і тому не може прибути до суду.
		Окрім цього, 05.04.2013 р. працівник РТМО «Новомиргородське» передав до суду копію листка непрацездатності, виданого 28.03.2013 р. РТМО «Новомиргородське» на ім'я ОСОБА_3
		Оскільки за обставинами справи у даному випадку ОСОБА_3 з поважних причин (через хворобу) не міг з'явитися до суду, за постановою судді від 05.04.2013 р. було зупинено строк розгляду адміністративної справи про адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, на час хвороби правопорушника ОСОБА_3
		08 квітня 2013 р. до районного суду прибув правопорушник ОСОБА_3 і повідомив, що з 08.04.2013 р. він повинен був вийти на роботу, проте через смерть родича в. о. начальника РТМО «Новомиргородське» йому надана відпустка, внаслідок чого він не може з'явитися до суду до 15.04.2013 р.
		Тому постановою від 08.04.2013 р. суддя зупинив строк розгляду адміністративної справи про адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, щодо ОСОБА_3 на час перебування правопорушника ОСОБА_3 у відпустці.
		У подальшому ОСОБА_3 подав до районного суду власний листок непрацездатності, копію наказу про надання відпустки та повідомив, що перешкод для подальшого розгляду справи про адміністративне правопорушення немає.
		Тому постановою судді від 15.04.2013 р. було поновлено розгляд адміністративної справи про адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, стосовно правопорушника ОСОБА_3
		Суд визнав доведеним, що за рішенням Новомиргородської районної ради Кіровоградської області від 30.12.2010 р. за № 40 було створене районне територіальне медичне об'єднання «Новомиргородське» (далі - РТМО «Новомиргородське»), а за розпорядженням голови Новомиргородської райдержадміністрації Кіровоградської області за № 878-р від 28.11.2011 р. ОСОБА_3 було призначено на посаду начальника РТМО «Новомиргородське».
		Як вбачається з п/п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», ОСОБА_3 є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, бо був посадовою особою юридичної особи публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, але одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету. 
		При цьому згідно п. 9.5 Статуту РТМО «Новомиргородське» та п. 3.1 Положення про начальника РТМО «Новомиргородське», затвердженого головою Новомиргородської райдержадміністрації Кіровоградської області 29.11.2011 р., ОСОБА_3 як головний лікар мав право самостійно призначати і звільняти усіх медичних працівників, у тому числі і керівників структурних підрозділів відповідно до чинного законодавства.
		У подальшому за розпорядженням голови Новомиргородської райдержадміністрації за № 23-К від 27.03.2013 р. ОСОБА_3 був звільнений з посади начальника РТМО «Новомиргородське» з 27.03.2013 р.
		У грудні 2011 року ОСОБА_3 як начальник РТМО «Новомиргородське» Кіровоградської області особисто подав до управління охорони здоров'я Кіровоградської облдержадміністрації атестаційну справу начебто підлеглого йому лікаря РТМО «Новомиргородське» ОСОБА_4 для присвоєння їй першої кваліфікаційної категорії лікаря. 
		Тому за результатами атестації наказом начальника управління охорони здоров'я Кіровоградської облдержадміністрації за № 165-К від 21.12.2011 р. ОСОБА_4 було присвоєно першу кваліфікаційну категорію лікаря за спеціальністю «ультразвукова діагностика» та видано відповідне посвідчення.
		Підставою для атестування ОСОБА_4 саме управлінням охорони здоров'я Кіровоградської облдержадміністрації було те, що вона, починаючи з 02.12.2011 р., відповідно до наказу начальника РТМО «Новомиргородське» за № 184 від 02.12.2011 р., тобто на час подання документів та проведення атестації, начебто працювала лікарем РТМО «Новомиргородське», про що в трудовій книжці ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 за позицією № 8 зроблено відповідний запис. 
		Завірену печаткою та підписом копію трудової книжки із вказаним записом ОСОБА_3 разом з іншими матеріалами атестаційної справи на лікаря ОСОБА_4 особисто подав до управління охорони здоров'я Кіровоградської облдержадміністрації у грудні 2011 року.
		В той же час у РТМО «Новомиргородське» наказ його начальника за № 184 від 02.12.2011 р. відсутній, бо він взагалі не видавався і не реєструвався у встановленому законом порядку.
		До того ж заробітна плата ОСОБА_4 в РТМО «Новомиргородське» до січня 2013 р. не нараховувалась і не виплачувалась, бо фактично вона у 2011 році в РТМО «Новомиргородське» не працювала.
		Таким чином, ОСОБА_3, достовірно знаючи про те, що його дружина ОСОБА_4 не є працівником РТМО «Новомиргородське», свідомо подав до управління охорони здоров'я Кіровоградської облдержадміністрації документи щодо її атестації, які не відповідають дійсності, тобто він всупереч інтересам служби сприяв безпідставному її атестуванню та присвоєнню їй першої кваліфікаційної категорії лікаря.
		           У подальшому 23.11.2012 р. ОСОБА_3 як начальник РТМО «Новомиргородське» розглянув заяву власної дружини ОСОБА_4 щодо прийняття її на роботу на вакантну посаду лікаря УЗД і задовольнив її. 
		           Відповідно до наказу начальника РТМО «Новомиргородське» за № 104-04-05 від 23.11.2012 р. ОСОБА_4 зараховано до РТМО «Новомиргородське» на посаду лікаря з ультразвукової діагностики, яка була створена того ж дня з 23.11.2012 р. на підставі наказу начальника РТМО «Новомиргородське» за № 208а-04-05 від 23.11.2012 р. шляхом перепрофілювання 1,00 ставки посади лікаря-рентгенолога.
		Проте наказом начальника РТМО «Новомиргородське» за № 108-04-08 від 20.11.2012 р., тобто ще до видання вище згаданих наказів 23.11.2012 р., лікаря УЗД РТМО ОСОБА_4, котра ще не подала заяву про прийом на роботу і не могла бути зарахована через відсутність відповідної вакантної посади, було направлено у відрядження до м. Києва для проходження курсів підвищення кваліфікації по циклу «УЗД»  в період з 26.11.2012 р. по 28.12.2012 р.
		           У подальшому 11.01.2013 р. ОСОБА_4 звернулась до начальника РТМО «Новомиргородське» ОСОБА_3 із заявою про звільнення з посади лікаря УЗД. Того ж дня наказом начальника РТМО «Новомиргородське» за № 3-04-06 від 11.01.2013 р. ОСОБА_4 було звільнено з посади лікаря з ультразвукової діагностики за власним бажанням.
		Відповідно до розділу 6 «Кваліфікаційні вимоги» посадової інструкції лікаря з ультразвукової діагностики, затвердженої начальником РТМО «Новомиргородське»:
		п. 6.1. Лікар з ультразвукової діагностики повинен мати повну вищу освіту (спеціаліст, магістр) за напрямком підготовки "Медицина", спеціальність "Лікувальна справа", інтернатура з "Радіології", спеціалізація з ультразвукової діагностики.
		п. 6.2. Кваліфікаційні вимоги відповідають стажу роботи за фахом та наявності кваліфікаційної категорії з ультразвукової діагностики.
		Враховуючи той факт, що ОСОБА_4 безпідставно отримала першу кваліфікаційну категорію лікаря, рішення про присвоєння якої у подальшому було скасоване, вона не могла бути прийнята на посаду лікаря з ультразвукової діагностики РТМО «Новомиргородське» та, як наслідок, направлена на проходження курсів підвищення кваліфікації від вказаного комунального закладу охорони здоров'я. ОСОБА_3, достовірно знаючи про фактично безпідставне атестування своєї дружини ОСОБА_4 та присвоєнням їй першої кваліфікаційної категорії лікаря за спеціальністю «ультразвукова діагностика», в порушення вище згаданих вимог посадової інструкції лікаря з ультразвукової діагностики, яку ж сам як начальник РТМО «Новомиргородське» і затвердив, всупереч інтересам служби незаконно прийняв її на роботу та направив у відрядження на курси підвищення кваліфікації як лікаря РТМО ще до видання наказу про прийом на роботу.
		Протягом перебування на посаді лікаря першої категорії РТМО «Новомиргородське», тобто протягом періоду з 23.11.2012 р. по 11.01.2013 р., ОСОБА_4 отримала заробітну плату та оплату за курси на загальну суму 2.398,91 грн. 
		Окрім цього, ОСОБА_4 завдяки вище наведеним діям чоловіка як лікар РТМО «Новомиргородське» не оплачувала курси підвищення кваліфікації, що проходили при Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова.
		Згідно свідоцтву про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 Гайворонським відділом ЗАГС Кіровоградської області 05.08.1987 р. було зареєстровано укладення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Також ОСОБА_3 і ОСОБА_4 зареєстровані та проживають за однією адресою по АДРЕСА_1, а також ведуть спільне господарство. 
		Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають спільний побут, взаємні права та обов'язки, в тому числі фінансового характеру. 
		Відповідно до вимог Сімейного Кодексу України:
		ч. 1 ст. 60 - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). 
		ч. 2 ст. 60 -  об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи одержані одним із подружжя. 
		Ураховуючи наведене, отримана ОСОБА_4 сума неправомірної вигоди є спільним прибутком подружжя, тобто ОСОБА_3 також отримав прибуток на вказану суму.
		           Таким чином, ОСОБА_3, працюючи начальником РТМО «Новомиргородське» Кіровоградської області, був посадовою особою юридичної особи публічного права, яка одержує заробітну плату за рахунок місцевого (районного) бюджету, що передбачено п. 4.1. Статуту РТМО «Новомиргородське», та всупереч вимогам ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» використав свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди: його дружина ОСОБА_4 неправомірно отримала кошти у сумі 2.398,91 грн. та внаслідок незаконного сприяння порушника уникнула необхідності оплатити курси підвищення кваліфікації. До того ж незаконне сприяння безпідставному атестуванню дружини та присвоєнню їй першої кваліфікаційної категорії лікаря мало на меті також одержання неправомірної вигоди у виді доходів в майбутньому, котрі подружжя не мало б у випадку відсутності такої кваліфікаційної категорії.
		           Ураховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 потрібно визнати винним у скоєнні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП. 
		У судовому засіданні ОСОБА_3 власну винуватість не визнав повністю і пояснив, що насправді він не вчинив інкримінованого правопорушення.
		Стверджував, що підписував наказ про прийняття дружини на роботу ще до атестації, але головний бухгалтер РТМО «Новомиргородське» «не пропустила його».
		Наполягає, що наведені у протоколі недоречності з приводу передчасного видання наказів і внесення запису в трудову книжку виникли випадково. 
		Заслухавши висновок прокурора, який вважає, що протокол щодо ОСОБА_3 складений обґрунтовано, оскільки він вчинив згадане правопорушення, у зв'язку з чим повинен бути притягнутий до відповідальності, думку захисника ОСОБА_2, котрий стверджує, що наведені у протоколі недоречності з приводу передчасного видання наказів та необґрунтованого внесення записів до трудової книжки не виходять за межі дисциплінарного проступку, рішення про присвоєння кваліфікаційних категорій у подальшому були скасовані, у правопорушника не було неправомірної вигоди, а тому справа підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП. 
		Так, ч. 1 ст. 172-2 КУпАП встановлена відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
		В той же час захисник помилково стверджує, що у протоколі слід обов'язково вказувати конкретний пункт ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
		Адже заборона використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб має загальний характер, а у згаданих пунктах наводяться вже визначені законодавцем випадки неправомірного надання переваги фізичним та юридичним особам. 
		До того ж уповноважена законом особа правильно кваліфікувала скоєне за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.
		Тому у даному випадку немає потреби повертати протокол для доопрацювання.
		Причетність порушника до скоєного підтверджується протоколом про адміністративне корупційне правопорушення від 02.04.2013 р. (а. с. 2-7), а також долученими до нього письмовими доказами у справі (матеріалами перевірки):
		-          рішенням сесії районної ради за № 40 про створення РТМО «Новомиргородське» та його Статутом (а. с. 10-19);
		-          наказом начальника РТМО «Новомиргородське» від 11.01.2013 р. № 3-04-06 про звільнення ОСОБА_4 з роботи (а. с. 21);
		-          наказом начальника РТМО «Новомиргородське» від 20.11.2012 р. № 108-04-08 про направлення ОСОБА_4 у відрядження (а. с.22, 29);
		-          наказом начальника РТМО «Новомиргородське» від 23.11.2013 р. № 104-04-06 про прийняття ОСОБА_4 на роботу (а. с. 23);
		-          посвідченням про відрядження ОСОБА_4 (а. с. 24-25);
		-          сертифікатом ОСОБА_4 (а. с. 28);
		-          листом - запрошенням ОСОБА_4 від 19.11.2012 р., котра на той час ще не працювала в РТМО «Новомиргородське» (а. с. 30);
		-          наказами начальника управління охорони здоров'я Кіровоградської облдержадміністрації від 20.11.2012 р., 21.12.2012 р. за № 165-к про затвердження результатів засідання атестаційної комісії, у тому числі про підтвердження ОСОБА_4, лікарю-ортопеду-травматологу РТМО «Новомиргородське» вищої кваліфікаційної категорії, хоча ОСОБА_4 на такій посаді в РТМО «Новомиргородське» станом на 20.11.2012 р. не працювала (а. с. 31-36);
		-          наказом начальника управління охорони здоров'я Кіровоградської облдержадміністрації від 28.12.2012 р. № 186-к про скасування вище згаданого рішення (а. с. 37);
		-          самозвітом ОСОБА_4 та долученими до нього документами (а. с. 38-46);
		-          наказом від 30.10.2012 р. (а. с. 49);
		-          наказом від 23.11.2012 р. (а. с. 50);
		-          посадовою інструкцією лікаря-УЗД (а. с. 52);
		-          Положенням про начальника РТМО «Новомиргородське» (а. с. 53-57);
		-          наказом від 07.02.2013 р. № 27-к ( а. с. 62);
		-          талонами реєстрації місця проживання ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (а. с. 67-68);
		-          довідками сільської ради про спільне проживання ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (а. с. 72-73);
		-          копією паспорта ОСОБА_3 (а. с. 74-75);
		-          розпорядженням про звільнення ОСОБА_4 з роботи (а. с. 76);
		-          копією диплома (а. с. 78);
		-          копією паспорта ОСОБА_4 (а. с. 79-80);
		-          копією сертифіката (а. с. 81-82);
		-          поясненнями ОСОБА_6 (а. с. 77, 93);
		-          поясненнями ОСОБА_7 від 24.01.2013 р. та 14.02.2013 р. (а. с. 83, 86);
		-          заявою ОСОБА_4 (а. с. 84-85);
		-          наказом від 08.06.2012 р. № 113-04-05 (а. с. 87);
		-          поясненням ОСОБА_8 (а. с. 88);
		-          поясненням ОСОБА_9 (а. с. 89-91);
		-          поясненням ОСОБА_3 (а. с. 92);
		-          розрахунком заробітної плати (а. с. 94).
		Суд відкидає заперечення правопорушника та його захисника, оскільки вони непослідовні, нелогічні та суперечать іншим доказам у справі.
		Так, наведені у протоколі недоречності з приводу передчасного видання наказів начальником РТМО «Новомиргородське», особистої передачі атестаційної справи на особу, котра не зарахована на роботу до РТМО «Новомиргородське», а також необґрунтованого внесення записів до її трудової книжки насправді виходять за межі дисциплінарного проступку.
		Навпаки, за деяких умов такі дії можуть виходити навіть за межі адміністративного правопорушення та потягнути за собою більш тяжкий вид юридичної відповідальності.
		До того ж за змістом ч. 2 ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Що стосується тверджень сторони захисту з приводу відсутності умислу на скоєння інкримінованого правопорушення, то вони спростовуються зібраними у справі доказами.
		Так, із наданих документів вбачається, що особисто ОСОБА_3 двічі (у грудні 2011 р. та листопаді 2012 р.) подав атестаційні справи дружини для розгляду питання про підтвердження її кваліфікаційної категорії, хоча ОСОБА_4 ні лікарем УЗД, ні лікарем-ортопедом-травматологом у РТМО «Новомиргородське» на той час не працювала.
		Навпаки, за даними Пенсійного фонду України ОСОБА_4 у той період одержувала заробітну плату в інших юридичних осіб: КЗ «Криворізька клінічна міська лікарня № 2» Дніпропетровської обласної ради - за грудень 2010 р. - січень 2012 р.; «Клініки Меделіт» - листопад 2011 р. - грудень 2012 р.
		В той же час у РТМО «Новомиргородське» заробітна плата ОСОБА_4 була нарахована лише у січні 2013 р. (а. с. 59)
		Оскільки подружжя зареєстроване та проживає за однією адресою, де веде спільне господарство, а згадані атестаційні справи правопорушник подавав особисто, такі дії не можуть бути двічі вчиненими по необережності.
		До того ж наказ про направлення у відрядження, запис у трудовій книжці без попереднього прийняття на роботу у даному випадку також не можуть бути виданими або внесеними з необережності.
		Також безпідставні твердження захисту щодо нез'ясування мотивів скоєного.
		Адже вказані у протоколі одержання неправомірної виплати і такої ж вигоди від  уникнення сплати коштів за проходження курсів підвищення кваліфікації явно вказують на ознаки, передбачені ч. 1 ст. 172-2 КУпАП: одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
		До того ж незаконне сприяння безпідставному атестуванню дружини та присвоєнню їй першої кваліфікаційної категорії лікаря мало на меті також одержання неправомірної вигоди у виді доходів в майбутньому, котрі подружжя не мало б у випадку відсутності такої кваліфікаційної категорії.
		Оскільки за обставинами справи, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу, ступеня вини, майнового та сімейного стану, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, доцільно піддати порушника адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі, передбаченому законом, з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру, керуючись п/п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», ст. ст. 283-284, 287-290, 294, 298 Кодексу України про адміністративні правопорушення,                           
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Визнати ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) винним у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1.020 (одна тисяча двадцять) гривень з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру у сумі 2.398 (дві тисячі триста дев'яносто вісім) гривень 91 коп. на користь держави.
		Постанову по справі про адміністративне правопорушення може 
		бути оскаржено прокурором, особою, щодо якої її винесено, а також 
		потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови. 
		Скарга на постанову подається вище згаданими особами, а подання прокурором  може бути внесено до апеляційного суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області.
		 
		Суддя - підпис -                                                                                           С.ЩЕНЮЧЕНКО
		Згідно з оригіналом
		Суддя Новомиргородського
		районного суду                                                                                  С.ЩЕНЮЧЕНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...