Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2703/13734/2012 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.04.2013. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                   
		 
		Справа № 2703/13734/2012
		Провадження 2/764/160/2013  
		Категорія 51 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		19 квітня 2013 року  Ленінський районний суд м. Севастополя у складі: 
		головуючого - судді Фисюк О.І.
		при секретарі  Руднєвій А.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 4480 МО України про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, просить скасувати як незаконний наказ командира військової частини А4480 №155 від 15.11.2012 року в частині звільнення його з посади інженера планово-виробничого відділення, поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду у сумі 5000,00 грн. 
		Вимоги позову мотивовані тим, що ОСОБА_1 на підставі наказу командира військової частини А4480 №112 від 16.08.2012 року був прийнятий на роботу інженером планово-виробничого відділення у дану військову частину. 15.11.2012 року на підставі наказу №115 командира військової частини А4480 його було звільнено з роботи за результатами випробування ст.28 КЗУпП (протягом строку випробування виявлена його невідповідність виконуваній роботі). Позивач вважає, що наказ про його звільнення є незаконним, оскільки при прийомі на роботу жодного випробувального терміну йому ніхто не встановлював, у трудовій книжці відсутній запис, що його прийнято на роботу з випробувальним терміном. Крім того, за період його роботи не було жодних зауважень щодо якості його роботи, нічим документально не підтверджено невідповідність його роботі. Також позивач зазначає, що внаслідок незаконного звільнення позивач відчував моральні страждання, які виразилися в душевних переживаннях та втраті нормальних життєвих звязків. Через незаконне звільнення він вимушений ходити по судам, записом у трудовій книжки про звільнення за ст.28 КЗУпП його діловій репутації нанесена суттєва шкода, через що він не може влаштуватися  на нову роботу. 
		У судовому засіданні позивач позов підтримав з викладених підстав. Додатково пояснив, що з наказом №112 від 16.08.2012 р. його не ознайомлювали, а тому він не знав, що йому встановлений строк випробування три місяці. Трудовий договір між працівником і командиром військової частини А4480 від 16.08.2012 р. він хоча і підписав, але умову про випробувальний строк не помітив, тому що вона не була підкреслена. Крім того, зазначав, що у відповідача взагалі були відсутні законні підстави укладати з ним цей трудовий договір, оскільки такий договір укладається між найманим працівником та фізичною особою-підприємцем. 
		Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали у повному обсязі, пояснили, що позивач був звільнений з посади інженера планово-виробничого відділення військової частини А4480 законно за результатами випробування, протягом терміну якого виявлена невідповідність ОСОБА_1 виконуваній роботі. Пояснили, що законом не передбачено, що невідповідність працівника роботі, на яку він приймається, має бути якимось чином оформлена. Зазначали, що позивач знав, що йому встановлений термін випробування у три місяця, оскільки при прийнятті його на роботу усі умови ними були обговорені та оформлені трудовим договором. Також представник відповідача - командир військової частини ОСОБА_2 пояснив, що про звільнення за результатами випробування ОСОБА_1 було попереджено заздалегідь  14.11.2012 р. йому було видано обхідний аркуш.
		Суд, вислухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши всі докази у їх сукупності, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Судом встановлено, що на підставі наказу командира військової частини А4480 від 16.08.2012 р. №112 ОСОБА_1 з 16 серпня 2012 року прийнятий на роботу інженером планово-виробничого відділення зі строком випробування три місяці (а.с.18). Позначка, що ОСОБА_1 ознайомлений з наказом, відсутня. 
		Відповідно до трудової книжки серії БТ-ІІ №6492525 ОСОБА_1 16.08.2012 року прийнятий на роботу інженером планово-виробничого відділення військової частини А4480 на підставі наказу №112 командира військової частини А4480 від 16.08.2012 року (а.с.5-6).
		Згідно трудовому договору між працівником і командиром військової частини А4480 від 16.08.2012 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу з випробувальним строком три місяці. Даний договір підписаний ОСОБА_1 16 серпня 2012 року(а.с.19).
		Відповідно до Наказу командира військової частини А4480 №155 від 15.11.2012 року ОСОБА_1, інженера планово-виробничого відділення, звільнено з роботи з 15 листопада 2012 року за результатами випробування (протягом строку випробування виявлена його невідповідність виконуваній роботі), ст. 28 КзпП України (а.с.26).
		ОСОБА_1 ознайомлений з наказом та отримав його на руки 16 листопада 2012 року, що підтверджується підписом ОСОБА_1 (а.с. 26 зворотна сторона). 
		Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
		Відповідно до ст.26 ч.1 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу, одностороннє встановлення власником умови про випробування є недопустимим. 
		Відповідно до ст. 28 ч.2 КЗпП України, якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір.
		Підставою для звільнення за результатами випробування може бути лише невідповідність працівника посаді, на яку він прийнятий. Проте невідповідність означає, що підставою для звільнення не може бути порушення трудової дисципліни. Крім того, розірвання відповідно до ст. 28 КЗпП України трудового договору з працівником під час терміну випробування не можна визнати таким, що провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, оскільки працівник при прийнятті на роботу та даючи згоду на випробування, фактично дає згоду і на можливість розірвання з ним трудового договору, якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність його роботі, на яку його прийнято.
		Як вбачається з матеріалів справи між командиром військової частини А4480 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 16.08.2012 р. був укладений трудовий договір, в якому сторони оговорили всі суттєві умови праці ОСОБА_1 у військовій частині, а саме: пункт а)що договір укладається з випробуваним строком три місяці (підкреслено); п.1)посада - інженер планово-виробничого відділення;п.4)робочий день  з 9.00 до 18.00 год., п.5)вихідні дні  субота, неділя; п.6)тривалість відпустки  24 кал. дні; тощо. Даний договір підписаний сторонами 16.08.2012р.  
		З листа територіальної державної інспекції з питань праці у м. Севастополі №383 від 03.04.2013 року вбачається, що чинним законодавством України про працю, а саме Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №260 від 08.06.2011 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 р. за №554/5745, затверджено порядок укладення трудового договору між фізичною особою  субєктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи та працівником, а також затверджена і сама форма трудового договору. Цей порядок поширюється на фізичних осіб  субєктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників та фізичних осіб, які використовують найману працю, повязану з надання послуг. ОСОБА_1 було прийнято на роботу до юридичної особи  військової частини А4480, а не фізичної особи  субєкта підприємницької діяльності без створення юридичної особи, тому при наявності трудового договору між працівником та юридичною особою у відповідності до вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України (заява ОСОБА_1 та наказ про прийняття на роботу), у командира військової частини А4480, який не є фізичною особою-підприємцем, а є уповноваженою особою юридичної особи в/ч А4480, відсутні законні підстави на укладання з ОСОБА_1 письмового трудового договору. 
		Таким чином, хоча командир військової частини А4480 не повинен був укладати з ОСОБА_1 трудовий договір за формою, передбаченою для ФО-СПД (з наступною реєстрацією у Центрі зайнятості населення), однак суд оцінює цей договір в тому контексті, що в ньому сторони оговорили усі умови, на яких ОСОБА_1 приймається на роботу й він з цими умовами, у т. ч. умовою прийняття з випробувальним строком, погодився, підписавши цей договір. Тобто, в даному випадку важливим є не сам трудовий договір, а факт, що сторони зійшлися на певних умовах й ці умови були їм відомі та влаштовували їх, оскільки під цими умовами сторони поставили свої підписи. А тому доводи позивача про те, що він, нібито, не побачив у договорі умову щодо випробувального строку і взагалі не знав, що його приймають на роботу саме під такою умовою, як він пояснював у першому судовому засіданні, а в останньому засіданні посилався на лист територіальної державної інспекції з питань праці у м. Севастополі №383 від 03.04.2013 і зазначав, що цей договір є взагалі незаконним, суд до уваги не приймає і вважає ці доводи надуманими. 
		Також  позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з наказом про звільнення він ознайомлений лише 16 листопада 2012 року та тільки тоді дізнався, що йому був встановлений строк випробування, оскільки в трудовій книжці не зазначено, що він прийнятий на роботу з випробувальним строком, а з наказом про прийняття на роботу його не ознайомлювали. 
		Проте як вбачається з обхідного аркуша ОСОБА_1, дата видачі якого 14.11.2012 року й підстава видачі - звільнення як того, що не витримав випробування, ст. 28 КЗпП, ОСОБА_1 почав заповнювати обхідний аркуш 14 листопада 2012 року та закінчив 15 листопада 2012 року (а.с.27), тобто йому заздалегідь було відомо про його звільнення, й той факт, що він поставив свій підпис в наказі про звільнення 16.11.2012 р. не доказує, що він не знав про звільнення, яке, як зазначає позивач, було для нього справжньою несподіванкою.
		Також суд зазначає, що з урахуванням того, що умова про випробування не міститься в заяві ОСОБА_1 про прийняття на роботу (а.с.17), з наказом про прийняття на роботу позивач не ознайомлений під розписку, але між сторонами укладено трудовий договір, який містить таку умову, суд вважає, що умова про випробування в даному випадку буде вважатися законною, оскільки вона внесена в письмово оформлений трудовий договір і повторена у наказі про прийняття на роботу. 
		Також судом не приймається як такий, що заслуговує на увагу, довід позивача, що його невідповідність роботі, на яку він приймався, документально не доказана відповідачем. Чинним законодавством не передбачений обовязок роботодавця документально фіксувати таку невідповідність. При розірванні трудового договору з позивачем під час випробувального строку відповідач скористався своїм правом, передбаченим ст. 28 КЗпП України, а тому трудові права позивача порушено не було. З огляду на наведене суд не вбачає підстав задовольняти позов, у т. ч. й вимоги про відшкодування моральної шкоди, так як вони є похідними.
		 
		На підставі ст.ст. 24, 28 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини А 4480 МО України про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - відмовити.
		Судові витрати віднести на рахунок держави.
		 
		Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя через Ленінський районний суд м. Севастополя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		Суддя-підпис
		 
		З оригіналом згідно: 
		Суддя Ленінського
		районного суду м. Севастополя                   О.І. Фисюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...