Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 304/482/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.05.2013. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №  304/482/13-ц 
		Провадження № 2/304/189/2013 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		30 квітня 2013 рокум. Перечин    
		Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
		 
		головуючого - судді -  Амаровича В. П., 
		при секретарі - Ковач М.Ф.,
		за участю відповідачки - ОСОБА_1,
		представників відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3,   
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» та товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про зобов'язання виконувати договори іпотеки,- 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просить зобов'язати ОСОБА_5 виконувати Договір про іпотечний кредит № 27/8-08 від 20 березня 2008 року, укладений ним із ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та зобов'язати ОСОБА_1 виконувати Договір про іпотечний кредит № 28/8-08 від 20.03.2008  року, укладений нею із ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк». Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_5 позичив гроші у банку Акціонерний промислово-інвестиційний банк, про що уклав Договір про іпотечний кредит № 27/8-08 від 20.03.2008 року, а ОСОБА_1 взяла кредит і уклала з банком Договір про іпотечний кредит № 28/8-08 від 20.03.2008 року. За Договором про іпотечний кредит №27/8-08  банк надає позичальнику ОСОБА_5 гроші, які він зобов'язаний повернути. Таке ж зобов'язання позичальника містить і Договір № 28/8-08 щодо ОСОБА_1 Згідно пункту 4.1 кожного із вказаних договорів виконання зобов'язань позичальників забезпечується в тому числі іпотекою квартири позивача. Згідно пункту 1.1 Іпотечного договору № 76/23-2008  року, укладеному між позивачем та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, цей договір забезпечує вимоги банку, що випливають з Договору про іпотечний кредит № 27/8-08 від 20 березня 2008  року та Договору про іпотечний кредит № 28/8-08 від 20 березня 2008 року. В Іпотечному договорі № 76/23-2008  року, укладеному між позивачем та банком зазначено, що в разі невиконання кредитних зобов'язань позичальниками, банк матиме право звернути стягнення на майно іпотекодавця. Позивач наголошує на тому, що не має жодного іншого нерухомого майна для проживання, а тому в разі неповернення позичених грошей відповідачами банку, може опинитися без житла, а тому просить суд захистити її права та інтереси. 
		Позивачка ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, однак подала заяву, у якій просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
		У судове засідання відповідач ОСОБА_6 також не з'явився, однак подав заяву, у якій просить справу розглянути у його відсутності, проти позову заперечує.
		Відповідачка ОСОБА_1 та її представники у судовому засіданні позов не визнали та просили у задоволенні такого відмовити.
		Представник ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у судове засідання не з'явився, однак подав заяву, у якій просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
		У судове засідання представники ПАТ «Альфа-Банк» та ТзОВ «Кредитні ініціативи» не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, про причини неявки не повідомили.
		Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_1 пояснила, що Договір про іпотечний кредит, укладений між нею та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, є недійсним, а тому не підлягає виконанню сплати процентів.
		Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.          
		Відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 638 ЦК України суттєвими умовами договору є умови про предмет договору і умови, визначені законом як суттєві і які є необхідними для даного виду договору. 
		Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять у тому числі умови, які є обов'язковими згідно вимог чинного законодавства.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України. 
		Встановлено, що між відповідачами та банком виникли правовідносини, які випливають з іпотечного боргу, кредитні кошти мали надаватися на споживчі цілі - ремонт  та облаштування житла (п. 1.1 договорів), а тому на ці правовідносини поширюється дія крім вимог ст. 1054 ЦК України, норми Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечними боргом і іпотечними сертифікатами» (Закон № 979-IV),  Закону України «Про захист прав споживачів».
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» визначено, що іпотечний борг - це основне зобов'язання за будь-яким правочином, виконання якого забезпечене іпотекою. 
		Договір   про   іпотечний   борг  -  цивільно-правова  угода, спрямована  на  набуття,  зміну  або  припинення  цивільних прав і обов'язків,  які  виникають  у  кредитодавця та боржника з приводу іпотечного  боргу
		В рішенні Конституційного суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 містяться висновки, згідно яких вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» поширюються на правовідносини, які виникають не тільки під час укладання кредитного договору, а під час його виконання.
		Згідно ст. 2 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» основні економічні та правові вимоги виникнення іпотечного  боргу  мають  бути  розкриті  до укладання  договору  про  іпотечний  борг.  Ця інформація має бути оприлюднена  кредитодавцем  у  письмовій  формі і містити : принципи визначення плати за договором про іпотечний борг; порядок дострокового виконання основного зобов'язання у  разі неплатоспроможності  боржника  або  невиконання  боржником  своїх зобов'язань  за  договором про іпотечний борг та юридичні наслідки цього невиконання; право боржника попереджати кредитодавця про можливе невиконання основного зобов'язання; реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до  Державного  реєстру  фінансових  установ чи Державного реєстру банків.
		Встановлено, що всупереч вищевказаним вимогам в Договорі про іпотечний кредит № 27/8-08 від 20 березня 2008  року та Договорі про іпотечний кредит № 28/8-08 від 20 березня 2008 року не визначено вказані положення.
		Крім того, згідно вимог ч. 2 ст. 11 Закону «Про захист прав споживачів» перед укладанням договору про надання споживчого кредиту, кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі, крім іншого, про: наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; орієнтовану сукупну вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, юридичне оформлення тощо); податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може отримати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
		Встановлено, що більшість перерахованих обов'язкових умов для укладення договору в Договорі про іпотечний кредит № 27/8-08 від 20 березня 2008  року та Договорі про іпотечний кредит № 28/8-08 від 20 березня 2008 року відсутні.
		На правовідносини між відповідачами та банком поширюються положення постанови Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за №541/13808, якою затверджено Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту. 
		Згідно п. 1.1 вказаних Правил, останні розроблені відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», з метою захисту прав споживачів  під  час  укладення договорів  про надання  споживчих  кредитів, запобігання завданню споживачам моральної чи матеріальної шкоди через надання свідомо недостовірної чи неповної інформації.
		В Правилах вказані обов'язкові умови із числа інших обов'язкових умов, на які міститься посилання в ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону № 979-IV, обов'язковість яких випливає з суті та умов договору і які є істотними і можуть вплинути на рішення споживача про необхідність придбання послуги з надання кредиту, зокрема  надання  споживачу  інформації про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну  вартість кредиту, зазначивши умови кредитування, необхідність здійснення оцінки майна та,  якщо така оцінка  є необхідною, ким вона здійснюється; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей  між ними, у тому числі між зобов'язаннями споживача; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування; орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг; варіантів погашення кредиту, уключаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяги.
		Встановлено, що більшість вказаних вимог банк не виконав.
		Суд встановив, що банк всупереч п.п. 3.8. вказаних Правил, не попередив споживачів-відповідачів,  що валютні ризики  під  час  виконання зобов'язань за кредитним договором несуть вони, та не надав інформацію щодо методики,  яка використовується банком для  визначення валютного курсу,  строків і комісій,  пов'язаних з конвертацією  валюти  платежу  у  валюту  зобов'язання   під   час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним. 
		На необхідність виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» та інших вимог законодавства при укладанні кредитних договорів вказано банкам в листі Управління юридичного забезпечення банківського нагляду НБУ від 04 грудня 2008 року  №47-112/3204-17164 «Про дотримання банками вимог чинного законодавства».
		Виходячи з того, що зазначений лист НБУ був розроблений та доведений банкам вже після підписання спірних договорів сторонами, але Правила були прийняті на підставі вимог Закону України «Про захист прав споживачів», це, на думку суду, свідчить про те, що кредитні договори, у тому числі і ті, що були укладені до березня 2008 року повинні відповідати вимогам вказаного Закону.
		Про зобов'язання банків згідно п.  2.1  Постанови  №  168 перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі  інформацію  про  умови  кредитування йдеться і в листі НБУ 29 серпня 2008 року № 47-312/2211729 «Щодо посилення контролю за наданням споживчих кредитів».
		Враховуючи, що після того, як НБУ видав вищезазначений лист, банк не здійснив заходів для приведення кредитних договорів у відповідність до вимог Закону України «Про захист прав споживачів» і Закону № 979-IV, не уклав додаткову угоду про зміну умов договорів, не отримав у відповідачів підтвердження доведення їм переліченої інформації, не виконав рекомендацій викладених у листі Управління юридичного забезпечення банківського нагляду НБУ від 04 грудня 2008 року № 47-112/3204-17164 «Про дотримання банками вимог чинного законодавства», у суду немає підстав вважати Договір про іпотечний кредит № 27/8-08 від 20 березня 2008 року та Договір про іпотечний кредит № 28/8-08 від 20 березня 2008 року є укладеними.
		Виходячи із зазначеного суд не погоджується з доводами відповідача стосовно недійсності кредитних договорів у зв'язку з їх невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечними боргом і іпотечними сертифікатами», при цьому суд виходить з такого.
		Договір не може бути визнаний недійсним, зокрема, у випадку, коли сторони в належній формі не досягли згоди щодо хоча б з однієї його істотної умови або зміст яких неможливо встановити, виходячи з норм чинного законодавства (статті 536, 638, 1056-1 ЦК України). 
		Згідно положень ст. 638 ч. 1 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною. Інформація, яка повинна бути надана до моменту укладення однією зі сторін є частиною пропозиції та істотною умовою договору, оскільки обов'язковість її оприлюднення прямо передбачена Законом (в даному випадку Законом України «Про захист прав споживачів» та Законом № 979-IV).
		Наведені норми чинного законодавства містять приписи, згідно з якими надання та оприлюднення інформації про умови кредитування є істотною умовою кредитного договору, укладеного між позичальником та банком.  
		Встановлено, що відповідачі та банк не досягли всіх істотних умов договору іпотечного кредитування передбаченими наведеними нормами законодавства України, а тому Договір про іпотечний кредит № 27/8-08 від 20 березня 2008 року та Договір про іпотечний кредит № 28/8-08 від 20 березня 2008 року не є укладеними. Нормами ЦК України не передбачено такого захисту цивільних прав судом, як зобов'язання виконувати неукладений правочин, оскільки за загальним правилом, неукладений договір не створює договірних зобов'язань для сторін договору.
		Встановлено, що перераховані вимоги законодавства щодо обов'язкових умов кредитних договорів сторони договорів при його укладанні не виконали, тому на підставі вимог ст. 651 ЦК України вказані кредитні договори є неукладеними.
		Такий висновок, ґрунтується на таких вимогах законодавства України.
		Згідно ст. 1054 ЦК України кредитний договір це договір про передачу кредитором позичальнику суми грошових коштів на умовах визначених договором. Тобто кредитний договір є різновидом цивільного договору на який поширюються положення Глави 52 Розділу ІІ ЦК України. 
		Відповідно до ст.ст. 638, 640, 1054 ЦК України кредитний договір є консенсуальним, тобто він вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами за всіма істотними умовами, якими є предмет, сума, строк повернення та розмір процентів.
		Таким чином, неукладеним повинен визнаватися договір, про вчинення якого сторони в належній формі не досягли згоди щодо необхідних для нього істотних умов.
		Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України змістом договору є умови, визначені не тільки на розсуд сторін і погоджені ними, але і умови, які є обов'язковими для даного виду договору відповідно до актів цивільного законодавства, зокрема Законів України «Про захист прав споживачів» та "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати". Тобто, у договорі про іпотечний борг (кредит) повинні бути зазначенні обов'язкові умови визначені вказаними законами.
		Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Відповідач ОСОБА_1 не довела існування обставин необхідних для визнання судом спірних договорів недійсними і вимогу таку не заявляла. Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною. Таким чином інформація, яка повинна бути надана до моменту укладення договору однією з сторін, є частиною пропозиції та істотною умовою договору, оскільки обов'язковість її оприлюднення прямо передбачена законом.
		Відсутність в договорі зазначення всіх істотних умов не може бути підставою для визнання кредитних договорів недійсними, оскільки свідчить про недотримання сторонами вимог щодо істотних умов, які є необхідними при укладенні вказаного договору, а отже спірні Договір про іпотечний кредит № 27/8-08 від 20 березня 2008 року та Договір про іпотечний кредит № 28/8-08 від 20 березня 2008 року є неукладеними.
		Встановлено, що норми діючого законодавства при укладенні Договору про іпотечний кредит № 27/8-08 від 20 березня 2008  року та Договору про іпотечний кредит №28/8-08 від 20 березня 2008 року не порушені, але сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов договорів, а тому вони є неукладеними. З факту неукладеності кредитних договорів між відповідачами та банком випливає відсутність між сторонами зобов'язальних відносин, а тому зазначена обставина жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому вони не потребують судового захисту. 
		На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 3, 6, 14, 16, 203, 210, 215, 526, 638, 640, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, с у д, -  
		    
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору- публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» та товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про зобов'язання виконувати договори іпотеки - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  
		 
		    
		 
		Головуючий:     Амарович В. П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...