Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 423/725/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.05.2013. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 423/725/13-ц                                        
		У Х В А Л А
		 
		08 травня 2013 року       суддя Попаснянского районного суду Луганської області Закопайло В.А.
		                                            
		розглянувши заяву ТОВ «ТАМБРО» та ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
		 
		встановив :
		 
		ТОВ «ТАМБРО» та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовною заявою про встановлення земельного сервітуту, посилаючись на те, що 24.05.2011 Мирнодолинською селищною радою Попаснянського району Луганської області громадянину ОСОБА_2 було видане свідоцтво на право власності на нерухоме майно за адресою: Луганська область, Попаснянський район, Мирнодолинська селищна рада, комплекс виробничих будівель та споруд № 35.  26.05.2011 право приватної власності ОСОБА_2 було зареєстроване КП «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації» за реєстраційним № 30629050 (номер запису 8 в книзі 1).
		11.07.2011 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.06.2011 ОСОБА_2 відділом Держкомзему у Попаснянському районі був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,3895 га за адресою: Попаснянський район, Мирнодолинська селищна рада за межами населеного пункту «Комплекс виробничих будівель та споруд № 35» (серія ЯЛ № 046326).
		28.02.2013 між ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, реєстраційний номер № 186, та договір купівлі-продажу земельної ділянки, реєстраційний № 186.
		        Згідно з цими договорами право приватної власності на вказане вище нерухоме майно за адресою: Луганська область, Попаснянський район,Мирнодолинська селищна рада, комплекс виробничих будівель та споруд № 35, та земельну ділянку площею 0,3895 га за адресою: Попаснянський район, Мирнодолинська селищна рада за межами населеного пункту «Комплекс виробничих будівель та споруд № 35» зареєстровано за позивачем за даним позовом ОСОБА_1, що підтверджується відповідними витягами про державну реєстрацію прав ЕАА 355280 від 28.02.2013 та ЕАА 355277 від 28.02.2013.
		24.05.2011 Мирнодолинською селищною радою Попаснянського району Луганської області ТОВ «ТАМБРО» було видане свідоцтво на право власності на комплекс виробничих будівель та споруд № 34. 26.05.2011 право приватної власності TOB «ТАМБРО» було зареєстроване КП «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації» за реєстраційним номером 30628708 (номер запису 9 в книзі 1)
		11.07.2011 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.08.2010 ТОВ  «ТАМБРО» відділом Держкомзему у Попаснянському районі був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,6688 га за адресою: Попаснянський район, Мирнодолинська сел., р. за межами населеного пункту «Комплекс виробничих будівель та споруд № 34» (серія ЯЛ № 046325).
		Обидві вищевказані земельні ділянки мають спільну межу з належними на праві власності відповідачеві ОСОБА_3 земельною ділянкою площею 1,7700 га та земельною ділянкою площею 0,5969 га за адресою: Мирнодолинська селищна рада, Попаснянський район, Луганська область, що підтверджується планами земельних ділянок на зворотних сторонах державних актів та планом топографо-геодезичних зйомок земельних ділянок, що додаються до позовної заяви. Таким чином, позивачі є власниками комплексу виробничих будівель та споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках.
		Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 27.03.2013 скасоване рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 16 листопада 2012 року в частині зобов'язання ОСОБА_2 знести огорожу довжиною 42,09 метра, що знаходиться на території земельної ділянки загальним розміром 1,77 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (відповідачу за даним позовом), та звільнення таким чином самовільно зайнятої земельної ділянки загальним розміром 0,0044 га та в частині зобов'язання TOB «ТАМБРО» знести огорожу довжиною 54,22 метра,яка знаходиться на території земельної ділянки загальним розміром 1,77 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, та звільнення таким чином самовільно зайнятої земельної ділянки загальним розміром 0,0753 га.
		Окрім вказаної огорожі, по території земельної ділянки площею 1,7700 га, що належить на праві власності відповідачеві ОСОБА_3, проходитьпід'їздний шлях до цілісного майнового комплексу, який належить позивачці ОСОБА_1 Також по належній відповідачеві земельній ділянці площею 0,5969 га прокладений силовий кабель потужністю 6 кВт, через який здійснюється постачання електричної енергії на належний позивачам комплекс будівель та споруд на підставі договору, укладеному з Сєвєродонецьким філіалом ЛЕО.
		На даний час в комплексі будівель та споруд, що належать на праві приватної власності позивачам TOB «ТАМБРО» та ОСОБА_1, розташований сектор № З Сєвєродонецького митного поста, тобто це митний термінал, який є режимним об'єктом.
		Проте відповідач ОСОБА_3 всупереч вказаному вище рішенню Апеляційного суду Луганської області від 27.03.2013 самовільно та протиправно демонтував належну позивачам огорожу, яка є частиною цілісного майнового комплексу, погрожує заблокувати підїзний шлях до воріт митного терміналу, який, до речі, проходить також по території розташованої поруч автозаправочною станцією, або встановити в цьому місці паркан, а також перерубати силовий кабель, що постачає електроенергію до будівель та споруд. 
		Тому позивач з метою забезпечення позову звернувся до суду з заявою про забезпечення позову з метою уникнення порушення права володіння, користування та розпорядження належним чином на праві власності майном, а також нормального функціонування режимного обєкту, яким є митний термінал, в якій просить накласти арешт на земельні ділянки площею 1,7700 га і 0,5969 га, які належать ОСОБА_3, а також заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії, що унеможливлюють володіння, користування і розпорядження позивачами нерухомим майном «Комплекс виробничих будівель та споруд № 34» і «Комплекс виробничих будівель та споруд № 35», що знаходиться в їхній приватній власності і розташований за адресою: Попаснянський район, Миронодолинська селищна рада.  
		Суд розглянувши заяву про забезпечення позову вважає її обґрунтованою та такою, що  підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 151 Цивільного процесуального Кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
		Пунктом 1 статті 152 Цивільного процесуального Кодексу України визначено перелік видів забезпечення позову, у тому числі і накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, а також заборона вчиняти певні дії.
		Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування засобів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому згідно з частиною 3 статті 151 ЦПК України. Найбільш поширеними заходами щодо забезпечення позову є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві, і заборону відповідачеві вчиняти певні дії.
		Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен встановити, наскільки обґрунтовані позовні вимоги позивача, з'ясувати їх відповідність із заявленими вимогами, а також чи заслуговують уваги побоювання з приводу можливих несумлінних дій з боку відповідача або інших осіб, які можуть протидіяти виконання майбутнього рішення, ускладнити його, чи зробити неможливим.
		Так Постанова № 9 Пленуму Верховного Суду України  від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову пояснює, що забезпечення позову  це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен враховувати докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог. При вивченні справи, пересвідчився, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову.            
		Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.
		Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки відповідач всупереч рішенню Апеляційного суду Луганської області від 27.03.2013 самовільно та протиправно демонтував належну позивачам огорожу, яка є частиною цілісного майнового комплексу, погрожує заблокувати підїзний шлях до воріт митного терміналу, який, проходить також по території розташованої поруч автозаправочною станцією, або встановити в цьому місці паркан, а також перерубати силовий кабель, що постачає електроенергію до будівель та споруд.
		На підставі вище викладеного, керуючись ст. 151-153 ЦПК України, Постановою № 9 Пленуму Верховного Суду України  від 22 грудня 2006 р. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, -
		 
		Ухвалив:
		 
		    Заяву ТОВ «ТАМБРО» та ОСОБА_1 про забезпечення позову  задовольнити.
		       Накласти арешт на земельні ділянки площею 1,7700 га і 0,5969 га, які належать ОСОБА_3, а також заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії, що унеможливлюють володіння, користування і розпорядження позивачами нерухомим майном «Комплекс виробничих будівель та споруд № 34» і «Комплекс виробничих будівель та споруд № 35», що знаходиться в їхній приватній власності і розташовані за адресою: Попаснянський район, Миронодолинська селищна рада.  
		 
		       
		       Ухвала може бути оскаржене протягом 5 днів з дня її проголошення, а особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали до Апеляційного суду Луганської області через Попаснянський районний суд.
		 
		 
		        Суддя Попаснянського
		             районного суду                                                                      ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...