Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/3063/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2013. Зареєстровано: 13.05.2013. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2013.

Результат оскарження 08.07.2013 Харківський апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		          
		 
		                                                                    Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 Харків  
		 30 квітня 2013 р.                                                                                           № 820/3063/13-а  
		Харківський окружний адміністративний суд в складі:
		головуючого - судді Білової О.В., 
		за участі секретаря судового засідання - Кабанова Д.С.,
		за участі представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - Савенко Н.Г., третьої особи - Брижаня Ю.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», про визнання дій неправомірними, скасування рішень,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_4 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд: 
		- визнати дії підрозділу примусового виконання рішень Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області щодо примусової реалізації нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в рамках виконавчого провадження № 12121151 неправомірними; 
		- скасувати заявку начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Корнейчук С.П. від 09.01.2013 р. №176/03-01/В-8 на реалізацію арештованого майна; 
		- скасувати акт старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Баранової Я.О. №12121151 від 02.04.2013 р. про реалізацію предмета іпотеки; 
		- скасувати розпорядження старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Баранової Я.О. №12121151/176/8 від 10.04.13 року; 
		- скасувати постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головно управління юстиції у Харківській області Баранової Я.О. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.04.2013 р.  
		Ухвалою суду від 25.04.2013 року до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк».
		Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що під час реалізації квартири АДРЕСА_1, яка належала йому на праві власності, відповідачем були порушені права його неповнолітнього сина, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за вказаною адресою, оскільки не отримано дозволу органу опіки та піклування для вчинення вказаних дій. 
		Відповідачем, Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на те, що п.4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень не поширюється правовідносини щодо примусової реалізації майна за виконавчими написами нотаріусів. Також відповідач вважає, що згідно норм Закону України «Про виконавче провадження» наявність зареєстрованих неповнолітніх дітей не є перешкодою для вчинення виконавчих дій з примусової реалізації майна. Також відповідач посилався на наявність в матеріалах виконавчого провадження листа від 26.10.12 року, виданого Дзержинським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області, про відсутність зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1.
		Третьою особою, Публічним акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк», в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на те, що між Банком та ОСОБА_8 був укладений кредитний договір № 4850733 від 19 червня 2006 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань Боржника за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_4 було укладено Договір іпотеки № 4851061 від 19.06.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 1549 І, згідно З яким в забезпечення зобов'язань Боржника за Кредитним договором було передано в іпотеку Банку квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. У зв'язку з невиконанням Боржником своїх зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, Банк звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису. 11.03.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 вчинено виконавчий напис за реєстраційним № 404, яким запропоновано звернути стягнення на Предмет іпотеки для задоволення вимог Банку. Банк вважає, що позивач втратив право проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, згідно заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.02.2012 року, яке було скасовано судом вже після передачі на реалізацію нерухомого майна, що є Предметом іпотеки. Представник третьої особи вважає, що майно, на яке звертається стягнення у виконавчому провадженні реалізується без волевиявлення власника майна (боржника або осіб, які мають право на користування цим майном, в тому числі і неповнолітніх дітей). Також, представник третьої особи звертав увагу на те, що на його думку, ОСОБА_4, з метою перешкоджання виконанню виконавчого напису, 12.01.2010 року порушення умов договору зареєструвався за адресою: АДРЕСА_1 сам та зареєстрував свого малолітнього сина ОСОБА_7, що є грубим порушенням договору.
		Представник позивача ОСОБА_4, ОСОБА_1, в судовому засіданні підтримав позов з підстав, викладених в позовній заяві, та просив його задовольнити.
		Представник відповідача - Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Савенко Н.Г. - в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях.
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» Брижань Ю.В. - підтримав позицію відповідача та просив відмовити в задоволенні позову з огляду на обставини, викладені у запереченнях.
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
		Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Маєвської Д.В. від 11.10.11 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 11.03.2009 р. (а.с. 53)
		Згідно виконавчому напису пропонується звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження-с.Борова Готвальдівського р-ну Харківської обл., що мешкає в АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, приватний підприємець, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 27.04.2001 року за реєстровим №1112, зареєстрований в КП «ХБТ1» 18.06.200 року номер запису П-1-38100, реєстраційний номер нерухомого майна 14863828. Зазначена квартира №30 передана у іпотеку ОСОБА_4 (а.с. 41-49) в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 місце народження-с.Борова Готвальдівського р-ну Харківської обл., що мешкає в АДРЕСА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, приватний підприємець, згідно умов Кредитного Договору №4850733 від 19.06.2006 року, укладеного з Закритим Акціонерним Товариством «Перший Український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829 місцезнаходження: 83000, місто Донецьк, вул.Універсітетська, 2-А. Іпотечний договір №485106 посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 19.06.2006 року за реєстровим №1549. (а.с. 50-51)
		16.06.2009 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
		08.02.2010 р. актом опису й арешту майна серії АА № 785204 в присутності боржника - ОСОБА_4 було накладено арешт на майно боржника (предмет іпотеки) відповідно до виконавчого документу.
		03.03.2010 р. винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
		22.04.2010 р. надійшов звіт про оцінку нерухомого майна.
		28.04.2010 р. державним виконавцем повідомлено про оцінку арештованого майна сторонам.
		29.06.2010 р. пакет документів щодо реалізації арештованого майна був переданий до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області для здійснення заходів щодо передачі майна на реалізацію. Майно на реалізацію передано ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція».
		Згідно повідомлення спеціалізованої організації - прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, предмета іпотеки, яке належить ОСОБА_4 призначено на 26.08.2010 року.
		25.08.2010 р. до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Харківській області надійшла ухвала Київського районного суду м. Харкова від 20.08.10 р. про заборону ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Харківській області вчиняти будь-які виконавчі дії по примусовому виконанню виконавчого напису № 404 від 11.03.09р., вчиненого ПН ХМНО ОСОБА_10 до розгляду справи по суті.
		26.08.2010 р. на підставі п. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.
		До підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Харківській області стягувачем надано рішення по справі № 2-671/11/15 Київського районного суду м. Харкова від 14.04.2011 року, яким у позові ОСОБА_4, ОСОБА_8 про визнання виконавчого напису № 404 від 11 березня 2009 року, вчиненого ПН ХМНО ОСОБА_10, таким що не підлягає виконанню, -відмовлено.
		19.07.2011 р. на підставі ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про поновлення виконавчого провадження.
		Державним виконавцем до КП "Жилкомсервіс" направлено запит з проханням повідомити про реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1.
		22.08.2011 р. КП "Жилкомсервіс" повідомив, що за адресою: АДРЕСА_1 окрім боржника також зареєстрований його неповнолітній син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
		05.09.2011 р. до ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція» направлено лист щодо повернення пакета документів по реалізації вищевказаного майна, у зв'язку з тим, що звіт про оцінку майна втратив чинність.
		08.09.2011  р. пакет документів по реалізації вищевказаного майна було повернуто до підрозділу.
		15.02.2012 р. винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
		15.02.2012 р. направлено запит до Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, для отримання висновку щодо можливості реалізації вищевказаної квартири в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» (а.с. 108). 
		06.03.2012 р. до відділу ДВС надійшла відповідь з Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, в якому представник органу опіки та піклування заперечував проти реалізації вищезазначеної квартири, у наданні висновку відмовлено (а.с. 20).
		18.05.2012 р. відповідачем з метою усунення перешкод при виконанні виконавчого документа та з метою непорушення інтересів дитини, запропоновано стягувачеві у виконавчому провадженні вирішити питання про усунення таких перешкод для подальшого виконання виконавчого документа.
		16.10.2012 р. стягувачем було повідомлено про вжиття заходів про усунення перешкод для подальшого виконання виконавчого документа (звернення до суду про виселення та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_4 - надано заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова по справі № 2-8415/11 від 02.02.2012, яке набрало законної сили). 
		21.11.2012 р. стягувачем до органу ДВС надано копію листа від 26.10.2012 року Дзержинського районного відділу у місті Харкові ГУ Державної міграційної служби України в Харківській області, адресованого стягувачеві, згідно якого в АДРЕСА_1 зареєстровані особи відсутні.(а.с 116)
		19.12.2012 р. до відділу ДВС надійшов звіт про оцінку майна, який 25.12.2012 р. надіслано цінним листом з описом сторонам. (а.с. 117-118)
		09.01.2013 р. пакет документів щодо реалізації арештованого майна переданий до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області для здійснення заходів щодо передачі майна на реалізацію. Майно на реалізацію передано ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція». (а.с 119-120)
		Згідно повідомлення спеціалізованої організації прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, яке є власністю ОСОБА_4, призначено на 12.02.2013 року.(а.с 121)
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.02.2013 р. заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова по справі за позовом ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_4 про примусове виселення було скасовано. 
		13.02.2013 р. надійшла заява боржника про зупинення виконавчого провадження, в якій повідомлено про реєстрацію малолітньої дитини - ОСОБА_7, 2009 р.н. у АДРЕСА_1 та надано довідку про склад сім'ї, на яку надано відповідь, що Закон України «Про виконавче провадження» визначає чіткий перелік обставин, за яких виконавче провадження підлягає зупиненню. (а.с. 122,123)
		Згідно повідомлення спеціалізованої організації - прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна 12.02.2013 року не відбулися у зв'язку з відсутністю заявок покупців. (а.с. 124)
		Уцінка вищезазначеного майна відбулася 20.02.2013 (на 25% від початкової вартості майна).(а.с 125)
		Згідно повідомлення спеціалізованої організації - прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, яке є власністю ОСОБА_4 призначено на 12.03.2013 року.(а.с 126)
		Згідно повідомлення спеціалізованої організації - прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, яке є власністю ОСОБА_4, призначено на 12.03.2013 року - відбулись. (а.с. 127)
		02.04.2013 р. державним виконавцем видано акт про реалізацію предмета іпотеки. (а.с.72)
		10.04.2013 р. розпорядженням державного виконавця № 12121151/176/8 грошові кошти, що надійшли від реалізації предмету іпотеки, розподілені на користь: стягувача в сумі 242487,21 грн., на погашення виконавчого збору в сумі 24248,72 грн., на покриття витрат на проведення виконавчих дій в сумі 100,57 грн. (а.с. 73)
		10.04.2013 р. старшим держаним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Харківській області Барановою Я.О. було прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.8 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
		Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу правомірності дій державних виконавців щодо реалізації нерухомого майна позивача під час примусового виконання виконавчого напису нотаріуса. Відповідно, до предмету доказування входить відповідність таких дій вимогам діючого законодавства. Отже, доводи відповідача та третьої особи про неналежність виконання позивачем зобов'язань за договором іпотеки між ним та Публічним акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» не входить до предмету доказування по справі, оскільки дані обставини не впливають на порядок вчинення дій державним виконавцем. 
		Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження".
		За змістом статті 1 цього Закону виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів.
		Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника визначено Главою 4 Закону України "Про виконавче провадження".
		Згідно частини 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
		Відповідно до частини 8 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
		Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 р. N 898-IV передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		Згідно частини 1 статті 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
		Наведена норма Закону України "Про іпотеку" є бланкетною та передбачає врегулювання відповідних правовідносин Законом України "Про виконавче провадження", яким, зокрема, встановлено, що виконавчі дії провадяться відповідно до цього Закону та інших законів.
		Частиною 4 статті 177 Сімейного кодексу України визначено, що дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.
		Відповідно до частини 10 названої статті Сімейного кодексу України порядок провадження органами опіки та піклування визначеної законом діяльності, пов'язаної із захистом майнових прав дитини, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866.
		Згідно пункту 67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом майнових прав дитини, дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної в місті ради за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей.
		Закон України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р. N 2402-III визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.
		Відповідно до статті 18 названого Закону держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
		Відповідно до ч.1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Частинами 1,6 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.
		Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27.09.91 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що орган державної виконавчої служби зобов'язаний отримати попередній дозвіл органів опіки та піклування для реалізації нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні діти.
		Судом встановлено, що заяву боржника, ОСОБА_4 від 12.02.2013 р. було отримано відповідачем 13.02.2013 р., тобто до реалізації предмета іпотеки.
		Як вбачається з доданої до вказаного листа довідки про склад сім'ї  від 12.02.2013 року (а.с. 18), ОСОБА_4 та його малолітній син ОСОБА_7, 2009 р.н., були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 з 12.01.2010 року.
		Таким чином, реєстрація позивача та його малолітньої дитини за вказаною адресою є непереривною з 12.01.2010 року.
		Відповідачем вказані обставини не були враховані та в матеріалах виконавчого провадження дозвіл на реалізацію нерухомого майна, право користування яким має неповнолітня дитина, відсутній.
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку про неправомірність дій підрозділу примусового виконання рішень Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області щодо примусової реалізації нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в рамках виконавчого провадження № 12121151, а отже, про наявність підстав для задоволення позову в цій частині. 
		Щодо позовних вимог про скасування заявки начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Корнейчук С.П. від 09.01.2013 р. №176/03-01/В-8 на реалізацію арештованого майна; акту старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Баранової Я.О. №12121151 від 02.04.2013 р. про реалізацію предмета іпотеки суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. 
		Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		Як вбачається зі змісту заявки начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Корнейчук С.П. від 09.01.2013 р. №176/03-01/В-8 на реалізацію арештованого майна; акту старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Баранової Я.О. №12121151 від 02.04.2013 р. про реалізацію предмета іпотеки, вказані заявка та акт не містять владних управлінських приписів, а лише фіксують певні події в ході примусової реалізації майна, отже, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Крім того, суд вважає, що задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій підрозділу примусового виконання рішень Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області щодо примусової реалізації нерухомого майна є належним способом захисту прав позивача.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині скасування заявки та акту не підлягають задоволенню.
		Щодо позовних вимог про скасування розпорядження старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Баранової Я.О. №12121151/176/8 від 10.04.13 року та постанови старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головно управління юстиції у Харківській області Баранової Я.О. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.04.2013 р., вони є фактично похідними від первинної вимоги про визнання протиправними дій, впливають на права позивача - боржника у виконавчому провадженні, тому також підлягають задоволенню. 
		З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_4 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», про визнання дій неправомірними, скасування рішень - задовольнити частково.  
		Визнати неправомірними дії підрозділу примусового виконання рішень Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області щодо примусової реалізації нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в рамках виконавчого провадження № 12121151. 
		Скасувати розпорядження старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Баранової Я.О. №12121151/176/8 від 10.04.13 року.
		Скасувати постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головно управління юстиції у Харківській області Баранової Я.О. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.04.2013 р. 
		В задоволенні позовних вимог про скасування заявки начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Корнейчук С.П. від 09.01.2013 р. №176/03-01/В-8 на реалізацію арештованого майна; скасування акту старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Баранової Я.О. №12121151 від 02.04.2013 р. про реалізацію предмета іпотеки - відмовити.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		Повний текст постанови виготовлено 30 квітня 2013 року.   
		Суддя                                                                                                Білова О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...