Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-16891св13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.05.2013. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		 
		24 квітня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних 
		і кримінальних справ у складі:
		 
		Головуючого              Горелкіної Н.А.,  суддів:                          Журавель В.І.,                                        Завгородньої І.М.,         Іваненко Ю.Г.,  Ситнік О.М.,       розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства «Жилтранс» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з експлуатаційних витрат на обслуговування та ремонт будинку за касаційною скаргою приватного підприємства «Жилтранс» на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 20 липня 2012 року, 
		в с т а н о в и л а : 
		У листопаді  2009 року приватне підприємство «Жилтранс»  (далі -          ПП  «Жилтранс»)  звернулось до суду даним позовом, зазначивши в його обгрунтування, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1, який знаходиться на їх балансі та обслуговуванні, однак експлуатаційні витрати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території вона не сплачує, у зв'язку з чим за період з травня 2007 року по листопад 2009 року виникла заборгованість у розмірі 2 339 гривень 98 копійок. 
		Остаточно уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість по експлуатаційним витратам  на обслуговування та ремонт будинку в розмірі 3 126 гривень 16 копійок за періоди з 1 травня 2007 року по 12 січня 2009 року та з 1 липня 2009 року по 1 жовтня 2010 року.
		Рішенням  Суворовського районного суду м. Херсона від 10 січня          2012 року позов задоволено.
		Ухвалено стягнути з ОСОБА_4 на користь ПП «Жилтранс» заборгованість по утриманню будинку та прибудинкової території в розмірі 3 126 гривень 16 копійок. 
		 Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 20 липня             2012 року рішення Суворовського районного суд м. Херсона  від 10 січня       2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог  ПП «Жилтранс» відмовлено. 
		У касаційній скарзі ПП «Жилтранс» просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 серпня 2012 року відмовлено ПП «Жилтранс» у відкритті касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.
		Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від    14 січня 2013 року справу допущено до провадження Верховного Суду України. 
		Постановою Верховного Суду України від 27 березня 2013 року заяву     ПП «Жилтранс» задоволено частково.
		Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 серпня 2012 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		                             Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що           відповідачка, як власник вказаної квартири, користується наданими послугами, але не сплачує їх, а тому з неї підлягає стягненню заборгованість по експлуатаційним витратам на обслуговування та ремонт будинку.  Відсутність між сторонами договірних відносин суд не прийняв до уваги, оскільки      ОСОБА_4 в судовому засіданні визнала позов в частині часткового надання позивачем комунальних послуг, за які вона готова сплатити заборгованість. 
		       Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що               ПП «Жилтранс» не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, ОСОБА_4 отримала якісні послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, та що вартість послуг є економічно обґрунтованою та відповідає тарифам, що сформовані відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,  Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також порядку формування тарифів,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня          2005 року № 560, що діяв до 9 червня 2009 року та порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529, що набрав чинності з 9 червня 2009 року. 
		                              Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.
		                              Судом встановлено, що ОСОБА_4  є власником квартири         АДРЕСА_1, який знаходиться на балансі та обслуговуванні ПП «Жилтранс», експлуатаційні витрати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території вона не сплачує.
		Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 8 жовтня          1992 року № 572, власники квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Статтями 20 та 21 Закону визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
		Укладений між сторонами письмовий договір на обслуговування будинку та прибудинкової території відсутній, проте відповідачка не заперечувала надання відповідачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, але не в повному обсязі, а тому і розмір заборгованості має бути меншим ніж заявлено позивачем.
		Отже, висновок апеляційного суду про те, що сторонами не узгоджено переліку послуг з утримання будинку та прибудинкової території і їх вартості є помилковим, оскільки відсутність письмового договору не може бути підставою для звільнення від сплати та отримання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території.
		Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд залишив поза увагою дану обставину та фактично звільнив відповідачку від внесення плати за отриманні послуги, хоча законодавство не передбачає такого звільнення у випадку ненадання окремих житлово-комунальних послуг.
		Як встановлено ст. 614 ЦК України особа звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язання лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні такого зобов'язання. 
		Відповідно до ст. ст. 7, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
		Відповідно до п.п. 2 п. «а» ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить  встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідних територіальних громад; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.   
		Посилаючись на те, що постановою Суворовського районного суду      м. Херсона від 24 липня 2009 року визнано незаконним та скасовано рішення Херсонської міської ради № 141 від 18 березня 2009 року та № 486 від           16 вересня 2009 року про зміну тарифів і при розрахунку позивачем застосовано економічно необґрунтовані тарифи, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості з відповідачки.
		Однак такий висновок суду не ґрунтується на вимогах закону, оскільки в даному випадку слід було виходити із тарифів, які були чинними до тарифів, визнаних недійними, або затверджених на виконання постанови суду.  
		За таких обставин, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		     Керуючись ст. ст. 336, 338, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
		                                                       у х в а л и л а :
		  Касаційну скаргу приватного підприємства «Жилтранс» задовольнити частково.
		  Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 20 липня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.   
		Ухвала оскарження не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                            Н.А. Горелкіна
		 
		 
		 
		Судді:                                                                                                                        В.І. Журавель
		 
		 
		 
		                                                                                                                                             І.М. Завгородня
		 
		 
		 
		                                                                                                                                             Ю.Г. Іваненко
		 
		 
		 
		                                                                                                                                             О.М. Ситнік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...