Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц/796/993/2013 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.05.2013. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2013.
Дата набрання законної сили: 28.02.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                         АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		  
		Справа  №  22-ц/796/993/2013                                                   Головуючий у 1 інстанції - Шаховніна М.О. 
		                                                                                                              Доповідач - Шахова О.В.
		 
		                                                                 У Х В А Л А
		                                                         ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ
		 
		         28 лютого 2013 року колегія суддів судової палати  з розгляду  цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
		головуючого - Шахової О.В.
		суддів - Головачова Я.В., Поливач Л.Д.
		          при секретарі  -   Охневській Т.В. 
		розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою  представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
		на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Єврокапітал" до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованності, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Єврокапітал" про визнання несправедливими і недійсними пунктів кредитного договору,-
		 
		                                                          В С Т А Н О В И Л А :
		                        
		            Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року позов ТОВ "Фінансова компанія "Єврокапітал" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Єврокапітал" заборгованість за кредитним договором в сумі 39 551, 36 грн., судові витрати в розмірі 395, 91 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 120 грн. та 420 грн. за публікацію оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» № 53 від 24 березня 2011 року, а всього 40 486, 87 грн. Кредитний договір № 158 від 31.10.2007 року укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Єврокапітал" та ОСОБА_1 розірвано. Зустрічний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
		Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія "Єврокапітал" та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1
		На обґрунтування своїх доводів апелянт вказує, зокрема, що в матеріалах справи відсутні докази надання кредитних коштів позивачем по кредитному договору, а пункти 2.2.3, 4.1, 4.3 кредитного Договору є несправедливими та недійсними з моменту укладання даного договору, адже вони суперечать вимогам ЗУ "Про захист прав споживачів". На думку апелянта суд не перевірив розрахунки заборгованості надані позивачем. Вважає, що позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Єврокапітал" завищені і до стягнення підлягає заборгованість на 2 350 грн. менше, оскільки не враховані платежі за квітень та травень 2010 року.
		Апелянт вказує також, що стягнення судом витрат на публікацію оголошення в газеті є безпідставним, оскільки в матеріалах справи міститься відповідь адресного бюро м. Києва про реєстрацію відповідача АДРЕСА_1, однак за вказаною адресою  судові повістки йому не надсилались.
		Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення осіб, які брали участь у справі,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не  підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
		Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
		Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установ (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 31. 10. 2007 року між ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» та ОСОБА_1  було укладено кредитний договір № 158 (із забезпеченням), відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» надав ОСОБА_1 кредит в сумі 49 500 грн., на строк користування до 31. 10. 2012 року зі сплатою процентів за його користування в розмірі 12 % річних, а ОСОБА_1  зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, а також комісії у встановлений кредитним договором строк та виконати свої зобов'язання, визначені договором, в повному обсязі.
		Відповідно до п.п. 2.2.3 п. 2.2 кредитного договору, позичальник сплачує плату за обслуговування кредиту, яка розраховується за формулою:якщо коефіцієнт зміни курсу НБУ долара США до Гривні Кп/Ко> = 1,01, тоді плата за обслуговування кредиту = СК * ОК + (ЩП*Кп)/ Ко -ЩП, інакше = СК*ОК, де Кп -курс НБУ долара США до гривні на дату розрахунку плати за обслуговування кредиту, де: Ко - курс НБУ долара США до гривні на дату підписання Кредитного договору, СК - Сума кредиту згідно Кредитного договору; ЩП - щомісячний платіж згідно Графіку платежів передбаченого Кредитним договором; ОК - розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту в відсотках. Згідно умов цього договору розмір ОК дорівнює 0,15 % .
		Як вбачається з п.2.4 кредитного договору  сума кредиту, проценти за користування кредитом та сума плати (всі види, вказані в п.2.2.), в тому числі за наявності штрафу та пені (п.п. 7.2., 7.3. Договору), та інші види платежів, передбачені цим Договором, складають повну заборгованість Позичальника за цим Кредитним договором. Позичальник зобов'язується повертати суму кредиту, сплачувати проценти та інші платежі в період сплати щомісячних платежів.
		Відповідно до п.п.5.1.2 Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, плату за обслуговування кредиту та виконати інші платежі, передбачені Договором, в повному обсязі, в строки та в порядку, визначені Договором.
		Щомісячний платіж, згідно п.9.5 - це сума грошових коштів, що складається з процентів, частки суми основного боргу, плати за обслуговування кредиту і підлягає сплаті на умовах і в строк, встановлених Договором.
		Згідно п.п. 7.2-7.3 кредитного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником грошових зобов'язань щодо сплати щомісячних платежів згідно умов цього договору, кредитодавець має право вимагати від позичальника сплати кредитодавцю неустойки (штрафу) в розмірі 20 % (двадцять цілих нуль сотих відсотка) від повної суми щомісячного платежу, зобов'язання по сплаті якого порушено позичальником. При цьому сторони усвідомлюють, що навіть невиконання частини зобов'язання (часткова сплата щомісячного платежу) є неналежним виконанням зобов'язання у повному обсязі (повна сплата щомісячного платежу). Сплата штрафу не звільняє позичальника від виконання зобов'язання належним чином. За порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та\або термінів сплати процентів за кредит та\або плати, кредитодавець має право вимагати від позичальника додатково сплатити кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу. Пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом «факт\365», але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.
		  Задовольняючи  позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» суд  виходив з того, що ОСОБА_1 умови договору виконував неналежно та  не повернув  кредит у встановлені строки ,що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 31 жовтня 2012 року  складала  39 551,36 грн.
		Відмовляючи в задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_1  про визнання несправедливими і недійсними пунктів 2.2.3, 4.1, 4.3. кредитного договору, суд  виходив з того, що при укладенні кредитного договору ОСОБА_1 були відомі всі умови договору і він не надав доказів того, що при укладанні кредитного договору, його волевиявлення  не було вільним і не відповідало його внутрішній волі. ТОВ ФК «Єврокапітал» при укладенні кредитного договору з ОСОБА_1 діяло в межах закону і права ОСОБА_1 порушено не було.
		Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного і об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін,   належної правої оцінки  зібраним у справі доказів та застосування правових норм які регулюють дані правовідносини, з огляду на що рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.
		Згідно ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
		Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1, 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Згідно із зазначеними вимогами зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тощо.
		Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно ст. 628 ЦК України, зміст  договору  становлять  умови (пункти),  визначені на розсуд сторін і погоджені ними,  та  умови,  які  є  обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами  договору  є  умови  про  предмет договору, умови,  що визначені законом як  істотні  або  є  необхідними  для договорів даного виду,  а також усі ті умови,  щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Згідно  ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
		 Несправедливими є, зокрема, умови договору про надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі.
		Судом встановлено, що за умовами договору сторони домовились, що позивач (позичальник) окрім інших платежів, здійснює плату за обслуговування кредиту в тому випадку, якщо коефіцієнт зміни курсу НБУ долара США до гривні Кн/Ко дорівнює або перевищує 1,01.
		При цьому, Ко - це курс НБУ долара США до гривні на момент підписання Кредитного договору, а Кн - курс НБУ долара США до гривні на дату розрахунку плати за обслуговування кредиту. При цьому, умова Кредитного договору в частині надання кредиту з прив'язкою до долара США (п. 2.2.3. Кредитного договору) є відкладальною обставиною і зазначена умова внесена у Кредитний договір на підставі ч. 1 ст. 212 ЦК України де зазначається, що особи, що вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої не відомо, настане вона чи ні.
		Таким чином, висновки суду про те, що при укладенні кредитного договору сторони діяли вільно, на власний розсуд вибираючи контрагента та визначаючи його умови, про що свідчать їх підписи на кожному аркуші договору, відповідають  матеріалам справи, наданим доказам та відповідають вимогам закону.
		З урахуванням цього, колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги щодо  незаконності умов кредитного договору та погоджується з доводами представника ТОВ ФК «Єврокапітал» про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про можливість підвищення плати за обслуговування кредиту та, відповідно до ст. 526 ЦК України, мав виконувати свої зобов'язання належним чином.
		 ОСОБА_1 свідомо йшов на умови договору та усвідомлював можливість збільшення розміру плати за обслуговування кредиту у випадках можливого зростання курсу долара США по відношенню до гривні. Офіційний курс валют НБУ є публічною та загальнодоступною інформацією, яка щоденно оновлюється та публікується на офіційному веб-сайті Національного банку України або у щоденних періодичних друкованих виданнях.
		 Відповідно п. 10.16 Договору сторони домовились, що каналами передачі інформації, необхідної для належного виконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, будуть, зокрема, СМС-повідомлення і як вбачається з наданої ТОВ «ФК «Єврокапітал» роздруківка СМС-повідомлень товариство здійснювало розсилку шляхом направлення СМС-повідомлень на мобільний телефон позичальника, що вказаний у анкеті позичальника, з інформацією про суму щомісячного платежу за кредитним договором з урахуванням підвищення плати за обслуговування кредиту на підставі п.2.2.3. Договору.
		Щодо зміни розміру плати за обслуговування кредитом, цю умову не можна вважати несправедливою і вона не є зміною умов Кредитного договору і тим більше, зміною процентної ставки, оскільки вона прямо передбачена умовами самого договору,з огляду на що доводи апеляційної скарги в цій частині також є безпідставними.
		Стосовно посилань апелянта про відсутність доказів надання кредитних коштів, то як вбачається  надання кредитних коштів підтверджується самим Кредитним договором №158 від 31.10.2007 року та розрахунком позовних вимог, а факт користування ними підтверджується здійсненням позичальником оплат за договором на розрахунковий рахунок Кредитодавця.
		Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта щодо того, що судом було проігноровано ст. 360-7 ЦПК України та не взято до уваги Постанову ВСУ від 12.09.2012 року, оскільки з заявлених вимог та з рішення, яке оскаржується, не вбачається тотожності зазначених обставин, викладених в цій Постанові.
		У зв'язку з вищенаведеним доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність зроблених в рішенні висновків фактичним обставинам справи є безпідставними на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.
		Щодо стягнення судом витрат на публікацію оголошення в газеті, колегія  вважає, що необхідність  розміщення оголошення про місце та час розгляду справи викликана тим, що відповідач ОСОБА_1 на неодноразові виклики в судові засідання не з'являвся і це давало суду підстави вважати, що за відомим місцем його знаходження - АДРЕСА_2 він не проживає, а зазначена в довідці адресно-довідкового відділу адреса його вибуття нічим не підтверджувалася (а.с.79-79 зв.).
		Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		  Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
		            
		                                                    УХВАЛИЛА :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.
		 
		Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року залишити без змін.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку  до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
		 
		         Головуючий: 
		         
		        Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...