Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 3195-2012 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.05.2013. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ  КРИМ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 
		16.05.2013                                                                                                 Справа №5002-23/ 3195-2012За позовом Керченського міжрайонного прокурора з нагляду за дотриманням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь,
		до Публічного акціонерного товариства «Керченський металургійний комбінат», м. Керч,
		про стягнення  3   373   953,31 грн.
		 
		                                                                                                                           Суддя Шкуро В.М.
		представники:
		Від позивача -  Гончаров В.М., представник, довіреність №08/1 від 06.03.2013.
		Від відповідача - Скрипченков  С.В., представник, довіреність від 13.03.2013.
		За участю прокурора - Аледінов Н.Е., прокурор відділу прокуратури м.Сімферополя, посвідчення №013067.
		 
		Суть спору:  Керченський міжрайонний прокурор з нагляду за дотриманням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Публічного акціонерного товариства «Керченський металургійний комбінат» про стягнення суми 3   373   953,31 грн. збитків, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону надр.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що  проведеною 10.04.2012 спеціалістами Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим (далі - Рескомприроди Криму) перевіркою додержання відповідачем вимог природоохоронного законодавства встановлено, що з 08.08.2011 по 10.04.2012 відповідач здійснював водокористування зі свердловини №1040 без спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Кількість забраної відповідачем з артезіанської свердловини води за вказаний період становить 60   781 куб.м. Факт видобування відповідачем підземної води без спеціального дозволу на користування ділянкою надр підтверджується також актом перевірки Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в АР Крим та місті Севастополі №20/7 від 20.07.2012 та листом вих. №06/1947 від 31.07.2012.
		Позивач Рескомприроди Криму вимоги прокурора підтримав в повному обсязі.
		Відповідач  позов не визнав. У відзиві на позовну заяву зазначив, що у його власності знаходиться артезіанська свердловина №1040 глибиною 73 метри, продуктивністю 8 кубічних метрів на годину. Ліміт забору підземної води встановлений у об'ємі 115,01 тис. кубічних метрів на рік (315,1 кубічних метрів на добу).  Водокористування здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування УКР- КРИ №986 з терміном дії до 01.06.2011, який було продовжено до 01.05.2014. Облік забору підземної води здійснюється за допомогою водоміру. Показники забраної зі свердловини води фіксуються у журналі встановленої форми №ПОД-11, який ведеться з 02.06.2006. За даними наведених у журналі за період, визначений прокурором у позові, добові витрати води не перевищують 300 кубічних метрів на добу. Оскільки видобування підземних вод здійснюється на власні виробничі та побутові потреби у межах орендованої земельної ділянки, вважає достатньою підставою для користування прісними підземними водами відповідний дозвіл на спеціальне водокористування. У цьому випадку дозволу на користування надрами взагалі не вимагається. Проте, ним у 2010 році вживалися заходи для отримання дозволу на користування ділянкою надр, але його отримати не вдалося через розпочату реорганізацію Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державної геологічної служби, закінчення терміну дії порядку надання дозволів у 2010 році та відсутності затвердженого на 2011 рік такого порядку.  
		Провадження у справі зупинялось на час проведення комплексної економічної та інженерно-технічної експертизи.  
		Заявою від 11.04.2013 вих.№55-44-12/03 прокурор зменшив розмір позовних вимог суми 3   328   968,17 грн., яка підтверджена висновком експерта №2227 від 19.03.2013 (т.1, а.с.166).
		В судовому засіданні 16.05.2013 позивач також подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до підтвердженої висновком експерта суми 3   328   968,17 грн. (т.1, а.с.206).
		Відповідно частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. А тому подальший розгляд спору здійснювався вже з урахуванням цих заяв.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, суд 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Публічне акціонерне товариство «Керченський металургійний комбінат» є користувачем водних ресурсів в частині забору підземної води зі свердловини №1040, глибиною 73 м, потужністю 8 кубічних метрів на годину, яка розташована на території підприємства.
		Публічним акціонерним товариством «Керченський металургійний комбінат» отримано дозвіл Рескомприроди Криму на спеціальне водокористування серії УКР-КРИ №986 терміном дії з 30.12.2010 по 01.06.2011, який в подальшому продовжено до 01.05.2014 (т.1, а.с.57-64). 
		10.04.2012 спеціалістами Рескомприроди Криму проведено перевірку додержання Публічним акціонерним товариством «Керченський металургійний комбінат» вимог природоохоронного законодавства, про що складено акт (т.1, а.с. 7-10).
		Перевіркою встановлено, що з 08.08.2011 по 10.04.2012 відповідач здійснював водокористування зі свердловини №1040 без спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Кількість забраної відповідачем з артезіанської свердловини води за вказаний період становить 60   781 кубічних метрів.
		За результатами перевірки державним інспектором охорони навколишнього природного середовища Отришко Л.А. 20.04.2012 стосовно головного інженера комбінату Романова-Соколова О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Встановлено самовільне користування надрами без отримання дозволу на користування ділянкою надр (т.1, а.с. 11).
		Постановою про накладення адміністративного стягнення №009090-56/47 від 20.04.2012 головного інженера комбінату Романова-Соколова О.В. притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. (т.1, а.с. 12-13).  
		Листом вих. №06/1947 від 31.07.2012 Територіальне управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі направило Керченському міжрайонному природоохоронному прокурору акт перевірки від 20.07.2012 №20/7 та повідомило, що проведеною перевіркою додержання відповідачем вимог законодавства про надра встановлено здійснення  останнім забору підземних вод для виробничих потреб без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням статей 19, 21, 51 Кодексу України про надра (т.1, а.с.14-16). 
		Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухав пояснення представників сторін, прокурора, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Відповідно статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в редакції Закону, яка діяла під час проведення перевірки до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів належить державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.
		Згідно статті 1 Кодексу України про надра надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
		Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання (стаття 5 Кодексу України про надра).
		Відповідно статті 6 Кодексу України про надра корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення.
		Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» №827 від 12.12.1994 підземні води віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення.
		Статтею 19 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам та організаціям лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
		Надра у користування для видобування, зокрема прісних підземних вод, у відповідності до статті  21 Кодексу України про надра надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.
		Позивач здійснює спеціальне водокористування на підставі дозволу Рескомприроди Криму на спеціальне водокористування серії УКР-КРИ №986 терміном дії з 30.12.2010 по 01.06.2011, який продовжено до 01.05.2014. 
		Спеціального дозволу на користування ділянкою надр відповідач не має та проти цього не заперечує. 
		Згідно інформації Казенного підприємства «Південекогеоцентр» вих. №560 від 11.07.2012 ПАТ «Керченський металургійний комбінат» експлуатує підземну воду із водоносного горизонту мотичних відкладень зі свердловини №1040 (державний номер 6449), розташованої на площі з затвердженими запасами підземних вод (Керченська ділянка Керченського родовища корисних копалин України), запаси якого складають по категорії С1-13,9 тис.м3/доб (протокол ДКЗ №2392 від 06.09.1958). Водовідбір в 2011 році по свердловині №1040 відповідно зведеного балансу використання підземних вод ПАТ «Керченський металургійний комбінат» складає 82,2 тис. м3/рік  (225 м3/доб) (т.1, а.с. 17).
		Перевіркою проведеною спеціалістами Рескомприроди Криму 10.04.2012  встановлено, що з 08.08.2011 по 10.04.2012 відповідач здійснював водокористування зі свердловини №1040 без спеціального дозволу на користування ділянкою надр. 
		Кількість забраної з артезіанської свердловини води за вказаний період згідно довідок відповідача становить за періоди з 08.08.2011 по 31.12.2011 та 01.01.2012 по 10.04.2012 відповідно 37   959 та 22   822 кубічних метрів, а всього 60   781 кубічних метрів (т.1, а.с.127-128).
		Відповідно статті 65 Кодексу України про надра порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.
		Статтею 67 вказаного Кодексу підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
		Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводиться згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009  №389 (далі - Методика).
		Відповідно представленого Республіканським комітетом з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим розрахунку, розмір збитків,  заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів за період з 08.08.2011 по 10.04.2012 при об'ємі забраної води 60781 кубічних метрів складе 3 373 953,31 грн. (т.1, а.с.13).
		Об'єм забраної води зі свердловини №1040 розрахований на підставі довідок керуючого санацією Зімниці А.І. від 12.04.2012 №1/221 та №1/222, відповідно до яких відповідачем у період з 08.08.2011 по 10.04.2012 забрано води 60781 кубічних метрів (37959+22822) (т.1, а.с. 128-129).
		З метою перевірки розрахунку щодо об'єму забраної води з артезіанської свердловини та розміру збитків, заподіяних державі в результаті користування відповідачем свердловиною по справі призначалась комплексна економічна та інженерно-технічна експертиза, проведення якої доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз.
		Відповідно висновку експертизи №2227 від 19.03.2013 об'єм забраної ПАТ «Керченський металургійний комбінат» води зі свердловини №1040 у період з 08.08.2011 по 10.04.2012 складає 59   967 кубічних метрів, сума збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на користування надрами (підземні води) за даними первинного обліку об'єму води за вказаний період складає 3   328   768,17 грн. (т.1, а.с.141-145)
		З даного висновку вбачається розбіжність по загальному об'єму забраної відповідачем води зі свердловини №1040  у бік зменшення на 814 кубічних метрів обумовлена тим, що  дані довідок наданих керуючим санацією Зімницею А.І. не відповідають даним первинного обліку об'єму забраної відповідачем води згідно журналу обліку водоспоживання вимірювальними приладами. 
		Відповідно пункту 9.2 Методики фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) визначається на основі даних первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.
		Відповідно пункту 1 наказу Державного комітету статистики України від 27.07.1998 №264 затверджені та введені в дію з 01.01.1999 типові форми первинного обліку  використання води (ПОД-11 «журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями»).
		Відповідно даних відображених у журналі ПОД-11 об'єм води забраної відповідачем зі свердловини №1040 за період з 08.08.2011 по 10.04.2012 складає 59967 м3 (т.1, а.с. 65-76).
		Прокурор та позивач, посилаючись на висновок судової експертизи подали заяви про зменшення розміру позовних вимог та стягнення з відповідача суми 3 373 953,31 грн. збитків, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону надр, яка розрахована виходячи із об'єму забраної підземної води з артезіанської свердловини згідно даних первинного обліку відповідача.
		Твердження відповідача з посиланням на приписи частини першої статті 23 Кодексу України про надра на можливість видобування землекористувачами у межах наданих їм земельних ділянок корисних копалин, зокрема підземної води для господарсько-побутових потреб без спеціальних дозволів та гірничого відводу є неспроможним, оскільки ця норма не стосується спеціального водокористування. 
		Статтею 21 Кодексу України про надра передбачено, що надра у користування для добування прісних підземних вод надаються на підставі спеціального дозволу. 
		Відповідач здійснює спеціальне водокористування,  а отже був зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр, про що прямо зазначено у виданому йому Рескомприроди Криму дозволі на спеціальне водокористування. 
		З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
		Клопотання відповідача про призначення у справі комплексної інженерно-технічної та геологічної експертизи та додаткової інженерно-технічної експертизи задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
		Підставою для призначення комплексної судової інженерно-технічної експертизи (т.1. а.с.197-199) відповідач називає те, що вказана у дозволі на спеціальне водокористування УКР-КРИ №986 продуктивність артезіанської свердловини 8 кубічних метрів на годину не відповідає її паспортним даним. Згідно паспорту №6449 артезіанська свердловина №1-40 була збудована у серпні 1990 року і її продуктивність складає 6,5-6,8 кубічних метрів на годину (т.1, а.с.51-56). А оскільки з моменту вводу в експлуатацію свердловини дані про  добові запаси Керченської ділянки Керченського родовища підземних вод, що зазначені у листі КП «Південекогеоцентр» (13,9 тис. кубічних метрів на добу) могли змінитися, слід їх також перевірити. Вважає, що встановлення фактичної продуктивності свердловини матиме значення для застосування положень частини першої статті 23 Кодексу України про надра, яка надає право землекористувачам у межах наданих їм земельних ділянок добувати підземні води без спеціальних дозволів, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу. 
		Підставою для призначення додаткової комплексної судової інженерно-технічної експертизи відповідач вказує на проведення експертного дослідження без врахування форм №2-ТП (водхоз), на помилковість здійсненого судовим експертом розрахунку розміру збитків та на можливість експертним шляхом визначити інший, відмінний від грошової компенсації, спосіб відшкодування збитків (т.1, а.с.203-205). 
		Проте, ліміт використання підземних вод вказаний у дозволі на спеціальне водокористування і складає 315,1 кубічних метра на добу, тобто понад 300 кубічних метрів на добу, що є умовою для застосування частини першої статті 23 Кодексу України про надра. Та обставина, що відповідач добував підземну воду у меншому ніж 300 кубічних метрів на добу об'ємі, значення для вирішення не спору не має, оскільки обумовлено виключно розміром власних потреб відповідача у підземній воді. Не має відношення до спору і перевірка зазначених у листі КП «Південекогеоцентр» від 11.07.2012 вих.№560 (т.1, а.с.17) відомостей про добовий запас підземної води всього Керченського родовища підземних вод, на чому наполягає відповідач, оскільки у відповідності до статті 6 Кодексу України про надра віднесення корисних копали до загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України. Таке розмежування Кабінетом Міністрів України здійснено у постанові «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» від 12.12.1994 №827 та має враховуватися при вирішенні спору.
		Додаткова експертиза може бути призначена судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності.
		Експертом розрахунок об'єму забраної відповідачем підземної води з артезіанської свердловини розраховано на підставі даних первинного обліку  використання води (ПОД-11 «журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями»). У звітах форми №2-ТП (водхоз) відображені зведені відомості про об'єми використаної підземної води, які формуються саме на підставі даних первинного обліку  використання води для статистичного спостереження. А тому проведення експертного дослідження без цих звітів, а виключно на підставі даних первинного обліку  використання води жодним чином не вплине правильність розрахунку об'єму забраної підземної води. 
		Не викликає сумніву і правильність здійсненого експертом розрахунку збитків, оскільки вказана у третьому абзаці на аркуші справи 145 ставка збору за спеціальне водокористування 0,05551 грн. за однин кубічний метр води є звичайною опискою. За ставкою 55,51 грн. за 100 кубічних метрів води, ставка за один кубічний метр води складе 0,5551 грн., яка і застосована експертом у наведеному на цьому аркуші у наступному абзаці розрахунку розміру збитків.
		Стосовно встановлення іншого, відмінного від грошової компенсації, способу відшкодування збитків, суд зазначає, що відповідача визнано банкрутом, а відтак, його підприємницька діяльність є припиненою. Це унеможливлює відшкодування збитку в натурі або іншим способом, який відрізняється від виплати грошової компенсації, оскільки  усі майнові активи банкрута включені до складу ліквідаційної маси та підлягають продажу для задоволення вимог кредиторів. 
		Заявлене відповідачем клопотання про припинення провадження у справі на підставі пункту 6 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (т.1, а.с.172) також задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до частини другої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилась, тільки з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. З наданої відповідачем виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що лише розпочато процедуру його припинення, але вона не завершена та юридичну особу не припинено (т.1, а.с.174).    
		Належні до сплати судові витрати з оплати судового збору судом покладаються на відповідача.
		Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 16 травня 2013  року.
		Повне рішення складено 21 травня 2013 року.
		На підставі викладено, керуючись статтями 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		В И Р І Ш И В :
		          
		Позов задовольнити повністю.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Керченський металургійний комбінат» на користь місцевого бюджету суму 3   328   768,17 грн. збитків, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону надр.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Керченський металургійний комбінат» в дохід державного бюджету суму 66   575,36 грн. судового збору.
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                              В.М. Шкуро

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...