Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц/796/5516/2013 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.05.2013. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2013.
Дата набрання законної сили: 16.05.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                 
		 
		                                             АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МІСТА  КИЄВА
		03680  м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, 
		факс 284-15-77   e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
		                                             
		апеляційне провадження
		 
		 №  22-ц/796/5516/2013 року                                                Головуючий у І інстанції  - Величко Т.О.
		 
		                                                                                          Головуючий у ІІ інстанції  - Білич І.М.
		                                                                            У Х В А Л А
		                                                      ІМЕНЕМ                             УКРАЇНИ
		 
		16 травня 2013  року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва  в складі:
		 Головуючого судді:                                                        Білич І.М.
		 Суддів:                                                                                  Кулікової С.В., Рейнарт І.М.
		 при секретарі:                                                                      Гречка Т.В.
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 14 грудня 2012 року  в справі за поданням Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про примусове проникнення до житла.
		                                                      в с т а н о в и л а:
		 
		У грудні 2012 року  Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві звернувся до суду з поданням про примусове входження до квартири, яка на праві власності належить ОСОБА_1 з метою подальшого виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. 
		 
		Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від  14 грудня 2012 року подання було задоволено  та дозволено примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 з метою виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
		 
		Не погоджуючись з ухвалою  суду  ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу де ставила питання про її скасування та ухвалення нової про відмову у задоволенні подання про примусове проникнення у житло. Вказуючи при цьому на порушення судом норм процесуального права, а саме неповідомлення  її державним виконавцем про відкриття виконавчого провадження. Також суд не звернув увагу на те, що майно яке заявник просив описати та накласти на нього арешт, є предметом іпотеки та на нього покладено заборону відчуження приватним нотаріусом на підставі договору іпотеки укладеного між нею та  ПАТ КБ «Приватбанк». За таких обставин вважала дії державного виконавця щодо опису та арешту майна  неправомірними.
		 
		У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник підтримали подану апеляційну скаргу.
		 Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві не визнала подану апеляційну скаргу, заперечувала проти її задоволення.
		 
		Розглянувши справу  в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає  частковому задоволенню виходячи з наступного.
		 
		Суд першої інстанції задовольняючи подання  виходив з того, що на виконанні  у державного виконавця  починаючи з квітня 2011 року перебуває виконавчий лист № 2 - 8841 від 26.01.2011 року виданий Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 боргу у розмірі 729378, 26 гривень на користь ПАТ КБ «Приватбанк». А так як у добровільному порядку у наданий для виконання час рішення суду виконано не було, державний виконавець  протягом  жовтня - грудня 2012 року намагався здійснити опис та арешт майна боржника  за адресою АДРЕСА_1 Однак двері йому ніхто не відчинив.  А тому з урахуванням положень ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 376 ЦК України вважав за необхідне задовольнити   подання. Так як тривале невиконання рішення тягне за собою  порушення строків виконання.
		 
		Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, апелянт вказувала на те, що ухвала суду підлягає скасуванню з підстав  того, що  суд не звернув увагу на те, що майно яке заявник просив описати та накласти на нього арешт, є предметом іпотеки та на нього покладено заборону відчуження приватним нотаріусом на підставі договору іпотеки укладеного між нею та  ПАТ КБ «Приватбанк». За таких обставин вважала, що підстав для задоволення  подання не було.
		При цьому апелянт також вказувала на те, що надати  докази на підтвердження викладених нею обставин не має можливості із-за відсутності договору іпотеки.
		Головний державний виконавець у  суді апеляційної інстанції визнав наявність у матеріалах зведеного виконавчого провадження що перебуває на виконанні, документів на які посилається апелянт та які існували на момент звернення ним до суду з поданням про примусове проникнення до житла.
		 
		У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України, суд розглядає питання про примусове проникнення до житла без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця та з урахуванням вищевикладеного.
		А відтак, колегія суддів вважає, що ухвала суду,  як така що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції на новий розгляд. Так як при розгляді подання за участю державного виконавця, суд першої інстанції не  перевірив обставин щодо  підстав  необхідності примусового проникнення до житла ( виконання рішення суду про стягнення боргу) тобто виявлення майна що належить  боржнику  та його опис. Чи опис майна ( квартири), що належить боржнику на праві власності згідно наданих документів як іпотечного майна виходячи з матеріалів  зведеного виконавчого провадження.
		 
		Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 311 - 312 ,315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
		                                                    у х в а л и л а:
		 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 14 грудня 2012 року  скасувати, справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена  в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
		 
		Головуючий:               
		            Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...