Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2610/20382/2012 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.05.2013. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2013.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 2610/20382/2012
		Провадження №1/761/362/2013 
		 
		В И Р О К  
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		15 квітня 2013 року     Шевченківський районний суд м. Києва в складі :
		     головуючого судді   Трубнікова А.В.,
		     при секретарях         Созонович О.С., Цвєлодуб Г.О.,Лабич В.В.
		     з участю прокурора Шкітова О.Ф. 
		     захисників                ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
		  розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:
		ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_26 раніше судимого вироком Дарницького районного суду м. Києва від 06.07.2010 року за ч.2 ст. 309 КК України на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.15, ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 369 КК України (у редакції 05.04.2001 року), ч.4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, 
		В С Т А Н О В И В:
		Під час досудового слідства у кримінальній справі № 49-842, яка в подальшому об'єднана в одне провадження із кримінальною справою № 49-800 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України, постановами слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 від 09.03.1998 року накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_5, а саме: квартиру АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_2 та офісне приміщення по АДРЕСА_27
		Зазначеним нерухомим майном, на підставі договору - доручення №0105-11 від 1 травня 2011 року, укладеного з ОСОБА_5, управляла ОСОБА_7 Вказані особи були обізнані про існування заборони (арешту) Генеральної прокуратури України на відчуження вищезазначених квартир та офісного приміщення.
		У травні 2011 року, у невстановлений слідством час, ОСОБА_7 перебуваючи у місті Києві повідомила своєму знайомому ОСОБА_4 про те, що управляє нерухомим майном ОСОБА_5, який хотів би його продати, але не може цього здійснити через заборону правоохоронних органів. Після цього у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_5 у сумі 40 000 доларів США. З цією метою ОСОБА_4 шляхом умовляння підбурив ОСОБА_7 до давання хабара службовим особам Генеральної прокуратури України за зняття арешту з нерухомого майна належного на праві власності ОСОБА_5, а саме: квартири АДРЕСА_3, квартири АДРЕСА_2 та офісного приміщення по вулиці АДРЕСА_28 з метою їх подальшого продажу. При цьому ОСОБА_7, на виконання злочинної домовленості із ОСОБА_4, у телефонних розмовах та шляхом відправлення, складених спільно із ОСОБА_4, електронних листів через мережу Інтернет з належної їй електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну адресу ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, схилили його до давання хабара в сумі 40000 доларів США службовим особам Генеральної прокуратури України з метою реалізації вказаного злочинного плану. При цьому ОСОБА_7, яка заздалегідь заздалегідь домовилась із ОСОБА_5 про спільне вчинення вказаного злочину, діяла з корисливих мотивів, оскільки обумовила з останнім одержання грошової винагороди у розмірі 2 % від вартості нерухомого майна ОСОБА_5, яке мало бути продано після зняття арешту.
		Після цього, 04.06.2011 року приблизно о 14 годині ОСОБА_4 та ОСОБА_7, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на незаконне збагачення, діючи спільно та узгоджено, прибули до ресторану «Сохо» за адресою: АДРЕСА_29,  де ОСОБА_7 одержала від невстановлених слідством осіб грошові кошти у сумі 40 000 доларів США, передані ОСОБА_5 зі Сполучених Штатів Америки для давання хабара службовим особам Генеральної прокуратури України. В цей же день ОСОБА_7, перебуваючи у офісному приміщенні по вулиці АДРЕСА_28, на виконання домовленості з ОСОБА_5, передала вказані грошові кошти у сумі 40 000 доларів США ОСОБА_4 При цьому ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_7, що вказані грошові кошти будуть передані ним як хабар працівникам Генеральної прокуратури України, які в свою чергу знімуть арешт із квартири АДРЕСА_3 та іншої нерухомості ОСОБА_5 Одержаними від ОСОБА_5 та ОСОБА_7 грошовими коштами у сумі 40 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04.06.2011 року складало 318 940 гривень, ОСОБА_4 заволодів та розпорядився на власний розсуд.
		Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виконали усі дії, які вважали необхідними для давання хабара службовим особам Генеральної прокуратури України за зняття арешту з нерухомого майна останнього, на що їх підбурив ОСОБА_4, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, так як останній заволодів вказаними грошовими.
		 
		Крім того у ході досудового слідства у  кримінальній справі, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України, постановами слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 від 09.03.1998 року було накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_5, а саме: квартиру АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_2 та офісне приміщення по АДРЕСА_27
		Даним нерухомим майном, на підставі договору - доручення № 0105-11 від 1 травня 2011 року, укладеного з ОСОБА_5, управляла ОСОБА_7 Вказані особи були обізнані про існування заборони (арешту) Генеральної прокуратури України на відчуження вищезазначених квартир та офісного приміщення.
		У травні 2011 року, у невстановлений слідством час, ОСОБА_7 перебуваючи у місті Києві повідомила своєму знайомому ОСОБА_4 про те, що управляє нерухомим майном ОСОБА_5, який хотів би його продати, але не може цього здійснити через заборону правоохоронних органів. Після цього у ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_5 у сумі 40 000 доларів США. З цією метою ОСОБА_4 підбурив ОСОБА_7 до давання хабара службовим особам Генеральної прокуратури України за зняття арешту з нерухомого майна належного на праві власності ОСОБА_5, а саме: квартири АДРЕСА_3, квартири АДРЕСА_2 та офісного приміщення по вулиці АДРЕСА_28 з метою їх подальшого продажу. При цьому ОСОБА_7, на виконання злочинної домовленості із ОСОБА_4, у телефонних розмовах та шляхом відправлення електронних листів, складених спільно із ОСОБА_4, за допомогою мережі Інтернет з належної їй електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну адресу ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, схилили його до давання хабара в сумі 40000 доларів США службовим особам Генеральної прокуратури України з метою реалізації вказаного злочинного плану. При цьому ОСОБА_7, яка заздалегідь домовилась із ОСОБА_5 про спільне вчинення вказаного злочину, діяла з корисливих мотивів, оскільки обумовила з останнім одержання грошової винагороди у розмірі 2 % від вартості нерухомого майна ОСОБА_5, яке мало бути продано після зняття арешту.
		Після цього, 04.06.2011 року приблизно о 14 годині ОСОБА_4 та ОСОБА_7, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на незаконне збагачення, діючи спільно та узгоджено, прибули до ресторану «Сохо» за адресою: АДРЕСА_29, де ОСОБА_7 одержала від невстановлених слідством осіб грошові кошти у сумі 40 000 доларів США передані ОСОБА_5 зі Сполучених Штатів Америки для давання хабара службовим особам Генеральної прокуратури України. В цей же день ОСОБА_7, перебуваючи у офісному приміщенні по вулиці АДРЕСА_28, на виконання домовленості з ОСОБА_5, передала вказані грошові кошти у сумі 40 000 доларів США ОСОБА_4 При цьому ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_7, що вказані грошові кошти будуть передані ним як хабар працівникам Генеральної прокуратури України, які знімуть арешт із квартири АДРЕСА_3 та іншої нерухомості ОСОБА_5
		Одержаними шляхом обману від ОСОБА_5 та ОСОБА_7 грошовими коштами у сумі 40 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04.06.2011 року дорівнювало сумі 318 940 гривень, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований доходів громадян, ОСОБА_4 заволодів та розпорядився на власний розсуд.
		 
		  Крім того ОСОБА_5, перебуваючи 22.07.2011 року у Сполучених Штатах Америки, з метою продажу квартири АДРЕСА_3, на підставі вищенаведеної домовленості за допомогою засобів електронного та телефонного зв'язку з ОСОБА_7 про скасування постанови слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 від 09.03.1998 року у кримінальній справі № 49-800 про накладення арешту на майно, доручив своїй дружині ОСОБА_8 здійснити на підставі довіреності від 22.07.2011 року продаж вказаної квартири.
		Прибувши 13.08.2011 року до міста Києва, ОСОБА_8 за домовленістю з ОСОБА_5 зустрілась з ОСОБА_7 та ОСОБА_9, який на прохання ОСОБА_5 мав надати допомогу ОСОБА_8 у продажу належного йому нерухомого майна.
		Достовірно знаючи, що арешт з майна ОСОБА_5 Генеральною прокуратурою України не знято, після вчинення вищезазначених злочинів, ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 та невстановленою слідством особою, 16.08.2011 року, діючи спільно та узгоджено, перебуваючи у денну пору доби по АДРЕСА_30 подали до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (далі КМБТІ) завідомо для них підроблені офіційні документи, а саме: підроблену постанову датовану 04.07.2011 року від імені старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 про зняття арешту із квартири АДРЕСА_3 з відбитком печатки Генеральної прокуратури України та підроблений супровідний лист № 87/2-5378 від 04.07.2011 року до неї також за підписом від імені старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 При цьому ОСОБА_8 звернулася до КМБТІ із заявою № 149942 (КВ -2011) від 16.08.2011 року про надання їй інформації з Реєстру прав власності про нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_35 12 у м. Києві та із заявою № 149937 (КВ-2011) про реєстрацію права власності на вказану квартиру, яка належить ОСОБА_5
		Працівники КМБТІ, будучи введеними в оману та сприймаючи вказані документи Генеральної прокуратури України як належні, 18.08.2011 року внесли в реєстраційну книгу КМБТІ відомості про зняття арешту з вказаної квартири, а 23.08.2011 року видали витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 31064710, який посвідчує право власності ОСОБА_5 ча вказану квартиру. Крім цього, ОСОБА_8 цього ж дня ( 16.08.2011 року) передала ОСОБА_7 для подальшого використання під час продажу квартири копію вказаної підробленої постанови.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, які перебували близько 16 години 31.08.2011 року в офісі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 по АДРЕСА_31, діючи спільно та узгоджено, використали копію наданої ОСОБА_12 підробленої постанови про зняття арешту з квартири АДРЕСА_4 ум. Києві, пред'явивши її нотаріусу ОСОБА_11 для вчинення нотаріальних дій по відчуженню квартири громадянці ОСОБА_13
		  Продовжуючи дії, спрямовані на реалізацію майна ОСОБА_5 за допомогою підроблених документів, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановленою слідством особою, діючи спільно та узгоджено 01.09.2011 року у денну пору доби надали вищевказану підроблену постанову Генеральної прокуратури України від 04.07.2011 року про зняття арешту з квартири АДРЕСА_5 та підроблений супровідний лист № 87/2-5377 від 04.07.2011 року до неї також за підписом від імені старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 до Першої Київської державної нотаріальної контори, працівники якої, будучи введеними в оману та сприймаючи вказані документи як належні, вилучили в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис за номером 1413957 та у такий спосіб зняли арешт з вищезазначеної квартири.
		 
		 
		     Підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.15, ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 369 КК України (у редакції 05.04.2001 року), ч.4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України  визнав частково, надав суду показання про те, що з ОСОБА_7 він познайомився декілька років тому, і вона запропонувала йому роботу. Він виконував роботу адміністратора і стежив за ремонтом фасаду в офісній будівлі, яке здавалося в оренду по АДРЕСА_32 в квартирах за адресою : АДРЕСА_6 та Михайлівській провулок. У травні 2011 року,  ОСОБА_7 йому повідомила, про те, що власник бажає продати зазначені квартири і офісне приміщення, однак вони перебувають під забороною відчуження на підставі постанови Генеральної прокуратури України. У нього був знайомий ОСОБА_14, який займався нерухомістю та мав багато впливових зв'язків, до якого він за дорученням ОСОБА_7 звернувся із пропозицією зняти арешт із майна ОСОБА_5 На його думку у ОСОБА_14 та ОСОБА_7 попередньо існувала домовленість щодо отримання коштів для зняття заборони на відчуження з майна, а саме за юридичні послуги. Що стосується грошей, то ОСОБА_14 по мобільному телефону повідомив вартість за його юридичні послуги, а саме  40 тис. доларів США. На початку червня 2011 року в ресторані «Сохо» працівник ресторану дав йому гроші від ОСОБА_5 для передачі ОСОБА_14. Через годину він зустрівся з ним і віддав ОСОБА_14 з наявних сорока тисяч доларів - тридцять тисяч, а через кілька днів - ще десять тисяч доларів. ОСОБА_7 з того часу періодично нагадувала йому про зняття заборони з майна, а він відповідно з цього приводу дзвонив ОСОБА_14. Через якийсь час вони зустрілися біля КМБТІ. На зустрічі були ОСОБА_14, ОСОБА_7, а також дружина власника квартир ОСОБА_8 Він бачив, як копію якогось документа ОСОБА_14 передав ОСОБА_7, а він пішов до ОСОБА_8 оформляти довіреність для отримання ідентифікаційного коду. Потім він бачив їх зустріч з первісним орендарем - на вулиці Пушкінській, де ОСОБА_7 з ними обмінялася копіями документів, а після перевірки всіх копій документів їх було затримано. Після цього до ОСОБА_7 він дзвонив не один раз, і у відповідь почув, що у вона має якісь проблеми і вона в прокуратурі. Через 8-9 місяців його також було затримано. 
		У подальшому в судовому засіданні ОСОБА_4 визнав свою вину в інкримінованих йому злочинах повністю, та зазначив, що знав про незаконність своїх дій та підтвердив показання які давав під час досудового слідства.
		 
		  Так як вбачається з показань ОСОБА_4, під час досудового слідства (а.с. 189-197, 199-216, т. справи 14, а.с. 179-182 т. справи 17), які були оголошеними і перевіреними у судовому засіданні, ОСОБА_4 з ОСОБА_7 познайомився декілька років тому. На початку 2011 року ОСОБА_7 йому запропонувала вести разом господарську діяльність по здачі в оренду квартири АДРЕСА_7 та офісного приміщення в будинку АДРЕСА_33 До думки про зняття арешту із вище вказаного майна ОСОБА_5 він із ОСОБА_7 прийшли коли ОСОБА_15 сам захотів продати вказану нерухомість. ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_7 з приводу продажу свого майна, але так як на квартири був накладений арешт, то ОСОБА_5 захотів його зняти. Допомогти йому в цьому питанні погодилась ОСОБА_7 Домовленість у нього ОСОБА_4 із ОСОБА_7 про зняття арешту з майна ОСОБА_5 була до того, як ОСОБА_5 передав гроші. Грошима у розмірі 40000 доларів США, які ОСОБА_5 передав для дачі хабара працівникам Генеральної прокуратури України за зняття арешту із його нерухомості, ОСОБА_4 володів тільки півтори години, до того часу як їх передав виконавцю.
		16.08.2011 р. під час його зустрічі з ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_7 біля КМБТІ, бачив у руках ОСОБА_7 ксерокопію постанови про скасування арешту на майно. Зрозумів що, ОСОБА_14 вже їй передав вказану постанову. В своїх руках постанову не тримав і оригіналу не бачив. 
		Приблизно на початку липня 2011 року ОСОБА_7 попросила підвезти її до ресторану «Сохо» у м. Києві. Перебуваючи в ресторані він бачив як одним із працівників ресторану передав ОСОБА_7 пакунок в якому знаходились 40 тис. доларів США. Дані грошові кошти передав ОСОБА_5 для зняття арешту з його нерухомості. В автомобілі ОСОБА_4 чи в офісному центрі, розташованому у АДРЕСА_34, ОСОБА_7 передала йому одержані у ресторані від ОСОБА_5 гроші у сумі 40 000 доларів США. Після чого він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_14 і в цей же день передав йому 30 тис. доларів США. Останній пообіцяв зайнятись зняттям арешту із майна ОСОБА_5, а через тиждень передав ОСОБА_14 решту грошових коштів у сумі 10 000 доларів США. Звернувся до ОСОБА_14 так як знав його як юриста, він міг мати відповідні зв'язки. При цьому ОСОБА_4 розумів, що зняттям арешту на майно займається прокуратура, тому саме працівникам прокуратури ОСОБА_14 мав платити гроші. При цьому  ОСОБА_14 завірив його, що арешт буде знятий і  що це буде зафіксовано у комп'ютерній базі. Яким чином він буде знімати, його і за якою процедурою з ним не обговорювали.
		Після чого 16.08.2011 року він оформляв довіреність від імені ОСОБА_8 на отримання ідентифікаційного коду на власне ім'я. На зустріч з нею, її племінником, ОСОБА_7 і ОСОБА_14 трохи затримався. Коли під'їхав, то одразу пішов у нотаріальну контору оформляти довіреність на отримання ідентифікаційного коду. Отримавши довіреність зайнявся отриманням коду. Мета їх зустрічі в цей день була отримання постанови про зняття арешту із квартири АДРЕСА_35 а також оформлення довіреності на отримання ідентифікаційного коду.
		 
		   Крім показань підсудного, винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів у повному обсязі підтверджується показаннями свідків, а саме
		 
		- свідка ОСОБА_7, яка у судовому засіданні показала, що їй на відповідальне управління ОСОБА_5 передав квартиру АДРЕСА_36 та інші приміщення, так як сам знаходився за кордоном, а вона здавала в оренду дане житло. На той час вона була знайома з ОСОБА_4 близько року, він допомагав їй здавати в оренду вказані приміщення. Їй було відомо, що на майно ОСОБА_5 накладено арешт Генеральною прокуратурою України. Коли вона повідомила ОСОБА_4. про те, що вказане майно перебуває під арештом, останній її запевнив, що зможе за грошову винагороду зняти арешт з вказаного майна, а гроші йому потрібні для того, щоб дати хабара комусь з Генеральної прокуратури України. Про можливість зняття арешту з майна вона електронним листом повідомила ОСОБА_5, вказала що для цього потрібно дати хабара комусь із Генеральної прокуратури України у розмірі 40 тис. доларів США, на що останній відповів згодою та передав їй вказану суму грошей. На виконання вказаних намірів вона у ресторані «Сохо» отримала вказану грошову суму від невідомої жінки, а потім передала ОСОБА_4 З приводу того, як буде виконуватись передача грошових коштів і зняття арешту з майна вона у ОСОБА_4 не цікавилась, оскільки довіряла йому.  Крім того ОСОБА_4 підшукував клієнтів для продажу квартири. Через деякий час ОСОБА_4 повідомив, що підшукав клієнтів для продажу квартири, про що вона у свою чергу повідомила ОСОБА_5 Після цього останній переслав їй електронною поштою копії потрібних документів для оформлення угоди та повідомив, що в Україну приїде його дружина ОСОБА_45 та буде займатись цим питанням. В середині серпня 2011 року біля БТІ м. Києва у неї з ОСОБА_4, дружиною ОСОБА_5  ОСОБА_45, її родичем ОСОБА_9 та представником агенції нерухомості ОСОБА_17 відбулась зустріч, на якій вони перевіряли документи для продажу квартири. При даній зустрічі виявилось, що документів для оформлення продажу квартири недостатньо. У цей же час ОСОБА_4 біля БТІ зустрівся з раніше їй незнайомим чоловіком, вона підійшла до останніх і ОСОБА_4 познайомив з цим чоловіком, повідомив, що він займається нерухомістю. Після чого у його присутності передав постанову по зняття арешту з майна та супровідний лист до неї, які вона сфотографувала на мобільний телефон і повернула йому. У подальшому інші усі особи, які були присутні на зустрічі, направились до БТІ. Наприкінці серпня 2011 року вона з ОСОБА_5 ОСОБА_45 та ОСОБА_9 вони разом пішли до нотаріуса для перевірки документів. При цьому нотаріус повідомила їх, що у реєстрі обтяжень рахується заборона на квартиру АДРЕСА_8, яку вони мали намір продати. Вона зателефонувала ОСОБА_4 та повідомила про даний факт, на що він їй наказав у жодному разі не передавати нотаріусу копії постанови про зняття арешту та запевнив, що сам вирішить це питання.
		Також свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні підтвердила, що раніше, до серпня 2011 року,  не була знайома зі свідком на ім'я ОСОБА_14, а познайомилась із ним на зустрічі біля КМБТІ м. Києва та Київської області. 
		 
		Крім того ОСОБА_7, у судовому засіданні підтвердила показання які давала під час  досудового слідства і (а.с. 42-46, 103-133, 136-141, 142-146 т. справи 4, а.с. 36-39 т. справи 14, а.с. 5-8, 9-13, 14-17 т. справи 15), які були оголошені у судовому засіданні, з яких вбачається, що дійсно ОСОБА_5 передав їй в управління своє майно, а саме: квартиру АДРЕСА_37 квартиру АДРЕСА_38 та офісну будівлю яка розташована, по АДРЕСА_39. В одній із розмов з ОСОБА_4, з яким була знайома, вона запропонувала йому зайнятись підшуканням клієнтів для здачі житла ОСОБА_5 у оренду. На що ОСОБА_4 запропонував їй поговорити з ОСОБА_5 відносно продажі його нерухомого майна, яке знаходиться під арештом. ОСОБА_4 вказав, що він може вирішити це питання, так як у нього є знайомі у Генеральній прокуратурі України. Вказану розмову із ОСОБА_4 вона передала ОСОБА_5, який поцікавився скільки це буде коштувати. Зі слів ОСОБА_4 надана послуга коштувала 40 000 доларів США, які необхідно було передати працівникам Генеральної прокуратури України. ОСОБА_5 погодився передати вказані грошові кошти для працівників Генеральної прокуратури України, які мали зняти арешт з його нерухомого майна. В результаті чого, 04.06.2011 р. вона удвох із ОСОБА_4 прибули до ресторану «Сохо» у м. Києві, де отримали від раніше не знайомої жінки передані ОСОБА_5 40 тис. доларів США Дані кошти вона передала ОСОБА_4 у цей же день у офісному центрі по АДРЕСА_40
		У подальшому знайшовся покупець на квартиру АДРЕСА_9, про що вона повідомила ОСОБА_5. Останній сказав, що в Київ приїде його дружина і вислав електронною поштою повний пакет документів на дану квартиру, які вона електронною поштою відіслала ОСОБА_4 Останній пообіцяв, що підшукає клієнтів для продажу квартири, а також зніме арешт з нерухомості ОСОБА_5 на протязі двох тижнів. Вона повністю довіряла ОСОБА_4
		16.08.2012 р. вона за попередньою домовленістю зустрілась із ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_19 біля КМБТІ, щоб отримати витяги на АДРЕСА_10 і зняти арешт з даної квартири. До приїзду ОСОБА_8 та ОСОБА_9, вона зустрілась із ОСОБА_4 в кафе, яке розташоване недалеко від БТІ. На час їх зустрічі у ОСОБА_4 не було документів на зняття арешту з нерухомості ОСОБА_20 Про що ОСОБА_4 її повідомив, сказавши, що їх повинні підвезти.
		  Після отримання ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_4 в нотаріальній конторі довіреності на отримання ідентифікаційного коду, коли всі стояли біля входу в БТІ, звернула увагу, що ОСОБА_4 постійно відходив у двір БТІ. Розуміла, що не вистачає документів, без яких неможливо оформити зняття арешту з нерухомості ОСОБА_5 Побачивши в натовпі людей які знаходились біля БТІ, ОСОБА_4 і незнайомого чоловіка, як потім дізналась ОСОБА_14 з яким той розмовляв підійшла до них і спитала: «Де документ який підтверджує зняття арешту із квартири». При цьому, ОСОБА_4 їй передав копії постанови Генеральної прокуратури України і супровідного листа за підписом слідчого в особливо важливих справах ОСОБА_46. Чи привозив і передавав вказані документі ОСОБА_14 ОСОБА_4, не знає. У ОСОБА_14 запитала, чи займається він нерухомістю і попросила дати свій номер мобільного телефону, який внесла в пам'ять свого мобільного телефону. По поведінці ОСОБА_4 було видно, що він нервує, не хоче, щоб вона спілкувалась із ОСОБА_14, щоб не задавала йому будь які питання. Чим була викликана дана нервозність ОСОБА_4 пояснити не може.
		При цьому, коли вона запитала ОСОБА_14, чи скоро буде знятий арешт із квартири, так як пройшов дуже великий проміжок часу, у неї склалось враження, що той не розумів про що йде мова. При цьому ОСОБА_4 занервував і попросив її відійти в сторону, сказавши що скоро сам до них підійде. Сфотографувавши вказану постанову і супровідний лист повернула їх ОСОБА_4, так як для неї було лише важливим, що арешт знятий, та повідомити ОСОБА_5, переславши відзняті електронні копії документів.
		Після чого, залишивши ОСОБА_4 з ОСОБА_14, підійшла до ОСОБА_8 з ОСОБА_9. Приблизно через хвилину до них підійшов ОСОБА_4 і передав ОСОБА_8 ті ж документи, які вона сфотографувала. Після чого, ОСОБА_8 ОСОБА_4 і ОСОБА_19 направились до БТІ. При цьому побачила, як вони зустрілись із ОСОБА_17. Але до них не підходила і не стала на них чекати, так як її вдома чекала дитина.
		Розуміла, що вони направились до КМБТІ, щоб оформити документи для наступної продажі квартири розташованої в будинку по провулку Михайлівському. Як далі проходила процедура оформлення отримання «Витягів» та зняття арешту не знає.
		16.08.2012 р. при зустрічі біля БТІ з ОСОБА_8, ОСОБА_9, та ОСОБА_4, були присутні ОСОБА_17 і, як потім дізналась, ОСОБА_14 якого бачила вперше. Хто запросив його на зустріч не знає. З ОСОБА_17 вона на протязі останніх 4-х років підтримує товариські стосунки. ОСОБА_17 добре знає ОСОБА_4 Між ними ділові стосунки. Стосовно стосунків ОСОБА_4 із ОСОБА_14 їй нічого не відомо. До ОСОБА_17 ніколи із питанням допомоги у знятті арешту із нерухомого майна ОСОБА_5 не зверталась. Чи звертався з таким питанням до нього ОСОБА_4 не знає.
		ОСОБА_17 на зустріч до БТІ особисто не запрошувала. Рахує що його запросив ОСОБА_4, так як вони знали один одного.
		Коли і від кого ОСОБА_4 отримав постанову про зняття арешту з вказаної квартири не бачила. ОСОБА_4 даний документ передав ОСОБА_8
		Написану заяву від імені ОСОБА_5 від 18.07.2011 р. з реєстраційним номером НОМЕР_6, яка була вилучена в неї вдома під час обшуку, їй передав ОСОБА_4
		31.08.201 року у нотаріуса ОСОБА_11 всі зібрались, щоб ще раз переглянути документи підготовлені для продажі квартири. Нотаріусу пред'являлась копія тієї постанови, яку також їй передав ОСОБА_4 Коли нотаріус повідомила присутніх про існування «заборони» на продаж квартири вона відразу зателефонувала ОСОБА_21 Останній відповів, щоб ніхто не хвилювався, все буде нормально. Повідомила ОСОБА_4, що нотаріус просить залишити постанову Генеральної прокуратури України про зняття арешту з квартири ОСОБА_5, ОСОБА_4 категорично заперечив та заборонив її залишати.
		 
		- свідка ОСОБА_14, який у суді зазначив про те, що він є знайомим з ОСОБА_4, однак ніколи у дружніх стосунках з ним не перебував. На початку літа 2011 року ОСОБА_4 звернувся до нього із проханням допомогти йому знайти покупців на квартири по вул. Ярославів Вал та по пров. Михайлівському у м. Києві, оскільки знав, що він займається нерухомістю. Він відвідав квартиру по вул. Ярославів Вал та дізнався, що її орієнтовна вартість становить 1 млн. гривень. Про те, що на вказані квартири було накладено заборону на відчуження постановою ГПУ йому нічого ОСОБА_4 не повідомляв, а він спеціально не цікавився. Після цього ОСОБА_4 майже кожного дня йому телефонував та питав, чи не знайшлись покупці на квартиру, крім того також телефонував з питань ремонту його автомобіля, з інших питань по пошуку нерухомості. Через деякий час, приблизно у серпні 2011 року ОСОБА_4 домовився із ним про зустріч біля приміщення БТІ м. Києва, при цьому конкретної мети зустрічі не назвав. Він погодився на зустріч, оскільки йому самому потрібно було відвідати БТІ у своїх справах, спеціально для зустрічі із ОСОБА_4 він не приїздив, у цій зустрічі був зацікавлений, оскільки мав намір отримати відсоток від продажу квартири. При цій зустрічі майже нічого ОСОБА_4 йому не повідомив, та майже одразу після цього до нього підійшла невідома жінка, яку ОСОБА_4 представив як свою знайому ОСОБА_7. Остання одразу запитала, як просуваються справи з квартирою і він це питання зрозумів як те, чи знайшлись покупці на квартиру, тому відповів, що працює над цим питанням. Також ОСОБА_7 попросила у нього номер мобільного телефону та записала його. При цьому було видно, що ОСОБА_4 не бажає, щоб він спілкувався з ОСОБА_7, оскільки він її швидко відвів у сторону.
		При цьому також свідок при допиті у суді зазначив, що від ОСОБА_4 будь-яких пропозицій щодо вчинення дій по незаконному зняттю арешту з майна ОСОБА_5 не отримував, як не отримував і коштів за це. Із ОСОБА_7 його познайомив ОСОБА_4, при зустрічі біля БТІ він бачив цю жінку вперше.
		 
		Також ОСОБА_14, підтвердив показання які він давав на досудовому слідстві (а.с. 130-136, 152-156, 157-160 т. справи 15), і які були оголошеними у судовому засіданні, з яких вбачається, що з ОСОБА_4 ОСОБА_14 познайомився приблизно у 2007- 2008 роках, коли звернувся за допомогою до ТОВ «Боргів», де ОСОБА_4 працював юристом. Дане Товариство займалося поверненням боргів фізичних осіб.
		На початку літа 2011 року ОСОБА_4 зателефонував йому і запропонував продати дорогу квартиру у центрі міста, яка була розташована на ОСОБА_22 у м. Києві. При зустрічі ОСОБА_4 провів його в дану квартиру, вхідні двері до якої відкрив своїми ключами. Перебуваючи у квартирі ОСОБА_4 показав йому технічний паспорт на квартиру та сказав, що її потрібно продати на протязі 2-х місяців. На запитання про те, де перебуває власник квартири, ОСОБА_4 відповів, що власник перебуває за кордоном, але приїде для продажу квартири. На пропозицію ОСОБА_4 погодився. При цьому ОСОБА_4 йому повідомив, що вказану квартиру оцінено у 1 500 000 доларів США.
		В подальшому на прохання ОСОБА_4, приблизно у серпні 2011 року, прибув до КМБТІ, де його чекав ОСОБА_4 із групою людей, які стояли разом із ОСОБА_4 Серед них було дві жінки, приблизно одного віку. Одна з них була добре вдягнена, мала світле волосся і була старшою за іншу жінку, яка мала руде волосся. Даних жінок бачив вперше у житті. З ними ніколи раніше не спілкувався. Серед чоловіків, які столи біля КМБТІ, знав ОСОБА_4, та працівника КМБТІ на ім'я ОСОБА_17, з яким його раніше познайомив ОСОБА_4 Вказані жінки переглядали якісь документи, які саме не бачив. У нього склалось враження, що всі ці особи знають один одного, так як вони спілкувалися між собою, про що саме вони розмовляли не чув. Коли підійшов до вказаних осіб, ОСОБА_4 попросив його зачекати. Перебуваючи біля КМБТІ бачив, як ОСОБА_4 заходив до нотаріуса з одною із вказаних вище жінок. Після цього ОСОБА_4 підійшов до нього, повідомив, що у нього є якісь клієнти і він зателефонує пізніше. Майже разом із ОСОБА_4 до нього підійшла жінка з рудим волоссям, яка припалила цигарку і побажала з ним познайомитись. При цьому, як йому здалось ОСОБА_4 не хотів, щоб він з нею спілкувався.
		Чи залишав їй номер свого мобільного телефону, пригадати не може. Після цього поїхав у своїх справах.
		  Із ОСОБА_17 свідок також познайомився завдяки ОСОБА_4, який дав номер його телефону. Під час однієї із розмов від ОСОБА_4 дізнався, що у нього є знайомий у КМБТІ, який за невелику грошову винагороду може допомогти одержати у КМБТІ необхідні документи без черги. Оскільки займався купівлею-продажем нерухомості, то йому був необхідний такий знайомий. Після розмови із ОСОБА_4 декілька разів звертався до ОСОБА_17, який за грошову винагороду приблизно у сумі 100-150 гривень допомагав, в обхід черги, одержати витяг про право власності на житло або здати документи на одержання технічного паспорту на квартиру. При зустрічах ОСОБА_17 завжди виходив із приміщення КМБТІ, до себе у кабінет ніколи не запрошував. Про те, чи дійсно він працює у КМБТІ, чи у нього є там знайомі йому не відомо.
		   За увесь час знайомства із ОСОБА_4, останній неодноразово приїздив до нього на своєму автомобілі марки «Лексус». Під час приїзду ОСОБА_4 виходив із свого автомобіля, до якого він жодного разу не сідав, та підходив до нього. Одного разу розмова стосувалася  продажу квартири ОСОБА_5, яка знаходиться на вулиці Ярославів Вал у м. Києві.  ОСОБА_4 декілька разів пропонував зайнятися незаконними речами, на що завжди отримував відмову.
		 
		   - свідка ОСОБА_17, який суду надав показання про те, що із ОСОБА_4 він знайомий декілька років, в агенції нерухомості займається супроводженням клієнтів для підготовки документів для купівлі-продажу квартир. Протягом літа 2011 року до нього двічі звертався ОСОБА_4 і він за грошову винагороду допомагав йому отримувати довідки про наявність чи відсутність заборони на відчуження квартир. З якою метою підсудний отримував ці довідки-він йому не повідомляв. У серпні 2011 року біля БТІ м.Києва він зустрічався з ОСОБА_4, ОСОБА_7, з якою знайомий приблизно 3 роки і перебуває у дружніх стосунках, а також дружиною власника квартири - ОСОБА_45 За проханням підсудного він провів ОСОБА_45 і її родича ОСОБА_9 до кабінету в БТІ на прийом, для того щоб вони подали документи за довіреністю на отримання витягів з реєстру.
		 
		Також ОСОБА_17, підтвердив показання, які він давав на досудовому слідстві (а.с. 175-180, 181-185, 186-189, 190-192 т. справи 15), та які були оголошені у судовому засіданні, згідно яких ОСОБА_17 з ОСОБА_4 познайомився 2-3 роки тому. Як приватний підприємець та представник агентства нерухомості займається супроводом клієнтів при підготовці ними документів для проведення укладення угод купівлі-продажу нерухомості, про що було відомо ОСОБА_4 Приблизно в червні місяці 2011 р. до нього звернувся ОСОБА_4 і попросив допомоги. Йому необхідно було довідатись, чи накладений в КМБТІ арешт на квартиру. Вони зустрілись біля БТІ на вул. Трьохсвятительській у м. Києві. При цьому ОСОБА_4 назвав адресу: АДРЕСА_11 і власника даної квартири ОСОБА_5 Він не розповідав для чого йому потрібна відповідь БТІ про відсутність чи наявність арешту на дану квартиру. ОСОБА_4 пообіцяв за отримання відповіді грошову винагороду у сумі 100 грн. яку одразу і передав. Після цього він (ОСОБА_17) власноручно склав заяву від імені ОСОБА_5 для отримання відповіді про наявність чи відсутність на вказану квартиру арештів. Вказану заяву разом із копією паспорта на ім'я ОСОБА_5, яку йому раніше передав ОСОБА_4, віддав комусь із своїх знайомих у КМБТІ.
		Через деякий час особисто забрав в канцелярії КМБТІ відповідь, в якій повідомлялось про відсутність арешту на вказану квартиру. Дану відповідь передав він ОСОБА_4 Як саме ОСОБА_4 хотів використати дану відповідь йому не відомо.
		Приблизно через три, чотири тижні до нього вдруге звернувся ОСОБА_4 повідомивши, що потрібна допомога з аналогічного питання. Вони знову зустрілись біля БТІ на вул. Трьохсвятительській у м Києві. При Цьому ОСОБА_4 назвав наступну адресу: АДРЕСА_12, власником яких також був ОСОБА_5
		ОСОБА_4 також не говорив для яких цілей йому потрібна відповідь КМБТІ про відсутність чи наявність арештів на вказану квартиру. За отримання відповіді ОСОБА_4 заплатив йому 100 грн. Як і у минулий раз звернувся до когось із знайомих в БТІ, якому віддав власноручно складену заяву від імені ОСОБА_20 із проханням повідомити про наявність чи відсутність заборон на вказані об'єкти нерухомості. При цьому надав копію паспорта ОСОБА_5, яка була йому передана ОСОБА_4
		Через декілька днів отримав в канцелярії БТІ відповідь, про те, що відомості про накладений арешт на майно відсутні. Дану відповідь знову передав ОСОБА_4, який нічого не пояснюючи забрав її.
		Більше з цього приводу з ОСОБА_4 не спілкувався, і він до нього не звертався.
		Приблизно у середині серпня 2011 року йому зателефонував ОСОБА_4 і повідомив, що необхідно провести його знайомих в БТІ без черги, для отримання витягу про державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомості.
		В той же день біля КМБТІ ОСОБА_4 познайомив його з ОСОБА_5 ОСОБА_45 та її родичем. ОСОБА_4 представив ОСОБА_8 як хазяйку квартири АДРЕСА_13. ОСОБА_4 чи ОСОБА_8 ОСОБА_45, повідомили, що на дану квартиру власником ( ОСОБА_5.) спеціально був накладений арешт для того, щоб її не могли незаконно продати. Після цього він (ОСОБА_17) завів їх без черги у кабінет НОМЕР_7, до своїх знайомих, де ОСОБА_5 ОСОБА_45 написала відповідні заяви на отримання «витягів» на вказану квартиру.
		Постанова від 04.07.2011 старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_23 про зняття арешту з квартири АДРЕСА_14 і супровідний лист від 04.07.2011 року за № 87/2-5377 також за підписом ОСОБА_23 на підставі яких був знятий арешт могли бути подані 16.08.2011 року в КМБТІ як ОСОБА_24 чи її родичем, так і ОСОБА_4
		У ОСОБА_8 він бачив довіреність від її чоловіка на продаж вказаної квартири. За наявності такого документу ОСОБА_24, її родич чи ОСОБА_4 могли спокійно здати постанову про зняття арешту з вказаної квартири в канцелярію КМБТІ. Вказаної постанови він ніколи не бачив, для виконання її не передавав
		При спілкуванні із ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і її родичем, звернув увагу, що ОСОБА_4 весь час кудись відходив і знову повертався, Відходив в сторону, спілкувався по мобільному телефону.
		Стосовно того, чому 16.08.2011 р. до нього не звернулись ОСОБА_24, ОСОБА_4, ОСОБА_9 і ОСОБА_7 з метою подачі до БТІ постанови від 04.07.2011 старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_23 про зняття арешту з квартири АДРЕСА_14 та супровідного листа до вказаної постанови, рахує, що останні не бажали, щоб він бачив ці документи, так як вони були підробленими, про що він довідався на даний час. В канцелярії, куди потрібно здавати офіційні документи, черги ніколи немає. Для того щоб канцелярія КМБТІ прийняла документи про зняття арешту, зацікавленій особі необхідно подати уповноважуючий документ, наприклад довіреність власника майна (як у ОСОБА_8) Про це ОСОБА_4 добре знав, тому за його послугами з цього приводу не звертався.
		 
		- свідка ОСОБА_46, який у повному обсязі підтвердив показання, які він давав на досудовому слідстві (т. справи 1, а.с. 213-216), а також суду показав про те, що в 2011 році він працював у Генеральній прокуратурі України на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ, з підсуднім не знайомий. На допиті в 2011 році  йому пред'являлись супровідний лист ГПУ та постанова про скасування арешту на квартиру за його підписом, однак вказаної постанови він не виготовляв, на супровідному листі та вказаній постанові не його підпис.
		Також у судовому засіданні було оголошено та перевірено показання свідка, які він давав на досудовому слідстві та з яких вбачається, що постанову від 04.07.2011 року про зняття арешту з-квартири АДРЕСА_20 він не виносив, супровідний лист № 87/2-5377 від 04.07.2011 року не підписував, а тому зазначені документи є підробленими.
		 
		- свідка ОСОБА_25, яка у повному обсязі підтвердила показання, які вона давала на досудовому слідстві ( т. справи 6, а.с. 13-14, 15-18), оголошеними та перевіреними у судовому засіданні, з яких вбачається, що 08.07.2011 року, приблизно о 17 годині, вона і ОСОБА_7 показували ОСОБА_13 квартиру АДРЕСА_15. При цьому був присутній чоловік ОСОБА_13 - ОСОБА_26, а також хлопець на ім'я ОСОБА_4, який прийшов разом з ОСОБА_7. ОСОБА_4 брав участь в показі квартири подружжю ОСОБА_26. Він вільно орієнтувався в обстановці даної квартири, так як на прохання ОСОБА_7 показував де і що в ній розташовано. Під час показу квартири він практично не розмовляв, а виконував прохання і вказівки ОСОБА_7. Коли ОСОБА_13 вдруге дивилася вказану квартиру, то їй дану квартиру показував вказаний вище ОСОБА_4. При цьому він був сам, без ОСОБА_7, відкривав, і після повторного показу квартири ОСОБА_13 закривав її своїми ключами.
		01.09.2011 року вона зв'язувалася з ОСОБА_7 і уточнювала чи переробила вона ідентифікаційний код ОСОБА_8, на що вона сказала, що зайнята та що код ОСОБА_8 забере ОСОБА_4, який зараз стоїть у черзі за ним. Мова йшла саме про того ОСОБА_4, який при вищевказаних обставин показував свідку квартиру АДРЕСА_15.
		Крім цього у судовому засіданні свідок зазначила, що працює експертом з нерухомості ТОВ «Благовест-Брокеридж», особисто із підсудним вона не знайома. Влітку 2011 року вона надавала послуги з пошуку квартири ОСОБА_13 і вони зупинили свій вибір на квартирі по пров. Михайлівському та  зв'язались з продавцем ОСОБА_7. Вказана особа двічі показувала їй та клієнтці ОСОБА_13 квартиру по пров. Михайлівському. На попередню зустріч, коди вже ОСОБА_13 вирішила придбати квартиру, приїхала дружина власника квартири і показала ОСОБА_13 документи на житло та постанову Генеральної прокуратури України про зняття арешту з майна. У подальшому укладення угоди не відбулось, оскільки дружину власника квартири та ОСОБА_7, яка її показувала, затримали працівники міліції.
		 
		- свідка ОСОБА_27, яка надала суду показання про те, що вона працює на посаді реєстратора арештів КП БТІ м. Києва, особисто із підсудним не знайома. Також свідок ОСОБА_27 у повному обсязі підтримала свої показання, які вона давала на досудовому слідстві (т. справи 6, а.с. 148-153), які були оголошені у судовому засіданні, та з яких вбачається, що з жовтня 2009 року ОСОБА_27 працює на посаді спеціаліста-реєстратора КПБТІ м. Києва. До кола її обов'язків входить вносити до електронної бази відомості (відповіді на запит), щодо наявності чи відсутності арешту на майно. Достовірно не може підтвердити, що за заявою ОСОБА_5 та на підставі копії постанови Генеральної прокуратури України вносила в електронну базу відомості про скасування арешту на квартиру АДРЕСА_41, однак дана робота входить до кола її обов'язків.
		 
		- свідка ОСОБА_28, яка у повному обсязі підтвердила показання, які вона давала на досудовому слідстві (т. справи 7, а.с.104-107), та які були оголошені у судовому засіданні, з яких вбачається, що в обов'язки ОСОБА_28, як начальника загального відділу БТІ м. Києва входить організація документообігу в бюро, прийняття кореспонденції її розподіл по відділах, друк і відправка. Представлені для огляду супровідний лист Генеральної прокуратури України № 87/2-5378 від 04.07.2011 р. і постанову про зняття арешту з квартири АДРЕСА_16 приймала особисто 16.08.2011 р., так як її рукою виконаний рукописний запис реєстраційного номеру БТІ на супровідному листі. Із ОСОБА_17 у неї товариські стосунки. Останній займається супроводом клієнтів з підготовки документів при укладенні угод купівлі-продажу нерухомості. Він декілька разів до неї звертався за допомогою, приносив заяви від власників нерухомості для отримання відповіді про наявність чи відсутність арештів. При цьому надавав оригінал чи копію паспорта власника, а також заяву. Вказані документи реєструвала по канцелярії і передавала для підготовки відповіді. При відсутності власника у особи яка звертається з даного питання, повинна бути довіреність від імені власника. ОСОБА_17 звертався до неї в присутності власників, щоб не стояти в черзі.В наданій для огляду копії заяви до КМБТІ від імені ОСОБА_5 датованої 29.06.2011 р. про відсутність чи наявність арешту на квартиру АДРЕСА_17 впізнає, свій почерк. Нею власноручно виконаний реєстраційний запис, реєстраційного номеру. Прийняти у ОСОБА_17 вказану заяву, складену від імені ОСОБА_5, могла, так як була впевнена, що вона складена самим власником. Він не просив зробити щось незаконне, а лише отримати об'єктивну відповідь про наявність чи відсутність арешту на майно ОСОБА_5 Тому була впевнена, що ОСОБА_17 діє в інтересах ОСОБА_5 Стосовно довіреності виданої ОСОБА_5 на ім'я своєї дружини ОСОБА_8 для продажі квартири АДРЕСА_16 та представництва його інтересів в державних органах та Київському БТІ, пред'явленої слідчим для огляду, пояснила, що вона не пам'ятає чи бачила вказаний документ, оскільки обробляє в день багато кореспонденції. ОСОБА_8 16.07.2011 р. звернулась до БТІ з заявою № 149942 (КВ-2011) про надання їй інформації з Реєстру прав власності про нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_42 а також з заявою № 149937 (КВ-2011) про реєстрацію права власності на вказану квартиру. В цей же день КМБТІ була прийнята для реєстрації постанова Генеральної прокуратури України від 04.07.2012 р. про зняття арешту з квартири АДРЕСА_43 та супровідний лист Генеральної прокуратури України № 87/2-5378 від 04.07.2011 р. за підписом старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_47. Вона допускає що ОСОБА_8 могла їх подати на реєстрацію так як в неї були всі підстави
		 
		 - свідка ОСОБА_29, яка у повному обсязі підтвердила показання, які вона давала на досудовому слідстві та суду показала про те, що вона працює на посаді спеціаліста-реєстратора КП БТІ м.Києва, з підсудним не знайома. По суті справи пояснила, що влітку 2011 року робила витяг з реєстру права власності на нерухоме майно відносно квартири по провулку Михайлівському. При цьому перевірила, що власник квартири на витязі з реєстру співпадає з даними, зазначеними в установчих документах та на підставі цих даних зробила витяг по даній квартирі.
		Також у судовому засіданні було оголошено та перевірено показання свідка ОСОБА_29, які вона давала на досудовому слідстві (т. справи 7, а.с. 96-99), та які відповідно співпадають з показаннями, які свідок давала суду у судовому засіданні.
		 
		- свідка ОСОБА_30, яка у повному обсязі підтвердила показання, які вона давала на досудовому слідстві та надала суду показання про те, що вона працює у приймальному відділі КП БТІ м. Києва, з підсудним не знайома. Зі спливом часу пам'ятає  лише, що влітку 2011 року приймала документи щодо квартири по провулку Михайлівському за дорученням 
		Також у судовому засіданні було оголошено та перевірено показання свідка  ОСОБА_30, які вона давала на досудовому слідстві (т. справи 7, а.с. 100-103), та які відповідно співпадають з показаннями, які свідок давала суду у судовому засіданні.
		 
		Окрім наведеного вище,  винність ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених   ч. 2 ст.15, ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 369 КК України (у редакції 05.04.2001 року), ч.4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України також підтверджується:
		 
		-          показаннями свідка ОСОБА_9, оголошеними і перевіреними у судовому засіданні (т. справи 15, а.с. 30-33) з яких вбачається, що 13.08.2011 року для зняття арешту із нерухомого майна свого чоловіка - ОСОБА_5 і її наступної продажі до України із США прилетіла ОСОБА_8 16.08.2011 року приблизно о 10-11 год. він разом з ОСОБА_8 приїхали до кафе, яке розташоване на вул. Костьольній в м. Києві. Коли зайшли на літній майданчик вказаного кафе, там на них чекали ОСОБА_7 із ОСОБА_4, з якими заздалегідь домовились про зустріч. На вказаній зустрічі ОСОБА_7 та ОСОБА_4 повинні були вивчити документи стосовно нерухомості ОСОБА_5, а саме: довіреності від імені ОСОБА_5 видані на ім'я ОСОБА_8 стосовно продажу квартири АДРЕСА_13, АДРЕСА_18, офісного приміщення по АДРЕСА_44 - л. та договорів купівлі- продажу на вказаної нерухомості. Після перегляду ними вказаних документів, приблизно о 12 год. 16.08.2011 р всі разом направились на вул. Трьохсвятительську в м. Києві, де збирались відвідати нотаріуса і БТІ. ОСОБА_24 необхідно було оформити довіреність на ОСОБА_4, для отримання ним на її ім'я ідентифікаційного коду, який був необхідний ОСОБА_8 для подальшого нотаріального оформлення угоди по продаж нерухомого майна належного ОСОБА_5 Крім того, ОСОБА_8 необхідно було отримати витяг в Київському міському бюро технічної інвентаризації на квартиру АДРЕСА_13. До нотаріуса і в БТІ, їх супроводжував ОСОБА_4, так як він пообіцяв йому з ОСОБА_8 зробити все швидко і без черги. Спочатку він з ОСОБА_4 і ОСОБА_8 зайшли до нотаріуса, а ОСОБА_7 залишилась чекати їх на вулиці. Нотаріус, ОСОБА_31. оформила довіреність від імені ОСОБА_32 і її видала ОСОБА_4. В цей час він з ОСОБА_8 і ОСОБА_7 зайшли до КМБТІ, де незнайомий чоловік разом із ОСОБА_7 провів його з ОСОБА_8 без черги в один із кабінетів. Чи працював той чоловік в БТІ пояснити не може, оскільки той не представлявся. Працівниця КМБТІ власноручно склала заяву на отримання витягу з єдиного Реєстру на квартиру АДРЕСА_13 і повідомила, що витяг можна отримати тільки через одну неділю. До 01.09.2011 р. ні з ОСОБА_7 ні з ОСОБА_4 він не зустрічався, також не зустрічалась з ними і ОСОБА_8;
		 
		-          показаннями свідка ОСОБА_8, допитаної у кримінальній справі № 49-3288 у якості свідка (т.1 справи, а.с. 229-230), з яких вбачається, що у серпні 2011 року, за домовленістю зі своїм чоловіком ОСОБА_5, ОСОБА_8 прилетіла в Україну, щоб продати квартиру АДРЕСА_19 та іншу нерухомість, яка належить ОСОБА_5 Допомогу у продажу квартири їй надавали племінник ОСОБА_9 та брокер ОСОБА_7:
		 
		-          показаннями свідка ОСОБА_13, оголошеними і перевіреними у судовому засіданні (т. справи 1, а.с. 203-207, т.6 а.с.73-76) з яких вбачається, що вона, маючи намір придбати квартиру АДРЕСА_20, 31.08.2011 зустрілася в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_11 з ОСОБА_8 її племінником ОСОБА_9 та ОСОБА_7 для обговорення деталей продажу. Під час переговорів нотаріус ОСОБА_11 заявила, що на вказану квартиру накладено арешт. Серед представлених продавцем квартири - ОСОБА_8 документів, було виявлено копію постанови слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 від 04.07.2011 року про зняття арешту із квартири квартиру АДРЕСА_20. На прохання нотаріуса зробити копію цієї постанови ОСОБА_7 категорично відмовилась заявила, що вона не радить телефонувати до прокуратури та перевіряти справжність постанови. 08.07.2011 року, ОСОБА_33 і ОСОБА_7 вперше показували їй квартиру АДРЕСА_15. При цьому був присутній її чоловік - ОСОБА_26, а також хлопець на ім'я ОСОБА_9, який прийшов разом з ОСОБА_7. Він брав участь у показі квартири їй і її чоловікові. ОСОБА_4 вільно орієнтувався в обстановці даної квартири, так як показував де і що в ній розташовано. Коли вона вдруге дивилася вказану квартиру, то її показував вказаний вище ОСОБА_9. При цьому він був один, відкривав і закривав вхідні двері своїми ключами;
		 
		-          показаннями свідка ОСОБА_13, оголошеними і перевіреними у судовому засіданні (т. справи 1, а.с. 208-212) з яких вбачається, що він та його дружина ОСОБА_13 намагалася придбати квартиру АДРЕСА_20. Дружина повідомила, що на квартиру накладено арешт слідчим Генеральної прокуратури України. На вимогу його дружини пояснити, чому на квартиру накладено арешт, представник продавця ОСОБА_7 завірила, що арешт із квартири буде знятий. Він зателефонував до Генеральної прокуратури України та запитав, чи виносилися постанова слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 від 04.07.2011 року про зняття арешту з квартири АДРЕСА_20. Дізнавшись, що така постанова не виносилися і є підробленою, він відмовився від наміру купувати цю квартиру та звернувся із заявою про вчинення злочину до прокуратури;
		 
		 
		-          показаннями свідка ОСОБА_34, оголошеними і перевіреними у судовому засіданні (т. справи 7, а.с. 108-112) з яких вбачається, що останній працює на посаді начальника відділу реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна КМБТІ, який показав, що 16.08.2011 року до КМБТІ були подані заява № 149942 (КВ -2011) ( за підписом ОСОБА_8) про надання інформації з Реєстру прав власності про нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_15, заява № 149937 (КВ-2011) ( за підписом ОСОБА_8) про реєстрацію права власності на вказану квартиру, яка належить ОСОБА_5, постанова від 04.07.2011 року старшого слідчого Генеральної прокуратури України ОСОБА_35 про зняття арешту із квартири АДРЕСА_16 та супровідний лист № 87/2-5378 від 04.07.2011 року до неї, також за підписом старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 На підставі вказаних документів 18.08.2011 року у реєстраційну книгу КМБТІ було внесено запис про зняття арешту з вказаної квартири та 23.08.2011 року видано витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 31064710, який посвідчує право власності ОСОБА_5 на вказану квартиру;
		 
		-          показаннями свідка ОСОБА_36, оголошеними і перевіреними у судовому засіданні (т. справи 15, а.с. 50-53) з яких вбачається, що на займаній посаді заступника начальника загального відділу працює з лютого 2011 року. В її функціональні обов'язки входить прийом заяв від громадян, їх реєстрація та внесення в електронну базу. ОСОБА_17 знає більше 3-х років, оскільки той постійно працює біля КМБТІ. З ним ніяких стосунків не підтримує. ОСОБА_17 займається пошуками клієнтів і їм допомагає оформити документи. Він знає багатьох співробітників КМБТІ. Пам'ятає, що ОСОБА_17 один раз підходив до неї і приносив для реєстрації документи, але коли саме і які саме документи реєструвала, не пам'ятає.Надану слідством для огляду заяву на ім'я начальника КМБТІ від імені ОСОБА_5 про надання інформації про наявність заборони чи її відсутність на квартиру АДРЕСА_4 та нежиле приміщення по АДРЕСА_45 датовану 18.07.2011 р. зареєстровану у БТІ за номером 4709 приймала особисто. Не виключає, що вказану заяву приймала від ОСОБА_17 Вона була проблемна так як аркуші паперу («фішці»), прикріпленому до даної заяви, її рукою проставлені особливі позначки червоною пастою. Тобто чоловік, який приніс дану заяву повинен був або привести людину від імені якого написана заява, або надати від нього доручення. Можливо хтось із працівників КМБТІ попросив її зареєструвати дану заяву з умовою, що вони донесуть необхідні документи або прийде сам заявник. Так як пройшло багато часу, всіх подробиць пригадати не може. Припускає, що проставивши свої помітки про проблемну заяву відклала її до вечора сподіваючись, що донесуть необхідні документи або з'явиться сам заявник. Але після того, забувши, передала її з усіма іншими документами, що поступили за день, на підпис керівнику;
		 
		-          показаннями свідка ОСОБА_11, оголошеними і перевіреними у судовому засіданні (т. справи 1, а.с. 234-239) з яких вбачається, що остання працює приватним нотаріусом. 31 серпня 2011 року приблизно о 16 годині у її офісі громадянка США ОСОБА_8 її племінник ОСОБА_9 та ОСОБА_7 проводили переговори з приводу продажу квартири АДРЕСА_21 ОСОБА_13 Станом на 31.08.2011 року на цю квартиру був накладений арешт, про що вона повідомила усіх присутніх. Проте, ОСОБА_7 запевнила, що до п'ятниці, тобто до 02.09.2011 року, арешт буде знятий на підставі постанови слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 від 04.07.2011 року про зняття арешту з квартири квартиру АДРЕСА_20 та надала вказану постанову. На прохання надати копію цієї постанови, ОСОБА_7 після консультації з цього приводу по мобільному телефону з незнайомим чоловіком, відповіла категоричною відмовою;
		 
		-          показаннями свідка ОСОБА_37, оголошеними і перевіреними у судовому засіданні (т. справи 6, а.с. 29-34) з яких вбачається, що влітку 2011 року до неї з проханням купити квартиру під офіс, звернулась її знайома ОСОБА_13 Разом з експертом із нерухомості ОСОБА_33 вони зайнялись пошуками квартири, яка відповідала вимогам покупця. Через деякий час, така квартира була знайдена про що було повідомлено ОСОБА_13, яка виявила бажання її оглянути. Приблизно в липні 2011 року ОСОБА_33 разом з ОСОБА_13, її чоловіком і, як потім дізналась, з ОСОБА_7, оглянули АДРЕСА_22, яка покупцеві сподобалась. У розмові з ОСОБА_7, ОСОБА_13 запропонувала її купити за 135 тис. доларів. На що ОСОБА_7, ні з ким не порадившись, відразу погодилась. При цьому ОСОБА_7 повідомила, що оформленням всіх необхідних документів буде займатись власник квартири, яка прибуде до України в серпні 2011 року. В двадцятих числах серпня ОСОБА_7 зателефонувала ОСОБА_33 і повідомила, що власник квартири знаходиться в Україні і вони домовились про зустріч у офісі нотаріуса ОСОБА_11 31.08.2011 року вона разом з ОСОБА_33, за попередньою домовленістю, зустрілись в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_11 із ОСОБА_7 та, як потім дізналась, із ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_13 Знаходячись в офісі нотаріуса, вона бачила як ОСОБА_7 пред'явила ОСОБА_11 документи на АДРЕСА_23, які вона отримала з рук ОСОБА_9. Під час вивчення вказаних документів, нотаріус всім присутнім повідомила, що квартира не може бути продана та як на неї накладено арешт. ОСОБА_7 заявила, що арешт накладений самим власником квартири, який проживає за межами України з метою недопущення її продажу і буде знятий по першій вимозі. При цьому, ОСОБА_7 пред'явила нотаріусу і ОСОБА_13 документ, як вона прокоментувала - постанову про зняття арешту з вище вказаної квартири. В той же час на прохання ОСОБА_11, ОСОБА_7 відмовилась їй надати вказаний документ та відзняти з неї світлокопію, не пояснивши своєї відмови. Вийшовши від нотаріуса, ОСОБА_7 всіх запевнила, що з квартирою ніяких непорозумінь немає і пообіцяла зателефонувати наступного дня. Так як 01.09.20011 року ОСОБА_7 не зателефонувала, приблизно в 16 год. вона зателефонувала, і при цьому довідалась, що ОСОБА_13 від купівлі квартири відмовилась;
		 
		-          показаннями свідка ОСОБА_38, оголошеними і перевіреними у судовому засіданні (т. справи 5, а.с. 16-25) з яких вбачається, що в минулому він надавав юридичні послуги ОСОБА_5 та готував до Генеральної прокуратури України заяву про закриття порушених відносно останнього кримінальних справ. 13.09.2011 року він розмовляв по телефону с ОСОБА_5, який у розмові зазначив, що якщо б народний депутат України не зателефонував в Генеральну прокуратуру України, то ніхто б не довідався, що ОСОБА_7 підробила документи. ОСОБА_5 мав на увазі, що вдалось би продати квартиру, використовуючи підроблену постанову Генеральної прокуратури України;
		 
		-          показаннями свідка ОСОБА_39 , оголошеними і перевіреними у судовому засіданні (т. справи 5, а.с. 1-6) з яких вбачається, що остання перебуває на посаді нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори. 01.09.2011 року до неї на роботу прибув раніше не знайомий чоловік, який надав їй документи, а саме постанову від 04.07.2011 старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 про зняття арешту із квартири АДРЕСА_15 з відбитком печатки Генеральної прокуратури України та супровідний лист № 87/2-5377 від 04.07.2011 року до неї, також за підписом старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 Вважаючи дані документи справжніми, вона вжила всі необхідні дії для виконання вказаної постанови та арешт з квартири АДРЕСА_15 було знято. Після цього вказана квартира могла бути вільно відчужена власником або уповноваженими ним особами;
		 
		-          показаннями свідка ОСОБА_40, оголошеними і перевіреними у судовому засіданні (т. справи 7, а.с. 47-49) з яких вбачається, що 11.08.2011 року при виконанні ним обов'язків по охороні будинку АДРЕСА_3 для огляду квартири № 1 прибула ОСОБА_7 з якою були два чоловіки та жінка. Один з яких, а саме ОСОБА_4 власноручно зробив запис в журналі комунальних платежів, про погашення заборгованості по вказаній квартирі. А через декілька днів, на його ж зміні знову прийшла ОСОБА_7 із жінкою, яка пред'явила документи і представилась дружиною ОСОБА_5, які оглянули квартиру АДРЕСА_16;
		 
		-          показаннями свідка ОСОБА_41, оголошеними і перевіреними у судовому засіданні (т. справи 7, а.с. 73-76) з яких вбачається, що при виконанні ним обов'язків по охороні будинку АДРЕСА_3 в один із днів серпня 2011 року, для огляду квартири № 1 до нього звернулись ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які пред'явили свої документи, але їх не пропустив так як знав про накладений на вказану квартиру арешт, про що також попередив ОСОБА_7 і ОСОБА_8;
		 
		-          показаннями свідка ОСОБА_42, оголошеними і перевіреними у судовому засіданні (т. справи 7, а.с. 18-22) з яких вбачається, що 02.09.2011 року вона була запрошена працівниками Генеральної прокуратури України для проведення особистого обшуку затриманої ОСОБА_8 Під час його проведення, у затриманої ОСОБА_8 були вилучені аркуші паперу із рукописними записами про те, що важко підробити довідку БТІ та постанову про зняття арешту;
		 
		              Окрім наведеного вище,  винність ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених   ч. 2 ст.15, ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 369 КК України (у редакції 05.04.2001 року), ч.4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, також підтверджується  матеріалами кримінальної справи у їх сукупності та речовими доказами по справі, а саме:
		 
		-          заявою від 02.09.2011 року народного депутата України ОСОБА_43 про вчинення злочину ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які під час спроби продажу квартири АДРЕСА_24 шахрайським шляхом намагалися заволодіти належними йому та його дружині грошовими коштами у сумі 135 000 доларів США (т. с.1, а.с. 187);
		-          заявою про злочин дружини ОСОБА_43 - ОСОБА_13від 02.09.2011 року до Генеральної прокуратури України про вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8, аналогічної за змістом зазначеній вище заяві (т.с. 1, а.с. 186);
		-          заявою ОСОБА_5 до Генеральної прокуратури України про вчинення злочинів ОСОБА_7 з додатком електронних листів останньої, що стосуються підбурювання його до давання хабара працівникам Генеральної прокуратури України за зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_5 та його подальшого продажу (т. с. 2, а.с. 172-197) ;
		-          протоколом особистого обшуку ОСОБА_8, згідно якого у неї вилучено довіреність ОСОБА_5 на її ім'я щодо продажу квартири АДРЕСА_16, копію витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 31064710 від 23.08.2011 року КМБТІ, який посвідчує право власності ОСОБА_5 на вказану квартиру, копію довіреності ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_4 щодо представлення інтересів останньої та аркуші паперу з рукописними записами, виконаними ОСОБА_8 наступного змісту : «Постановление о снятии с ареста вроде бы передала ОСОБА_28, сделала я и показала ОСОБА_28 и ОСОБА_11», «Нужно у ОСОБА_28 забрать ИНН..», «Трудно подделать справку БТИ т.к. она на спец. номерном бланке» (т. с. 2, а.с. 76-77);
		-          протоколом особистого обшуку ОСОБА_9, згідно якого у нього вилучено аркуші жовтого кольору, з виконаними ним та ОСОБА_8 рукописними записами, які підтверджують їх намір продажу квартири АДРЕСА_15 з використанням підроблених документів (т. с. 2, а.с. 85);
		-          протоколом особистого обшуку ОСОБА_7, згідно якого у неї вилучено належний ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Nокіа 6700» ІМЕІ НОМЕР_1 із сім -картою НОМЕР_2, вилучений під час особистого обшуку ОСОБА_7 за допомогою якого вона спілкувалася із ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обговорюючи обставини та деталі вчинення інкримінованих їм злочинів (т. с. 2, а.с. 57);
		-          протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, де було вилучено договір № 45-05-0911 від 05.09.2011 року укладений між адвокатом ОСОБА_44 та ОСОБА_4, після того як останній дізнався про затримання Генеральною прокуратурою України співучасників вчинених ним злочинів - ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, усвідомлюючи свою причетність до них, боячись бути викритим та притягнутим до кримінальної відповідальності, а також мобільний телефон марки «Nокіа 8800» ІМЕІ НОМЕР_3 із сім - картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_4 за допомогою якого він спілкувався із ОСОБА_7 обговорюючи обставини та деталі вчинення інкримінованих їм злочинів (т. с. 14, а.с. 128-133);
		-          протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, де було вилучено відповідь КМБТІ № 32156 від 30.06.2011 року на запит (заяву) до КМБТІ 29.06.2011 року від імені ОСОБА_5 про відсутність або наявність арешту на нерухоме майно останнього (поданий ОСОБА_17 на прохання ОСОБА_4.). Сканована копія вказаної відповіді КМБТІ була передана ОСОБА_7, яка діяла за домовленістю та спільно і узгоджено із ОСОБА_4, електронним листом ОСОБА_5 з метою схиляння останнього до вчинення злочину - давання хабара посадовим особам Генеральної прокуратури (т. с. 2, а.с. 129-134);
		-          протоколом виїмки у Першій Київській державній нотаріальній конторі підроблених супровідного листа за вих. № 87/5377 від 04.07.2011 року про направлення для виконання копії постанови від 04.07.2011 року про скасування арешту на нерухоме майно за підписом старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 та постанови про скасування арешту на майно (квартири АДРЕСА_16) від 04.07.2011 року за підписом старшого слідчого в особливо ОСОБА_46, витягу про реєстрацію у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ( реєстрація вилучення запису) від 01.09.2011 року - про зняття арешту із квартири АДРЕСА_16 (т. с. 1, а.с. 196-197);
		-          протоколом виїмки у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна реєстраційної справи № 34461029 на АДРЕСА_22, у якій міститься заява ОСОБА_8 № 149942 (КВ-2011) від 16.08.2011 року про надання інформації з Реєстру прав власності про нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_16, заява ОСОБА_8 № 149937 (КВ-2011) від 16.08.2011 року про реєстрацію права власності на вказану квартиру, яка належить ОСОБА_5 та витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 31064710, який посвідчує право власності ОСОБА_5 на вказану квартиру (т.с. 3, а.с. 152 136-137, 140-150) ;
		-          протоколом виїмки у КМБТІ підробленої постанови від 04.07.2011 року старшого слідчого Генеральної прокуратури України ОСОБА_35 про зняття арешту із квартири АДРЕСА_16, підробленого супровідного листа № 87/2-5378 від 04.07.2011 року до неї за підписом старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 та запити (заяви) до КМБТІ від 18.07.2011 року та 29.06.2011 року від імені ОСОБА_5 про відсутність або наявність арешту нерухомого майна останнього, які були виконані ОСОБА_17 на прохання ОСОБА_4 (т. с.3, а.с. 180-181, 205);
		-          постановами слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 від 09.03.1998 року про накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_5, а саме на квартиру АДРЕСА_21, АДРЕСА_18 та офісне приміщення по АДРЕСА_44 - л у м. Києві (т. с. 7, а.с. 114, т. с. 14, а.с. 65,66,67-68);
		-          сторінкою № 168 Реєстраційної книги КМБТІ у яку реєстратором даної установи ОСОБА_27, на підставі поданих ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 та невстановленою особою, підроблених документів Генеральної прокуратури України, 18.08.2011 року було внесено запис про зняття арешту з квартири АДРЕСА_15 та 23.08.2011 року видано витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 31064710, який посвідчує право власності ОСОБА_5 на вказану квартиру (т.с. 7, а.с.113,114);
		-           заявою ОСОБА_8 № 149942 (КВ-2011) від 16.08.2011 року про надання інформації з Реєстру прав власності про нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_16, заяву ОСОБА_8 № 149937 (КВ-2011) від 16.08.2011 року про реєстрацію права власності на вказану квартиру, яка належить ОСОБА_5 (т.с.3, а.с. 143, 148,153); 
		-           витягом КМБТІ з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 31064710 від 23.08.2011 року, який посвідчує право власності ОСОБА_5 на вказану квартиру (т. с. 2, а.с. 152, 162);
		-           довіреностяи ОСОБА_5 на підставі яких він 22.07.2011 року доручив своїй дружині ОСОБА_8 здійснити продаж квартири АДРЕСА_15, АДРЕСА_18 та офісного приміщення по АДРЕСА_44 - л у м. Києві (т. с. 2, а.с. 158, 159, 160, 162);
		-                 договором - дорученням  № 0105-11 від 1 травня 2011 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та на підставі якого остання управляла нерухомим майном ОСОБА_5, а саме: квартирою АДРЕСА_35 12 у АДРЕСА_46 та офісним приміщенням по АДРЕСА_44 - л у м. Києві (т. с. 3-8, 9-14, 37);
		-                протоколом огляду роздруківки телефонних з'єднань мобільних телефонів ОСОБА_7 та ОСОБА_4, яка підтверджує спілкування останньої із ОСОБА_4, під час знаходження 31.08.2011 року у приватного нотаріуса ОСОБА_11, з метою з'ясування питання про можливість надання нотаріусу копії вказаної підробленої постанови, а також роздруківкою телефонних з'єднань мобільних телефонів ОСОБА_7, яка підтверджує спілкування останньої із ОСОБА_5 03.06.2011 року напередодні передачі останнім хабара в сумі 40 000 доларів США (т. с. 9, а.с. 77-78, 79-80, т. с. 13, а.с. 67-82);
		-               довіреністю ОСОБА_8, виданою 16.08.2011 року на ім'я ОСОБА_4 стосовно одержання останнім у Державній податковій адміністрації міста Києва на її ім'я реєстраційного номеру платника податків, необхідного для одержання витягів у КМБТІ та подальшого продажу нерухомості ОСОБА_5, а також листом №8/01-16 від 15 червня 2012 року приватного нотаріуса ОСОБА_31, яка посвідчила та видала вказану довіреність. Вказані документи підтверджують спільність та узгодженість дій ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановленої слідством особи спрямованих на досягнення злочинної мети - зняття арешту з майна ОСОБА_5 по підробленим документам Генеральної прокуратури України та його незаконний продаж (т. с. 2 а.с. 161, 162, т. с. 15, а.с.205).
		 
		Враховуючи наведене вище суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.2, ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 369 КК України (у редакції від 05.04.2001 року) як підбурювання до замаху на давання хабара.
		 
		Крім того суд приходить до висновку, що дії підсудного слід кваліфікувати за ч.4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.
		 
		Також дії підсудного ОСОБА_4 за ч.4 ст. 358 КК України слід кваліфікувати як умисні дії, які виразились у використанні завідомо підроблених документів.
		 
		Посилання захисників підсудного, на порушення під час досудового слідства процесуального законодавства та невідповідність висновків слідчого, щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення злочинів дійсним обставинам справи, неповноту та однобічність розслідування справи, що призвело до неправильної кваліфікації дій їх підзахисного, суд вважає безпідставними, оскільки такі твердження спростовуються , як показаннями самого підсудного і свідків, так і іншими доказами по справі дослідженими судом в їх сукупності. Крім того під час розгляду справи судом не встановлено, а захистом не наведено, таких порушень кримінально - процесуального закону, які  б унеможливили розгляд справи по суті.
		 
		 Обираючи підсудному ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчинених останнім злочинів, особу винного, який вчинив злочини під час іспитового терміну встановленого вироком суду, на час вчинення злочинів офіційно не працював, за місцем проживання та минулим місцем роботи характеризується позитивно, на обліку лікаря - психіатра не перебуває, між тим з травня 2010 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: «розлад психіки і поведінки внаслідок вживання стимуляторів. Вживання з шкідливими наслідками», стан здоров'я винного, який має ряд хронічних захворювань, сімейний стан підсудного а саме, що він, перебуваючи під вартою, уклав шлюб, що свідчить про стійкість його соціальних зв'язків .
		 Обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4 судом не встановлено.   
		 Обтяжуючою покарання ОСОБА_4 обставиною є вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.
		   Таким чином, суд вважає можливим призначити підсудному покарання із застосуванням вимог ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі, оскільки його перевиховання і виправлення неможливо без ізоляції від суспільства.     
		 
		  Судові витрати:
		-          вартість проведення комп'ютерно-технічної експертизи № 143/ікт від 01.06.2012 року у розмірі 882 грн. 72 коп. (т. справи 10, а.с. 139-143);
		-          вартість проведення комп'ютерно-технічної експертизи  № 141/ікт від 04.06.2012 року у розмірі 588 грн. 48 коп. (т. справи 10, а.с. 154-158);
		-          вартість проведення комп'ютерно-технічної експертизи  № 142/ікт від 21.06.2012 року у розмірі 2122 грн. 56 коп. (т. справи 10, а.с. 167-173);
		 - вартість проведення судово-почеркознавчої експертизи № 5188/5189/12-32 від 07.08.2012 року у розмірі 2800 грн. 60 коп. (т. справи 16, а.с. 192-208) - стягнути з підсудного ОСОБА_4 на користь держави.
		  Речові докази по справі:
		-          підроблений супровідний лист № 87/2-5378 від 04.07.2011 року до постанови від 04.07.2011 року старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 про зняття арешту із квартири АДРЕСА_15 з вхідним штампом КМБТІ про його одержання 16.08.2011 року (вилучений у ОСОБА_7) (т. справи 2 а.с. 15,39);
		-          підроблена постанова Генеральної прокуратури України від 04.07.2011 року про зняття арешту із квартири АДРЕСА_25 за підписом старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 та супровідний лист № 87/2-5377 від 04.07.2011 також за підписом старшого слідчого ОСОБА_46 (вилучені під час виїмки у Першій київській державній нотаріальній конторі) (т. справи 1 а.с. 198-199, т. справи 3, а.с. 205);
		-          підроблена постанова від 04.07.2011 року старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 про зняття арешту із квартири АДРЕСА_15 та супровідний лист № 87/2-5378 від 04.07.2011 року також за підписом старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 (вилучені під час виїмки у КМБТІ) (т. справи  3 а.с. 182, 183, т. справи 3, а.с. 205);
		-          запити (заяви) до КМБТІ від 18.07.2011 року та 29.06.2011 року від імені ОСОБА_5 про відсутність або наявність арешту нерухомого майна останнього, які були виконані ОСОБА_17 ,на прохання ОСОБА_4 (т. справи 3, а.с. 184, 187, т. справи 17, а.с. 118);
		-          аркуші паперу, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 з власноручно виконаними нею рукописними записами, що починаються словами «ОСОБА_4 4.06.11 Дала 40000 20 число Снятии ареста» і закінчується цифрами « 2500+1350 10%» (т. справи 2, а.с.140, 141;
		-          аркуші паперу, вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_8, з виконаними нею рукописними записами наступного змісту: «Постановление о снятии ареста вроде бьі передала ОСОБА_44, сделала я и показала ОСОБА_44 и ОСОБА_11», «Нужно у ОСОБА_44 забрать ИНН..», «Трудно подделать справку БТИ т.к. она на спец, номерном бланке» (т. справи 2, а.с. 154-155,157; т. справи 17, а.с.118);
		-          аркуші паперу жовтого кольору, вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_9, з виконаними ним та ОСОБА_8 рукописними записами, які підтверджують їх намір продажу квартири АДРЕСА_35 у м.Києві з  використанням підроблених документів (т. справи 2, а.с. 170,171; т. справи 17 а.с.118);
		-          запит (заява) до КМБТІ від 18.07.2011 року від імені ОСОБА_5 про відсутність або наявність арешту нерухомого майна останнього, який був виконаний ОСОБА_17 на прохання ОСОБА_4 та який останній передав ОСОБА_7 (т.справи 2 а.с. 138; т. справи 3 а.с.153)
		-           залишити зберігатись при матеріалах кримінальної справи.
		 Речові докази по справі:
		-          мобільний телефон марки «Nокіа 6700» ІМЕІ НОМЕР_1 із сім -картою НОМЕР_2, зберігається в камері зберігання речових доказів Генеральної прокуратури України (т. справи 2 а.с. 57, т. справи 10, а.с. 41);
		-          ноутбуки «ACER», SNID83901826823,  «ASUS», 9AN0AS72969144D, «ASUS», B2N0BC07872907D, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Генеральної прокуратури України (т. справи 11, а.с. 219) - повернути ОСОБА_7
		   Речові докази по справі - мобільний телефон марки «Nокіа 8800» ІМЕІ НОМЕР_3 із сім - картою НОМЕР_5, який зберігається в камері зберігання речових доказів Генеральної прокуратури України (т. справи 11 а.с. 148) - повернути ОСОБА_4
		 
		   Цивільний позов по справі не заявлявся.
		 
		  Керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України 1960 року, 
		 
		                                                                      З А С У Д И В :
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч.2, ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 369 КК України (у редакції від 05.04.2001 року) та призначити йому покарання 2 (два) роки обмеження волі. 
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання 1 (один) рік обмеження волі.
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 4 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі  з конфіскацією усього належного йому майна.
		 
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.
		 
		На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання зарахувати не відбуту частину покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 06.07.2010 року та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.
		 
		До набрання вироком чинності запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишити обраний - тримання під вартою. 
		 
		У строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати час перебування в ізоляції від суспільства у період з 25.04.2012 року  до 28.04.2012 року, та рахувати строк відбування покарання з 25.04.2012 року.
		 
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави вартість проведення комп'ютерно-технічної експертизи № 143/ікт від 01.06.2012 року у розмірі 882 грн. 72 коп., вартість проведення комп'ютерно-технічної експертизи  № 141/ікт від 04.06.2012 року у розмірі 588 грн. 48 коп., вартість проведення комп'ютерно-технічної експертизи  № 142/ікт від 21.06.2012 року у розмірі 2122 грн. 56 коп., вартість проведення судово-почеркознавчої експертизи № 5188/5189/12-32 від 07.08.2012 року у розмірі 2800 грн. 60 коп., а всього стягнути на користь держави 6 394 ( шість тисяч триста дев'яносто чотири) гривні 36 копійок.
		 
		  Речові докази по справі:
		-          підроблений супровідний лист № 87/2-5378 від 04.07.2011 року до постанови від 04.07.2011 року старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 про зняття арешту із квартири АДРЕСА_15 з вхідним штампом КМБТІ про його одержання 16.08.2011 року (вилучений у ОСОБА_7) (т. справи 2 а.с. 15,39);
		-          підроблена постанова Генеральної прокуратури України від 04.07.2011 року про зняття арешту із квартири АДРЕСА_25 за підписом старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 та супровідний лист № 87/2-5377 від 04.07.2011 також за підписом старшого слідчого ОСОБА_46 (вилучені під час виїмки у Першій київській державній нотаріальній конторі) (т. справи 1 а.с. 198-199, т. справи 3, а.с. 205);
		-          підроблена постанова від 04.07.2011 року старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 про зняття арешту із квартири АДРЕСА_15 та супровідний лист № 87/2-5378 від 04.07.2011 року також за підписом старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_46 (вилучені під час виїмки у КМБТІ) (т. справи  3 а.с. 182, 183, т. справи 3, а.с. 205);
		-          запити (заяви) до КМБТІ від 18.07.2011 року та 29.06.2011 року від імені ОСОБА_5 про відсутність або наявність арешту нерухомого майна останнього, які були виконані ОСОБА_17 ,на прохання ОСОБА_4 (т. справи 3, а.с. 184, 187, т. справи 17, а.с. 118);
		-          аркуші паперу, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 з власноручно виконаними нею рукописними записами, що починаються словами «ОСОБА_4 4.06.11 Дала 40000 20 число Снятии ареста» і закінчується цифрами « 2500+1350 10%» (т. справи 2, а.с.140, 141;
		-          аркуші паперу, вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_8, з виконаними нею рукописними записами наступного змісту: «Постановление о снятии ареста вроде бьі передала ОСОБА_44, сделала я и показала ОСОБА_44 и ОСОБА_11», «Нужно у ОСОБА_44 забрать ИНН..», «Трудно подделать справку БТИ т.к. она на спец, номерном бланке» (т. справи 2, а.с. 154-155,157; т. справи 17, а.с.118);
		-          аркуші паперу жовтого кольору, вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_9, з виконаними ним та ОСОБА_8 рукописними записами, які підтверджують їх намір продажу квартири АДРЕСА_35 у м.Києві з  використанням підроблених документів (т. справи 2, а.с. 170,171; т. справи 17 а.с.118);
		-          запит (заява) до КМБТІ від 18.07.2011 року від імені ОСОБА_5 про відсутність або наявність арешту нерухомого майна останнього, який був виконаний ОСОБА_17 на прохання ОСОБА_4 та який останній передав ОСОБА_7 (т.справи 2 а.с. 138; т. справи 3 а.с.153)
		-           залишити зберігатись при матеріалах кримінальної справи.
		 
		 Речові докази по справі:
		-          мобільний телефон марки «Nокіа 6700» ІМЕІ НОМЕР_1 із сім -картою НОМЕР_2, зберігається в камері зберігання речових доказів Генеральної прокуратури України (т. справи 2 а.с. 57, т. справи 10, а.с. 41);
		-          ноутбуки «ACER», SNID83901826823,  «ASUS», 9AN0AS72969144D, «ASUS», B2N0BC07872907D, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Генеральної прокуратури України (т. справи 11, а.с. 219) - повернути ОСОБА_7
		   
		   Речові докази по справі - мобільний телефон марки «Nокіа 8800» ІМЕІ НОМЕР_3 із сім -картою НОМЕР_5, який зберігається в камері зберігання речових доказів Генеральної прокуратури України (т. справи 11 а.с. 148) - повернути ОСОБА_4
		 
		На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва  протягом п'ятнадцяти діб із моменту його проголошення, а засудженому, який утримується під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                        Трубніков А.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...