Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 29/639-25/35-А-61/204-55/137-2012 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 12.06.2013. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 червня 2013 року Справа № 29/639-25/35-А-61/204-55/137-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		головуючого :                               Кравчука Г.А.,
		суддів:                                            Мачульського Г.М., Полянського А.Г.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги  заступника прокурора м. Києва та Державної податкової служби у м. Києвіна постановуКиївського апеляційного господарського суду  від 27.02.2013 р.у справі  господарського суду№ 29/639-25/35-А-61/204-55/137-2012 м. Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Приват"до   третя особа за участю1) Державної податкової служби України у м. Києві, 2) Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві Товариство з обмеженою відповідальністю "НВКЦ "Новас" прокуратури м. Києвапростягнення 777 165,48 грн.в судовому засіданні взяли участь представники:
		 
		прокурор відділу ГПУ, Гудименко Ю.В., посв. № 014715 від 21.01.2013 р.; позивача:              Чорний О.А., дов. № б/н від 01.01.2013 р.;відповідача-1:  відповідача-2:Фесюнов О.В., дов № 3/10-1-05 від 18.02.2013 р.; Тюшкевич С.І., дов № 5/10-1-05 від 18.02.2013 р.; не з'явились;третьої особи:не з'явились;
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У жовтні 2003 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Приват" (далі - Товариство "Альфа-Приват") звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Державної податкової адміністрації у м. Києві Державної податкової адміністрації України 777 165,48 грн. збитків, спричинених протизаконним діями.
		Заявою про уточнення позовних вимог від 10.12.2003 р. (т.1 а.с. 114 - 116) Товариство "Альфа-Приват" уточнило назву відповідача - Державна податкова адміністрація у м. Києві (далі - ДПА у м. Києві), та просило суд стягнути з відповідного місцевого бюджету суму завданої матеріальної шкоди  у розмірі 777 165,48 грн.
		Позовні вимоги Товариство "Альфа-Приват", посилаючись на норми Цивільного кодексу України, Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та затвердженого Наказом ДПА України № 386 від 25.09.2001р. "Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків", обґрунтовував тим, що внаслідок застосування 17.04.2003 р. за рішенням ДПА у м. Києві умовного адміністративного арешту його активів, зі складських приміщень комісіонера позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "НВКЦ "Новас" працівниками Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у місті Києві (далі - УПМ ДПА у місті Києві) 24.04.2003 р. було вивезено лікеро-горілчані вироби на загальну суму    777 165,48 грн. Підставою для прийняття рішення ДПА у м. Києві від 17.04.2003 р. № 000129 про застосування адміністративного арешту активів позивача стало податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) від 09.04.2003 р. № 3762308, яке визнано недійсним рішенням господарського суду м. Києва від 26.06.2003 р. по справі № 25/322. Термін умовного адміністративного арешту активів Товариства "Альфа-Приват", продовжений рішенням господарського суду м. Києва від 23.04.2003 по справі № 21/399 є вичерпаним, внаслідок вилучення активів позивача йому спричинена шкода в розмірі 777 165, 48 грн., яка підлягає відшкодуванню у судовому порядку.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.05.2012 р. замінено відповідача -  ДПА у місті Києві на її правонаступника - Державну податкову службу у м. Києві (далі - ДПС у місті Києві), а також, замінено відповідача - Головне управління державного казначейства у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - Казначейство).
		Справа розглядалася судами неодноразово.
		Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 04.07.2012 р. (колегія суддів: Ягічева Н.І., Мандичев Д.В., Любченко М.О.) у задоволені позовних вимог Товариства "Альфа-Приват" відмовлено.
		Рішення мотивовано відсутністю сукупності обставин із якими чинне законодавство пов'язує можливість стягнення збитків, зокрема протиправної поведінки та вини відповідача, у зв'язку із чим, позовні вимоги Товариства "Альфа-Приват" визнано необґрунтованим.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 р. (колегія суддів: Чорна Л.В., Смірнова Л.Г., Тищенко О.В.) рішення господарського суду м. Києва від 04.07.2012 р. скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Товариства "Альфа-Приват" задоволено частково, стягнуто за рахунок коштів державного бюджету 777 164,18 грн. збитків. У задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
		В частині задоволення позовних вимог постанову мотивовано тим, що в результаті накладення умовного арешту, а потім в порушення вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 24.04.2003 р. Товариство "Альфа-Приват" було позбавлене права користуватись та розпоряджатись власним майном. ДПС у м. Києві не доведено існування у Товариства "Альфа-Приват" податкового боргу, а матеріали справи не містять доказів повернення майна, з огляду на що позивач поніс збитки які мають бути йому відшкодовані. При цьому господарський суд апеляційної інстанції з посиланням на положення ч. 4 ст. 1166 ЦК України дійшов висновку, що збитки завдані правомірними діями також відшкодовуються.
		В частині відмови у задоволені позовних вимог постанову прийнято з мотивів того, що розрахунок ціни позову визначається згідно наданих Товариством "Альфа-Приват" первинних доказів відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", зокрема накладних та акту про опис та вилучення, якими підтверджується сума збитків лише у розмірі 777 164,18 грн.
		Заступник прокурора м. Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 р. скасувати та залишити в силі рішенням господарського суду м. Києва від 04.07.2012 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги заступник прокурора м. Києва обґрунтовує посиланнями на неналежну оцінку судом апеляційної інстанції обставини справи, невірне застосування норм матеріального права, ст.ст. 16, 22, 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.
		ДПС у м. Києві також звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду м. Києва від 04.07.2012 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги ДПС у м. Києві обґрунтовує посиланням на обставини справи, недоведеністю позовних вимог Товариства "Альфа-Приват", ст. 19 Конституції України, ст.ст. 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. 4, 19, 20 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
		Товариство "Альфа-Приват" скористалося правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційні скарги заступника прокурора м. Києва та ДПС у м. Києві, у якому просить залишити їх без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 р. - без змін. Викладені у відзиві вимоги Товариство "Альфа-Приват" обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до законодавства України.
		Казначейство скористалося правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслало до Вищого господарського суду України свої пояснення на касаційні скарги заступника прокурора м. Києва та ДПС у м. Києві, у яких просить їх задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 р. - скасувати та залишити в силі рішення господарського суду м. Києва від 04.07.2012 р. Викладені у поясненнях вимоги Казначейство обґрунтовує тим, що позовні вимоги Товариства "Альфа-Приват" є неправомірними, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
		Інші особи, які беруть участь у справі не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційні скарги заступника прокурора м. Києва та ДПС у м. Києві до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.
		У судовому засіданні 15.05.2013 р. оголошувалась перерва до 17.05.2013 р.
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.05.2013 р. за клопотанням прокурора було продовжено строк розгляду касаційних скарг заступника прокурора м. Києва та ДПС у м. Києві, розгляд справи відкладено на 05.06.2013 р.
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги заступника прокурора м. Києва та ДПС у м. Києві підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.
		Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:
		- 03.04.2003 р. Регіональним управлінням у місті Києві Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України за результатами перевірки складу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 18 стосовно Товариства "Альфа-Приват" було складено акт № 260242 та додаток до нього - акт зняття залишків продукції;
		- згідно з податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 09.04.2003 р. № 3762308 Товариству "Альфа-Приват" визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 800 641,00 грн. за платежем "Фінансові санкції: код платежу 23030100";
		- на підставі повідомлення-рішення від 09.04.2003 р. № 3762308, ДПА у місті Києві 17.04.2003 р. прийнято рішення № 000129 про застосування до Товариства "Альфа-Приват" умовного адміністративного арешту активів платника податків, що перебувають в складському приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 18 на суму 800 641,00 грн. Службовими особами УПМ ДПА у місті Києві складено відповідний протокол, яким описано активів на суму 800 641,00 грн.;
		- рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2003 р. у справі № 21/399 за позовом ДПА у місті Києві до Товариства "Альфа-Приват" про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів, строк адміністративного арешту активів Товариства "Альфа-Приват", застосованого на підставі Рішення ДПА у місті Києві від 17.04.2003 р., було продовжено до 3 600 годин з моменту його прийняття;
		- окрім того, ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2003 року у справі  № 21/399 було вжито заходи забезпечення позову, а саме: до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2003 у справі № 21/399 за позовом ДПА у місті Києві до Товариства "Альфа-Приват" про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів Товариства "Альфа-Приват", заборонено позивачу та будь-яким іншим особам розпоряджатися у будь-який спосіб його активами. При цьому, відповідно до наданого ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2003 р. у справі № 21/399 роз'яснення, вказана ухвала стосується заборони Товариству "Альфа-Приват" та будь-яким іншим особам розпоряджатися у будь-який спосіб активами Товариства "Альфа-Приват", що перебувають у складському приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 18 на суму 800 641, 00 грн.;
		- працівниками УПМ ДПА у місті Києві 24.04.2003 р. вивезено зі складу за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 18 товарно-матеріальні цінності та передано на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Техкомплект", що підтверджується листом прокуратури міста Києва від 08.07.2003 № 04/1-127-03;
		- рішенням господарського суду міста Києва від 26.06.2003 р. у справі № 25/322, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України, позов Товариства "Альфа-Приват" до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва від 09.04.2003 р. № 3762308 було задоволено в повному обсязі, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 09.04.2003 р. № 3762308; 
		- рішенням господарського суду міста Києва від 24.11.2003 р. у справі № 21/796 відмовлено в задоволенні позовних вимог ДПА у місті Києві про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів Товариства "Альфа-Приват";
		- листом № 7719/10/22-010 від 18.10.2004 р. Державна податкова інспекція у Голосіївському районі повідомила Товариство "Альфа-Приват" про можливе повернення майна, з підстав закінчення строку адміністративного арешту, у зв'язку із тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2003 року у справі № 21/796 відмовлено у задоволені подання ДПА у м. Києві щодо продовження адміністративного арешту стосовно його активів;
		- 14.04.2004 р. заступником начальника оперативного відділу ГВПМ ДПІ у Деснянському районі, капітаном податкової міліції Жигалюком В.Г. було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 164-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 9/7 стосовно директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокомпроект" Сало В.М., який в порушення п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 р. № 1636 зберігав алкогольні напої належні Товариству "Альфа-Приват", на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору;
		- постановою Деснянського районного суду міста Києва від 14.07.2004 р. у справі     № 3-10389/2004 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно Сало В.М. за ч. 1 ст. 164-5 Кодексу України про адміністративне правопорушення було закрито у зв'язку із закінченням строку притягнення до відповідальності та вирішено горілчані вироби в кількості 137 465 пляшок, всього 121 найменування (згідно з актом інвентаризації від 03.02.2004 р.) конфіскувати і знищити;
		- висновком судово-товарознавчої експертизи № 4866 від 20.07.2005 р., проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз встановлено, що загальна оптова ринкова вартість лікеро-горілчаних виробів, зазначених в акті зняття залишків продукції станом на час вилучення - 03.04.2003 р. складала 800 641, 27 грн.
		Як зазначалось вище, відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства "Альфа-Приват", місцевий господарський суд, з посиланням на положення ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), виходив із того, що Товариством "Альфа-Приват" та матеріалами справи не доведено наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідної для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди.
		Між тим, із вказаним висновком місцевого господарського суду обґрунтовано не погодився господарський суд апеляційної інстанції виходячи з наступного.
		Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. 
		За приписами п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
		Відповідно до частин першої, четвертої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
		Згідно зі ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є:
		- втрати, яких особа зазнала в зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала або мусить зробити для відновлення свого порушеного права;
		- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
		Частиною третьою вказаної статті закріплено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		На підставі встановлених обставин справи, у сукупності із наведеними положеннями законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що відмовляючи у задоволені позовних вимог Товариства "Альфа-Приват", місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки тим обставинам, що рішенням господарського суду міста Києва від 26.06.2003 р. у справі № 25/322, залишеним без змін постановами судів апеляційної та касаційної інстанцій, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 09.04.2003 р. № 3762308, на підставі якого здійснено умовний адміністративний арешт активів Товариства "Альфа-Приват", визнано недійсним.
		Абзацом третім п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (в редакції від 16.01.2013 р.) роз'яснено, що хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів.
		Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Судом апеляційної інстанції за результатами розгляду справи встановлено, що Товариство "Альфа-Приват" було протиправно позбавлене можливості користуватись та розпоряджатись належним йому на праві власності майном, спочатку умовний арешт, а потім в порушення вимог ухвали господарського суду міста Києва від 24.04.2003 р. у справі № 21/399, після вивезення, що свідчить про причинно-наслідковий зв'язок, у результаті чого Товариству "Альфа-Приват" нанесено збитки.
		Разом із тим, апеляційним господарським судом було встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази існування у Товариства "Альфа-Приват" податкового боргу.
		Як зазначалося вище, листом № 7719/10/22-010 від 18.10.2004 р. Державна податкова інспекція у Голосіївському районі повідомила Товариство "Альфа-Приват" про можливе повернення майна, з підстав закінчення строку адміністративного арешту.
		Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, всупереч обставинам зазначеним у листі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі № 7719/10/22-010 від 18.10.2004 р. майно Товариству "Альфа-Приват" повернено не було, оскільки за постановою Деснянського районного суду міста Києва від 14.07.2004 р. у справі № 3-10389/2004 майно Товариства "Альфа-Приват" - горілчані вироби в кількості 137 465 пляшок, всього 121 найменування (згідно з актом інвентаризації від 03.02.2004 р.) знищено.
		За приписами ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		За приписами ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
		Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Встановлення судами попередніх інстанцій факту знищення майна Товариства "Альфа-Приват", виключає можливість його повернення власнику.
		Згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 4866 від 20 липня 2005 року, при дослідженні вартості лікеро-горілчаних виробів по справі № 29/639-25/35 було встановлено, що загальна оптова ринкова вартість лікеро-горілчаних виробів, зазначених в акті зняття залишків продукції на складі Товариства "Альфа-Приват" станом на час вилучення 03.04.2003 року склала 800  641,27 грн.
		За приписами ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
		За статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 
		Судом апеляційної інстанції на підставі матеріалів справи встановлено, що згідно наданих Товариством "Альфа-Приват" первинних документів, у тому числі, накладних та акту про опис та вилучення, підтверджується сума збитків лише у розмірі 777 164,18 грн.
		За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог Товариства "Альфа-Приват" в частині стягнення збитків на суму 777 164,48 грн., які складають вартість вилученого майна Товариства "Альфа-Приват".
		Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується також із висновком суду апеляційної інстанції про те, що відсутність порушення відповідачем                  п. 9.2.3. п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про порядок звільнення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами", не звільняє його від обов'язку відшкодування завданих збитків, оскільки в силу положень ч. 4 ст. 1166, ст. 1173 та ст. 1174 ЦК України шкода, завдана правомірними діями також підлягає відшкодуванню.
		Доводи касаційних скарг заступника прокурора м. Києва та ДПС у м. Києві зазначеного вище не спростовують.
		Натомість заступник прокурора м. Києва та ДПС у м. Києві не погоджуючись з даними висновками суду, посилаючись на невірне встановлення ним обставин справи, просять касаційний суд надати іншу правову оцінку доказам, наявним в матеріалах справи, що виходить за межі повноважень суду, встановлених ст. 1117 ГПК України, а саме: касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
		Між тим, переглядаючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 р. в касаційному порядку, колегією суддів Вищого господарського суду України встановлено, що у мотивувальній її частині судом правильно наголошується на тому, що  позов заявлено до податкової служби, у зв'язку із неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, а у відповідності до статті 21.2. Податкового кодексу України шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.
		Водночас, як вбачається з абзацу другого пункту першого резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 р., суд постановив: "Стягнути за рахунок коштів державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Приват" 777 164,18 грн. збитків.", що не відповідає наведеним положенням податкового законодавства.
		Частиною першою ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. 
		Зважаючи на наведене, абзац другий резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 р. має бути змінено шляхом викладення його у новій редакції з урахуванням наведеного вище, а інша частина вказаної постанови - залишена без змін, оскільки відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг заступника прокурора м. Києва та ДПС у м. Києві не спростовують висновків господарського суду другої інстанції.
		Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційні скарги заступника прокурора м. Києва та Державної податкової служби у м. Києві задовольнити частково. 
		Змінити абзац другий пункту 1 постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 р. у справі № 29/639-25/35-А-61/204-55/137-2012 господарського суду м. Києва, виклавши його у наступній редакції: "Стягнути за рахунок коштів державного бюджету, передбачених Державній податковій службі у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Приват" 777 164,18 грн. збитків"
		В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 р. у справі № 29/639-25/35-А-61/204-55/137-2012 господарського суду м. Києва - залишити без змін.
		Доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                      Г.А. Кравчук
		 
		 
		Суддя                                                                                          Г.М. Мачульський
		 
		 
		          Суддя                                                                                          А.Г. Полянський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...