Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/9406/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 17.06.2013. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2013.
Дата набрання законної сили: 20.06.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                       Справа №2-3231/13
		(№760/9406/13-ц) 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 червня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді - Оксюти Т.Г., 
		при секретарі - Ляш С.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Солом'янської РДА про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Орган опіки та піклування Солом'янської РДА про визначення місця проживання дитини, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив зобов'язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
		Встановити ОСОБА_1 для зустрічей з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступний графік: 
		кожного понеділка з 18.00 год. до 20.00 год.
		кожної середи з 18.00 год. до 20.00 год.;
		кожної п'ятниці з 16.00 год. до 20.00 год.;
		щорічно 30 днів у період з 01 червня по 31 серпня;
		щорічно 1/2 частину зимових шкільних канікул;
		щорічно 04 листопада з 16.00 год. до 20.00 год. 
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 20.06.2007 року по 11.07.2011 року. 
		Від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
		Після припинення подружніх відносин, з 11.07.2011 року і до 01.11.2012 року відповідач разом з неповнолітнім сином залишилися проживати у квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_1.
		З 01.11.2012 року відповідач переїхала в інше місце проживання: АДРЕСА_2.
		Припинивши подружні відносини позивач з відповідачем домовились про те, що він тричі на тиждень буде зустрічатися з сином та проводитиме з ним по декілька годин. 
		Даної усної домовленості сторони деякий час дотримувались.
		З березня 2013 року ОСОБА_2 перестала відпускати сина на зустрічі з позивачем. 
		Зазначив, що він бажає та має можливість приймати участь в житті свого сина, спілкуватись з ним, приймати участь в його навчанні, вихованні, оздоровленні. 
		Однак, відповідач чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з дитиною, у зв'язку з чим просив позов задовольнити. 
		Відповідач заперечуючи проти вимог позивача звернулась з зустрічним позовом в якому просила встановити місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю. 
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, від якого у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
		11.07.2011 року шлюб між сторонами було розірвано. 
		Після розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_1 постійно погрожує їй тим, що він забере неповнолітнього сина до себе. 
		Крім того, своїми діями відповідач ОСОБА_1 шкодить інтересам сина, а саме: не надає дозволу на реєстрацію сина в квартирі, в якій сам і проживає, чим порушує його права та позбавляє права користування даною квартирою. 
		Також, відповідач не надає дозволу на реєстрацію неповнолітнього сина в квартирі ОСОБА_2 
		Зважаючи на викладені обставини, відповідач використовує свої батьківські права всупереч інтересам дитини та перешкоджає його нормальному розвитку. 
		Тому, для найкращого забезпечення інтересів малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, для сприяння забезпеченню належного виконання батьками своїх обов'язків та безперешкодному здійсненню прав щодо виховання дітей, вважає за доцільне встановити місце проживання неповнолітнього сина з нею.
		Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, проти задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 не заперечували.
		Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити. 
		Проти задоволення первісного позову заперечували частково посилаючись на те, що зустрічі неповнолітнього сина ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_1 негативно впливають на розвиток дитини.
		ОСОБА_2 не заперечувала проти встановлення зустрічей ОСОБА_1 з неповнолітнім сином ОСОБА_4 двічі на тиждень: четвер - з 17.00 год. до 19.30 год., субота з 11.00 год. до 16.00 год. 
		За умови повідомлення дати до 01 березня поточного року, встановити щорічно 15 днів у період з 01 червня до 31 серпня  перебування сина з ОСОБА_1 тільки в установах санаторного типу, з наданням письмового зобов'язання (розписки) ОСОБА_2 щодо несення ОСОБА_1 в цей час особистої відповідальності за дитину та зобов'язанням негайно повідомляти про всі можливі зміни в стані здоров'я дитини. 
		Встановити ОСОБА_1 для зустрічей з сином ОСОБА_3 щорічно 04 листопада з 16.00 год. до 20.00 год. 
		Представник третьої особи Органу опіки та піклування Солом'янської РДА в м. Києві при ухваленні рішення просила врахувати інтереси неповнолітньої дитини та висновок №108-7099/01 від 07.06.2013 року. 
		Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення первісного та про задоволення зустрічного позовів, виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що з 20 червня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.
		Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Відділом РАЦС Солом'янського РУЮ в м. Києві 05.12.2007 року від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.
		11.07.2011 року шлюб між сторонами було розірвано.
		Судом встановлено, що на даний час у сторін виникають конфліктні ситуації з приводу визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зазначив, що з боку відповідача ОСОБА_2 чиняться перешкоди у спілкуванні позивача з дитиною, відповідач не дає можливості йому спілкуватись з сином у вільний для нього час, а тому просив визначити порядок спілкування та виховання дитини, на що слід зазначити наступне. 
		Відповідно до частин 1-3 статті 157 Сімейного кодексу України визначено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. 
		Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. 
		Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини. 
		Відповідно ст. 159 Сімейного кодексу України, якщо той з батьків, з ким проживаю дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення перешкод. 
		Як визначено в статі 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Ці дані встановлюють на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. 
		Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи, що визначено ч. 1 ст. 64 ЦПК України. 
		Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності. 
		Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог позивача щодо визначення порядку спілкування та виховання дитини, посилалась на те, що ОСОБА_1 негативно впливає на їх неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок чого порушується його психологічний стан.
		Як на підтвердження викладених обставин ОСОБА_2 надала соціально-психологічний висновок №504 від 16.05.2013 року, складений Центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
		Проте, суд не приймає вказаний висновок до уваги, оскільки з нього вбачається, що дитина про обох батьків має приємні спогади та є заняття, якими хлопчик полюбляє займатися з кожним із батьків. Діагностичне обстеження стану дитини не виявило суттєвих проблем в її психосоціальному розвитку, що доводить наявність належної турботи в сім'ї.
		Щодо присутньої тривоги у хлопчика під час обстеження, то суд не може взяти до уваги лише цю обставину, оскільки не зазначено, чим саме була викликана дана тривога та хто її спричинив.  
		На підставі викладеного, суд не приймає до уваги вищевказані посилання ОСОБА_2 оскільки з висновку не вбачається, що саме спілкування позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом  ОСОБА_1 негативно впливає на психологічний стан дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому він не може бути прийнятим судом до уваги при ухваленні рішення. 
		Крім того, з матеріалів справи також не вбачається доказів, які б підтверджували негативний вплив ОСОБА_1 на дитину.
		Слід зазначити, що позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1, 1970 р.н., працює керівником відділу маркетингу та продажу з лютого 2010 року та зарекомендував себе з позитивної сторони. 
		ОСОБА_1 постійно звертає увагу на поліпшення методів та ефективності роботи. Безпосередньо займається питання пошуку, підбору та підвищення ефективності використання трудових ресурсів, запровадження передових форм організації праці. 
		Систематично працює над підвищенням свого теоретичного рівня, маркетингових та економічних знань, виступає наставником та лектором з питань організації продажу, маркетингу та менеджменту та внутрішніх семінарах компанії. 
		Самокритичний, визнає власні упущення. Завжди має обґрунтовану власну точку зору, яку з гідністю відстоює. 
		Бере активну участь у громадському житті компанії. Має харизму та лідерські якості, необхідні для керівника свого рівня. 
		Користується авторитетом серед колег та підлеглих по роботі, інтелігентний та скромний в побуті, сім'ї. Має почуття гумору та легко витримує стресові виробничі ситуації. 
		Вказане підтверджується характеристикою виданою ТОВ «ФАВОРИТ» за №55 від 16.04.2013 року.
		Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Таким чином, суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_5 в частині того, що ОСОБА_1 негативно впливає на дитину, чим може завдати йому шкоди, оскільки дані обставини не доведені доказами, які б свідчили про те, що спілкування дитини з батьком негативно вплине на його психічний чи фізичний стан.
		Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що між сторонами у справі виникли непорозуміння, які носять особистий характер, у зв'язку з чим загострились взаємовідносини між позивачем та відповідачем, така ситуація в їх сімейних відносинах не дає можливості мирним шляхом вирішити питання про визначення порядку спілкування з дитиною, який мав би влаштовувати кожну із сторін по справі.
		Згідно висновку органу опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації за №108-7099/01 від 07.06.2013 року, орган вважає за доцільне встановити зустрічі ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_3, 2007 р.н.: кожного понеділка та четверга з 17.00 год. до 19.30 год.; кожної п'ятниці з 19.00 год. до 19.00 год. суботи; 2 тижні влітку та 1 тиждень взимку для сумісного відпочинку з дитиною; щорічно 04 листопада з 16.00 год. до 20.00 год.
		Проти встановлення вказаного регламенту побачень позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 не заперечував.
		Згідно ч. 2 ст. 159 Сімейного кодексу України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. 
		Оскільки сторони мають рівні права щодо виховання та розвитку дитини, мають обопільне бажання брати у цьому участь, а спілкування позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом з сином не перешкоджає нормальному розвитку дитини, але виникли непорозуміння щодо врегулювання питання з приводу побачень та відпочинку батька з сином, суд, з урахуванням інтересів дитини, його віку, поведінки батьків, приходить до висновку про зобов'язання відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною та про можливість встановити ОСОБА_1 батьку дитини, як спосіб участі у вихованні малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, регламент побачень з дитиною кожного понеділка та четверга з 17.00 год. до 19.30 год.; кожної п'ятниці з 19.00 год. до 19.00 год. суботи; 2 тижні влітку та 1 тиждень взимку для сумісного відпочинку з дитиною; щорічно 04 листопада з 16.00 год. до 20.00 год.
		При визначенні такого порядку участі у вихованні дитини, суд враховує інтереси малолітньої дитини з урахуванням його віку та стану здоров'я. 
		Посилання ОСОБА_2 на те, що ночівля дитини з батьком з п'ятниці на суботу буде шкодити її інтересам є необґрунтованими, оскільки це питання досліджувалось Органом опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації при ухваленні висновку №108-7099/01 від 07.06.2013 року.
		Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення місця проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю, то слід зазначити наступне.
		Відповідно до ст.ст. 160, 161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
		Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України», вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання.
		Статтею 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Малолітня дитина не повинна, крім виняткових обставин, відокремлюватися від матері. Суспільство і органи влади повинні забезпечити необхідний догляд за дітьми, які залишилися без піклування сім'ї або без адекватних засобів підтримки.
		Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї з моменту народження.
		З матеріалів справи вбачається, що зареєструвати місце проживання неповнолітнього сина сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання матері, позивачу за зустрічним позовом, відповідачу за первісним позовом не виявляється можливим, у зв'язку з тим, що батько дитини не надає своєї згоди на це.
		Позивач за зустрічним позовом, відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою форми, виданою ЖБК «Звезда» №901 від 26.04.2013 року.
		Вказана квартира належить позивачу на праві власності на підставі договору міни квартири, посвідченого державним нотаріусом Дев'ятої київської державної нотаріальної контори 27.09.2004 року.
		Квартира складається з 2 кімнат, загальною площею 47,70 кв.м., в тому числі жилою площею 29,30 кв.м.
		Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивач за зустрічним позовом, відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 забезпечена житлом, в квартирі створені належні умови для проживання дитини. Хлопчик має все необхідне для його розвитку та виховання. Позивач належним чином виконує свої обов'язки, створила всі умови для повноцінного розвитку малолітнього сина. 
		Вказане також підтверджується актом обстеження умов проживання, складеного Службою у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації 31.05.2013 року.
		Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
		Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для  вирішення справи.
		Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті  обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.
		Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Виходячи з викладеного вище, обставин, встановлених судом та з урахуванням визнання позовних вимог відповідачем за зустрічним позовом, позивачем за первісним позовом ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що проживання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_2, відповідає інтересам дитини. Крім того, враховуючи ту обставину, що син сторін є малолітнім, він потребує більше материнської турботи, суд вважає необхідним визначити місце проживання малолітнього сина сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю ОСОБА_2
		Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
		На підставі вищевикладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України», Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст. 157, 159, 160, 161 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 27-30, 57, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, 
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Солом'янської РДА про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною - задовольнити частково.
		Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3.
		Встановити ОСОБА_1 наступний регламент для зустрічей з малолітнім сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3:
		кожного понеділка та четверга з 17.00 год. до 19.30 год.;
		кожної п'ятниці з 19.00 год. до 19.00 год. суботи;
		два тижні влітку та один тиждень взимку для сумісного відпочинку батька та дитини;
		щорічно 04 листопада з 16.00 год. до 20.00 год.
		В решті вимог - відмовити.
		Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Орган опіки та піклування Солом'янської РДА про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
		Визначити місце проживання малолітнього сина сторін - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 з матір'ю ОСОБА_2.
		Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня наступного після проголошення рішення.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...