Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/4456/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано судом: 18.06.2013. Зареєстровано: 18.06.2013. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2013.
Дата набрання законної сили: 21.11.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ 
		28 травня 2013 року                     15:35                            № 826/4456/13-а
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді Шулежка В.П.,
		при секретарі судового засідання Пасічнюк С.В.,
		 
		за участю сторін:
		представника позивача - Чернега В.О.,  
		представника відповідача - Усачова A.I.,
		представника третьої особи 1 - Шевчук А.В., 
		представника третьої особи 2 - Конопля A.M., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПКС «Енерготек» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, за участю третіх осіб - державного підприємства «Енергоринок», товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-1» про скасування постанов, - 
		В С Т А Н О В И В:
		З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ПКС «Енерготек» (далі - позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (далі - відповідач, НКРЕ) за участю третіх осіб - державного підприємства «Енергоринок» (далі - третя особа 1), товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-1» (далі - третя особа 2) про скасування постанови від 12.07.2012 р. «Про корегування встановленої електричної потужності ТОВ «Енергія-1» та постанови № 1347 від 18.10.2012р. «Про внесення змін до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 27.09.2012 р. в частині затвердження зеленого тарифу ТОВ «Енергія-1» нa Богуславську та Дибинецьку ГЕС. 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення діючих законодавчих норм у сфері регулювання електроенергетики, прийняті протиправні постанови, які суттєво порушують права та законні інтереси позивача, отже підлягають скасуванню. 
		Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані постанови законними та обґрунтованими, винесеними на підставі і на виконання діючих законодавчих норм у сфері регулювання електроенергетики, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. 
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне. 
		Між позивачем та регіональним відділенням ФДМУ по Київській області укладені два договори оренди групи інвентарних об'єктів Богуславської та Дибинецької ГЕС: від 02.11.2007 р. № 2464996 та від 07.05.2008 р. № 2877297. 
		Згідно умов договору купівлі-продажу №10-09 від 10.09.2008 р., позивач придбав у ТОВ «EKOIHBECT» обладнання, необхідне для виробництва електричної енергії, яке відповідно,  ТОВ «EKOIHBECT» придбало у ЗАТ «АЕС Київобленерго» згідно умов договору № 01-07 від 01.07.2008 р., яке ЗАТ «АЕС Київобленерго» відповідно набуло право власності на нього у процесі корпоратизації цілісного майнового комплексу ДП «Київобленерго».
		В той же час, 21.04.2011 р. Головним слідчим управлінням СБ України порушена кримінальна справа №168 за фактом розтрати службовими особами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області та ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» державного майна Богуславської та Дибинецької ГЕС на суму 3 888 000,00 грн. в особливо великих розмірах, яке було їм ввірено та перебувало в їх віданні, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою з службовими особами ТОВ «ЕКОІНВЕСТ» і ТОВ «ПКС Енерготек», тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. 
		На підставі матеріалів кримінальної справи №168, постановою старшого слідчого і ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Київській області від 26.03.2012 р., майно (обладнання) Дибинецької ГЕС, реалізоване за договором № 01-07 від 01.07.2008 р., вилучене як речовий доказ у кримінальній справі та передане на відповідальне зберігання ТОВ «Енергія-1». 
		Наказом Фонду державного майна України від 26.11.2010 р. № 1759 про перелік об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом продажу за конкурсом, визначено, що, зокрема, приватизації підлягають цілісно-майнові комплекси Богуславської та Дибинецької ГЕС.
		Між Фондом державного майна України та ТОВ «Енергія-1» 30.12.2011 р. укладені договори № 545 та № 546 купівлі - продажу цілісного майнових комплексів Дибинецької ГЕС та Богуславської ГЕС. 
		В подальшому, 16.05.2012 р. відбулась спільна нарада відповідача з позивачем та ТОВ «Фірма Енергостар» щодо підтвердження права користування на цілісні майнові комплекси деяких малих гідроелектростанцій, на якій обговорювались питання права власності (користування) майновими комплексами Богуславської, Дибинецької, Сухорабівської, Опішнянської, Остапівської та Кунцівської ГЕС та питання щодо анулювання ліцензій на право провадження діяльності з виробництва електричної енергії на вищезазначених станціях позивачу, ТOB «Фірма Енергостар», ТОВ «Енергія-1». 
		Під час наради встановлено, що позивач та ТОВ «Фірма Енергостар» не виконують свої договірні зобов'язання в частині оплати орендної плати та здійснення заходів, направлених на утримання орендованого майна належним чином, а також звернено увагу, що кошти, які отримують зазначені ліцензіати від  проданої електричної енергії, направляються не на фінансування об'єктів відновлювальної енергетики, а на інші цілі, тобто має місце нецільове використання коштів, отриманих від продажу виробленої електричної енергії за затвердженими відповідачем «зеленими» тарифами для вказаних суб'єктів господарювання. 
		Будь-які інші питання, зокрема, питання збільшення величини генеруючого обладнання в ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ «Енергія-1» по Богуславській та Дибинецькій ГЕС, на нараді не обговорювалось. Отже, твердження позивача про відмову ТОВ «Енергія-1» в коригуванні відповідної величини, суперечить дійсності та судом до уваги не приймається. 
		Протокольним рішенням відповідача від 12.07.2012 р. № 29, ТОВ «Енергія-1» скоригована встановлена електрична потужність генеруючого обладнання до 6,273 МВт.   
		Протокольним рішенням відповідача від 20.09.2012 р. № 40, ТОВ «Енергія-1» скоригована встановлена електрична потужність генеруючого обладнання до 8,123 МВт.   
		В той же час, постановою відповідача від 18.10.2012 р. № 1323 «Про анулювання ліцензії на право провадження діяльності з виробництва електричної енергії, виданої ТОВ «ПКС «Енерготек» анульовано ліцензію АВ № 469983 на право провадження діяльності з виробництва електричної енергії, видану ТОB «ПКС «Енерготек». Доказів оскарження зазначеної постанови відповідача, позивачем суду не надано. 
		Відповідно до Закону України «Про електроенергетику» та Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу для суб'єктів господарської діяльності, затвердженого постановою НКРЕ від 22.01.2009 р. № 32, відповідачем прийнята постанова від 18.10.2012 р. № 1347 «Про внесення змін до постанови НКРЕ від 27.09.2012 р. № 1232 та визнання деяких постанов НКРЕ такими, що втратили чинність», якою внесені зміни у додаток до постанови НКРЕ від 27.09.2012 р. № 1232 «Про встановлення величин «зелених» тарифів на електричну енергію на жовтень 2012 року», зокрема, затверджено зелений тариф ТОВ «Енергія-1» нa Богуславську та Дибинецьку ГЕС та визнано такими, що втратили чинність постанови НКРЕ від 26.11.2009 р. № 1335 «Про затвердження «зеленого» тарифу ТОВ фірма «Енергостар» та від 26.11.2009 р. № 1336 «Про затвердження «зеленого» тарифу ТОВ «ПКС «Енерготек».
		Позивач вважає протокольне рішення відповідача від 12.07.2012 р. № 29 та постанову від 18.10.2012 р. № 1347 протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси, отже підлягають скасуванню. 
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.
		Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі визначає Закон України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 року № 575/97-ВР (далі - Закон). 
		Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної теплової енергії (стаття 2 Закону). 
		Згідно з ч.1 ст.8 Закону, державне управління в електроенергетиці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплекс. 
		Державний нагляд (контроль) в електроенергетиці здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики (ч.1 ст.9 Закону). 
		Відповідно до ч.1-3 ст.11 Закону, державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, формування тарифної політики, встановлення порядку здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії та відповідальності за порушення ними умов і правил здійснення діяльності на оптовому ринку електричної енергії. 
		Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. 
		Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, регулює діяльність суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб'єктів, які діють на суміжних ринках, а також виконує інші функції відповідно до законодавства. 
		Відповідно до ст.12 Закону, основними завданнями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, зокрема, є забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці; видача суб'єктам господарської діяльності ліцензій на виробництво, передачу та постачання електричної енергії.
		Згідно з ст.13 Закону, діяльність з виробництва, передачі та постачання електричної енергії в Україні здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії. 
		Ліцензія на здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії видається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. 
		Відповідно до частин 1, 2 ст.17-1 Закону, «Зелений» тариф встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, у тому числі не введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах) з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро- міні- та малими гідроелектростанціями), за умови виконання вимог щодо місцевої складової, передбачених цим Законом. 
		«Зелений» тариф встановлюється для кожного суб'єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об'єкта електроенергетики (або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу). 
		Указом Президента України від 23.11.2011 р. № 1059/2011 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (далі - Положення). 
		Згідно з п.1 Положення, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України. 
		Основними завданнями НКРЕ, зокрема, є державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання в частині діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках із використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії (далі - сфера теплопостачання), на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів (п.3 Положення).
		НКРЕ відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого, бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики у сфері функціонування ринків електричної енергії та в сфері теплопостачання, ринків природного газу, нафти та нафтопродуктів; здійснює ліцензування господарської діяльності у сферах електроенергетики, теплопостачання та нафтогазовому комплексі, видає ліцензії на право провадження відповідної діяльності (пп.1,4 п.3 Положення).
		Таким чином, відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо ліцензування діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії в Україні; щодо встановлення, зміни та коригування електричної потужності суб'єктам господарювання, а також щодо встановлення «зеленого» тарифу суб'єктам господарювання. 
		В той же час, як вбачається з матеріалів справи, позивачу анульовано ліцензію АВ № 469983 на право провадження діяльності з виробництва електричної енергії, що свідчить про відсутність у нього права на провадження відповідної діяльності та, відповідно, отримання «зеленого» тарифу. 
		Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне. 
		Відповідно до п.п.1,6 п.6 Положення, HKPЕ для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право, зокрема, приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими до виконання суб'єктами природних монополій; приймати з питань, що належать до її компетенції, нормативно-правові акти, контролювати їх виконання.
		Частиною 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Згідно з ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права, свободи або інтереси. 
		Відповідно до ч.8 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.
		Згідно положень п.1,2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. 
		Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. 
		Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані. 
		Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. 
		Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством. 
		Судом не встановлено порушень з боку відповідача, прав та охоронюваних законом інтересів позивача та вважає, що оскаржувані постанови узгоджуються з вимогами чинного законодавства і прийняті відповідно до обставин, що склалися в межах наданих йому повноважень. 
		Більше того, провівши системний аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані постанови є актами індивідуальної дії, що стосуються прав та законних інтересів ТОВ «Енергія-1» та жодним чином не зачіпають прав та законних інтересів позивача. 
		Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що відповідач, приймаючи оскаржувані постанови, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.
		Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. 
		Згідно з ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень повністю виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним оскаржуваних постанов.
		За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		ПОСТАНОВИВ:
		В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ПКС «Енерготек» відмовити повністю. 
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду. 
		Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. 
		Повний текст постанови складено та підписано 03.06.2013 року. 
		 
		 
		Суддя                                                                                                                 В.П. Шулежко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...