Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-22935/08/2070 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.06.2013. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		30 травня 2013 року                              м. Київ                              К-35992/10 
		№ К-35992/10
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
		суддів: Костенка М.І., Рибченка А.О.,
		розглянувши у порядку письмового провадження
		касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2010
		у справі № 2-а-22935/08/2070 Харківського окружного адміністративного суду 
		за позовом Харківського обласного виробничого об'єднання теплових мереж «Харківтеплоенерго» 
		до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова
		третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Будгідропривід»
		про скасування податкових повідомлень-рішень, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2010 у задоволенні позову відмовлено.
		Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2010 постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 11.08.2006 № 0000392310/2 у частині донарахування ПДВ у сумі 2050934,00 грн. та в частині застосування санкцій у сумі 1924271,01 грн., а від 19.10.2006 № 0000392310/3 - повністю; в іншій частині в позові відмовлено.
		У касаційній скарзі ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
		Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну. 
		Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		Фактичною підставою для донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу,  викладені в акті перевірки від 04.04.2006 № 92/23-204/03354767, про порушення позивачем норм підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону  України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР, втратив чинність з 1 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI), у зв`язку з не включенням до складу податкових зобов`язань у серпні 2005 року податку на додану вартість в сумі 1797549,70 грн.; завищенням податкового кредиту на 77946,00 грн. з огляду на відсутність податкових накладних на підтвердження податкового кредиту в цій сумі; завищенням податкового кредиту на 213087,83 грн. за податковими накладними, які оформлені не належним чином (відсутні такі обов`язкові реквізити, як порядковий номер, адреса платника ПДВ, ціна продажу, опис (номенклатура) товарів та їх кількість, печатка). 
		На підставі зазначеного акта перевірки  та за результатами апеляційного узгодження  ДПІ  прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.04.2006 № 0000392310/0 про донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 4177165,66 грн. ( у т.ч. 2088582,83 грн. - основний платіж та 2088582,83  грн. - штрафні (фінансові) санкції); від 30.05.2006 № 00000392310/1 про донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 4172777,66 грн. ( у т.ч. 2084194,83 грн. - основний платіж та 2088582,83 грн. - штрафні (фінансові) санкції); від 11.08.2006 № 0000392310/2 про донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 3878340,26 грн. ( у т.ч. 2081366,83 грн. - основний платіж та 1796973,43  грн. - штрафні (фінансові) санкції), від 11.08.2006 № 0000392310/2 про донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 4024144,96 грн. ( у т.ч. 2083560,83 грн. - основний платіж та 1940584,13  грн. - штрафні (фінансові) санкції); та від 19.10.2006 № 0000392310/3 про донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 4024144,96 грн. ( у т.ч. 2083560,83 грн. - основний платіж та 1940584,13  грн. - штрафні (фінансові) санкції).
		Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 ст.7 Закону № 168/97-ВР визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
		В судовому процесі встановлено, що позивач не включив до податкових зобов'язань  в податковій декларації за серпень 2005 року 1797549,00 грн. з обсягу поставок, на які позивач виписав податкові накладні № 82, № 83, № 84 від 15.08.2005 покупцю ТОВ «Будгідропривід» на підставі договору  від 15.08.2005 № 63-КП про поставку товару на загальну суму 10785298,51 грн. Ці податкові накладні позивач включив до Реєстру виданих податкових накладних, однак, суми податку за ними до податкових зобов'язань не включив.
		Скасовуючи постанову суду першої інстанції та визнаючи безпідставним донарахування позивачу податкового зобов'язання за серпень 2005 року в сумі 1797549,00 грн., суд апеляційної інстанції виходив з того, що заниження податкових зобов'язань за цей звітний податковий період позивач не допустив, оскільки, наряду з виникненням у позивача податкових зобов'язань з операцій з поставки, на які виписані податкові накладні №№82,83,84 від 15.08.2005, позивач у цьому податковому звітному періоді мав право на зменшення податкових зобов'язань на таку ж суму за розрахунком коригування податкових зобов'язань від 31.08.2005, складеного до податкової накладної № 210 від 27.06.2002, виписаної позивачем на адресу ТОВ «Будгідропривід» за операцією з уступки право вимоги дебіторської заборгованості в сумі 66112208,20 грн., в тому числі ПДВ у сумі 11018701,37 грн., за надані населенню послуги з теплопостачання.
		В обґрунтування цього висновку апеляційний суд послався на надані позивачем в судовому процесі договір про уступку права вимоги від 27.06.2002 № 02/07, згідно підпунктів 1.1 та 1.2 якого позивач уступає ВАТ «Будгідропривод» право вимоги заборгованості, яка виникла за надані послуги по теплопостачанню, у розмірі 66112208,20 грн. від боржників-фізичних осіб, а ВАТ «Будгідропривод» списує  заборгованість ДП «Харківські теплові мережі», правонаступником якого є позивач, за придбаний у ВАТ «Укргазпром» природний газ такої ж вартості; податкову накладну від 27.06.2002 № 210; додаткові угоди від 03.08.2005 та від 29.08.2005 до цього договору про  зменшення заборгованості, право вимоги якої уступалось, до 47362255,90 грн. та 36576957,39 грн. відповідно; повідомлення про залік зустрічних однорідних вимог від 12.09.2005 між позивачем та ТОВ «Будгідропривід».
		Разом з тим, оцінка цих доказів як достовірних зроблена судом апеляційної інстанції без врахування того, що ці документи не були надані позивачем під час перевірки, а акт перевірки від 04.04.2006 підписаний посадовими особами позивача (директором та головним бухгалтером), які відповідальні за ведення бухгалтерського та податкового обліку, з підтвердженням, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, надані в повному обсязі, додаткових (інших) документів, що свідчать про діяльність в період, який перевірявся (з 01.01.2003 по 31.12.2005), немає (а.с. 34, т. 1).
		Крім того, при оцінці цих доказів апеляційний суд не звернув увагу, що дебіторська заборгованість, якої стосуються угоди між позивачем та ТОВ «Будгідропривід», укладені в 2005 році, виникла до 27.02.2002 (дата виписування податкової накладної № 02/07 щодо операції з уступки права вимоги цієї заборгованості), а відтак станом на 31.08.2005 (дата складання розрахунку коригування суми податкових зобов'язань за цією податковою накладною)  відповідно до пунктів 4, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Мінфіну України від 08.10.1999 № 237 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 за № 725/4018), є безнадійною (за ознакою збігу строку позовної давності) та підлягає виключенню з балансу активів. З огляду на це сума такої дебіторської заборгованості не може бути предметом цивільного права, господарської операції.
		Ці порушення судом апеляційної інстанції статті 86 КАС України, якою встановлені правила оцінки доказів, призвели до неправильного висновку про наявність встановлених правовими нормами підстав для зменшення суми податкових зобов'язань позивачем в податковому обліку за серпень 2005 року на 1797549,00 грн. та до безпідставного скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову в цій частині позовних вимог.
		Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
		Згідно з висновком судово-економічної експертизи від 19.11.2009 № 9822, із суми 77946,00 грн., виключеної податковим органом з податкового кредиту, сформованого позивачем з порушенням підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, 70138,16 грн. підтверджені податковими накладними, що встановлено на підставі книг обліку придбання товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2003 по 01.04.2005, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з 01.04.2005 по 31.12.2005 у порівнянні з даними рядка 17 податкових декларацій за ці  податкові періоди (а.с. 227, т.2). Висновок експертизи правильно оцінений судом апеляційної інстанції як належний доказ правомірного включення позивачем до податкового кредиту 70138,16 грн.
		Правильним є і висновок суду апеляційної інстанції, що допущені при складанні  податкових накладних дефекти форми (не зазначення порядкового номеру, адреси платника ПДВ, опису (номенклатури) товарів та їх кількості, з врахуванням особливостей предмету поставки (такі податкові накладні виписувались на поставку послуг) не є суттєвими недоліками з точки зору повноти та достовірності відтворення змісту  операції з поставки, а відтак не є підставою для виключення таких податкових накладних  з кола допустимих доказів права позивача на  включення зазначених в них сум податку до податкового кредиту. Таку ж правову позицію щодо впливу недоліків у оформленні податкової накладної на її юридичне значення висловив і Верховний Суд України в постанові від 06.12.2005 у справі за позовом Приватного підприємства «Стальконвест» до ДПІ у м. Ужгороді про визнання недійсним рішення.
		Відповідно до пункту «б» підпункту 6.4.1 пункту 6.4 ст.6 Закону № 2181-ІІІ податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.
		За змістом цих норм  податкові повідомлення-рішення від 05.04.2006 № 0000392310/0 та від 30.05.2006 № 0000392310/1 є відкликаними, а отже втрачають значення рішення (акту індивідуальної дії) суб`єкта владних повноважень та не впливають на обсяг прав і обов`язків позивача як платника податків, а тому у силу норм ст. 157 КАС України провадження у цій частині позовних вимог підлягає закриттю. 
		Що ж стосується податкових повідомлень-рішень від 11.08.2006 № 0000392310/2 та від 19.10.2006 № 0000392310/3, то вони (з врахуванням позовних вимог про часткове оскарження)  підлягають скасуванню у частині визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 1278881,51 грн., у т.ч.: 253385,00 грн. - основний платіж (2050934,00 грн. - 1797549,00 грн.)  та 1025496,51 грн. - штрафні (фінансові) санкції (1924271,01 грн. - 898774,50 грн., де 898774,50 грн. - розмір штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до позивача на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ правомірно ( 1797549,00 грн. :100х50)). 
		Застосування до позивача  штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 898797,01 грн. (1025496,51 грн. - 126699,50 грн. (253385,00 грн.:100х50) не відповідає нормі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, яка вказана як підстава для застосування штрафних (фінансових) санкцій в податкових повідомленнях-рішеннях від 11.08.2006 № 0000392310/2 та від 19.10.2006 № 0000392310/3, і якою встановлено, що штрафні (фінансові) санкції не можуть перевищувати 50% донарахованої суми податкових зобов'язань.
		Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
		Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова задовольнити частково, змінити постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2010 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2010, позов задовольнити частково. 
		Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 11.08.2006 № 0000392310/2 та від 19.10.2006 № 0000392310/3 у частині визначення Харківському обласному виробничому об'єднанню теплових мереж «Харківтеплоенерго» податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 1278881,51 грн., у т.ч.: 253385,00 грн. - основний платіж та 1025496,51 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
		У позові про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 11.08.2006 № 0000392310/2 та від 19.10.2006 № 0000392310/3 у частині визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 2696323,50 грн., у т.ч.: 1797549,00 грн. - основний платіж та 898774,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції,  відмовити.
		Провадження у справі у частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 05.04.2006 № 0000392310/0 та від 30.05.2006 № 0000392310/1 закрити.
		Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписМ.І. Костенко  підписА.О. Рибченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...