Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/388/13-г : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.06.2013. Забезпечено надання загального доступу: 25.06.2013.
Дата набрання законної сили: 02.07.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  25/16/13
		    
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		Запорізької області
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		18.06.2013                                                                                 Справа №  908/388/13-г
		 
		За заявою заступника прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя, 69057, вул. Матросова, 29-а в інтересах держави в особі
		позивачів - 1/ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя, 69001, вул. Перемоги, 50
		2/ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ, 01601, вул. Хрещатик, 30 
		до відповідачів - 1/ Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компаній "Нафтогаз України", м. Київ, 04116, вул. Шолуденка, 1
		2/ Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз", м. Мелітополь Запорізької області, 72318, вул. Чкалова, 47-А
		3/ Національної акціонерної компаній "Нафтогаз України", м. Київ, 01001, вул. Б.Хмельницького, 6
		про визнання договору недійсним та повернення майна вартістю 76 630 590,50 грн.
		 
		За участю представників сторін:
		Від заявника - Тронь Г.М. посв. №013451 від 03.12.2012.
		Від позивачів - 1. Скуратов Д.В. дов.№01/814 від 06.08.2012.
		                          2. не з'явився
		Від відповідачів  - не з'явилися 
		 
		        24.01.2013. до господарського суду Запорізької області звернувся заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі позивачів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компаній "Нафтогаз України", Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" та Національної акціонерної компаній "Нафтогаз України" про визнання недійсним договору про користування державним майном, яке не підлягає приватизації №04/01-834 від 28.12.2001. та повернення майна вартістю 76 630 590,50 грн. 
		        Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.01.2013. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №908/388/13-г, судове засідання призначено на 13.02.2013.
		        Ухвалою суду від 13.02.2013. у зв'язку з нез'явленням в засідання представників позивача 2. та відповідача 1. та неподанням ними витребуваних доказів розгляд справи відкладено на 11.03.2013.
		        Ухвалою суду від 11.03.2013. строк розгляду справи продовжено до 08.04.2013., судове засідання відкладено на 08.04.2013.
		        Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І. №01-04/12/13 від 05.04.2013., у зв'язку із особливою складністю справи №908/388/13-г її розгляд і вирішення передано на розгляд колегії суддів у складі трьох суддів: головуючого судді Дьоміної А.В., судді Попової І.А., судді Зінченко Н.Г.
		         Ухвалою суду від 08.04.2013. справу №908/388/13-г прийнято до колегіального розгляду. Судове засідання призначено на 22.05.2013.
		        Ухвалою суду від 22.05.2013. у зв'язку з нез'явленням в засідання представників позивача 2. та відповідачів, неподанням ними витребуваних доказів судове засідання відкладено на 06.06.2013.
		        Ухвалою суду від 06.06.2013. розгляд справи відкладено на 18.06.2013.
		        Відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою прокурора та представника позивача 1. у судовому засіданні 18.06.2013. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
		        Прокурор підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовано наступним: Проведеною прокуратурою області перевіркою додержання вимог чинного законодавства газопостачальними компаніями, підприємствами теплокомуненерго та житлово-комунального господарства встановлено, що 04.02.1999. між Фондом державного майна України та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" укладено угоду №76 про використання державного майна, яке не підлягає приватизації, згідно з п. 1.1 якої ФДМУ передав НАК "Нафтогаз України" в оперативне управління державне майно, у тому числі розподільні газонафтопроводи, споруди на них і транспортні засоби спеціального призначення, яке використовується для забезпечення транспортування, зберігання та розподілу природного газу. Пунктом 2.3 зазначеної угоди передбачена необхідність узгодження з ФДМУ передачі об'єктів у користування третім особам, крім підприємств, що входять до складу НАК "Нафтогаз України". У подальшому 28.12.2001. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Відкритим акціонерним товариством "Мелітопольгаз" укладено договір №04/01-834 про користування державним майном, яке не підлягає приватизації. Договір від 28.12.2001. №04/01-834 про користування державним майном, яке не підлягає приватизації, на думку прокурора є незаконним та таким, що суперечить п. 5 ст. 75 Господарського кодексу України та п. 5 Декрету КМУ від 15.12.1992. №8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", оскільки даними нормами заборонено безоплатно передавати у користування державне майно. 
		        Позивач 1. позов підтримує повністю та зазначає, що майно, яке знаходиться у загальнодержавній власності було передано безоплатно Відкритому акціонерному товариству "Мелітопольгаз", оскільки умови договору про користування державним майном №04/01-834 від 28.12.2001. не передбачали будь-яких відрахувань на користь власника майна. За наведеного та з урахуванням приписів Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" №8-92 від 15.12.1992 та Положення "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі", затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 №908/68 на момент укладення спірного договору діючим законодавством не передбачалась передача у безоплатне користування у якості способу управління державним майном.
		        Позивач 2. у в судові засідання не з'явився, правом надати пояснення по суті спору не скористався. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
		        Відповідач 1. не погоджується вимогами позивача та вважає їх необгрунтованими з наступних підстав: 30.12.2008. між НАК "Нафтогаз України", ДК "Газ України" та ВАТ "Мелітопольгаз" було укладено додаткову Угоду №3 до договору про користування державним майном, яке не підлягає приватизації від 28.12.2001. №04/01-834, якою змінено сторону в Договорів з ДК "Газ України" на НАК "Нафтогаз України". З укладенням додаткової Угоди №3 ДК "Газ України" вибула з правовідносин за договором від 28.12.2001. №04/01-834 та повернула майнові права управленій стороні. Таким чином, ВАТ "Мелітопольгаз" користується державним майном, що не підлягає приватизації на підставі договору з НАК "Нафтогаз України", ДК "Газ України" вибула з правовідносин по договору, а тому НАК "Нафтогаз України" залишається єдиною стороною договору, якій може бути повернуто майно. Крім того, ДК "Газ України" просить застосувати до вимог позивача строк позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог.
		        Відповідач 2. просить суд в задоволенні позову відмовити та зазначає, що договір про користування державним майном, яке не підлягає приватизації від 28.12.2001. №04/01 - 834 був укладений на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" №747 від 25.05.1998. відповідно до пункту 3 якої затверджено перелік майна, яке використовується для забезпечення транспортування, зберігання та розподілу нафти, нафтопродуктів і природного газу і яке відповідно до законодавства не підлягає приватизації та передається НАК "Нафтогаз України" у користування згідно з додатком 3. В вищезазначеному додатку 3 перелічено наступне майно: магістральні газонафтопроводи та споруди на них; розподільні газонафтопроводи та споруди на них; газонафтосховища; транспортні засоби спеціального призначення. Крім того, як встановлено пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання використання державного майна для забезпечення розподілу природного газу" №770 від 20.08.2012. Міністерство енергетики та вугільної промисловості укладає з господарськими товариствами із газопостачання та газифікації, на балансі яких обліковується державне майно, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації і не може бути відокремлено від їх основного виробництва, договори про надання такого майна на праві господарського відання. Примірний договір про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлено від його основного виробництва, затверджено наказом Міненерговугілля та Фонду держмайна від 09.11.2012. №882/3812. На теперішній час 20 березня 2013. між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та ВАТ "Мелітопольгаз" укладено Договір про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлено від його основного виробництва №31/32/8, що свідчить про відсутність предмету спору.
		        Відповідач 3. проти позову заперечує, у наданому відзиві зазначає, що сторонами Договору є Компанія та Відповідач - 2, а предметом - право строкового користування державним майном, яке не підлягає приватизації, а не майно, як стверджує прокурор. Таким чином, фактичне місце розташування та користувач (Відповідач - 2) державного майна, яке не підлягає приватизації, що є предметом оскаржуваного Договору, з часів незалежності України - не змінювались. Зазначене майно використовується за цільовим призначенням для забезпечення споживачів природним газом та забезпечення енергетичної безпеки в регіоні та держави в цілому. Крім того, пунктом 5 Декрету КМУ від 15.12.1992. №8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" заборонено підприємствам, що є у загальнодержавній власності, передавати безоплатно закріплене за ними майно іншим підприємствам, організаціям і установам, а також громадянам. Застосування цієї норми законодавства до Договору є неправомірним, оскільки по-перше: він (пункт) регулює передачу загальнодержавного майна "іншим підприємствам", а за Договором відбулась передача державного майна (а згодом права на строкове користування майном) в складі одного підприємства - Компанії, по-друге: додатковою угодою №4 від 30.12.2008. предметом договору є не державне майна, а право на його строкове користування. Також заявою №14/2-202-1 НАК "Нафтогаз України" просить суд застосувати до позовних вимог позовну давність.
		        Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів
		                                                            ВСТАНОВИЛА:
		        04.02.1999.  між Фондом Державного майна України  (Фонд) та НАК "Нафтогаз України" (компанія) укладено угоду №76 про використання державного майна, яке не підлягає приватизації (надалі - Угода).
		Відповідно до п. 1.1. угоди, Фонд передає, а компанія приймає на себе зобов'язання щодо виконання функцій оперативного управління державним майном, яке не підлягає приватизації, знаходиться на балансі і не увійшло до статутного фонду підприємств, що входять до складу НАК "Нафтогаз України".
		Пунктом 2.3. Угоди передбачено, що компанія зобов'язана не передавати без дозволу Фонду майно, зазначене в п. 1.1. цієї угоди, в користування третім особам, крім підприємств, що входять до складу компанії.   
		В акті прийому - передачі майна, яке не підлягає приватизації і знаходиться на балансі підприємств, що входять до складу НАК "Нафтогаз України" зазначено і ВАТ "Мелітопольгаз".
		28.12.2001. між НАК "Нафтогаз України" та ДК "Газ України" на підставі постанови КМУ від 25.05.98 №747 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Угоди про використання державного майна, яке не підлягає приватизації, від 04.02.98 №76, укладеної між ФДМ та НАК "Нафтогаз України" укладено угоду про користування державним майном яке не підлягає приватизації №14/1127.
		28.12.2001. між Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компаній "Нафтогаз України" (Компанієя) та Відкритим акціонерним товариством "Мелітопольгаз" (Користувач) укладений договір про користування державним майном, яке не підлягає приватизації №04/01-834. 
		Підставою для укладення договору №04/01-834 про користування державним майном, яке не підлягає приватизації від 28.12.2001. є постанова Кабінету  Міністрів України від 25.05.1998. №747 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Угода про використання держаного майна, яке не підлягає приватизації №76 від 04.02.1999., укладена між Фондом державного майна України та НАК "Нафтогаз України" та Угода про користування державним майном, яке не підлягає приватизації від 28.12.2001. № 14/1127, укладена між НАК "Нафтогаз України" та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".  
		п. 1.1. договору передбачено що, Компанія надає, а Користувач приймає у тимчасове користування на умовах, визначених цим договором, державне майно, яке не підлягає приватизації і використовується для забезпечення транспортування та розподілу природного газу (майно), а саме: розподільні газопроводи, споруди на них і транспортні засоби спеціального призначення, які передані НАК "Нафтогаз України" у користування згідно Переліком (додаток №3 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998. № 747 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України").
		Згідно до п. 2.1. договору, зазначене майно, залишкова вартість якого становить 20964734,44 грн. було передано користувачу, про що був складений та підписаний відповідний Акт прийому -передачі (додаток № 1 до договору).
		Розділом 5 договору сторони передбачили порядок розрахунків. Відповідно до п.  5.1. договору отримані від користування майном доходи належать Користувачу, за винятком відрахувань на розвиток майна в розмірах встановлених пунктом 5.2. договору, та амортизаційних відрахувань, що нараховуються на відновлення майна Користувачем за встановленими нормативами.
		Пунктом 5.2. договору передбачено, що відрахування на розвиток майна здійснюється у розмірі, що складає 50% чистого прибутку, отриманого від користування майна користувачем протягом року, і який залишається після сплати податків та обов'язкових зборів, але не менш 4% його залишкової вартості, акумулюється на окремому рахунку, який створюється Користувачем.
		Відрахування на розвиток майна, визначені п. 5.2. договору та амортизаційні відрахування спрямовуються користувачем виключно на капітальні вкладення на відновлення та розвиток (приріст) майна в розмірах, визначених річними планами капітального будівництва, реконструкції і модернізації та капітальних ремонтів майна, які затверджені компанією (пункт 5.3. договору). 
		        Проведеною прокуратурою області перевіркою щодо додержання вимог чинного законодавства газопостачальними компаніями, підприємствами теплокомуненерго та житлового-комунального господарства встановлено, що зі змісту вищевказаних положень договору №04/01-834 від 28.12.2001. та господарських зобов'язань, які виконувались його сторонами на протязі з 28.12.2001. по теперішній час, майно надане за ним використовується користувачем (відповідачем 2) безоплатно. Це суперечить п. 5 ст. 75 Господарського кодексу України та п. 5 Декрету КМУ від 15.12.1992. №8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", оскільки даними нормами заборонено безоплатно передавати у користування державне майно. Безоплатним користуванням з боку відповідача 2 державного майна внаслідок неотримання значних коштів суттєво порушуються державні інтереси і відповідно вказане господарське зобов'язання вчиняється з метою, яка завідомо суперечить державним інтересам.
		        У зв'язку з цим заступник прокурора Запорізької області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання недійсним договору про користування державним майном, яке не підлягає приватизації №04/01-884 від 28.12.2001., укладеного між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної  компанії "Нафтогаз України" та Відкритим акціонерним товариством "Мелітопольгаз" та зобов'язати Відкрите акціонерне товариство "Мелітопольгаз" повернути Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" передане за договором №04/01-834 від       28.12.2001. майно вартістю 76 630 590,50 грн.
		        Оцінивши фактичні обставини справи, вивчивши нормативне регулювання спірних  правовідносин, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з  наступного.
		        Правовідносини сторін виникли з договору про користування державним майном, яке не підлягає приватизації №04/01-884 від 28.12.2001., дійсність якого є предметом спору.
		        Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли та продовжують існувати після набрання ним чинності.
		        Оскільки договір, який просить визнати недійсним прокурор, укладений до набрання чинності Цивільним кодексом України, відповідність його законодавству має перевірятись з урахуванням діючих на момент його укладення норм, але щодо вимог про повернення майна повинні застосовуватись норми Цивільного кодексу України.
		        Відповідно до статті 48 Цивільного кодексу УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
		        У судовому засіданні 19.06.2013. прокурор зазначив, що зміст договору №04/01-834 від 28.12.2001. суперечить тільки п. 5 Декрету КМУ від 15.12.1992. №8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності".
		        Згідно з пунктом 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 року №8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" заборонено підприємствам, що є у загальнодержавній власності, передавати безоплатно закріплене за ними майно іншим підприємствам, організаціям і установам, а також громадянам.
		        Постановою Кабінету Міністрів України №747 від 25.05.1998. утворено Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" у формі відкритого акціонерного товариства та затверджено перелік майна, яке використовується для забезпечення транспортування, зберігання та розподілу нафти, нафтопродуктів, природного газу і яке відповідно до законодавства не підлягає приватизації та передається Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" у користування: магістральні газонафтопроводи та споруди на них; розподільні газонафтопроводи та споруди на них; газонафтосховища; транспортні засоби спеціального призначення.
		        Статутний фонд НАК "Нафтогаз України" сформований за рахунок державного майна, яке, хоч і увійшло до складу активів компанії, проте не втратило статусу державного. За змістом п. 6.2 статуту НАК "Нафтогаз України" компанія визначається власником майна, яке передано акціонерами у власність, тоді як згідно з п. 5.2 статуту на момент укладання спірного договору єдиним акціонером компанії була держава, а п п. 7 та 8 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 747 не передбачалось припинення права державної власності на внесок до статутного фонду НАК "Нафтогаз України".
		        Як вбачається зі змісту п. п. 1.1., 1.3. статуту першого відповідача, Дочірня компанія "Газ України" є дочірньою компанією НАК "Нафтогаз України".
		        Відповідно п. 1.4 статуту засновником компанії є юридична особа, створена відповідно до законодавства України - НАК "Нафтогаз України".
		        Згідно статуту відповідача 2. в редакції станом на 2001р. ВАТ "Мелітопольгаз" засновано наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області №163 від 23.02.1998. шляхом перетворення Державного підприємства по газопостачанню та газифікації "Мелітопольгаз" у відкрите акціонерне товариство.
		        п. 4.1 статуту передбачено, що засновником товариства є держава в особі Фонду державного майна України по Запорізькій області.
		        04.02.1999. між Фондом державного майна України та НАК "Нафтогаз України" укладено угоду №76 про використання державного майна, яке не підлягає приватизації. Предмет угоди - виконання Компанією функцій з оперативного управління державним майном, яке не підлягає приватизації, знаходиться на балансі і не увійшло до статутних фондів підприємств, що входять до складу Компанії.
		        У відповідності до Акту приймання - передачі, що є додатком №1 до цієї угоди, до переліку підприємств - балансоутримувачів, серед інших, увійшло і ВАТ "Мелітопольгаз" із розподільними газопроводами, спорудами на них та транспортними засобами спеціального призначення.
		        Таким чином, фактичне місце розташування та користувач (Відповідач - 2) державного майна, яке не підлягає приватизації, що є предметом оскаржуваного Договору, з часів незалежності України - не змінювались. Зазначене майно використовується за цільовим призначенням для забезпечення споживачів природним газом та забезпечення енергетичної безпеки в регіоні та держави в цілому.
		        Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що застосування пункту 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 року №8-92 до Договору про користування державним майном, яке не підлягає приватизації №04/01-834 від 28.12.2001. є неправомірним, оскільки ним регулюється передача загальнодержавного майна "іншим підприємствам", а за Договором відбулась передача державного майна (а згодом права на строкове користування майном) в складі одного підприємства - Компанії, про що свідчить угода про використання державного майна, яке не підлягає приватизації №76 від 04.02.1999.
		        Крім того, слід зазначити, що пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання використання державного майна для забезпечення розподілу природного газу" №770 від 20.08.2012. Міністерство енергетики та вугільної промисловості укладає з господарськими товариствами із газопостачання та газифікації, на балансі яких обліковується державне майно, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації і не може бути відокремлено від їх основного виробництва, договори про надання такого майна на праві господарського відання.
		        Примірний договір про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлено від його основного виробництва, затверджено наказом Міненерговугілля та Фонду держмайна від 09.11.2012. № 882/3812.
		        На теперішній час 20 березня 2013. між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та ВАТ "Меяітопольгаз" укладено Договір про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлено від його основного виробництва №31/32/8.
		        Посилання відповідачів про застосування строків позовної давності, суд до уваги не приймає, оскільки законодавство України не передбачає винятків відносно строків позовної давності до позовів про визнання угоди недійсною, питання про їх дотримання в контексті поданих Відповідачами заяв про застосування строку давності, вирішується судом наступним чином.
		        Вимоги про визнання договору недійсним не віднесені до переліку вимог, відносно яких ст. 72 Цивільного кодексу УРСР встановлена скорочена позовна давність, отже - на такі вимоги розповсюджується загальний строк у три роки (ст. 71 Цивільного кодексу УРСР).         
		        Аналогічні положення збережені і у ст. ст.257, 258 Цивільного кодексу України.
		        Виходячи із приписів ст. 76 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на момент укладання спірного договору, початок перебігу строку позовної давності визначається днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. В свою чергу, ст. 261 Цивільного кодексу України визначає початок перебігу давності від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		        Відповідачами не наведено жодних доказів обізнаності заявника або позивачів про укладання спірного договору з дати його укладання або іншої дати, від якої закінчився би перебіг 3-річного строку позовної давності до звернення до суду.
		        Таким чином, наданими доказами прокурором не доведено факт порушення законодавства при укладанні спірного договору, у зв'язку з чим у суда відсутні підстави для задоволення позову.
		        Керуючись ст. ст. 22, 49, 79, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
		ВИРІШИЛА:
		 
		        В позові відмовити повністю.
		 
		 
		Головуючий                                                                                                         А.В. Дьоміна
		 
		 
		          Судді                                                                                                           І.А. Попова
		 
		 
		                                                                                                                               Н.Г. Зінченко
		 
		 
		Рішення оформлено та  підписано згідно із 
		вимогами ст. 84 ГПК України 21.06.2013 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...