Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-55ц13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.06.2013. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 
		19 червня 2013 року                                                                                            м. Київ 
		Судова палата у цивільних справах
		 
		Верховного Суду України у складі:
		 
		Головуючого Гуменюка В.І.Суддів:Лященко Н.П.,Охрімчук Л.І.,Сеніна Ю.Л., Онопенка В.В.,Романюка Я.М.,     розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_7 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про поділ спільного майна подружжя, а також за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про поділ спільного майна подружжя,
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		У листопаді 2007 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 про поділ спільного майна подружжя. Зокрема, позивач просив включити до маси майна, що підлягає поділу, погашене ним зобов'язання перед АКБ «Укрсоцбанк» за кредитним договором від 14 червня 2005 року у розмірі 428 326 грн. 50 коп.
		ОСОБА_8 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_7, в якому також просила поділити спільне майно колишнього подружжя, зокрема, просила включити до маси майна, що підлягає поділу, автомобіль марки «Suzuki Grand Vitara», 2006 року випуску, та зобов'язання перед АКБ «Укрсоцбанк» за укладеним нею 29 березня 2006 року кредитним договором, за кошти якого був придбаний зазначений автомобіль.
		Справа судами розглядалася неодноразово. 
		Останнім рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29 червня 2010 року первісний та зустрічний позови задоволено частково. Виділено та визнано право власності за ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1 вартістю 862 600 грн.; легковий автомобіль марки «Mercedes Benz», 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 78 948 грн. 10 коп.; мікроавтобус марки «Mercedes Benz», 1987 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 17 675 грн.; земельну ділянку АДРЕСА_2, вартістю         98 418 грн.; земельну ділянку АДРЕСА_3 та садовий будинок АДРЕСА_3, загальною вартістю 121 200 грн.
		Визнано за ОСОБА_8 право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_4, вартістю 1 014 200 грн.; автомобіль марки «Suzuki Grand Vitara», 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, вартістю 147 239 грн. 94 коп., на загальну суму 1 161 439 грн. 94 коп.
		Обов'язок виконати зобов'язання за кредитним договором від 29 березня 2006 року залишено за ОСОБА_8 Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 392 142 грн. 98 коп. В решті позовів відмовлено.
		Рішенням апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. У порядку поділу спільного майна подружжя визнано право власності за ОСОБА_7 на наступне майно: мікроавтобус марки «Merсedes Benz» 1987 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 17 675 грн.; легковий автомобіль марки «Merсedes Benz», 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 78 948 грн. 10 коп.; Ѕ частку квартири АДРЕСА_1, вартістю 431 300 грн.; Ѕ частку земельної       ділянки площею 0,0502 га, розташовану по АДРЕСА_5, вартістю 49 209 грн.; Ѕ частину садового будинку розташованого у АДРЕСА_5, вартістю 5 000 грн.
		У порядку поділу спільного майна подружжя визнано право власності за ОСОБА_8 на наступне майно: легковий автомобіль марки «Suzuki Grand Vitara», 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, вартістю 147 239 грн. 94 коп.; Ѕ частку квартири АДРЕСА_1, вартістю 431 300 грн.; Ѕ частку земельної ділянки площею 0,0502 га, розташовану по АДРЕСА_5, вартістю 49 209 грн.; Ѕ частку садового будинку, розташованого у АДРЕСА_5, вартістю 5 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь      ОСОБА_7 25 308 грн. 42 коп. доплати за різницю у вартості поділеного майна.
		Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 75 722 грн. 20 коп. кредитних зобов'язань перед АКБ «Укрсоцбанк» за кредитним договором                від 29 березня 2006 року. В решті позовів відмовлено. 
		Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 січня 2013 року у відкритті касаційного провадження у даній справі відмовлено.
		У заяві про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції               ОСОБА_7 просив скасувати ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ і направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції ч. 4 ст. 65 Сімейного кодексу України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. 
		Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення заявника ОСОБА_7 та ОСОБА_9, яка надає ОСОБА_7 правову допомогу, на підтримання заяви, а також ОСОБА_8 та її представника ОСОБА_10 на її заперечення, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню.  
		Відповідно до змісту ч. 2 ст. 360-4 ЦПК України Верховний Суд України скасовує рішення, яке переглядається з підстав неоднакового застосування  судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, у разі, якщо установить, що воно є незаконним. 
		Згідно з ч. 1 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
		Під майном ч. 1 ст. 190 ЦК України має на увазі окрему річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. 
		Частина 4 ст. 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. 
		Отже, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов'язки. Договір, укладений одним із подружжя, створює обов'язки для другого з подружжя в разі, якщо його укладено в інтересах сім'ї, а одержане за цим договором майно фактично використано на задоволення потреб сім'ї.
		Судом установлено, що за кошти, одержані ОСОБА_8  за укладеним     в період шлюбу кредитним договором з банком АКБ «Укрсоцбанк» було придбано автомобіль марки «Suzuki Grand Vitara», який рішенням суду    визнано об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_7 За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначений кредитний договір створив обов'язки щодо повернення кредиту і для ОСОБА_7 та правильно стягнув з нього половину вартості погашеного ОСОБА_8 кредиту на її користь.
		Також, судом установлено, що кошти, одержані ОСОБА_7 за кредитним договором з банком АКБ «Укрсоцбанк», використані ним не на задоволення потреб сім'ї, а на інші потреби. Встановивши такі обставини, суд також дійшов правильного висновку про те, що цей договір не створює обов'язки для ОСОБА_8 
		В ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як суду касаційної інстанції від 19 травня 2010 року, а також в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 листопада 2011 року, постановлених у справах з подібних правовідносин, на які як на приклади неоднакового застосування судами касаційної інстанції ч. 4 ст. 65 СК України посилається у своїй заяві ОСОБА_7, суди касаційної інстанції  також виходили з того, що договір, укладений одним із подружжя, створює обов'язки для другого з подружжя в разі, якщо договір укладено в інтересах сім'ї, а майно, одержане за цим договором, фактично використане на задоволення потреб сім'ї. 
		Таким чином, судом касаційної інстанції однаково і правильно  застосовано ч. 4 ст. 65 СК України у справах з подібних правовідносин, обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, що відповідно до ч. 1 ст. 360-5 ЦПК України є підставою для відмови в задоволенні заяви. 
		Керуючись п. 1 ст. 355, п. 2 ч. 1 ст. 360-3, ч. 1 ст. 360-5 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України  
		 
		п о с т а н о в и л а :
		 
		У задоволенні заяви ОСОБА_7 відмовити.
		Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.
		 
		 
		 
		Головуючий  В.І. Гуменюк  Судді   Н.П. Лященко    В.В. Онопенко  Л.І. Охрімчук    Я.М. Романюк  Ю.Л. Сенін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...