Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 364/865/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.07.2013. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2014.
Дата набрання законної сили: 28.08.2013
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 364/865/13-к
		Провадження № 1-кп/364/45/13
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20.06.2013 року                       Володарський районний суд Київської області 
		 
		у складі:
		головуючого суддіЯковенко О. М.,
		за участю секретаряКулинич Г. І.,
		прокурора                        Костюка О.А.,
		потерпілого                      ОСОБА_1,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володарка кримінальне провадження №1201210016000009 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, який має професійно-технічну освіту, неодруженого, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Судом доведено, що 16 жовтня 2008 року приблизно о 20:00 год  ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Шевроле-Авео», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, рухався по вул. Гагаріна в с. Рачки Володарського району Київської області в напрямку автодороги сполученням с. Лобачів  с. Завадівка Володарського району Київської області без увімкненого світла фар.
		Під час руху ОСОБА_2 порушив п. 12.2 Правил дорожнього руху України, за яким у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги. 
		Проявивши злочинну самовпевненість, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, в порушення п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», п.10.1 Правил дорожнього руху України «Перед початком руху, перестроюванням та будь - якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде; безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п. 12.1 Правил дорожнього руху України «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», а також п. 12.3 Правил дорожнього руху України «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», продовжував рухатися автомобілем. 
		Проїжджаючи біля будинку №15 по вул. Гагаріна в с. Рачки Володарського району Київської області, внаслідок допущених порушень вказаних пунктів Правил дорожнього руху України ОСОБА_2 здійснив наїзд на ОСОБА_4, яка керувала велосипедом «Мінськ» та рухалася у попутному напрямку.
		У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких загинула на місці ДТП. 
		ОСОБА_2 перемістив транспортний засіб та залишив місце пригоди.
		Отримання ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень внаслідок ДТП знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням її смерті.
		 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю та дав показання, що він 16.10.2008 року надавав допомогу у перевезенні знайомого ОСОБА_3, на прізвисько «Будулай».
		Автомобіль був технічно справний, але інколи пропадало світло фар. У момент наїзду на потерпілу світла в автомобілі не було. Він відчув удар в лобове скло автомобіля. Подумав, що вчинив наїзд на чоловіка, оскільки чув його голос. 
		Через деякий час від пасажира, якого він перевозив, дізнався, що вчинив наїзд на жінку. 
		Не зявлявся в органи міліції в звязку з тим, що має хвору дитину з діагнозом ДЦП. 
		Матеріальної та моральної шкоди сім'ї потерпілого не надавав.
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд зясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також розяснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		За згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.65 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином.
		В ході судового розгляду обставин, які помякшують та обтяжують покарання судом не встановлено.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Суд, детально проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчиненого кримінального правопорушення, який зник з місця пригоди, перебував у розшуку, наявність наслідків, що настали в результаті дорожньо-транспортної пригоди, вчинення тяжкого злочину, наявність наміру уникнути кримінальної відповідальності, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, прийшов до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним правопорушень буде достатнім призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі.
		Суд також вважає за необхідне застосувати відносно обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки від порушених обвинуваченим правил дорожнього руху настали тяжкі наслідки.
		Речові докази суд вирішує відповідно до вимог  ст. 100 КПК України. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.
		Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України суд,-
		 
		ЗАСУДИВ:
		 
		ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді семи років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою з утриманням його в Київському СІЗО УДПтС в  м. Києві та Київській області.
		Початок строку відбування покарання обчислювати з 20 квітня 2013 року. 
		 
		Речові докази, що зберігаються у Володарському РВ ГУМВС України в Київській області: 
		-автомобіль НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3; передню пошкоджену фару від автомобіля НОМЕР_3; передній номерний знак від автомобіля НОМЕР_3; підкрильник з пластмаси чорного кольору з автомобіля НОМЕР_3; дві кепки, вилучені з салону автомобіля НОМЕР_3; два чохли, вилучені з передніх сидінь автомобіля НОМЕР_3; покривало, вилучене з салону автомобіля НОМЕР_3  повернути власнику ОСОБА_3;
		-велосипед марки «Мінськ» та вязана шапка, що належали ОСОБА_4  повернути потерпілому ОСОБА_1;
		-пачку з-під цигарок «Мальборо»; пляшку з-під соку «Віола»; поліетиленовий пакет, на якому мається нитка білого кольору,  знищити.  
		 
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення:
		-автотехнічної експертизи в розмірі 656 (шістсот пятдесят шість) гривень 88 коп. (Одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області; р/р: 35222002000460 в УДК у Київській обл.; МФО: 821018; Код: 25574713; з приміткою: «За проведення експертизи та дослідження»);
		-дактилоскопічної експертизи в розмірі 486 (чотириста вісімдесят шість) гривень 77 коп. (Одержувач платежу: НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області; р/р: 35220100105021 в УДК у Київській обл.; МФО: 821018; Код: 25574713);
		-транспортно-трасологічної експертизи в розмірі 1051 (тисяча пятдесят одна) гривня 68 коп. (Одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області; р/р: 35222002000460 в УДК у Київській обл.; МФО: 821018; Код: 25574713; з приміткою: «За проведення експертизи та дослідження»);
		-автотехнічної експертизи в розмірі 978 (девятсот сімдесят вісім) гривень 88 коп. (р/р: 31111115700008; МФО: 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва; Код: 37975298).
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
		Апеляційна скарга на вирок подається до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим  в той же строк з моменту вручення копії вироку.
		Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		СуддяО. М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...