Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/8110/13-п : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.07.2013. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		П  О  С  Т  А  Н  О  В  А
		 
		                                             І м е н е м    У к р а ї н и
		 
		 
		26.06.2013                                                                                                                 м. Ужгород                         
		 
		          Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді  Гошовського Г.М. за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 розглянув  справу № 33/777/206/2013, в якій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, непрацюючий притягнутий до адміністративної відповідальності і підданий стягненню в виді позбавлення права керування транспортним засобом на шість місяців як такий, що вчинив правопорушення, передбачені ст. ст. 122-4 і 124 КУпАП.
		 
		          Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 17.04.2013 приблизно о 17 годині 20 хвилині, керуючи автомобілем «БМВ 3161» НОМЕР_1 «на 794 км + 988 км» автодороги «Київ - Чоп» під час виконання випередження автомобіля марки «БМВ» НОМЕР_3 не дотримався безпечного інтервалу і допустив з ним зіткнення після чого залишив місце ДТП.
		          В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 13.1 і 2.10 Правил дорожнього руху, а його дії кваліфіковано як правопорушення, передбачені ст. 124 і ст. 122-4 КУпАП.
		 
		З постанови судді Ужгородського міськрайонного суду від 31.05.2013 вбачається, що він визнав ОСОБА_1 винним у правопорушеннях за обставин, зазначених у протоколі, але в іншому місці: «на 974+988 км автодороги Київ - Чоп».
		 
		В апеляції ОСОБА_1 порушує питання про скасування цієї постанови і закриття провадження в справі. Вказує, що суд першої інстанції обставин справи не дослідив, обґрунтував своє рішення тільки на даних протоколу і схеми, які не відповідають дійсності, оскільки були складені заочно, через три дня після події, зі слів ОСОБА_2, без участі понятих, неправильно, а тому не відображають фактичних обставин. Вказує, також що подія сталась на ділянці дороги між селищем Середнє і селом Нижнє Солотвино за таких обставин. Автомобіль з номером НОМЕР_3 рухався попереду в напрямку м. Ужгорода переважно лівою стороною із значно меншою швидкістю, на подані ним звукові і світлові сигнали зреагував прийняттям вправо, звільнив ліву смугу, а коли він розпочав його випередження, знову заїхав на ліву смугу, змусивши його таким чином закінчити випередження узбіччям. Стверджує, що зіткнення транспортних засобів не відчув і тому поїхав далі, як і автомобіль з номером НОМЕР_3.
		 
		Апеляційний суд заслухав пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_2, перевірив матеріали справи, доводи, викладені в апеляції, і вважає, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.
		 
		Згідно ст. ст. 245, 252 КУпАП завданнями провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов'язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.
		Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ці вимоги судом першої інстанції не додержані.
		Замість фактичних даних, на основі яких ним встановлено винність ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху, їх оцінки, суддя в постанові обмежився переліком джерел, які, на його думку, її підтверджують і свого висновку не обґрунтував.
		Як на докази вини ОСОБА_1 суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення, схему дорожньо-транспортної пригоди та «інші матеріали справи», якими на той час були протокол огляду транспортних засобів (а.с.2 на звороті), пояснення обох водіїв (а.с.3,4), свідка (а.с.5) і рапорт інспектора ДПС (а.с.6).
		Між тим, сукупністю зазначених доказів винність ОСОБА_1 в правопорушенні не доведена.
		          Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що підтверджені фактичними даними: а саме поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, показань технічних приладів та засобів фото- і відеоспостереження та іншими документами.
		Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
		Згідно ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення визнається джерелом доказів за умови його відповідності вимогам ст.ст. 254-256 цього Кодексу.
		В протоколі про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 484834 від 21.04.2013 (а.с.1), на який послався суддя як на доказ вини ОСОБА_1, ці вимоги додержані не в повній мірі: в ньому не вказано водія транспортного засобу, який рухався попереду, причини, з якої він, за наявності двох смуг руху в одному напрямку, виїхав на крайню ліву смугу, ознак, за якими недотримання безпечного інтервалу поставлено в вину саме ОСОБА_1, а не іншому водієві.
		Пункт 13.1 Правил дорожнього руху, вимогами якого, на думку автора протоколу про адміністративне правопорушення мав керуватись ОСОБА_1, зобов'язує водія залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливості вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
		Разом з тим, згідно п.1.4 Правил дорожнього руху кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
		Пунктом 11.2 Правил дорожнього руху встановлено, що нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини.
		Відповідно до вимог п.12.3 цих Правил у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
		Згідно письмового пояснення водія автомобіля з номером НОМЕР_3 ОСОБА_2, він рухався по лівій смузі руху коли побачив, що його по узбіччю, з перевищенням дозволеної швидкості випереджає автомобіль НОМЕР_1, який правою задньою частиною зіткнувся з його автомобілем (а.с.4). В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 це пояснення підтвердив і на додаток пояснив, що рухався по лівій смузі через пошкодження дорожнього покриття на правій.
		Зі схеми дорожньо-транспортної пригоди (а.с.2), складеної зі слів ОСОБА_2, що підтвердив своїм рапортом інспектор ДПС (а.с.6), зіткнення транспортних засобів сталось на відстані 1,6 м від лівого узбіччя. Будь-яких пошкоджень дорожнього покриття на схемі не відзначено.
		З письмового пояснення, яке дав ОСОБА_1 вбачається, що він рухався лівою смугою руху зі швидкістю близько 100 км/год і подав водієві автомобіля з номером НОМЕР_3, який рухався попереду з нижчою швидкістю, звукові та світлові сигнали. Останній прийняв праворуч, але коли він розпочав випередження, знову повернувся на ліву смугу, що змусило його виїхати лівими колесами на узбіччя і збільшивши швидкість завершити випередження. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 це пояснення підтвердив і на додаток пояснив, що ліва смуга руху була вільною і пошкоджень дорожнього покриття на ній не було.
		Сукупність цих даних дає підстави для висновку про те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 створив небезпеку для руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2, проїхав у полі зору останнього певну відстань і на кінцевій стадії маневру випередження правою задньою частиною зіткнувся з лівою передньою частиною автомобіля під керуванням ОСОБА_2.
		Саме такий механізм зіткнення транспортних засобів убачається і з опису локалізації технічних ушкоджень на обох транспортних засобах у протоколі їх огляду (а.с.2 на звороті), зміст якого обома водіями не оспорюється. В ньому зазначено, що у автомобіля «БМВ - 520» НОМЕР_3 деформоване переднє ліве крило, пошкоджено покриття переднього бампера та подряпаний диск переднього лівого колеса, а у автомобіля «БМВ 3161» НОМЕР_1 з правої сторони пошкоджено покриття заднього бампера. На підтвердження опису наслідків зіткнення ОСОБА_2 надав апеляційному суду три фотознімки, які приєднано до справи.
		З якою швидкістю рухалися обидва транспортні засоби, на якій смузі руху знаходився автомобіль під керуванням водія ОСОБА_2 і яким був інтервал між ними коли автомобіль під керуванням ОСОБА_1 розпочав його випередження, де знаходився останній в момент виникнення небезпеки для руху водія ОСОБА_2, протягом якого часу і яку відстань він проїхав у полі зору водія ОСОБА_2, чи мав об'єктивну можливість водій ОСОБА_1 безпечно виконати випередження за умови додержання водієм ОСОБА_2 пунктів 11.2 і 12.3 Правил дорожнього руху, в справі не встановлено.
		Питання про те, чи немає складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у діях водія ОСОБА_2, чи не стала дорожньо-транспортна пригода наслідком сукупної вини обох водіїв, уповноваженим органом не розглядалося. Без цього належне виконання вимог ст.ст. 245,252 і 280 КУпАП у даній справі є неможливим, а заходи одержання нових доказів на даний час вичерпані.
		На підставі викладеного апеляційний суд приходить до переконання, що порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, яке спричинило б пошкодження транспортних засобів, належними фактичними даними не підтверджено, що пояснення ОСОБА_1 про обставини події наявними в справі доказами не спростоване, тому відкинуто бути не може, а його врахування виключає наявність його діях складу адміністративних правопорушень, про які йдеться в даному протоколі.
		 
		Керуючись п.1 ст. 247,  ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
		    
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		апеляцію ОСОБА_1 задовольнити, постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 31.05.2013 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на шість місяців за вчинення правопорушень, передбачених ст. 122-4 і 124 КУпАП, скасувати, провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу таких адміністративних правопорушень.     
		Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.     
		 
		Суддя:                                                                                          Гошовський Г.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...