Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 267/677/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.07.2013. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Категорія 24 Головуючий у 1 інстанції Наумова О.С.
		Доповідач Новосьолова Г.Г. 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		26 червня 2013 року м.Донецьк
		 
		Апеляційний суд Донецької області у складі:
		головуючого: судді Шевченко В.Ю.,
		суддів: Агєєва О.В., Новосьолової Г.Г., 
		при секретарі Жарій Н.М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гірницького районного суду м.Макіївки від 15 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про визнання дій неправомірними, скасування нарахованої платні та стягнення моральної шкоди -
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		05 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 31 серпня 2006 року.
		Позивач вказав, що у належній йому квартирі встановлений лічильник води, який опломбований та був взятий на облік Макіївським міським водоканалом. Оплата здійснювалась на підставі показників лічильника.
		У жовтні 2012 року при проведенні звірки з відповідачем, позивачу стало відомо про наявність заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, яка складала за період з 01 липня 2012 року по 31 жовтня 2012 року у сумі 260,84 гривень. З даною сумою заборгованості за послуги водопостачання позивач не згодний.
		31 жовтня 2012 року був встановлений інший лічильник, який був опломбований та сплата проводиться за показниками цього лічильника. На звернення позивача, відповідачем відмовлено у проведенні корегування особового рахунку.
		Позивач неодноразово уточнюючи позовні вимоги, посилаючись на порушення відповідача вимог чинного законодавства, просив суд: визнати незаконними дії відповідача з нарахування штрафних санкцій у сумі 260,84 грн., скасувати нараховану заборгованість за період з 01 липня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 1700 гривен, вирішити питання про судові витрати.
		Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки від 15 квітня 2013 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про визнання дій неправомірними, скасування нарахованої платні та стягнення моральної шкоди, відмовлено. 
		Не погодившись з рішенням суду, позивач приніс апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, з наступних підстав: 
		- судом першої інстанції не взято до уваги, не досліджено, не надано належної оцінки об'єктивної оцінки доказів проте, що наявність особового рахунку є підставою вважати про укладення договору між сторонами, у якого передбачена обов'язковість відповідача повідомляти про проведення повірки водоміру,
		- висновки суду у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди не відповідають обставинам справи, оскільки вона заподіяна неправомірними діями відповідача.
		У судовому засіданні позивач та його представник доводи апеляційної скарги підтримали, просили рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
		Представник відповідача просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
		Заслухавши суддю - доповідача, позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України кожна сторона зобов* язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови „ Про судове рішення у цивільній справі " № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст.2 ЦПК , вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК , а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
		Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
		З матеріалів справи вбачається наступне.
		Позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 31 серпня 2006 року, відповідно до витягу з державного реєстру правочинів (а.с.6).
		Відповідно до розрахунку за водопостачання та водовідведення від 17 грудня 2012 року відповідачем нарахована заборгованість за послуги водопостачання позивачу ОСОБА_1 у сумі 231,26 гривня (а.с.17). 
		31 жовтня 2012 року представниками відповідача складений акт вводу в експлуатацію вузла рахунку холодної води за адресою; АДРЕСА_1, яка належить позивачу ОСОБА_1.(а.с.19).
		21 листопада 2012 року відповідач на ім'я позивача надіслав письмову відповідь проте, що з 01 липня 2012 року нарахування за послуги водопостачання проводяться за нормами споживання та заборгованість за ОСОБА_1 складає станом на 01 листопада 226,42 гривень. У зв'язку з простроченням державної повірки лічильника позивачем, нарахування відповідачем проведені з 01 липня 2012 року за послуги водопостачання, згідно діючим нормам споживання (а.с.18). 
		Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині визнання неправомірними дії та скасування суми заборгованості, виходив з того, що відповідач нарахував вартість послуг за водопостачання відповідно до вимог чинного законодавства, тому відсутні підстави вважати безпідставне нарахування оплати за діючими тарифами. Крім цього, суд зазначив, що оскільки ні законом, ні договором не передбачено підстав скасування нарахованої заборгованості, тому обраний позивачем спосіб захисту свого права не відповідає вимогам ст.16 ЦК України. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, виходив з вимог ст.23 ЦК України та зазначив, що відсутній причинний наслідок між захворюванням отриманим у 2005 році та будь якими діями відповідача, а також судом не встановлена наявність протиправності дій відповідача, які б могли призвести до моральних страждань чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру.
		Але, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можливо.
		Положеннями ч.3 ст.28 Закону України від 11 лютого 1998 року із подальшими змінами «Про метрологію та метрологічну діяльність», що регулюють питання повірки засобів вимірювальної техники, зазначено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
		Згідно п.15 «Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та горячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» №630 від 21 липня 2005 року із подальшими змінами, засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі та на вводі у багатоквартирний будинок , підлягають періодичної повірці. Періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяця.
		Відповідно до Наказу №141/212/91 від 15.06.2005 року Державних комітетів України з питань технічного регулювання й споживчої політики, з питань житлово-комунального господарства, Міністерства промислової політики (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.06.2005 року за №687/10967) міжповірочний інтервал лічильників холодної води, результати яких використовуються під час розрахунків у сфері побутові й комунальні послуги встановлені в 3 роки (починаючи з дати останньої перевірки).
		У судовому засіданні апеляційної інстанції позивач пояснив, що вважає дії відповідача неправомірними в частині нарахування заборгованості за послуги водопостачання за нормами споживання, оскільки він є споживачем послуг відповідача та сплачував за отримані послуги згідно показників лічильника. 
		Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що з 01 липня 202 року послуги за водопостачання та водовідведення населенню здійснює нове підприємство КП «Компанія «Вода Донбасу». Представник не заперечував, що у позивача був встановлений прилад обліку води, але своєчасно даний лічильник не пройшов періодичну повірку, а тому позивачу було нараховано за період з 01 липня 2012 року по 31 жовтня 2012 року заборгованість за надані послуги за нормами споживання.
		Пунктом 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 лютого 2005 року, передбачено, що квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця. Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку (пункт 10 зазначених Правил).
		У пункті 16 Правил зазначено про право споживача проводити позачергову повірку за власні кошти квартирних засобів обліку у разі виникнення в нього сумнівів щодо правильності їх показань, про що він інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки.
		Чинним законодавством на споживача не покладено обов'язок по проведенню чергової повірки засобу обліку, а лише зазначено про необхідність ним його подання на періодичну повірку, та не встановлено, що у випадку не подання на повірку обсяг спожитих послуг має визначатись за нормами споживання. Таке може мати місце лише у разі встановлення несправності засобу обліку.
		Висновку про те, що засіб обліку був несправний оскаржуване рішення не містить.
		Отже, рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання дій неправомірними, підлягає скасуванню та позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити, а саме визнати неправомірними дії Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» по нарахуванню вартості послуг водопостачання та водовідведення з 01 липня 2012 року по 31 жовтня 2012 року по загальним нормам споживання.
		Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині скасування суми заборгованості, виходив з того, що ні законом, ні договором не передбачено підстав скасування нарахованої заборгованості, тому обраний позивачем спосіб захисту свого права не відповідає вимогам ст.16 ЦК України.
		З таким висновком суду погодитися не можливо, оскільки відповідно до ст. З ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
		'Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		Як правило, особа, права якої порушено, може скористатися не будь- яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально- правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.
		За змістом ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Що стосується заявлених позовних вимог про скасування нарахованої заборгованості, то зі змісту позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що він просить захистити його порушені права. Проте, до компетенції суду не входить скасування заборгованості, але лише вирішення питання про визнання неправомірними дії відповідача.
		Тому, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог щодо скасування заборгованості необхідно скасувати та відмовити у задоволенні цих позовних вимог з інших підстав.
		Разом з тим, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, виходив із вимог ст..23 ЦК України та зазначив, що позивач знаходився на лікуванні внаслідок черепно-мозкової травми отриманої у 2005 році, а тому не вбачається причинного наслідку між даним захворюванням та будь якими діями відповідача. Крім цього, судом не встановлена наявність протиправності дій відповідача, які б могли привести до моральних чи фізичних страждань, втрат майнового характеру.
		З таким висновком суду погодитися не можливе.
		Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
		Згідно з вимогами ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
		Укладений між сторонами договір не передбачав відшкодування моральної шкоди у разі неправомірних дій відповідача. Не передбачають такої відповідальності й нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини: Закон України «Про житлово комунальні послуги» та «Правила надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».
		Ураховуючи встановлені в справі обставини, рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди необхідно скасувати та у задоволенні цих позовних вимог відмовити.
		Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 15 квітня 2013 року скасувати.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про визнання дій неправомірними, скасування нарахованої платні та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
		Визнати неправомірними дії Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» по нарахуванню вартості послуг водопостачання та водовідведення з 01 липня 2012 року по 31 жовтня 2012 року по загальним нормам споживання.
		У задоволені інших позовних вимог відмовити.
		Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
		 
		 
		Головуючий: Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...