Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 206/2-1238/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.07.2013. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2013.
Дата набрання законної сили: 29.04.2021
Результат оскарження 29.04.2021 Вінницький апеляційний суд: закрито апеляційне провадження
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 206/2-1238/11
		Провадження № 2/127/149/13 
		 
		                                                                     РІШЕННЯ
		                                                           ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		17.06.2013 року                                                            Вінницький міський суд Вінницької області                       
		в складі: головуючого - судді  Овсюк Є.  М.,
		                   при секретарі             Олійник І.Ю.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог ПАТ «Сведбанк» в особі Вінницького відділення АТ «Сведбанк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним, -
		 
		ВТАНОВИВ :
		ОСОБА_1. звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом  до ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог ПАТ «Сведбанк» в особі Вінницького відділення АТ «Сведбанк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним.
		Позивач позов мотивував тим, що 15.02.2008 року між ВАТ «Сведбанк»- правонаступником якого є відповідач ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та 
		ОСОБА_1, було укладено кредитний договір № 0101/0208/71-019 відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 75000 доларів США, і
		встановлено термін користування кредитом до 14.02.2038 року включно. Вказані кошти згідно п. 1.4. Договору № 0101/0208/71-019 було надано для здійснення
		розрахунків по Договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.           З метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_1 за договором № 0101/0208/71-019 від 15.02.2008 року було укладено договір іпотеки № 0101/0108/71-001-2-01 від 15.02.2008 року з ОСОБА_2 Згідно умов іпотечного договору (копія додається) в забезпечення виконання основного зобов'язання ОСОБА_1 передано в заставу нерухоме майно вартістю 84000 (вісімдесят чотири тисячі) доларів США, а саме: трикімнатну квартиру за АДРЕСА_1.  Строк до якого повинен бути погашений кредит в повному обсязі становить 14.02.2038 року. Також 15.02.2008 року було укладено два договори поруки між Банком та ОСОБА_2 та між Банком та ОСОБА_3 Згідно умов п. 3.1.2 Кредитного договору позичальник ОСОБА_1 зобов'язувалась сплачувати позивачу кошти для погашення заборгованості за кредитним договором у формі щомісячного ануітетного платежу в розмірі 766 доларів США. Протягом 4 кварталу 2008 року фінансова криза в країні зумовила значне зростання курсу долару США по відношенню до гривні, що призвело до дорожчання розміру кредиту майже вдвічі. Адже, якщо на момент укладення кредитного договору вартість 766 доларів США (сума щомісячного платежу за кредитним договором) в перерахунку на національну валюту становила орієнтовно 3868,3 грн., а після дорожчання курсу долара США вона складала в середньому 6000 грн.
		Таким чином істотно змінились обставини, якими сторони керувались при укладенні договору, що поставило сторони договору в нерівні умови, а це викликає необхідність змінити договір, привівши його у відповідність з обставинами, які істотно змінились, що передбачено ч. 1 ст. 652 ЦК України. Її звернення до ПАТ «Сведбанк» про перенесення термінів платежів було проігноровано.
		 Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Згідно ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача виконавець не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (п. З ч. З ст. 18); надання виконавцю права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається (п. 6 ч. З ст. 18); надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі (п. 11 ч. З ст. 18). Згідно ч. 4 вказаної статті перелік несправедливих умов у договорах із споживачами визначений законом є не є вичерпним. Наведене змусило позивача звернутись до суду з позовом про визнання несправедливим і таким, що порушують принципи рівності сторін окремих положень договору, зміну положень п. 6.1.1 договору і доповнення його змісту положенням, щодо відповідальності банку за порушення умов договору.
		Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні надала заяву про збільшення позовних вимог та просила суд визнати несправедливими і такими, що порушують принцип рівності сторін договору умови кредитного договору № 0101/0208/71-019 від 15.02.2008 року укладеного між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1, якими порушуються права споживача, у зв'язку з чим визнати даний кредитний договір недійсним.
		  Представник відповідача ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс»  в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про розгляд справи повідомлявся завчасно та належним чином. Суд, вирішив справу розглянути у їх відсутність.
		Представник третьої особи ПАТ «Сведбанк» в особі Вінницького відділення АТ «Сведбанк» Мельник О.О. в судове засідання, яке відбулось 17.06.2013 року не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, суд вирішив розглянути справу у її відсутність. В судовому засіданні, яке відбулось 30.05.2013 року представник третьої особи заперечувала проти задоволення позову ОСОБА_1 та просила суд відмовити в його задоволенні.
		Треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про розгляд справи повідомлялись завчасно та належним чином. Суд, вирішив розглянути справу у їх відсутність.
		Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача суд встановив.
		15.02.2008 року між ВАТ «Сведбанк» - правонаступником якого є відповідач ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та до ОСОБА_1, було укладено кредитний договір № 0101/0208/71-019 відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 75000 доларів США, і встановлено термін користування кредитом до 14.02.2038 року включно.
		Вказані кошти згідно п. 1.4. Договору № 0101/0208/71-019 було надано для здійснення розрахунків по Договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.           З метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_1 за договором № 0101/0208/71-019 від 15.02.2008 року було укладено договір іпотеки № 0101/0108/71-001-2-01 від 15.02.2008 року з ОСОБА_2
		Згідно з умов іпотечного договору (копія додається) в забезпечення виконання основного зобов'язання ОСОБА_1 передано в заставу нерухоме майно вартістю 84000 (вісімдесят чотири тисячі) доларів США, а саме трикімнатну квартиру за АДРЕСА_1.  Строк дії договору становить 14.02.2038 року.
		15.02.2008 року було укладено договори поруки між Банком та ОСОБА_2 та між Банком та ОСОБА_3 Згідно умов п. 3.1.2 Кредитного договору позичальник ОСОБА_1 зобов'язувалась сплачувати позивачу кошти для погашення заборгованості за кредитним договором у формі щомісячного ануітетного платежу в розмірі 766 доларів США.
		Позивач ОСОБА_1 вважає умови договору несправедливими і такими, що порушують принцип рівності сторін кредитного договору, а поскільки ТОВ «Вектор Плюс» ставши новим кредитором, який має право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1001/0208/71-019 від 15.02.2008 року не може усунути порушення її прав і привести умови договору до вимог справедливості та розумності, просить визнати даний кредитний договір недійсним.
		Розглянувши всі обставини по справі суд вважає, дану вимогу позивача такою, підлягає до задоволення з врахуванням наступного.
		Відповідно до ст.. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо положення договору визнано несправедливими, такими що обмежують права споживача, наслідком яких є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, такі умови може бути змінено або визнано недійсними.
		Як вбачається з умов кредитного договору, а саме з пунктів 3.7-3.9 банк наділений правом змінювати умови договору в сторону обтяження зобов'язань позичальника, в той час як позичальнику такого права не надано.
		В параграфі 2-4 п. 6.1.2 кредитного договору передбачено, що при істотній зміні обставин умови договору може бути змінено на користь банку без укладення будь - якої додаткової угоди. Пунктом 6.1.3. кредитного договору передбачено право банку звернути стягнення на предмет іпотеки, будь - яким способом на власний розсуд банку, при тому що власником предмету іпотеки виступає поручитель, який не є стороною кредитного договору.
		Зазначені положення кредитного договору № 1001/0208/71-019 від 15.02.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 є несправедливими і такими, що порушують принципи рівності сторін договору, а тому до  ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» можуть бути змінені або визнані недійсними.
		Як видно з матеріалів справи фінансова криза в Україні зумовила значне зростання курсу Долара США по відношенню до гривні, що призвело до дорожчання розміру кредиту. Ця обставина є загальновідомою і державою були прийняті нормативно - правові акти направлені на її подолання, зокрема Закон України № 639 - VI «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 31.10.2008 року.
		Таким чином, підтверджено дані істотної зміни обставин, якими керувалися сторони при укладенні кредитного договору, не на користь позичальника і це викликало потребу про зміну умов договору, але ВАТ «Сведбанк» до якого звернулась ОСОБА_1 з клопотанням про перенесення терміну платежів і зміни умов договору на це не відреагував.
		Відповідно до п.п. 4.5. ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються в будь - якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору. 
		Позивач з врахуванням зазначених обставин і зміну просить визнати кредитний договір в цілому недійсним.
		Відповідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України які приймались відповідно до Конституції України та ЦК України.
		Зміст правочину не повинен суперечити положенням інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно - правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.
		Правочин може бути визнано недійсним лише з підстав визначених законом та і з застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
		Поскільки в судовому засіданні найшло підтвердження того, положення кредитного договору  № 1001/0208/71-019 від 15.02.2008 року суперечить нормам Закону України «Про захист прав споживачів», а ТОВ «»ФК «Вектор Плюс» не є банківською установою маються підстави для визнання правочину недійсним з застосуванням підстав його недійсності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності, щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Відповідно до ст. 357 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки.
		Суд, з врахуванням того, що строк позовної давності минув, приймаючи до уваги неодноразові звернення позивача про зміну умов договору вважає причини пропуску строку позовної давності поважними і поновлює їх.
		Керуючись  Законом України «Про захист прав споживачів»,  ст.4, 10, 203,215, 216, 261, 357 ЦК України,     ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215,  634 ,651    ЦПК України,-
		 
		 
		В И Р І Ш И В :
		Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для звернення до суду про захист цивільного права.                                 
		Визнати кредитний договір № 0101/0208/71-019 від 15.02.2008 року укладеного між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 недійсним із застосуванням наслідків його недійсності.
		Зобов'язати сторони повернути другій стороні все що вони одержали на виконання цього правочину.
		Стягнути з ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на оплату ІТЗ розміром 37 гривень, витрати за судово - економічну експертизу у розмірі 2400 гривень.
		                        Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...