Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5011-19/11326-2012 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.07.2013. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2013.
Дата набрання законної сили: 19.06.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"19" червня 2013 р.           Справа№ 5011-19/11326-2012
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Рєпіної  Л.О.
		суддів:            Суліма  В.В. 
		          Тищенко А.І. 
		 
		розглянув  апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва на рішення  господарського суду м. Києва  від  01.03.2013 року № 5011-19/11326-2012  (судді Шаптала Є.Ю., Бойко Р.В., Літвінова М.Є.)
		 
		за позовом        В.о. прокурора Шевченківського району м. Києва в 
		                         інтересах  територіальної громади особі Київської міської ради
		до                     1) Шевченківської районної у м. Києві ради 
		                         2) Товариства з обмеженою відповідальністю "І Ел Сі Груп"
		                         3) Управління з питань комунального майна, приватизації та 
		                             підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради
		про                    визнання договору недійсним                                                                      
		 
		 
		дослідивши та вивчивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням господарського суду м. Києва № 5011-19/11326-2012 від 01.03.2013р. відмовлено у задоволенні позову В.о. прокурора Шевченківського району м. Києва у задоволенні позову до Шевченківської районної у м. Києві ради, ТОВ "І Ел Сі Груп", Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради про визнання договору недійсним.
		Не погоджуючись з рішенням господарського суду в цілому, Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
		В судовому засіданні, представник прокуратури підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає рішення таким, що підлягає скасуванню.
		Представник позивача в судове засідання не з'явився, причина суду не відома, враховуючи приписи ст. 102 ГПК України, наявність поштового повідомлення про отримання ухвали апеляційного суду про отримання ухвали про призначення справи до слухання, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у його відсутність.
		В судовому засіданні представники відповідачів проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечували, вважають їх необґрунтованими, а рішення є таким що не підлягають скасуванню.
		Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
		    Як встановлено матеріалами справи,  06.04.2006 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю "І Ел Сі Груп", як орендарем, та Шевченківською міською радою в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управляння з питань комунального мана, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, як орендодавцем, було укладено договір № 1459/1 оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва, предметом якого є тимчасове платне користування (оренда) нежилого приміщення підвалу загальною площею 250,1 кв. м. за адресою: м. Київ, пров. Михайлівський, 9б.
		07.12.2006 року між Управлінням з питань комунального мана, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "І Ел Сі Груп" укладено Додаткову угоду № 1 до договору оренди нежитлового приміщення № 1459/1 від 06.04.2005 року, розташованого за адресою: м. Київ, пров. Михайлівський, 9 літера Б, відповідно до якої п. 1.1 договору викладено в новій редакції, а саме замість слів підвал загальною площею 250,1 кв.м., викладено - підвал загальною площею 397,7 кв.м..
		Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
		       Прокурор звернувся до господарського суду з позовом про визнання договору недійсним, мотивуючи вимоги тим, що відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо застосування такого способу приватизації як викуп та п. 51 Закону України "Про державну програму приватизації", якою передбачено, що у  разі  прийняття  рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі,  споруди,  приміщення) орендар  одержує право  на викуп цього майна,  якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке  неможливо  відокремити  від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі,  споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації  у  цьому  разі здійснюється  із  застосуванням  експертної  оцінки.  Таке ж право одержує  орендар  у  разі  прийняття  рішення про приватизацію відповідно до законодавства України. Поряд з цим, прокурор зазначає, що Орендарем не отримувався дозвіл Орендодавця на поліпшення спірного майна, не було проведено такого поліпшення, в розуміння ст. 778 ЦК України, а приватизація нерухомого майна відбулася в порушення вимог чинного законодавства, оскільки у ТОВ "І Ел Сі Груп" не виникло право на приватизацію спірного майна шляхом викупу.  Вказані обставини порушують інтереси держави, оскільки внаслідок застосування такого способу приватизації як викуп, не визначене коло потенційних покупців були позбавлені придбати цей об'єкт на конкурентних засадах, а вартість поліпшень була б включена до вартості спірного майна.   
		Відмовляючи у задоволенні позову господарський суд виходив з того, що спірне майно передано до об'єкті комунальної власності Шевченківської міської ради відповідно до рішення Київської міської ради від 27.12.2001 року № 208/1642 "Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва",  про що свідчить свідоцтво на право власності від 06.06.2007 року серії САВ № 283038, видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Орган приватизації вправі самостійно обрати такий спосіб приватизації як викуп за відсутності будь-яких додаткових умов, як то проведення майна на більш ніж 25% його вартості. Пункт 51 Державної програми приватизації визначає лише випадок за умови якого орендар, який зробив поліпшення може вимагати приватизації шляхом викупу, проте не обмежує права органу  приватизації самостійно обрати такий спосіб приватизації. Так, суд дійшов висновку, що посилання прокурора на вказаний пункт програми приватизації та поліпшення майна мають похідний характер по відношенню до предмету  спору та права органу приватизації застосувати приписи ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
		Заперечуючи проти рішення, апелянт наполягає на тому, що  Аналіз законодавчих актів свідчить про наявність конкурентних та неконкурентних способів приватизації, а також перевагу саме конкурентних (аукціон, конкурс) способів приватизації об'єктів малої приватизації над неконкурентними, яким є викуп; що викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації:не проданих на аукціоні, за конкурсом;включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу;зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України «Про оренду державного майна». Вказані нежитлові приміщення не виставлялися на аукціон або на конкурс, договором оренди від 06.04.06 №1459/1 право на викуп орендованого майна не передбачалось, а також вказані договори були укладені після набрання чинності Законом України «Про оренду державного майна», а тому приватизація спірних нежитлових приміщень шляхом викупу не можлива.
		Оскільки в особи, якій ці приміщення були відчужені -ТОВ «І Ел Сі Груп» право на їх приватизацію шляхом викупу не виникло, вважає рішення Шевченківської районною в м. Києві ради про відчуження нежилого приміщення за адресою м. Київ, пров. Михайлівський, 9 (літера Б), шляхом викупу, а також Наказ Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної в м. Києві ради від 01.03.07 за №20-з суперечить вимогам чинного законодавства, а також порушує права та охоронювані законом інтереси територіальної громади Шевченківського району м. Києва, територіальної громади м. Києва, в особі Київської міської ради. 
		Враховуючи, що вищезазначені акти суперечать вимогам чинного законодавства та порушують права та законні інтереси територіальної громади Шевченківського району м. Києва, м. Києва в особі Київської міської ради, вони підлягають визнанню частково недійсними в частині включення нежилих приміщень загальною площею 405,10 кв.м. за адресою: м. Київ, пров. Михайлівський, 9 (Літера Б) до об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу. Враховуючи, що договір та свідоцтво на право власності є похідними, то вони також є недійсними.
		Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову. 
		Відповідно до положень ст.143 Конституції України та ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежилі приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі* та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону, як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
		Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності в порядку, встановленому законом.
		Київська міська рада своїм рішенням від 27.12.2001 №208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва» затвердила перелік об'єктів права комунальної власності територіальних громад районів міста Києва, зокрема додаток 11 до цього рішення визначав перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва.
		Відповідно до п.1353 таблиці 7 додатку 11 до цього рішення власником нежилих приміщень площею 581,5 кв.м. в будинку №9-Б по пров. Михайлівський на час здійснення приватизаційних дій являлась територіальна громада Шевченківського району м. Києва в особі Шевченківської районної у м. Києві ради.
		Згідно Свідоцтва про право власності, видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), згідно з яким нежилі приміщення з №1 по №28, з №31 по №43 (групи приміщень №2а) загальною площею 405,10кв.м., по пров. Михайлівський,9 (літера Б) м. Києва належать територіальній громаді Шевченківського району м. Києва на праві комунальної власності.
		Відповідно до ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" об'єктами малої приватизації є: 1) цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; 2) окреме індивідуально визначене майно; 3) об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
		Приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється, шляхом: викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом (ст. 3 Закону).
		Статтею 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (про малу приватизацію)" передбачено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу.
		Згідно із ст. 11 цього Закону викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди.
		Відповідно до рішення Конституційного суду України від 13.12.2000 р. у справі N 1-16/2000 щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", положення частини першої, третьої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" (про малу приватизацію)" щодо ініціативи покупців про включення відповідного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, треба розуміти як право покупця пропонувати проведення приватизації конкретного об'єкта малої приватизації у вказаний ним спосіб, зокрема шляхом викупу.
		Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається органом приватизації самостійно, окрім випадків, визначених законами.
		Зокрема, викуп застосовується у випадках, передбачених статтею 11 Закону та іншими законами, і є в такому разі обов'язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об'єктів малої приватизації (аналогічна позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2000 року, справа №1-16/2000).
		Пунктом 1 статті 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено, що викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України «Про оренду державного майна».
		Вказані нежитлові приміщення не виставлялися на аукціон або на конкурс, договором оренди від 06.04.06 №1459/1 право на викуп орендованого майна не передбачалось, а також вказані договори були укладені після набрання чинності Законом України «Про оренду державного майна», а тому приватизація спірних нежитлових приміщень відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» повинна здійснюватись відповідно до чинного законодавства.
		Таким чином, приватизація спірних приміщень відбулась шляхом включення до переліку об'єктів приватизації шляхом викупу майна, яке перебувало в оренді.
		Разом з цим, пунктом 2 статті 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено, що викуп майна підприємств, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію.
		Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції рад віднесено, зокрема, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації.
		Право складати та затверджувати переліки об'єктів комунального майна, що підлягають приватизації мають відповідні органи місцевого самоврядування.
		Згідно ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств(малу приватизацію)» Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності АРК та комунальній власності і підлягають:продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу. Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.
		Пунктом 4 Рішення № 100/1310 від 18.03.2004 «Про Програму приватизації об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва на 2004-2006 роки» передбачено, що орендар нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення) одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).
		Таким чином, суттєвими умовами для набуття орендарями права на викуп орендованого майна, є прийняття рішення про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; наявність поліпшень, узгоджених з орендодавцем, не менше ніж 25 % залишкової вартості об'єкту оренди;наявність орендних відносин.
		З матеріалів приватизаційної справи вбачається та не заперечувалось в судових засіданнях представниками відповідачів, Орендар- ТОВ «І Ел Сі Груп» до органів, уповноважених управляти майном, з заявою про проведення поліпшень не зверталось, згоди на проведення відповідних робіт не отримувало та ніяких поліпшень орендованого приміщень взагалі не проводило, що в свою чергу свідчить про відсутність у нього переважного права на застосування неконкурентного способу приватизації - викупу нежилих приміщень загальною площею 405,10 кв.м., розташованого по пров. Михайлівському, 9 (літера Б) в м. Києві.
		Аналогічна позиція викладена в Ухвалі Верховного суду України від 04.02.2003 у справі за позовом МКП «Казанський» до ДП «Трейд Лайн ЛТД», Одеської міської ради та представництва з управління комунальною власністю Одеської міської ради про визнання недійсним договору купівлі -продажу, а також в Узагальненні практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про приватизацію державного майна за матеріалами справ, розглянутих Харківським апеляційним господарським судом за період з 2003 по 1-ше півріччя 2007 року.
		Висновок суду про неможливість застосування до даних правовідносин п. 51 Закону України «Про державну програму приватизації», оскільки даний пункт стосується приватизації орендованого державного майна, а спірне приміщення було об'єктом комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва, а також те, що даний пункт носить похідний характер по відношенню до предмету спору та права органу приватизації самостійно визначати доцільність застосування того чи іншого способу приватизації, а також не виключає можливість застосування викупу в інших випадках приватизації, зокрема, у відповідності до ст. 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), є помилковим та не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
		Пунктом 1 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про державну програму приватизації» передбачено, що державна програма приватизації на 2000-2002 роки визначає цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна,   майна,   що   належить   Автономній   республіці   Крим,   та   відчуження комунального майна, що свідчить про застосування всіх, без виключення, пунктів даного Закону до правовідносин в сфері приватизації комунального майна. Даний Закон є обов'язковим до виконання всіма органами влади, а не носить похідний характер.
		Статтею 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств» є включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу відповідно до вимог чинного законодавства. Разом з цим, порядок включення зазначений у пункті 51 Закону України «Про Державну програму приватизації» та передбачає, що орендар, який за згодою орендодавця здійснив за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше 25% залишкової вартості майна, набуває право на викуп цього майна.
		У випадку, якщо залишкова вартість такого поліпшення менша 25% (поточний ремонт) орендована будівля приватизується на конкурентних засадах (конкурс, аукціон), а орендар який не став переможцем конкурсу, аукціону, одержує право на грошову компенсацію вартості здійсненого поліпшення за рахунок коштів, отриманих від продажу об'єкта приватизації.
		Аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого Арбітражного суду України №01-8/500 від 25.04.2001 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна».
		Висновок суду першої інстанції про те, рішення державного органу про
		приватизацію майна, яке перебувало в оренді і договір оренди не припинив свого існування, іншим, крім викупу, способом, підлягає визнанню недійсним за позовом заінтересованої особи, є помилковим і не підлягає застосуванню до даних правовідносин, оскільки в даному випадку такий спосіб приватизації як викуп був безпідставно застосований, так як в орендаря право на приватизацію орендованих нежилих приміщень шляхом викупу не виникло.            Враховуючи, що при відчуженні спірних нежилих приміщень Шевченківською районною в м. Києві радою та Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва безпідставно був застосований такий спосіб приватизації як викуп, оскільки в особи, якій ці приміщення були відчужені -ТОВ «І Ел Сі Груп» право на їх приватизацію шляхом викупу не виникло, вважаємо рішення Шевченківської районною в м. Києві ради про відчуження нежилого приміщення за адресою м. Київ, пров. Михайлівський, 9 (літера Б), шляхом викупу, а також Наказ Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної в м. Києві ради від 01.03.07 за №20-з суперечить вимогам чинного законодавства, а також порушує права та охоронювані законом інтереси територіальної громади Шевченківського району м. Києва, територіальної громади м. Києва, в особі Київської міської ради. Порушення інтересів полягають в недоотриманні місцевим бюджетом коштів від продажу об'єкту приватизації, а також не спрямування їх на фінансування заходів, передбачених відповідним бюджетом, оскільки в разі додержання порядку приватизації, встановленого чинним законодавством та застосування конкурентних способів приватизації при відчуженні спірних нежилих приміщень, призвели б до збільшення вартості об'єкта приватизації.
		Враховуючи, що вищезазначені акти суперечать вимогам чинного законодавства та порушують права та законні інтереси територіальної громади Шевченківського району м. Києва, м. Києва в особі Київської міської ради, вони підлягають визнанню частково недійсними в частині включення нежилих приміщень загальною площею 405,10 кв. м. за адресою: м. Київ, пров. Михайлівський, 9 (Літера Б) до об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.
		Згідно із роз'ясненнями, наведеними в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
		Отже, в кожній справі про визнання правочину недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено ст. 203 ЦК України.
		Підставами, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних правових   наслідків,   є   невідповідність   угоди   за   змістом,   формою,   дієздатністю   та волевиявленням сторін вимогам закону, а також порушення через укладення цієї угоди законних прав або охоронюваних законом інтересів особи, яка її оспорює.
		Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства, організації чи установи
		15.06.2007року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської у місті Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «І Ел Сі Груп» було укладено Договір купівлі - продажу нежилого приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. -далі за текстом «Спірний договір».
		Предметом Спірного договору було встановлено, що відчужуються нежилі приміщення з №1 по №28, з №31 по №43 (групи приміщень №2а) загальною площею 405,10 кв.м. згідно з технічною документацією Київського міського бюро технічної інвентаризації.
		Однак Спірний договір є таким, що суперечить чинному законодавству, а також порушує майнові права та законні інтереси дійсного власника (територіальної громади) і, як наслідок, підлягає визнанню недійсним в судовому порядку з огляду на приписи ст. 16 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до ч. 6 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.
		Згідно з ч. 1ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
		У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		Отже, якщо спірний договір буде визнаний в судовому порядку недійсним, покупець зобов'язаний повернути у комунальну власність отриманий за договором об'єкт.
		Згідно наявного в матеріалах справи свідоцтва про право власності, нежилі приміщення з№1 по №28, з №1 по № 43 загальною площею 405, 10 кв.м., які розташовані в м. Києві по пров. Михайлівському, 9 (літера Б) належать на праві комунальної власності територіальній громаді Шевченківського району м. Києва.
		Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
		Рішенням Київської міської ради № 7/4819 від 09.09.10 «Про питання організації управління районами в м. Києві» припинено з 31.10.10 шляхом ліквідації Шевченківську районну в м. Києві раду, зобов'язано ВО Київської міської ради (КМДА) протягом місяця з дня набрання чинності цим рішенням подати на розгляд КМР пропозиції щодо прийняття у власність територіальної громади міста Києва нерухомого та рухомого майна, коштів, підприємств, установ, організацій і іншого майна районних у місті Києві ради та їх органів.
		Щодо строку позовної давності слід зазначити наступне.
		Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. 
		Враховуючи, що прокуратура Шевченківського району м. Києва про вказані порушення стало відомо за результатами перевірки щодо законності приватизації комунального майна територіальної громади Шевченківського району м. Києва на виконання п. 10.7.1 рішення розширеного засідання колегії прокуратури м. Києва від 16.01.2012, вважаємо причини пропущення позовної давності поважними, а отже порушене право підлягає захисту.
		Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
		 
		Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		 
		1. Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва задовольнити, рішення  господарського суду м. Києва № 5011-19/11326-2012 від 01.03.2013 року -скасувати.
		Прийняти нове рішення. Визнати недійсною пропозицію 74 Переліку об'єктів комунальної власності Шевченківського району, що підлягають приватизації шляхом викупу, який є додатком до рішення V сесії V скликання Шевченківської районної у м. Києві ради від 15.02.2007р. № 167 щодо нежилого приміщення по провулку Михайлівському,9 (літера Б) у м. Києві, загальною площею 399,10кв.м.
		Визнати недійсною пропозицію 10 Перелику нежитлових примищень, що підлягають приватизації шляхом викупу, що є додатком до Наказу Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві від 01.03.2007 № 20-з до переліку об'єктів що підлягають приватизації шляхом викупу включено нежитлове приміщення по провулку Михайлівському,9 (літера Б) у м. Києві, загальною площею 405,10кв.м.
		Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.06.2007р., укладений між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві та ТОВ «І Ел Сі Груп», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. щодо продажу нежилих приміщень № 1-28, № 31-43 провулку Михайлівському,9 (літера Б) у м. Києві, загальною площею 405,10кв.м.
		Зобов'язати ТОВ «І Ел Сі Груп» повернути у власність територіальної громади м. Києва нежилі приміщення провулку Михайлівському,9 (літера Б) у м. Києві, загальною площею 405,10кв.м.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «І Ел Сі Груп» судовий збір в розмірі 573,50грн. (п'ятсот сімдесят три грн..50 коп.)
		2. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.
		 
		Головуючий суддя                                                            Рєпіна  Л.О. 
		 
		Судді                                                                                Сулім  В.В.
		 
		                                                                                Тищенко А.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...