Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц/796/8727/2013 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.07.2013. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2013.
Дата набрання законної сили: 03.07.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                      
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МІСТА  КИЄВА
		03680  м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
		факс 284-15-77   e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
		                                                                                                                                             
		 
		 РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа №2601/23435/12 № апеляційного провадження:22-ц/796/8727/2013Головуючий у суді першої інстанції: Плахотнюк К.Г.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Андрієнко А.М.3 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
		 
		            Головуючого судді   Андрієнко А.М.
		            Суддів:                       Заришняк Г.М.
		                                               МараєвоїН.Є.
		            При секретарі           Кацідим В.О.
		 
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ПАТ «Прокредит Банк» - Петрушко Ярини Ростиславівни на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 квітня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		Позивач ПАТ «Прокредит Банк» звернулося до суду з зазначеним позовом до відповідачів, мотивуючи свої вимоги тим, що 10.09.2008 року між ЗАТ «ПроКредитБанк»  та ОСОБА_5 було укладено  кредитний договір  №1.40657 про надання кредиту  в розмірі 50 000 грн. строком на 12 місяців зі сплатою 30% річних. З метою  забезпечення  виконання зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором між ЗАТ «ПроКредит Банк» та  ОСОБА_6 10.09.2008 року було укладено договір поруки №1.40657 ДП1, за яким поручитель зобов'язався відповідати перед  ЗАТ «ПроКредит Банк» за зобов'язаннями  ОСОБА_5 в повному обсязі. З урахуванням уточнень позивач просив стягнути солідарно з відповідачів кредитну заборгованість, яка утворилася внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору, невиконання позичальником та його поручителем  вимоги про дострокове повернення кредиту, та розмір якої  станом на 04.03.2013 року  становив 133 397, 67 грн., що складається з: боргу по капіталу - 42 928, 55 грн.; боргу по процентах за графіком - 5 717, 25 грн.; боргу по процентах за фактичне користування  простроченим капіталом - 36 918, 50 грн.; пені  - 47 833, 37 грн.
		Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 квітня 2013 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 128 200, 05 грн. та судові витрати, у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_6 відмовлено.
		            В апеляційній скарзі представник банку просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позову стосовно поручителя ОСОБА_6 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку до поручителя задовольнити в повному обсязі, мотивуючи тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
		В суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її повністю.
		Представник ОСОБА_6 просив відхилити апеляційну скаргу банку , а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга  підлягає  задоволенню із наступних підстав.
		            Судом встановлено, що 10.09.2008 року між  ЗАТ «ПроКредит Банк» та  ОСОБА_5було  укладено  кредитний договір №1.40657 (а.с. 7-8). 
		На виконання умов якого ОСОБА_5  видано   грошові кошти готівкою в сумі  48 856 грн.  за мінусом комісії за надання кредиту в розмірі 1,5% від суми кредиту (а.с.12-13).   ОСОБА_5 отримав  кредитні кошти  строком на 12 місяців  для задоволення  особистих неспоживчих потреб, які зобов'язався повернути  до 15.09.2009 року внесенням щомісячних платежів у строки та розмірах визначених графіком на погашення кредиту та сплату відсотків за користування кредитними коштами з розрахунку 30 % річних.
		За проведеним позивачем розрахунком станом на 04.03.2013 року  борг ОСОБА_5 за кредитним договором  №1.40657 від 10.09.2008 року  становить 133 397, 67 грн., який складається з: боргу по капіталу - 42 928, 55 грн.; боргу по процентах за графіком - 5 717, 25 грн.; боргу по процентах за фактичне користування  простроченим капіталом - 36 918, 50 грн., пені  - 47 833, 37 грн. (а.с128).
		Судом встановлено, що 10.09.2008 року  між  ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_6 було  укладено договір поруки № №1.40657- ДП 1, за яким останній зобов'язався відповідати перед ЗАТ «ПроКредитБанк»  за виконання  ОСОБА_5 його зобов"язань за кредитним договором №1.40657 від 10.09.2008 року у повному обс язі (а.с.11).
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення кредитної заборгованості із поручителя ОСОБА_6, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо непред'явлення банком вимоги до поручителя в установлений законом строк.
		Згідно роз'яснень Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року  «Про практику застосування судами  законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»  відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор  протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання  не пред'явить вимоги до поручителя.
		Пред'явлення вимоги до поручителя  є як направлення\вручення йому вимоги про погашення боргу так і пред'явлення до нього позову.
		Як вбачається із договору кредиту та договору поруки, укладених між сторонами по справі, строк виконання основного зобов'язання визначено 10 вересня 2009 року. За кредитором зберігається право пред'явлення вимоги до поручителя протягом шести місяців після дня настання строку виконання основного зобов'язання  , тобто по 10 березня 2010 року.
		Позовні вимоги до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пред'явлені позивачем згідно реєстрації позовної заяви 21 грудня 2009 року, тобто в межах строку передбаченого ст.. 559 ЦК України, тому з ОСОБА_6 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором солідарно з ОСОБА_5
		Апелянтом не оскаржується рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру пені, тому колегія суддів прийшла дог висновку про стягнення з ОСОБА_6 солідарно з ОСОБА_5 заборгованості в сумі 128 200 грн 05 коп.
		Оскільки колегія суддів задовольняє позовні вимоги банку в частині стягнення заборгованості із ОСОБА_6, то з нього на користь банку стягує судові витрати в розмірі 1282 грн.
		Посилання представника ОСОБА_6 на ту обставину, що   позивач та суд своєчасно не повідомили ОСОБА_6 про вимогу сплатити заборгованість, направивши йому вимогу та позовну заяву за адресою його реєстрації, хоча ним при укладанні договору зазначалося інше фактичне місце мешкання, не може бути прийнято до уваги, оскільки згідно ст.. 109 ч.1 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування, тому позивач правомірно зазначив місце реєстрації відповідача ОСОБА_6, за яким йому було направлено вимогу.
		 
		               Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-315  ЦПК України , колегія суддів 
		           
		 ВИРІШИЛА:
		                                                                      
		              Апеляційну скаргу представника АТ «ПроКредитБанк»  задовольнити.
		           Рішення   Голосіївського районного суду м.Києва від   30.04.2013 року  в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості із ОСОБА_6 скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким  позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк»  до ОСОБА_6 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задовольнити частково та викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції.
		         Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»  заборгованість за кредитним договором № 1.40657 від 10.09.2008 року  в розмірі 128 200 , 05 грн солідарно  .
		          Стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» судові витрати в розмірі 1282 грн.
		           В решті рішення Голосіївського районного суду м.Києва від   30.04.2013 року  залишити без змін.
		          Рішення набирає законної сили з моменту  його  проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
		 
		 
		 
		 
		 Головуючий:                                            Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...