Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц/796/8499/2013 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.07.2013. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2013.
Дата набрання законної сили: 04.07.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                            АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		                                 _____________________________________________
		 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		             4 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:             
		                                    головуючого - судді       Рейнарт І.М. 
		                                    суддів                               Желепи О.В., Білич І.М.
		                                    при секретарі                   Іванові Ф.О. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 5 квітня 2013р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва
		про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної залиттям кватири,
		 
		встановила:
		 
		у листопаді 2012р. позивачі звернулися до суду з позовом про стягнення з відповідача 17 881,97грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 10 000грн. у відшкодування моральної шкоди, 2600грн. за надану юридичну допомогу та судові витрати у сумі 304 грн. 82коп.
		            Мотивуючи вимоги, позивачі зазначали, що є співвласниками квартири АДРЕСА_1. В ніч з 8 на 9 квітня 2012р. відбулося залиття їх квартири під час дощу у зв'язку із пошкодженням покрівлі будинку, про що був складений відповідний акт комісією ЖРЕО-413 Дніпровського району м. Києва 9 квітня 2012р. Однак, ні відповідачем, ні працівниками житлово-експлуатаційної організації не були прийняті необхідні міри для ремонту покрівлі будинку, у результаті чого залиття квартири продовжувалося 22 та 23 квітня 2012р., а також 3 травня 2012р.
		            Позивачі стверджували, що неодноразово зверталися до відповідача з приводу проведення ремонту у їх квартирі, у результаті чого був складений відповідний кошторис, однак ремонтні роботи проведені не були.
		            Обґрунтовуючи заподіяння моральної шкоди, позивачі посилаються на те, що відповідач тривалий час не реагує на їх звернення з приводу ремонту покрівлі, що призвело до залиття їх квартири, яка в даний час перебуває у жахливому стані.
		            Рішенням суду від 5 квітня 2013р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 7440грн. 99коп., моральну шкоду у розмірі 600грн., вартість експертного дослідження у сумі 3000грн., витрати на правову допомогу у сумі 1238грн. 42коп., судовий збір у сумі 321грн. 90коп.,  всього 12 601грн.31коп. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 7440грн. 99коп., моральну шкоду у сумі 600гр. та судовий збір у сумі 321грн. 90коп.
		            У поданій апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		            Апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та 
		№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/8499/13                                                        Головуючий у суді першої інстанції: Виниченко Л.М.   Доповідач у суді апеляційної інстанції:: Рейнарт І.М.порушення норм процесуального права, так як суд не звернув увагу на пояснення представ-
		                                                               - 2 -
		 
		ника відповідача про завищений розмір матеріальної шкоди та відсутність доказів заподіяння позивачам моральної шкоди. Також апелянт вважає, що висновок ТОВ «Бюро економіко-правових експертиз» не може бути належним доказом розміру матеріальної шкоди, так як не відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
		            Апелянт, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду апеляційної скарги (с.с.133), у судове засідання не з'явився, клопотання про перенесення судового засідання не подав, тому відповідно до положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у його відсутність,
		            Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення позивача та представника позивачів, які просили залишити рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
		            Судом встановлено, що у квітні 2012р. у зв'язку із протіканням покрівлі будинку відбулося залиття квартири АДРЕСА_1, яка належить позивачам на праві власності у рівних частинах.
		            Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що шкода позивачам завдана винними діями відповідача, а її розмір підтверджено належними доказами.
		            Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає встановленим обставинам та ґрунтується на нормах матеріального права.
		            Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		            Представник відповідача у суді першої інстанції не заперечував, що залиття квартири позивачів відбулося у зв'язку із пошкодженням покрівлі будівлі, догляд за якою повинен був здійснювати відповідач, також дана обставина підтверджена актом, складеним працівниками ЖРЕО-413 (с.с.8), тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що завдану позивачам шкоду повинен відшкодувати відповідач.
		Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, визначаючи розмір заподіяної матеріальної шкоди, правомірно прийняв, як доказ, висновок експертного будівельно-технічного дослідження від 9 серпня 2012р., складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро економіко-правових експертиз», згідно якого вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 14 881грн. 97коп. (с.с.20-42).
		Доводи апелянта про те, що розмір  матеріальної шкоди завищений, а наданий позивачами висновок не відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України», не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
		Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		У підтвердження своїх позовних вимог позивачі надали висновок експертного будівельно-технічного дослідження, який був виконаний експертом ТОВ «Бюро економіко-правових експертиз», який має кваліфікацію судового експерта відповідно до свідоцтва від 29 вересня 2006р., виданого Міністерством юстиції України.
		Заперечуючи проти розміру позовних вимог, відповідач не надав докази, які б спросту-
		                                                                      - 3 -
		 
		вали докази, надані позивачами, а також не заявляв клопотання про призначення судової експертизи для визначення вартості ремонтних робіт квартири позивачів, а також для визначення необхідності проведення всіх ремонтних робіт, які зазначені у висновку, хоча таке право йому було роз'яснено у суді першої інстанції.
		Також апелянтом не надано доказів, що вищезазначений висновок не відповідає Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України», та виконаний особою, яка не має на це повноважень.
		Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд навів обґрунтування прийнятого рішення, оцінив надані сторонами докази, врахував винну поведінку відповідача, який тривалий час не проводив ремонтні роботи у квартирі позивачів, тому колегія суддів вважає безпідставним доводи апелянта про відсутність доказів заподіяння позивачам моральної шкоди.
		Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, належним чином оцінив надані сторонами докази, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушення норм процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
		Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК  України, колегія суддів 
		 
		ухвалила:
		 
		апеляційну скаргу  Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва відхилити,  рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 5 квітня 2013р. залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		 
		 
		Головуючий:                        
		 
		       
		    Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...