Справа
№1-2/2009
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Копія
13 березня 2009 року
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Мельничика Ю.С.,
при секретарі Кириленко І.В.,
з участю прокурора Петренко Л.Ю.,
захисника - адвоката ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
в місті Світловодську кримінальну справу за звинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який народився в с. Велика
Білозерка Кам»янсько-Дніпровського району Запорізької області, громадянина
України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає по АДРЕСА_1
в м. Южний Одеської області, судимості не має,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК
України, -
В С
Т А Н О В И В :
Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувався у неналежному виконанні професійних обов'язків
як медичним працівником, за таких обставин.
ОСОБА_2 . згідно наказу НОМЕР_1 від 01 грудня 2004 року був призначений на
посаду ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Перебуваючи на посаді ургентного лікаря
акушер-гінеколога стаціонару, до обов'язків якого згідно посадової інструкції
входить забезпечення належного рівня обстеження та лікування хворих, проведення
огляду госпіталізованих вагітних, породілля, хворих, призначення необхідних
лікувально-діагностичних заходів, несення чергування у відповідності із затвердженим
графіком, доповідати завідуючому відділенням, заміснику головного лікаря по
медичній частині, головному лікарю про загрожуючи життю зміни в стані здоров»я
хворого і про всі випадки смерті, при необхідності викликати інших спеціалістів
для спеціалізованої медичної допомоги, проведення лікувальних та оперативних
маніпуляцій та інші, ОСОБА_2 . несумлінно поставився до виконання своїх
професійних обов'язків та неналежно їх виконав, порушив вимоги Наказів МОЗ
України №620, №676, №194, що виразилося в наступному.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_5 року о 03 годині 30 хвилин в акушерський
стаціонар Світловодської ЦРЛ поступила вагітна ОСОБА_3 В період з 09 години 00 хвилин
ІНФОРМАЦІЯ_5 року по 09 годину 00 хвилин
02 жовтня 2005 року ОСОБА_2 . перебував на чергуванні в
акушерсько-гінекологічному відділенні Світловодської ЦРЛ. О 09 годині 00 хвилин
ІНФОРМАЦІЯ_5 року лікар ОСОБА_2 .
сумісно з ОСОБА_4 провели огляд ОСОБА_3 і встановили невірний діагноз: перша
вагітність 38-39 тижнів, пологи перші термінові, активна фаза, дискоординована
пологова діяльність, плоский плодовий міхур, внаслідок чого ОСОБА_2 було неправильно призначено лікування шляхом
розтину плодового міхура (що підсилило пологову діяльність), внутрішньом»язового
введення 2-% розчину промедолу, оскільки промедол проникаючи через плацентарний
бар'єр, пригноблює внутрішньоутробне дихання плоду. О 09 годині 00 хвилин
ІНФОРМАЦІЯ_5 року після
інструментального розтину плодового міхура ОСОБА_3 вилилися навколоплідні води, забарвлені
меконієм, що вказувало на внутріутробну гіпоксію плоду. Згідно партограми
перебіг пологів о 09 годині 00 хвилин знаходився на лінії тривоги, що диктувало
ОСОБА_2 ухвалити рішення про подальше
активне ведення пологів шляхом кесарського розтину. В результаті неправильного
ведення латентної фази першого періоду пологів, необґрунтованого розтину
плодового міхура з подальшим повторним призначенням 2-% розчину промедолу при
внутріутробній гіпоксії плоду в пологах форсувалась пологова діяльність,
посилилась внутріутробна гіпоксія плоду в пологах, і як наслідок цього плод
народився в стані гострої асфіксії. ІНФОРМАЦІЯ_5 року о 12 годині 20 хвилин ОСОБА_3 народила дитину, хлопчика, вагою 3 кг. 800
гр., з оцінкою по шкалі Апгар 6 балів, через 5 хвилин - 8 балів. Згідно історії
новонародженого, з моменту народження до 21 години 15 хвилин 02 жовтня 2005
року, коли вперше був викликаний ОСОБА_5
та обласний лікар-неонатолог Кіровоградської обласної лікарні для
проведення консиліуму в зв'язку з різким погіршенням стану дитини, записи про
спостереження за дитиною лікарем-неонатологом та ургентним лікарем
акушером-гінекологом відсутні, що свідчить про те, що ОСОБА_2 . внаслідок
несумлінного та недбалого ставлення до своїх обов'язків фактично позбавив
дитину ОСОБА_3 медичного спостереження
та лікування. В зв'язку з відсутністю лікаря-неонатолога, якого повинен був
викликати черговий лікар акушер-гінеколог ОСОБА_2 ., а також недооцінкою
лікарем ОСОБА_2 тяжкого стану
новонародженого, дитина була прикладена до грудей, що вплинуло на погіршення стану
дитини, оскільки акт смоктання для новонародженої дитини з тяжкою асфіксією є
фізичним навантаженням.
Після огляду дитини ургентним педіатром 02
жовтня 2005 року о 21 годині 15 хвилин була призначена терапія адекватна, але
із запізненням.
Дитина ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно результатів судово-медичного
дослідження смерть новонародженого ОСОБА_25
настала від гострої асфіксії в пологах, на фоні хронічної
внутрішньоутробної гіпоксії плоду, синдрому дихальних розладів III ст., які розвинулись
внаслідок неправильного ведення 1 і 2 періодів пологів. А також настанню смерті
новонародженого сприяла недооцінка тяжкості стану новонародженого та
несвоєчасне надання медичної допомоги.
Таким чином, органом досудового слідства
ОСОБА_2 . обвинувачувався у вчиненні злочину, відповідальність за який
передбачена ч.2 ст.140 КК України, а саме, у неналежному виконанні медичним
працівником своїх професійних обов'язків, внаслідок недбалого чи несумлінного
до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті для
неповнолітнього.
Дана кримінальна справа порушена 30 червня
2006 року Світловодським міжрайпрокурором за фактом неналежного виконання
медичними працівниками Світловодської ЦРЛ своїх професійних обов'язків
внаслідок недбалого ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки
неповнолітньому (а.с.1 Том №1).
Відносно ОСОБА_2 кримінальна справа порушена 11 серпня 2006
року (а.с.1 Том №1).
ОСОБА_2
притягнуто у справі як обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого
ч.2 ст.140 КК України 29 серпня 2006 року (а.с.134,135 Том№1).
Звинувальний висновок по справі складено та
затверджено Світловодським міжрайпрокурором 30 серпня 2006 року (а.с.146 Том
№1).
Відповідно до ст.232 КПК України прокурором
для розгляду по суті справу направлено до суду 29 серпня 2006 року (а.с.155
Том№1).
Попереднє судове засідання по справі
проведено 12 жовтня 2006 року, під час якого захисником ОСОБА_1 заявлено клопотання про допит свідків - вісім
медичних працівників, та призначення по справі повторної комісійної
судово-медичної експертизи, та справу призначено до судового розгляду.
Під час судового розгляду справи судове
засідання 02 листопада та 05 грудня 2006 року відкладено за клопотанням
представника потерпілого та, відповідно, - підсудного.
Під час судового засідання 11 січня 2007
року розпочато судове слідство і був допитаний представник потерпілої, свідок
ОСОБА_4
В судовому засіданні 12 лютого 2007 року
був продовжений допит свідка ОСОБА_4 , та допитані свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13
Судове засідання 14 березня 2007 року не
відбулося в зв'язку з відсутністю прокурора та судді, а 10 квітня 2007 року - в
зв'язку з відсутністю адвоката.
Під час судового засідання 03 травня 2007
року було завершено допит свідка ОСОБА_13
та допитано свідка ОСОБА_14
04 червня 2007 року в судовому засіданні
допитані свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_15 09
серпня 2007 року в судове засідання не відбулося в зв'язку з неявкою
представника потерпілої та захисника.
В судовому засіданні 05 вересня 2007 року
був допитаний експерт ОСОБА_16 , та оголошена перерва для повторного виклику
експертів ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та свідка
ОСОБА_19
Під час судового засідання 17 вересня 2007
року був допитаний свідок ОСОБА_19 , досліджені всі матеріали справи, та
допитано підсудного ОСОБА_2
В судове засідання 15 жовтня 2007 року в
четвертий раз нез»явилися для надання
роз»яснень експерти ОСОБА_17 , ОСОБА_18
, проте, втретє захисником підсудного та підсудним заявлено клопотання про
призначення повторної комісійної
судово-медичної експертизи, яке після обговорення, у встановленому порядку було
задоволено, а провадження у справі відкладено до надходження висновків
експерта.
При цьому, для забезпечення проведення
експертизи, на вимоги начальника бюро СМЕ судом були витребувані медична
документація та гістологічні препарати, які з матеріалами справи надані
експертам Полтавського обласного бюро судово-медичної експертизи.
Висновок повторної судово-медичної
експертизи до суду надійшов 15 серпня 2008 року і призначене судове засідання
на 18 вересня 2008 року, яке не відбулося в зв'язку з відсутністю прокурора. В
судовому засіданні також продовжено перерву і 26 вересня та 23 жовтня 2008 року
в зв'язку з відсутністю прокурора.
24 жовтня 2008 року в судовому засіданні
досліджено висновок повторної експертизи, та оголошено перерву для виклику з
метою допиту потерпілої ОСОБА_3
07 листопада 2008 року в судовому засіданні
потерпіла ОСОБА_3 особисто відмовилася
від надання пояснень, додатково допитано підсудного та за клопотанням прокурора
про надання строку для підготовки клопотання про призначення експертизи,
оголошено перерву.
10 листопада 2008 році в судовому засіданні
прокурором заявлено клопотання про призначення повторної судово-медичної
експертизи, яке залишено без задоволення як безпідставне в судовому засіданні
05 грудня 2008 року, та за клопотанням прокурора оголошено перерву для виклику
експертів для допиту.
Під
час судового засідання 23 грудня 2008 року допитано експерта Кіровоградського
обласного бюро СМЕ ОСОБА_20 , та експертів Полтавського обласного бюро СМЕ
ОСОБА_21 , ОСОБА_22 . та ОСОБА_23 , і оголошено перерву для повторного виклику
нез»явившихся експертів Кіровоградського обласного бюро СМЕ ОСОБА_17 , ОСОБА_18
В судовому засіданні 12 січня 2009 року
допитано експерта Полтавського обласного бюро СМЕ ОСОБА_24 , та оголошено перерву для повторного виклику
нез»явившихся експертів Кіровоградського обласного бюро СМЕ ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , про що постановлено
окрему постанову.
Під час судового засідання 02 лютого 2009
року було допитано експертів Кіровоградського обласного бюро СМЕ ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , та прокурором заявлено
клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи, яке залишено
без задоволення в судовому засіданні 20 лютого 2009 року як безпідставне, та за
клопотанням прокурора оголошено перерву для зміни звинувачення.
06 березня 2009 року прокурор виніс
постанову про зміну пред'явленого органами досудового слідства обвинувачення,
яке сформулював так.
ОСОБА_2 . вчинив неналежне виконання медичним
працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого та несумлінного до
них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті для
неповнолітнього, за наступних обставин.
ОСОБА_2 . згідно наказу НОМЕР_1 від 01 грудня 2004 року був призначений на
посаду ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Перебуваючи на посаді ургентного лікаря
акушер-гінеколога стаціонару, до обов'язків якого згідно посадової інструкції
та примірного положення про лікаря-акушера-гінеколога
акушерсько-гінекологічного стаціонару, затвердженого наказом Міністерства
охорони здоров»я №620 від 29 грудня 2003 року «Про організацію надання
стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні» входить:
забезпечення належного рівня обстеження та лікування хворих, проведення огляду
госпіталізованих вагітних, породілля, хворих, призначення необхідних
лікувально-діагностичних заходів, несення чергування у відповідності із
затвердженим графіком, доповідати завідуючому відділенням, заміснику головного
лікаря по медичній частині, головному лікарю про загрожуючи життю зміни в стані
здоров»я хворого і про всі випадки смерті, при необхідності викликати інших
спеціалістів для спеціалізованої медичної допомоги, проведення лікувальних та
оперативних маніпуляцій та інші, ОСОБА_2 . недбало та несумлінно поставився до
виконання своїх професійних обов'язків і, як результат, та неналежно їх
виконав, порушивши вимоги Наказів Міністерства охорони здоров»я України №620
від 29 грудня 2003 року, №676 від 31 грудня 2004 року, №194 від 06 травня 2003
року, №152 від 04 квітня 2005 року, що виразилося в наступному.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_5
року о 03 годині 30 хвилин в акушерський стаціонар Світловодської ЦРЛ
поступила вагітна ОСОБА_3
В період з 09 години 00 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_5 року по 09 годину 00 хвилин 02 жовтня 2005
року ОСОБА_2 . перебував на чергуванні в акушерсько-гінекологічному відділенні
Світловодської ЦРЛ. О 09 годині 00 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_5 року лікар ОСОБА_2 . сумісно з ОСОБА_4 провели огляд породіллі ОСОБА_3 і встановили невірний діагноз: перша
вагітність 38-39 тижнів, пологи перші термінові, активна фаза, дискоординована
пологова діяльність, плоский плодовий міхур. Внаслідок невірно встановленого
діагнозу ОСОБА_2 було неправильно призначено лікування шляхом
розтину плодового міхура (що підсилило пологову діяльність),
внутрішньом»язового введення 2-% розчину промедолу, оскільки промедол
проникаючи через плацентарний бар'єр, пригноблює внутрішньоутробне дихання
плоду, внутрішньовенне введення пірацетаму, який протипоказаний при вагітності.
О 09 годині 00 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_5 року
після інструментального розтину плодового міхура ОСОБА_3 вилилися навколоплідні води, забарвлені меконієм,
що вказувало на внутрішньоутробну гіпоксію плоду. Згідно партограми перебіг
пологів о 09 годині 00 хвилин знаходився на лінії тривоги, що диктувало
ОСОБА_2 ухвалити рішення про подальше
активне ведення пологів шляхом кесарського розтину.
При цьому, підходи до оперативного родорозрішення у
сучасному акушерстві визначені Методичними рекомендаціями щодо організації
надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги, яка
затверджена Наказом МОЗ України №620 від 29 грудня 2003 року. Відповідно до
цього показаннями з боку плоду до проведення кесарського розтину є гіпоксія
плоду, підтверджена об'єктивними методами обстеження. Відповідно до запису в
історії пологів НОМЕР_2 станом на 09
годину 00 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_5 року
відкриття шийки матки було 5 см., води були забарвлені меконієм, що і є
об'єктивними даними про гіпоксію плоду в пологах.
Однак, всупереч об'єктивним даним про необхідність
родорозрішення шляхом ургентного кесарського розтину на користь плоду, ОСОБА_2
. прийняв рішення про родорозрішення
через природні пологові шляхи. ІНФОРМАЦІЯ_5
року о 12 годині 20 хвилин ОСОБА_3
через природні пологові шляхи народила дитину - хлопчика, вагою 3
кілограми 800 грамів.
В результаті неправильного ведення латентної фази
першого періоду пологів, необґрунтованого розтину плодового міхура з подальшим
повторним призначенням 2-% розчину промедолу при внутрішньоутробній гіпоксії
плоду в пологах форсувалася пологова діяльність, посилилась внутрішньоутробна
гіпоксія плоду в пологах, і як наслідок цього плод народився в стані гострої
асфіксії. Відповідно в історії пологів НОМЕР_2
на ім»я ОСОБА_3 в резюме пологів
лікарем акушер-гінекологом ОСОБА_2
вказано наступне: «01.10.2005 року в 12 год. 20 хв. пройшли пологи,
живий доношений плод, чоловічого полу, вага 3.800, ріст 54, оцінка по Апгар на
1-5 хв. 6-8 балів. Ускладнення: дискоординована родова діяльність, плоский
плідний міхур, передлежання обох ручок плоду, однократне туге обвиття пуповиною
навколо шиї плоду, гостра внутрішньоутробна гіпоксія плоду. Гостра асфіксія
плоду 1 ст.». При цьому, проведено призначення - налаксон, інгаляція, розчин
магнію сульфата, розчин вікасола, розчин дицинона, фурасемід, розчин новокаїна.
При наявності таких записів в історії пологів лікар
акушер-гінеколог ОСОБА_2 . невірно оцінив стан новонародженого ОСОБА_3 оцінкою по шкалі Апгар 6 балів на першій
хвилині народження, через 5 хвилин - 8 балів. При цьому, в картці
новонародженого НОМЕР_2 після народження
лікарем зроблений запис «попередній діагноз: період первинної адаптації
новонародженого, ускладнений гострою внутрішньоутробною гіпоксією в родах.
Гостра асфіксія 1 ст. Рекомендовано: режим дитячої палати. Годування груддю
після огляду неонатолога».
Проте, лікарем акушером-гінекологом ОСОБА_2 при наявності ускладнень в пологах,
народження дитини в стані гострої асфіксії медичне спостереження за
новонародженим ОСОБА_3 після 14 години
30 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_5 року не ведеться,
не проводиться контроль діурезу, випорожнень та ваги новонародженого, відсутній
контроль за характером, частотою і об'ємом вигодовування, не фіксується
температура тіла та пульс дитини, про що свідчить відсутність записів в
медичній документації. Крім цього, лікар педіатр-неонатолог до новонародженого
викликаний ОСОБА_2 не був. Вказане є
порушенням Наказів Міністерства охорони здоров»я №194 від 06 червня 2003 року
«Про затвердження галузевої програми «Первинна реанімація новонароджених» та
№152 від 04 квітня 2005 року «Про затвердження Протоколу медичного догляду за
здоровою новонародженою дитиною». Так, відповідно пп.4) п.4.1. «Лікарський
догляд за новонародженим» Протоколу медичного догляду за здоровою
новонародженою дитиною, якщо первинний лікарський огляд новонародженого
здійснено лікарем акушером-гінекологом лікар педіатр - неонатолог оглядає
дитину протягом першої доби після народження. Однак, дитина ОСОБА_3 народилася в гострій асфіксії, а це вимагало
присутності лікаря педіатра - неонатолога під час пологів, а в разі його
відсутності негайного його виклику черговим лікарем акушером - гінекологом, в
даному випадку ОСОБА_2 Відсутність
спостереження лікарем педіатром - неонатологом за новонародженим ОСОБА_3 в пологовому залі привела до недооцінки
тяжкості стану, у зв'язку з чим була проведена неадекватна терапія. Відсутність
спостереження лікарем- неонатологом в подальшому привела до несвоєчасного
надання медичної допомоги новонародженому.
Згідно історії новонародженого, з моменту народження до
21 години 15 хвилин 02 жовтня 2005 року, коли вперше був викликаний лікар -
неонатолог Світловодської ЦРЛ ОСОБА_5 та
обласний лікар - неонатолог Кіровоградської обласної лікарні для проведення
консиліуму в зв'язку з різким погіршенням стану дитини, записи про
спостереження за дитиною лікарем - неонатологом та ургентним лікарем акушером -
гінекологом відсутні, що свідчить про те, що ОСОБА_2 . внаслідок несумлінного
та недбалого ставлення до своїх обов'язків фактично позбавив дитину
ОСОБА_3 медичного спостереження та
лікування. В зв'язку з відсутністю лікаря - неонатолога, якого повинен був викликати
лікар акушер-гінеколог ОСОБА_2 ., а також недооцінкою лікарем ОСОБА_2 тяжкого стану новонародженого, дитина була
прикладена до грудей, що вплинуло на погіршення стану дитини, оскільки акт
смоктання для новонародженої дитини з тяжкою асфіксією є фізичним
навантаженням.
Лише після огляду дитини ургентним педіатром 02 жовтня
2005 року о 21 годині 15 хвилин була призначена терапія адекватна, але із
запізненням.
Дитина ОСОБА_3
померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно висновків судово-медичної
експертизи, проведеної Кіровоградським обласним бюро судово-медичних експертиз,
смерть новонародженого ОСОБА_25 настала
від гострої асфіксії в пологах, на фоні хронічної внутрішньоутробної гіпоксії
плоду, синдрому дихальних розладів III ст., які розвинулись внаслідок
неправильного ведення 1 і 2 періодів пологів. А також настанню смерті
новонародженого сприяла недооцінка тяжкості стану новонародженого та
несвоєчасне надання медичної допомоги. Тобто, між неналежним виконанням своїх
професійних обов'язків лікарем акушером-гінекологом ОСОБА_2 в результаті недбалого та несумлінного
ставлення до них та настанням смерті новонародженого ОСОБА_3 є прямий причинний зв'язок.
Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину,
відповідальність за який передбачена ч.2 ст.140 КК України, а саме, у
неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов'язків,
внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі
наслідки у вигляді смерті для неповнолітнього.
Прийняття рішення про зміну обвинувачення прокурор
мотивував тим, що під час судового слідства було встановлено фактичні обставини
справи, що спонукало уточнити обвинувачення в частині об'єктивної та
суб'єктивної сторони.
Підсудний ОСОБА_2 . в судовому засіданні, як і на
досудовому слідстві, категорично заперечував проти пред'явленого йому
звинувачення, себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнавав,
обґрунтовуючи свою позицію неповнотою, неправильністю та необ'єктивністю
висновків органу досудового слідства та звинувачення.
Протягом всього судового слідства підсудний постійно
наголошував на тому, що під час пологів ОСОБА_3
він діяв належним чином та адекватно, виходячи з реальної обстановки та
ситуації, дотримувався всіх встановлених правил щодо проведення пологів та
виконав їх у повному обсязі. Пологи він провів правильно, і підстав для
проведення пологів шляхом кесаревого розтину не було. Дитина ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 року о 12 год. 20 хв. з гострою асфіксією
легкого ступеню і була нормальною без суттєвих ускладнень, які б вимагали
вжиття додаткової невідкладної медичної допомоги іншими медичними працівниками.
За новонародженою дитиною ОСОБА_3
здійснювався постійний медичний догляд, передбачений у пологовому будинку
Світловодської ЦРЛ, і стан здоров'я дитини з моменту її народження і до
закінчення його чергування, тобто до 09 години 02 жовтня 2005 року,
занепокоєння та зауважень не викликав ні у нього, ні у медичних працівників, ні
у матері дитини ОСОБА_3 , ні у її рідних, які відвідували новонароджену дитину,
ні у чергового лікаря акушера-гінеколога
ОСОБА_8 , яка заступила на чергування вранці 02 жовтня 2005 року.
Підсудний ОСОБА_2 . вважає, що його дії або
бездіяльність, як до пологів, під час їх проведення, так і після народження
дитини ОСОБА_3 , жодним чином не пов”язані з настанням ІНФОРМАЦІЯ_6 року смерті дитини.
В зв'язку з викладеними обставинами, під час судового
слідства ретельно досліджувалися та перевірялися доводи сторін на які вони
посилалися як на підставу звинувачення та захисту, та досліджувалися,
перевірялися й аналізувалися зібрані та добуті докази, якими сторони
обґрунтовували свої доводи на предмет їх допустимості, достовірності,
належності та достатності для використання у висновках суду.
При цьому, суд керувався основними засадами
кримінального судочинства, згідно яких: 1) належними є докази, які містять
інформацію щодо предмета доказування; 2)суд не бере до уваги докази, які
одержані з порушенням порядку, встановленого законом - допустимість доказів;
3)достовірними є докази, які встановлюють дійсні фактичні обставини у справі;
4)докази повинні бути достатніми для встановлення наявності або відсутності
обставин, що обґрунтовують звинувачення та інші обставини, які мають значення
для встановлення істини по справі; 5)доказування не може ґрунтуватися на
припущеннях; 6)обов'язок доведення вини законом покладено на органи досудового
слідства та звинувачення.
Дослідивши та проаналізувавши всі зібрані й надані
сторонами звинувачення та захисту докази по справі в їх єдності та сукупності,
допитавши свідків, дослідивши висновки експертиз та допитавши експертів, які
проводили як першу так і повторну судово-медичні експертизи, заслухавши
пояснення підсудного ОСОБА_2 , його захисника - адвоката ОСОБА_1 , представника
потерпілої - ОСОБА_26 , взявши до уваги відмову потерпілої ОСОБА_3 від надання суду показів, вислухавши висновок
прокурора, та надавши як вказаним доказам так і результатам судового слідства
критичну оцінку відповідно до вимог ст.67 КПК України, встановивши дійсні
фактичні обставини справи, суд дійшов до таких висновків.
Як встановлено в судовому засіданні і
випливає з матеріалів справи, органи досудового слідства та державного
обвинувачення пред'явлене ОСОБА_2
звинувачення та обвинувальний висновок обґрунтовували такими доказами
звинувачення, як: показаннями потерпілої ОСОБА_3 , показаннями свідків ОСОБА_4
, ОСОБА_5 та ОСОБА_13 , довідкою про
результати перевірки діяльності акушерсько-гінекологічного відділення
Світловодської ЦРЛ, речовими доказами - протоколом патологоанатомічного
дослідження НОМЕР_3 , карткою розвитку новонародженого НОМЕР_2 , історією
пологів НОМЕР_2 , історією пологів НОМЕР_5 , індивідуальною картою вагітної
НОМЕР_4 , гістологічними препаратами, висновком комісійної судово-медичної
експертизи, яка зроблена експертами Кіровоградського обласного бюро СМЕ.
При цьому, перевірка, дослідження, аналіз
та оцінка вказаних доказів звинувачення під час судового розгляду показали:
1. Так, в обвинувальному висновку вказано,
що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого
злочину підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_3
На неодноразові виклики в судове засідання потерпіла
ОСОБА_3 не з”являлася, і як повідомив її
представник ОСОБА_26 , який вступив в процес лише на стадії судового розгляду
справи, його донька не може з”явитися до суду, оскільки пригадування обставин
народження дитини можуть на неї негативно вплинути.
Проте, як вбачається з матеріалів справи на досудовому
слідстві, будучи визнаною потерпілою постановою слідчого (Том №1, а.с.108)
ОСОБА_3 з цією постановою не
ознайомлювалася, слідчим не допитувалася, а в протоколі допиту від її імені
лише є запис, що всі її показання викладені в її двох заявах та в довідці
Київської комісії від 09 грудня 2005 року (Том №1 а.с.109).
Судом достовірно встановлено, що в
матеріалах справи є лише одна письмова заява від імені ОСОБА_3 (Том №1,а.с.5) на ім”я Світловодського
міжрайпрокурора, в якій нібито вона просить з»ясувати - чи не пов'язана смерть
її сина ІНФОРМАЦІЯ_6 року з
неправильними діями лікарів, чи обґрунтовано проведено лікарями поворот плоду
під час вагітності, чи було забезпечено належне медикаментозне втручання і
лікування, чи відповідало призначене лікування в гінекологічному відділенні
терміну її вагітності, і чому не було проведено кесаревий розтин враховуючи
ускладнення вагітності та результати УЗІ.
Слідчим Світловодської міжрайонної прокуратури, який
проводив досудове слідство в обвинувальному висновку вказано, що потерпіла від
дачі показань відмовилася, посилаючись на своє небажання пригадувати цей
випадок через моральну травму (Том №1,а.с.148), проте в матеріалах справи
відсутні такі заяви потерпілої.
В той же час під час судового слідства
встановлено, що заява (Том №1, а.с.5) від імені ОСОБА_3 написана її батьком ОСОБА_26 , якого допущено
до участі в справі лише під час судового розгляду справи як представника
потерпілої (Том №1, а.с.176), і який підтвердив в судовому засіданні вказаний
факт.
Крім цього, у складеному слідчим прокуратури протоколі
допиту потерпілої ОСОБА_3 (Том №1,
а.с.109), зроблено рукописний запис від імені ОСОБА_3 також її батьком ОСОБА_26 , який також
підтвердив цей факт в судовому засіданні.
На запитання в судовому засіданні
представник потерпілої ОСОБА_26
зізнався, що його донька - потерпіла ОСОБА_3 в органи прокуратури особисто заяв не
подавала, а заяву від її імені склав він. Особисто його дочці слідчим не
оголошувалася постанова про визнання її потерпілою від 07 серпня 2006 року, та
допит її як потерпілої 07 серпня 2006 року не проводився, так як вона до
слідчого не викликалася, не з”являлася і не допитувалася.
Вказані факти дають суду підстави визнати,
що органом досудового слідства грубо
порушено вимоги кримінально-процесуального законодавства під час проведення
слідчих дій (визнання та допит потерпілого) та складання відповідних
процесуальних документів, а саме - в постанову про визнання особи потерпілою та
в протокол допиту потерпілої внесено недостовірні дані про вказані слідчі дії,
які реально не проводилися: 1. в постанову про визнання особи потерпілою (Том
№1, а.с.108) - у виді підпису потерпілої ОСОБА_3 , 2. складено протокол допиту
потерпілої і внесено в нього рукописний текст і підпис від імені потерпілої
(Том №1, а.с.109), 3. ознайомлення потерпілої з матеріалами справи; - оскільки
вказані документи ОСОБА_3 не
заповнювалися, а її допит та ознайомлення з матеріалами справи не проводилися.
Крім цього, приводом до прокурорської
перевірки стала заява написана не самою ОСОБА_3 , а від її імені її батьком
ОСОБА_26
Вказані факти, дають суду підстави визнати,
що органом досудового слідства під час розслідування справи також залишилися
поза увагою та недослідженими, як особа потерпілої ОСОБА_3 , так і її стосунки
з медичними працівниками (оскільки в ході судового слідства встановлено, що
вона знаходилася на лікуванні під час вагітності з приводу ускладнень), також
не досліджувалися і її дії як породіллі під час пологів, так і після народження
дитини 01 та 02 жовтня 2005 року, що на думку суду є підтвердженням неповноти,
необ'єктивності та однобічності
досудового слідства.
Вказані обставини повинні були бути
предметом дослідження під час досудового слідства, оскільки народження дитини є
не технічною операцією, якою керує тільки лікар акушер-гінеколог, який приймає
пологи, але є процесом в якому безпосереднім та активним учасником є породілля,
а після народження - мати новонародженої дитини, від поведінки та дій
(бездіяльності) якої залежать і результати пологів і стан здоров»я її дитини.
Встановлені в судовому засіданні обставини
свідчить про порушення органом досудового слідства вимог
кримінально-процесуального законодавства щодо належного забезпечення участі в
кримінальному процесі по даній справі на стадії досудового слідства такого
учасника процесу, як потерпілий.
При
цьому, суд бере до уваги, що лише 07 листопада 2008 року потерпіла ОСОБА_3 на черговий виклик суду з»явилася в судове
засідання, де після роз'яснення їй процесуальних прав потерпілої, скористалася
своїм правом і реально відмовилася надавати суду свої пояснення, мотивувавши
причину відмови від дачі пояснень представленням її інтересів в суді її батьком
- ОСОБА_26 , та небажанням пригадувати обставини досліджуваних подій.
Самоусунення потерпілої ОСОБА_3 від активної участі в розгляді справи судом
розцінюється на користь звинуваченого ОСОБА_2 , оскільки відсутність показань
потерпілої про відомі їй особисто обставини як народження нею дитини, так і
всього часу життя її дитини, свідчать про відсутність будь-яких ознак
незадовільного стану її дитини в період з часу її народження ІНФОРМАЦІЯ_5 року і до часу різкого погіршення стану
здоров'я її дитини - близько 20 - ї години 02 жовтня 2005 року, та свідчать про
її небажання повідомити суду про дійсні обставини різкого погіршення стану
здоров'я її дитини.
Враховуючи, що потерпілою не надано
будь-яких фактичних даних, на підставі яких суд міг би встановити наявність
ознак суспільно небезпечного діяння інкримінованого ОСОБА_2 , та його
винуватості, суд визнає, що показаннями потерпілої ОСОБА_3 на які в обвинувальному висновку посилається
орган досудового слідства, в тому числі і в силу їх відсутності, факт вчинення
ОСОБА_2 злочину та його винуватість в
інкримінованому йому злочині не підтверджується, вони не можуть бути визнані
судом достовірним доказом звинувачення, відповідно до ст.65 КПК України, а тому
на показання потерпілої орган досудового слідства та звинувачення посилається
безпідставно, і такі показання підлягають виключенню з доказів звинувачення, в
силу недостовірності в матеріалах справи такого джерела доказу.
Допитаний в судовому засіданні представник
потерпілої ОСОБА_26 показав, що його
донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 року народила сина, якого він бачив двічі на
руках медсестри, і який помер в пологовому будинку ІНФОРМАЦІЯ_6 року. Просив суд не допитувати його доньку -
потерпілу ОСОБА_3 так як смерть дитини
для неї моральна травма. Претензій до підсудного не має, бажає встановити
справедливість, а саме - чи немає вини лікарів у смерті дитини.
Показання представника потерпілого не
можуть судом вважатися доказом звинувачення оскільки вони не встановлюють
жодних фактичних обставин якими б підтверджувалося інкриміноване підсудному
звинувачення.
Крім цього, суд визнає, що органом
досудового слідства в порушення вимог ст.217 КПК України не проводилося
ознайомлення потерпілого з матеріалами справи.
В силу ст.217 КПК України визнавши досудове
слідство в справі, яка підлягає направленню для віддання обвинуваченого до
суду, закінченим, слідчий повідомляє про це потерпілого.
З матеріалів справи вбачається, що досудове
слідство по справі завершено 29 серпня 2006 року, так як саме в цей день було
пред'явлено звинувачення ОСОБА_2 , його допитано, ознайомлено з висновком
експертизи та зі всіма матеріалами справи.
З супровідного листа слідчого, який
проводив досудове слідство (Том №1, а.с. 143) видно, що слідчим його направлено
23 серпня 2006 року на ім»я потерпілої ОСОБА_3 , яка реально не була залучена
до участі в розслідуванні справи, з роз'ясненням права на ознайомлення з
матеріалами справи о 16 годині 29 серпня 2006 року, тобто повідомлення про
завершення досудового слідства направлено тоді, коли досудове слідство ще не
було завершено.
Враховуючи, що органом досудового слідства
у встановленому порядку до участі у справі не залучено потерпілого, у суду не
викликає сумнівів і недійсність вказаного повідомлення, що в свою чергу
свідчить про порушення органом досудового слідства вимог КПК про забезпечення
прав потерпілого, передбачених ст.217 КПК України.
2. Як на доказ вини ОСОБА_2 слідчий в обвинувальному висновку посилався
на показання свідків, в тому числі ОСОБА_4
Допитаний в судовому засідання як свідок ОСОБА_4 , як і
на досудовому слідстві, так і під час судового слідства показав, що має стаж
лікаря-гінеколога 34 роки, і станом на 2005 рік він працював завідуючим
акушерсько-гінекологічного відділення Світловодської ЦРЛ. Під час вагітності у
ОСОБА_3 було виявлено патологію
вагітності, і в термін 31 тиждень вагітності у серпні 2005 року вона проходила
лікування у відділенні патології вагітних, де акушер-гінеколог ОСОБА_13 провів їй операцію зовнішнього повороту плоду
по Архангельському та відповідне лікування. Підсудний ОСОБА_2 . - його син, і
на чергуванні згідно графіка він був з 09 години 01 жовтня до 09 години 02
жовтня 2005 року. ІНФОРМАЦІЯ_5 року о 09
годині 00 хвилин він разом з лікарем-гінекологом ОСОБА_2 , оглянули вагітну
ОСОБА_3 , яка поступила у відділення о 03 годині ранку, і яка на 24 тижні
вагітності перенесла інфекцію, та лікувала гіперплазію плаценти і мала синусну
аритмію. Їй було встановлено діагноз: перша вагітність 38-39 тижнів, пологи
перші термінові, активна фаза, дискоординована пологова діяльність, плоский
плодовий міхур, і призначено лікування дискоординованої діяльності. Показань
для кесаревого розтину не було протягом всіх пологів. Він особисто спостерігав
ОСОБА_3 О 12 годині 20 хвилин
ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_3 народила хлопчика. 01 та 02 жовтня 2005 року
були вихідними, дитина ОСОБА_3 була під
наглядом середнього медичного персоналу, і її стан до вечора 02 жовтня був
задовільний. ОСОБА_3 4 рази годувала
дитину і потреби в обстеженні дитини лікарем-неонатологом не було. 02 жовтня
2005 року о 21 годині черговий лікар-гінеколог ОСОБА_8 повідомила, що стан дитини ОСОБА_3 різко погіршився, тому він негайно прибув до
лікарні, викликав лікаря-педіатра ОСОБА_5 , обласного лікаря-неонатолога,
консультанта дитячої обласної лікарні. Стан дитини погіршувався, клінічний
діагноз станом на 03 годину
ІНФОРМАЦІЯ_6 року: набряк мозку,
тяжке гіпоксичне-геморогічне враження мозку на фоні хронічної
внутрішньоутробної гіпоксії плоду, гострої асфіксії в пологах, крововилив в
наднирки. Незважаючи на інтенсивне лікування дитина ОСОБА_3 о ІНФОРМАЦІЯ_7 хвилини ІНФОРМАЦІЯ_6 року померла.
З висновком комісії він не згідний, вважає
його необґрунтованим, який не дає відповіді на багато питань. Помилки лікарів
та підсудного ОСОБА_2 заперечував,
вважає, що причиною смерті дитини є гіперплазія плода, патологічні розлади
плода, інфікування від час вагітності, та патологія лівої легені плода -
пневмонія, які не могли бути виявлені під час проведення пологів та народження
дитини. Підстав для проведення кесаревого розтину, виклику лікаря-неонатолога,
який у вихідні дні не працює, не було. На чергуванні ОСОБА_2 01-02 жовтня було проведено троє пологів та
три операції хворих (а.с.198-204,212-214 Том№1).
Як видно з матеріалів справи повідомлені
свідком фактичні дані органом досудового слідства не були перевірені, їм не
надана правова оцінка у сукупності з іншими доказами.
Як видно з аналізу показань свідка про
фактичні обставини справи, то вони не містять даних які б свідчили про
наявність в діях або бездіяльності підсудного ОСОБА_2 вчинення неналежного виконання своїх
професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, а
тому суд, критично їх оцінюючи, оскільки свідок є батьком підсудного, дійшов до
висновку, що показання вказаного свідка не можуть братися судом як джерело
доказів на яких ґрунтується звинувачення.
Крім цього, суд звертає увагу на той факт,
що о 09 годині ранку ІНФОРМАЦІЯ_5 року
діагноз ОСОБА_3 - дискоординована
пологова діяльність під час спільного огляду черговим лікарем ОСОБА_2 встановлено разом з ОСОБА_4 , на що органом
досудового слідства не було звернуто уваги і цьому факту не дано належної
оцінки. Проте, встановлення вказаного діагнозу як помилкового, що на думку
слідства вплинуло на неправильне ведення пологів в подальшому, ставиться в
провину лише підсудному ОСОБА_2 , не зважаючи на те, що діагноз поставлено
двома лікарями, один з яких є керівником акушерсько-гінекологічного відділення,
що на думку суду є свідченням необ'єктивності та упередженості висновків органу
досудового слідства щодо підсудного ОСОБА_2
3. Допитана в судовому засіданні як свідок
ОСОБА_5 ОСОБА_5 , як і на досудовому
слідстві показала, що працює
лікарем-педіатром дитячої консультації Світловодської ЦРЛ з 1994 року. На
період відпустки лікаря-неонатолога ОСОБА_27
в період з 05 по 16 вересня та з 26 вересня по 05 жовтня 2005 року вона
працювала за сумісництвом лікарем-неонатологом акушерсько-гінекологічного
відділення Світловодської ЦРЛ. ІНФОРМАЦІЯ_5
року була субота - вихідний день, і її, як лікаря-неонатолога на роботу
не викликали. У вихідні за дітьми наглядають лікарі-акушери та медперсонал, і
її викликають у вихідні лише в крайніх випадках. Якщо дитина здорова втручання
неонатолога не потрібне. Графіка роботи їй ніхто не надавав.
02 жовтня 2005 року близько 20 години 10 хвилин в
зв'язку з погіршенням стану дитини ОСОБА_3 , її викликав на роботу черговий
лікар-гінеколог ОСОБА_8 Дитині стало
погано після годування, дитина вскрикнула та посиніла, до цього дитина
вважалася здоровою. Вона прибула у лікарню. Нею оглянуто дитину, встановлено
тяжкий її стан та викликано реанімаційну бригаду і консиліум лікарів. Була
підозра, що дитина захлеснулася їжею під час годування, але оглядом харчових
мас не було виявлено, вважали під час реанімаційних заходів що в дитини розлади
дихальних органів, одна легеня погано дихала, був поставлений діагноз - синдром
дихального розладу, але незважаючи на прийняті міри дитина померла. На
запитання свідок показала, що після народження дитини ОСОБА_3 протипоказань годуванню дитини не було.
Пояснила, що патологію зразу визначити неможливо, чи порок серця, чи розлад
дихальних шляхів. Дитина з такою патологією може жити 2-3 дні. Під час
годування груддю може бути асфіксія якщо їжа попадає у легені. У дитини
ОСОБА_3 було поставлено діагноз синдром
дихального розладу, який міг проявитися через 2-3 години або через 2 доби після
народження. Ознаки його: розлад при смоктанні, стонущий крик, колір шкіри.
Проте черговий лікар ОСОБА_8 їй сказала,
що у дитини ОСОБА_3 патології не бачила,
що підтвердили медсестри. Легка ступень
асфіксії не потребує реанімаційного втручання (а.с.268-273 Том№1).
Посилання прокурора в судових дебатах на
показання свідка ОСОБА_5 , як на доказ вини підсудного, суд визнає
безпідставним, оскільки з аналізу показань свідка судом не встановлено
фактичних даних, які б викривали ОСОБА_2
у вчиненні неналежного виконання своїх професійних обов'язків внаслідок
недбалого та несумлінного до них ставлення, або свідчили б про будь-які
порушення в його діях як медичного працівника. Навпаки, свідок показала, що
дитина вважалася здоровою, жодних ознак ускладнень після народження у дитини не
було, стан її здоров»я погіршився різко після годування, тому надаючи оцінку
показанням вказаного свідка, суд приходить до висновку, що ними лише
встановлюється факт відсутності виклику свідка як замісника лікаря неонатолога,
для огляду новонародженої дитини ОСОБА_3
Крім цього, суд звертає увагу на той факт,
що 01 та 02 жовтня 2005 року як субота та неділя, є вихідні дні, в які лікар -
неонатолог не працює, і огляд новонароджених дітей в ці дні проводить лише за
викликом чергового лікаря акушера-гінеколога у крайніх випадках.
В акушерсько-гінекологічному відділенні
Світловодської ЦРЛ у досліджуваний період, тобто у 2005 році, працював лише
один лікар - неонатолог ОСОБА_27 , який згідно графіку відпусток працівників
Світловодської ЦРЛ та наказу головного лікаря Світловодської ЦРЛ №322/вк від 29
серпня 2005 року у досліджуваний період знаходився в черговій тарифній
відпустці з 05 вересня по 05 жовтня 2005 року (а.с.8-11, Том №1).
Згідно наказів головного лікаря
Світловодської ЦРЛ №337/вк від 08 вересня та № 354/вк від 26 вересня 2005 року
на час відпустки лікаря-неонатолога акушерсько-гінекологічного відділення
ОСОБА_27 дозволено замісництво на 0,25
ставки лікарю-педіатру дитячого поліклінічного відділення ОСОБА_5 з оплатою за фактично відпрацьовані години та
надбавкою за складність та напруженість в роботі.
Робота по замісництву лікарем ОСОБА_5 в робочі дні виконувалася з 08 до 09 години
та з 16 до 17 години, при п'ятиденному робочому тижні Світловодської ЦРЛ
(а.с.9, Том №1).
З встановлених фактичних обставин справи
видно, що в акушерсько-гінекологічному відділенні Світловодської ЦРЛ в період з
05 вересня по 05 жовтня 2005 року був відсутній штатний лікар-неонатолог, а
його заміняв лише на ? ставки лікар-педіатр, основне місце роботи якого
знаходилося в дитячому поліклінічному відділенні, яке розташоване в іншій
частині м. Світловодська, і який у вихідні дні, тобто 01 та 02 жовтня 2005 року
- не працював.
Крім цього, вагітну ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5
року о 03 годині 30 хвилин прийняла черговий лікар акушер-гінеколог
ОСОБА_8 , яка встановивши діагноз та розпочавши лікування - за висновком
судово-медичних експертів - неправильно, підстав для виклику лікаря неонатолога
для участі в пологах у вихідний день не встановила. Не встановив таких підстав
під час спільного огляду вагітної ОСОБА_3
о 09 годині 00 хвилин і завідуючий акушерсько-гінекологічного відділення
ОСОБА_4 разом з черговим лікарем
ОСОБА_2 Крім цього, той же акушер-гінеколог
ОСОБА_8 , заступивши на чергування 02 жовтня 2005 року о 09 годині, та
оглянувши дитину ОСОБА_3 підстав для
занепокоєння та для виклику лікаря педіатра ОСОБА_5 для огляду дитини ОСОБА_25 не встановила.
Вказані факти органом досудового слідства
та звинувачення не перевірялися, не оцінювалися та не враховувалися під час
розслідування справи та надання висновків, проте суд визнає, що вони ставлять
під сумнів висновки звинувачення, щодо несумлінного та недбалого ставлення
ОСОБА_2 до виконання своїх професійних
обов'язків і в цій частині звинувачення.
4. Допитаний в судовому засіданні як
свідок ОСОБА_13 , як і на досудовому слідстві показав, що працює
лікарем-гінекологом з 1978 року. У серпні 2005 року в патологічне
акушерсько-гінекологічне відділення Світловодської ЦРЛ поступила вагітна
ОСОБА_3 , для лікування фітоплацентарної недостатності (помірне багатоводдя) та
неправильного (сідничного) положення плоду, і хворій було проведено лікування
та зовнішній поворот плоду для запобігання асфіксії та мертвонародження в
пологах. Поворот був проведений вдало і на пологи наслідків це не повинно було
дати. Показань для проведення кесаревого розтину у ОСОБА_3 не було. Свідок вказав, що якби зовнішній
поворот плоду ОСОБА_3 не проводився
збільшився відсоток тяжких наслідків: внутрішня гіпоксія плоду з 12 до 30%,
мертвонародження з 1,2 до 10%, смерть немовля 1,7%, до того ж були б
ускладнення при пологах. Причина смерті дитини йому не зрозуміла (а.с.227-230,
244-247 Том№1).
Як видно з показань свідка ОСОБА_13 в його свідченнях немає жодних фактичних
даних про дії (бездіяльність) 01 та 02 жовтня 2005 року, які ставляться в
провину підсудному ОСОБА_2 , а тому його показання не можуть судом
розцінюватися як докази вини ОСОБА_2 в
інкримінованому злочині, оскільки вони ніяк не стосуються дій лікаря
ОСОБА_2 під час пологів ОСОБА_3
Як видно з аналізу й оцінки вказаних
доказів звинувачення - показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_13
не встановлюють будь-яких фактичних даних про обставини досліджуваних
подій, а саме не вказують на наявність будь-яких ознак суспільно небезпечного
діяння, яке інкримінується ОСОБА_2 , та його винуватості, а тому суд прийшов до
висновку, що ці докази мають значення для правильного вирішення справи лише як
докази невинуватості підсудного. Показаннями свідка ОСОБА_5 встановлюється лише факт про те, що її дійсно
не викликали для огляду новонародженої дитини ОСОБА_3
5. Як на доказ в обґрунтування звинувачення
ОСОБА_2 орган досудового слідства
посилався на довідку про результати перевірки діяльності
акушерсько-гінекологічного відділення Світловодської Центральної районної
лікарні згідно з наказом Міністерства охорони здоров»я №462-Адм від 02 грудня
2005 року, згідно якої при аналізі ведення пологів черговим лікарем
акушер-гінекологом ОСОБА_2 встановлено
безпідставно діагностику дискоординованої пологової діяльності та проведення
медикаментозного сну на фоні активної пологової діяльності, при загальній
тривалості пологів 8 год. 50 хв. з урахуванням медикаментозного сну (1 період 8
год., 2 період 45 хв., 3 період 5 хв.), що є грубим порушенням правил ведення
пологів. В потужному періоді діагностовано гостра гіпоксія плоду, і не
проведено укорочення потужного періоду шляхом накладання акушерських щипців або
вакуум-екстрактора, що і призвело до тяжкого гіпоксично-ішемічного ураження
центральної нервової системи плоду (Том №1 а.с.38-56).
Викладені у вказаній довідці результати
перевірки діяльності акушерсько-гінекологічного відділення Світловодської
Центральної районної лікарні суд оцінює
критично, враховує, що вказана відомча перевірка проводилася на підставі
лише медичних документів і в обмежений строк - 07-09 грудня 2005 року,
результати зроблені без проведення експертних досліджень.
Крім цього, як встановлено досудовим та
судовим слідством проведення медикаментозного сну ОСОБА_3 було здійснено під час її поступлення в
пологове відділення іншим черговим лікарем акушером-гінекологом - ОСОБА_8 , а
не ОСОБА_2 , що спростовує висновки звинувачення в цій частині.
Суд звертає також увагу на той факт, що
діагноз породіллі ОСОБА_3 у виді
дискоординованої пологової діяльності встановлено під час спільного огляду
черговим лікарем ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4
, що також ставить під сумнів висновки звинувачення в цій частині пред'явленого
ОСОБА_2
Крім цього, в судовому засіданні
встановлено, що в пологовому відділенні Світловодської ЦРЛ в досліджуваний
період не було такого медичного приладу як вакуум-екстрактор для застосування
його під час пологів ОСОБА_3
Звертає увагу суду той факт, що висновки
вказаної перевірки стосуються перевірки діяльності пологового відділення за
2005 рік і свідчать про системні порушення в роботі всіх лікарів відділення,
високий відсоток ускладнень пологів, в зв”язку з чим було припинено
функціонування акушерського стаціонару, запропоновано звільнити з роботи
заввідділенням, відсторонити та направити на курси лікаря ОСОБА_2 , провести
ротацію та навчання всіх лікарів, які працюють з новонародженими, та засвідчила
факт відсутності сучасної апаратури у пологовому будинку.
На підставі вказаного, оцінку даним, які містяться у
вказаній довідці і стосуються досліджуваного випадку смерті дитини, суд надає
критично, враховує, що висновки у вказаній довідці не встановлюють причини смерті
дитини ОСОБА_3 та фактичних обставин по
справі, є лише довідкою перевірки діяльності пологового відділення за 2005 рік,
а тому довідка не є достатнім доказом звинувачення.
6. Згідно протоколу виїмки від 10 липня 2006 року в
Світловодській ЦРЛ були вилучені, та згідно протоколу огляду предметів від 26
серпня 2006 року - оглянуті: протокол патологоанатомічного дослідження
НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_6 року, згідно якого смерть новонародженого
ОСОБА_25 настала від асфіксії плоду в
пологах, крововилив в надниркову залозу, слизову оболонку та товсту кишку, туге
обвиття пуповини навколо шиї зі стисканням, гіперплазія плаценти, хронічна
плацентарна недостатність (Том №1 а.с.21,22); карта розвитку новонародженого
НОМЕР_2 ; історія пологів НОМЕР_2 ; історія пологів НОМЕР_5 ; індивідуальна
карта вагітної НОМЕР_4 ; гістологічні препарати (Том №1 а.с.81,82).
Вказані медичні документи та гістологічні
препарати були об»єктами експертних досліджень як первинної так і повторної
комісійної судово-медичної експертизи по даній справі, а тому їх оцінка як
джерела доказів, судом проводиться в порівнянні і разом з висновками експертиз,
які цими медичними документами обґрунтовувалися.
7. Як встановлено під час судового розгляду справи, в
основу звинувального висновку органу досудового слідства та звинувачення
покладено висновки комісійної судово-медичної експертизи НОМЕР_6 , яка
проводилася в Кіровоградському обласному бюро СМЕ комісією у складі: голови -
обласного судово-медичного експерта ОСОБА_20 , членів - завідувачки
гінекологічного відділення лікарні швидкої медичної допомоги лікаря
акушер-гінеколога ОСОБА_18 , завідувачки відділення патології новонароджених
дитячої обласної лікарні, лікаря-неонатолога ОСОБА_17 , доповідача по справі -
судово-медичного експерта ОСОБА_16 . В судових дебатах державний обвинувач
вказаний висновок судово-медичної експертизи назвав основним доказом вини
підсудного ОСОБА_2
При цьому, в судовому засіданні встановлено, що вказаною
комісією експертів зроблено такі висновки:
1)При поступленні ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5
року в 03 год. 30 хв. в акушерський стаціонар Світловодської ЦРЛ
ОСОБА_8 лікування не відповідало
встановленому діагнозу. Медикаментозний сон був протипоказаний.
2) ІНФОРМАЦІЯ_5
року о 09 год. ОСОБА_4 не
обґрунтовано виставлений діагноз - дискоординована пологова діяльність і не
правильно проводилося її лікування шляхом розтину плодового міхура - після
інструментального його розтину вилилися навколоплідні води забарвлені меконієм,
що вказувало на внутріутробну гіпоксію плоду, та що підсилило пологову
діяльність. Перебіг пологів знаходився на лінії тривоги і у цей період
необхідно було вирішувати питання про проведення ургентної операції кесарського
розтину на користь плоду. Неправильне ведення латентної фази першого періоду пологів
з 03 годин 30 хвилин, привели до форсування пологової діяльності, не проведення
ургентної операції кесарський розтин в 09 годин, посилювання внутріутробної
гіпоксії плоду в пологах і як наслідок цього народження плоду ІНФОРМАЦІЯ_5 року в 12 годин 20 хвилин в стані гострої
асфіксії, яка виникла в другому періоді пологів і явилася основною причиною
смерті новонародженого.
3)Відповідальність за невиконання Наказів МОЗ України
при лікуванні ОСОБА_3 в пологовому
відділенні Світловодської ЦРЛ несе черговий лікар акушер-гінеколог, який
приймав ОСОБА_3 до пологового відділення
в 03 год. 30 хв. ІНФОРМАЦІЯ_5 року,
лікар акушер-гінеколог, який вів пологи у ОСОБА_3 , а також завідувач
акушерсько-гінекологічним відділенням Світловодської ЦРЛ.
4)Основним в причині смерті новонародженого ОСОБА_3 явилося: не адекватне ведення першого і
другого періоду пологів, що привело до народження плоду в гострій асфіксії; не
адекватне проведення реанімаційних заходів новонародженому ОСОБА_3 при народженні у пологовому залі;
несвоєчасний огляд лікарем-неонатологом новонародженого в пологовому залі при
народженні; відсутність належного спостереження лікарем-неонатологом за
новонародженим в дитячому відділенні; лікування новонародженого не в повному
об'ємі в пологовому залі, який народився в гострій асфіксії.
5)Не проведення ургентної операції кесарський розтин
ІНФОРМАЦІЯ_5 року в 09 годин 00 хвилин
привело до народження плоду в гострій асфіксії.
6)Причиною смерті новонародженого ОСОБА_3 явилася гостра асфіксія в пологах, на фоні
хронічної внутріутробної гіпоксії плоду, синдрому дихальних розладів ІІІ ст.,
які розвинулися внаслідок неправильного ведення 1 і 2 періодів пологів. А також
настанню смерті новонародженого сприяла недооцінка тяжкості стану
новонародженого та несвоєчасне надання медичної допомоги.(Том№1, а.с.90-105).
Вказані висновки судово-медичної експертизи під час
судового слідства ретельно вивчалися, та їх обґрунтованість перевірялася,
оскільки на їх неправильності наполягав підсудний ОСОБА_2 ., його захисник -
адвокат ОСОБА_1 , та з причини того, що під час судового слідства були
встановлені такі фактичні обставини справи та добуті нові докази, які
правильність вказаних висновків, на яких основане звинувачення, поставили під
сумнів, що стало причиною для призначення повторної комісійної судово-медичної
експертизи.
Так, за клопотанням прокурора в судовому засіданні
допитувався судово-медичний експерт Кіровоградського обласного бюро СМЕ -
доповідач по справі ОСОБА_16 для
роз'яснення висновку, яка пояснила, що входила у склад судово-медичної
експертної комісії, і підписала висновок який робили інші спеціалісти, так як
була з ним згідна. Проте, експерт ОСОБА_16
в судовому засіданні вказала, що мало знається в гінекології, і на жодне
питання в експертизі вона відповіді не давала, але висновок підписала.
Гістологічні дослідження під час експертизи вона не проводила. Вона погодилася
з висновками спеціалістів - залучених лікарів підписуючи висновок (Том №1,
а.с.289-292).
Вказані роз'яснення експерта ОСОБА_16 , яка в
експертному висновку зазначена як доповідач по справі, свідчать про те, що
експерт ОСОБА_16 не приймала участь в
експертних дослідженнях, і у висновку вказана лише формально, особисто в
дослідженнях участі не брала та підписала висновок над яким не працювала, а
тому суд визнає, що вказаний експерт не виконував роль доповідача та експерта
по справі під час проведення даної експертизи, що дає суду підстави для
висновку, що проведення вказаної експертизи здійснювалося не комісійно, та без
участі всіх вказаних у висновку експертів, що є
підставою для визнання цього висновку СМЕ недопустимим доказом.
Крім цього, з досліджуваного висновку судово-медичної
експертизи та довідки про результати перевірки діяльності
акушерсько-гінекологічного відділення Світловодської ЦРЛ вбачається, що до складу судово-медичної
експертної комісії входив і експерт ОСОБА_17
- завідуюча відділенням патології новонароджених дитячої обласної
лікарні, лікар-неонатолог, яка також приймала участь у складі відомчої комісії
в перевірці діяльності акушерсько-гінекологічного відділення
Світловодської ЦРЛ від 09 грудня 2005
року, що на думку захисту є підставою для визнання її участі в експертизі
незаконною.
Під час судового слідства експерт ОСОБА_17 повідомила, що під час роботи відомчої
комісії вона не перевіряла факт смерті дитини ОСОБА_3 , проте вказані пояснення
експерта викликають у суду сумніви оскільки встановлено, що експерт
ОСОБА_17 дійсно вказаний в акті відомчої
комісії в якому відсутнє застереження, що вона як член комісії не брала участі
в перевірці факту смерті дитини ОСОБА_3 . Крім цього, вказаний акт не містить
посилань на те, якими членами комісії які саме факти перевірялися (а.с.40 Том
№1).
Якщо взяти за основу версією ОСОБА_17 , то під сумнів
можна поставити участь кожного члена комісії у відомчій перевірці, вказаного в
акті.
При цьому, суд звертає увагу що заперечення
ОСОБА_17 в участі у відомчій перевірці
спростовуються таким фактом, що вона згідно наказу обласного управління охорони
здоров»я за №560008 від 11 жовтня 2005
року також входила до складу відомчої обласної комісії УОЗ ОДА, яка проводила
службове розслідування випадку смерті новонародженої дитини ОСОБА_3 (а.с.362-364 Том №1), проте, особисто суду
експерт ОСОБА_17 не повідомила про її
участь і в другій відомчій перевірці, приховавши вказане, заявляючи що участі в
перевірці не брала.
Крім цього, суд бере до уваги, що в силу ч.7 ст.75 КПК
України не можуть бути експертами особи, які раніше були ревізорами в справі.
На підставі викладеного суд припускає, що вказані
обставини дійсно могли вплинути на об'єктивність та неупередженість експерта
ОСОБА_17 , яка до участі в проведенні експертизи по даній справі вже була
залежна від двох висновків відомчих комісій, як їх безпосередній учасник, а
тому її участь в експертизі ставить під сумнів її неупередженість, що в свою
чергу викликає недостовірність висновку експертизи.
Крім цього, як видно з висновку досліджуваної
експертизи, до складу судово-медичної комісії Кіровоградського обласного бюро
СМЕ по вказаній справі не входив експерт-гістолог, що підтвердили всі експерти
вказаної комісії в судовому засіданні, і що також викликає у суду сумнів у
достовірності та допустимості тих висновків вказаної експертизи, які
ґрунтуються на гістологічних дослідженнях, оскільки невідомо хто їх проводив,
не вказано механізм, спосіб та які саме експертні дослідження проводилися, за
допомогою яких медичних приладів, методик, тощо (Том №1, а.с.90).
При цьому, на вимогу суду під час судового розгляду
органом звинувачення так і не було надано в розпорядження суду будь-які медичні
документи, які б підтвердили факт проведення гістологічних досліджень під час
проведення експертизи, призначеної у липні 2006 року.
На сумнівність висновків гістологічних досліджень судом
звернуто увагу також з тих підстав, що надані до суду слідчим Світловодської
міжрайпрокуратури гістологічні препарати в коробці упакованій та опечатаній
печатками для пакетів Світловодської міжрайонної прокуратури з надписом -
«гістологічні препарати ОСОБА_3 , які надійшли з Кіровоградського бюро СМЕ
після проведення експертизи по кримінальній справі» (а.с.348 Том №1), при
розкритті експертами Полтавського обласного бюро СМЕ для повторних досліджень
вказаної коробки, викликали зауваження, так як в ній виявлені предметні стекла,
на яких знаходилися зрізи, закріплені на стеклах полістиролом, які були
упаковані неналежним чином, що є порушенням порядку зберігання експертних
зразків.
При цьому, вісім зрізів, покритих полістиролом були
відклеєні від маркованих стекол та вільно знаходилися серед них. Надіслані
стекла не були щільно упаковані в коробці і при їх огляді експертами не було
можливості достовірно встановити належність до відповідних номерів відклеєних
зрізів (Том №2, а.с.26).
Суд визнає, що вказане стало перешкодою для перевірки
правильності попередніх гістологічних висновків під час повторної експертизи, і
свідчить про порушення органом досудового слідства, а можливо і експертною
установою Кіровоградським обласним бюро СМЕ, правил зберігання речових доказів.
Крім цього, викликає у суду сумніви у допустимості та
достовірності як доказу її висновків, час проведення експертизи, оскільки дана
кримінальна справа порушена 30 червня 2006 року, а з титульного листа висновку
експертизи видно, що вона проводилася з 15 листопада 2005 року (тобто в той час
коли кримінальна справа не була ще порушена) по 02 серпня 2006 року (Том
№1,а.с.90-105), на підставі постанови від 04 листопада 2005 року, винесеної
старшим помічником Світловодського міжрайпрокурора (який участі в досудовому
слідстві не приймав), і лише за медичною документацією на ім»я ОСОБА_3 (Том №1,а.с.85,86), а не на підставі
постанови слідчого, як це вимагає ст. 196 КПК України, та матеріалів
кримінальної справи.
В матеріалах кримінальної справи, яка надійшла до суду
від прокурора, також відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт
направлення на судово-медичне дослідження гістологічних препаратів, та про їх
повернення з експертної установи.
При перевірці та оцінці висновків судово-медичної
експертизи Кіровоградського обласного бюро суд бере до уваги, що порушення
порядку відібрання зразків для експертних досліджень за загальними правилами
кримінального судочинства можуть бути підставою для визнання таких досліджень
недостовірними й недопустимими.
При цьому, суд звертає увагу на той факт, що з постанови
про порушення кримінальної справи вбачається, що порушуючи кримінальну справу
30 червня 2006 року прокурор посилався на висновок судово-медичної експертизи,
проте в матеріалах справи, яка надійшла до суду від прокурора, такий висновок
відсутній (Том№1 а.с.1 ).
Крім цього, в постановах слідчого від 10 липня 2006 року
про проведення виїмки, від 12 липня 2006 року про призначення комісійної
судово-медичної експертизи є посилання на висновки комісійного судово-медичного
дослідження, але в матеріалах справи такі висновки відсутні (Том №1 а.с.80,87).
Вказані факти викликали у суду обґрунтовані питання до
органу досудового слідства та звинувачення про те: на підставі яких досліджень,
або висновків була порушена дана кримінальна справа, та проводилося досудове
слідство до 02 серпня 2006 року, оскільки в процесуальних документах є
посилання на висновки експертних досліджень які у справі, яка надійшла від
прокурора до суду, - відсутні.
Звертає увагу суду і той факт, що в матеріалах справи є
листи згідно яких зі Світловодської ЦРЛ до Світловодської міжрайпрокуратури
(Том №1, а.с.19,20) у жовтні, листопаді 2005 року направлялася медична
документація, гістологічні препарати, але в справі відсутні будь-які дані про
повернення вказаної документації, та гістологічних препаратів, та час їх
повернення до Світловодської міжрайпрокуратури, або до Світловодської ЦРЛ.
В той же час, як видно з постанови та протоколу виїмки
від 10 липня 2006 року (Том№1, а.с.81,82) медична документація та гістологічні
препарати слідчим прокуратури були вилучені у ОСОБА_28 лише 10 липня 2006 року, тобто після
висновків комісійного судово-медичного дослідження, на які є посилання в
постанові про порушення кримінальної справи, і які, як встановлено вище, відсутні
в матеріалах справи, що надійшли до суду від прокурора 31 серпня 2006 року.
В матеріалах справи також відсутні будь-які документи,
які б підтверджували факт направлення органом досудового слідства на
судово-медичну експертизу в Кіровоградське обласне бюро СМЕ вказаної медичної
документації та гістологічних препаратів вже після порушення кримінальної
справи та призначення експертизи, та про їх повернення до органу досудового
слідства у серпні 2006 року.
Разом з тим, в судовому засіданні достовірно встановлено,
що гістологічні препарати (від трупа новонародженої дитини матері ОСОБА_3 ) -
стекла були видані в Світловодську міжрайпрокуратуру на підставі запиту в 2005
році і не поверталися в патологоанатомічне відділення Світловодської ЦРЛ, про
що повідомив до суду ОСОБА_28 26 грудня 2007 року (а.с.349,350 Том №1).
Вказаний факт ставить під сумнів достовірність такої
слідчої дії як виїмка медичних документів та гістологічних препаратів у
ОСОБА_28 10 липня 2006 року (а.с.81 Том
№1), так як орган досудового слідства не міг провести виїмку гістологічних
препаратів, оскільки вони не поверталися до Світловодської ЦРЛ від
Світловодської міжрайпрокуратури, і їх не було у ОСОБА_28
При цьому, під час дослідження матеріалів справи, а
саме: постанови про проведення виїмки медичної документації та стекол з
гістологічними препаратами у ОСОБА_28
від 10 липня 2006 року, протоколу виїмки медичної документації та стекол
з гістологічними препаратами у ОСОБА_28
від 10 липня 2006 року (а.с.80,81 Том №1), шляхом візуального огляду та
зрівняння з такими документами справи: доповідною запискою від
ІНФОРМАЦІЯ_6 року з резолюцією
ОСОБА_28 (а.с.12 Том №1), наказом
ОСОБА_28 від ІНФОРМАЦІЯ_6 року №355 (а.с.13 Том №1), наказом
ОСОБА_28 від 11 жовтня 2005 року №385
(а.с.16 Том №1), листами ОСОБА_28
(а.с.19, 20), довідкою про результати перевірки діяльності
акушерсько-гінекологічного відділення Світловодської ЦРЛ від 09 грудня 2005
року (а.с.56 Том №1), характеристиками на медпрацівників (а.с.72-79 Том №1) -
які містять підпис ОСОБА_28 і отримані
зі Світловодської ЦРЛ, встановлена невідповідність підписів ОСОБА_28 в процесуальних документах складених слідчим,
що викликає у суду сумніви в достовірності факту підписання цих процесуальних
документів саме ОСОБА_28
Факт відсутності гістологічних препаратів у ОСОБА_28 , в
зв'язку з їх неповерненням з прокуратури на час винесення постанови про виїмку
та складання протоколу виїмки 10 липня 2006 року, та сумніви в достовірності
підписів вказаних процесуальних документів головним лікарем ОСОБА_28 , свідчать
про те, що виїмка медичної документації та стекол з гістологічними препаратами
у ОСОБА_28 10 липня 2006 року не могла
проводитися, і вказані процесуальні документи є такими які не відповідають
дійсності, а отже - недостовірними.
Вказані факти ставлять під сумнів правильність збору,
фіксації та приєднання до матеріалів справи як речових доказів - медичної
документації та гістологічних препаратів.
На підставі викладеного вказані обставини дають суду
підстави визнати, що органом досудового слідства допущено порушення порядку
відібрання зразків для експертних досліджень, порушення порядку їх направлення
на дослідження (експертизу) та зберігання, що є порушенням вимог ст.66 КПК
України, і за загальними правилами кримінального судочинства такі порушення
дають суду підстави для визнання таких досліджень, а отже і такого джерела
доказу як висновок експертизи, - сумнівними для підтвердження по справі
фактичних даних.
На вимогу суду в судовому засіданні 12 січня 2009 року
державний обвинувач надав акт судово-медичного дослідження НОМЕР_6 , проте, як
видно з титульного листа акту на ньому відсутня печатка бюро СМЕ, він не є
оригіналом та не зареєстрований у встановленому порядку.
За клопотанням прокурора та представника потерпілої в
судові засідання неодноразово викликалися для надання роз'яснень висновків з
приводу проведеної експертизи, але систематично не з»являлися експерти
судово-медичної експертної комісії ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17 .
Лише після постановлення окремої постанови 12 січня 2009
року вказані експерти ОСОБА_18 та
ОСОБА_17 з»явилися в судове засідання, і
під час їх допиту, підтримали зроблені ними висновки.
При цьому, всі вказані експерти пояснили, що під час
проведення досліджень використовували лише медичну документацію надану органом
досудового слідства.
Суд звертає увагу на те, що всі експерти судово-медичної
експертної комісії, які проводили судово-медичну експертизу при
Кіровоградському бюро СМЕ ОСОБА_20 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17
в судовому засіданні пояснили, що особисто не проводили гістологічні
дослідження, які були покладені в основу висновків експертизи.
При цьому, в судовому засіданні експерт ОСОБА_20 показав, що причиною смерті дитини
ОСОБА_3 була асфіксія, проте не виключає
думку Полтавських експертів про причину смерті внаслідок аспірації харчовими
масами. Вказав, що нові зрізи не можуть вплинути на висновки. На запитання
захисника експерт вказав, що при експертизі були виявлені ознаки настання
швидкої смерті, настання якої вираховується у хвилинах (а.с.147-151 Том №2).
Експерт ОСОБА_18
в судовому засіданні пояснила, що під час пологів ОСОБА_3 треба було проводити кесаревий розтин
оскільки вилилися навколоплідні води зафарбовані меконієм. Під час досліджень
експерт брала за основу патологоанатомічні дослідження, а зрізи на стеклах не
дивилася. Оскільки дитина народилася в гострій асфіксії, оцінка по шкалі Апгар
була невірна, і припускає, що дитина народилася в тяжкій асфіксії, оскільки
дитині після народження було надане медикаментозне лікування. При цьому,
експерт відповіла, що не може конкретно вказати на причину смерті дитини. Крім
цього пояснила, що якщо о 09 годині лікарем ОСОБА_2 було встановлено надрив плодового міхура, то
його дії в подальшому про проведення пологів природнім шляхом, можна вважати
правильними (а.с.1-10 , Том№3).
Експерт ОСОБА_17
в судовому засіданні пояснила, експертиза проводилася з листопада 2005
року по червень 2006 року. Оцінити стан дитини не було можливості виходячи з
наданої медичної документації, але вона вважає, що оцінка стану дитини була
неадекватна, так як було застосовано медикаментозне лікування після народження.
У дитини була гіпоксія та асфіксія, проте точну причину смерті експерт вказати
не може, посилається на протокол патологоанатома, (а.с.11-20, Том№3).
Роз'яснення
експертів суд оцінює критично, оскільки в значній мірі вони засновані на
припущеннях.
Крім цього, досліджуючи порядок призначення експертизи
суд бере до уваги те, що в судовому
засіданні встановлено, що з постановою про призначення комісійної судово-медичної експертизи
обвинуваченого ОСОБА_2 органом
досудового слідства було ознайомлено лише 29 серпня 2006 року (Том №1,а.с.89),
тобто після її проведення, без врахування питань, які б він міг поставити
експертам, і в той же день коли його було ознайомлено з висновками експертизи
(Том №1,а.с.106) з якими ОСОБА_2 ., як
видно з протоколу, не був згідний.
Вказане свідчить, що органом досудового слідства істотно
обмежено право обвинуваченого на захист при призначенні та проведенні експертизи,
яке полягає в наданні особі, яка підозрюється (обвинувачується) право ставити
перед експертами питання, надавати пояснення, тощо. Крім цього, слідчим, в
порушення вимог ст.22 КПК України не було з'ясовано з яких причин звинувачений
не згідний з висновками експертизи.
На думку суду вказані порушення органом досудового
слідства вимог ст. 197 КПК України - права звинуваченого при призначенні та
проведенні експертизи, є суттєвими порушеннями права ОСОБА_2 на захист, оскільки недотримання органом
досудового слідства цих вимог закону призвело до неповноти та передчасності
висновків, як судово-медичної експертизи, так і висновків органу досудового
слідства, та стало основною причиною тривалого судового розгляду справи.
В підтвердження цих висновків свідчить і той факт, що
вже на стадії попереднього судового засідання звинуваченим ОСОБА_2 та його захисником адвокатом ОСОБА_1 були заявлені клопотання про проведення по
справі повторної комплексної комісійної судово-медичної експертизи на вирішення
якої вони просили поставити питання, які експертами не досліджувалися. Про
порушення права ОСОБА_2 на захист
органом досудового слідства при проведенні експертизи заявлено захисником (Том
№1, а.с.163-165).
Крім цього, в той же день, 29 серпня 2006 року
ОСОБА_2 пред'явлено вказане звинувачення
(Том №1 а.с.134,135), і не зважаючи на повне невизнання ним своєї вини, слідчим
не перевірені доводи звинуваченого щодо його невинуватості, всупереч ст.22 КПК
України не вжито заходів для всебічного, повного і об”єктивного дослідження
обставин справи, хоча орган досудового слідства зобов”язаний виявити як ті
обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, проте вже
після допиту як звинуваченого ОСОБА_2 , йому було оголошено про закінчення
слідства (Том №1 а.с.138,144,145), відсторонено під посади за місцем роботи, та
пред'явлено матеріали справи для ознайомлення, яке тривало протягом однієї
години тридцяти хвилин з 16 години 30 хвилин до 18 години.
30 серпня 2006 року з обвинувальним висновком справу
направлено прокурору, який в той же день затвердив обвинувальний висновок.
Але при цьому, суд звертає увагу, що на той факт, що
вказана кримінальна справа Світловодським міжрайонним прокурором направлена до
суду 29 серпня 2006 року, про що свідчить дата на супровідному листі
НОМЕР_7 (а.с.155, Том №1).
Встановлені під час судового розгляду
системні порушення в ході розслідування справи, при призначенні та проведенні
судово-медичної експертизи на досудовому слідстві, суд визнає такими, які не
можуть бути залишеними поза увагою, так як ставлять під сумнів та спростовують
правильність і достовірність висновків судово-медичної експертизи, проведеної
Кіровоградським обласним бюро судово-медичної експертизи, в тому числі, і в
зв»язку з тим, що допущено порушення порядку збору, фіксації, зберігання та
направлення зразків - доказів на експертизу.
Встановлені порушення дають суду підстави для визнання
таких досліджень, а отже і такого джерела доказу як висновок експертизи
Кіровоградського обласного бюро СМЕ, - сумнівним у його достовірності,
допустимості та достатності для підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину..
Інших доказів, крім досліджених і вказаних вище у
вироку, сторона звинувачення в ході судового розгляду справи суду не надала.
Підводячи підсумки дослідження, перевірки, аналізу та
оцінки всіх запропонованих органом звинувачення доказів, суд приходить до таких
висновків.
Джерела доказів звинувачення, а саме: показання
потерпілої ОСОБА_3 є недостовірними та
недопустимими; показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 є неналежними, довідка відомчої перевірки є
недостатньою, висновок експертизи є сумнівним та недостатнім, в силу вище
вказаних обставин як кожний окремо так і у своїй єдності і сукупності, - а тому
суд визнає їх такими, які є недостовірними, недопустимими неналежними та
недостатніми для однозначного підтвердження вини ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині. При цьому,
суд враховує, що такі джерела доказів, як довідка відомчої перевірки і висновок
експертизи по справі дійсно підтверджують факти порушення ряду вимог наказів
МОЗ під час проведення пологів з боку ряду медичних працівників, в тому числі і
підсудного ОСОБА_2 , проте, в силу виявлених порушень і недоліків не є
переконливими для однозначної оцінки та висновку суду щодо винуватості саме
підсудного ОСОБА_2 у смерті дитини
ОСОБА_3 - що є основним наслідком
інкримінованого йому злочину з необережності, передбаченого ч.2 ст.140 КК України.
Крім цього, виявлені системні порушення вимог
кримінально-процесуального законодавства органом досудового слідства під час
розслідування даної справи свідчать про неналежне здійснення ним обов'язку щодо
виконання завдань кримінального судочинства.
За наявності таких порушень та недоліків по справі перед
судом постало питання - чи може суд на
підставі вказаних результатів судового слідства зробити однозначний, вірний,
справедливий, законний та обґрунтований висновок на користь звинувачення, та
визнати підсудного ОСОБА_2 винним у
вчиненні правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.2 ст.140 КК
України?
Відповідно до статті 323 КК України вирок суду повинен
бути законним і обґрунтованим.
Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були
розглянуті в судовому засіданні.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що
ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи
в їх сукупності, керуючись законом.
Беручи до уваги вищевикладені результати перевірки,
дослідження, аналізу та оцінки всіх доказів звинувачення, які в силу своєї
недостовірності та недостатності, не дають суду законних та обґрунтованих
підстав для беззаперечного та переконливого, законного та обґрунтованого
висновку щодо визнання ОСОБА_2 винним у
інкримінованому йому правопорушенні, враховуючи встановлені вищевказані
фактичні обставини по справі, та звертаючи увагу на наявність численних
порушень органом досудового слідства під час розслідування даної справи вимог
кримінально-процесуального законодавства, суд визнає, що вказані факти ставлять
під сумнів обвинувальний висновок органу досудового слідства та звинувачення.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про
відсутність сукупності достатніх, допустимих, достовірних та належних доказів
звинувачення для визнання доведеним факту вчинення підсудним ОСОБА_2 інкримінованого йому злочину.
Разом з тим, під час вказаної перевірки, дослідження та
аналізу зібраних органом досудового слідства та вказаних в обвинувальному
висновку доказів звинувачення, у їх порівнянні, єдності та сукупності разом з
добутими в судовому засіданні доказами, судом достовірно встановлено такі
істотні фактичні обставини справи, які не тільки ставлять під сумнів, а й
спростовують висновки досудового слідства та звинувачення, виключаючи
причетність ОСОБА_2 як до вчинення
інкримінованих йому протиправних дій, так і до спричинення ним інкримінованих
йому злочинних наслідків, в тому числі і через відсутність
причинно-наслідкового зв'язку між діяннями ОСОБА_2 та причиною смерті дитини ОСОБА_3
Так, в підтвердження невинуватості ОСОБА_2 , сторона
захисту, наполягаючи на неповноті та необ'єктивності висновків досудового
слідства, з метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин
справи вже на попередньому судовому засіданні клопотала про допит як свідків
медичних працівників, яким відомо про обставини народження та лікування дитини
ОСОБА_3 , а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12
, ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , та
ОСОБА_6 , яка в той же день народила дитину і знаходилася разом з ОСОБА_3 після народження в одній палаті.
1. Так, допитана в судовому засіданні як свідок
ОСОБА_6 показала, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року у неї приймав пологи лікар ОСОБА_2 . і в
неї народилася дитина, і в той же день народила дитину ОСОБА_3 з якою вони були
в одній палаті. Дітей їй та ОСОБА_3 І.
принесли на другий день о 09 годині, тобто 02 жовтня 2005 року, і хто тоді
чергував з лікарів вона не знає. Ніяких зауважень на стан здоров»я дитини
ОСОБА_3 не було. До них постійно
заходили медсестри, і палата була під постійним наглядом. ОСОБА_3 годувала дитину як і всі, а під вечір їй не
сподобалося як дитина дихає (а.с.214-215 Том№1).
2. Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 показала, що працювала 5 років медсестрою в
палаті немовлят пологового будинку, і в її обов'язки входило годування дітей та
маніпуляцій ні заходи. З 08 годин 00 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_5 року до 08 годин 00 хвилин 02 жовтня 2005
року вона знаходилася на роботі на чергуванні. Вона пам'ятає ОСОБА_3 , яка
ІНФОРМАЦІЯ_5 року народила дитину, яку
після пологів через 2 години з род залу перевели в дитячу палату. Дитину вночі
підкормлювали штучним харчуванням. Матері ОСОБА_3 дитину перевели о 06 годині ранку 02 жовтня,
приклали до грудей та спостерігали як їсть. Дитина ОСОБА_3 зразу присмокталася, як і всі здорові діти, і
не викликала ніякого занепокоєння, хлопчик не синів, був рожевий з виразним
смоктальним рефлексом, був в задовільному стані. Лікар-неонатолог оглядає дітей
вранці, у вихідні до обіда, а весь день за дітьми спостерігає черговий лікар.
Неонатолога викликають коли дитина синіє, не має смоктального та інших
рефлексів, у дитини ОСОБА_3 таких ознак
не було, вона була здорова, тому неонатолога не викликали (а.с.215-217 Том№1).
3. Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 показала, що працює ІНФОРМАЦІЯ_8 Світловодської ЦРЛ. ІНФОРМАЦІЯ_5 року о 03 годині 30 хвилин в пологове
відділення поступила ОСОБА_3 зі скаргами
на болі внизу живота, були зроблені уколи для стимуляції пологів, і її перевели
в перед пологову палату. З карти породіллі було видно, що під час вагітності
вона перебувала в патології з ускладненням вагітності. ІНФОРМАЦІЯ_5 року о 07 годині у неї почалися перейми і все
розвивалося по наростаючий. Чергування вона здала ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5
року о 09 годині разом дивились ОСОБА_3 . Діагноз ОСОБА_3 дискоординована пологова діяльність вона не
ставила, його ставив ОСОБА_2 . Прийняла зміну від ОСОБА_2 о 09 годині 02 жовтня 2005 року. У ОСОБА_3 була звичайна пологова діяльність і причин
для кесаревого розтину не було. 02 жовтня при здачі зміни ОСОБА_2 . пояснив, що
пологи стабільні, під час огляду з ним дитина ОСОБА_3 ніякого занепокоєння не викликала, вона була
рожева, крик вимогливий, задишки не було, така як усі здорові діти. 02 жовтня о
21 годині медсестри запросили її в дитячу палату в зв'язку з погіршенням стану
дитини. Дитина була синюшна, задихалася, з»явилися хрипи, були зроблені уколи,
викликала лікарів неонатолога, гінеколога, анестезіолога, спеціалістів з
Кіровограда, подали кисень, проводили реанімаційні заходи. Неонатолог була
ОСОБА_5 , яка в суботу приходила вранці на 2-3 години і здійснювала огляд
немовлят, а в неділю її не було. Якщо виникають якісь ускладнення неонатолога
привозять на швидкій. На запитання суду свідок пояснила, що ОСОБА_3 та її дитина не потребували ніякої додаткової
уваги, так як все проходило добре (а.с.217-220 Том№1).
4. Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_9 показала, що працює акушеркою в пологовому
відділенні Світловодської ЦРЛ, в її обов'язки входить огляд по палатах і
перевірка стану здоров»я породілля. 02 жовтня 2005 року заступила на чергування
з 08 до 20 години. Дитина ОСОБА_3
знаходилася в кроватці, була рожева, від матері ніяких скарг не
поступало і ознак для занепокоєння не було. Її робоче місце навпроти палати де
була ОСОБА_3 . Пів дня - до обіда та в обідній час ОСОБА_3 ходила з дитиною на
руках, носила його по коридору, на що вона зробила їй зауваження, а та
відповіла, що показувала дитину родичам біля дверей. Дитячі медсестри доглядали
за дитиною. На момент здачі нею чергування - на 20 годину 02 жовтня 2005 року,
стан дитини ОСОБА_3 був нормальний
(а.с.220,221 Том№1).
5. Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_10 показала, що з 1977 року працює в пологовому
відділенні медсестрою дитячої палати. 02 жовтня 2005 року зранку вона прийшла
на чергування, всі немовлята були біля своїх мам. В 09 годині з лікарем
ОСОБА_8 здійснювався обхід, всі діти
були активні, розові. В палаті ОСОБА_3 було три жінки. Всі мами лежали з дітьми.
Грудь потрібно давати дитині за вимогою, про що зазначається в історії
новонародженого. Стан дитини ОСОБА_3 був
нормальний, хлопчик грудь смоктав добре, рефлекси були нормальні, дихання
хороше. Після обіду приходили родичі дивились дитину. О 20 годині дитина різко
закричала, вони прийшли в палату, дитина поміняла колір шкіри, став мармуровою.
Покликали лікаря. Палати вони обходили кожні 15 хвилин. Вона чергувала з
ОСОБА_15 За декілька хвилин до того як
дитина ОСОБА_3 закричала, свідок бачила
дитину, яка була нормальною. Стан дитини погіршився різко, до цього все було
добре (а.с.221,222 Том№1).
6. Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_11 показала, що працює в пологовому відділенні
дитячою медсестрою в дитячій палаті. З 08 години 01 жовтня по 08 годину 02
жовтня 2005 року вона чергувала і на її зміні ОСОБА_3 народила дитину. Після народження через 2
години дитину перевели в дитячу палату о 15 годині. Дитина була рожева,
рефлекси нормальні. Дитина знаходилася в палаті до 06 години ранку 02 жовтня
2005 року, потім її передали матері. Дитину приклали до грудей, вона активно
смоктала грудь. Діти з мамами перебувають сумісно що зазначено в історії
новонародженого. Годування дитини з соски та з груді однакове, ніяких фізичних
зусиль дитина не прикладає (а.с.223,224 Том№1).
На запитання суду свідок ОСОБА_8 показала, що лікар може заборонити прикладати
дитину до грудей якщо вона недоношена або виникли якісь ускладнення при
пологах. На запитання захисника свідок ОСОБА_8
показала, що фізичне навантаження на дитину однакове при годуванні груддю
чи з соски, різниці немає. 02 жовтня 2005 року при огляді дитини ОСОБА_3 її нічого не занепокоїло, звичайна дитина.
7. Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_12 показала, що в жовтні 2005 року вона
працювала в пологовому відділенні акушеркою. З 01 по 02 жовтня 2005 року вона
була на роботі, приймала роди, нічого особливого у ОСОБА_3 не помітила, жінка така як і всі. Весь
пологовий період вона знаходилася біля породілля. ОСОБА_3 народила о 12 годині 20 хвилин з ускладненням
- з передлежанням рук та обвиттям пуповиною. Дитина народилася блідою,
закричала не зразу, через 5 хвилин порозовіла і крик став нормальним,
реанімаційні заходи не проводилися. Дві години дитина знаходилася в пологовому
залі, свідок спостерігала за дитиною, на той час були ще інші пологи. Свідок
сповивала дитину, дитина була рожевою, ніяких ускладнень не було, і через дві
години свідок передала дитину до дитячої палати. Медсестри дитячої палати при
пологах контролюють стан дитини. Пологи були звичайні (а.с.224-227 Том№1).
8. Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_14 показала, що працює акушеркою пологового
відділення з 1998 року. 02 жовтня 2005 року вона працювала черговою в
пологовому залі. Вона чула як постова медсестра робила зауваження ОСОБА_3 щоб та не виходила з дитиною в коридор.
Лікар-неонатолог викликається на кесарев розтин, якщо у жінки виникають якісь
проблеми при пологах і якщо погіршується стан здоров»я новонародженої дитини.
При відсутності неонатолога, дітей оглядає черговий лікар по пологовому відділенню,
він робить обхід питає про стан дітей та матерів. У вихідний день неонатолог
приїздить за викликом коли трапляються ускладнення стану здоров»я дитини. Коли
свідок заступила на зміну ніяких ускладнень не було. 02 жовтня 2005 року з 18
до 20 години приймали пологи з лікарем ОСОБА_8
(а.с.247, 248 Том №1).
9. Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_15 показала, що у 2005 році працювала медичною
сестрою дитячої палати в пологовому відділенні. На зміні була з 08 годин з
ОСОБА_10 Був обхід ОСОБА_8 , лікаря-неонатолога
не було. Дітей передивилися, було все нормально. Дитина ОСОБА_3 була з мамою, ніяких відхилень не було. Мама
показувала дитину родичам. Ввечері о 20 годині 30 хвилин дитина закричала. Вона
підійшла до ОСОБА_3 в палату, та сказала
- я кормила дитину груддю, а вона не бере. Дитина була сірого кольору в мілку
білу клітинку. Мати сказала, що дитина до цього сосала грудь нормально. Свідок
забрала дитину і віднесла. Крім кольору шкіри дитині вона більше нічого
підозрілого не бачила (а.с.273-275 Том №1).
10. Допитаний в судовому засіданні як свідок лікар
патологоанатом ОСОБА_19 показав, що
проводив розтин трупу новонародженої дитини ОСОБА_3 та складав протокол патологоанатомічного
дослідження НОМЕР_3 , і на підставі візуального огляду всіх органів і тканин та
патолого гістологічного (мікро анатомічного) досліджень, медичних документів,
зробив висновок, що причиною смерті є асфіксія пологів при гіпоксії плоду чому
сприяли фактори інфекційних захворювань матері. Ліва легеня не дихала, не розправилася,
не почала дихати, за 7-8 тижнів до народження легеня перестала розвиватися
права легеня також була уражена. ОСОБА_3
хворіла під час вагітності, синусова тахиоритмія, інфекція, багатоводдя.
Дитина народилася з асфіксією легкого ступеню, і через 5 хвилин після
народження асфіксії не було. Патологія проявилася через деякий час, і якби
проводився кесарський розтин, смерть дитини все б одно настала. Процес
відмирання легені іде повільно. Оскільки не працювала легеня стався і
крововилив. Візуально таку патологію без її ознак виявити неможливо. Лікар ніяк
не міг запобігти смерті оскільки загинув орган (а.с.296-300 Том №1).
Як видно з показань вказаних і допитаних в судовому
засіданні свідків, вони між собою узгоджуються та доповнюють один одне, встановлюючи
факти того, що під час пологів ОСОБА_3
та після народження, її дитина була нормальною, жодних ознак для
занепокоєння у медичних працівників щодо стану здоров»я дитини не було, дитині
після народження була надана медична допомога і дитина весь час знаходилася під
спостереженням медичних працівників, стан здоров»я був стабільний, а отже
і необхідність в проведенні спеціального
медичного лікування дитини була відсутня.
Крім цього, показаннями свідків встановлено, що стан
дитини ОСОБА_3 різко погіршився на
кінець другого дня її життя 02 жовтня 2005 року, після годування її матір»ю.
Під час судових дебатів прокурор посилалася на показання
свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ., ОСОБА_5
, ОСОБА_15 та ОСОБА_19 , проте, як
встановлено з протоколу судового засідання та технічного звукозапису засідання,
показання вказаних свідків використані прокурором в своїй промові лише
епізодично.
При цьому прокурор упустила показання свідків ОСОБА_9 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11
Заперечуючи проти пред'явленого звинувачення підсудний
ОСОБА_2 . під час судового засідання, як і на досудовому слідстві, в
інкримінованому йому злочині винним себе не визнав повністю, будучи допитаний
під час судового слідства показав, що ургентним лікарем акушер-гінекологом
Світловодської ЦРЛ він працював з 2001 року.
ІНФОРМАЦІЯ_5 року
о 09 годині 00 хвилин він заступив на чергування в акушерсько-гінекологічному
відділенні і працював до 09 години 00 хвилин 02 жовтня 2005 року, змінивши
чергового лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_8 , від якої дізнався, що до
відділення була госпіталізована ІНФОРМАЦІЯ_5
року о 03 годині 30 хвилин ОСОБА_3
з діагнозом: перша вагітність, 38 тижнів, паталогічний прелімінарний
період. Провівши огляд ОСОБА_3 разом з
завідуючим акушерсько-гінекологічного відділення ОСОБА_4 (який є його батьком), ними спільно був
встановлений діагноз: пологі перші термінові при вагітності 38-39 тижнів,
дискоординована пологова діяльність, плоский плодовий міхур, хронічна
внутрішньоутробна гіпоксія плоду, і було призначено відповідне медикаментозне
лікування для нормалізації пологової діяльності, що і було досягнуто. Підстав
для проведення кесарського розтину у ОСОБА_3
не було, в тому числі і після розтину плодового міхура, оскільки
навколоплідні води були несуттєво забарвлені меконієм, та густого меконію не
було. Він постійно спостерігав за серцебиттям плоду, яке було в нормі. О 12
годині 20 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_5 року
ОСОБА_3 народила природнім шляхом
хлопчика з оцінкою по шкалі Апгар на першій хвилині 6 балів, на п'ятій хвилині
8 балів з тугим однократним обвиттям пуповини навколо шиї з гострою асфіксією
першого ступеню. В зв'язку з таким ускладненням в пологах одразу ним
новонародженій дитині в пологовому залі було призначено медикаментозне лікування,
як для нормалізації стану дитини так і з профілактичною метою. Оскільки стан
дитини зразу до п'ятої хвилини її життя, прийшов в норму, то підстав для
невідкладного виклику неонатолога для огляду дитини він не вбачав, враховуючи і
те, що у вихідний день неонатолог не працює і його складно знайти. При цьому, в
карті новонародженого він записав, що дитину прикладати до грудей після огляду
лікарем неонатологом. Після народження та проведення необхідних медичних
заходів дитина була переведена до дитячої палати під нагляд дитячих медичних
сестер. Під час чергування він неодноразово спостерігав за станом дитини, яке
було задовільне з тенденцією до поліпшення. Протягом дня показань для
невідкладного огляду дитини лікарем-неонатологом не було. На той час лікар-неонатолог
ОСОБА_27 був у відпустці, а його заміняв
лікар-педіатр ОСОБА_5 , і оскільки 01 та 02 жовтня були вихідними субота та
неділя, лікар ОСОБА_5 на роботу без
виклику не виходив, хоча лікар-неонатолог повинен оглядати новонароджених
щодоби. До закінчення його зміни дитина ОСОБА_3
була в нормальному стані. Його змінила черговий лікар акушер-гінеколог
ОСОБА_8 , яка також оглядала дитину. Дійсно 02 жовтня 2005 року вранці він
побачив, що дитину медсестра надала матері та приклали до грудей в порушення
його заборони. Він спостерігав, що дитина сосе грудь нормально, а тому вказівок
для припинення годування груддю не надавав.
Крім цього, щодо своєї невинуватості, та правильності
дії під час пологів і після народження вказаної дитини, підсудний ОСОБА_2 .
надав суду в письмовому вигляді свої пояснення щодо всіх обставин справи та
свою думку з приводу висновків первинної судово-медичної експертизи, де
ретельно, докладно з посиланням на наукові медичні роботи та медичну практику
вказав та обґрунтував правильність своїх дій під час пологів та народження
дитини ОСОБА_3 , та про належний з його боку догляд за дитиною і її нормальний
стан здоров'я (а.с.310-317 Том№1, а.с.116 Том№2).
Як під час судового слідства, так і в судових дебатах та
останньому слові підсудний пояснював, - «Вважає себе невинним, він зробив все
що повинен був зробити, наслідків, які настали він не передбачав і не міг
передбачити оскільки у нього не було жодних для цього ознак і підстав.
Пред'явлене звинувачення вважає безпідставним, і пов'язаним з тим, що в
пологовому відділенні працював завідуючим його батько ОСОБА_4 ».
02 жовтня 2005 року о 09 годині він передав чергування
лікарю акушеру-гінекологу ОСОБА_8 , і на той час стан дитини ОСОБА_3 був нормальний і ніяких зауважень не
викликав.
Під час дослідження медичної документації по справі в
судовому засіданні встановлено такі обставини:
1. З історії пологів ОСОБА_3 НОМЕР_2
видно, що при першому огляді о 03 годині 30 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_5 року відійшли околоплодні води світлі. План
ведення пологів:1) пологи вести консервативно, 2) в пологах слідкувати за
розвитком пологової діяльності, 3) призначено медикаментозне лікування. Під час
спільного огляду з зав. відділенням ОСОБА_4
о 09 годині встановлено: загальний стан задовільний, серцебиття плоду
ясне, ритмічне, дискоординація пологової діяльності, плоский плодовий міхур.
Проведена амнеотомія - ізлилися забарвлені меконієм околоплодні води 20 мл.,
встановлено діагноз хронічна внутріутробна гіпоксія плоду. Призначено
медикаментозне лікування. Оглядом об 11 год. встановлено, що загальний стан
задовільний, серцебиття ясне, ритмічне. Об 11 год. 45 хв. схватки набувають
потужний характер. Серцебиття ясне, ритмічне, головка плода в полості таза,
початок 2 періоду пологів, хронічна внутріутробна гіпоксія плоду. Призначено
медикаментозне лікування. О 12 годині загальний стан задовільний, головка плоду
на дні малого тазу, серцебиття плоду ясне, ритмічне, призначена інгаляція
кіслородом. О 12 годині 10 хвилин головка плоду врізується, серцебиття плоду приглушене,
аритмічне. Діагноз - Остра внутріутробна гіпоксія плоду. Призначена інгаляція
О2. О 12 годині 20 хвилин народився живий доношений плід чоловічої статі без
видимих дефектів фізичного розвитку с передлежанням обох ручок і тугим
однократним обвиттям пуповини навколо шиї, оцінка по шкалі Апгар на 1 хвилині 6
балів. Дитина відділена від пуповини, діагноз - Остра асфіксія плоду 1 ст.
Призначено медикаментозне лікування. Оцінка на 5 хвилині 8 балів. Надання
медичної допомоги породіллі.
2. Крім цього, при дослідженні в судовому
засіданні карти розвитку новонародженого НОМЕР_2 , встановлено, що ОСОБА_3 народила дитину живу доношену. Оцінка по
Апгар на 1 хвилині серцебиття - 2, дихання - 1, кольор кожи - 1, тонус м'язів -
1, рефлекси - 1, оцінка в балах - 6. На 5 хвилині - серцебиття - 2, дихання - 2, кольор кожи - 2,
тонус м'язів - 1, рефлекси - 1, оцінка в балах - 8. Пороки розвитку, родові
травми не виявлено. Дитина переведена у відділення новонароджених ІНФОРМАЦІЯ_5 року в 12 годин 50 хвилин. Стан дитини при
переведенні задовільний. Кожні покрови рожеві, крик гучний. Попередній діагноз:
період первинної адаптації новонародженого. Ускладнений гострою внутріутробною
гіпоксією в пологах. Гостра асфіксія 1 ст. Рекомендовано: режим дитячої палати.
Годування груддю після огляду неонатолога (заповнено ОСОБА_2 ).
Як видно з вказаної медичної документації дитина у
ОСОБА_3 народилася з діагнозом гостра
асфіксія в пологах, і лікарем ОСОБА_2 в
зв'язку з цим була надана медична допомога дитині. Крім цього, лікарем
ОСОБА_2 проведена оцінка стану дитини за
шкалою Апгар, яка становила після народження 6 балів, на п'яту хвилину життя
дитини 8 балів, що за роз'ясненнями експертів є свідченням нормального стану
дитини, який не вимагає виклику медичних спеціалістів для надання додаткової
медичної допомоги. Після надання ОСОБА_2
необхідної медичної допомоги дитина ОСОБА_3 була переведена о 12 год. 50 хв. із
пологового залу у відділення новонароджених, де знаходилася на його зміні під
медичним наглядом до ранку 02 жовтня 2005 року.
Крім цього, з карти розвитку новонародженого
ОСОБА_3 НОМЕР_2 видно, що лікар ОСОБА_2 . зробив в ній запис
про прикладення дитини до грудей після огляду лікарем неонатологом, і дитина
була прикладена до грудей медсестрами лише вранці 02 жовтня 2005 року,
наприкінці чергування ОСОБА_2 і без його
відома, що спростовує висновки звинувачення і в цій частині.
Вказані дані встановлюють фактичні обставини справи й
ставлять під сумнів висновки
судово-медичної експертизи Кіровоградського обласного бюро СМЕ та спростовують
висновки органу досудового слідства в цих частинах звинувачення.
В протоколі патологоанатомічного дослідження
НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_6 року вказана причина смерті: а) асфіксія
новонародженого внаслідок асфіксії в родах, б) кровоизлияние в надпочечниковую
железу, слизистую оболочку желудка и толстой кишки, в) тугое обвитие пуповины
вокруг шеи с здавливанием, г) гиперплазия плаценты. Хроническая плацентарная
недостаточность, обусловленная асфиксией плода в родах на внутриутробной,
гипоксии наступившей из-за тугого обвития пуповины вокруг шеи.
З консультативного висновку судово-медичного дослідження
від 02 червня 2006 року вбачається висновок: Залишкові явища внутріутробної
асфіксії. Ознаки пневмопатії в легені. Акцидентальна інволюція тимуса 3 фаза.
Посилаючись на відсутність записів про
спостереження за станом дитини ОСОБА_3 в
медичній документації протягом чергування, прокурор висловив свою думку про те,
що такого спостереження не велось.
Підсудний ОСОБА_2 . заперечуючи припущення прокурора,
пояснив, що дійсно записи в медичну документацію не вносив після покращення
стану дитини і переведення її до дитячої палати, оскільки стан її не викликав
занепокоєння та був задовільним. Таких записів не проводилося і черговим
лікарем ОСОБА_8 з 09 години 02 жовтня
2005 року і до погіршення стану дитини.
В результаті аналізу, оцінки та дослідження в судовому
засіданні вказаних нових доказів, які не збиралися та не бралися до уваги
органом досудового слідства, в зв'язку з встановленням фактичних обставин
справи, які у суду викликали обґрунтовані питання про причини різкого
погіршення стану здоров»я дитини ОСОБА_3
саме 02 жовтня 2005 року близько 21 години на чергуванні лікаря ОСОБА_8
, питання про можливість безсимптомного протікання під час життя новонародженої
дитини, тих наслідків, які були встановлені експертами Кіровоградського
обласного бюро СМЕ, про дійсну причину смерті дитини, про правильність дій
притягнутого до відповідальності лікаря ОСОБА_2
та інших медичних працівників, виникла потреба в спеціальних знань в
області акушерста, гінекології та медицини.
Відповідно до ч.6 ст.75 КПК України, коли висновок
експерта буде визнано необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам
справи або інакше викликає сумніви в його правильності, може бути призначена
повторна експертиза, яка доручається іншому експертові або іншим експертам.
При цьому, під час судового розгляду, після дослідження
всіх доказів, за клопотаннями захисника - адвоката ОСОБА_1 та підсудного ОСОБА_2 , з метою всебічного,
повного та об'єктивного дослідження обставин справи, беручи до уваги що під час
досудового слідстві були допущені численні порушення при розслідуванні справи,
при призначенні та проведенні судово-медичної експертизи, в тому числі - порушення
права обвинуваченого ОСОБА_2 на участь в
експертизі, беручи до уваги, що в судовому засіданні допитані як свідки медичні
працівники, у своїх показаннях вказали на обставини народження дитини ОСОБА_3 ,
та про стан дитини після народження до
20 години 02 жовтня 2005 року який не викликав занепокоєння, і дитина вважалася
як і всі діти здоровою, крім цього вказали що стан здоров»я дитини різко
погіршився, враховуючи необхідність усунення всіх сумнівів які викликали
висновки СМЕ Кіровоградського обласного бюро під час їх дослідження та
порівняння з добутими в ході судового слідства новими доказами, в судовому
засіданні було прийнято рішення про призначення повторної комісійної
судово-медичної експертизи (а.с.341-344,
Том 1, а.с.1-4, Том №2).
При цьому, при обговоренні вказаного клопотання прокурор
та представник потерпілої не підтримали його, та від них питань на
вирішення повторної експертизи не
поступало.
На вирішення повторної комісійної судово-медичної
експертизи (далі - повторна експертиза), яка була призначена експертам
Полтавського обласного бюро судово-медичних експертиз міста Полтава, більш
найближчого обласного центру до міста Світловодська, було поставлено крім
первинних питань і нові питання, заявлені захисником та підсудним.
Під час своєї промови в судових дебатах прокурор
заявила, про необ'єктивність проведення повторної експертизи в Полтавського
обласному бюро СМЕ в зв'язку з тим, що в Полтавській області живе і працює
захисник підсудного ОСОБА_2 - адвокат
ОСОБА_1
Дійсно з матеріалів справи видно, що захисник підсудного
- адвокат ОСОБА_1 проживає в м.
Кременчуці, але вказане припущення прокурора суд вважає надуманим, таким яке
безпідставно ставить під сумнів неупередженість експертів, які проводили
повторну експертизу.
Крім цього, таке припущення прокурора про залежність
комісії експертів від місця проживання захисника - адвоката ОСОБА_1 є неетичним по своїй суті.
Якщо керуватися запропонованою логікою прокурора, то
висновок експертів Кіровоградського обласного бюро СМЕ також можна визнати
необ”єктивним в зв'язку з тим, що в Кіровоградській області живуть і працюють
слідчий, прокурор, суддя, тощо.
При цьому, суд бере до уваги, що згідно ст.75 КПК
України, як експерт може бути викликана будь-яка особа, що має необхідні знання
для дачі висновку з досліджуваних питань. Експерт дає висновок від свого імені
і несе за нього особисту відповідальність. У разі необхідності в справі може
бути призначено декількох експертів, які дають загальний висновок. Коли
експерти не дійшли згоди, то кожний з них складає свій висновок окремо.
Висновок експерта для особи, яка проводить дізнання,
слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим, але незгода з ним повинна бути
мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
Оскільки прокурором незгода з висновком повторної
експертизи заявлена усно, без жодних для того підстав і причин, суд визнає цю
незгоду немотивованою.
При цьому суд враховує, що Пленумом Верховного Суду України в постанові
від 30 травня 1997 року №8 “Про судову експертизу в кримінальних і цивільних
справах” роз'яснено судам, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви
у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обгрунтованістю
чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності
істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і
проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які
призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В постанові про
призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви
у правильності попереднього висновку експерта.
Вказані вимоги судом встановлено та дотримано.
Під час повторної експертизи експертами
досліджувалися та використовувалися:
1.Вся медична документація - 1)індивідуальна карта НОМЕР_4 вагітної та породіллі ОСОБА_3 ; 2)історія
пологів НОМЕР_5 на ім»я ОСОБА_3 ;
3)історія пологів НОМЕР_2 ОСОБА_3 ;
4)карта розвитку новонародженого НОМЕР_2
матері ОСОБА_3 Світловодської
ЦРЛ; 5)протокол патологоанатомічного дослідження НОМЕР_3 ; 6)гістологічні
препарати ОСОБА_3 - 28 стекол та 28
блоків;
2.Протокол службового розслідування випадку смерті
дитини ОСОБА_3 від 05 жовтня 2005 року;
3.Довідка про результати перевірки діяльності
акушерсько-гінекологічного відділення Світловодської ЦРЛ згідно з наказом МОЗ
України №462-адм від 02 грудня 2005 року;
4.Висновок експертизи, проведеної в Кіровоградському
обласному бюро судово-медичної експертизи 15 листопада 2005 року - 02 серпня
2006 року;
5.Матеріали кримінальної справи;
6.Гістологічний матеріал - скельця та блоки від трупа
дитини матері ОСОБА_3 додатково
досліджені в Полтавському обласному бюро судово-медичної експертизи;
7.Протокол судового засідання з показаннями всіх
допитаних свідків, підсудного, представника потерпілої.
Повторна
експертиза проводилася в Полтавському обласному бюро СМЕ комісією у складі:
голови комісії - обласного судово-медичного експерта ОСОБА_28 - начальника бюро СМЕ УОЗ Полтавської ОДА;
членів комісії: - професора кафедри акушерства і гінекології ВДНЗУ «Української
медичної стоматологічної академії» доктора медичних наук ОСОБА_23 ; - головного
акушера-гінеколога Полтавського УОЗ заслуженого лікаря України ОСОБА_29 ; -
обласного неонатолога Полтавського УОЗ, доцента кафедри пропедевтики дитячих
хвороб з доглядом за дітьми факультетської педіатрії з неонатологією УМСА,
кандидата медичних наук ОСОБА_30 .; - доцента кафедри пропедевтики дитячих
хвороб з доглядом за дітьми факультетської педіатрії з неонатологією, кандидата
медичних наук ОСОБА_24 ; - завідувача судово-гістологічним відділенням
обласного бюро СМЕ ОСОБА_22 ; - доповідача по справі заступника начальника бюро
по експертній роботі ОСОБА_21
З висновків експертизи видно, що наданий на експертизу
гістологічний матеріал - скельця та блоки від трупа дитини матері ОСОБА_3 додатково досліджувалися в Полтавському
обласному бюро судово-медичної експертизи, оскільки в коробці, яка упакована та
опечатана печатками для пакетів Світловодської міжрайонної прокуратури з
надписом “гістологічні препарати ОСОБА_3 , які надійшли з Кіровоградського бюро
СМЕ після проведення експертизи” при її розкритті виявлено, що вісім зрізів,
покритих полістиролом відклеєні від маркованих стекол та вільно знаходяться
серед них. Надіслані стекла не щільно упаковані в коробці. При перегляді
надісланих стекол експертам не було можливості достовірно встановити належність
до відповідних номерів відклеєних зрізів. Препарати в зв”язку з тривалим
терміном зберігання, дуже товстими зрізами, що не відповідають стандарту, великою
кількістю артефактів та фрагментації тканини, розтріскуванням полістерола в
деяких зрізах мало придатні для об'єктивного мікроскопічного дослідження. В
зв”язку з цим з надісланих гістологічних блоків №№557-584, які надійшли з
патологоанатомічного відділення Світловодської ЦРЛ експертами проведені нові
зрізи на санному мікротомі, з яких виготовлено 28 стекол мікропрепаратів.
Мікроскопічне дослідження проводилося в
прямому прохідному світлі мікроскопом Олімпус СХ - 21 з збільшенням 60 та 300
та було зроблено такі висновки:
В легенях респіраторні бронхіоли, та
альвеоли з наявністю чужерідних типа харчових мас, східних з виявленими на
поверхні слизовою шлунка та в тонкому кишечнику; дрібні вогнища ателектазів та
дистелектазів легень, інше.
В судовому засіданні прокурор та представник потерпілої
неодноразово заявляли про їх сумніви в правомірності та правильності проведення
повторних гістологічних досліджень під час повторної експертизи, проте суд
визнає такі сумніви немотивованими, які грунтуються на припущеннях, що носять
суб'єктивний характер без відповідних на те підстав.
Вказана судово-медична експертна комісія на підставі
проведеної повторної комісійної СМЕ новонародженої дитини ОСОБА_3 , даних
матеріалів кримінальної справи та медичної документації зробила такі підсумки.
1.При поступленні ОСОБА_3 в пологове відділення Світловодської ЦРЛ
ІНФОРМАЦІЯ_5 року в 03 години 30 хвилин,
тактика родорозрішення через природні шляхи була вибрана правильно, проте
методика ведення першого періоду пологів була не адекватна. Діагноз «1
беременность. 38 недель. ППП », встановлений ОСОБА_3 при поступленні в акушерський стаціонар ЦРЛ
ІНФОРМАЦІЯ_5 року в 03 години 30 хвилин,
необґрунтований. Комісія вважає, що на той час у неї була латентна фаза першого
періоду пологів, а не «патологічний прелімінарний період». Тому призначення
лікування з наданням медикаментозного сну було не показано, необхідно було
спостерігати за розвитком пологової діяльності, серцебиттям і вставлянням
голівки плоду.
2.Діагноз «1 беременность 38-39 недель. Роды 1 срочные 1
период. Активная фаза. Дискоординация родовой деятельности. Плоский плодный
пузырь», встановлений ОСОБА_3 після її
огляду ІНФОРМАЦІЯ_5 року в 09 годині 00
хвилин, необґрунтований в частині
«Дискоординация родовой деятельности», оскільки відсутні її клінічні
ознаки.
ІНФОРМАЦІЯ_5 року в 09 годині 00 хвилин, після
інструментального розтину плодового міхура «излилось окрашенных меконием
околоплодных вод 20,0», що може бути
одним із симптомів внутрішньоутробної гіпоксії плоду, тому повторне призначення
внутрішньо-м»язового введення 2% розчину промедолу недоречне, оскільки
промедол, проникаючи через плацентарний бар'єр, пригноблює внутрішньоутробне
дихання плоду.
Необґрунтовано встановлені діагнози
«Патологічний прелімінарний період» і «Дискоординована пологова діяльність» та
неправильне медикаментозне лікування цих станів, не призвели до погіршення
стану ОСОБА_3 та не знаходяться в
прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті її новонародженого.
3.При
веденні пологів ОСОБА_3 в пологовому
відділенні Світловодської ЦРЛ мало місце порушення Наказів МОЗ України №620 від
29 грудня 2003 року «Про організацію надання стаціонарної
акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні», №676 від 31
грудня 2004 року «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та
гінекологічної допомоги» в частині:
- неправильного ведення латентної фази
першого періоду пологів, внаслідок необґрунтованого встановлення діагнозу
«Патологічний прелімінарний період»;
- необґрунтоване встановлення діагнозу
«Дискоординована пологова діяльність» та неправильне її лікування;
Невиконання вимог вищевказаних наказів і
протоколів не призвели до погіршення стану ОСОБА_3 та не знаходяться в прямому причинно-наслідковому
зв'язку з настанням смерті її новонародженого.
Відповідальність за невиконання вимог
вищевказаних Наказів МОЗ несуть: черговий лікар акушер-гінеколог, який приймав
ОСОБА_3 до пологового відділення
ІНФОРМАЦІЯ_5 року в 03 годині 30 хвилин,
лікар акушер-гінеколог, який вів пологи у ОСОБА_3 , а також завідувач
акушерсько-гінекологічним відділенням Світловодської ЦРЛ.
4.Гістологічні зміни у внутрішніх органах
новонародженого свідчать про внутрішньоутробне інфікування плоду, яке може бути
пов'язане з перенесенням ОСОБА_3
гострого респіраторного захворювання під час вагітності.
Причиною смерті новонародженого
ОСОБА_3 стала аспірація харчовими
масами, про що свідчить наявність в респіраторних бронхіолах та альвеолах
чужорідних мас типа харчових, подібних з виявленими на поверхні слизової шлунка
та тонкого кишечнику, дрібні вогнища ателектазів та дистелектазів легень.
Аспірація харчовими масами призвела до
комплексу респіраторних, геодинамічних та метаболічних порушень в організмі
дитини. Аспірація могла відбутися на фоні набряку головного мозку внаслідок
внутрішньоутробного інфікування плоду. В той же час не можна виключати
недотримання матір»ю правил годування дитини.
5.Даних про проведення операції кесарського
розтину в плановому порядку, на момент поступлення ОСОБА_3 до пологового відділення Світловодської ЦРЛ
ІНФОРМАЦІЯ_5 року в 03 години 30 хвилин,
не було.
Наявність густого меконію в амніотичній
рідині, у поєднанні з патологічними змінами серцевого ритму плоду, є показанням
для термінового розродження при головному передлежанні плода. Наявність
незначних домішок меконію в навколоплідних водах не вказує на дистрес плода,
але свідчить про необхідність ретельного спостереження за станом плода.
На 09 годину 00 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_5 року патологічні зміни серцевого ритму плода
в «Історії пологів» не зафіксовані, тому наявність навколоплідних вод
забарвлених меконієм, не вказує на потребу негайного родорозрішення шляхом кесаревого
розтину.
6. ОСОБА_3
медична допомога при веденні пологів ІНФОРМАЦІЯ_5 року з 03 години 30 хвилин до 12 години 20
хвилин була надана своєчасно, але не адекватно і не в повному об'ємі, що було
допущено лікарями акушер-гінекологами, які приймали породіллю в пологове
відділення і вели пологи.
7.В історії пологів НОМЕР_2 на ім»я ОСОБА_3 є запис про «Осмотр дежурных врачей».
Будь-які результати оглядів не вказані.
Лікар-неонатолог на пологах у ОСОБА_3 не присутній. Новонароджений в пологовому
залі був оглянутий лише лікарем акушер-гінекологом, після чого в 12 годин 50
хвилин дитина переведена у дитяче відділення.
Експертна комісія вважає, що медичний
догляд за дитиною проводився не в повному обсязі:
• - дитина з оцінкою за шкалою Апгар 6-8
балів, яка народилася з однократним обвиттям пуповиною шиї, оглядається лікарем
педіатром-неонатологом лише через 32 години після народження;
• - не проводиться контроль діурезу,
випорожнень та ваги новонародженого;
• - відсутній контроль за характером, частотою
і об'ємом вигодовування;
• - не фіксується температура тіла та пульс
дитини.
8.Медична допомога дитині, лікарем акушер-гінекологом та
акушеркою, надана своєчасно та в об'ємі достатньому для новонародженого з 6
балами на першій хвилині та 8 балами на п'ятій хвилині за шкалою Апгар. В той
же час призначення фуросеміду, сульфату магнезії, новокаїну та холоду до голови
безпосередньо після народження в даному випадку не показано. Відсутність
записів про стан здоров»я новонародженого, з моменту передачі його у дитяче
відділення до 21 години 15 хвилин 02 жовтня 2005 року, позбавляє експертну
комісію можливості обґрунтовано відповісти на питання - чи потребувала дитина
лікування в цей період.
9.Огляд лікарем-неонатологом проводився несвоєчасно, а
лише через 32 години після народження, що не відповідає вимогам наказу МОЗ
України №194 від 06 травня 2003 року
«Про затвердження галузевої програми «Первинна реанімація
новонароджених». Дитина ОСОБА_3
потребувала огляду неонатолога відразу після народження, через 2 години
після народження та динамічно (раз на добу) за умови стабільного задовільного
стану.
Відсутність своєчасного огляду новонародженого та
динамічного спостереження за його станом лікарем-неонатологом, призвели до
відсутності контролю за характером і об'ємом вигодовування, вагою, випорожнень,
діурезу, блювоти та зригувань новонародженого.
Відповідальність за невиконання вимог вищевказаного
наказу МОЗ України несе лікар-педіатр ОСОБА_5 , яка виконувала обов'язки
лікаря-неонатолога.
10.Заключний діагноз висновку Кіровоградського обласного
бюро СМЕ - «Острая асфиксия в родах I-II степени на фоне хронической
внутриутробной гипоксии плода. Тяжелое гипоксически-геморрагическое поражение
центральной нервной системы. Кровоизлияние в надпочечники? Кома III. Синдром
дыхательных расстройств, ДН III. Кефалогематома теменно-затылочной области.
Внутриутробное инфицирование плода», встановлений новонародженому ОСОБА_3 ,
носить посиндромний характер і відображає розлади вітальних функцій організму.
Але в даному діагнозі не вказана причина смерті дитини, тобто аспірація
харчовими масами.
11.Лікування, яке було призначене новонародженому
ОСОБА_3 02 жовтня 2005 року в 21 годині
15 хвилин, не стало причиною його смерті.
12.Ускладнення вагітності матері, підтверджуються
гістологічними змінами тканин внутрішніх органів новонародженого, що свідчить
про перенесену внутрішньоутробну інфекцію (а.с.8-33 Том№2).
Вивчаючи та аналізуючи висновки повторної
експертизи та даючи їм оцінку, суд звертає увагу на такі її підсумки:
1.Неправильне ведення латентної фази
першого періоду пологів, яке здійснювалося лікарем ОСОБА_8 , необгрунтоване
встановлення діагнозу завідуючим ОСОБА_4
Та черговим лікарем ОСОБА_2 -
дискоординована пологова діяльність та неправильне її лікування, - не призвели
до погіршення стану ОСОБА_3 та не
знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв”язку з настанням смерті її
новонародженого.
2.Наявність густого меконію в амніотичній
рідині, у поєднанні з патологічними змінами серцевого ритму плоду, є показанням
для термінового розродження при головному передлежанні плода. Наявність
незначних домішок меконію в навколоплідних водах не вказує на дистрес плода,
але свідчить про необхідність ретельного спостереження за станом плода.
3.На 09 годину 00 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_5 року патологічні зміни серцевого ритму плода
в «Історії пологів» не зафіксовані, тому наявність навколоплідних вод
забарвлених меконієм, не вказує на потребу негайного родорозрішення шляхом
кесаревого розтину. 4.Причиною
смерті новонародженого ОСОБА_3 стала
аспірація харчовими масами, про що свідчить наявність в респіраторних
бронхіолах та альвеолах чужорідних мас типа харчових, подібних з виявленими на
поверхні слизової шлунка та тонкого кишечнику, дрібні вогнища ателектазів та
дистелектазів легень.
5.Аспірація харчовими масами призвела до
комплексу респіраторних, гемодинамічних та метаболічних порушень в організмі
дитини. Аспірація могла відбутися на фоні набряку головного мозку внаслідок
внутрішньоутробного інфікування плоду. В той же час не можна виключати
недотримання матір»ю правил годування дитини.
6.Заключний діагноз висновку Кіровоградського обласного
бюро СМЕ - «Острая асфиксия в родах I-II степени на фоне хронической
внутриутробной гипоксии плода. Тяжелое гипоксически-геморрагическое поражение
центральной нервной системы. Кровоизлияние в надпочечники? Кома III. Синдром
дыхательных расстройств, ДН III. Кефалогематома теменно-затылочной области.
Внутриутробное инфицирование плода», встановлений новонародженому ОСОБА_3 ,
носить посиндромний характер і відображає розлади вітальних функцій організму.
Але в даному діагнозі не вказана причина смерті дитини, тобто аспірація
харчовими масами.
Пленумом Верховного Суду України в
Постанові від 30 травня 1997 року №8 “Про судову експертизу в кримінальних і
цивільних справах” роз'яснено судам, що у випадках, коли в справі щодо одного й
того ж предмета проведено декілька експертиз, у тому числі комплексну,
комісійну, додаткову чи повторну, суд повинен дати оцінку кожному висновку з
точки зору всебічності, повноти й об'єктивності експертного дослідження. Не
повинна віддаватися перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена
комісійно, повторно, експертом авторитетної установи, або таким, який має
більший досвід експертної роботи, тощо.
Згідно ст.67 КПК України висновок експерта
не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів,
підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має
ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин
справи у їх сукупності.
З метою роз'яснень вказаних висновків, за
клопотанням прокурора в судовому засіданні допитувалися експерти Полтавського
обласного бюро СМЕ ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 ., які будучи
попередженими про кримінальну відповідальність за неправдиві висновки,
одноголосно та категорично підтвердили зроблені ними експертні висновки в
повному обсязі.
Даючи оцінку вказаним висновкам, суд бере
до уваги, що вони є мотивованими, обґрунтовані матеріалами справи, зроблені
компетентними експертами, неупередженість яких не викликає у суду сумніви і які
прийшли до вказаних висновків одноголосно, висновки основані на підставі
зібраних доказів, та не суперечать іншим матеріалам справи, нічим не опорочені
і не поставлені під сумнів достатніми і достовірними доказами, а тому у суду не
має достатніх підстав цим висновкам не довіряти.
Як вказувалося вище, згідно пояснень
допитаних в судовому засіданні свідків, стан дитини ОСОБА_3 був задовільний протягом 01 жовтня та 02
жовтня 2005 року до, близько, 20-ї години, коли після годування груддю дитина
вскрикнула та посиніла, і стан дитини різко погіршився.
Аналізуючи з вказаними доказами, у їх
єдності і сукупності, висновки повторної експертизи суд визнає доведеними такі
фактичні обставини справи:
1.У лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_2 під час проведення пологів у ОСОБА_3 підстав для проведення кесаревого розтину не
було, і він вірно вибрав варіант проведення пологів природнім шляхом, і це не
стало причиною смерті дитини.
2.Повторною експертизою встановлена причина
смерті новонародженої дитини ОСОБА_3 , якою є аспірація харчовими масами, а не
гостра асфіксія в пологах на фоні хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плоду
та синдром дихальних розладів III ст., на якій наполягали експерти першої
експертизи.
Данні протиріччя між висновками експертиз на переконання
суду не спростовують, а підтверджують покази підсудного щодо його
невинуватості, оскільки висновки першої експертизи, як встановлено вище у
вироку визнано сумнівними, а висновки повторної експертизи узгоджуються з
іншими доказами по справі.
Суд бере до уваги, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року лікарем ОСОБА_2 було також зроблено дві операції жінкам що
поступили до відділення, та прийнято ще двоє пологів о 18 годині 25 хвилин та о
21 годині 05 хвилин (а.с. Том№ ), що
свідчить, що підсудний протягом чергування був зайнятий і іншою відповідальною
роботою.
Підводячи підсумки судового розгляду справи, суд
враховує основні засади кримінального судочинства.
Так, завданням кримінального судочинства є
охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в
ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та
забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив
злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
З вказаною метою органи досудового слідства
та звинувачення зобов'язані забезпечити зібрання і відповідне процесуальне
оформлення незаперечних доказів, які
безсумнівно доводять винність особи у вчиненні злочину.
Підсудний не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні
злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на засадах, одержаних незаконним
шляхом, а також на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на
її користь, і недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину означає
його невинуватість і тягне за собою постановлення виправдувального вироку.
Розгляд справ у судах відбувається на засадах
змагальності сторони звинувачення та захисту.
В силу ст.22 КПК України прокурор, слідчий
і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом
заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи,
виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують
обвинуваченого, тощо.
Відповідно ст.64 КПК України при
провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді
підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини
вчинення злочину), 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви
злочину, 3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також
обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують
покарання, тощо.
Звинувачення повинно обґрунтовуватися і
підтверджуватися належними, допустимими, достатніми і достовірними доказами.
Як видно зі змісту ч.2 ст.140 КК України,
інкримінований підсудному ОСОБА_2 склад
злочину передбачає відповідальність за невиконання чи неналежне виконання
медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок
недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо воно спричинило тяжкі наслідки
неповнолітньому.
З об'єктивної сторони цей злочин характеризується: 1)
діянням; 2) наслідками; 3) причинним зв'язком між ними.
Діяння виявляється у невиконанні або в неналежному
виконанні медичним працівником своїх професійних обов'язків.
Наслідками інкримінованого ОСОБА_2 злочину є настання смерті дитини ОСОБА_3
Суб'єктивна сторона пред'явленого злочину полягає в
злочинній недбалості стосовно неналежного виконання професійних обов'язків.
Щодо наслідків, то вина до них може бути лише необережною - злочинна недбалість
або злочинна самовпевненість.
Як достовірно встановлено під час судового
слідства органом досудового слідства та органом звинувачення суду не надано
сукупності достатніх доказів, які б встановлювали в діяннях ОСОБА_2 ознаки інкримінованого злочину.
В судовому засіданні встановлено, що між
причиною смерті новонародженої дитини ОСОБА_3
та діяннями ОСОБА_2 відсутній
причинний зв'язок.
Лікар ОСОБА_2 . проводячи пологи у
ОСОБА_3 не передбачав і не міг
передбачити настання смерті новонародженої дитини, оскільки її настання не
пов'язано з його діяннями, і він не мав фактичної можливості їх передбачити
Оцінюючи доводи сторони обвинувачення і доводи сторони
захисту в їх сукупності, аналіз, яким
дано вище, керуючись ст. 62 Конституції України, згідно якої обвинувачення не
може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на
припущеннях, та те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на
її користь, беручи до уваги роз”яснення п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду
України « Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму
Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і
постановлення вироку» від 29.06.1990 року № 5 згідно якого, вказано судам на недопустимість обвинувального ухилу при
вирішенні питання про винність чи невинність підсудного, суд дійшов до такого
висновку.
Даючи оцінку результатам судового розгляду справи суд
визнає, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині не доведена, в діях
ОСОБА_2 відсутні ознаки для кваліфікації
його дій як неналежне виконання медичним працівником своїх професійних
обов'язків внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, що спричинило
тяжкі наслідки у виді смерті новонародженої дитини, тобто за ч. 2 ст. 140 КК
України, оскільки відсутній причинний зв'язок між діяннями підсудного і
шкідливими наслідками, які інкримінуються підсудному, а тому він підлягає
виправданню.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини,
керуючись ст. ст. 323, 324, 327, 334, 335 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 в
пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК
України визнати невинним і по суду виправдати за відсутністю події злочину.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд ОСОБА_2 скасувати.
Речові докази по справі - медичну документацію та
гістологічні препарати - залишити при
справі.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду
Кіровоградської області через Світловодським міськрайонний суд протягом 15 днів
з дня його проголошення.
Суддя підпис Згідно з оригіналом
Суддя Світловодського
міськрайонного суду Ю.С. Мельничик