Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2603/11571/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.07.2013. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        
		 
		2/754/358/13 
		Справа № 2603/11571/12
		РІШЕННЯ 
		Іменем      України
		 
		 05.06.2013           Деснянський  районний   суд  м.Києва  в складі  : 
		                               головуючого судді                Мальченко О.В. 
		                               при секретарі                         Яремус-Байсановій  А.М.   
		розглянувши    у  відкритому   судовому  засіданні    у  м.Києві   цивільну  справу  за  позовом  Публічного акціонерного товариства  «  Комерційний  Банк   « Експобанк »   до  ОСОБА_1 ,   ОСОБА_2   про захист   ділової  репутації   ,  спростування  недостовірної  інформації    та  відшкодування  моральної  шкоди ., 
		 
		                                                                               в с т а н о в и в  :  
		 
		     Позивач   звернувся до суду  з  вищезазначеним    позовом  ,  мотивуючи свої вимоги тим , що   06.10.2011   та   12.12.2011 р.   відповідачами  було організоване   незаконне  пікетування  біля будівлі  №18/24 по вул. Дмитрівській  у м.  Києві   де розташований центральний офіс позивач.    Відповідачі  , діючи як організатори пікетування  та    зібрані  ними    учасники  пікетування  , використовуючи плакати і  гучномовці висловлювали протести з приводу шахрайських дій позивача, вимагали повернути гроші. Під час пікетування використовувалися плакати із написом «Поверніть кошти ошуканим вкладникам «Експобанку» ! », деякі з учасників пікетування на шиї носили таблички із написом     « Жертва шахрайства  «Експобанка» . На протязі часу проведення пікетування,  учасники пікетування по гучномовцю висловлювали   наступні  фрази: «Поверніть кошти ошуканим вкладникам Експобанку », « У філіалі   Експобанка  присвоили 40 миллионов клиентских гривен» , « Поверніть жертвам шахрайства  Експобанку  їх гроші», «Якщо хочеш у петлю, здавай гроші в Експобанк»,   «Експобанк  не  повертає  гроші своїм вкладникам»,   «ОСОБА_9 верни наши деньги», «ОСОБА_9 віддай гроші або сидітимеш разом! зі своїми шахраями», «Поверніть гроші ошуканим вкладникам «Експобанку», тощо  .З метою оприлюднення факту проведення пікетування   , відповідачами були запрошені представники засобів масової інформації, які фіксували пікетування на відео і фотозйомку. В подальшому, відомості про пікетування будівлі позивача із висвітленням лозунгів, відомостей про шахрайські дії позивача з приводу неповернення клієнтам їх грошей з депозитних рахунків, були трансльовані у новинах по різним телеканалам, в тому числі і на телеканалі: « 5 канал», «ТСН».   
		        09.10.2012  р.  відповідачі   організували   та  провели  біля  будівлі Вищої  кваліфікаційної  комісії суддів  України       акцію , під  час  якої  також  використовували плакати   із написом  «  Геть шахраїв і  крадіїв з «Експобанку!»,   а  також на  вулиці   серед  перехожих  розповсюджувалася  інформація про  шахрайські  дії   позивача   з  приводу    « незаконного заволодіння   грошовими  коштами  вкладників    в  розмірі  40  млн. грн».   Вищезазначені  події  також  були  висвітлені  у  засобах  масової  інформації . 
		У  позовній  заяві  позивач   зазначає  на  порушення  відповідачами порядку організації та проведення у Києві недержавних масових громадських заходів ,затвердженого  рішенням Київської  міської  ради  від 24.06.1999  р.  а  також      вказує   на те   , що   поширення недостовірної  інформації   з боку  відповідачів  зашкодило  діловій  репутації   позивача,  знизило     престиж   банківської  установи   , підірвало довіру  до діяльності  позивача   та  сформувало у населення негативну  думку відносно добропорядності    позивача  ,  чим    позивачу  було завдано  моральної  шкоди .      
		  Згідно  позовних  вимог   викладених   у позовній заяві   24.12.2012  р.  ( а.с. 91  т.1  )    позивач просить   : 
		1.  Зобов'язати  ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в місячний термін з дати ухвалення рішення спростувати недостовірну інформацію, поширену на заходах 06.10.2011 р. ,12.12.2011 р.  та 09.10.2012  р.   шляхом розміщення за власні кошти у засобах масової інформації на телеканалі « 5 канал» і «ТСН» такої заяви:
		«   ОСОБА_1  і  ОСОБА_2  приносять  свої вибачення публічному акціонерному  товариству  « Комерційний банк «Експобанк»  за  розповсюдження  неправдивої  інформації  , яку  вони  поширювали  на заходах , що  відбувалися   06 жовтня 2011 р. і 12  грудня 2011  р. біля будинку № 18\24  по вул.  Дмитрівській  у м. Києві  ,   де  знаходиться центральний офіс Публічного  акціонерного  товариства  «  Комерційний банк «Експобанк» , а також 09 жовтня 2012  р. біля    будинку   Вищої  кваліфікаційної  комісії суддів  України  по  вул.  Жилянська , 120-А  у  м.Києві  . Під  час  проведення  зазначених  заходів       ОСОБА_1 і ОСОБА_2 була поширена недостовірна інформація щодо Публічного  акціонерного   товариства  « Комерційний банк «Експобанк», про  те, що: «Експобанк ошукує вкладників; Експобанк присвоїв 40 мільйонів гривень, що належать вкладникам; Експобанк не повертає гроші вкладникам».    Дана інформація не відповідає дійсності та є недостовірною. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 спростовують цю недостовірну інформацію».
		 
		       2.  Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь АТ «КБ «Експобанк»  100 000,00 грн. в якості компенсації за нанесену моральну шкоду.
		         В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги  підтримав   з  обставин  викладених у   позовній  заяві  . 
		         Відповідачі   ОСОБА_2 та  ОСОБА_1  проти позову заперечили просили   відмовити  у  його  задоволенні.
		      Відповідач   ОСОБА_2  у  наданих    суду  запереченнях  зазначив  про те  , що  починаючи з 2000 р. він   являвся  вкладником  Станкобудівної  філії  ПАТ « Експобанк» .    Влітку  2009  р.    СВ ГСУ  МВС  України     було  порушено  кримінальну  справу    відносно  службових  осіб   ПАТ «  Еспобанку»  ,  які  вчинили   протиправні  дії   по  відношенню до вкладників  банку .   В ході  розгляду  кримінальної  справи      ,     йому  та  іншим  потерпілим     стало   зрозуміло , що    ПАТ  «  Експобанк »   не  визнав  заявлені  ним  та  іншими  потерпілими   по справі  особами   цивільні  позови  про  відшкодування    заподіяної    шкоди  .    Зазначене   змусило   вкладників    ПАТ «  Експобанку»  та  членів  їх  сімей   використовувати    усі  можливі  законні   засоби   ,   у  тому  числі  проведення    акцій   біля  будівлі  ПАТ   «  Експобанку »  з   метою повернення      внесених  до  банківської  установи  коштів  .     Особисто ,  він  ОСОБА_2    не  являвся   організатором   заходів   ,  які  проводились  06.10.2011 р. ,12.12.2011 р.  та 09.10.2012  р. , а  приймав  участь в  останніх      серед   інших осіб    ,  що   з»явились на    вказані  заходи .   При  цьому   під  час  проведення    акцій     робота  банківської  установи   не   припинялась   ,   громадський  порядок  не  порушувався  .   Акція ,  яка  проводилась   09.10.2012  р.     біля  будівлі  Вищої  кваліфікаційної   комісії  суддів  України  мала  на  меті  привернути  увагу    членів    комісії   до    розгляду    кримінальної  справи    , яка перебуває  тривалий  час  в  провадженні  Святошинського   районного суду  м. Києва .   
		        Допитана в  судовому  засіданні  в  якості  свідка   ОСОБА_3 пояснила  , що  вона   є  представником  одного   з  вкладників  ПАТ  «  Експобанк»,  який  є  потерпілим  в  кримінальній  справі   , що перебуває в  провадженні  Святошинського  районного  суду  м. Києва  по  обвинуваченню  посадових осіб   ПАТ   « Експобанк» .   Оскільки  кримінальна  справа   тривалий  час     перебуває  на  розгляді ,  потерпілі   в   зазначеній  справі  вирішили провести акцію   біля  будівлі   ПАТ  « Експобанк», щоб  захистити  свої  права .  06.10.2011 р.   біля    будівлі   ПАТ  « Експобанк»   було  багато  людей   ,    працівників  міліції. Люди  стояли з  плакатами ,  табличками    .   Хто був  організатором   акції  їй  невідомо ,  особисто до неї  зверталось багато людей   ,  які      цікавились  питанням  як  проводити такі  акції   та   яким  чином  вони можуть захистити  свої  права . Відповідача   ОСОБА_2   назвати   організатором  акції   вона  не  може . З  відповідачем   ОСОБА_1  знайома    по  характеру  своєї  діяльності .   Вхід  до  банку  заблокований  не  був,   робота    установи  не  припинялась  . 
		       Допитаний  в судовому  засіданні  в  якості  свідка  ОСОБА_4  пояснив  , що   він  особисто знайомий  з  відповідачем  ОСОБА_2 , познайомився  з останнім   на  грунті   взаємовідносин  з  ПАТ «  Експобанк» .   Був   учасником      акцій у 2011  р. .  які  проводились  біля   банку .  Організовували  акцію  усі  потерпілі   ,  яким  не  повернули  вклади .    Він,  свідок   забезпечував   присутніх на  акції  людей  харчуванням . Чим  займався  відповідач  ОСОБА_2      йому  не  відомо . З  відповідачем  ОСОБА_5     познайомився    на    мітингу   ,  останній    намагався  спілкуватися  з   керівництвом  банку,  пояснював   людям   , що  відбувається  .  Робота  банку  не  була  заблокована.   Порушення   громадського  порядку   не  відбувалось .  
		        Допитаний  в судовому  засіданні  в  якості   свідка  ОСОБА_6   пояснив  , що   з  відповідачем  ОСОБА_2 він  знайомий  по  кримінальному  процесу ,  який  триває  в  Святошинському   районному  суді  м. Києва  ,  де  він  проходить    в  якості  потерпілого  .    Відповідача   ОСОБА_5  знає  по  заходах  ,  які  проводились  біля  ПАТ « Експобанк»   у 2011  р.    Ініціаторами проведення  заходів  були      всі  потерпілі .   Відповідач  ОСОБА_2  спілкувався  з  пресою   та  представниками телеканалів ,  відповідач  ОСОБА_5   спілкувався  з  керівництвом  банку .   Заходи  проходили   мирно , робота  банку  заблокована  не  була.    Учасники  акції  тримали  плакати з  вимогами повернути  кошти .   Біля  будівлі   Вищої  кваліфікаційної   комісії  суддів  України    проводився  мітинг    ,      на  якому   висловлювалось  незадоволення    потерпілих  діями   головуючого судді  в  кримінальній  справі  .   
		      Допитана  в судовому засіданні  в якості  свідка  ОСОБА_7  пояснила   , що     вона  є  потерпілою в  кримінальній  справі   з  приводу  шахрайських дій  працівників  ПАТ «  Експобанк».      Організаторами  акцій  , що  проходили    біля   банку  та  Вищої  кваліфікаційної   комісії  суддів  України    були  всі   потерпілі .   Вона  з  подругою  їздила  до  журналістів  ,   06.10.2011  р.    організацією  харчування  людей  на  мітинку  займалися    подружжя  ОСОБА_4.   Вона  тримала  на  акції  плакат  « ОСОБА_9  , верни  деньги» . 
		     Допитаний  в  судовому  засіданні  в  якості  свідка   ОСОБА_8  пояснив  , що     у наприкінці  2012  р.   він  по  особистих  справах  знаходився   біля    Вищої  кваліфікаційної   комісії  суддів  України .   Бачив  велику  кількість   людей    ,  які  прийшли до   будівлі  кваліфікаційної   комісії  ,  серед   яких  зустрів  ОСОБА_2, з  яким  він  був   раніше   знайомий . Група  людей  висловлювала  своє  ставлення  до  розгляду   кримінальної  справи  стосовно  вкладників   ПАТ «  Експобанк» .    Хто був  організатором  акції  йому  не  відомо  , люди по  черзі  підходили     до  мегафону  та  висловлювали  свої  думки .     
		       Суд, заслухавши пояснення сторін  , покази  свідків ,  дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку,   що   позов   задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.   
		   Відповідно до  ст.. 11   Конвенції  про захист   прав  людини   і  основних  свобод  кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.     
		        Відповідно  до  ст. 39  Конституції  України    громадяни мають право  збиратися  мирно   ,  без  зброї  і  проводити  збори, мітинги  ,  походи   і  демонстрації  ,  про проведення  яких  завчасно сповіщаються  органи  виконавчої  влади   чи органи місцевого самоврядування . Обмеження  щодо реалізації   цього права  може  встановлюватися  судом  відповідно   до закону  і  лише    в  інтересах  національної безпеки   та  громадського порядку  - з  метою  запобігання  заворушенням   , для  охорони  здоров»я   населення   або  захисту   прав  і  свобод  інших  людей . 
		      Конституційний   Суд  України    у  рішенні від  19.04.2001  р. №  4-рп\2001   зазначив  про  те  , що     право   громадян   збиратися  мирно  ,  без  зброї  і  проводити  збори   ,  мітинги  ,  походи   і  демонстрації  ,  закріплене  в  статті   39  Конституції  України  , є  їх  невідчужуваним  і  непорушним правом  , гарантованим   Основним  Законом  України.  
		      Пунктом  13  Постанови  Пленуму  Верховного   Суду   України  від 01.11.1996  р. №  9  «  Про застосування  Конституції  України   при здійсненні  правосуддя »    визначено , що  відповідно до  ст.  39  Конституції   громадяни   мають  право збиратися   мирно  ,  без  зброї  і проводити   збори  ,  мітинги  , походи  і  демонстрації  , завчасно  сповіщаючи  про них  органи  виконавчої  влади   чи органи місцевого   самоврядування  . Справи  про   обмеження   цього права   розглядаються  судами  в  порядку  встановленому   для  справ  , що  виникають   з  адміністративно-правових  відносин .      
		      Як  вбачається  з  матеріалів  справи  04.10.2011  р.  головним   координатором   громадянської  компанії  « Форум порятунку Києва  »   ОСОБА_1    на  адресу   голови  Київської  міської   державної  адміністрації    було направлено  сповіщення     про      проведення    відповідно   до  ч.1  ст.  11 Європейської   Конвенції   про захист   прав  людини   та  основних  свобод  членами  територіальної громади  м. Києва   з 06.10.2011  р.   по 31.12.2100  р.    пікетування  ПАТ «  Експобанк»  та   мітингів  спрямованих  на  повернення  коштів вкладникам  ПАТ «  Експобанк» . Відповідальним  за  проведення  пікетувань  і  мітингів   зазначений   ОСОБА_1 ( а.с.7 ) . 
		      06.10.2011  р.  та  12.12.2011  р.   біля  будинку  № 18\24  по  вул. Дмитрівській  у  м. Києві   (   центральний  офіс  ПАТ «  Експобанк»   )    членами територіальної  громади  м. Києва  було проведено   мітинги  та  пікетування   спрямовані  на    захист   прав  та  свобод       осіб   ,   визнаних  потерпілими  в  кримінальній  справі  по  обвинуваченню  посадових  осіб  ПАТ «  Експобанк» у  вчиненні  злочинів   передбачених   ч.5  ст. 191  , ч.5 ст. 27   КК  України   ,  яка  перебуває  на  розгляді в  Святошинському  районному  суді  м. Києва .       
		       09.10.2012  р.   членами  територіальної  громади  м. Києва  також   було  організовано  та  проведено     мітинг   біля  будівлі  Вищої  кваліфікаційної   комісії  суддів  України   за  адресою : м. Київ  , вул. Жилянська , 120-а,     спрямований   на  захист  інтересів  вкладників  ПАТ   «  Експобанк» .
		         З    матеріалів  справи   вбачається  , що    проведені  06.10.2011  р.,  12.12.2011  р.    та  09.10.2012  р.  мітинги  були  спрямовані   на  реалізацію   права   громадян   на свободу мирних зібрань   та    проводились    за  відсутності  будь-якого   обмеження  щодо  зазначеного права . 
		       За  змістом   статей 94, 277 ЦК  України  , ст. 32  Конституції  України ,  ст. 10 Конвенції   про захист прав  людини   і  основних  свобод  , кожному  , в  тому  числі   юридичній  особі   , гарантується  право    на захист  ділової  репутації  та  спростування недостовірної  інформації  особою  ,  яка  поширила таку  інформацію . 
		        Пункт 15 Постанови Пленуму  Верховного  Суду  України  « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року передбачає, що   під  поширенням  інформації    слід  розуміти   :  опублікування  її  у  пресі , передання  по радіо , телебаченню  чи  з  використанням  інших  засобів   масової  інформації  ;  поширення  в  мережі   Інтернет     чи   з  використанням   інших  засобів  телекомунікаційного  зв»язку  ;    викладення  в  характеристиках  , заявах  листах  ,  адресованих   іншим  особам   ;  повідомлення   в  публічних  виступах   , в  електронних  мережах  , а  також   в  іншій  формі  хоча  б одній  особі . 
		       Поширенням  інформації   також  є  вивішування  ( демонстрація)  в  громадських  місцях  плакатів  , гасел  , інших  творів , а також  розповсюдження    серед  людей   листівок , що за  своїм змістом  або  формою  порочать  гідність , честь  фізичної  особи або ділової  репутації    фізичної та  юридичної  особи . 
		       Недостовірною вважається інформація , яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували , але відомості про  них  не  відповідають дійсності ( неповні або перекручені).
		       Відповідно до  п. 19    вищезазначеної  Постанови  вирішуючи  питання   про визнання   поширеної  інформації  недостовірною , суди повинні визначати характер такої  інформації   та  з»ясовувати    чи  є  вона  фактичним  твердженням  ,  чи оціночним  судженням . 
		       Відповідно до положень ч. 1,2 ст. 47-1 Закону  України   «Про інформацію»  ніхто  не може  бути  притягнутий   до    відповідальності   за   висловлювання   оціночних суджень.
		      Оціночними судженнями , за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі , що містять фактичні дані , з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження   не   підлягають   спростуванню  та  доведенню  їх  правдивості.
		      Посилання  позивача  про  те  , що  відповідачами   поширювалася як  недостовірна     інформація   наступного  змісту   :   «Експобанк ошукує вкладників; Експобанк присвоїв 40 мільйонів гривень, що належать вкладникам  та   Експобанк не повертає гроші вкладникам»   не  відповідає  встановленим  по  справі  обставинам .  
		      З  матеріалів  справи     та  долучених доказів    вбачається  , що   під  час  проведення   мітингів   та   пікетувань ,  які  проходили   06.10.2011  р., 12.12.2011 р.   біля  будівлі  ПАТ  «  Експобанк»  та  09.10.2012  р.  біля   будівлі  Вищої  кваліфікаційної  комісії  суддів України , учасниками зазначених  акцій    використовувались   плакати  , таблички   з  написами  «Поверніть кошти ошуканим вкладникам «Експобанку» ! », « Жертва шахрайства  «Експобанка», «ОСОБА_9 верни наши деньги»,  «ОСОБА_9 віддай гроші або сидітимеш разом зі своїми шахраями» , «  Хочеш   в петлю - сдавай  деньги   в  Експобанк !!! »  (  а.с. 8-21  ) .   
		      На  думку  суду    вищезазначені   плакати   ,  таблички   та  гасла     не  містять  фактичних   даних  , носять   характер   вимог   та  можуть бути   витлумачені  як   оціночні  судження ,  які    не   підлягають   спростуванню   та   доведенню    їх   правдивості.       
		      Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України  кожна  сторона повинна довести  ті обставини,  на  які  вона  посилається  як на  підтвердження  своїх  вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		       Відповідно   до  п.  4 Постанови Пленуму  Верховного  Суду  України  « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року    що під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник  суспільних  відносин.
		       Відповідно  до   п.п. 3,4,5  Постанови   Пленуму Верховного  Суду  України  « Про судову практику у справах про  відшкодування  моральної  (немайнової)   шкоди »  від  31.03.1995  р. №  4    під моральною  шкодою  слід  розуміти  втрати  немайнового 
		характеру  внаслідок  моральних  чи фізичних страждань,  або інших негативних  явищ,   заподіяних   фізичній   чи   юридичній   особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		     Відповідно до  чинного  законодавства  моральна  шкода   може полягати, зокрема:  у  приниженні  честі,  гідності,  престижу або ділової репутації.
		      Під  немайновою  шкодою,  заподіяною  юридичній  особі,  слід   розуміти втрати немайнового характеру,  що  настали  у  зв'язку  з  приниженням   її   ділової   репутації,   посяганням   на  фірмове  найменування,  товарний  знак,  виробничу   марку,   розголошенням  комерційної  таємниці,  а  також  вчиненням  дій,  спрямованих  на 
		зниження  престижу  чи  підрив  довіри  до її діяльності. 
		      Відповідно  до    загальних     підстав     цивільно-правової   відповідальності  обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про   відшкодування моральної (немайнової) шкоди  підлягають:  наявність   такої  шкоди,  протиправність  діяння  її  заподіювача,  наявність  причинного зв'язку між шкодою і протиправним  діянням  заподіювача   та   вини  останнього  в  її  заподіянні.  Суд,  зокрема,  повинен 
		з'ясувати,  чим   підтверджується   факт   заподіяння   позивачеві   моральних  чи  фізичних страждань або втрат немайнового характеру,   за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні,  в   якій  грошовій  сумі  чи  в якій матеріальній формі позивач оцінює    заподіяну йому шкоду та з чого він при  цьому  виходить,  а  також 
		інші  обставини,  що  мають  значення для вирішення спору. 
		       
		      В    ході  розгляду  справи   позивачем  не  було   доведено     належними та  достатніми доказами  факт  заподіяння    відповідачами   як  учасниками    мітингів  та  пікетувань , що проводились   06.10.2011  р., 12.12.2011 р.  та  09.10.2012  р.   моральної  шкоди  позивачу ,     зниження  його   престижу   та    ділової  репутації  . 
		 
		       Проаналізувавши  встановлені  по  справі  обставини   в  їх  сукупності  ,  суд  дійшов  до  висновку  про    недоведеність  заявлених  вимог   та   відсутність   підстав  для  їх  задоволення  .  
		 
		        Оскільки   суд  відмовляє  позивачу   у  задоволенні  позовних  вимог , відповідно до ст.. 88  ЦПК  України   понесені   позивачем   витрати   не  підлягають  задоволенню . 
		       На підставі   викладеного  ,  керуючись  ст.. ст.. 10,11, 60 ,88, 212-215  ЦПК  України,    ст. 39 Конституції України, ст. ст. 277,297 ЦК України, ст. 47-1 Закону України «Про інформацію», постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», Постановою    Пленуму Верховного  Суду  України  « Про судову практику у справах про  відшкодування  моральної  (немайнової)   шкоди »  від  31.03.1995  р. №  4,   ст.ст 10,11 Конвенції   про захист прав  людини   і  основних  свобод  ,  суд 
		в и р і ш и в :
		 
		      В задоволені   позовних   вимог  Публічного акціонерного товариства  «  Комерційний  Банк   « Експобанк »   до  ОСОБА_1 ,   ОСОБА_2   про захист   ділової  репутації   ,  спростування  недостовірної  інформації    та  відшкодування  моральної  шкоди  -  відмовити . 
		      Рішення  суду   може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва   через   Деснянський районний суд м.Києва    протягом  10-ти днів  з  моменту   проголошення  рішення  . Особи , які  брали участь   у  справі , але не були  присутні  у судовому засіданні  під час проголошення судового рішення  , можуть  подати апеляційну скаргу протягом  десяти днів з дня отримання копії  рішення.
		 
		  
		 
		 
		      Суддя : 
		 
		 
		.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...