Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-8122/12/2670 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.07.2013. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"09" липня 2013 р.                               м. Київ                    К/9991/81569/12 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
		головуючого - судді Леонтович К.Г.,
		суддів: Калашнікової О.В., Сіроша М.В.,
		секретаря - Наумця О.В.,
		за участю представників: Національного банку України - Шведович В.М., ПАТ КБ "Правекс-Банк" - Півтора Н.А., Хмель О.М.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Національного банку України в особі  головного управління Національного банку України Автономної Республіки Крим на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року у справі № 2а-8122/12/2670 за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" до Національного банку України про скасування постанови, -
		ВСТАНОВИЛА:
		У червні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" звернулося в суд з позовом до Національного банку України, в якому просило скасувати постанову Національного банку України від 11.05.2012 р. №09-048/2887 про притягнення ПАТ КБ "Правекс-Банк" до відповідальності за порушення валютного законодавства у вигляді штрафу в сумі 8126,47 грн..
		Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач відповідно Правил бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України, затверджених постановою НБУ від 08.04.2005 р. №123 та Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених постановою НБУ від 18.06.2003 р. №255, при здійсненні операцій з використанням спеціальних платіжних засобів з карткових рахунків, відкритих в іноземній валюті,  стягував комісію в іноземній валюті шляхом списання комісійної винагороди з рахунків валютної позиції з подальшим її зарахуванням  на дохід банку в національній валюті, що  відповідає вимогам діючого законодавства.
		Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року, позовні вимоги задоволені. Скасована постанова Національного банку України від 11.05.2012 р. №09-048/2887 про притягнення ПАТ КБ "Правекс-Банк" до відповідальності за порушення валютного законодавства у вигляді штрафу в сумі 8126,47 грн.
		Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Національний банк України  в особі головного управління Національного банку України Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
		В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПАТ КБ "Правекс-Банк" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
		Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що головним управлінням НБУ в Автономній республіці Крим проведена комплексна перевірка виконання вимог Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" ПАТ КБ "Правекс-банк" за період з 01.04.2001р. по 01.04.2012р., за результатами якої складений  Акт та Протокол порушення валютного законодавства від 25.04.2012р. № 09-048/258.
		Згідно даного протоколу, при здійсненні валютних операцій з перерахунку коштів клієнтів Банку з рахунків, відкритих в іноземній валюті, позивач списував комісійну винагороду за 2011 р. в іноземній валюті, після чого конвертував її в національну валюту та зараховував на власний рахунок.
		Відповідач вважає такі дії протиправними та вказує, що пунктом 3.11 глави 3 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів, затвердженого постановою НБУ від 30.04.2010 р. №223, яким передбачено, що комісійна винагорода за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів сплачується користувачами виключно в гривнях незалежно від того, у якій валюті відкритий рахунок користувача.
		Також відповідач зазначає, що розрахунок в іноземній валюті за продукцію, роботи, послуги, об'єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права, згідно з пунктом 1.3 глави 1 Положення про валютний контроль, є використанням іноземної валюти як засобу платежу і, відповідно до підпункту "г" пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" потребує отримання індивідуальні ліцензії Національного банку України на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Оскільки таких ліцензій при стягненні комісійних витрат у позивача не було, то  оскаржувана постанова від 11.05.2012р. № 09-048/2887 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства, згідно якої позивача притягнено до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 8 126,47 грн. прийнята відповідно норм діючого законодавства.
		Задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки позивач стягував комісію в іноземній валюті, продавав її на валютному ринку та після цього зараховував її на свій рахунок у національній валюті, такі дії ПАТ КБ "Правекс-Банк" є правомірними та вчиненими у відповідності до вимог діючого законодавства. При цьому суди зазначали, що відповідно Правил бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України, затверджених постановою НБУ від 08.04.2005 р. №123 та Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених постановою НБУ від 18.06.2003 р. №255, з поточного рахунку клієнта сума комісії списується у валюті рахунку та через валютну позицію (3800 - кредит, технічний рахунок банку по валютній позиції, через який здійснюється конвертація валюти, 3801 - дебет, технічний рахунок банку в гривневому еквіваленті) банк зараховує комісійну винагороду на рахунки комісійних заходів (6110 - рахунок комісійних доходів банку в національній валюті) в національній валюті, на підставі чого суди попередніх інстанцій прийшли до висновків про правомірність дій позивача при списанні ним з рахунків комісійних винагород в іноземній валюті  з переведенням їх на вищенаведені рахунки банку.
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
		Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності винесеної відповідачем постанови від 11.05.2012 р. №09-048/2887 про притягнення ПАТ КБ "Правекс-Банк" до відповідальності за порушення валютного законодавства у вигляді штрафу в сумі 8126,47 грн., за списання з рахунків, відкритих в іноземній валюті, комісійних винагорорд в іноземній валюті за відсутності відповідної ліцензії, наведене сторонами не заперечується.
		Відповідно п. 8.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах від 12.11.2003 р. №492 поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, використовується відповідно до визначених цією Інструкцією режимів поточних рахунків з урахуванням обмежень, установлених цією главою Інструкції. 
		Пунктом 7.13 названої Інструкції встановлений перелік операцій з поточного рахунку в іноземній валюті за розпорядженням фізичної особи - резидента або за його дорученням, серед вказаного переліку не передбачені операції зі списання комісійних  банку-резидента в іноземній валюті.
		Згідно п.3.11 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів, затвердженого постановою НБУ від 30.04.2010 р. №223 комісійна винагорода за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів сплачується користувачами виключно в гривнях незалежно від того, у якій валюті відкритий рахунок користувача. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем списувалася комісійна винагорода  за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів в іноземній валюті, що суперечить вищенаведеним нормативним положенням, оскільки нормативні акти НБУ підлягають до обов'язкового виконання.  За встановлених обставин позивач на території України  використовував іноземну валюту  як засіб платежу.  Разом з тим, відповідно ст.5 Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції необхідно отримання індивідуальної ліцензії НБУ, однак, при списанні комісійної винагороди в іноземній валюті з переведенням її на відповідні рахунки у позивача була відсутня вказана ліцензія. 
		Аналізуючи вищенаведені  законодавчі норми та встановлені судами обставини справи колегія суддів вважає, що відповідач прийняв оскаржувану постанову про притягнення позивача до відповідальності за порушення валютного законодавства відповідно діючого законодавства та в межах наданих повноважень.
		Суди першої та апеляційної інстанції прийшли до помилкових висновків про правомірність дій позивача при списанні комісійної винагороди в іноземній валюті та дійшли до необґрунтованих висновків про протиправність оскаржуваної постанови і наявність підстав для її скасування. Посилання судів попередніх інстанцій, що позивач стягував комісійні винагороди в іноземній валюті та продавав її на валютному ринку після чого зараховував її на рахунок у національній валюті безпідставні оскільки не ґрунтуються на доказах, по справі відсутні будь-які докази наведених судами висновків.  
		Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішень порушені норми матеріального та процесуального права, тому касаційна підлягає  частковому задоволенню.
		Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
		Колегія суддів  Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції  при ухваленні судових рішень порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення  необґрунтованих   рішень, які підлягають  скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю та безпідставністю, виходячи з вищенаведеного.
		       Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Касаційну скаргу Національного банку України в особі  головного управління Національного банку України в Автономній Республіці Крим задовольнити частково.
		Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення.
		У позові публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" до Національного банку України про скасування постанови відмовити.
		Постанова набирає законної  з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...