ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа
№ 2а-667/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
04 вересня 2008 року
Львівський окружний адміністративний суд
в складі
Головуючого - судді Костіва М.В.
при секретарі судового засідання Мельникович Л.В.
у відкритому судовому засіданні в м.
Львові
розглянувши справу за позовом
|
ОСОБА_1
|
до
|
Управління
державної автомобільної інспекції у Львівській області в особі
Львівського
|
про
|
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити
дії
|
з участю представників:
від позивача: ОСОБА_1;
від відповідача: Стецура Уляна Богданівна - в.о. юрисконсульта УДАІ ГУМВС
України у Львівській області (довіреність від 16.10.2007 року),
встановив:
ОСОБА_1,
м. Львів, звернувся із позовом до Управління державної автомобільної інспекції
Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання повернути посвідчення водія.
Ухвалою
Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2008 р. відкрито
провадження у справі та призначено розгляд на 26.08.2008 р. Ухвалою від
26.08.2008 р. справу призначено до судового розгляду на 04.09.2008 р.
Представникам
сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У
відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній
матеріалами.
Позивач
у судових засіданнях позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві.
Ствердив, зокрема, що постановою Сихівського районного суду м. Львова від 13.04.2007
р. у справі №3-5453/07 позивача позбавлено права керування транспортними
засобами терміном на один рік. Протягом цього часу відповідач не звертався до
позивача щодо вилучення посвідчення водія. Постанову суду позивач виконав та не
керував транспортними засобами протягом року. Однак, 16.05.2008 р., при
постановці автомобіля на облік, відповідач незаконно вилучив посвідчення водія.
Просить позов задовольнити.
Представник
відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні на позовну заяву.
Ствердив, зокрема, що строк позбавлення спеціального права обчислюється з дня
здачі або вилучення документу, який посвідчує це право. Відтак, посвідчення
водія було вилучено на виконання постанови Сихівського районного суду м. Львова
від 13.04.2007 р. у справі №3-5453/07, якою позивача позбавлено права керування
транспортними засобами терміном на один рік. Просить у позові відмовити.
Розглянувши
подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін,
оглянувши оригінали документів, що мають значення для справи, суд виходив з
наступного.
Як
вбачається з матеріалів адміністративної справи №3-5453/07, 02.03.2007 р.
позивач був зупинений працівниками ДАІ і щодо нього був складений протокол про
адміністративне правопорушення, передбачене у ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно
із ч. 1 ст. 266 КУпАП, водії, судноводії та інші особи, які керують
транспортними засобами, річковими і маломірними суднами і щодо яких є достатні
підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають
відстороненню від керування цими транспортними засобами або суднами та оглядові
на стан сп'яніння. У відповідності із ст. 265 КУпАП, речі і документи, що є
знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час
затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами
відповідних органів. При цьому, вилучені речі і документи
зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцях, що їх
визначають органи (посадові особи), яким надано право
провадити вилучення речей і документів,
а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому
порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або
знищують.
Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у
протоколі про адміністративне правопорушення,
про огляд речей або адміністративне затримання. Однак,
як вбачається з матеріалів справи, посвідчення водія у позивача не вилучалось.
У
відповідності до ст. 15 Закону України “Про дорожний рух”, водій може бути позбавлений
права на керування транспортним засобом
внаслідок погіршення стану здоров'я, якщо воно перешкоджає безпечному керуванню
транспортним засобом, а також за невиконання встановлених обов'язків у передбачених законодавством
випадках. Позбавлення водія права на керування транспортним засобом внаслідок невиконання ним
встановлених законодавством обов'язків провадиться на підставі матеріалів справи про
адміністративне порушення
правил дорожнього руху, постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або матеріалів
кримінальної справи.
За
результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, постановою
Сихівського районного суду м. Львова від 13.04.2007 р. у справі №3-5453/07
позивача позбавлено права керування всіма видами транспортного засобу строком
на один рік.
У
відповідності до ст. 15 Закону України “Про дорожний рух”, позбавлення права на
керування транспортним засобом провадиться
шляхом вилучення у водія посвідчення уповноваженими посадовими особами
Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, перелік яких встановлюється законодавством
України. У відповідності до ч. 1 ст. 317 КУпАП, постанова про позбавлення
права керування транспортними засобами
виконується посадовими особами органів внутрішніх справ, зазначеними у пункті 2 частини
другої статті 222 КУпАП (органи внутрішніх справ (міліція)).
Таким
чином, саме на відповідача покладено обов'язок забезпечити виконання постанови
Сихівського районного суду у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно
до ст. 318 КУпАП, встановлений порядок виконання постанови про позбавлення права керування
транспортним засобом, річковим або маломірним судном, а
саме, у разі винесення постанови про позбавлення права керування транспортним
засобом, річковим або маломірним судном вилучене відповідно до частини п'ятої
статті 265 КУпАП посвідчення водія (свідоцтво, диплом) особі, щодо якої
застосовано даний захід адміністративного
стягнення, не повертається. При цьому, відповідно до ч. 1 ст.
321 КУпАП, водії
транспортних засобів, судноводії і особи, що порушили правила полювання,
вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права.
Однак,
матеріали справи свідчать про недотримання зазначеного порядку позбавлення
відповідача спеціального права. Посилання відповідача на ч. 1 ст. 321 КУпАП
щодо обчислення строку позбавлення спеціального права з дня здачі або вилучення
документа, що посвідчує спеціальне право, не заслуговує на увагу як таке, що
спростовується змістом вказаної норми, згідно із якою строк позбавлення
спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення документа, що
посвідчує спеціальне право, лише якщо зазначені особи, які позбавлені
спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право.
Однак, жодного доказу ухилення позивача від здачі посвідчення водія суду не
надано. При цьому, суду не надано жодного доказу звернення відповідача до
позивача про необхідність здачі такого посвідчення. Суд враховує також і не
заперечене сторонами пояснення позивача про те, що протягом річного строку
транспортними засобами він не керував.
Відповідно,
суд приходить до висновку, що постанова Сихівського районного суду м. Львова
від 13.04.2007 р. у справі №3-5453/07 була звернута відповідачем до виконання
лише 16.05.2008 р. - при зверненні позивача до відповідача про постановку на
облік автомобіля, що підтверджується поясненнями позивача та визнано
відповідачем.
Згідно
із ч. 1 ст. 303 КУпАП, не
підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до
виконання протягом
трьох місяців з дня винесення. При цьому, зазначена норма
передбачає присікальний строк виконання постанови про накладення
адміністративного стягнення, який не залежить від початку обчислення строку
позбавлення спеціального права.
З
врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача по
вилученню посвідчення водія у позивача на виконання постанови суду після спливу
передбаченого у ст. 303 КУпАП строку, не відповідають законодавству.
Згідно
із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно
із ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд
може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта
владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про
скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; зобов'язання
відповідача вчинити певні дії; тощо. Суд також може прийняти іншу постанову,
яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і
громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з
боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС
України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності
на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та
законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою,
з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин,
що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і у тому числі -
своєчасно.
Судові витрати у вигляді 3 грн. 40
коп. судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь
позивача.
Враховуючи
вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню. Судові
витрати покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163
КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати неправомірними дії Управління державної автомобільної інспекції
Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області
по вилученню посвідчення водія у ОСОБА_1.
3. Зобов'язати Управління державної автомобільної інспекції Головного
управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повернути
посвідчення водія ОСОБА_1.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1;
ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3,40 грн. судового збору.
5. Постанова набирає законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена у
порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Суддя М.В.
Костів