Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5011-37/15187-2012 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.08.2013. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 липня 2013 року Справа № 5011-37/15187-2012 
		Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		головуючого  судді:Мирошниченка С.В.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 р.у справі№ 5011-37/15187-2012 господарського суду міста Києваза позовомАкціонерного проектно-будівельного та експлуатаційного, комерційного товариства закритого типу "ЦВЕК-Д"доПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"треті особиТовариство з обмеженою відповідальністю "Промислові Енергетичні Системи"; Публічне акціонерне товариство "Веста-Дніпро"про визнання іпотечного договору № 40 від 25.04.2008 р. недійсним
		За участю представників:позивача:Кіян А.В.;відповідача:Молодюк А.Л.;третьої особи-1:Не з'явилися;третьої особи-2:Не з'явилися;
		ВСТАНОВИВ:
		Акціонерне проектно-будівельне та експлуатаційне, комерційне товариство закритого типу "ЦВЕК-Д" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про визнання іпотечного договору № 40 від 25.04.2008 р. недійсним.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що при укладенні та виконанні іпотечного договору наглядова рада та голова правління Акціонерного проектно-будівельного та експлуатаційного, комерційного товариства закритого типу "ЦВЕК-Д" діяли з перевищенням своїх повноважень визначених статутом та законодавством, оскільки укладення даного договору повинно було здійснюватись тільки на підставі рішення загальних зборів акціонерів.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2012 р. (суддя Гавриловська І.О.) у справі № 5011-37/15187-2012 позов задоволено.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 р. (судді: Дідиченко М.А., Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
		Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду та рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
		Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (надалі - кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислові Енергетичні Системи" (надалі - позичальник) був укладений кредитний договір № 2/К-гр (надалі - кредитний договір).
		У відповідності до пункту 1.1. зазначеного кредитного договору, кредитодавець зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину договору. 
		До даного кредитного договору неодноразово додатковими угодами, підписаними між сторонами, вносились зміни та доповнення. Зокрема, згідно з договором про внесення змін № 13 від 29.12.2010 р.юр., усі права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові Енергетичні Системи" за кредитним договором № 2/К-гр перейшли до Публічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро".
		З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором, 25.04.2008 р. між Акціонерним проектно-будівельним та експлуатаційним, комерційним товариством закритого типу "ЦВЕК-Д" (надалі - іпотекодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (надалі - іпотекодержатель) був укладений іпотечний договір № 40 (надалі - іпотечний договір), який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М. за реєстровим №1429.
		Статтею 575 Цивільного кодексу України іпотеку визначено як одним із видів застави.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" та ст. 572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		Відтак, умовами іпотечного договору, сторони передбачили, що з метою забезпечення належного виконання кредитного договору, позивач передав в іпотеку нерухоме майно, узгоджена сторонами вартість, якого становить 12 723 000, 00 грн.
		Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2012 р., на підставі п. 8.5.5. статуту, ревізійною комісією позивача було проведено перевірку порядку використання і збереження належного товариству нерухомого майна.
		Згідно із висновками від 02.07.2012 р., даною перевіркою ревізійної комісії позивача було встановлено, що нерухоме майно - комплекс будівель та споруд загальною площею 1964,9 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, 25-а, яке належить йому на праві приватної власності, передано в іпотеку Приватному акціонерному товариству "Всеукраїнський акціонерний банк" з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 2/К-гр від 23.01.2008 р.
		При цьому, оспорюваний іпотечний договір був підписаний головою правління Коржем Іваном Івановичем, який діяв у відповідності до нової редакції статуту, зареєстрованої державним реєстратором виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради Іванчишиною М.А. 26.01.2007 р. (надалі - статут) на підставі рішення наглядової ради позивача, оформленого протоколом від 12.12.2007 р.
		Звертаючись до суду із позовними вимогами позивач зазначив, що голова правління не був уповноважений на укладення вищезазначеного іпотечного договору, оскільки відповідно до статуту та чинного законодавства України укладення даного договору повинно було здійснюватись тільки за рішенням загальних зборів акціонерів. Однак, відповідне рішення загальними зборами акціонерів не приймалося, що підтверджується матеріалами справи.
		Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, з якими погоджується Вищий господарський суд України виходили з наступного.
		Як зазначалось вище, заставна вартість нерухомого майна була визначена сторонами в іпотечному договорі у розмірі 12 723 000 грн.
		Пунктом 8.4.7. статуту передбачено, що голова правління уповноважений без довіреності здійснювати дії від імені товариства, укладати та підписувати від імені товариства договори (угоди), зовнішньоекономічні контракти на суму, що не перевищує 50 000 грн.
		Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
		Підпунктом "к" пункту 8.3.4. статуту передбачено, що до компетенції наглядової ради віднесено затвердження договорів відчуження нерухомого майна та інші договори (угоди), укладені на суму, що становить 50 000 грн. і більше.
		З наведеного вбачається, що договори укладені на суму до 50 000 грн. укладаються головою правління без довіреності, а на суму більше 50 000 грн. затверджуються наглядовою радою. Затвердження передбачає схвалення вже існуючого договору, що не є тотожним на надання дозволу на його укладення.
		Водночас, в ході розгляду справи в апеляційному суді, відповідач надав суду копію Положення про наглядову раду Акціонерного проектно-будівельного та експлуатаційного, комерційного товариства закритого типу "Цвек-Д" та зазначив, що відповідно до даного Положення наглядова рада приймає рішення та затверджує договори відчуження нерухомого майна та інші договори, укладені на суму більше 50  000, 00 грн. (п. 4.1 Положення).
		Згідно із ст. 101 ГПК України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
		Так, ухвалами суду від 12.03.2013 р. та від 02.04.2013 р. було зобов'язано позивача надати суду оригінал та належним чином засвідчену копію вищевказаного Положення, оригінал та належним чином засвідчену копію протоколу загальних зборів засновників (акціонерів) № 9 від 23.11.2006 року, яким було затверджено Положення про наглядову раду.
		Однак, як вбачається з матеріалів справи, на вимогу суду сторони не надали вищезазначені документи. Крім того, відповідач жодним чином не обґрунтував неможливість подання Положення про наглядову раду позивача до суду першої чи апеляційної інстанцій.
		Беручи до уваги, що сторони при вирішенні спору в суді першої інстанції не посилалися на Положення про наглядову раду як на доказ, що підтверджує певні обставини, зважаючи, що даний доказ не був поданий до судів та відповідачем не було обґрунтовано неможливість його подання до суду першої інстанції, враховуючи, що сторони не надали суду оригінали та належним чином засвідчені копії Положення про наглядову раду та протоколу загальних зборів засновників (акціонерів) № 9 від 23.11.2006 р., вказане Положення на підставі ст. 101 ГПК України апеляційним судом вірно було не прийнято до розгляду.
		Як вбачається з аналізу норм чинного законодавства, відчуження майна в цивільному праві є будь-які дії особи, внаслідок вчинення яких така особа у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що їй належить, а в контексті частини 2 ст. 92 та ст. 509 ЦК України під відчуженням необхідно розуміти і взяття на себе зобов'язання, наслідком невиконання якого буде втрата такого майна.
		Відтак, судами вірно було встановлено, що у відповідності до вищевказаного, єдиним компетентним органом, який приймає рішення про укладення договорів на суму більше 50 000 грн. є загальні збори товариства.
		З наведеного вбачається, що в іпотеку передано майно, балансова вартість якого складає більше 83% вартості всього майна позивача, а ринкова вартість перевищує балансову вартість більше ніж у 4 рази.
		Таким чином, Вищий господарський суд України погоджується з висновком судів, про те що відчуження майна товариства на суму, яка становить п'ятдесят і більше відсотків його майна, можливе виключно за наявності попереднього рішення загальних зборів учасників товариства про таке відчуження, а голова правління позивача у розумінні частини другої статті 98 ЦК України, пункту 8.4.7. статуту, не має права одноособово приймати рішення стосовно відчуження.
		Отже, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.
		З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень Вищий господарський суд України не вбачає.
		Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" залишити без задоволення.
		Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 р. у справі № 5011-37/15187-2012 залишити без змін.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                 С.В. Мирошниченко
		 
		 
		Судді:                                                                                           Т.Л. Барицька
		                                                                                                             
		                                                                                                                В.І. Картере

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...