Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-16973св13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.08.2013. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Рішення 
		ІМенем УКраїни
		 
		31 липня 2013  рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: 
		головуючого       Мартинюка В.І.
		      суддів:           Дербенцевої Т.П.,    Мостової Г.І., 
		                             Наумчука М.І.,         Червинської М.Є., 
		розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра», треті особи: приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання недійсним договору іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_6, який діє від імені публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра», на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Волинської  області від 7 березня 2013 року, 
		в с т а н о в и л а: 
		У вересні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом. Зазначав, що 29 квітня 2009 року між ним та відповідачем був укладений договір іпотеки № 6М/2007/840-МК/540/І-3, зареєстрований в реєстрі за №309, відповідно до якого в іпотеку було передано будинок реммайстерні (Г-1), загальною площею 2 109,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Згідно п. 1.1. договору ним забезпечувалось виконання вимог Іпотекодержателя, що випливають з  договору  кредитної лінії № 6М/2007/840-МКЛ/705, укладеного між іпотекодержателем та позичальником - ОСОБА_5 Проте, ОСОБА_5 жодного відношення до отримання кредитних коштів не мав, оскільки без його відома та згоди працівники банку скористались копією його паспорта та оформили на його ім'я кредит. З огляду на те, що на момент укладення договору іпотеки основне зобов'язання за кредитним договором було відсутнє, просив задовольнити позов. 
		Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської  області від 7 березня 2013 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки № 6М/2007/840-МК/540/І-3 від 29 квітня 2009 року, укладений між ОСОБА_3 та ВАТ комерційний банк «Надра», посвідчений 29 квітня 2009 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 в реєстрі за № 309. Виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис (заборону на нерухоме майно) за № 8683179 від 29  квітня 2009 року про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки № 6М/2007/840-МК/540/І-3 від 29 квітня 2009 року. 
		ОСОБА_6, який діє від імені публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра», звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. 
		Касаційна скарга підлягає  частковому задоволенню. 
		Судами встановлено, що 14 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра», та ОСОБА_7 був укладений договір кредитної лінії № 6М/2007/840-МКЛ/705.
		На забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії 29 квітня 2009 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 був укладений нотаріально посвідчений договір іпотеки № 6М/2007/940-МК/540/І-3, за умовами якого в іпотеку було передано будинок реммайстерні (Г-1), загальною площею 2109,3 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1. 
		Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 9 липня 2012 року в кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 встановлено, що ОСОБА_7 кредитний договір № 6М/2007/840-МКЛ/705 з банком не укладав, його не підписував і коштів не отримував, свого паспорту для оформлення кредиту не давав. Укладення вказаного договору за нього було вчинене обвинуваченими, які засуджені за такі дії. 
		Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_3, посилаючись на ст. 638 ЦК України, зазначав що кредитний договір є неукладеним, а відсутність основного зобов'язання породжує недійсність забезпечувального. В обґрунтування цього вказував на вирок суду та встановлені в ньому обставини. 
		Задовольняючи позов та визнаючи недійсним договір іпотеки суди виходили із того, що оскільки ОСОБА_5 кредитний договір не укладав, то договір іпотеки є недійсним.  
		Однак,  повністю погодитись з такими висновками неможливо. 
		Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він визнаний судом недійсним (оспорюваний правочини). 
		Правочини поділяються за ступенем недійсності на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні, які можуть бути визнані судом недійсними за певних умов (оспорювані). 
		Згідно з вимогами ст. 215 ЦК України нікчемним є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом, тобто коли є правова норма, яка безпосередньо визначає недійсність договору без дотримання її вимог, а оспорюваним є той правочин, недійсність якого прямо не встановлена законом, але який у разі, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, може бути судом визнаний недійсним. 
		За встановлених у вироці Луцького міськрайонного суду Волинської області від 9 липня 2012 року обставин договір кредитної лінії                                 № 6М/2007/840-МКЛ/705, укладений між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_7 14 грудня 2007 року є таким, що порушує публічний порядок, оскільки був спрямований на незаконне заволодіння коштами банку ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які його підробили. 
		З огляду на викладене, зазначений договір в силу положення ст. 228 ЦК України є нікчемним, а отже він не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. 
		Таким чином, суди прийшли до помилкового висновку, вважаючи кредитний договір неукладеним.
		Тому неможливо погодитись з висновками судів про те, що спір щодо наявності договору кредитної лінії мав вирішуватись на підставі ст. ст. 638, 1046 ЦК України.
		Виходячи з наведеного, права і обов'язки сторін, що виникли із цього договору мають визначатись відповідно до ст. ст. 215, 228 ЦК України, і такі норми мали застосувати суди при з'ясуванні питання про дійсність зобов'язання, яке забезпечувалось оспорюваним договором іпотеки. 
		У зв'язку з наведеним судові рішення підлягають зміні в частині правового обґрунтування щодо недійсності забезпечувального договором іпотеки зобов'язання. Укладений кредитний договір є недійсним на підставі ст. 228 ЦК України, як такий, що порушує публічний порядок. 
		Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного  зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. 
		Оскільки кредитний договір є недійсним на підставі ст. 228 ЦК України, то суди дійшли до правильного висновку, що договір іпотеки, маючи похідний характер від основного зобов'язання, є також недійсним. 
		В цій частині судові рішення є законними. 
		Доводи касаційної скарги не спростовують зроблених в рішеннях висновків в цій частині. 
		Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, 
		в  и  р  і  ш  и  л  а: 
		Касаційну скаргу ОСОБА_6, який діє від імені публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра», задовольнити частково. 
		Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Волинської  області від 7 березня 2013 року змінити, вказавши, що правовою підставою недійсності забезпечувального договором іпотеки зобов'язання (договору кредитної лінії № 6М/2007/840-МКЛ/705, укладеного між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_7 14 грудня 2007 року) є ст. 228 ЦК України. 
		В іншій частині вказані судові рішення залишити без змін.  
		Рішення оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий     В.І. Мартинюк        Судді:   Т.П. Дербенцева        М.І. Наумчук      Г.І. Мостова      М.Є. Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...